Ібупрофен

Інструкція, що входить до упаковки: інформація для пацієнта

Ібупрофен 40 мг/мл, суспензія для перорального застосування
Ібупрофенум
Перед застосуванням лікарського засобу необхідно уважно ознайомитися з інструкцією, оскільки вона містить
важливу інформацію для пацієнта.
Лікарський засіб слід завжди застосовувати строго відповідно до інструкції для пацієнта або рекомендацій
лікаря, фармацевта чи медсестри.

• Зберігайте цю інструкцію, щоб у разі потреби мати змогу знову її прочитати.
• Якщо потрібна порада чи додаткова інформація, зверніться до фармацевта.
• Якщо у пацієнта виникнуть будь-які побічні ефекти, у тому числі ті, що можливо не зазначені в цій інструкції, повідомте про це лікареві або фармацевту. Див. розділ 4.
• Якщо: через 24 години (якщо дитина молодша 6 місяців) або через 3 дні (якщо пацієнт старший 6 місяців) стан не поліпшився або пацієнт почувається гірше, необхідно звернутися до лікаря.

Зміст інструкції

1. Що таке лікарський засіб Ібупрофен і для чого його застосовують
2. Важлива інформація, яку необхідно знати перед застосуванням лікарського засобу Ібупрофен
3. Як застосовувати лікарський засіб Ібупрофен
4. Можливі побічні ефекти
5. Як зберігати лікарський засіб Ібупрофен
6. Вміст упаковки та інша інформація

1. Що таке лікарський засіб Ібупрофен і для чого його застосовують

Лікарський засіб Ібупрофен містить діючу речовину ібупрофен, яка належить до групи нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ) і має знеболювальну, протизапальну та жарознижувальну дію.
Показаннями до застосування лікарського засобу є:

• лихоманка різного походження, зокрема при грипі, застуді, а також післящепних реакціях;
• болі різного походження від слабкого до помірного, зокрема:
  • головний біль, біль у горлі та м’язах (наприклад, при вірусних інфекціях),
  • зубний біль, біль після стоматологічних процедур, біль, пов’язаний з прорізуванням зубів,
  • біль у суглобах і кістках внаслідок травм опорно-рухового апарату (наприклад, вивихи),
  • біль унаслідок ушкодження м’яких тканин,
  • післяопераційний біль,
  • вушний біль, що виникає при запаленні середнього вуха.

Якщо через 3 дні стан не поліпшився або пацієнт почувається гірше, необхідно звернутися до лікаря.
Ібупрофен показаний дітям із масою тіла понад 5 кг (віком понад 3 місяці), підліткам та дорослим.

2. Важливі відомості перед застосуванням препарату Ібупрофен

Коли не застосовувати препарат Ібупрофен:

• якщо пацієнт має алергію на ібупрофен або будь-який інший компонент цього препарату (перелічені в розділі 6) та на інші нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ);
• якщо у пацієнта коли-небудь виникали реакції гіперчутливості, такі як: бронхіальна астма, риніт, свербляча висипка на шкірі або набряк губ, обличчя, язика чи горла після застосування препаратів, що містять ацетилсаліцилову кислоту (наприклад, аспірин), або інших нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ);
• якщо у пацієнта виникають порушення згортання крові;
• якщо у пацієнта є або була виразкова хвороба шлунка та (або) дванадцятипалої кишки, з перфорацією або кровотечею, або якщо у пацієнта в минулому було два або більше таких епізодів;
• якщо у пацієнта виникала кровотеча або перфорація шлунково-кишкового тракту, пов’язана з попереднім застосуванням нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ) (дитина може мати блювоту з кров’ю або темними частинками, що виглядають як кавова гуща, або смолисті калові маси з кров’ю);
• якщо пацієнт має підвищену схильність до кровотеч або проблеми з утворенням певних компонентів крові (наприклад, дефіцит тромбоцитів — тромбоцитопенія);
• якщо пацієнт має тяжку недостатність функції печінки, нирок або серця;
• якщо пацієнтка перебуває на третьому триместрі вагітності;
• якщо пацієнт виснажений;
• якщо дитина важить менше 5 кг і їй менше 3 місяців;
• якщо у пацієнта є геморагічна діатеза;
• якщо у пацієнта виникає кровотеча в мозок (кровотеча з судин мозку) або інша активна кровотеча.

Попередження та заходи обережності
Необхідно повідомити фармацевта або лікаря, якщо:

• у пацієнта діагностували деякі захворювання шкіри (системний червоний вовчак, змішане захворювання сполучної тканини);
• у пацієнта діагностували захворювання шлунково-кишкового тракту та хронічні запальні захворювання кишечника (виразковий коліт, хворобу Крона);
• у пацієнта діагностували підвищений артеріальний тиск і (або) порушення функції серця;
• у пацієнта діагностували порушення функції нирок або печінки;
• спостерігається виснаження через підвищений ризик недостатності нирок;
• пацієнт має порушення згортання крові або приймає антикоагулянти;
• пацієнт хворіє або хворів на бронхіальну астму або іншу алергічну хворобу;
• у пацієнта виникають симптоми алергічних реакцій після прийому ацетилсаліцилової кислоти;
• пацієнт хворіє на вітрянку;
• пацієнт приймає інші знеболювальні засоби з групи НПЗЗ або ацетилсаліцилову кислоту (у дозі понад 75 мг).
• у пацієнта виникає інфекція — див. нижче, розділ під назвою «Інфекції».

Під час застосування ібупрофену виникали симптоми алергічної реакції на цей препарат, зокрема ускладнення дихання, набряк у ділянці обличчя та шиї (ангіоневротичний набряк), біль у грудній клітці.
У разі виявлення будь-якого з цих симптомів необхідно негайно припинити застосування препарату Ібупрофен
і негайно звернутися до лікаря або медичних рятувальних служб.
У зв’язку з застосуванням ібупрофену спостерігалися тяжкі шкірні реакції, такі як ексфоліативний дерматит, еритема мультиформна, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, лікарська реакція з еозинофілією та системними проявами (DRESS)
та гострий загальнийій пустульоз (AGEP). Якщо у пацієнта виникає будь-який із симптомів, пов’язаних з цими тяжкими шкірними реакціями, описаними в розділі 4, необхідно негайно припинити застосування препарату Ібупрофен і звернутися за медичною допомогою.
Інфекції
Ібупрофен може приховувати симптоми інфекції, такі як гарячка та біль. У зв’язку з цим Ібупрофен може затримати застосування відповідного лікування інфекції, а внаслідок цього призводити до підвищеного ризику ускладнень. Це спостерігалося при бактеріальному пневмонії та бактеріальних інфекціях шкіри, пов’язаних з вітряною вітру. Якщо пацієнт приймає цей препарат під час наявності інфекції, а симптоми інфекції зберігаються або загострюються, необхідно негайно проконсультуватися з лікарем.
Необхідно уникати одночасного застосування препарату Ібупрофен і знеболювальних засобів з групи НПЗЗ (включаючи інгібітори ЦОХ-2).
Якщо у пацієнта виникає кровотеча з шлунково-кишкового тракту, висипка на шкірі, ураження слизових оболонок, слід припинити застосування цього препарату і проконсультуватися з лікарем.
Як і інші протизапальні засоби, препарат Ібупрофен може маскувати симптоми інфекції (такі як: гарячка, біль, набряк).
Прийом знеболювальних і протизапальних засобів, таких як Ібупрофен, може бути пов’язаний з незначним підвищенням ризику інфаркту міокарда або інсульту, особливо при застосуванні високих доз. Не слід перевищувати рекомендовану дозу або тривалість лікування (див. розділ 3).
Під час тривалого лікування високими дозами знеболювальних засобів можуть виникати головні болі, які не слід лікувати підвищеними дозами препаратів. Загалом, систематичне приймання знеболювальних засобів, особливо в поєднанні з іншими знеболювальними, може призвести до постійного ураження нирок і ризику недостатності нирок.
Перед застосуванням препарату Ібупрофен пацієнт повинен проконсультуватися з лікарем або фармацевтом, якщо:

• у пацієнта є захворювання серця, такі як серцева недостатність, стенокардія (біль у грудній клітці), пацієнт переживав інфаркт, операцію шунтування, у пацієнта є захворювання периферичних артерій (погане кровообіг у ногах через звуження або блокування артерій) або якщо пацієнт переніс інсульт (включаючи мініінсульт або транзиторну ішемічну атаку — ТІА);
• пацієнт хворіє на артеріальну гіпертензію, цукровий діабет, у нього підвищений рівень холестерину, у сім’ї пацієнта були захворювання серця або інсульт, або якщо пацієнт палить.

Препарат Ібупрофен може спричиняти порушення зору (мушки перед очима, порушення кольорового зору).
У такому випадку слід припинити застосування препарату і пройти офтальмологічне обстеження.
Препарат Ібупрофен та інші ліки
Необхідно повідомити лікареві або фармацевту про всі ліки, які пацієнт приймає зараз або приймав нещодавно, а також про ліки, які пацієнт планує застосовувати.
Це особливо важливо, якщо пацієнт приймає:

• інші препарати, що містять ібупрофен або інші нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ), включаючи ті, які можна придбати без рецепта;
• ацетилсаліцилову кислоту (аспірин), що застосовується для профілактики серцевих нападів і інсультів;
• після застосування ібупрофену захист може бути зменшений;
• антикоагулянти (наприклад, варфарин);
• антиагреганти (наприклад, дипіридамол, клопідогрель);
• міфепристон (використовується для фармакологічного переривання вагітності);
• зидовудин (використовується при лікуванні ВІЛ);
• похідні сульфонілсечовини, такі як глібенкламід (використовується при лікуванні цукрового діабету);
• метотрексат (використовується при лікуванні псоріазу, артриту та деяких видів раку);
• серцеві глікозиди (наприклад, дигоксин, що використовується при лікуванні деяких захворювань серця);
• діуретики (сечогінні);
• антигіпертензивні засоби (наприклад, каптоприл, атенолол, лозартан);
• кортикостероїди (протизапальні препарати);
• антидепресанти СІОЗС (використовуються при депресії);
• аміноглікозидні антибіотики (використовуються при інфекціях);
• літій (використовується при розладах настрою);
• циклоспорин або такролімус (використовуються для запобігання відторгнення трансплантата після трансплантації);
• холестиромін (використовується для зниження рівня холестерину);
• вориконазол або флуконазол (протигрибкові препарати);
• пробенецид і сулфінпіразон (використовуються при лікуванні підагри);
• баклофен (препарат, що зменшує напруження скелетних м’язів);
• ритонавір (препарат, що використовується при лікуванні ВІЛ);
• продукти, що містять Gingko biloba, оскільки вони можуть підвищувати ризик кровотечі.

У разі сумнівів щодо будь-якої з вищезазначених ситуацій, перед застосуванням
необхідно проконсультуватися з лікарем або фармацевтом.
Якщо пацієнт або опікун пацієнта не впевнений, які саме препарати приймає, слід показати їх лікареві або фармацевту.
Препарат Ібупрофен може впливати на дію інших ліків або інші ліки можуть впливати на дію препарату Ібупрофен. Наприклад:

• препарати, що мають протизакротливу дію (тобто розріджують кров, запобігають утворенню тромбів, такі як аспірин — ацетилсаліцилова кислота, варфарин, тиклопідін);
• препарати, що знижують артеріальний тиск (інгібітори АПФ, такі як каптоприл, бета-блокатори, такі як препарати, що містять атенолол, блокатори рецепторів ангіотензину II, такі як лозартан).

Також деякі інші ліки можуть піддаватися впливу або впливати на лікування препаратом Ібупрофен. Тому перед застосуванням препарату Ібупрофен разом з іншими ліками слід завжди проконсультуватися з лікарем або фармацевтом.
Ібупрофен, харчування, пиття та алкоголь
Препарат слід приймати найкраще після їжі.
Необхідно уникати вживання алкоголю під час застосування препарату Ібупрофен, оскільки це може призвести до посилення побічних ефектів.
Вагітність, годування грудьми та вплив на фертильність
Якщо пацієнтка вагітна або годує грудьми, підозрює, що може бути вагітною, або планує завагітніти, вона повинна проконсультуватися з лікарем або фармацевтом перед застосуванням цього препарату.
Вагітність
Не слід приймати препарат Ібупрофен у останні 3 місяці вагітності, оскільки він може нашкодити ненародженій дитині або стати причиною ускладнень під час пологів. Він може спричиняти порушення, пов’язані з нирками та серцем у ненародженої дитини. Він може підвищувати схильність до кровотечі у пацієнтки та її дитини, а також призводити до затримки або подовження пологового періоду. У перші 6 місяців вагітності не слід застосовувати препарат Ібупрофен, якщо тільки лікар не вважає його застосування абсолютно необхідним. Якщо необхідне лікування в цей період або під час спроб завагітніти, слід застосовувати якомога меншу дозу протягом найкоротшого можливого часу. З 20-го тижня вагітності препарат Ібупрофен може спричиняти у ненародженої дитини звуження кровоносного судини (артеріального протоку) у серці дитини або порушення нирок, що можуть призвести до низького рівня навколоплідних вод, що оточують дитину (олігогідрамніон). Якщо необхідне лікування більше ніж на кілька днів, лікар може рекомендувати додаткове моніторування.
Годування грудьми
Ібупрофен у невеликих кількостях проникає до грудного молока жінки, яка годує грудьми. При короткотривалому прийомі ібупрофену в рекомендованих дозах шкідливий вплив на немовлят малоймовірний.
Фертильність
Ібупрофен належить до групи препаратів (НПЗЗ), які можуть погіршувати фертильність у жінок. Цей ефект є тимчасовим після припинення застосування препарату. Малоймовірно, що цей препарат, який застосовується зрідка, вплине на можливість завагітніти, однак перед застосуванням препарату слід повідомити лікареві, якщо у пацієнтки є проблеми із зачаттям.
Керування транспортними засобами та обслуговування машин
Препарат Ібупрофен не має впливу або має незначний вплив на здатність керувати транспортними засобами та обслуговувати машини, якщо він застосовується короткочасно та відповідно до рекомендацій.
Препарат Ібупрофен містить некристалізуючий рідкий сорбітол
Препарат містить 40 мг некристалізуючого рідкого сорбітолу в кожному 1 мл оральної суспензії.
Сорбітол є джерелом фруктози. Якщо у дорослого або дитини раніше була виявлена непереносимість певних цукрів або раніше була діагностована спадкова непереносимість фруктози — рідкісне генетичне захворювання, при якому організм пацієнта не розщеплює фруктозу, — слід проконсультуватися з лікарем перед прийомом препарату або його введенням дитині.
Препарат Ібупрофен містить пропіленгліколь
Препарат містить 10 мг пропіленгліколю в кожному 1 мл оральної суспензії.
Препарат Ібупрофен містить бензоат натрію (Е 211)
Препарат містить 2 мг бензоату натрію (Е 211) в кожному 1 мл оральної суспензії.
Препарат Ібупрофен містить натрій
Препарат містить менше 1 ммоль (23 мг) натрію на 10 мл оральної суспензії, тобто препарат вважається «безсольовим».

3. Як застосовувати ліки Ібупрофен

Ці ліки слід завжди застосовувати точно так, як описано в цій інструкції для пацієнта, або відповідно до рекомендацій лікаря, фармацевта чи медсестри.
У разі виникнення сумнівів слід звернутися до лікаря, фармацевта чи медсестри.
Слід застосовувати найменшу ефективну дозу протягом найкоротшого необхідного періоду для полегшення симптомів. Якщо під час інфекції її симптоми (такі як гарячка та біль) тривають або посилюються, слід негайно проконсультуватися з лікарем (див. пункт 2).
Ліки призначені для короткотривалого застосування.
Дозування ліків може відрізнятися залежно від пацієнта, його віку та захворювання.
Кожні 5 мл суспензії містять 200 мг ібупрофену.
Ліки не містять цукру.
Перед застосуванням флакон слід добре струснути.

Застосування у дітей та підлітків
Не рекомендується застосовувати ліки Ібупрофен дітям віком до 3 місяців або з масою тіла менше 5 кг через відсутність достатніх даних щодо застосування в цій віковій групі.
Дітям віком до 6 місяців ліки можна застосовувати лише після консультації з лікарем.
У разі дітей віком від 3 до 6 місяців слід проконсультуватися з лікарем, якщо симптоми посилюються або не зникають протягом 24 годин.
У разі дітей віком 6 місяців і старше та підлітків слід проконсультуватися з лікарем, якщо застосування цих ліків необхідне більше ніж 3 дні або якщо симптоми посилюються.
Не слід застосовувати більшу, ніж рекомендовану, дозу ліків.
Рекомендована добова доза ліків становить 20–30 мг/кг маси тіла, розділена на 3 або 4 прийоми. Між окремими дозами слід дотримуватися інтервалу щонайменше 6 годин.

Застосування у дорослих пацієнтів
Для дорослих пацієнтів рекомендується застосовувати інші лікарські форми ібупрофену
у дозі 200 мг, 400 мг або 600 мг. Однак у разі наявності труднощів із ковтанням
ліки у формі суспензії можна застосовувати 4 рази на добу по 7,5 мл (що відповідає разовій
дозі 300 мг ібупрофену).
Для дорослих пацієнтів та підлітків максимальна рекомендована добова доза ліків Ібупрофену становить 1200 мг.
Якщо необхідно застосовувати ліки довше 3 днів для зниження температури
або більше 4 днів для лікування болю, або якщо стан пацієнта погіршився,
необхідно проконсультуватися з лікарем.
Пацієнти похилого віку
Корекція дози не потрібна, за винятком випадків ниркової або печінкової недостатності.
У таких випадках дозу слід встановлювати індивідуально.
Якщо симптоми не зникають або посилюються, необхідно звернутися до лікаря.
Слід застосовувати найменшу ефективну дозу протягом найкоротшого можливого часу, необхідного
для полегшення симптомів.
Не слід застосовувати більшу дозу ліків, ніж рекомендовано.
До упаковки додається вимірювальна ложка або дозатор у формі пероральної шприц-трубки
місткістю 5 мл з поділкою, що полегшує дозування.
Застосування більшої, ніж рекомендована, дози Ібупрофену
Якщо пацієнт застосував більшу, ніж рекомендовану, дозу ліків Ібупрофену або якщо дитина випадково
прийняла ліки, необхідно негайно звернутися до лікаря або звернутися до найближчої лікарні, щоб отримати
оцінку можливого ризику для здоров’я та поради щодо дій, які слід вжити в такому випадку.
Симптоми можуть включати нудоту, біль у шлунку, блювоту (можуть бути сліди крові), головний біль,
дзвін у вухах, дезорієнтацію та ністагм. Після прийому великої дози спостерігалася
сонливість, біль у грудній клітці, серцебиття, втрата свідомості, судоми (переважно у дітей),
слабкість і запаморочення, кров у сечі, відчуття холоду та проблеми з диханням.
Пропуск прийому ліків Ібупрофену
Не слід застосовувати подвійну дозу для відшкодування пропущеної дози.
Якщо доза була пропущена, наступну дозу слід прийняти за необхідності, за умови,
що останню дозу було прийнято щонайменше 4 години тому.
Припинення застосування ліків Ібупрофену
У разі будь-яких подальших сумнівів щодо застосування цих ліків слід звернутися
до лікаря або фармацевта.

4. Можливі побічні ефекти

Як і будь-який лікарський засіб, Ібупрофен може викликати побічні ефекти, хоча вони виникають не у кожного.
Лікарські засоби, подібні до Ібупрофену, можуть спричиняти незначне збільшення ризику розвитку серцевого нападу
(інфаркту міокарда) або інсульту.
При застосуванні НПЗП спостерігалося затримання рідини (набряки), підвищення артеріального тиску та серцева недостатність.
Якщо у пацієнта виникли один із нижче описаних серйозних побічних ефектів,
необхідно припинити застосування цього ліку та негайно звернутися до лікаря:
Дуже рідко (виникають не більше ніж у 1 із 10 000 пацієнтів):

• наявність крові у калі або чорний, дьогтюватий стілець;
• блювота з кров’ю або з домішками, що нагадують кавову гущу;
• серйозні алергічні реакції, що проявляються: набряком обличчя, язика, шиї або горла, утрудненим диханням, прискореним серцебиттям, втратою свідомості, запамороченням або станом слабкості;
• свистяче дихання (астма), загострення нападів астми, утруднення дихання;
• симптоми менінгіту, такі як: підвищення тонусу шийних м’язів, гарячка, дезорієнтація, головний біль, нудота, блювота. Ризик розвитку менінгіту підвищений у пацієнтів із наявними аутоімунними захворюваннями, такими як системний червоний вовчак або змішане захворювання сполучної тканини;
• червоні, непідвищені, круглі або дископодібні плями на тулубі, часто з пухирцями в центрі, шелушіння шкіри, виразки в роті, горлі, носі, статевих органах та очах. Ці тяжкі шкірні висипання можуть передувати гарячка та симптоми, схожі на грип (відшарування шкіри, еритема, багатоформна ексудативна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз);
• загострення наявних тяжких інфекцій шкіри;
• виразки шлунка та (або) дванадцятипалої кишки, а також кровотеча з шлунково-кишкового тракту;
• захворювання нирок, що можуть призводити до ниркової недостатності (пацієнт може виділяти більше або менше сечі, у сечі може бути кров або вона може бути каламутною, виникає задих, слабкість, втома, відсутність апетиту, набряки щиколоток);
• артеріальна гіпертензія, серцева недостатність (пацієнт може бути надмірно втомленим, мати утруднення дихання або набряки ніг);
• порушення показників загального аналізу крові (анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія, панцитопенія, агранулоцитоз). Першими симптомами є: гарячка, біль у горлі, поверхневі виразки слизової оболонки ротової порожнини, симптоми, схожі на грип, втому, кровотечі (наприклад, синяки, петехії, пурпура, носові кровотечі).

Невідома частота (частота не може бути визначена на основі наявних даних):

• біль у грудях, що може бути симптомом потенційно тяжкої алергічної реакції, відомої як синдром Коуніса;
• можуть виникати тяжкі шкірні реакції, відомі як синдром DRESS. До симптомів синдрому DRESS належать: поширена шкірна висипка, висока температура тіла та збільшення лімфатичних вузлів, а також підвищення кількості еозинофілів (різновид білих кров’яних тілець);
• червона, шелушача висипка з підшкірними вузолками та пухирцями, що супроводжується гарячкою. Симптоми зазвичай з’являються на початку лікування (гостра загальна пустульозна ексантема);
• тяжкі інфекції шкіри та м’яких тканин як ускладнення вітряної віспи;
• підвищена чутливість до світла.

Крім того, якщо у пацієнта виникли один із нижче описаних серйозних
побічних ефектів, необхідно припинити застосування цього ліку та негайно звернутися
до лікаря:
Не часто (виникають у 1–10 із 1 000 пацієнтів)

• алергічні реакції шкіри, такі як: свербіж, кропив’янка (червона висипка);
• порушення зору;
• біль у животі, нудота, блювота.

Рідко (виникають у 1–10 із 10 000 пацієнтів)

• запаморочення, безсоння, збудження, дратівність, відчуття втоми;
• ураження зорового нерва;
• блювота;
• шум у вухах.

Дуже рідко (виникають у менше ніж 1 із 10 000 пацієнтів)

• жовтяниця шкіри або очей, світлий стілець або біль у надчерев’ї (причиною цих симптомів можуть бути порушення функції печінки);
• втому, незвичайні синяки або нез’ясовані кровотечі, біль у горлі, виразки ротової порожнини, симптоми, схожі на грип, включаючи гарячку. Це може бути спричинено змінами в загальному аналізі крові;
• інфекції, пов’язані з запаленням (наприклад, розвиток некротичного фасциту); у окремих випадках тяжкі інфекції шкіри та м’яких тканин можуть виникати як ускладнення під час інфекції вітряної віспи.

Інші можливі побічні ефекти:
Часто (виникають у 1–10 із 100 пацієнтів)

• відчуття втоми.

Не часто (виникають у 1–10 із 1 000 пацієнтів)

• головний біль.

Рідко (виникають у 1–10 із 10 000 пацієнтів)

• набряки, діарея, метеоризм, запори. Необхідно проконсультуватися з лікарем, якщо метеоризм триває більше ніж кілька днів і є неприємним.

Дуже рідко (виникають у менше ніж 1 із 10 000 пацієнтів)

• загострення виразкового коліту або хвороби Крона;
• набряки або виразки слизової оболонки ротової порожнини.

Невідома частота (частота не може бути визначена на основі наявних даних)

• затримка рідини, що може призводити до набряків кінцівок;
• артеріальна гіпертензія;
• підвищення ризику серцевого нападу або інсульту (може бути спричинено тривалим застосуванням ібупрофену високими дозами). На рівні дози, що застосовується дітям, імовірність виникнення цих побічних ефектів є невеликою.

Повідомлення про побічні ефекти
Якщо виникли будь-які небажані симптоми, включаючи ті, що не зазначені
у цій інструкції, необхідно повідомити лікаря або фармацевта. Побічні ефекти
можна повідомляти безпосередньо до Департаменту моніторингу побічних ефектів лікарських засобів Управління з реєстрації лікарських засобів, медичних виробів та біоцидних продуктів
Al. Jerozolimskie 181C
PL-02 222 Warszawa
Тел.: + 48 22 49 21 301
Факс: + 48 22 49 21 309
Вебсайт: http://smz.ezdrowie.gov.pl
Побічні ефекти також можна повідомляти відповідальній особі.
Завдяки повідомленням про побічні ефекти можна зібрати більше інформації щодо безпеки застосування ліку.

5. Як зберігати Ібупрофен
Не зберігати при температурі вище 25 °C.
Ліки слід зберігати в недоступному для дітей місці, прихованому від їхнього погляду.
Перед застосуванням струснути.
Термін придатності після першого відкриття пляшки: 3 місяці.
Не застосовувати ліки після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці. Термін придатності вказує останній день зазначеного місяця.
Ліки не слід викидати у каналізацію або побутові контейнери для сміття. Слід запитати фармацевта, як утилізувати ліки, які вже не використовуються. Такий підхід допоможе захистити навколишнє середовище.

6. Вміст упаковки та інша інформація

Що містить лікарський засіб Ібупрофен

• Діючою речовиною лікарського засобу є ібупрофен. 1 мл суспензії для перорального застосування містить 40 мг ібупрофену.
• Інші складові лікарського засобу: пропіленгліколь, лимонна кислота безводна, натрію бензоат (Е 211), натрію сахаринат, натрію цитрат, сорбітол рідкий некристалізуючий, гліцерол, ксантанова смола, полісорбат 80, вода очищена, ароматизатор апельсиновий.

Як виглядає лікарський засіб Ібупрофен і що містить упаковка
Лікарський засіб Ібупрофен — це біла суспензія для перорального застосування з апельсиновим смаком.
Упаковка:
Пляшка місткістю 200 мл з оранжевого скла типу III, закрита кришкою з HDPE з пробкою або без неї, із захистом від відкривання дітьми, у картонному пакуванні. До упаковки додається мірна ложка з поліпропілену (PP) місткістю 5 мл з поділками: 1,25 мл, 2,5 мл, 3,75 мл і 5 мл або пероральний шприц з поліетилену (PE) місткістю 5 мл з мірним циліндром з поліпропілену (PP) з поділками через кожні 0,25 мл.
Упаковка містить: 200 мл суспензії для перорального застосування.
Відповідальний суб’єкт
TACTICA Pharmaceuticals Sp. z o.o.
вул. Кролевої Ядвіги 148а/1а
30-212 Краків
тел.: +48 889 388 538
{Логотип відповідального суб’єкта}
Виробник
Laboratórios Basi - Indústria Farmacêutica S.A.
Parque Industrial Manuel Lourenço Ferreira, Lotes 8,15 e 16
3450-232 Mortágua - Португалія