Інструкція, що додається до упаковки: інформація для пацієнта

БІОПРАЗОЛ
20 мг, капсули кишкові, тверді
Омепразолум
Перед застосуванням лікарського засобу необхідно уважно ознайомитися з інструкцією, оскільки вона містить
інформацію, важливу для пацієнта.

Зберігайте цю інструкцію, щоб у разі потреби мати змогу звернутися до неї знову.
У разі виникнення будь-яких запитань зверніться до лікаря або фармацевта.
Цей лікарський засіб призначено виключно конкретній особі. Не передавайте його іншим. Лікарський засіб може нашкодити іншій особі, навіть якщо симптоми її хвороби такі самі.
Якщо у пацієнта виникнуть будь-які побічні ефекти, у тому числі ті, які не зазначені в цій інструкції, необхідно повідомити про це лікаря або фармацевта. Див. розділ 4.

Зміст інструкції:

Що таке Біопразол і для чого його застосовують
Важливі відомості перед застосуванням лікарського засобу Біопразол
Як застосовувати Біопразол
Можливі побічні ефекти
Як зберігати Біопразол
Вміст упаковки та інша інформація

1. Що таке лікарський засіб Біопразол і для чого його застосовують
Лікарський засіб Біопразол містить як діючу речовину омепразол, який належить до групи лікарських засобів, що називаються
інгібіторами протонної помпи. Ці лікарські засоби пригнічують утворення соляної кислоти в шлунку, що запобігає
виникненню виразок і сприяє загоєнню вже існуючих.
Одноразова доза омепразолу пригнічує секрецію соляної кислоти в шлунку приблизно на
24 години.
Показання до застосування лікарського засобу Біопразол:

виразкова хвороба шлунка або дванадцятипалої кишки, в тому числі при наявності інфекції Helicobacter pylori ,
рефлюксне запалення стравоходу,
симптоматичне лікування хвороби рефлюксу стравоходу (пекучий біль у грудях — паління),
синдром Золлінгера-Еллісона,
профілактика аспіраційної пневмонії при загальному наркозі у пацієнтів, у яких існує ризик аспірації кислого вмісту шлунка,
симптоми диспепсії, пов’язані з дією кислоти,
лікування та профілактика легких виразок шлунка та дванадцятипалої кишки, а також ерозій, спричинених застосуванням нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ) у пацієнтів із ураженням слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки в анамнезі, яким необхідне лікування НПЗЗ.

2. Важливі відомості перед застосуванням лікарського засобу Біопразол

Коли не застосовувати лікарський засіб Біопразол

якщо пацієнт має алергію на омепразол або будь-який інший компонент цього лікарського засобу (перелічені в розділі 6),
якщо пацієнт одночасно приймає лікарський засіб атазанавір (засіб, що застосовується для лікування інфекції вірусом ВІЛ).

Попередження та заходи обережності
Перед початком застосування Біопразолу необхідно обговорити це з лікарем або фармацевтом.
Перед початком лікування виразкової хвороби шлунка або у разі виникнення будь-яких
тревожних симптомів (тобто значна, неочікувана втрата маси тіла, повторювані блювоти,
порушення ковтання, блювота з домішкою крові, чорний стілець) необхідно виключити можливість
онкологічного характеру захворювання, оскільки лікування омепразолом може полегшити симптоми
і затримати діагностику.
Зниження кислотності шлункового соку, спричинене будь-якими причинами, включаючи
інгібітори протонної помпи, призводить до збільшення кількості бактерій, які звичайно присутні
в травному тракті. Терапія лікарськими засобами, що знижують кислотність шлункового соку, може
призводити до підвищеного ризику інфекцій бактеріями Salmonella та Campylobacter .
У разі планування проведення будь-яких досліджень необхідно заздалегідь повідомити лікаря
про прийом лікарського засобу Біопразол, оскільки це може вплинути на результати.
Перед прийомом лікарського засобу необхідно повідомити лікаря:

про плановане специфічне дослідження крові (рівень хромограніну А).

Прийом інгібіторів протонної помпи, таких як Біопразол, особливо протягом періоду довшого, ніж один рік,
може незначно підвищити ризик переломів стегнової кістки, кісток зап’ястя або хребта. Необхідно повідомити лікаря у разі діагностованого остеопорозу або прийому лікарських засобів із групи кортикостероїдів (які можуть підвищувати ризик розвитку остеопорозу).
Необхідно звернутися до лікаря, навіть якщо вищезазначені попередження стосуються ситуацій, що виникали
у минулому.
Перед початком прийому лікарського засобу Біопразол необхідно проконсультуватися з лікарем:

якщо у пацієнта коли-небудь виникала шкірна реакція після застосування лікарського засобу, подібного до Біопразолу, що зменшує секрецію кислоти шлунка.

Якщо у пацієнта виникла шкірна висипка, особливо в ділянках, підданих дії сонячного світла, необхідно якнайшвидше повідомити про це лікаря, оскільки може знадобитися припинення застосування лікарського засобу Біопразол. Також необхідно повідомити про будь-які інші побічні ефекти, такі як біль у суглобах.
Під час прийому омепразолу може виникнути запалення нирок. Симптоми можуть включати
зменшення об’єму сечі або наявність крові в сечі та (або) реакції гіперчутливості, такі
як підвищення температури, висипка та скованість суглобів. Такі симптоми пацієнт повинен повідомити лікареві.
Діти та підлітки
Лікарський засіб Біопразол не застосовується дітям до 3 років. У разі необхідності застосування омепразолу
у дітей старше 3 років необхідно звернутися до лікаря (див. також розділ 3. Як застосовувати Біопразол).
Застосування лікарського засобу Біопразол у пацієнтів із порушеннями функції печінки
У пацієнтів із порушенням функції печінки необхідно зменшити добову дозу лікарського засобу.
Застосування лікарського засобу Біопразол у пацієнтів із порушеннями функції нирок
У пацієнтів із порушенням функції нирок зміна дози не є необхідною.
Біопразол та інші лікарські засоби
Необхідно повідомити лікареві про всі лікарські засоби, які пацієнт приймає в даний час або приймав нещодавно,
а також про лікарські засоби, які пацієнт планує приймати.
Застосування лікарського засобу Біопразол необхідно узгодити з лікарем або фармацевтом, якщо приймаються
один із наступних лікарських засобів:

варфарин (засіб проти згортання крові),
фенітоїн (протисудомний засіб),
діазепам, гексабарбітал (засоби, що заспокійнюють і сприяють сну),
атазанавір (засіб, що застосовується для лікування інфекції вірусом ВІЛ),
такролімус (засіб, що застосовується під час трансплантації органів та у лікуванні атопічного дерматиту),
дигоксин (засіб, що застосовується для лікування серцевої недостатності та фібриляції передсердь із швидким шлуночковим ритмом),
цилостазол (засіб, що застосовується для лікування симптомів, що проявляються судомними болями в нижніх кінцівках під час ходьби),
антидепресанти, такі як: циталопрам, іміпримін, кломіпримін,
протигрибкові та протидріжджові засоби (наприклад, кетоконазол, ітраконазол, воріконазол).

Біопразол та їжа, напої
Капсулу необхідно ковтати цілком, запиваючи півсклянки води.
Капсулу також можна відкрити, а її вміст проковтнути, запиваючи півсклянки води.
Також вміст капсули можна розчинити, наприклад, у соку, йогурті або негазованій мінеральній воді
і випити протягом 30 хвилин після приготування, запиваючи півсклянки води.
Вагітність, годування грудьми та вплив на фертильність
Якщо пацієнтка вагітна або годує грудьми, підозрює, що може бути вагітною, або планує завагітніти,
їй слід проконсультуватися з лікарем або фармацевтом перед застосуванням цього лікарського засобу.
Лікарський засіб може застосовуватися під час вагітності лише у випадках, коли, на думку лікаря, користь для матері
переважає потенційну загрозу для плоду.
Не рекомендується застосовувати лікарський засіб під час годування грудьми.
Керування транспортними засобами та робота з механізмами
Омепразол не погіршує психофізичну працездатність, не обмежує здатності керувати транспортними засобами
та працювати з механізмами.
Необхідно дотримуватися обережності через можливість виникнення побічних ефектів, таких як:
запаморочення, нечітке бачення, сонливість.
Біопразол містить сахарозу (цукор, яким, наприклад, солодять чай).
Якщо раніше у пацієнта було виявлено непереносимість певних цукрів, пацієнт повинен
звернутися до лікаря перед прийомом лікарського засобу.
Лікарський засіб містить менше 1 ммоль (23 мг) натрію в рекомендованій одиниці дозування, тобто лікарський засіб
вважається «вільним від натрію».

3. Як застосовувати Біопразол

Цей лік слід завжди застосовувати згідно з рекомендаціями лікаря. У разі сумнівів слід звернутися
до лікаря або фармацевта.
Хвороба виразкова шлунка
Рекомендована доза омепразолу становить 20 мг один раз на добу. Симптоми зазвичай швидко зникають,
а в більшості пацієнтів загоєння відбувається протягом чотирьох тижнів. У пацієнтів, у яких у цей
період не відбулося загоєння, процес зазвичай відбувається протягом наступних чотирьох тижнів
прийому омепразолу.
У пацієнтів із виразковою хворобою шлунка, стійкою до лікування, застосовують омепразол у дозі 40 мг
один раз на добу, а процес загоєння триває близько восьми тижнів.
Для профілактики рецидивів виразкової хвороби шлунка рекомендовано застосовувати омепразол
у дозі 20 мг один раз на добу. За необхідності цю дозу можна збільшити до 40 мг один раз
на добу.
Схеми, рекомендовані для лікування інфекції Helicobacter pylori
Трикомпонентний метод – одночасно застосовують три ліки за однією з трьох наведених нижче
схем:

Два рази на добу застосовують по 20 мг омепразолу, 1 г амоксициліну та 500 мг кларитроміцину протягом одного тижня.
Два рази на добу застосовують по 20 мг омепразолу, 250 мг кларитроміцину та 400 мг метронідазолу (або 500 мг тінідазолу) протягом одного тижня.
Один раз на добу застосовують 40 мг омепразолу та три рази на добу по 500 мг амоксициліну та 400 мг метронідазолу протягом одного тижня.

Двокомпонентний метод – одночасно застосовують два ліки за однією з двох наведених нижче
схем:

У розділених дозах застосовують 40 мг омепразолу та 1,5 г амоксициліну на добу протягом двох тижнів. У клінічних дослідженнях застосовували добові дози амоксициліну від 1,5 до 3,0 г.
Один раз на добу застосовують 40 мг омепразолу та три рази на добу по 500 мг кларитроміцину протягом двох тижнів.

Якщо після завершення курсу лікування за будь-якою з наведених вище терапевтичних схем
у пацієнта зберігається інфекція Helicobacter pylori, лікування можна повторити.
Хвороба виразкова дванадцятипалої кишки
У пацієнтів із активною виразковою хворобою дванадцятипалої кишки рекомендована доза омепразолу становить 20 мг
один раз на добу. Симптоми зазвичай швидко зникають, а в більшості пацієнтів загоєння відбувається
протягом двох тижнів. У пацієнтів, у яких у цей час не відбулося загоєння, процес зазвичай відбувається
протягом наступних двох тижнів прийому омепразолу.
У пацієнтів із виразковою хворобою дванадцятипалої кишки, стійкою до лікування, застосовують омепразол у дозі
40 мг один раз на добу, а процес загоєння триває близько чотирьох тижнів.
Для профілактики рецидивів виразкової хвороби дванадцятипалої кишки рекомендовано застосовувати інший лік,
що містить омепразол, у дозі 10 мг один раз на добу. За необхідності цю дозу можна
збільшити до 20–40 мг на добу.
Схеми, рекомендовані для лікування інфекції Helicobacter pylori, що супутствує виразковій хворобі
шлунка або дванадцятипалої кишки
Трикомпонентний метод – одночасно застосовують три ліки за однією з трьох наведених нижче
схем:

Два рази на добу застосовують по 20 мг омепразолу, 1 г амоксициліну та 500 мг кларитроміцину протягом одного тижня.
Два рази на добу застосовують по 20 мг омепразолу, 250 мг кларитроміцину та 400 мг метронідазолу (або 500 мг тінідазолу) протягом одного тижня.
Один раз на добу застосовують 40 мг омепразолу та три рази на добу по 500 мг амоксициліну та 400 мг метронідазолу протягом одного тижня.

Двокомпонентний метод – одночасно застосовують два ліки за однією з двох наведених нижче
схем:

У розділених дозах застосовують 40 мг омепразолу та 1,5 г амоксициліну на добу протягом двох тижнів. У клінічних дослідженнях застосовували добові дози амоксициліну від 1,5 до 3,0 г.
Один раз на добу застосовують 40 мг омепразолу та три рази на добу по 500 мг кларитроміцину протягом двох тижнів.

Якщо після завершення курсу лікування за будь-якою з наведених вище терапевтичних схем
у пацієнта зберігається інфекція Helicobacter pylori, лікування можна повторити.
Рефлюксне запалення стравоходу
Дорослі
Рекомендована доза омепразолу становить 20 мг один раз на добу. У більшості пацієнтів
симптоми зникають через 4 тижні. У пацієнтів, які не повністю одужали після початкових
4 тижнів, лікування слід продовжити ще на 4–8 тижнів.
Лік Біопразол також застосовують у дозі 40 мг на добу у пацієнтів із тяжким рефлюксним
запаленням стравоходу. При тривалому лікуванні пацієнтів після зникнення рефлюксного запалення
стравоходу рекомендовано застосовувати омепразол у дозі 10 мг один раз на добу. За необхідності дозу
можна збільшити до 20–40 мг один раз на добу.
Діти
Лік Біопразол не застосовують дітям до 3 років. У разі необхідності застосування омепразолу
у дітей старше 3 років із рефлюксним запаленням стравоходу рекомендовано такі дози:

діти з масою тіла від 10 кг до 20 кг — 10 мг,
діти з масою тіла понад 20 кг — 20 мг.

Симптоматичне лікування рефлюксної хвороби стравоходу
Рекомендована доза омепразолу становить від 10 мг до 20 мг на добу — у кожному випадку дозування
слід встановлювати індивідуально.
Якщо симптоми не зникають після чотирьох тижнів лікування ліком Біопразол у дозі 20 мг на добу,
рекомендовано провести додаткові діагностичні дослідження.
Синдром Золлінгера – Еллісона
У пацієнтів із синдромом Золлінгера – Еллісона дозу лікувального засобу слід підбирати індивідуально. Рекомендована
початкова доза омепразолу становить 60 мг один раз на добу. Лікування продовжують доти,
доки існують клінічні показання. У пацієнтів із тяжкими симптомами, які погано реагують на інші способи
лікування, ефективним зазвичай є підтримувальне лікування дозою від 20 мг до 120 мг на добу.
Омепразол у дозі понад 80 мг на добу слід застосовувати у двох розділених дозах.
Профілактика аспіраційного запалення легень
Рекомендовано застосовувати лік Біопразол у дозі 40 мг, прийнятий увечері напередодні
хірургічного втручання, а також у тій самій дозі вранці в день операції.
Симптоми диспепсії, пов’язані з дією кислоти
Рекомендована доза лікувального засобу Біопразол становить 20 мг один раз на добу. У деяких пацієнтів доза 10 мг на
добу є достатньою і тому може вважатися початковою. Якщо симптоми не зникають після 4 тижнів лікування ліком Біопразол у дозі 20 мг на добу, рекомендовано провести
додаткові діагностичні дослідження.
Лікування виразок шлунка та дванадцятипалої кишки та ерозій, спричинених застосуванням
нестероїдних протизапальних засобів.
Зазвичай застосовують дозу 20 мг один раз на добу. Лік приймають внутрішньо, в одноразовій
добовій дозі, одночасно з НПЗЗ.
Профілактика виразок шлунка та дванадцятипалої кишки та ерозій, спричинених застосуванням
нестероїдних протизапальних засобів.
Зазвичай застосовують дозу 20 мг один раз на добу. Лік приймають внутрішньо, в одноразовій
добовій дозі.
Дозування у пацієнтів із порушенням функції печінки
У пацієнтів із порушенням функції печінки лік застосовують у дозі від 10 до 20 мг на добу.
Дозування у пацієнтів із порушенням функції нирок
Немає необхідності змінювати дозування у пацієнтів із порушенням функції нирок.
Дозування у пацієнтів похилого віку
У осіб похилого віку немає необхідності змінювати дозування.
Спосіб застосування
Капсулу слід ковтати цілком.
Пацієнти з порушеннями ковтання можуть відкрити капсулу та проковтнути її вміст, запиваючи
половиною склянки води. Також можна відкрити капсулу та розчинити її вміст, наприклад, у соку, йогурті або негазованій мінеральній воді, і випити протягом 30 хвилин після приготування, запиваючи
половиною склянки води.
Вміст капсули не слід жувати чи дробити перед ковтанням.
У разі відчуття, що дія лікувального засобу Біопразол надто сильна або надто слабка, слід звернутися
до лікаря.
Застосування більшої, ніж рекомендована, дози лікувального засобу Біопразол
У разі прийому більшої, ніж рекомендована, дози лікувального засобу, слід негайно звернутися до лікаря
або фармацевта.
Спостережувані симптоми передозування омепразолу: нудота, блювота, запаморочення, болі
у животі, діарея, головний біль, апатія, депресія, сплутаність свідомості. Спостережувані симптоми передозування
омепразолу були тимчасовими, і не було необхідності у застосуванні жодного специфічного лікування.
Пропуск прийому лікувального засобу Біопразол
Не слід застосовувати подвійну дозу для відшкодування пропущеної дози.
Слід продовжити лікування згідно з рекомендованим дозуванням.
Припинення застосування лікувального засобу Біопразол
У разі будь-яких подальших сумнівів, пов’язаних із застосуванням цього лікувального засобу, слід звернутися
до лікаря або фармацевта.

4. Можливі побічні ефекти

Як і будь-який лікарський засіб, цей препарат може викликати побічні ефекти, хоча вони не виникають у кожного.
Під час застосування омепразолу спостерігалися такі побічні ефекти:
Часті побічні ефекти (у більше ніж 1 із 100 осіб і менше ніж у 1 із 10 осіб):
головний біль, діарея, запори, болі в епігастрії, нудота, блювота, метеоризм із виділенням газів,
легкі поліпи шлунка.
Нечасті побічні ефекти (у більше ніж 1 із 1000 осіб і менше ніж у 1 із 100 осіб):
запаморочення, парестезії (порушення чутливості внаслідок змін у нервах або чутливих шляхах. Проявляються самодійними відчуттями, такими як печіння, колючість, поколювання, полум’яння, що стосуються певних ділянок шкіри залежно від місця ушкодження), підвищена чутливість до світла, погане самопочуття, сонливість, безсоння, підвищена активність печінкових ферментів, висипання, дерматит і (або) свербіж, кропив’янка, перелом стегна, зап’ястя або хребта, погане самопочуття.
Рідкісні побічні ефекти (у більше ніж 1 із 10 000 осіб і менше ніж у 1 із 1000 осіб):
рецидивуючі стани сплутаності свідомості, збудження, агресія, депресія та галюцинації (переважно у важкохворих пацієнтів), гінекомастія (збільшення молочної залози у чоловіків), сухість у порожнині рота, шлунково-кишкові грибкові інфекції, лейкопенія (зниження кількості білих кров’яних клітин у крові), тромбоцитопенія (зниження кількості тромбоцитів у крові), агранулоцитоз (значне зниження кількості або відсутність певного типу білих кров’яних клітин — гранулоцитів — у крові), панцитопенія (зниження кількості всіх кров’яних клітин), енцефалопатія (хворобливе або посттравматичне органічне ураження мозку, що призводить до різноманітних психічних і неврологічних порушень, часто — ураження центральної нервової системи, порушення інтелекту та особистості) у пацієнтів із попередньою тяжкою хворобою печінки, гепатит із супутньою жовтяницею або без неї, печінкова недостатність, болі в суглобах, болі в м’язах, послаблення м’язової сили, імпотенція, підвищена чутливість до світла, висипання, еритема багатоформна, синдром Стівенса-Джонсона (бульозні ураження та ерозії з кровоточивими струпами на слизових оболонках ротової порожнини та носа, кон’юнктиві, статевих органах), токсико-епідермальна некроліз (хвороба, що характеризується утворенням великих м’яких буль на червоних плямах, особливо в місцях, схильних до тиску, які швидко розриваються, утворюючи великі ерозії), алопеція, алергічні реакції, ангіоневротичний набряк, гарячка, бронхоспазм, інтерстиційний нефрит, анафілактичний шок, підвищена пітливість, периферичні набряки, нечітке зору, порушення смаку, гіпонатріємія (зниження концентрації натрію в крові).
Невідома частота (не може бути визначена на основі наявних даних):
Висипання, що може супроводжуватися болями в суглобах.
Якщо Біопразол приймався більше трьох місяців, можливе зниження рівня магнію в крові. Низький рівень магнію може проявлятися втомуванням, мимовільними скороченнями м’язів, дезорієнтацією, судомами, запамороченням, прискореним серцебиттям. У разі виникнення будь-якого з цих симптомів необхідно негайно повідомити лікаря.
Низький рівень магнію може призводити до зниження концентрації калію або кальцію в крові. Лікар може порадити регулярно проводити аналізи крові для контролю рівня магнію.
Повідомлення про побічні ефекти
Якщо виникли будь-які побічні ефекти, у тому числі ті, що не зазначені в інструкції, необхідно повідомити лікаря або фармацевта. Побічні ефекти можна повідомляти безпосередньо до Департаменту моніторингу побічних ефектів лікарських засобів Уряду реєстрації лікарських засобів, медичних виробів та біоцидних продуктів
Al. Jerozolimskie 181C, 02-222 Warszawa
тел.: +48 22 49 21 301, факс: +48 22 49 21 309
Веб-сайт: https://smz.ezdrowie.gov.pl
Побічні ефекти також можна повідомляти суб’єкту, відповідальному за продукт.
Завдяки повідомленням про побічні ефекти можна зібрати більше інформації щодо безпеки застосування препарату.

5. Як зберігати Біопразол

Ліки слід зберігати в недоступному для дітей місці.
Блистери з алюмінієвої фольги Алюміній/Алюміній:
Не зберігати при температурі вище 25°C.
Блистери з фольги ПВХ-ПВДК/Алюміній:
Не зберігати при температурі вище 25°C.
Пляшка HDPE із кришкою HDPE або PP
Спеціальних вимог щодо зберігання немає.
Не застосовувати цей лік після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.
Термін придатності вказує на останній день зазначеного місяця.
Ліки не слід викидати у каналізацію чи побутові сміттєві контейнери. Слід запитати
фармацевта, як позбутися ліків, які вже не використовуються. Таке поводження допоможе захистити
навколишнє середовище.

6. Вміст упаковки та інша інформація

Що містить ліки Біопразол

Активною речовиною ліків є омепразол ( Omeprazolum). Кожна желатинова кишкова тверда капсула містить 20 мг омепразолу.
Інші складові: наповнювач капсули: сахароза, гранули (що містять сахарозу та кукурудзяний крохмаль), гіпромелоза 2910, тальк, діоксид титану (Е171), динатрію фосфат двоводний, сополімер кислоти метакрилової та етилакрилату (1:1), дисперсія 30% (що містить допоміжні речовини: натрію лаурілсульфат, полісорбат 80), триетилцитрат; тіло капсули: діоксид титану (Е171), желатина; кришка капсули: діоксид титану (Е171), желатина; друкований чорнило (Black ink; SW - 9008): шелак, калію гідроксид, оксид заліза чорний (Е172).

Як виглядають ліки Біопразол і що містить упаковка
Ліки Біопразол — це непрозорі желатинові кишкові тверді капсули (розмір 3), білого кольору, заповнені кульковими пелетками.
Капсули мають маркування у вигляді літер ”ОМ” (кришка) та цифри ”20” (тіло), нанесені чорним чорнилом.
Кишкові капсули упаковуються у блистери з плівки PVC-PVDC/алюміній або блистери з плівки алюміній/алюміній, або у білі пляшки HDPE з кришкою HDPE або PP та блокуванням, що запобігає небажаному відкриванню, і розміщуються в картонну коробку. У зв’язку з високою гігроскопічністю ліків у кришці (у вигляді капсул) або пляшці (у вигляді саше) розміщений вологопоглинальний засіб — силікагель (Silica gel).
Розмір упаковки:
7, 14, 28 або 56 кишкових капсул.
Відповідальний суб’єкт
Biofarm Sp. z o.o.
вул. Вавжиська 13
60-198 Познань
Виробник
Towa Pharmaceutical Europe S.L.
вул. де Сант-Марті, 75-97,
Марторельєс, 08107 Барселона
Іспанія
Для отримання докладнішої інформації звертайтеся до місцевого представника відповідального суб’єкта:
Польща
Biofarm Sp. z o.o.
вул. Вавжиська 13
60-198 Познань
Тел. +48 61 66 51 500