Ібупрофен Б. Браун

Інструкція, що входить до упаковки: інформація для пацієнта

Ібупрофен Б. Браун, 600 мг/100 мл, розчин для інфузій
Ібупрофенум
Перед застосуванням лікарського засобу необхідно уважно ознайомитися з інструкцією, оскільки вона містить важливу інформацію для пацієнта.

• Зберігайте цю інструкцію, щоб у разі потреби мати змогу знову її прочитати.
• У разі виникнення будь-яких сумнівів звертайтеся до лікаря або медсестри.
• Якщо у пацієнта виникнуть будь-які побічні ефекти, у тому числі ті, що не зазначені в цій інструкції, необхідно повідомити лікаря або медсестру. Див. розділ 4.

Зміст інструкції

1. Що таке Ібупрофен Б. Браун і для чого його застосовують
2. Важливі відомості, перш ніж застосовувати Ібупрофен Б. Браун
3. Як застосовувати Ібупрофен Б. Браун
4. Можливі побічні ефекти
5. Як зберігати Ібупрофен Б. Браун
6. Вміст упаковки та інша інформація

1. Що таке Ібупрофен Б. Браун і для чого його застосовують

Ібупрофен належить до групи лікарських засобів, які називаються нестероїдними протизапальними засобами (НПЗЗ).
Цей лікарський засіб призначений для застосування у дорослих при короткотривалому симптоматичному лікуванні гострого болю помірної інтенсивності — у випадках, коли внутрішньовенне введення є клінічно виправданим через неможливість використання інших шляхів введення.

2. Важливі відомості перед застосуванням ліку Ібупрофен Б. Браун

Коли не застосовувати лік Ібупрофен Б. Браун:

• якщо пацієнт має алергію на ібупрофен або будь-який інший компонент цього ліку (перелічені в розділі 6);
• якщо у пацієнта коли-небудь у минулому виникали задишка, астма, висип на шкірі, риніт або набряк обличчя після застосування ібупрофену, ацетилсаліцилової кислоти або інших подібних знеболювальних засобів (з групи НПЗП);
• якщо у пацієнта є захворювання, що сприяє кровотечі, або активна кровотеча;
• якщо у пацієнта наразі (або виникала більше ніж двічі у минулому) є виразка шлунка або кровотеча з шлунка;
• якщо у пацієнта коли-небудь у минулому виникала кровотеча з шлунка або кишечника чи перфорація шлунка або кишечника під час прийому ліків з групи НПЗП;
• якщо у пацієнта наразі є кровотеча в мозку або інша активна кровотеча;
• якщо у пацієнта є тяжке захворювання нирок, печінки або серця;
• якщо пацієнт дуже обезводнений (внаслідок блювоти, діареї або недостатнього споживання рідини);
• якщо пацієнтка перебуває у третьому триместрі вагітності.

Попередження та заходи обережності
Перед початком застосування ліку Ібупрофен Б. Браун слід обговорити це з лікарем або
медсестрою.
Прийом протизапальних і знеболювальних засобів, таких як ібупрофен, може бути пов’язаний з
невеликим підвищенням ризику інфаркту міокарда або інсульту, особливо при застосуванні у великих
дозах. Не слід перевищувати рекомендовану дозу та тривалість лікування.
Реакції на шкірі
Повідомлялося про виникнення тяжких шкірних реакцій, включаючи ексфоліативний дерматит, еритему
мультиформну, синдром Стівенса-Джонсона, токсічний епідермальний некроліз, лікарську реакцію з еозинофілією та загальними симптомами (англ. drug reaction with eosinophilia and
systemic symptoms, DRESS) та гостру загальну екзантематозну пустульозу (англ. acute generalised
exanthematous pustulosis, AGEP), пов’язаних із застосуванням ліку Ібупрофен Б. Браун. Якщо пацієнт
помітить будь-які з симптомів, пов’язаних із цими тяжкими шкірними реакціями, описаними
в розділі 4, слід негайно припинити застосування ліку Ібупрофен Б. Браун і звернутися за
медичною допомогою.
Після застосування ібупрофену повідомляли про симптоми алергійної реакції на цей лік, включаючи
проблеми з диханням, набряк обличчя та шиї (ангіоневротичний набряк), біль у грудях.
Якщо виникнуть будь-які з цих симптомів, слід негайно припинити застосування ліку
Ібупрофен Б. Браун і негайно звернутися до лікаря або до служби невідкладної допомоги.
Перед застосуванням ліку Ібупрофен Б. Браун пацієнт повинен обговорити лікування з лікарем або
фармацевтом, якщо:

• у пацієнта є захворювання серця, такі як серцева недостатність, стенокардія (біль у грудях), інфаркт міокарда, коронарне шунтування, захворювання периферичних артерій (погане кровообігання в ногах через звуження або блокування артерій) або якщо пацієнт переніс інсульт (включаючи мініінсульт або транзиторну ішемічну атаку — ТІА);

• пацієнт має артеріальну гіпертензію, цукровий діабет, підвищений рівень холестерину, у сім’ї пацієнта були захворювання серця або інсульт, або якщо пацієнт палить;

• якщо пацієнт недавно переніс велику хірургічну операцію;

• якщо у пацієнта коли-небудь була виразка шлунка або дванадцятипалої кишки, кровотеча з шлунка або дванадцятипалої кишки чи перфорація шлунка або дванадцятипалої кишки. У цих випадках лікар розгляне доцільність призначення пацієнту препарату, що захищає шлунок;

• якщо пацієнт має астму або інші захворювання дихальної системи;

• якщо пацієнт лікується від інфекції — див. розділ «Дії при інфекціях»;

• якщо пацієнт має захворювання нирок або печінки, йому понад 60 років або він приймає ібупрофен тривало — у цьому випадку лікар може регулярно проводити контрольні обстеження. Лікар повідомить пацієнта про частоту цих обстежень;

• якщо пацієнт обезводнений, наприклад, через діарею, він повинен споживати багато рідини та негайно звернутися до лікаря, оскільки в цьому випадку ібупрофен може спричинити ниркову недостатність через обезводнення;

• якщо у пацієнта є хвороба Крона або виразковий коліт — оскільки ібупрофен може спричинити загострення цих захворювань;

• якщо пацієнт помітить будь-які травми, набряк або почервоніння шкіри, відчує труднощі з диханням (задишку), застосування ліку слід негайно припинити та звернутися до лікаря або медсестри;

• якщо пацієнт має вітряну віспу — оскільки застосування цього ліку може призвести до ускладнень;

• якщо у пацієнта виявлено спадкові порушення метаболізму порфірину (наприклад, гостру переривчасту порфірію);

• якщо пацієнт вживає алкоголі приблизно в той самий час, коли приймає цей лік, це може збільшити ризик небажаних реакцій у шлунку, кишечнику та нервовій системі;

• якщо пацієнт має сінну лихоманку, носові поліпи або хронічні захворювання дихальних шляхів із порушенням дихання обструктивного типу — оскільки у цих пацієнтів
  існує підвищений ризик алергійних реакцій. Алергійні реакції можуть проявлятися
  нападами астми (так звана анальгетична астма), раптовим набряком (ангіоневротичним набряком) або висипом;

• дуже важливо, щоб пацієнт отримував можливо найменшу дозу, достатню для полегшення та контролю болю, і щоб не приймав цей лік довше, ніж це необхідно для контролю симптомів;

• описано кілька випадків асептичного менінгіту під час застосування цього ліку. Ризик виникнення цього ускладнення є вищим у пацієнтів із системним червоним вовчаком та подібними захворюваннями сполучної тканини;

• слід уникати одночасного застосування цього ліку та інших ліків з групи НПЗП, включаючи селективні інгібітори циклооксигенази-2.

Дії при інфекціях
Ібупрофен Б. Браун може приховувати симптоми інфекції, такі як лихоманка та біль. Тому можливо,
що застосування ліку Ібупрофен Б. Браун може затримати належне лікування інфекції, що може призвести
до підвищеного ризику ускладнень. Таке явище спостерігалося серед пацієнтів із бактеріальним пневмонією та бактеріальними ураженнями шкіри, пов’язаними з вітряною віспою. Якщо пацієнт приймає цей лік під час інфекції, а симптоми інфекції зберігаються або посилюються, слід негайно проконсультуватися з лікарем.
Небажані реакції можна звести до мінімуму шляхом застосування найменшої ефективної дози
на можливо найкоротший час, необхідний для контролю симптомів.
Загалом, систематичне застосування (різних видів) знеболювальних засобів може призвести до
тривалого тяжкого ураження нирок.
Тривале застосування знеболювальних засобів може спричинити головний біль, який не можна
лікувати підвищеними дозами цього ліку.
Ібупрофен може впливати на такі лабораторні показники:

• час кровотечі (може бути подовжений ще протягом доби після припинення застосування цього ліку);
• рівень глюкози в крові (може знижуватися);
• кліренс креатиніну (може знижуватися);
• гематокрит або рівень гемоглобіну (можуть знижуватися);
• рівень азоту сечовини в крові та рівень креатиніну та калію в сироватці (можуть підвищуватися);
• підвищення активності печінкових амінотрансфераз. Слід повідомити лікаря, якщо пацієнт має проходити лабораторні обстеження та приймає або недавно приймав ібупрофен.

Діти та підлітки
Безпека та ефективність застосування ліку Ібупрофен Б. Браун у дітей та підлітків не встановлені. Цей лік не слід застосовувати у дітей та підлітків (віком до 18 років).
Ібупрофен Б. Браун та інші ліки
Слід повідомити лікареві або медсестрі про всі ліки, які пацієнт приймає зараз або приймав нещодавно, а також про ліки, які пацієнт планує приймати.
Нижче перелічено деякі інші ліки, на дію яких може впливати Ібупрофен Б. Браун або які можуть впливати на дію ліку Ібупрофен Б. Браун. Наприклад:
­ інші ліки з групи нестероїдних протизапальних засобів (НПЗП), включаючи інгібітори СОХ-2
(наприклад, целекоксиб), можуть підвищувати ризик виразок шлунково-кишкового тракту та кровотечі з шлунково-кишкового тракту через кумулятивний ефект;
­ ліки з групи антикоагулянтів (ліки, що розріджують кров і запобігають утворенню тромбів, такі як ацетилсаліцилова кислота, варфарин, тиклопідин);
­ серцеві глікозиди, наприклад, дигоксин (використовується при лікуванні серцевої недостатності), фенітоїн (використовується при лікуванні епілепсії) та солі літію (використовуються при лікуванні депресії) можуть підвищувати свою концентрацію в крові, якщо застосовуються разом з ібупрофеном;
­ метотрексат (використовується при лікуванні деяких злоякісних новоутворень та деяких ревматичних захворювань), прийнятий одночасно з ібупрофеном (з інтервалом до 24 годин між прийомом одного та іншого), може підвищувати свою концентрацію в крові та посилювати ризик токсичних ефектів;
­ міфепристон (лік для переривання вагітності);
­ антидепресанти з групи СІОЗС, наприклад, флуоксетин, також можуть підвищувати ризик кровотечі з шлунка та кишечника;
­ ліки, що знижують артеріальний тиск (ліки з групи інгібіторів АПФ, наприклад, каптоприл; бета-
блокатори, наприклад, атенолол; ліки з групи блокаторів рецепторів ангіотензину ІІ, наприклад, лозартан);
­ кортикостероїди (наприклад, гідрокортизон) (використовуються при запальних захворюваннях) — оскільки вони підвищують ризик виразки шлунка та кишечника та кровотечі з шлунка та кишечника;
­ діуретики (сечогінні засоби, наприклад, бендрофлуметіазид) — оскільки НПЗП можуть послаблювати дію цих ліків і можуть підвищувати ризик ураження нирок (застосування калійзберігаючих діуретиків разом з ібупрофеном може призвести до підвищення рівня калію в крові);
­ ліки, що містять пробенецид або сульфінпіразон, можуть уповільнювати виведення ібупрофену з організму;
­ циклоспорин та такролімус (ліки, що використовуються для запобігання відторгнення трансплантата) можуть підвищувати ризик ураження нирок;
­ похідні сульфонілсечовини, наприклад, глібенкламід (ліки, що використовуються при лікуванні цукрового діабету). При сумісному застосуванні цих ліків рекомендується контролювати рівень глюкози в крові;
­ антибіотики з групи хінолонів, наприклад, ципрофлоксацин — через підвищений ризик судом;
­ вориконазол, флуконазол (інгібітори CYP2C9, що використовуються при грибкових інфекціях) можуть підвищувати концентрацію ібупрофену в крові;
­ зідовудин (використовується при інфекції ВІЛ) — через підвищений ризик крововиливів у суглоби та утворення синців;
­ аміноглікозидні антибіотики (різновид антибіотиків). НПЗП можуть погіршувати виведення аміноглікозидних антибіотиків;
­ препарати, що містять екстракт Ginkgo biloba (рослинні препарати, які часто використовуються при деменції), можуть підвищувати ризик кровотечі.
Також деякі інші ліки можуть впливати або піддаватися впливу лікування Ібупрофен Б. Браун.
Тому перед застосуванням ліку Ібупрофен Б. Браун разом з іншими ліками слід завжди проконсультуватися з лікарем або фармацевтом.
Вагітність, годування грудьми та вплив на фертильність
Якщо пацієнтка вагітна або годує грудьми, підозрює, що може бути вагітною, або планує завагітніти, вона повинна проконсультуватися з лікарем або медсестрою перед застосуванням цього ліку.
Вагітність
Цей лік не можна застосовувати жінкам під час останніх 3 місяців вагітності. Він може спричиняти
порушення функції нирок та серця у ненародженої дитини. Він може підвищувати схильність до
кровотечі у жінки та дитини, а також спричиняти затримку або подовження пологового періоду.
Не рекомендується застосовувати ібупрофен протягом перших 6 місяців вагітності, якщо тільки лікар не вважає його застосування абсолютно необхідним. Якщо в цей період або під час планування вагітності необхідно застосовувати ібупрофен, слід використовувати найменшу можливу дозу на найкоротший термін.
Лікування ібупрофеном внутрішньовенно не повинно тривати більше 3 днів. Якщо з 20-го тижня вагітності ібупрофен застосовується більше ніж кілька днів, це може призвести до порушень функції нирок
у ненародженої дитини, що може призвести до зменшення кількості навколоплідних вод
навколо дитини (олігогідрамніон). Це також може призвести до звуження судини (артеріального протоку) у серці дитини. Якщо необхідно застосовувати ібупрофен більше ніж кілька днів, лікар може рекомендувати додаткове моніторування.
Годування грудьми
Цей лік проникає до молока жінок, що годують грудьми, але може застосовуватися під час годування грудьми, якщо використовується в рекомендованій дозі та на найкоротший термін. Однак, якщо цей лік застосовується в дозах понад 1200 мг на добу або тривало, лікар може порадити припинити годування грудьми.
Фертильність
Ібупрофен може ускладнювати настання вагітності. Якщо пацієнтка планує завагітніти або має труднощі з настанням вагітності, вона повинна повідомити про це лікареві.
Керування транспортними засобами та обслуговування механізмів
У разі одноразового або короткотривалого застосування цього ліку немає необхідності
дотримуватися жодних заходів обережності. Однак при тривалому лікуванні виникнення небажаних реакцій, наприклад, втоми та порушень координації, може погіршувати здатність керування
транспортними засобами та (або) обслуговування механізмів. Це особливо важливо при одночасному
вживанні алкоголю.
Ібупрофен Б. Браун містить натрій. Цей лік містить 360 мг натрію (головного компонента кухонної солі) на пляшку. Це відповідає 18,0% максимальної рекомендованої добової дози натрію в раціоні дорослих.

3. Як застосовувати Ібупрофен Б. Браун

Цей лікарський засіб може бути призначений лише лікарем і може вводитися лише лікарем або медсестрою у місці, де є належне обладнання.
Доза, рекомендована для дорослих, становить 600 мг внутрішньовенно (крапельниця, що вводиться безпосередньо у вену). Наступну дозу 600 мг можна вводити через 6–8 годин залежно від стану пацієнта та його реакції на лікування. Не слід перевищувати максимальної добової дози, яка становить 1200 мг.
Лікар призначатиме пацієнтові найменшу ефективну дозу на найкоротший можливий час, необхідний для полегшення симптомів. Якщо у пацієнта виявлено супутнє інфекційне захворювання, слід негайно проконсультуватися з лікарем, якщо симптоми (наприклад, лихоманка та біль) зберігаються або загострюються. Крім того, лікар має забезпечити, щоб пацієнт отримував достатню кількість рідини, щоб звести до мінімуму ризик небажаних явищ з боку нирок.
Застосування слід обмежити ситуаціями, коли пероральне введення не є доцільним.
Пацієнти повинні якнайшвидше перейти на пероральне лікування.
Описаний лікарський засіб показаний для короткотривалого лікування гострих симптомів і не повинен застосовуватися довше, ніж протягом 3 діб.
Спосіб введення
Внутрішньовенно. Розчин слід вводити крапельно протягом 30 хвилин. Перед застосуванням необхідно провести візуальний контроль розчину. Не застосовувати, якщо виявлено наявність твердих частинок або зміну кольору.
Застосування більшої, ніж рекомендована, дози Ібупрофену Б. Браун
Якщо пацієнт вважає, що йому введено більшу дозу ібупрофену, ніж слід, необхідно негайно звернутися до лікаря або медсестри.
Симптоми передозування можуть включати нудоту, болі в шлунку, блювоту (можуть спостерігатися домішки крові), головний біль, дзвін у вухах, дезорієнтацію та ністагм. Після прийому великої дози спостерігалася сонливість, біль у грудній клітці, серцебиття, втрата свідомості, судоми (переважно у дітей), слабкість і запаморочення, кров у сечі, низький рівень калію в крові, відчуття холоду та проблеми з диханням.
Також можуть виникнути зниження артеріального тиску, синюшне забарвлення шкіри або слизових оболонок (цианоз), кровотеча з шлунка або кишечника, а також порушення функції печінки та нирок.

4. Можливі побічні ефекти

Як і кожен лікарський засіб, цей препарат може викликати побічні ефекти, хоча вони не виникають у кожного.
Побічні ефекти можна звести до мінімуму шляхом застосування найменшої ефективної дози
на найкоротший необхідний час для зникнення симптомів. У пацієнта може виникнути одне
або кілька досі виявлених побічних ефектів, типових для ліків групи НПЗП
(див. нижче). Якщо виникнуть будь-які з перелічених побічних ефектів, слід припинити
застосування цього лікарського засобу та якомога швидше звернутися до лікаря. Пацієнти літнього віку,
які застосовують цей препарат, мають підвищений ризик виникнення проблем, пов’язаних із цими
побічними ефектами.
Найчастіше спостерігаються події, пов’язані з травною системою (шлунком і кишечником). Може
виникнути розвиток травних виразок (виразок шлунка або кишечника), перфорація (пробиття
стінки шлунка або кишечника) або кровотеча з шлунка або кишечника, у деяких випадках зі смертельним
наслідком, особливо у людей літнього віку. Нудота, блювота, діарея, метеоризм, запор,
диспепсія, біль у животі, смолисті калові маси, блювота кров’ю, виразкове запалення слизової оболонки
порожнини рота, загострення запалення товстої кишки та хвороби Крона. Рідше
спостерігалися випадки запалення слизової оболонки шлунка. Зокрема, ризик виникнення
кровотечі з шлунка та кишечника залежить від дози та тривалості застосування.
У зв’язку з застосуванням ліків групи НПЗП описані випадки набряків (накопичення надлишку рідини в тканинах),
артеріальної гіпертензії та серцевої недостатності. Застосування таких
ліків, як ібупрофен, може бути пов’язане з незначним підвищенням ризику інфаркту міокарда або інсульту.
Дуже рідко описані важкі алергічні реакції (в тому числі реакції у місці введення інфузії,
анафілактичний шок), а також важкі шкірні реакції, алопеція, фоточутливість та алергічний васкуліт.
Слід припинити застосування ібупрофену та негайно звернутися по медичну допомогу, якщо виявляються
будь-які з наступних симптомів:

• червоні, плоскі, круглі або дископодібні плями на тулубі, часто з пухирями посередині, шелушінням шкіри, виразками порожнини рота, горла, носа, статевих органів та очей. Ці серйозні висипання на шкірі можуть передувати підвищена температура тіла та грипоподібні симптоми [токсичний епідермальний некроліз, еритема мультиформна, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз];
• поширена висипка, висока температура тіла та збільшення лімфатичних вузлів (синдром DRESS);
• червона, шелушащася поширена висипка з підшкірними вузлами та пухирями, якій супроводжується підвищення температури. Симптоми зазвичай з’являються на початку лікування (гостра загальна ексудативна еритема).

У зв’язку з застосуванням ліків групи НПЗП описані дуже рідкісні випадки загострення
запального стану, спричиненого інфекцією (наприклад, розвиток некротичного фасциту).
У виняткових випадках під час вітрянки можуть виникнути важкі інфекції шкіри та
ускладнення в підшкірній тканині.
Побічні ефекти, що виникають дуже часто (можуть виникати частіше, ніж у 1 із 10 осіб):

• Втому або безсоння, головний біль, порушення рівноваги.
• Печія, біль у животі, нудота, блювота, метеоризм, діарея, запори та незначна втрата крові з шлунка та кишечника, що в окремих випадках може призвести до анемії.

Побічні ефекти, що виникають часто (можуть виникати з частотою не частіше, ніж у 1 із 10 осіб):

• Головокружіння.
• Висип на шкірі.
• Біль та почуття жорсткості у місці введення препарату.
• Виразки шлунково-кишкового тракту, під час яких можуть виникнути кровотеча та перфорація. Виразкове запалення слизової оболонки порожнини рота, загострення запалення товстої кишки та хвороби Крона.

Побічні ефекти, що виникають не дуже часто (можуть виникати з частотою не частіше, ніж у 1 із 100 осіб):

• Безсоння, психомоторне збудження, подразливість або втому, тривога та рухове непокояння.
• Порушення зору.
• Шум у вухах (почуття дзвону або дзижчання в вухах).
• Зниження утворення сечі, а також, особливо у пацієнтів з артеріальною гіпертензією або хворобами нирок, нефротичним синдромом, інтерстиціальним нефритом, якому може супроводжувати гостра ниркова недостатність.
• Кропив’янка, свербіж, пурпура (в тому числі алергічна пурпура), висип на шкірі.
• Алергічні реакції зі шкірними змінами та свербіжом, а також напади астми (яким можуть супроводжувати зниження артеріального тиску).

Побічні ефекти, що виникають рідко (можуть виникати з частотою не частіше, ніж у 1 із 1000 осіб):

• Обернене токсичне зниження зору (подвійний зір).
• Проблеми зі слухом.
• Звуження стравоходу (судин стравоходу), ускладнення дивертикульозу товстої кишки, неспецифічний геморагічний коліт. У разі виникнення кровотечі з шлунка або кишечника може розвинутися анемія.
• Ураження тканин нирок (некроз ниркових сосочків), особливо при тривалому застосуванні препарату, підвищення концентрації сечової кислоти в сироватці крові.
• Жовтяниця шкіри або склери очей, дисфункція печінки, ураження печінки, особливо при тривалому застосуванні препарату, гостре запалення печінки.
• Психотичні реакції, нервозність, подразливість, сплутаність або дезорієнтація та депресія.
• Стійкість шиї.

Побічні ефекти, що виникають дуже рідко (можуть виникати з частотою не частіше, ніж у 1 із 10 000 осіб):

• Порушення кровотворення (анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія, панцитопенія, агранулоцитоз). Першими симптомами є: підвищення температури тіла, ангіна, поверхневі виразки порожнини рота, грипоподібні симптоми, сильна втому, кровотеча з носа та підшкірні крововиливи.
• Перебій у роботі серця (прискорення серцевих скорочень), серцева недостатність, інфаркт міокарда.
• Артеріальна гіпертензія.
• Асептичний менінгіт (стійкість шиї, головний біль, нудота, блювота, підвищення температури тіла або сплутаність свідомості). Особливо схильні до цього пацієнти з аутоімунними захворюваннями (СКВ, змішане захворювання сполучної тканини).
• Запалення стравоходу або підшлункової залози, звуження кишки.
• Астма, утруднене дихання (бронхоспазм), задиха та свистяче дихання.
• Системний червоний вовчак (аутоімунне захворювання), важкі алергічні реакції (набряк обличчя, набряк язика, набряк внутрішньої частини гортані та супутнє звуження дихальних шляхів, задиха, прискорення серцевих скорочень, зниження артеріального тиску та життєзагрожуючий шок).

Побічні ефекти з невідомою частотою виникнення (частоту не можна визначити на основі наявних даних):

• Біль у грудях, який може бути симптомом потенційно серйозної алергічної реакції, відомої як синдром Коуніса.
• Печінкова недостатність.
• Реакції у місці ін’єкції, наприклад, набряк, гематома або кровотеча.
• Можуть виникнути важкі шкірні реакції, відомі як синдром DRESS. До симптомів синдрому DRESS належать: висип на шкірі, підвищення температури тіла, набряк лімфатичних вузлів та підвищення кількості еозинофілів (різновид білих кров’яних тілок).
• Червона лущення висипка з підшкірними вузлами та пухирями, що переважно локалізується в складках шкіри, на тулубі та верхніх кінцівках, з підвищенням температури тіла на початку лікування (гостра загальна ексудативна еритема). Якщо виникнуть такі симптоми, слід припинити застосування препарату Ібупрофен Б. Браун та негайно звернутися по медичну допомогу. Див. також пункт 2.

Повідомлення про побічні ефекти
Якщо виникнуть будь-які побічні ефекти, включаючи ті, що не зазначені
в інструкції, повідомте про це лікареві. Побічні ефекти можна повідомляти безпосередньо до
Департаменту моніторингу побічних ефектів лікарських засобів Управління реєстрації
лікарських засобів, медичних виробів та біологічних продуктів:
Ал. Єрозолимське 181C, 02-222 Варшава, тел.: + 48 22 49-21-301, факс: +48 22 49-21-309,
Веб-сайт: https://smz.ezdrowie.gov.pl
Побічні ефекти також можна повідомляти суб’єкту, відповому за препарат.
Завдяки повідомленням про побічні ефекти можна зібрати більше інформації щодо
безпеки застосування препарату.

5. Як зберігати Ібупрофен Б. Браун

Ліки слід зберігати у місці, недоступному для дітей.
Спеціальних вказівок щодо зберігання немає.
Не застосовувати цей лікарський засіб після закінчення терміну придатності, зазначеного на етикетці після скорочення «EXP».
Термін придатності означає останній день зазначеного місяця.
Номер серії наведено на упаковці після скорочення «Lot».
Не застосовувати цей лікарський засіб, якщо виявлено тверді частинки або зміну забарвлення.

6. Вміст упаковки та інша інформація

Що містить Ібупрофен Б. Браун

• Діючою речовиною лікарського засобу є ібупрофен. Кожна пляшка місткістю 100 мл містить 600 мг ібупрофену.
• Інші складові: аргінін, натрію хлорид, кислота хлоридна, натрію гідроксид, вода для ін'єкцій.

Як виглядає Ібупрофен Б. Браун і що містить упаковка
Ібупрофен Б. Браун має форму прозорого, безбарвного до блідо-жовтого розчину для інфузій,
який не містить твердих частинок.
Розчин міститься в пляшках з виготовлених з LDPE місткістю 100 мл із кришкою типу
Twincap, упакованих по 10 та 20 пляшок.
Не всі розміри упаковок можуть бути в обігу.
Відповідальна установа
B. Braun Melsungen AG
Carl-Braun-Strasse 1
34212 Melsungen
Німеччина
Виробник
B. Braun Medical, S.A.
Ctra. Terrasa, 121, Rubí
08191 Barcelona
Іспанія
Для отримання докладнішої інформації звертайтеся до місцевого
представника відповідальної установи:
Цей лікарський засіб зареєстрований у країнах — учасницях Європейського економічного простору та у Сполученому Королівстві (Північна Ірландія) під такими назвами: