Інструкція, що входить до упаковки: інформація для пацієнта

ІБУПРОМ УЛЬТРАМАКС СПРІНТ, 600 мг, капсули м’які
Ibuprofenum
Перед застосуванням лікарського засобу уважно прочитайте цю інструкцію, оскільки вона містить
важливу інформацію для пацієнта.
Лікарський засіб слід завжди застосовувати строго відповідно до інструкції для пацієнта або
рекомендацій лікаря чи провізора.

Зберігайте цю інструкцію, щоб у разі потреби можна було її знову перечитати.
Якщо потрібна порада або додаткова інформація, звертайтеся до провізора.
Якщо у пацієнта виникнуть будь-які небажані явища, у тому числі всі можливі небажані явища, не вказані в цій інструкції, необхідно повідомити лікаря або провізора. Див. розділ 4.
Якщо протягом 3 днів не відбувається поліпшення стану або пацієнт почувається гірше, слід звернутися до лікаря.

Зміст інструкції

Що таке лікарський засіб і для чого його застосовують
Важливі відомості, перш ніж застосовувати лікарський засіб
Як застосовувати лікарський засіб
Можливі небажані ефекти
Як зберігати лікарський засіб
Вміст упаковки та інша інформація

1. Що таке лікарський засіб і для чого його застосовують

Лікарський засіб належить до групи ліків, які називаються нестероїдними протизапальними засобами (НПЗЗ), що мають знеболювальний, протизапальний і жарознижувальний ефект.
Цей лікарський засіб призначений для тимчасового короткотривалого застосування у дорослих при гострих помірних болях різного походження:

головні болі (в тому числі мігрені),
зубні болі,
м’язові, суглобові та кісткові болі (в тому числі болі в спині),
травматичні та післяопераційні болі, у тому числі пов’язані зі стоматологічними процедурами,
невралгії,
болючі менструації.

2. Важливі відомості перед застосуванням ліки

Коли не застосовувати ліки :

якщо пацієнт має алергію на ібупрофен, інші нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ) або будь-який із інших компонентів цього ліки (перелічених у розділі 6);
якщо пацієнт коли-небудь мав задишку, бронхіальну астму, сінну лихоманку, набряк або кропив’янку після застосування ацетилсаліцилової кислоти або інших схожих знеболюючих засобів (НПЗЗ);
якщо пацієнт має тяжку ниркову, печінкову або серцеву недостатність;
якщо у пацієнта є невиявлені порушення кровотворення;
якщо у пацієнта виникає кровотеча до мозку або інша активна кровотеча;
якщо у пацієнта коли-небудь виникала кровотеча або перфорація шлунка чи кишечника після застосування НПЗЗ;
якщо пацієнт має або мав у минулому рецидивуючі виразки шлунка та (або) дванадцятипалої кишки або кровотечу з шлунково-кишкового тракту (щонайменше два підтверджені випадки виразки або кровотечі);
якщо пацієнт має тяжке обезвоження (викликане блювотою, діареєю або недостатнім приймом рідини);
якщо пацієнтка перебуває у третьому триместрі вагітності;
у пацієнтів віком молодше 18 років.

Попередження та заходи обережності
Ліки у дорослих із супутніми хронічними захворюваннями слід застосовувати після консультації з лікарем.
Прийом ліки у найменшій ефективній дозі протягом найкоротшого необхідного часу для полегшення симптомів зменшує ризик небажаних ефектів.
Застосування протизапальних і знеболюючих засобів, таких як ібупрофен, може бути пов’язане з дещо вищим ризиком інфаркту міокарда або інсульту, особливо при застосуванні високих доз. Не можна перевищувати рекомендовану дозу або тривалість лікування.
Під час застосування ібупрофену спостерігалися симптоми алергічної реакції на цей ліки, зокрема труднощі з диханням, набряк обличчя та шиї (ангіоневротичний набряк), біль у грудній клітці.
У разі виникнення будь-якого з цих симптомів необхідно негайно припинити застосування ліки та негайно звернутися до лікаря або медичної допомоги.
Перед початком застосування слід обговорити з лікарем або фармацевтом, якщо:

у пацієнта є захворювання серця, зокрема серцева недостатність, стенокардія (біль у грудній клітці), пацієнт переніс інфаркт, операцію шунтування, у нього є захворювання периферичних артерій (порушення кровообігу в ногах або стопах через звужені або непрохідні артерії), або якщо пацієнт переніс інсульт (включаючи мініінсульт або транзиторну ішемічну атаку «TIA»),
пацієнт має артеріальну гіпертензію, цукровий діабет, підвищений рівень холестерину, у сім’ї пацієнта були захворювання серця або інсульт або якщо пацієнт палить;
у пацієнта діагностували аутоімунні захворювання (системний червоний вовчак, захворювання сполучної тканини), через підвищений ризик появи симптомів асептичного менінгіту;
пацієнт приймає інші знеболюючі засоби з групи НПЗЗ або ацетилсаліцилову кислоту в добовій дозі понад 75 мг;
у пацієнта діагностували вроджені порушення метаболізму порфірину (наприклад, гостру періодичну порфірію);
у пацієнта діагностували захворювання шлунково-кишкового тракту та хронічні запальні захворювання кишечника (виразковий коліт, хвороба Крона);
у пацієнта діагностували затримку рідини та набряки, пов’язані з прийомом ліків з групи НПЗЗ;
є обезвоження через підвищений ризик ниркової недостатності;
у пацієнта діагностували порушення функції печінки або нирок;
у пацієнта діагностували активну або перенесену бронхіальну астму або симптоми алергічних реакцій у минулому (після застосування ліки може виникнути бронхоспазм);
якщо пацієнт переніс велику хірургічну операцію;
у випадку пацієнтів, які приймають інші ліки (особливо антикоагулянти, діуретики, засоби для серця або кортикостероїди), або якщо у пацієнта діагностували порушення згортання крові (ібупрофен може тимчасово пригнічувати агрегацію тромбоцитів і подовжувати час кровотечі);
під час застосування ліки у осіб похилого віку (див. розділ 3);
у пацієнта є інфекція — див. нижче, розділ «Інфекції».

Слід уникати одночасного застосування ліки з іншими нестероїдними протизапальними засобами (НПЗЗ), включаючи інгібітори циклооксигенази-2 (інгібітори СОХ-2).
Пацієнти з анамнезом захворювань шлунково-кишкового тракту, особливо пацієнти похилого віку, повинні повідомляти лікареві про будь-які нетипові симптоми, пов’язані з шлунково-кишковим трактом (особливо кровотечі), особливо на початку лікування.
Слід дотримуватися особливої обережності та проконсультуватися з лікарем або фармацевтом перед застосуванням ліки у пацієнтів з артеріальною гіпертензією та (або) серцевою недостатністю з затримкою рідини, гіпертензією та набряками, які пов’язані з застосуванням НПЗЗ у минулому.
Ібупрофен може спричиняти затримку натрію, калію та рідини в організмі пацієнтів, які раніше не хворіли на захворювання нирок. Це, у свою чергу, може призводити до набряків або навіть до серцевої недостатності або артеріальної гіпертензії у пацієнтів із схильністю до таких порушень.
Тривалий прийом ібупрофену, особливо в поєднанні з іншими знеболюючими засобами, може призводити до постійного ураження нирок і ризику ниркової недостатності.
Пацієнти з найвищим ризиком таких реакцій — це пацієнти з порушеннями функції нирок, серцевою недостатністю, порушеннями функції печінки, які приймають діуретики та антигіпертензивні засоби (інгібітори АПФ), а також пацієнти похилого віку. Пацієнти, у яких припинили лікування ліками з групи НПЗЗ, загалом повертаються до стану, який був до початку лікування.
При тривалому лікуванні ібупрофеном необхідний періодичний контроль функції печінки та нирок, а також кількості кров’яних клітин, особливо у пацієнтів із високим ризиком.
Під час тривалого лікування високими дозами знеболюючих засобів можуть виникати головні болі, які не слід лікувати підвищеними дозами ліків.
У зв’язку з застосуванням ібупрофену спостерігалися тяжкі шкірні реакції, такі як ексфоліативний дерматит, багатоформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, лікарська реакція з еозинофілією та системними симптомами (DRESS) та гостра загальна пустульозна екзема (AGEP). Якщо у пацієнта виникає будь-який із симптомів, пов’язаних із цими тяжкими шкірними реакціями, описаними в розділі 4, необхідно негайно припинити застосування ліки та звернутися за медичною допомогою.
Інфекції
може приховувати симптоми інфекції, такі як гарячка та біль. У зв’язку з цим може затримати початок відповідного лікування інфекції, що призводить до підвищеного ризику ускладнень. Це спостерігалося при бактеріальному пневмонії та бактеріальних інфекціях шкіри, пов’язаних з вітряною віспою.
Якщо пацієнт приймає цей ліки під час інфекції, а симптоми інфекції зберігаються або загострюються, необхідно негайно проконсультуватися з лікарем.
Під час вітряної віспи слід уникати застосування ліки.
Слід уникати вживання алкоголю під час застосування ліки, оскільки це може спричинити посилення небажаних ефектів, особливо тих, що стосуються шлунково-кишкового тракту та нервової системи.
Ліки та інші ліки
Слід повідомити лікареві або фармацевту про всі ліки, які пацієнт приймає зараз або приймав нещодавно, а також про ліки, які пацієнт планує приймати.
Ліки може впливати на інші ліки, а інші ліки можуть впливати на дію цього ліки. Наприклад:

антикоагулянти (тобто розріджувачі крові або засоби, що запобігають утворенню тромбів, наприклад, ацетилсаліцилова кислота, варфарин, тиклопідін);
засоби, що знижують тиск крові (інгібітори АПФ, наприклад, каптоприл, бета-блокатори, наприклад, атенолол, або блокатори рецепторів ангіотензину II, наприклад, лозартан).

Перед застосуванням ліки з іншими ліками слід завжди проконсультуватися з лікарем або фармацевтом.
Зокрема, слід повідомити лікареві або фармацевту, якщо пацієнт приймає будь-який із нижче зазначених ліків:

інші ліки з групи НПЗЗ (включаючи інгібітори СОХ-2, такі як целекоксиб або еторікоксиб);
діуретики та калійзберігаючі засоби;
антиагреганти (наприклад, ацетилсаліцилову кислоту) та селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (антидепресанти), оскільки вони підвищують ризик небажаних ефектів у шлунково-кишковому тракті;
метотрексат (ліки, що використовується при лікуванні онкологічних або ревматичних захворювань), оскільки може посилюватися дія метотрексату;
літій (ліки, що використовується при депресії), оскільки може посилюватися дія літію;
серцеві глікозиди (наприклад, дигоксин), оскільки ібупрофен може підвищувати концентрацію цього ліки в плазмі;
фенітоїн (протисудомний засіб), оскільки ібупрофен може підвищувати концентрацію цього ліки в плазмі;
кортикостероїди (наприклад, преднізолон або дексаметазон), оскільки вони можуть підвищувати ризик виразки або кровотечі з шлунково-кишкового тракту;
такролімус (ліки, що пригнічує імунні реакції), оскільки підвищується ризик токсичного впливу на нирки;
циклоспорин (ліки, що пригнічує імунні реакції), оскільки є обмежені дані щодо підвищеного ризику токсичного впливу на нирки;
зідовудин (ліки, що використовується при лікуванні СНІДу), оскільки застосування ліки може призводити до підвищеного ризику кровотечі в суглоби або кровотечі, що призводить до набряків (у пацієнтів з гемофілією з позитивним результатом тесту на наявність антитіл до ВІЛ);
ритонавір (ліки, що використовується при терапії ВІЛ-інфекції): ритонавір може підвищувати концентрацію ліків з групи НПЗЗ в плазмі;
антибіотики (хінолони або аміноглікозиди);
похідні сульфонілсечовини (протидіабетичні засоби): можуть виникати клінічні взаємодії між цими ліками та ліками з групи НПЗЗ; рекомендовано контролювати рівень глюкози в крові;
пробенецид та сульфінпіразон (ліки, що використовуються при лікуванні подагри): можуть затримувати виведення ібупрофену;
холестірамін: може затримувати та зменшувати всмоктування ліків з групи НПЗЗ;
вориконазол та флуконазол (протигрибкові засоби): можуть підвищувати експозицію лікам з групи НПЗЗ;
баклофен (засіб, що розслабляє м’язи): токсична дія баклофену може виникнути після початку застосування ібупрофену;
аміноглікозиди (група антибіотиків): ліки з групи НПЗЗ можуть зменшувати виведення аміноглікозидів;
міфепристон: не слід застосовувати НПЗЗ у період 8–12 днів після застосування міфепристону, оскільки вони можуть послаблювати дію міфепристону;
блокатори кальцієвих каналів: знижена антигіпертензивна ефективність та підвищений ризик кровотечі з шлунково-кишкового тракту;
дезипрамін: підвищена токсичність дезипраміну, типова для трициклічних антидепресантів;
левофлоксацин та офлоксацин: підвищений ризик серйозних ефектів з боку центральної нервової системи;
похідні тієнопірідину: підвищений ризик кровотеч через адитивну протиагрегантну та антикоагулянтну дію;
бісфосфонати: підвищений ризик небажаних ефектів з боку шлунково-кишкового тракту;
ліки з антикоагулянтною дією (тобто розріджувачі крові або запобігання утворенню тромбів, такі як аспірин — ацетилсаліцилова кислота, варфарин, тиклопідін);
засоби, що знижують тиск крові (інгібітори АПФ, такі як каптоприл, бета-блокатори, такі як засоби, що містять атенолол, блокатори рецепторів ангіотензину II, такі як лозартан).

Застосування ібупрофену з рослинними продуктами, що містять гінкго білоба ( Ginkgo biloba ) або в’язівку болотну ( Filipendula ulmaria ), може підвищувати ризик кровотечі через протиагрегантну дію. Одночасний прийом ібупрофену та продуктів, що містять ефедру китайську ( Ephedra sinica ), може призводити до підвищеного ризику ураження слизової оболонки шлунково-кишкового тракту.
Також деякі інші ліки можуть впливати або піддаватися впливу дії цього ліки. Тому перед застосуванням ліки з іншими ліками слід завжди проконсультуватися з лікарем або фармацевтом.
Ліки з їжею, напоями та алкоголем
Їжа зменшує всмоктування ібупрофену з шлунково-кишкового тракту.
Під час застосування ібупрофену високими дозами та одночасного вживання алкоголю можуть виникати симптоми, такі як втому та головні болі.
Вагітність, годування грудьми та вплив на фертильність
Якщо пацієнтка вагітна, годує грудьми, підозрює, що може бути вагітною, або планує завагітніти, їй слід проконсультуватися з лікарем або фармацевтом перед застосуванням цього ліки.
Вагітність
Якщо пацієнтка завагітніє під час застосування ліки, слід повідомити про це лікареві.
Не слід приймати ліки, якщо пацієнтка перебуває у останніх 3 місяцях вагітності, оскільки це може нашкодити ненародженій дитині або призвести до ускладнень під час пологів. Ліки може спричиняти порушення функції нирок та серця у ненародженої дитини. Воно може підвищувати схильність до кровотечі у матері та дитини, а також призводити до затримки або подовження пологового періоду. У перші 6 місяців вагітності не слід застосовувати ліки, якщо тільки лікар не вважає його застосування абсолютно необхідним. Якщо лікування необхідне в цей період або під час спроб завагітніти, слід застосовувати якомога меншу дозу на найкоротший можливий термін. З 20 тижня вагітності ліки може призводити до порушень функції нирок у ненародженій дитині, якщо його приймати довше, ніж кілька днів (це може призводити до низького рівня навколоплодових вод, що оточують дитину (олігогідрамніон)) або звуження судини (артеріального протоку) у серці дитини. Якщо лікування потрібно довше, ніж кілька днів, лікар може рекомендувати додатковий моніторинг.
Годування грудьми
Ібупрофен у невеликих кількостях проникає до молока матерів, які годують грудьми. При короткотривалому прийомі ібупрофену в дозах, що використовуються для лікування болю, шкідливий вплив на немовлят, ймовірно, малоймовірний. Однак, якщо передбачається тривалий прийом ібупрофену, слід розглянути можливість раннього припинення годування грудьми.
Фертильність
Ібупрофен може ускладнювати зачаття. Якщо пацієнтка планує завагітніти або має проблеми з зачаттям, їй слід повідомити про це лікареві.
Керування транспортними засобами та робота з механізмами
Ібупрофен не має впливу або має незначний вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами.
У разі виникнення порушень зору, втому, запаморочення чи інших небажаних ефектів з боку нервової системи не рекомендується керувати транспортними засобами та працювати з механізмами.
Ліки містить сорбіт і калій
Сорбіт
Ліки містить 90 мг сорбіту в кожній капсулі.
Калій
Ліки містить 1,2 ммоль (або 47 мг) калію на одну капсулу, що слід враховувати у пацієнтів із зниженою функцією нирок та у пацієнтів, які контролюють вміст калію в дієті.

3. Як застосовувати ліки

Цей лік слід завжди застосовувати точно так, як описано в цій інструкції для пацієнта, або відповідно до рекомендацій лікаря чи фармацевта. У разі виникнення сумнівів слід звернутися до лікаря чи фармацевта.
Рекомендована доза:
Дорослі:
Рекомендована доза — 600 мг ібупрофену (1 капсула) одноразово.
За необхідності одноразову дозу 600 мг (1 капсула) можна повторити, дотримуючись інтервалу 6–8 годин. Максимальна добова доза без консультації з лікарем не повинна перевищувати 1200 мг (2 капсули).
Лік слід застосовувати лише у тому випадку, якщо пацієнт не відчуває поліпшення після застосування ібупрофену в дозі 400 мг ( максимально 1200 мг ібупрофену на добу ). У такому випадку дозу 600 мг ібупрофену можна застосувати, дотримуючись інтервалу 6–8 годин після прийому дози 400 мг.
Слід застосовувати найменшу ефективну дозу протягом найкоротшого необхідного періоду для полегшення симптомів. Якщо симптоми інфекції (такі як лихоманка та біль) зберігаються або загострюються, слід негайно проконсультуватися з лікарем (див. пункт 2).
Небажані ефекти можна звести до мінімуму шляхом застосування найменшої ефективної дози протягом якомога коротшого часу, необхідного для контролю симптомів.
Якщо необхідно застосовувати лік довше, ніж 3 дні, або якщо симптоми загострюються, слід проконсультуватися з лікарем.

Особливі групи пацієнтів
Літні люди:
Не застосовувати без узгодження з лікарем. Нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ) слід застосовувати з обережністю, особливо у літніх пацієнтів, які більш схильні до розвитку небажаних ефектів та підвищеного ризику потенційно смертельних кровотеч зі шлунково-кишкового тракту, виразок та перфорацій.

Порушення функції нирок або печінки:
Не застосовувати без узгодження з лікарем. Не існує необхідності у корекції дози у пацієнтів із легким або помірним порушенням функції нирок або печінки. Однак таким пацієнтам рекомендовано застосовувати найменшу ефективну дозу протягом якомога коротшого часу, необхідного для контролю симптомів.

Діти та підлітки
Застосування лікарського засобу протипоказане дітям та підліткам віком до 18 років.

Спосіб застосування
Лік призначений для перорального застосування. Капсулу слід ковтати цілком, запиваючи склянкою води.
Рекомендовано, щоб пацієнти з чутливим шлунком приймали лік під час їжі.

Застосування більшої, ніж рекомендована, дози ліку
Якщо пацієнт застосував більшу, ніж рекомендована, дозу ліку або якщо дитина випадково прийняла лік, слід негайно звернутися до лікаря або в найближчу лікарню, щоб отримати оцінку можливого ризику для здоров’я та поради щодо подальших дій.
Симптоми передозування можуть включати нудоту, біль у шлунку, блювоту (можуть бути сліди крові), кровотечі зі шлунково-кишкового тракту (див. пункт 4 нижче), діарею, головний біль, дзвін у вухах, сплутаність свідомості та ністагм. Також можуть виникати збудження, сонливість, дизорієнтація або кома. У рідких випадках у пацієнтів можуть виникати судоми. Після прийому великих доз можуть спостерігатися сонливість, біль у грудній клітці, серцебиття, втрата свідомості, судоми (переважно у дітей), слабкість та запаморочення, кров у сечі, низький рівень калію в крові, відчуття холоду та труднощі з диханням. Крім того, може подовжуватися протромбіновий час/INR, ймовірно через порушення дії циркулюючих факторів згортання. Може розвинутися гостра ниркова недостатність та ураження печінки. У хворих на астму можливе загострення астми. Крім того, може виникнути низький кров’яний тиск, труднощі з диханням або ціаноз.
У дітей одноразовий прийом дози понад 400 мг/кг маси тіла може спричинити симптоми передозування. У дорослих доза, яка може спричинити такі симптоми, точно не визначена. У дітей можуть виникати міоклонічні судоми (повторювані скорочення м’язів).

Лікування
Специфічного антидоту (протиотрути) немає. Застосовується симптоматичне та підтримуюче лікування. Можна розглянути можливість перорального прийому активованого вугілля протягом 1 години після передозування.
У разі виникнення симптомів передозування слід негайно припинити прийом ліку та звернутися до лікаря або на відділення невідкладної допомоги.

Пропущений прийом ліку
Не слід застосовувати подвійну дозу для відновлення пропущеної дози.
У разі будь-яких подальших сумнівів щодо застосування цього ліку слід звернутися до лікаря або фармацевта.

4. Можливі побічні ефекти

Як і будь-який лікарський засіб, лікарський засіб може спричиняти побічні ефекти, хоча
вони виникають не у кожного.
Необхідно припинити застосування ібупрофену та негайно звернутися за медичною допомогою, якщо виникнуть
будь-які з таких симптомів:

почервоніння, плоскі, схожі на мішень або круглі плями на тулубі, часто з пухирцями в центрі, шелушіння шкіри, виразки в роті, горлі, носі, статевих органах та очах. Ці тяжкі висипання на шкірі можуть передувати лихоманка та симптоми, схожі на грип (відшарувальний дерматит,
множинний еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз).
поширена висипка, висока температура тіла та збільшення лімфатичних вузлів (синдром DRESS).
червона, шелушаща висипка з вузлами під шкірою та пухирцями, що супроводжується лихоманкою. Симптоми зазвичай виникають на початку лікування (гостра загальна пустульозна еритема).

Нижче наведений перелік побічних ефектів, що включає всі побічні ефекти, спостережені
під час лікування ібупрофеном, включаючи ті, що виникають після тривалої терапії великими дозами,
які застосовуються у пацієнтів із ревматичними захворюваннями.
Щодо наведених нижче побічних реакцій на лікарський засіб, слід пам’ятати, що вони
у більшості випадків залежать від дози, а їх виникнення є індивідуально змінним.
Пацієнти, які приймають лікарський засіб, повинні припинити його застосування та негайно
звернутися до лікаря у разі появи ознак або симптомів виразки, ушкодження
слизової оболонки або кровотечі з травного тракту (чорний стілець, блювота кров’ю),
гострого болю в епігастрії, нечіткого зору або інших симптомів, пов’язаних із очима, висипання
на шкірі або інших реакцій гіперчутливості, збільшення маси тіла або набряків.
Найчастішими побічними реакціями є ті, що стосуються травного тракту. Можуть виникати
виразки, перфорація (пробиття) або кровотеча з травного тракту, іноді зі смертельним наслідком (особливо у людей похилого віку). Вони не обов’язково передуються попереджувальними симптомами або можуть виникати у пацієнтів, у яких такі попереджувальні симптоми були.
Ризик кровотечі з травного тракту особливо залежить від дози та тривалості застосування ібупрофену.
Прийом ібупрофену, особливо тривалий у великих дозах (2400 мг на добу), може бути пов’язаний із незначним підвищенням ризику артеріальних тромбозів (наприклад, інфаркт міокарда або інсульт).
Часто (виникають не більше ніж у 1 із 10 осіб):

печія, біль у животі, нудота, блювота, метеоризм із виділенням газів, діарея, диспепсія, запори та незначні кровотечі з травного тракту, що в окремих випадках можуть призводити до анемії.

Нечасто (виникають не більше ніж у 1 із 100 осіб):

реакції гіперчутливості з висипанням на шкірі та свербінням, а також напади задухи (можливе виникнення в поєднанні зі зниженням артеріального тиску); у таких випадках необхідно припинити застосування лікарського засобу та негайно звернутися до лікаря,
головний біль, сонливість, запаморочення, безсоння, збудження, подразливість або втому,
порушення зору,
виразки травного тракту, потенційно з кровотечею та перфорацією, виразки слизової оболонки ротової порожнини, загострення виразкового коліту, хвороба Крона, запалення слизової оболонки шлунка, чорний стілець, блювота кров’ю.

Рідко (виникають не більше ніж у 1 із 1000 осіб):

шум у вухах,
ураження ниркової тканини (некроз сосочків нирок) та підвищення концентрації сечової кислоти в крові.

Дуже рідко (виникають не більше ніж у 1 із 10 000 осіб):

тяжкі, загальні реакції гіперчутливості. Вони можуть виникати, наприклад, у вигляді набряку обличчя, набряку язика, внутрішнього набряку голосової кишки з порушенням прохідності дихальних шляхів, дихальної недостатності, прискорення роботи серця, зниження артеріального тиску, аж до загрози життю внаслідок шоку. Якщо виник один із наведених вище

симптомів, що може статися навіть після першого застосування лікарського засобу, необхідна
невідкладна медична допомога.

порушення системи кровотворення (анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія, панцитопенія, агранулоцитоз). Першими симптомами можуть бути лихоманка, біль у горлі, виразки в ротовій порожнині, симптоми, схожі на грип, значне слабкість, носові кровотечі та підшкірні крововиливи. Під час тривалого застосування лікарського засобу слід регулярно контролювати показники загального аналізу крові,
утворення набряків, зокрема при артеріальній гіпертензії або нирковій недостатності, нефротичний синдром, інтерстиційний нефрит, що супроводжується гострою нирковою недостатністю. З цієї причини під час тривалого застосування лікарського засобу слід регулярно контролювати функцію нирок,
порушення функції печінки, ураження печінки (особливо при тривалому застосуванні), печінкова недостатність, гострий гепатит. З цієї причини під час тривалого застосування лікарського засобу слід регулярно контролювати функцію печінки,
серцебиття, серцева недостатність, інфаркт міокарда,
артеріальна гіпертензія,
запалення стравоходу, панкреатит, утворення схожих на діафрагму звужень кишки,
психотичні реакції, депресія,
інфекції, пов’язані зі станами, що є причиною застосування нестероїдних протизапальних засобів (наприклад, некротичний фасцит). Якщо під час застосування ібупрофену виникнуть або посиляться симптоми інфекції, пацієнт повинен негайно звернутися до лікаря. Лікар оцінить, чи є показання до застосування антибактеріальної терапії. Під час застосування ібупрофену спостерігали симптоми асептичного менінгоенцефаліту зі скутістю шиї, головним болем, нудотою, блювотою, лихоманкою або порушеннями свідомості. Особливо схильними здаються пацієнти з аутоімунними захворюваннями (СНЗ, змішане захворювання сполучної тканини),
в окремих випадках під час вірусної інфекції вітряної віспи можуть виникати тяжкі інфекції шкіри та ускладнення ураження м’яких тканин.

Частота невідома (частоту не можна визначити на основі наявних даних):

біль у грудях, що може бути симптомом потенційно тяжкої алергічної реакції, відомої як синдром Кауніса,
шкіра стає чутливою до світла.

Повідомлення про побічні ефекти
Якщо виникнуть будь-які побічні ефекти, включаючи ті, що не зазначені
у цій інструкції, необхідно повідомити лікаря або фармацевта. Побічні ефекти
можна повідомляти безпосередньо до Департаменту моніторингу побічних ефектів лікарських засобів Управління реєстрації лікарських засобів, медичних виробів та біоцидних продуктів
Al. Jerozolimskie 181C
02-222 Варшава
Тел.: + 48 22 49 21 301
Факс: + 48 22 49 21 309
Веб-сайт: https://smz.ezdrowie.gov.pl
Побічні ефекти також можна повідомляти представнику відповідальної сторони.
Завдяки повідомленням про побічні ефекти можна буде зібрати більше інформації щодо
безпеки застосування лікарського засобу.

5. Як зберігати ліки

Зберігати при температурі нижче 25 ˚C.
Ліки слід зберігати в недоступному для дітей та непомітному місці.
Не застосовувати цей лік після закінчення терміну придатності, зазначеного на картонній упаковці після слова „Термін придатності”. Термін придатності означає останній день зазначеного місяця.
Ліки не слід викидати у каналізацію чи побутові контейнери для сміття. Слід запитати у фармацевта, як позбутися ліків, які вже не використовуються. Така дія допоможе захистити навколишнє середовище.

6. Вміст упаковки та інша інформація

Що містить ліки
Діючою речовиною ліків є ібупрофен. Кожна м'яка капсула містить 600 мг ібупрофену.
Інші складові: Макрогол 600, калію гідроксид, вода очищена. Оболонка капсули:
желатин, сорбітол рідкий частково дегідратований, вода очищена;
Склад чорнила Opacode black NS-78-17821: оксид заліза чорний (E 172), спирт ізопропіловий, гліколь
пропіленовий, гіпромелоза.
Як виглядають ліки та що містить упаковка
Овальні прозорі капсули натурального кольору з написом «600».
Блістер PVC/PVDC/алюміній у картонному пакуванні.
10 шт. (1 блістер по 10 шт.)
Відповідальний суб'єкт та імпортер
US Pharmacia Sp. z o.o.
вул. Зембіцька 40
50-507 Вроцлав
Для отримання докладнішої інформації звертайтеся до:
USP Здоров’я Sp. z o.o.
вул. Пелецькі 35, 02-822 Варшава
тел.: +48 (22) 543 60 00

Ібупром Ультрамакс Спрінт