Азацитидін МСН

Інструкція для користувача

Азацитидін МСН, 25 мг/мл, порошок для приготування суспензії для ін’єкцій
Azacitidinum
Перед застосуванням лікарського засобу уважно прочитайте всю інструкцію, оскільки вона містить важливу інформацію для пацієнта.
Зберігайте цю інструкцію, щоб мати змогу звернутися до неї знову при необхідності.
При виникненні будь-яких запитань звертайтеся до лікаря, фармацевта або медсестри.
Якщо у пацієнта виникнуть будь-які небажані реакції, у тому числі ті, які не зазначені в цій інструкції, про це слід повідомити лікаря, фармацевта або медсестру.
Див. розділ 4.
Зміст інструкції:

1. Що таке лікарський засіб Азацитидін МСН і для чого його застосовують
2. Важливі відомості перед застосуванням лікарського засобу Азацитидін МСН
3. Як застосовувати лікарський засіб Азацитидін МСН
4. Можливі небажані реакції
5. Як зберігати лікарський засіб Азацитидін МСН
6. Вміст упаковки та інша інформація

1. Що таке лікарський засіб Азацитидін МСН і для чого його застосовують

Що таке лікарський засіб Азацитидін МСН
Лікарський засіб Азацитидін МСН є протираковим засобом, який належить до групи ліків, що називаються «анти метаболітами». Лікарський засіб Азацитидін МСН містить діючу речовину, яка називається «азацитидина».
Для чого застосовують лікарський засіб Азацитидін МСН
Лікарський засіб Азацитидін МСН застосовують дорослим пацієнтам, які не підходять для трансплантації стовбурових клітин, для лікування:

• мієлодиспластичних синдромів (англ. myelodysplastic syndromes, MDS) підвищеного ризику;
• хронічної мієломоноцитарної лейкемії (англ. chronic myelomonocytic leukaemia, CMML);
• гострого мієлоїдного лейкозу (англ. acute myeloid leukaemia, AML).

Ці захворювання впливають на кістковий мозок і можуть призводити до труднощів у правильному утворенні кров’яних клітин.
Як діє лікарський засіб Азацитидін МСН
Дія лікарського засобу Азацитидін МСН полягає у запобіганні росту пухлинних клітин.
Азацитидина включається до генетичного матеріалу клітин [рибонуклеїнової кислоти (англ. ribonucleic acid, RNA) та дезоксирибонуклеїнової кислоти (англ. deoxyribonucleic acid, DNA)]. Вважається, що її дія полягає у зміні способу активації та деактивації генів клітин, а також у порушенні синтезу нових молекул RNA і DNA. Вважається, що саме ці ефекти відновлюють порушення дозрівання та росту молодих кров’яних клітин у кістковому мозку, що призводить до мієлодиспластичних порушень, а також знищують ракові клітини при лейкемії.
Якщо у вас виникли запитання щодо механізму дії лікарського засобу Азацитидін МСН або причин призначення цього лікування, звертайтеся до лікаря або медсестри.

2. Важливі відомості перед застосуванням лікарського засобу Азацитидін МСН

Коли не застосовувати лікарський засіб Азацитидін МСН

• якщо пацієнт має алергію на азацитидин або будь-який інший компонент цього лікарського засобу (перераховані в розділі 6).
• якщо у пацієнта є прогресуючий рак печінки.
• якщо пацієнтка годує грудьми.

Попередження та заходи обережності
Перед початком застосування лікарського засобу Азацитидін МСН слід обговорити це з лікарем, фармацевтом або медсестрою, якщо у пацієнта:

• спостерігається знижена кількість тромбоцитів, червоних або білих кров’яних тілець.
• є захворювання нирок.
• є захворювання печінки.
• у минулому були захворювання серця, інфаркт міокарда або будь-які захворювання легень.

Азацитидин може викликати тяжку імунну реакцію, відому як «синдром диференціювання» (див. розділ 4).
Дослідження крові
Перед початком лікування лікарським засобом Азацитидін МСН та на початку кожного курсу лікування (так званого «циклу») пацієнтові будуть проведено дослідження крові. Метою цих досліджень є перевірка, чи має пацієнт достатню кількість кров’яних тілець, а також чи печінка та нирки працюють належним чином.
Діти та підлітки
Лікарський засіб Азацитидін МСН не рекомендовано застосовувати дітям та підліткам віком до 18 років.
Лікарський засіб Азацитидін МСН та інші ліки
Потрібно повідомити лікареві або фармацевту про всі ліки, які пацієнт приймає зараз або приймав нещодавно, а також про ліки, які пацієнт планує приймати. Лікарський засіб Азацитидін МСН може впливати на дію деяких інших ліків. Також деякі інші ліки можуть впливати на дію лікарського засобу Азацитидін МСН.
Вагітність, годування грудьми та вплив на фертильність
Вагітність
Не слід застосовувати лікарський засіб Азацитидін МСН під час вагітності, оскільки це може бути шкідливо для дитини.
Якщо пацієнтка може завагітніти, вона повинна застосовувати ефективний метод контрацепції під час прийому лікарського засобу Азацитидін МСН та протягом 6 місяців після закінчення лікування цим засобом. Якщо пацієнтка завагітніє під час лікування, слід негайно повідомити лікареві.
Якщо пацієнтка вагітна або годує грудьми, підозрює, що може бути вагітною, або планує завагітніти, вона повинна проконсультуватися з лікарем або фармацевтом перед застосуванням цього лікарського засобу.
Годування грудьми
Не слід годувати грудьми під час застосування лікарського засобу Азацитидін МСН. Невідомо, чи проникає цей засіб до грудного молока.
Вплив на фертильність
Чоловіки не повинні батька дитини під час лікування лікарським засобом Азацитидін МСН. Чоловіки повинні застосовувати ефективний метод контрацепції під час та протягом 3 місяців після закінчення лікування лікарським засобом Азацитидін МСН.
Пацієнт повинен проконсультуватися з лікарем, якщо бажає зберегти насіння перед початком цього лікування.
Керування транспортними засобами та робота з механізмами
Якщо виникають небажані явища, такі як втому, не слід керувати транспортними засобами, користуватися інструментами або працювати з механізмами.

3. Як застосовувати ліки Азацитидін МСН

Перед введенням ліків Азацитидін МСН лікар призначить інший лік для запобігання нудоті та блювоті
на початку кожного циклу лікування.

• Рекомендована доза ліків становить 75 мг на м² поверхні тіла. Лікар визначить дозу цих ліків залежно від загального стану пацієнта, зросту та маси тіла. Лікар буде контролювати перебіг лікування та за потреби може змінити дозу.
• Ліки Азацитидін МСН застосовують щодня протягом одного тижня, після чого роблять перерву на 3 тижні. Такий «цикл лікування» повторюється кожні 4 тижні. Пацієнт, як правило, отримує не менше 6 циклів лікування.

Ці ліки вводитимуть підшкірно лікар або медсестра. Введення може здійснюватися підшкірно в стегно, живот або плече.
У разі будь-яких подальших сумнівів щодо застосування цих ліків слід звернутися до лікаря, фармацевта або медсестри.

4. Можливі побічні ефекти

Як і будь-який інший лікарський засіб, цей препарат може викликати побічні ефекти, хоча вони не виникають у кожного.
Необхідно негайно повідомити лікареві, якщо виникнуть будь-які з наведених нижче побічних ефектів:

• Сонливість, тремтіння, жовтяниця, вздуття живота та схильність до утворення синців. Це можуть бути симптоми печінкової недостатності, яка може загрожувати життю.
• Відік у ніг та стоп, біль у спині, зниження виділення сечі, посилене відчуття спраги, прискорене серцебиття, запаморочення, нудота, блювота або зниження апетиту, відчуття дезорієнтації, тривожність або втому. Це можуть бути симптоми ниркової недостатності, яка може загрожувати життю.
• Лихоманка. Може бути спричинена інфекцією через низьку кількість білих кров’яних тілець, що може загрожувати життю.
• Біль у грудях або задишка, які можуть супроводжуватися лихоманкою. Може бути спричинена інфекцією легень, що називається «пневмонія», і може загрожувати життю.
• Кровотеча. Наприклад, наявність крові у калі через кровотечу в шлунку або кишечнику, або внутрішню кровотечу в голові. Це можуть бути симптоми низької кількості тромбоцитів.
• Утруднення дихання, набряк губ, свербіж або висип. Може бути спричинене алергічною реакцією (гіперчутливістю).

Інші побічні ефекти включають:
Дуже часті побічні ефекти (можуть виникати у більше ніж 1 з 10 осіб)

• Зниження кількості червоних кров’яних тілець (анемія). Пацієнт може відчувати втому та блідість.
• Зниження кількості білих кров’яних тілець. Може супроводжуватися лихоманкою. Пацієнт також має підвищений ризик інфекцій.
• Низька кількість тромбоцитів (тромбоцитопенія). Пацієнт схильніший до кровотеч і синців.
• Запори, діарея, нудота, блювота.
• Запалення легень.
• Біль у грудях, задишка.
• Загальна втому (втома).
• Реакція у місці ін’єкції, включаючи почервоніння, біль або шкірну реакцію.
• Зниження апетиту.
• Біль у суглобах.
• Синці.
• Висип.
• Червоні або фіолетові плями під шкірою.
• Біль у животі.
• Свербіж.
• Лихоманка.
• Біль у носі та горлі.
• Запаморочення.
• Головний біль.
• Проблеми зі сном (несправжність).
• Кровотеча з носа (епістаксис).
• Біль у м’язах.
• Слабкість (астенія).
• Зниження маси тіла.
• Низький рівень калію в крові.

Часті побічні ефекти (можуть виникати у до 1 з 10 осіб)

• Внутрішньочерепна кровотеча.
• Інфекція крові, спричинена бактеріями (сепсис). Може бути пов’язана з низькою кількістю білих кров’яних тілець у крові.
• Недостатність кісткового мозку. Може призводити до зниження кількості червоних і білих кров’яних тілець та тромбоцитів.
• Вид анемії, при якому знижується кількість червоних і білих кров’яних тілець та тромбоцитів.
• Інфекція сечі.
• Вірусна інфекція, що викликає герпес на губах (герпес).
• Кровотеча ясен, кровотеча в шлунку або кишечнику, кровотеча з анальної ділянки через гемороїдальні вузли (гемороїдальна кровотеча), кровотеча в око, кровотеча під шкіру або в шкіру (гематоми).
• Кров у сечі.
• Виразки в ротовій порожнині або на язиці.
• Шкірні зміни у місці ін’єкції. До них належать набряк, тверді вузлики, синці, кровотеча в шкіру (гематоми), висип, свербіж та зміна кольору шкіри.
• Покилення шкіри.
• Інфекція шкіри (фасцит).
• Інфекція носа та горла або біль у горлі.
• Біль у носі, риніт або біль у пазухах (синусит).
• Підвищений або знижений артеріальний тиск (гіпертензія або гіпотензія).
• Задишка під час руху.
• Біль у горлі та гортані.
• Нестравність.
• Апатія.
• Загальне погане самопочуття.
• Тривожність.
• Дезорієнтація.
• Випадання волосся.
• Ниркова недостатність.
• Дегідратація.
• Білий наліт на язику, внутрішній стороні щік, а іноді на яснах, піднебінні та мигдалинах (кандидоз ротової порожнини).
• Непритомність.
• Зниження артеріального тиску при переході у вертикальне положення (ортостатична гіпотензія), що призводить до запаморочення при зміні положення тіла.
• Сонливість, апатія.
• Кровотеча у місці введення катетера.
• Хвороба кишечника, яка може викликати лихоманку, блювоту та біль у животі (дивертикуліт).
• Рідина навколо легень (плевральний випіт).
• Озноб.
• Судоми м’язів.
• Випуклий сверблячий висип на шкірі (крурінка).
• Накопичення рідини навколо серця (перикардіальний випіт).

Нечасті побічні ефекти (можуть виникати у до 1 з 100 осіб)

• Алергічна реакція (гіперчутливість).
• Тремтіння.
• Недостатність печінки.
• Великі, фіолетового кольору, випуклі, болючі плями на шкірі, що супроводжуються лихоманкою.
• Болючі виразки шкіри (гнійний флегмонозний дерматит).
• Запалення оболонки навколо серця (перикардит).

Рідкісні побічні ефекти (можуть виникати у до 1 з 1000 осіб)

• Сухий кашель.
• Безболісне набрякання кінчиків пальців (паличкоподібні пальці).
• Синдром лізису пухлини — метаболічні ускладнення, які можуть виникати під час лікування злоякісних новоутворень, а іноді й без лікування. Ці ускладнення викликані продуктами розпаду пухлинних клітин і можуть включати: зміни хімічного складу крові; підвищений рівень калію, фосфору, сечової кислоти та знижений рівень кальцію, що може призводити до порушень функції нирок, порушень серцевого ритму, судом і навіть смерті.

Частота невідома (частоту не можна визначити на основі наявних даних)

• Інфекція глибоких шарів шкіри, яка швидко поширюється, викликаючи ушкодження шкіри та тканин, що може загрожувати життю (некротизуючий фасцит).
• Тяжка імунна реакція (синдром диференціювання), яка може викликати лихоманку, кашель, утруднення дихання, висип, зниження виділення сечі, низький артеріальний тиск (гіпотензія), набряк рук або ніг і раптове збільшення маси тіла.
• Запалення судин у шкірі, що може призводити до висипу (шкірний васкуліт).

Повідомлення про побічні ефекти
Якщо виникнуть будь-які побічні ефекти, у тому числі ті, що не зазначені в цій інструкції, необхідно повідомити лікареві, фармацевту або медсестрі. Побічні ефекти можна повідомляти безпосередньо в Департамент моніторингу побічних дій лікарських засобів Управління реєстрації лікарських засобів, медичних виробів та біоцидних продуктів, Al. Jerozolimskie 181C, 02-222 Варшава, тел.: +48 22 49 21 301, факс: +48 22 49 21 309, веб-сайт: https://smz.ezdrowie.gov.pl
Побічні ефекти також можна повідомляти суб’єкту, відповідальному за препарат.
Завдяки повідомленням про побічні ефекти можна зібрати додаткову інформацію щодо безпеки застосування лікарського засобу.

5. Як зберігати ліки Азацитидін МСН

Ліки слід зберігати в недоступному для дітей місці.
Не застосовувати цей лікарський засіб після закінчення терміну придатності, зазначеного на етикетці ампули та картонній упаковці після: EXP. Термін придатності означає останній день зазначеного місяця.
За зберігання лікарського засобу Азацитидін МСН відповідальний лікар, фармацевт або медсестра. Вони також відповідають за правильну підготовку та утилізацію не використаного лікарського засобу Азацитидін МСН.
Невідкриті ампули ліків — немає спеціальних рекомендацій щодо зберігання ліків.
Для негайного використання
Після підготовки суспензії її слід ввести протягом 60 хвилин.
Для подальшого використання
Якщо суспензію лікарського засобу Азацитидін МСН було приготовано з використанням неохолодженої води для ін'єкцій, приготовану суспензію необхідно негайно помістити в холодильник (2°C – 8°C) після приготування та зберігати в холодильнику не більше 24 годин.
Якщо суспензію лікарського засобу Азацитидін МСН було приготовано з використанням охолодженої в холодильнику (2°C – 8°C) води для ін'єкцій, приготовану суспензію необхідно негайно помістити в холодильник (2°C – 8°C) після приготування та зберігати в холодильнику не більше 36 годин у разі зберігання в ампулі або 30 годин — у разі зберігання в шприці.
Перед введенням суспензію слід залишити на 30 хвилин, щоб вона досягла кімнатної температури (20°C – 25°C).
Якщо в суспензії присутні великі частинки, її слід відкинути.

6. Вміст упаковки та інша інформація

Що містить лікарський засіб Азацитидін МСН
Діючою речовиною лікарського засобу є азацитидин. Одна ампула містить 100 мг азацитидину. Після
реонституції шляхом додавання 4 мл води для ін’єкцій, підготована суспензія містить 25 мг/мл азацитидину.
Інший компонент: манітол (Е 431).
Як виглядає лікарський засіб Азацитидін МСН і що містить упаковка
Лікарський засіб Азацитидін МСН — це білий порошок для приготування суспензії для ін’єкцій, який постачається у прозорій безбарвній 30 мл ампулі з боросилікатного скла типу І, що містить 100 мг азацитидину. За необхідності ампули можуть бути поміщені в поліпропіленовий чохол або безпосередньо упаковані в чисте картонне пакування.
Кожна упаковка містить одну ампулу лікарського засобу Азацитидін МСН.
Відповідальний суб’єкт:
MSN Labs Europe Limited
KW20A Corradino Park
Paola, PLA 3000
Мальта
тел.: (+48) 699 711 147
{логотип відповідального суб’єкта}
Виробник/Імпортер:
Pharmadox Healthcare Limited
KW20A Kordin Industrial Park
Paola, PLA 3000
Мальта
MSN Labs Europe Limited
KW20A Corradino Park
Paola, PLA 3000
Мальта
Цей лікарський засіб зареєстрований у країнах Європейського економічного простору під такими назвами:
Нідерланди: Azacitidine Vivanta 25 mg/ml, poeder voor suspensie voor injectie
Польща: Азацитидін МСН
Угорщина: Azacitidine MSN 25 mg/ml por szuszpenziós injekcióhoz
Чеська Республіка: Азацитидін МСН
Румунія: Azacitidina MSN 25mg/ml pulbere pentru suspensie injectabilă

Інформація, призначена виключно для професійного медичного персоналу:

Рекомендації щодо безпечного поводження
Препарат Азацитидін МСН є цитотоксичним засобом, і подібно до інших потенційно токсичних сполук, слід дотримуватися обережності під час роботи з ним та підготовки суспензії азацитидину. Необхідно дотримуватися процедур правильного поводження та утилізації протипухлинних лікарських засобів.
У разі контакту приготованого азацитидину зі шкірою слід негайно та ретельно промити її водою з милом. При контакті зі слизовими оболонками — ретельно промити водою.

Несумісність лікарських засобів
Цей лікарський засіб не можна змішувати з іншими лікарськими засобами, за винятком тих, що зазначені нижче (див. «Процедура реконституції»).

Процедура реконституції
Лікарський засіб Азацитидін МСН слід розчинити у воді для ін’єкцій. Термін придатності відновленого лікарського засобу можна подовжити, якщо розчинити його у охолодженій (від 2°C до 8°C) воді для ін’єкцій.
Детальну інформацію щодо зберігання препарату після реконституції наведено нижче.

1. Підготувати такі матеріали: флакон(-и) з азацитидином, флакон(-и) з водою для ін’єкцій, нестерильні хірургічні рукавички, спиртові ватяні тампони, шприц(-и) 5 мл для ін’єкцій з голкою(-ами).
2. Набрати 4 мл води для ін’єкцій у шприц та переконатися, що повітря зі шприца видалене.
3. Ввести голку шприца з 4 мл води для ін’єкцій крізь гумову пробку флакона з азацитидином та ввести воду для ін’єкцій у флакон.
4. Після вилучення шприца та голки енергійно струсити флакон до утворення однорідної, каламутної суспензії. Після реконституції кожен мл суспензії міститиме 25 мг азацитидину (100 мг/4 мл). Приготований препарат є однорідною каламутною суспензією без агломератів. Препарат слід утилізувати, якщо він містить великі частинки або агломерати. Не фільтрувати суспензію після реконституції, оскільки це може призвести до втрати діючої речовини. Звернути увагу, що в деяких адаптерах, штирях та закритих системах є фільтри, тому такі системи не слід використовувати для введення препарату після реконституції.
5. Протерти гумову пробку та ввести в флакон новий шприц із голкою. Потім перевернути флакон догори дном, переконавшись, що кінець голки знаходиться нижче рівня рідини. Потім потягнути поршень назад, щоб набрати необхідну кількість лікарського засобу для введення відповідної дози. Переконатися, що повітря зі шприца видалене. Потім вийняти голку зі шприцом із флакона та викинути голку.
6. Нову голку для підшкірних ін’єкцій (рекомендовано 25 G) міцно приєднати до шприца. Не промивати голку перед ін’єкцією, щоб зменшити частоту місцевих реакцій у місці введення.
7. Якщо потрібно більше одного флакона, слід повторити всі вищезазначені кроки для приготування суспензії. Для доз, що вимагають використання більше одного флакона, дозу слід рівномірно розподілити, наприклад, доза 150 мг = 6 мл, 2 шприци по 3 мл кожен. Через осадження на стінках флаконів та в голці може бути неможливо відібрати всю суспензію з флакона.
8. Вміст шприца з дозою необхідно знову суспендувати безпосередньо перед введенням. Протягом максимум 30 хвилин перед введенням шприц із приготованою суспензією слід залишити для досягнення температури приблизно 20ºC–25ºC. Якщо минуло більше 30 хвилин, суспензію слід відповідно утилізувати та приготувати нову дозу. Для повторного суспендування енергійно обертати шприц між долонями до утворення однорідної, каламутної суспензії. Продукт слід відкинути, якщо він містить великі частинки або агломерати.

Зберігання продукту після реконституції
Для негайного використання
Суспензію лікарського засобу Азацитидін МСН можна готувати безпосередньо перед використанням, і приготовану суспензію слід ввести протягом 60 хвилин. Якщо минуло більше 60 хвилин, приготовану суспензію слід відповідно утилізувати та приготувати нову дозу.
Для подальшого використання
Якщо препарат було приготовано з використанням неохолодженої води для ін’єкцій, приготовану суспензію слід негайно помістити в холодильник (від 2°C до 8°C) після реконституції та зберігати в холодильнику не більше 24 годин. Якщо час зберігання в холодильнику перевищив 24 години, суспензію слід відповідно утилізувати та приготувати нову дозу.
Якщо препарат було приготовано з використанням охолодженої (від 2°C до 8°C) води для ін’єкцій, суспензію після реконституції слід негайно помістити в холодильник (від 2°C до 8°C) та зберігати в холодильнику не більше 36 годин при зберіганні у флаконі або 30 годин при зберіганні у шприці. Якщо час зберігання в холодильнику перевищив 36 годин (при зберіганні у флаконі) або 30 годин (при зберіганні у шприці), суспензію слід відповідно утилізувати та приготувати нову дозу.
Шприц із приготованою суспензією слід залишити на 30 хвилин перед введенням, щоб він досяг температури приблизно 20°C–25°C. Якщо минуло більше 30 хвилин, суспензію слід відповідно утилізувати та приготувати нову дозу.

Розрахунок індивідуальної дози
Загальну дозу можна розрахувати на основі площі тіла (м²) таким чином:
Загальна доза (мг) = доза (мг/м²) × площа тіла (м²)
Наведена нижче таблиця є лише прикладом розрахунку індивідуальних доз азацитидину на основі середнього значення площі тіла 1,8 м².

Спосіб застосування
Не фільтрувати суспензію після реконституції.
Лікарський засіб Азацитидін МСН після реконституції слід вводити підшкірно (вводити голку під кутом 45–90°) за допомогою голки 25 G у верхню частину плеча, стегна або живота.
Дози, що перевищують 4 мл, слід вводити в двох різних місцях.
Необхідно змінювати місця ін’єкцій. Нові ін’єкції слід вводити на відстані не менше 2,5 см від попереднього місця, і ніколи не вводити в чутливі, синюшні, почервонілі або ущільнені ділянки.
Всі невикористані залишки лікарського засобу або його відходи слід утилізувати відповідно до місцевих правил.