Амантікс

Інструкція, що додається до упаковки: інформація для пацієнта

Амантікс, 200 мг/500 мл, розчин для інфузій
Amantadini sulfas
Перед застосуванням лікарського засобу уважно прочитайте цю інструкцію, оскільки вона містить
важливу інформацію для пацієнта.

• Зберігайте цю інструкцію, щоб у разі потреби мати змогу звернутися до неї.
• У разі виникнення будь-яких запитань зверніться до лікаря, фармацевта або медсестри.
• Цей лікарський засіб призначено виключно конкретній особі. Не передавайте його іншим. Лікарський засіб може нашкодити іншій особі, навіть якщо симптоми її захворювання такі самі.
• Якщо у пацієнта виникнуть будь-які небажані ефекти, у тому числі такі, які не зазначені в цій інструкції, повідомте про це лікареві, фармацевту або медсестрі. Див. розділ 4.

Зміст інструкції:

1. Що таке лікарський засіб і для чого його застосовують
2. Важлива інформація перед застосуванням лікарського засобу
3. Як застосовувати лікарський засіб
4. Можливі небажані ефекти
5. Як зберігати лікарський засіб
6. Вміст упаковки та інша інформація

1. Що таке лікарський засіб Амантікс і для чого його застосовують
Лікарський засіб належить до групи допамінергічних засобів, тобто може підвищувати рівень певних
хімічних сполук, що передають імпульси в нервовій системі, зокрема в мозку.
Лікарський засіб зменшує вираженість симптомів хвороби Паркінсона (протипаркінсонічний засіб).
Лікарський засіб застосовується:

• на початковому етапі та для інтенсивного лікування тяжких і загрожуючих життю симптомів хвороби Паркінсона, зокрема раптового повного обмеження рухів (акінетичний криз), що є наслідком гострого загострення хвороби Паркінсона;
• при порушеннях свідомості та стану неспання, спричинених різними причинами (як елемент комплексної терапії в умовах лікарні).

2. Важлива інформація перед застосуванням лікарського засобу Амантікс

Коли не застосовувати лікарський засіб Амантікс:

• якщо пацієнт має алергію на амантадин або будь-який інший компонент цього лікарського засобу (перелічені в розділі 6.);
• якщо пацієнт має тяжку некомпенсовану серцеву недостатність (IV ступінь за NYHA);
• якщо пацієнт має захворювання серця, такі як кардіоміопатія або міокардит;
• якщо пацієнт має порушення провідності імпульсів у серці (передсердно-шлуночковий блок II або III ступеня);
• якщо пацієнт має уповільнення роботи серця (менше 55 ударів на хвилину);
• якщо пацієнт має зміни на електрокардіограмі (ЕКГ), такі як подовження інтервалу QT або виявні хвилі U, або у сім’ї є вроджений синдром подовження інтервалу QT;
• якщо пацієнт має тяжкі порушення функції серця (шлуночкові аритмії, зокрема були порушення torsade de pointes);
• якщо пацієнт має знижений рівень калію або магнію в крові;
• якщо пацієнт приймає лікарські засоби, що подовжують інтервал QT (див. розділ 2 — Лікарський засіб та інші лікарські засоби).

Попередження та заходи обережності
Перед початком застосування лікарського засобу слід обговорити це з лікарем або фармацевтом.
Необхідно дотримуватися особливої обережності при застосуванні лікарського засобу у пацієнтів з:

• тяжким порушенням функції нирок (кліренс креатиніну < 10 мл/хв);
• збільшенням простати (аденома простати);
• підвищеним внутрішньоочним тиском (закритокутова глаукома);
• нирковою недостатністю різного ступеня тяжкості (ризик кумуляції лікарського засобу через погіршення фільтрації нирками) (див. розділ 3);
• станами збудження або сплутаності свідомості (дезорієнтації) наявними або в анамнезі;
• психічними розладами (гіпнотичні синдроми або екзогенні психози в анамнезі);
• з діареєю, блювотою, приймають сечогінні засоби або інсулін у разі гострих станів, захворюваннями нирок або анорексією (ризик порушень водно-електролітної рівноваги);
• одночасно лікуються мемантином (див. розділ 2 — Лікарський засіб та інші лікарські засоби).

Інші важливі відомості щодо застосування лікарського засобу Амантікс
Перед початком лікування та через 1 і 3 тижні після початку терапії необхідно провести
ЕКГ та визначити значення QT, скориговане за методом Базетта (QTc). ЕКГ також слід
провести перед збільшенням дози та через 2 тижні після кожного збільшення дози. Подальші
контрольні ЕКГ слід проводити щонайменше раз на рік.
Лікування слід уникати або припинити у пацієнтів, у яких виявлено: початкові значення QTc
більше 420 мс, збільшення більше ніж на 60 мс під час застосування інфузій лікарського засобу або
інтервал QTc більше 480 мс під час застосування інфузій лікарського засобу, а також у пацієнтів
з виявними хвилями U. Дотримуючись вищезазначених попереджень та протипоказань, можна запобігти
дуже рідкому, але загрожуючому життю небажаному ефекту у вигляді шлуночкової тахікардії
torsade de pointes.
У разі виникнення таких симптомів, як перебої в роботі серця, запаморочення або втрату свідомості, слід
припинити введення лікарського засобу та звернутися до лікаря для перевірки функції
серця (ритму серця) за допомогою 24-годинного моніторування. Якщо лікар не виявить жодних
порушень роботи серця, застосування лікарського засобу може бути продовжене, враховуючи
протипоказання та можливі взаємодії (див. розділ 4).
У пацієнтів з кардіостимуляторами неможливо точно визначити тривалість QT,
тому рішення щодо застосування лікарського засобу слід приймати індивідуально для
кожного пацієнта після консультації з кардіологом.
У пацієнтів із порушеною функцією нирок може виникнути накопичення лікарського засобу через погіршення
його виведення нирками. Це може призвести до появи симптомів, пов’язаних
з передозуванням лікарського засобу. Лікар повинен обережно коригувати дозу, вимірювати та контролювати
показник клубочкової фільтрації (див. розділ 3).
Особливу обережність слід дотримуватися, коли лікарський засіб застосовується пацієнтам з органічним
енцефалопатичним синдромом або схильністю до судом, оскільки може виникнути загострення окремих
симптомів та можуть виникнути судоми (див. розділ 3 та розділ 4).
Пацієнти з наявними судомами або захворюваннями серцево-судинної системи, а також пацієнти,
у яких судоми були в анамнезі, повинні перебувати під постійним медичним контролем під час
застосування лікарського засобу.
У пацієнтів з хворобою Паркінсона не слід раптово припиняти застосування лікарського засобу, оскільки
це може призвести до тяжких порушень рухів, іноді разом із неможливістю рухатися.
Пацієнти з хворобою Паркінсона, які одночасно лікуються нейролептиками (лікарські засоби, що застосовуються
для лікування психічних розладів) та лікарським засобом, — при раптовому припиненні
введення лікарського засобу — піддаються ризику виникнення стану, що загрожує життю, — так званого
злоякісного нейролептичного синдрому. Цьому синдрому супроводжують: раптове підвищення температури, м’язова
ригідність та порушення автономної нервової системи.
У пацієнтів з хворобою Паркінсона часто спостерігаються клінічні симптоми, такі як: зниження
артеріального тиску, пітливість, підвищена температура тіла, затримка рідини
та депресія. При застосуванні лікарського засобу в цій групі пацієнтів слід особливо враховувати
його небажані ефекти та взаємодії.
Пацієнти, у яких виникнуть проблеми з відходженням сечі, повинні звернутися
до лікаря.
Якщо у пацієнта виникне нечітке бачення або інші порушення зору, слід негайно
звернутися до офтальмолога.
Під час лікування амантадином спостерігалися випадки самогубства та поведінки, спрямованої на самопошкодження. Якщо пацієнт
має думки про самопошкодження або самогубство або робить такі спроби, слід негайно
звернутися до лікаря.
Слід повідомити лікареві, якщо пацієнт або члени його родини та (або) опікуни помітять,
що у пацієнта виникає бажання або непереборне прагнення поводитися таким чином, що є для
нього нетиповим, і пацієнт не може протистояти цим імпульсам, або бажання чи прагнення
діяти таким чином, що може бути шкідливим для пацієнта або інших. Це так звані
порушення контролю над імпульсами, які можуть включати такі поведінки, як патологічне азартне гравство,
надмірне об’їдання або витрачання грошей, неправомірно підвищений сексуальний імпульс або
посилення сексуальних думок або відчуттів. Лікар може змінити дозу або припинити застосування
лікарського засобу.
Діти та підлітки
Відсутні дані щодо застосування лікарського засобу у дітей та підлітків.
Літні люди
У літніх людей дозу слід підбирати обережно, особливо у разі наявності
станів збудження та сплутаності свідомості або галюцинаторного синдрому (див. розділ 3).
Лікарський засіб Амантікс та інші лікарські засоби
Слід повідомити лікареві або фармацевту про всі лікарські засоби, які пацієнт приймає
у даний час або приймав нещодавно, а також про лікарські засоби, які пацієнт планує приймати.
Лікарський засіб не можна застосовувати одночасно з іншими лікарськими засобами, які викликають подовження
інтервалу QT, наприклад:

• деякі лікарські засоби, що застосовуються для лікування нерегулярного серцевого ритму (антиаритмічні засоби класу IA, наприклад хінідин, дізопірамід, прокаїнамід, та класу III, наприклад аміодарон, соталол);
• деякі лікарські засоби, що застосовуються для лікування психічних розладів (антипсихотичні засоби, наприклад тіоридазин, хлорпромазин, галоперидол, пімозид);
• деякі лікарські засоби, що застосовуються для лікування депресії (трициклічні та тетрациклічні антидепресанти, наприклад амітриптилін);
• деякі лікарські засоби, що застосовуються для лікування алергії, наприклад сінної лихоманки (антигістамінні засоби, наприклад астемізол, терфенадин);
• деякі лікарські засоби, що застосовуються для лікування бактеріальних інфекцій (макролідні антибіотики, наприклад еритроміцин, кларитроміцин, та інгібітори гірази, наприклад спарфлоксацин);
• деякі лікарські засоби, що застосовуються для лікування грибкових інфекцій (азоли протигрибкові);
• інші лікарські засоби, наприклад будипіна, галофантрин, ко-тримоксазол, пентамідин, цизаприд або бепридил.

Наведений вище список може бути неповним. Перед застосуванням лікарського засобу одночасно з іншим
лікарським засобом лікар повинен перевірити можливість виникнення взаємодії, спричиненої подовженням
інтервалу QT.
Можливе комбіноване лікування лікарським засобом та іншими лікарськими засобами, що застосовуються при хворобі
Паркінсона. Для усунення небажаних ефектів (наприклад, психотичних реакцій) може знадобитися
зменшення дози застосовуваного лікарського засобу або обох лікарських засобів.
Слід уникати застосування амантадину для профілактики та лікування вірусної інфекції вірусом грипу типу А
через небезпеку передозування.
Немає специфічних досліджень щодо можливих взаємодій після введення лікарського засобу
внутрішньовенно в комбінації з іншими протипаркінсонічними засобами
(наприклад, леводопа, бромокриптин, тригексіфенідол тощо) або з мемантином (див. розділ 4).
Одночасне застосування лікарського засобу та кожного з типів лікарських засобів або активних речовин,
перелічених нижче, може призвести до виникнення наступних взаємодій:
Антихолінергічні засоби
Посилення небажаних ефектів (сплутаність свідомості та галюцинації) антихолінергічних засобів
(наприклад, тригексіфенідол, бензатропін, скополамін, біпериден, орфенадрин).
Симпатоміметики, що діють опосередковано на центральну нервову систему
Посилення центральної дії амантадину.
Леводопа (лікарський засіб, що застосовується при хворобі Паркінсона)
Взаємне посилення терапевтичної дії (тому леводопу можна застосовувати одночасно
з лікарським засобом).
Мемантин (лікарський засіб, що застосовується при деменції)
Мемантин може посилювати дію та небажані ефекти лікарського засобу (див. розділ 2 —
Попередження та заходи обережності).
Інші лікарські засоби
Одночасне застосування сечогінних засобів, що містять триамтерен у поєднанні
з гідрохлоротіазидом, може призводити до зниження кліренсу амантадину в плазмі, що призводить
до досягнення токсичних концентрацій у сироватці. Тому слід уникати одночасного застосування
амантадину та цих лікарських засобів.
Слід зазначити, що зазначені вище взаємодії можуть стосуватися також лікарських засобів, застосованих
нещодавно.
Амантікс, їжа, напої та алкоголь
Слід уникати вживання алкогольних напоїв під час застосування лікарського засобу, оскільки цей лікарський засіб
знижує толерантність до алкоголю.
Вагітність та годування груддю
Якщо пацієнтка вагітна або годує груддю, підозрює вагітність або планує завагітніти,
їй слід проконсультуватися з лікарем або фармацевтом перед застосуванням цього лікарського засобу.
Вагітність
Недостатньо досвіду щодо застосування лікарського засобу під час вагітності. Є
повідомлення про здорові пологи, а також про ускладнення
під час вагітності та порушення розвитку плоду. У дослідженнях на тваринах встановлено, що амантадин,
активна речовина лікарського засобу, може спричиняти ушкодження плоду. Потенційний ризик для
людей невідомий.
Амантадин можна застосовувати під час вагітності лише у разі абсолютної необхідності.
Під час застосування амантадину в першому триместрі (перші три місяці вагітності) слід проводити
ультразвукове дослідження.
Годування груддю
Амантадин проникає в материнське молоко. Якщо його застосування є абсолютно необхідним під час
годування груддю, слід спостерігати за дитиною на наявність симптомів, що можуть виникнути
у зв’язку з застосуванням лікарського засобу (висипання на шкірі, затримка сечі, блювота),
і, якщо це необхідно, припинити годування груддю.
Керування транспортними засобами та робота з механізмами
Не можна виключити вплив лікарського засобу на здатність концентруватися, бадьорість та акомодацію ока
(адаптацію ока до бачення на різних відстанях), особливо в поєднанні з дією
інших лікарських засобів, що застосовуються для лікування хвороби Паркінсона.
На початку лікування може виникнути подальше погіршення здатності керувати транспортними засобами
та працювати з механізмами, що перевищує порушення, спричинене самим захворюванням.
Пацієнт може не змогти швидко та рішуче реагувати в несподіваних
та раптових ситуаціях.
Не слід керувати транспортними засобами та працювати з механізмами та електричними пристроями без консультації
з лікарем.
Слід пам’ятати, що алкоголь може посилювати погіршення здатності керувати транспортними засобами.
Лікарський засіб Амантікс містить натрій
Лікарський засіб містить 1770 мг натрію (основного компонента кухонної солі) в кожній пляшці об’ємом
500 мл. Це відповідає 88,5% максимальної рекомендованої добової дози натрію в раціоні дорослих.
У разі застосування лікарського засобу протягом тривалого часу пацієнтам, особливо тим, хто контролює вміст натрію
у раціоні, слід звернутися до лікаря, медсестри або фармацевта.

3. Як застосовувати ліки Амантікс

Цей ліки слід завжди застосовувати згідно з рекомендаціями лікаря. У разі виникнення сумнівів слід
звернутися до лікаря або фармацевта.
Тривалість лікування
Тривалість лікування визначає лікар. Вона залежатиме від показань до застосування ліків та
індивідуальної реакції пацієнта на лікування.
Шлях введення
Внутрішньовенно.
Дозування
Хвороба Паркінсона
При загостренні симптомів хвороби Паркінсона та в акінетичному кризі 200 мг сульфату
амантадину в 500 мл розчину слід вводити 1–3 рази на добу внутрішньовенно крапельно.
Швидкість вливання не повинна перевищувати 55 крапель/хв., що відповідає часу
вливання, який має становити близько 3 годин.
У літніх людей, особливо тих, у яких спостерігається збудження, сплутаність свідомості або симптоми
психозу з галюцинаціями, лікування слід починати з меншої дози.
Якщо пацієнт одночасно застосовує інші протипаркінсонічні ліки, лікар має встановити дозу
ліків індивідуально.
Порушення свідомості
При лікуванні порушень свідомості та стану неспання різної етіології спочатку застосовують дозу
200 мг на добу повільно крапельно (> 3 години) протягом 3–5 днів. Залежно від клінічного стану
лікування може продовжуватися (за можливості — у формі для прийому всередину) до 4 тижнів
у дозі 200 мг сульфату амантадину на добу. За потреби добову дозу можна збільшити
до 600 мг.
Дозування у пацієнтів із порушеною функцією нирок
У пацієнтів із порушеною функцією нирок дозування слід коригувати відповідно до значення кліренсу
нирок (визначеного за допомогою показника клубочкової фільтрації – GFR), як показано
в наведеній нижче таблиці:

Швидкість клубочкової фільтрації (GFR) можна оцінити за наступною формулою:
(140 – вік)  маса тіла
Clcr = -------------------------------
72  креатинін
де:
Clcr = кліренс креатиніну в мл/хв
Креатинін = концентрація креатиніну в сироватці крові в мг/100 мл
Кліренс креатиніну, розрахований за цією формулою, стосується лише чоловіків (відповідні значення у жінок становлять приблизно 85% цих значень) і може бути еквівалентним кліренсу інуліну для визначення GFR (120 мл/хв у дорослих).
Амантадин виводиться лише в незначній мірі під час діалізу (приблизно 5%).
Застосування у дітей та підлітків
Недостатньо досвіду застосування препарату у дітей та підлітків.
Застосування більшої, ніж рекомендована, дози препарату Амантікс
При застосуванні дози, що перевищує рекомендовану, або передозуванні через надто швидке введення, необхідно застосовувати звичайні заходи, як у випадках передозування, що загрожує життю.
Гостре отруєння та передозування характеризуються нудотою, блювотою, надмірною збудливістю, тремтінням, нестійкою ходою, розмитим зором, сонливістю, депресією, порушеннями мовлення та судомами головного мозку. У одному випадку описано злоякісну аритмію серця.
При одночасному застосуванні амантадину та інших препаратів, що використовуються при хворобі Паркінсона, спостерігалися психози у вигляді сплутаності свідомості з візуальними галюцинаціями, іноді разом зі ступором та міоклонією.
Через те, що амантадин виводиться лише в незначній мірі під час діалізу (приблизно 5%), гемодіаліз не рекомендується.
У разі отруєння, що загрожує життю, необхідна інтенсивна терапія. Терапевтичні заходи повинні включати: введення рідини та подкислення сечі з метою прискореного виведення токсичної речовини, за можливості — седацію, введення протисудомних та протиаритмічних препаратів (лідокаїн внутрішньовенно).
Специфічний препарат або антидот невідомий.
При лікуванні симптомів нейротоксичності (таких, як описано вище) можна спробувати внутрішньовенне введення фізостигміну в дозі 1–2 мг кожні 2 години дорослим та 2  0,5 мг з інтервалом 5–10 хв, до максимальної дози 2 мг — дітям.
Лікар може рекомендувати проведення ЕКГ, якщо вважає це необхідним, та моніторинг пацієнтів щодо подовження інтервалу QT та факторів, що сприяють виникненню порушень ритму серця, наприклад, електролітних порушень (особливо зниження концентрації калію або магнію в крові) або уповільнення серцевої діяльності.
Припинення застосування препарату Амантікс
Ні за яких обставин не можна припиняти лікування без консультації з лікарем.
Якщо пацієнт хоче припинити лікування, наприклад, через непереносимість препарату або посилення симптомів хвороби, він повинен повідомити про це лікаря. Не можна раптово припиняти лікування, оскільки це може призвести до погіршення симптомів хвороби та виникнення симптомів відмови.
У разі будь-яких подальших сумнівів щодо застосування цього препарату слід звернутися до лікаря або фармацевта.

4. Можливі побічні ефекти

Як і будь-який лікарський засіб, цей препарат може викликати побічні ефекти, хоча вони не виникають у кожного пацієнта.
Можливі побічні ефекти:
Якщо у пацієнта виникнуть будь-які з наведених нижче побічних ефектів, необхідно повідомити про це лікаря, який вирішить подальшу тактику лікування.
Часто (у менш ніж 1 із 10 осіб):

• порушення сну
• психічна та рухова тривожність
• затримка сечі у пацієнтів із збільшенням простати (доброї якості гіперплазія простати)
• мраморна ціанозна сіткастість (червоно-сині плями на шкірі сітчастого характеру), іноді з набряками гомілок та щиколоток
• нудота
• запаморочення
• сухість у роті
• раптове зниження артеріального тиску при швидкому підйомі з лежачого або сидячого положення. Це може призводити до запаморочення або відчуття непритомності (ортостатична гіпотензія)
• екзогенні параноїдні психози (порушення поведінки та сприйняття подразників) з супутніми зоровими галюцинаціями, особливо у схильних літніх осіб.

Такі побічні ефекти можуть виникати частіше при одночасному застосуванні препарату з іншими засобами, що використовуються при хворобі Паркінсона (наприклад, леводопа, бромокриптин) або з мемантином.
Не дуже часто (у менш ніж 1 із 100 осіб):
нечітке бачення
Рідко (у менш ніж 1 із 1000 осіб):

• ураження рогівки, набряк рогівки, зниження гостроти зору

Дуже рідко (у менш ніж 1 із 10 000 осіб):

• раптова загальна алергічна реакція з такими симптомами, як різке зниження артеріального тиску, прискорення серцевих скорочень, труднощі з диханням та ковтанням, блювота, біль у животі, діарея, висипання, свербіж та набряки, що виникають під час внутрішньовенного введення препарату
• лейкопенія (зниження кількості білих кров’яних тілок) та тромбоцитопенія (зниження кількості тромбоцитів). Ці побічні ефекти виникають рідше при внутрішньовенному введенні препарату
• порушення роботи серця, такі як шлуночкова тахікардія, torsade de pointes, фібриляція шлуночків та подовження інтервалу QT. Ці порушення найчастіше виникають після перевищення рекомендованих доз або при застосуванні амантадину разом з іншими препаратами, що мають проаритмогенну дію, або за наявності інших чинників ризику порушень роботи серця (див. пункт 2 — «Коли не застосовувати препарат» та «Препарат та інші лікарські засоби»)
• тимчасова втрата зору
• підвищена чутливість до світла
• напади епілепсії (зазвичай після перевищення рекомендованої дози)
• судоми м’язів
• порушення чутливості у кінцівках

Частота невідома (не може бути визначена на підставі наявних даних):

• набряк рогівки (зникає після припинення лікування)
• непереборне бажання поводитися незвично — сильне прагнення до надмірного азартного гри, порушення або посилення статевого потягу, неконтрольоване надмірне купівельне або витратне поведінку, переїдання (споживання великої кількості їжі за короткий час) або компульсивне переїдання (споживання більшої кількості їжі, ніж потрібно для насичення)

У разі виникнення порушень зору, таких як втрата гостроти зору або нечітке бачення, необхідно звернутися до лікаря для виключення набряку рогівки (див. пункт 2).
Повідомлення про побічні ефекти
Якщо виникнуть будь-які небажані ефекти, у тому числі ті, що не зазначені в цій інструкції, необхідно повідомити про це лікаря або фармацевта. Побічні ефекти можна повідомляти безпосередньо Департаменту моніторингу побічних ефектів лікарських засобів Управління реєстрації лікарських засобів, медичних виробів та біоцидних продуктів
Al. Jerozolimskie 181C
02-222 Warszawa
Тел.: + 48 22 49 21 301
Факс: + 48 22 49 21 309
Вебсайт: https://smz.ezdrowie.gov.pl
Побічні ефекти можна також повідомляти суб’єкту, відповідальному за препарат.
Завдяки повідомленням про побічні ефекти можна буде зібрати додаткову інформацію щодо безпеки застосування препарату.

5. Як зберігати ліки Амантікс

Ліки слід зберігати в недоступному для дітей місці.
Не застосовувати ліки після закінчення терміну придатності, зазначеного на етикетці та упаковці.
Спеціальних рекомендацій щодо умов зберігання ліків не існує.
Ліки не слід викидати у каналізацію чи побутові сміттєві контейнери. Слід запитати
фармацевта, як позбутися ліків, які вже не використовуються. Така дія допоможе зберегти
навколишнє середовище.

6. Вміст упаковки та інша інформація

Що містить лікарський засіб Амантікс
Діючою речовиною лікарського засобу є сульфат амантадину.
Одна пляшка з 500 мл розчину для інфузій містить 200 мг сульфату амантадину.
Інші складові: натрію хлорид та вода для ін'єкцій.
Як виглядає лікарський засіб Амантікс і що містить упаковка
Лікарський засіб є прозорим, без осаду розчином для інфузій.
Лікарський засіб доступний у картонному пакуванні:
2 пляшки по 500 мл
10 пляшок по 500 мл
Не всі розміри упаковок можуть перебувати в обігу.
Відповідальний суб’єкт та виробник
Відповідальний суб’єкт:
Merz Pharmaceuticals GmbH
Eckenheimer Landstrasse 100
60318 Франкфурт/Майн
Німеччина
Тел.: +49 69 1503 0
електронна пошта: [email protected]
Виробник:
Merz Pharma GmbH & Co.KGaA
Eckenheimer Landstrasse 100
60318 Франкфурт/Майн
Німеччина