Укладомок, що додається до упаковки: інформація для пацієнта

Ібупрофен Феміна
200 мг, капсули, м’які
Ibuprofenum
Перед застосуванням лікуватись уважно ознайомтесь з вмістом укладомка, оскільки він містить
важливу інформацію для пацієнта.
Лікарський засіб слід завжди застосовувати точно так, як описано в цьому укладомку для пацієнта, або згідно з рекомендаціями лікаря чи фармацевта.

Зберігайте цей укладомок, щоб у разі потреби мати можливість знову його прочитати.
Якщо потрібна порада чи додаткова інформація, зверніться до фармацевта.
Якщо у пацієнта виникнуть будь-які небажані явища, у тому числі такі, що не вказані в цьому укладомку, повідомте про це лікаря чи фармацевта. Див. пункт 4.
Якщо через 3 дні стан не поліпшився або пацієнт почувається гірше, слід звернутися до лікаря.

Зміст укладомка

Що таке лікарський засіб І Ф і для чого його застосовують
Важливі відомості перед застосуванням лікарського засобу І Ф
Як застосовувати лікарський засіб І Ф
Можливі небажані ефекти
Як зберігати лікарський засіб І Ф
Вміст упаковки та інша інформація

1. Що таке лікарський засіб І Ф і для чого його застосовують

Лікарський засіб І Ф містить ібупрофен — речовину з групи нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ), що мають знеболювальний, жарознижувальний і протизапальний ефекти.
Показання до застосування

Гострі болі різного походження слабкого або помірного ступеня:
- болючі менструації
- головні болі (зокрема, мігрені)
- зубні болі
- м’язові, суглобові та кісткові болі
- болі після травм
- невралгічні болі
- болі, що супроводжують застуду та грип
- вушні болі, що виникають при запальних станах середнього вуха
Лихоманка різного походження (зокрема, при грипі, застуді або інших інфекційних захворюваннях).

Якщо через 3 дні стан не поліпшився або пацієнт почувається гірше, слід звернутися до лікаря.

2. Важливі відомості, перш ніж застосовувати ліки І F

Коли не застосовувати ліки І F:

якщо пацієнт має алергію на ібупрофен, інші нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ) або будь-який із інших компонентів цього ліку (перелічених у пункті 6),
у пацієнтів із активним або минулим захворюванням шлунково-кишкового тракту (виразка шлунка та/або дванадцятипалої кишки), перфорацією (прободенням) або кровотечею, що виникали після застосування НПЗЗ,
у пацієнтів, у яких під час лікування ацетилсаліциловою кислотою або іншими нестероїдними протизапальними засобами у минулому виникали алергічні реакції у вигляді риніту, кропив’янки, задихи або бронхіальної астми,
у пацієнтів із тяжким обезвоженням (спричиненим блювотою, діареєю або недостатнім споживанням рідини),
при одночасному застосуванні інших ліків із групи НПЗЗ (включаючи інгібітори ЦОГ-2, такі як целекоксиб або еторікоксиб),
при тяжкій недостатності печінки або тяжкій недостатності нирок,
при тяжкій серцевій недостатності (клас IV за NYHA),
при кровотечі в мозок (крововилив із судин мозку) або інших кровотечах,
при порушеннях згортання крові, гемофілії (схильність до кровотеч) або порушеннях утворення крові невстановленого походження,
якщо пацієнтка перебуває на останніх трьох місяцях вагітності.

Попередження та заходи обережності
Перед початком застосування І F слід проконсультуватися з лікарем або фармацевтом, якщо:

у пацієнта є захворювання серця, такі як серцева недостатність, стенокардія (біль у грудній клітці), інфаркт міокарда, операція шунтування, захворювання периферичних артерій (погане кровопостачання ніг через звуження або блокування артерій) або якщо пацієнт переніс інсульт (включаючи мініінсульт або транзиторну ішемічну атаку — ТІА),
пацієнт має артеріальну гіпертензію, цукровий діабет, підвищений рівень холестерину, у сім’ї пацієнта були захворювання серця або інсульт, або якщо пацієнт палить,
пацієнт приймає інші знеболювальні засоби з групи НПЗЗ або ацетилсаліцилову кислоту в добовій дозі понад 75 мг,
у пацієнта діагностовані деякі захворювання шкіри (системний червоний вовчак, змішане захворювання сполучної тканини),
у пацієнта діагностовані захворювання шлунково-кишкового тракту та хронічні запальні захворювання кишечника (виразковий коліт, хвороба Крона),
у пацієнта діагностовано підвищений артеріальний тиск і/або порушення функції серця,
у пацієнта діагностовані порушення функції нирок,
у пацієнта діагностовані захворювання печінки,
пацієнт недавно переніс серйозну операцію,
є обезвоження (особливо у дітей та підлітків) через підвищений ризик ниркової недостатності,
наразі або в минулому діагностовано астму, хронічний риніт, поліпи носа або алергічні захворювання (можлива поява задихи),
пацієнт приймає інші ліки, що можуть підвищувати ризик виразки або кровотечі, такі як пероральні кортикостероїди (наприклад, преднізолон), антикоагулянти (наприклад, аценокумарол), селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (антидепресанти) та антиагреганти (наприклад, ацетилсаліцилова кислота).

Під час застосування ібупрофену спостерігалися симптоми алергічної реакції на цей лік, включаючи труднощі з диханням, набряк обличчя та шиї (ангіоневротичний набряк), біль у грудній клітці.
У разі виникнення будь-якого з цих симптомів необхідно негайно припинити застосування ліку І F та звернутися до лікаря або медичної допомоги.
Одночасне та тривале застосування знеболювальних засобів може призводити до стійких серйозних захворювань нирок.
Прийом протизапальних/знеболювальних засобів, таких як ібупрофен, може бути пов’язаний із незначним підвищенням ризику інфаркту міокарда або інсульту, особливо при застосуванні високих доз. Не слід перевищувати рекомендовану дозу та тривалість лікування.
Під час вітряної віспи слід уникати застосування ліку І F.
Слід повідомити фармацевта або лікаря, якщо:

у пацієнта є інфекція — див. нижче, пункт «Інфекції».

Інфекції
І F може приховувати симптоми інфекції, такі як гарячка та біль. У зв’язку з цим І F може затримати застосування адекватного лікування інфекції, що може призвести до підвищеного ризику ускладнень. Таке спостерігалося при бактеріальному запаленні легень та бактеріальних інфекціях шкіри, пов’язаних з вітряною віспою. Якщо пацієнт приймає цей лік під час інфекції, а симптоми інфекції зберігаються або посилюються, необхідно негайно проконсультуватися з лікарем.
Реакції на шкірі
Повідомлялося про виникнення серйозних шкірних реакцій, пов’язаних із застосуванням ліку І F.
Якщо з’являються: будь-яка висипка на шкірі, зміни на слизових оболонках, пухирі або інші симптоми алергії, слід припинити прийом ліку І F та негайно звернутися за медичною допомогою, оскільки це можуть бути перші ознаки дуже серйозної шкірної реакції. Див. пункт 4.
Під час застосування ібупрофену спостерігалися серйозні шкірні реакції, такі як ексфоліативний дерматит, еритема мультиформна, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, лікарська реакція з еозинофілією та системними симптомами (DRESS) та гострий загальний пустульозний ексантем (AGEP). Якщо у пацієнта виникає будь-який із симптомів, пов’язаних із цими серйозними шкірними реакціями, описаними в пункті 4, необхідно негайно припинити застосування ліку І F та звернутися за медичною допомогою.
Якщо будь-який із вищезазначених станів стосується дитини, слід проконсультуватися з лікарем перед застосуванням ліку І F.
Існує ризик виникнення кровотечі з шлунково-кишкового тракту, виразки або перфорації, які можуть виникнути без попередніх попереджувальних симптомів або у пацієнтів, у яких такі симптоми вже були. У разі виникнення кровотечі з шлунково-кишкового тракту або виразки необхідно негайно припинити застосування ліку та звернутися до лікаря.
У пацієнтів похилого віку існує підвищений ризик небажаних реакцій під час застосування ліків із групи НПЗЗ, особливо тих, що стосуються шлунка та кишечника.
Пацієнти, у яких раніше виникали небажані реакції в шлунково-кишковому тракті, особливо пацієнти похилого віку, повинні повідомляти про будь-які нетипові симптоми в області живота (особливо кровотечі з шлунково-кишкового тракту), особливо на початку лікування.
Діти та підлітки
У дітей та підлітків із обезвоженням існує ризик порушення функції нирок.
І F та інші ліки
Слід повідомити лікареві або фармацевту про всі ліки, які пацієнт приймає зараз або приймав нещодавно, а також про ліки, які пацієнт планує приймати:

кортикостероїди (наприклад, преднізолон), оскільки вони можуть підвищувати ризик виразки або кровотечі з шлунково-кишкового тракту,
інші ліки з групи НПЗЗ (включаючи інгібітори ЦОГ-2, такі як целекоксиб або еторікоксиб),
антиагреганти (наприклад, ацетилсаліцилова кислота) та селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (антидепресанти), оскільки вони підвищують ризик небажаних реакцій у шлунково-кишковому тракті,
ліки від гіпертонії та діуретики, оскільки ліки з групи НПЗЗ можуть послаблювати дію цих препаратів і підвищувати ризик ураження нирок. У такому випадку важливо, щоб пацієнт споживав достатню кількість рідини протягом дня,
літій (лік від депресії), оскільки може підвищуватися дія літію,
метотрексат (лік, що застосовується при лікуванні онкологічних захворювань або ревматичних захворювань), оскільки може підвищуватися дія метотрексату,
такролімус (лік, що пригнічує імунну відповідь), оскільки підвищується ризик нефротоксичності,
циклоспорин (лік, що пригнічує імунну відповідь), оскільки є обмежені дані щодо підвищеного ризику нефротоксичності,
зідовудин (лік, що застосовується при лікуванні СНІДу), оскільки застосування ліку І F може підвищувати ризик кровотечі в суглоби або кровотечі, що призводить до набряків (у пацієнтів із гемофілією та позитивним результатом тесту на наявність антитіл до ВІЛ),
похідні сульфонілсечовини (ліки від цукрового діабету): можуть виникати клінічні взаємодії між цими ліками та НПЗЗ. Рекомендовано контролювати рівень глюкози в крові,
пробенецид та сульфінпіразон (ліки, що застосовуються при лікуванні подагри): можуть затримувати виведення ібупрофену,
наперстянка глікозиди, фенітоїн та літій: ібупрофен може підвищувати концентрацію цих ліків у плазмі,
антибіотики з групи хінолонів: можуть підвищувати ризик виникнення судом,
колестирамін: може затримувати та зменшувати всмоктування ліків із групи НПЗЗ,
вориконазол та флуконазол (протигрибкові ліки): можуть підвищувати експозицію до ліків із групи НПЗЗ,
баклофен (лік, що розслаблює м’язи): токсична дія баклофену може виникнути після початку застосування ібупрофену,
ритонавір (лік, що застосовується при лікуванні ВІЛ-інфекції): ритонавір може підвищувати концентрацію ліків із групи НПЗЗ у плазмі,
аміноглікозиди (група антибіотиків): ліки з групи НПЗЗ можуть зменшувати виведення аміноглікозидів,
міфепристон: не слід застосовувати НПЗЗ у період 8–12 днів після застосування міфепристону, оскільки вони можуть послаблювати його дію,
блокатори кальцієвих каналів: знижена протигіпертензивна ефективність та підвищений ризик кровотечі з шлунково-кишкового тракту,
дезипрамін: підвищена токсичність дезипраміну, типова для трициклічних антидепресантів,
левофлоксацин та офлоксацин: підвищений ризик серйозних побічних ефектів з боку центральної нервової системи,
похідні тієнопіридину: підвищений ризик кровотеч через адитивну антиагрегантну та протизгортальну дію,
бісфосфонати: підвищений ризик небажаних реакцій з боку шлунково-кишкового тракту.

Застосування ібупрофену разом із фітотерапевтичними засобами, такими як гінкго білоба (Ginkgo biloba) та в’язівка болотна (Filipendula ulmaria), може підвищувати ризик кровотеч через адитивну антиагрегантну дію. Одночасний прийом ібупрофену та засобів, що містять ефедру китайську (Ephedra sinica), може призводити до підвищеного ризику ураження слизової оболонки шлунково-кишкового тракту.
Лік І F може впливати на дію інших ліків або інші ліки можуть впливати на дію ліку І F. Наприклад:

ліки, що запобігають утворенню тромбів (тобто розріджують кров або запобігають утворенню тромбів, такі як аспірин — ацетилсаліцилова кислота, варфарин, тиклопідін),
ліки, що знижують тиск (інгібітори АПФ, такі як каптоприл, бета-блокатори, такі як ліки, що містять атенолол, блокатори рецепторів ангіотензину II, такі як лозартан).

Інші ліки також можуть піддаватися впливу або впливати на лікування І F. Тому перед застосуванням ліку І F разом із іншими ліками слід завжди проконсультуватися з лікарем або фармацевтом.
Застосування ліку І F разом із їжею та напоями
Їжа зменшує всмоктування ібупрофену з шлунково-кишкового тракту.
Під час застосування ібупрофену високими дозами та одночасного споживання алкоголю можуть виникати симптоми, такі як втому та головний біль.
Вагітність, годування грудьми та вплив на фертильність
Якщо пацієнтка вагітна або годує грудьми, підозрює, що може бути вагітною, або планує вагітність, їй слід проконсультуватися з лікарем або фармацевтом перед застосуванням цього ліку.
Вагітність
Не слід приймати лік І F, якщо пацієнтка перебуває на останніх трьох місяцях вагітності, оскільки він може нашкодити ненародженій дитині або спричинити ускладнення під час пологів. Він може спричиняти порушення функції нирок та серця у ненародженої дитини. Він може підвищувати схильність до кровотечі у пацієнтки та її дитини, а також призводити до затримки або подовження пологів. У перші 6 місяців вагітності не слід застосовувати лік, якщо це не є абсолютно необхідним і не рекомендовано лікарем. Якщо лікування необхідне в цей період або під час спроб завагітніти, слід застосовувати якомога меншу дозу протягом найкоротшого можливого часу. З 20-го тижня вагітності лік І F може спричиняти порушення функції нирок у ненародженої дитини, якщо застосовується більше ніж кілька днів, що може призводити до зменшення кількості навколоносної рідини (олігогідрій) або звуження судини (артеріального протоку) у серці дитини. Якщо лікування необхідне більше ніж кілька днів, лікар може рекомендувати додаткове спостереження.
Годування грудьми
Ібупрофен у невеликих кількостях проникає до молока матері. При короткотривалому застосуванні ібупрофену в рекомендованих дозах шкідливий вплив на немовлят вважається малоймовірним.
Фертильність
Ібупрофен може ускладнювати завагітнення. Якщо пацієнтка планує вагітність або має проблеми з зачаттям, їй слід повідомити про це лікареві.
Керування транспортними засобами та робота з механізмами
Короткотривале застосування ліку не впливає або має незначний вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами. У разі виникнення порушень зору, втоми, запаморочення або інших небажаних симптомів з боку нервової системи не рекомендується керувати транспортними засобами та працювати з механізмами.
Лік І F містить сорбітол
Лік містить 62,5 мг сорбітолу в кожній капсулі.
Сорбітол є джерелом фруктози. Якщо у пацієнта раніше діагностували непереносимість певних цукрів або спадкову непереносимість фруктози — рідке генетичне захворювання, при якому організм пацієнта не розщеплює фруктозу, — пацієнт повинен проконсультуватися з лікарем перед прийомом ліку або його застосуванням дитині.

3. Як застосовувати ліки Ібупрофен Феміна

Цей лік слід завжди застосовувати точно так, як описано в інструкції для пацієнта або за рекомендаціями лікаря чи фармацевта. У разі виникнення сумнівів слід звернутися до лікаря чи фармацевта.
Ліки приймають внутрішньо. Капсули слід ковтати цілими, запиваючи склянкою води. Капсули не слід жувати, смоктати чи розжовувати. Пацієнтам із чутливим шлунком рекомендовано застосовувати ліки Ібупрофен Феміна під час прийому їжі.
Ліки не слід застосовувати пацієнтам із масою тіла менше 20 кг.
Рекомендована доза:
Діти — максимальна добова доза ібупрофену становить 20–30 мг на кг маси тіла, розділена на 3–4 окремі дози.
Діти віком від 6 до 9 років (маса тіла 20–29 кг): початкова доза — 1 капсула. Потім, за потреби, 1 капсула кожні 8 годин. Максимальна добова доза — 3 капсули (600 мг ібупрофену).
Діти віком від 10 до 12 років (маса тіла 30–39 кг): початкова доза — 1 капсула. Потім, за потреби, 1 капсула кожні 6 годин. Максимальна добова доза — 4 капсули (800 мг ібупрофену).
Дорослі та підлітки віком старше 12 років (маса тіла понад 40 кг): початкова доза — від 1 до 2 капсул. Потім, за потреби, 1 (200 мг) до 2 (400 мг) капсул кожні 4 (для дози 200 мг) до 6 годин (для дози 400 мг). Максимальна добова доза — 6 капсул (1200 мг ібупрофену).
Мінімальний інтервал між наступними дозами становить 4–6 годин. Не слід перевищувати максимальну добову дозу.
Слід застосовувати найменшу ефективну дозу протягом найкоротшого терміну, необхідного для полегшення симптомів. Якщо при інфекції симптоми (такі як лихоманка та біль) зберігаються або загострюються, слід негайно проконсультуватися з лікарем (див. пункт 2).
Ліки призначено для одноразового та короткотривалого застосування, тому якщо симптоми загострюються або не зникнуть після 3 днів, або якщо з’являться нові симптоми, слід проконсультуватися з лікарем.
Пацієнтам із легкими та помірними порушеннями функції нирок і (або) печінки немає необхідності зменшувати дозу.
Пацієнтам літнього віку слід дотримуватися обережності під час застосування ліків Ібупрофен Феміна (див. «Попередження та заходи обережності»).
Застосування більшої, ніж рекомендована, дози ліків Ібупрофен Феміна
Якщо пацієнт застосував більшу, ніж рекомендовано, дозу ліків Ібупрофен Феміна або якщо дитина випадково прийняла ліки, слід негайно звернутися до лікаря або звернутися до найближчої лікарні, щоб отримати оцінку можливого ризику для здоров’я та поради щодо дій, які слід вжити в такому випадку.
Симптоми можуть включати нудоту, біль у шлунку, блювоту (можуть бути сліди крові), головний біль, дзвін у вухах, дезорієнтацію та ністагм. Після прийому великої дози спостерігалася сонливість, біль у грудній клітці, серцебиття, втрата свідомості, судоми (переважно у дітей), слабкість і запаморочення, кров у сечі, відчуття холоду та проблеми з диханням.
Пропуск прийому ліків Ібупрофен Феміна
Не слід застосовувати подвійну дозу для відшкодування пропущеної дози.
У разі будь-яких подальших сумнівів щодо застосування цих ліків слід звернутися до лікаря чи фармацевта.

4. Можливі побічні ефекти

Як і будь-який лікарський засіб, цей препарат може викликати побічні ефекти, хоча вони не виникають у кожного.
Ризик побічних ефектів можна зменшити, застосовуючи найменшу ефективну дозу протягом найкоротшого часу, необхідного для полегшення симптомів.
Якщо виникнуть побічні ефекти або виникнуть сумніви, слід припинити застосування препарату та якнайшвидше проконсультуватися з лікарем.
Особи похилого віку, які застосовують цей препарат, належать до групи підвищеного ризику виникнення проблем, пов’язаних із побічними ефектами.
НЕОБХІДНО ПРИПИНИТИ ЗАСТОСУВАННЯ препарату та негайно звернутися до лікаря, якщо
виникають:

симптоми кровотечі з шлунково-кишкового тракту, такі як: сильний біль у животі, чорний стілець, блювота кров’ю або частинками темного кольору, що нагадують кавову гущу,
симптоми рідких, але серйозних алергічних реакцій, такі як: погіршення астми, нез’ясоване свистяче дихання або задихання, набряк обличчя, язика або горла, труднощі з диханням, серцебиття, зниження артеріального тиску, що призводить до шоку. Симптоми можуть виникнути навіть після першого застосування препарату. Якщо виник один із цих симптомів, необхідно негайно звернутися до лікаря,
симптоми тяжких шкірних реакцій, такі як:
- червоні, невипуклі, схожі на плями або круглі висипання на тулубі, часто з пухирцями в центрі, шелушіння шкіри, виразки в роті, горлі, носі, статевих органах та очах. Ці тяжкі шкірні висипання можуть передувати підвищена температура та грипоподібні симптоми (ексфоліативний дерматит, еритема мультиформна, синдром Стівенса-Джонсона, токсичне епідермальне некролітичне відшарування).
- поширений висип, висока температура тіла та збільшення лімфатичних вузлів (синдром DRESS).
- червоний, шелушачийся висип з горбками під шкірою та пухирцями, що супроводжується підвищеною температурою. Симптоми зазвичай виникають на початку лікування (гостра загальна ексудативна еритема).

Інші можливі побічні ефекти:

Часто (виникають у 1–10 пацієнтів із 100):

печія, болі в животі, нудота, блювота, метеоризм із виділенням газів, діарея, запори.

Нечасто (виникають у 1–10 пацієнтів із 1 000):

гастрит, коліт та погіршення хвороби Крона (запальне захворювання кишечника),
головний біль, запаморочення, безсоння, збудження, дратівливість або втому,
порушення зору,
виразки шлунка, які можуть кровоточити або розриватися,
виразки ротової порожнини та (або) набряк і подразнення губ,
алергічні реакції з висипом і сверблячкою, напади астми (з можливим зниженням тиску).

Рідко (виникають у 1–10 пацієнтів із 10 000):

шум у вухах (дзвін у вухах).

Дуже рідко (виникають у менше ніж 1 пацієнта із 10 000):

езофагіт або панкреатит, кишкову непрохідність,
тяжкі шкірні реакції, включаючи висип із почервонінням та пухирцями, які можуть шелушитися і супроводжуються підвищеною температурою, ознобом, болями в м’язах, поганим самопочуттям, синдром Стівенса-Джонсона. У окремих випадках спостерігалися тяжкі інфекції шкіри під час вітрянки,
виділення меншої кількості сечі, ніж зазвичай, та набряки (можлива гостра ниркова недостатність або запальний стан). Ураження нирок або підвищення концентрації сечовини в крові (перші симптоми: зменшення виділення сечі, помутніння сечі, кров у сечі, біль у попереку, можливі набряки ніг та загальне погане самопочуття),
проблеми з утворенням кров’яних клітин (перші симптоми: підвищена температура, біль у горлі, поверхневі виразки ротової порожнини, грипоподібні симптоми, сильна втому, кровотечі з носа та шкіри, нез’ясновані або нетипові синці),
психотичні реакції та депресія,
погіршення запального стану через інфекцію. Якщо виникли симптоми інфекції або вони погіршуються під час застосування Ібупрофен Феміна, слід проконсультуватися з лікарем,
набряки, підвищений артеріальний тиск, серцебиття, серцева недостатність, інфаркт міокарда,
порушення функції печінки або гепатит. Ниркова недостатність або ураження печінки, особливо при тривалому застосуванні, що проявляється жовтяницею шкіри та очей або світлим стільцем і темною сечею,
дуже рідко під час застосування ібупрофену спостерігали симптоми асептичного менінгіту разом із скованістю шиї, головним болем, поганим самопочуттям, підвищеною температурою або порушенням свідомості. Пацієнти з аутоімунними захворюваннями (системний червоний вовчак, змішане захворювання сполучної тканини) більш схильні до побічних ефектів. При їх виникненні необхідно негайно звернутися до лікаря.

Частота невідома (частоту неможливо визначити на підставі наявних даних):

біль у грудях, що може бути симптомом потенційно тяжкої алергічної реакції, відомої як синдром Куніна,
тяжкі шкірні реакції, відомі як синдром DRESS. До симптомів синдрому DRESS належать: шкірний висип, підвищена температура, набряк лімфатичних вузлів та підвищення кількості еозинофілів (різновид білих кров’яних клітин),
червоний лущений висип із горбками під шкірою та пухирцями, переважно в складках шкіри, на тулубі та верхніх кінцівках, з підвищеною температурою на початку лікування (гостра загальна ексудативна еритема). Якщо виникнуть такі симптоми, слід припинити прийом Ібупрофен Феміна та негайно звернутися за медичною допомогою. Див. також пункт 2,
підвищена чутливість шкіри до світла.

Застосування препаратів, подібних до Ібупрофен Феміна, може бути пов’язане з незначним підвищенням ризику інфаркту міокарда або інсульту.
Повідомлення про побічні ефекти
Якщо виникли будь-які побічні ефекти, включаючи ті, що не зазначені в цій інструкції, слід повідомити лікареві, фармацевту або медсестрі. Побічні ефекти можна повідомляти безпосередньо до Департаменту моніторингу побічних ефектів лікарських засобів Уряду реєстрації лікарських засобів, медичних виробів та біоцидних продуктів:
Aleje Jerozolimskie 181C, 02-222 Warszawa,
тел.: + 48 22 49 21 301, факс: + 48 22 49 21 309,
Веб-сайт: https://smz.ezdrowie.gov.pl
Побічні ефекти можна також повідомляти суб’єкту, відповідальному за препарат.
Завдяки повідомленням про побічні ефекти можна зібрати більше інформації щодо безпеки застосування препарату.

5. Як зберігати ліки І Ф

Ліки слід зберігати в недоступному для дітей місці.
Зберігати при температурі нижчій за 25 °C. Зберігати в оригінальній упаковці для захисту від вологи.
Не застосовувати цей лік після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці. Термін придатності вказує на останній день зазначеного місяця.
Ліки не слід викидати у каналізацію чи побутові сміттєві контейнери. Слід запитати у фармацевта, як утилізувати ліки, які вже не використовуються. Такий підхід допоможе зберегти навколишнє середовище.

6. Вміст упаковки та інша інформація

Що містить лікарський засіб Ібупрофен Феміна

Діючою речовиною лікарського засобу є ібупрофен. 1 капсула містить 200 мг ібупрофену.
Інші складові (допоміжні речовини): макрогол 400, калію гідроксид 50 % та оболонка капсули, що складається з: желатину, сорбітолу рідкого частково дегідратованого, барвника патентований синій (E 131), хіноліновий жовтий (E 104).

Як виглядає лікарський засіб Ібупрофен Феміна і що містить упаковка
Лікарський засіб Ібупрофен Феміна має форму овальних прозорих зелених капсул, щільно заповнених розчином, з гладкою блискучою поверхнею.
Одна упаковка лікарського засобу містить 2, 4, 6, 7, 10, 15, 30, 45 або 60 м’яких капсул у блистерах із ПВХ/ПВДХ/алюмінію, у картонному пакуванні.
Суб’єкт, відповідальний за випуск на ринок, та виробник
„PRZEDSIĘBIORSTWO PRODUKCJI FARMACEUTYCZNEJ HASCO-LEK” S.A.
51-131 Вроцлав, вул. Жмігродська 242 Е
Інформація про лікарський засіб
тел.: 22 742 00 22
електронна пошта: [email protected]