Дентокаїн

Дентокаїн 40 мг/мл + 10 мкг/мл, розчин для ін’єкцій
гідрохлорид артикаїну/адреналін
Перед застосуванням лікарського засобу необхідно уважно ознайомитися з інструкцією, оскільки вона містить
важливу інформацію для пацієнта.

• Зберігайте цю інструкцію, щоб у разі потреби мати змогу знову її прочитати.
• За наявності будь-яких запитань звертайтеся до стоматолога, лікаря або фармацевта.
• Якщо у пацієнта виникнуть будь-які небажані ефекти, у тому числі ті, які не зазначені в цій інструкції, необхідно повідомити про це стоматологу, лікареві або фармацевту. Див. розділ 4.

Зміст інструкції:

1. Що таке лікарський засіб Дентокаїн 40 мг/мл + 10 мкг/мл і для чого його застосовують.
2. Важливі відомості, які необхідно знати перед застосуванням лікарського засобу Дентокаїн 40 мг/мл + 10 мкг/мл.
3. Як застосовувати лікарський засіб Дентокаїн 40 мг/мл + 10 мкг/мл.
4. Можливі небажані ефекти.
5. Як зберігати лікарський засіб Дентокаїн 40 мг/мл + 10 мкг/мл.
6. Вміст упаковки та інша інформація.

1. Що таке лікарський засіб Дентокаїн 40 мг/мл + 10 мкг/мл і для чого його застосовують

Лікарський засіб Дентокаїн 40 мг/мл + 10 мкг/мл застосовується для знеболення порожнини рота під час стоматологічних процедур.
Цей засіб містить дві діючі речовини:

• артикаїн — місцевий знеболювальний засіб, який запобігає відчуттю болю,
• адреналін — вазоконстриктор, який звужує кровоносні судини в місці ін’єкції, тим самим подовжуючи дію артикаїну, а також зменшує кровотечу під час процедури.

Лікарський засіб Дентокаїн 40 мг/мл + 10 мкг/мл або Дентокаїн 40 мг/мл + 5 мкг/мл вводиться пацієнтові стоматологом.
Дентокаїн 40 мг/мл + 10 мкг/мл призначений для дітей віком понад 4 роки (приблизно 20 кг маси тіла), підлітків та дорослих.
Залежно від виду стоматологічної процедури стоматолог вирішить, який із двох засобів застосувати:

• Дентокаїн 40 мг/мл + 5 мкг/мл зазвичай застосовується при простих і короткотривалих стоматологічних процедурах;
• Дентокаїн 40 мг/мл + 10 мкг/мл більш підходить для процедур, які тривають довше або пов’язані з потенційно сильнішою кровотечею.

2. Важливі відомості перед застосуванням лікарського засобу ДЕНТОКАЇН 40 мг/мл + 10

мікрограмів/мл.
Коли не застосовувати лікарський засіб ДЕНТОКАЇН 40 мг/мл + 10 мікрограмів/мл, якщо пацієнт страждає на
одне з наведених нижче захворювань:

• пацієнт має алергію на артикаїн або адреналін або на будь-який інший компонент цього лікарського засобу (перераховані в розділі 6);
• пацієнт має алергію на інші місцево діючі засоби знеболювання;
• у пацієнта епілепсія, яка не контролюється ліками, які він приймає.

Попередження та заходи обережності
Перед початком застосування лікарського засобу ДЕНТОКАЇН 40 мг/мл + 10 мікрограмів/мл слід обговорити зі стоматологом, якщо у пацієнта є будь-який із наведених нижче станів:

• тяжкі порушення ритму серця (наприклад, атріовентрикулярна блокада II і III ступеня);
• гостра серцева недостатність (гостре ослаблення серця, наприклад, несподіваний біль у грудній клітці у спокої або після інфаркту міокарда (тобто серцевого нападу));
• низький тиск крові;
• незвично швидке серцебиття;
• інфаркт міокарда за останні 3–6 місяців;
• пацієнту було проведено аортокоронарне шунтування за останні 3 місяці;
• пацієнт приймає ліки від гіпертонії під назвою бета-адреноблокатори, такі як пропранолол. Існує ризик виникнення гіпертонічного кризу (дуже високий тиск крові) або тяжкого уповільнення роботи серця (див. розділ «Лікарський засіб ДЕНТОКАЇН 40 мг/мл + 10 мікрограмів/мл та інші ліки»);
• дуже високий тиск крові;
• пацієнт одночасно приймає певні ліки, що використовуються для лікування депресії та хвороби Паркінсона (трициклічні антидепресанти). Ці ліки посилюють дію адреналіну;
• епілепсія;
• у крові пацієнта відсутня природна хімічна речовина під назвою холінестераза (недостатність плазматичної холінестерази);
• проблеми з нирками;
• тяжке захворювання печінки;
• захворювання під назвою міастенія, що призводить до слабкості м’язів;
• порфірія, що призводить до неврологічних ускладнень або шкірних проблем;
• пацієнт застосовує інші місцево діючі засоби знеболювання, ліки, що викликають тимчасову втрату чутливості (в тому числі інгаляційні анестетики, такі як галотан);
• пацієнт приймає протиплатинкові або антикоагулянтні засоби з метою запобігання звуженню або зміцненню судин рук і ніг;
• пацієнту більше ніж 70 років;
• у пацієнта було або є захворювання серця;
• неконтрольований цукровий діабет;
• тяжкий гіпертиреоз (тиреотоксикоз);
• пухлина під назвою феохромоцитома надниркових залоз;
• захворювання під назвою закритокутова глаукома, що є захворюванням очей;
• запалення або інфекція в місці введення лікарського засобу;
• знижений вміст кисню в тканинах організму (гіпоксія), підвищений рівень калію (гіперкаліємія) та метаболічні порушення внаслідок надмірної кислотності крові (метаболічний ацидоз).

Лікарський засіб ДЕНТОКАЇН 40 мг/мл + 10 мікрограмів/мл та інші ліки
Слід повідомити стоматологу про всі ліки, які пацієнт приймає зараз або приймав нещодавно, а також про ліки, які пацієнт планує приймати.
Особливо важливо повідомити стоматологу, якщо пацієнт застосовує будь-який із наведених нижче ліків:

• інші місцево діючі засоби знеболювання, ліки, що викликають тимчасову втрату чутливості (в тому числі інгаляційні анестетики, такі як галотан);
• седативні засоби (наприклад, бензодіазепіни, опіоїди), наприклад, для зменшення тривожності перед стоматологічною процедурою;
• ліки, що впливають на серце та знижують тиск крові (наприклад, гуанадрел, гуанетидин, пропранолол, надолол);
• трициклічні антидепресанти, що застосовуються для лікування депресії (наприклад, амітриптилін, дезипрамін, іміпрамін, нортриптилін, мапротилін та протріптилін);
• інгібітори КОМТ, що застосовуються для лікування хвороби Паркінсона (наприклад, ентакапон або толкапон);
• інгібітори МАО, що застосовуються для лікування депресивних або тривожних розладів (наприклад,
• моклобемід, фенелзин, трансилцитромін, лінезолід);
• ліки, що застосовуються для лікування нерегулярного серцебиття (наприклад, дигіталін, хінідин);
• ліки, що застосовуються для лікування нападів мігрені (наприклад, метисергід або ерготамін);
• симпатоміметичні ліки, що звужують судини (наприклад, кокаїн, амфетаміни, фенілефрин, псевдоефедрин, оксиметазолін), які використовуються для підвищення тиску крові: якщо їх застосовували за останні 24 години, плановане стоматологічне лікування слід перенести;
• нейролептичні засоби (наприклад, фенотіазини).

ДЕНТОКАЇН 40 мг/мл + 10 мікрограмів/мл та харчування
Слід уникати їжі, включаючи жування гумки, до відновлення нормальної чутливості, через ризик прикусити губу, щоку або язик, особливо у дітей.
Вагітність, годування груддю та вплив на фертильність
Якщо пацієнтка вагітна або годує груддю, підозрює, що може бути вагітною, або планує завагітніти, їй слід проконсультуватися зі стоматологом або лікарем перед застосуванням цього лікарського засобу.
Стоматолог або лікар вирішить, чи може пацієнтка застосовувати лікарський засіб ДЕНТОКАЇН 40 мг/мл + 10 мікрограмів/мл під час вагітності.
Годування груддю можна відновити через 5 годин після введення знеболювання.
Не очікується впливу на фертильність після доз, що застосовуються під час стоматологічних процедур.
Керування транспортними засобами та робота з механізмами
У разі виникнення побічних ефектів, зокрема запаморочення, нечіткого зору або втоми, не слід керувати транспортними засобами або працювати з механізмами до повного відновлення самопочуття (як правило, протягом 30 хвилин після стоматологічної процедури).
Лікарський засіб ДЕНТОКАЇН 40 мг/мл + 10 мікрограмів/мл містить натрій та натрію піросульфіт.

• Натрій: менше ніж 23 мг натрію на дозу, що означає, що лікарський засіб практично не містить натрію.
• Натрію піросульфіт: у рідкісних випадках може викликати тяжкі алергічні реакції та порушення дихання (бронхоспазм).

Якщо існує ризик виникнення алергічної реакції, стоматолог вибере інший засіб для знеболювання.
3. Як застосовувати лікарський засіб ДЕНТОКАЇН 40 мг/мл + 10 мікрограмів/мл.
Лише лікарі або стоматологи мають відповідну підготовку для застосування лікарського засобу ДЕНТОКАЇН 40 мг/мл + 10 мікрограмів/мл.
Стоматолог вирішить, чи застосовувати лікарський засіб ДЕНТОКАЇН 40 мг/мл + 10 мікрограмів/мл чи ДЕНТОКАЇН 40 мг/мл + 5 мікрограмів/мл, і визначить відповідну дозу, враховуючи вік пацієнта, його масу тіла, загальний стан здоров’я та стоматологічну процедуру.
Слід застосовувати найменшу дозу, яка дозволяє досягти ефективного знеболювання.
Цей лікарський засіб вводять повільним ін’єкційним введенням у порожнину рота.
Застосування більшої, ніж рекомендована, дози лікарського засобу ДЕНТОКАЇН 40 мг/мл + 10 мікрограмів/мл
Немає ймовірності, що пацієнт отримає надмірну дозу цього лікарського засобу, але якщо виникне погане самопочуття, пацієнт повинен повідомити про це стоматологу. Симптоми передозування включають тяжке ослаблення, блідість шкіри, головний біль, почуття збудження або надмірну збудливість, почуття дезорієнтації, втрату рівноваги, непрохідне тремтіння або судоми, розширення зіниць, нечіткий зір, проблеми з чітким фокусуванням зору на предметі, порушення мовлення, запаморочення, судоми, ступор, втрату свідомості, кому, потягування, незвично повільне або швидке дихання, що може призвести до тимчасової зупинки дихання, відсутність ефективних скорочень серця (що називається зупинкою кровообігу).
У разі будь-яких подальших сумнівів щодо застосування лікарського засобу слід звернутися до стоматолога.

4. Можливі побічні ефекти.

Як і будь-який лікарський засіб, цей препарат може викликати побічні ефекти, хоча вони не виникають у кожного.
Під час перебування пацієнта в кабінеті стоматолога його уважно спостерігають за дією препарату Дентокаїн 40 мг/мл + 10 мкг/мл.
Необхідно негайно повідомити стоматолога, лікаря або фармацевта, якщо у пацієнта виникнуть
будь-які з наведених нижче серйозних побічних ефектів:

• набряк обличчя, язика або гортані, труднощі з ковтанням, кропив’янка або проблеми з диханням (ангіоневротичний набряк)
• висип, свербіж, набряк горла та труднощі з диханням: можуть бути симптомами алергічної реакції (гіперчутливості).
• поєднання опущення повіки та звуження зіниці ( синдром Горнера )

Ці побічні ефекти можуть виникати рідко (можуть стосуватися максимум 1 із 1 000 пацієнтів).
Інші побічні ефекти, не зазначені вище, також можуть виникати у деяких пацієнтів.
Часті побічні ефекти: можуть виникати не частіше, ніж у 1 із 10 пацієнтів:

• запалення ясен
• нейропатичний біль — спричинений пошкодженням нерва
• оніміння або послаблення відчуття дотику в роті та навколо рота
• металевий смак, порушення смаку або втрата відчуття смаку
• посилене, неприємне або неправильне відчуття дотику
• підвищена чутливість до тепла
• головний біль
• незвично швидке биття серця
• незвично повільне биття серця
• низький кров’яний тиск
• набряк язика, губ та ясен

Нечасті побічні ефекти: можуть виникати не частіше, ніж у 1 із 100 пацієнтів:

• почуття печіння
• високий кров’яний тиск
• запалення язика та порожнини рота
• нудота, блювота, діарея
• висип, свербіж
• біль у шиї або в місці ін’єкції

Рідкісні побічні ефекти: можуть виникати не частіше, ніж у 1 із 1 000 пацієнтів:

• нервозність, тривожність
• порушення лицевого нерва (параліч лицевого нерва)
• сонливість
• мимовільні рухи очей
• подвійне зору, тимчасова сліпота
• опущення повіки та звуження зіниці (синдром Горнера)
• зміщення з опущенням очного яблука в орбіту ( енофталмія)
• дзвонення в вухах, підвищена чутливість слуху
• перебій у роботі серця
• приливи гарячості
• свистяче дихання (бронхоспазм), астма
• проблеми з диханням
• шелушіння та виразки ясен
• шелушіння в місці ін’єкції
• кропив’янка
• дрібні скорочення м’язів, мимовільні скорочення м’язів
• втома, слабкість
• озноб.

Дуже рідкісні побічні ефекти: можуть виникати не частіше, ніж у 1 із 10 000 пацієнтів:

• тривала втрата чутливості, тривале оніміння або втрата смаку

Невідома частота: частоту не можна визначити на основі наявних даних

• надзвичайно гарний настрій (еуфорія)
• порушення координації роботи серця (порушення провідності, атріовентрикулярна блокада)
• збільшення кількості крові в певній частині тіла, що призводить до застою в судинах
• розширення або звуження кровоносних судин
• хриплота
• труднощі з ковтанням
• набряк щік та місцевий набряк
• синдром печіння в роті
• почервоніння шкіри (покрасніння)
• незвичайно сильне потовиділення
• посилення нейром’язових симптомів синдрому Кірнса-Сейра
• почуття тепла або холоду
• скрипіння зубами (бруксизм).

Повідомлення про побічні ефекти
Якщо виникнуть будь-які небажані симптоми, у тому числі побічні ефекти, не зазначені в інструкції, необхідно повідомити лікаря. Побічні ефекти можна повідомляти безпосередньо до:
Департамент моніторингу побічних ефектів лікарських засобів Управління реєстрації лікарських засобів, медичних виробів та біоцидних продуктів
Ал. Єрозвімські 181C
PL-02 222 Варшава
Тел.: + 48 22 49 21 301
Факс: + 48 22 49 21 309
Веб-сайт: https://smz.ezdrowie.gov.pl
Завдяки повідомленням про побічні ефекти можна буде зібрати більше інформації щодо безпеки застосування препарату.
5. Як зберігати препарат Дентокаїн 40 мг/мл + 10 мкг/мл.
Препарат необхідно зберігати в недоступному та непомітному для дітей місці.
Не застосовувати цей препарат після закінчення терміну придатності, зазначеного на блистері та упаковці після EXP. Дата придатності означає останній день зазначеного місяця.
Ампули зберігати в оригінальній упаковці для захисту від світла.
Зберігати при температурі нижче 30°C.
Не застосовувати цей препарат, якщо виявлено, що розчин мутний або втратив колір.
Ампули призначені для одноразового використання. Необхідно використовувати безпосередньо після відкриття ампули.
Невикористану кількість розчину необхідно викинути.
Лікарські засоби не слід викидати у каналізацію чи побутові контейнери для сміття. Стоматолог знає, як правильно утилізувати препарати, які більше не використовуються. Такий підхід допоможе захистити навколишнє середовище.

6. Вміст упаковки та інша інформація.

Що містить лікарський засіб Дентокаїн 40 мг/мл + 10 мікрограмів/мл

• Діючими речовинами лікарського засобу є гідрохлорид артикаїну та бісулфат адреналіну.
  o Кожен вклад з 1,8 мл розчину для ін'єкцій Дентокаїн 40 мг/мл + 10 мікрограмів/мл містить 72 мг гідрохлориду артикаїну та 18 мікрограмів адреналіну (у формі бісулфату адреналіну).
  o 1 мл Дентокаїн 40 мг/мл + 10 мікрограмів/мл містить 40 мг гідрохлориду артикаїну та 10 мікрограмів адреналіну (у формі бісулфату адреналіну).
• Інші складові: натрію хлорид, моногідрат лимонної кислоти, натрію піросульфіт (Е223), соляна кислота (регулятор рН), розчин натрію гідроксиду (регулятор рН) та вода для ін'єкцій.

Як виглядає лікарський засіб Дентокаїн 40 мг/мл + 10 мікрограмів/мл та що містить упаковка
Лікарський засіб Дентокаїн 40 мг/мл + 10 мікрограмів/мл є безбарвним та прозорим розчином для ін'єкцій.
Упаковки, що містять 50 вкладів по 1,8 мл для шприців з самозасмоктуванням із плоским поршнем
Упаковки, що містять 50 вкладів по 1,8 мл для шприців із відтягуваним поршнем для ручного аспірування
Упаковки, що містять 100 вкладів по 1,8 мл для шприців з самозасмоктуванням із плоским поршнем
Упаковки, що містять 100 вкладів по 1,8 мл для шприців із відтягуваним поршнем для ручного аспірування
Не всі розміри упаковок можуть бути в обігу.
Відповідальний суб'єкт та виробник
Laboratorios INIBSA, S.A.
Ctra. Sabadell a Granollers, km 14,5
08185 Lliçà de Vall (Barcelona)
Іспанія
Цей лікарський засіб зареєстрований для обігу в країнах — учасницях Європейської економічної зони під такими назвами:

Інформація, призначена виключно для професійного медичного персоналу:

Дозування
У всіх популяціях слід застосовувати найменшу дозу, яка забезпечує ефективне знеболення. Потрібну дозу слід встановлювати індивідуально.
При звичайних процедурах у дорослих зазвичай застосовують 1 картридж, але для ефективного знеболення може бути достатньо менше, ніж вмісту одного картриджа. Під час більш обширних процедур може знадобитися введення більшої кількості картриджів, без перевищення максимальної рекомендованої дози; рішення приймає стоматолог.
При більшості звичайних стоматологічних процедур віддається перевага застосуванню Дентокаїн 40 мг/мл + 5 мкг/мл.
При більш складних стоматологічних процедурах, таких як ті, що вимагають інтенсивної гемостазу, віддається перевага застосуванню Дентокаїн 40 мг/мл + 10 мкг/мл.
Сумісне застосування седативних засобів з метою зменшення тривоги пацієнта:
У пацієнтів, яким застосовано седативний засіб, максимальна безпечна доза місцевого знеболюючого засобу може бути зменшена через адитивну дію цих препаратів, що призводить до депресії центральної нервової системи.
Діти та підлітки (віком від 12 до 18 років)
У дорослих та підлітків максимальна доза артикаїну становить 7 мг/кг маси тіла, але абсолютно не слід перевищувати дозу артикаїну 500 мг. Максимальна доза артикаїну 500 мг відповідає дозі для здорового дорослого пацієнта з масою тіла понад 70 кг.
Діти (віком від 4 до 11 років)
На даний час не встановлено безпеки застосування Дентокаїн 40 мг/мл + 10 мкг/мл у дітей віком 4 роки та молодше. Відсутні доступні дані.
Кількість препарату для введення слід визначати на основі віку та маси тіла дитини та обсягу процедури. Середня ефективна доза артикаїну становить 2 мг/кг маси тіла та 4 мг/кг маси тіла відповідно для простих та складних процедур. Слід застосовувати найменшу дозу, яка забезпечить ефективне стоматологічне знеболення. У дітей віком 4 роки та старше (або вагою тіла 20 кг і більше) максимальна доза артикаїну становить 7 мг/кг маси тіла, але абсолютно не слід перевищувати дозу 385 мг артикаїну у випадку здорового дитини з масою тіла 55 кг.
Особливі групи пацієнтів
Літні пацієнти та пацієнти з порушеннями функції нирок:
У зв’язку з відсутністю клінічних даних слід застосовувати особливі заходи обережності з метою введення найменшої дози, достатньої для ефективного знеболення, у літніх пацієнтів та пацієнтів з порушеннями функції нирок.
У сироватці крові цих пацієнтів можуть виникати підвищені концентрації препарату, особливо після багаторазового застосування. У разі необхідності повторного введення лікарського засобу пацієнта слід уважно спостерігати для виявлення будь-яких симптомів відносного передозування препарату.
Пацієнти з порушеннями функції печінки
Слід застосовувати особливі заходи обережності з метою введення найменшої дози, достатньої для ефективного знеболення, у пацієнтів з порушеннями функції печінки, особливо при багаторазовому застосуванні, навіть попри те, що 90% артикаїну підлягає першому пасивуванню неспецифічними естеразами сироватки крові в тканинах і крові.
Пацієнти з дефіцитом холінестерази сироватки крові
У пацієнтів з дефіцитом холінестерази сироватки крові або тих, що проходять лікування інгібіторами ацетилхолінестерази, можуть виникати підвищені концентрації препарату в сироватці крові, оскільки препарат підлягає 90% інактивації естеразами сироватки крові. Тому слід застосовувати найменшу дозу, яка забезпечує ефективне знеболення.
Спосіб застосування
Інфільтраційне знеболення та введення навколо нерва в порожнині рота.
Місцеві знеболюючі засоби слід обережно вводити при наявності запального стану та (або) інфекції в місці введення. Швидкість введення повинна бути дуже повільною (1 мл/хв).
Заходи обережності, які слід вжити перед використанням або введенням лікарського засобу
Цей лікарський засіб слід застосовувати виключно лікарями або лікарями-стоматологами, які мають достатню підготовку та знайомі з розпізнаванням і лікуванням системної токсичної дії, або під наглядом таких лікарів. Перед викликом місцевого знеболення за допомогою місцевого знеболюючого засобу слід переконатися, що доступне відповідне обладнання для реанімації та ліки, щоб було можливим негайне лікування будь-яких невідкладних станів дихальних шляхів та серцево-судинної системи. Після кожного введення місцевого знеболюючого засобу слід спостерігати за станом свідомості пацієнта.
При застосуванні Дентокаїн 40 мг/мл + 10 мкг/мл для інфільтраційного або провідникового знеболення введення слід завжди виконувати повільно та з попередньою аспірацією.
Особливі попередження
Адреналін порушує кровотік у яснах, що може призвести до місцевої тканинної некрози.
Після провідникового знеболення нижньощелепного нерва повідомлялися дуже рідкісні випадки тривалого або незворотного ураження нерва та втрати смаку.
Заходи обережності щодо застосування
Небезпека випадкового введення в судину:
Випадкове введення в судину може призвести до раптового виникнення високих концентрацій адреналіну та артикаїну в системному кровотоці. Це може бути пов’язане з тяжкими побічними ефектами, такими як судоми, а потім депресія центральної нервової системи, серцево-судинної та дихальної системи та кома, що прогресує до зупинки дихання та кровообігу.
З цієї причини, щоб переконатися, що голка не потрапила в судину, слід виконати аспірацію перед введенням місцевого знеболюючого засобу.
Однак відсутність крові в шприці не є гарантією уникнення введення в судину.
Небезпека введення в нерв:
Випадкове введення в нерв може призвести до ретроградного поширення препарату вздовж нерва.
Щоб уникнути введення в нерв та запобігти ураженню нервів, пов’язаному з їх блокадою, слід завжди обережно витягувати голку, якщо у пацієнта виникає відчуття, схоже на електричний удар, під час вколу, або якщо вкол особливо болючий. Якщо відбулося ураження нерва, нейротоксична дія може посилюватися через потенційну хімічну нейротоксичність артикаїну та наявність адреналіну, оскільки він може порушувати навколонервовий кровотік і перешкоджати місцевому виведенню артикаїну.
Лікування передозування
Перед викликом місцевого знеболення за допомогою місцевого знеболюючого засобу слід переконатися, що доступне обладнання для реанімації та ліки, щоб було можливим негайне лікування будь-яких невідкладних станів дихальних шляхів та серцево-судинної системи.
Ступінь тяжкості симптомів передозування повинна спонукати лікарів/стоматологів до впровадження протоколів, які передбачають необхідність забезпечення дихальних шляхів у відповідний час та підтримки дихання.
Після кожного введення місцевого знеболюючого засобу слід спостерігати за станом свідомості пацієнта.
У разі виникнення гострої системної токсичної дії слід негайно припинити введення місцевого знеболюючого засобу. За необхідності слід змінити положення пацієнта на горизонтальне.
Симптоми з боку ЦНС (судоми, депресія ЦНС) слід негайно лікувати шляхом відповідного утримання дихальних шляхів та підтримки дихання, а також введення протисудомних засобів.
Забезпечення оптимальної подачі кисню, підтримка дихання та кровообігу, а також лікування ацидозу можуть запобігти зупинці серця.
У разі виникнення депресії серцево-судинної системи (артеріальна гіпотензія, брадикардія) слід розглянути можливість застосування відповідного лікування за допомогою внутрішньовенних розчинів, вазоконстрикторів та (або) інотропних засобів. Дітям слід застосовувати дози, відповідні віку та масі тіла.
У разі зупинки кровообігу слід негайно розпочати серцево-легеневу реанімацію.
Особливі заходи обережності щодо вилучення та підготовки лікарського засобу до застосування
Не застосовувати цей лікарський засіб, якщо розчин мутний або змінив колір.
Щоб уникнути ризику інфекції (наприклад, передачі гепатиту), шприци та голки, що використовуються для відбору розчину, повинні завжди бути новими та стерильними.
Картриджі призначені для одноразового використання. Якщо використано лише частину вмісту картриджа, решту слід викинути.
Усі невикористані залишки лікарського засобу або його відходи слід утилізувати відповідно до місцевих правил.
САМОАСПІРАЦІЯ
Для самоаспірації потрібен шприц із функцією автоматичної аспірації. Самоаспірацію виконують, обережно натискаючи на поршень, а потім негайно звільняючи тиск. Еластична діафрагма в мембрані картриджа, яка спочатку притиснута до осі основи шприца, створює усередині картриджа розрідження, що дозволяє виконати аспірацію.
РУЧНА АСПІРАЦІЯ
Для ручної аспірації потрібен шприц із гачком або гарпуном. Ручну аспірацію виконують після закріплення гарпуна в картриджі зі знеболюючим засобом та відтягування поршня.