Зипадхера

Інструкція: інформація для користувача

ЗИПАДХЕРА 210 мг, порошок і розчинник для суспензії для ін'єкцій з підтримуваним вивільненням, 300 мг, порошок і розчинник для суспензії для ін'єкцій з підтримуваним вивільненням, 405 мг, порошок і розчинник для суспензії для ін'єкцій з підтримуваним вивільненням

оланзапін
Уважно прочитайте цей листівок перед застосуванням цього лікарського засобу, оскільки він містить важливу інформацію для вас.

• Зберігайте цей листівок. Можливо, знадобиться прочитати його знову.
• Якщо у вас виникнуть будь-які сумніви, зверніться до лікаря або медсестри.
• Якщо виникнуть будь-які побічні ефекти, включаючи ті, що не вказані в цьому листівку, зверніться до лікаря або медсестри. Див. розділ 4.

Зміст цього листівка

1. Що таке ЗИПАДХЕРА і для чого використовується
2. Що потрібно знати перед застосуванням ЗИПАДХЕРИ
3. Як застосовується ЗИПАДХЕРА
4. Можливі побічні ефекти
5. Як зберігати ЗИПАДХЕРУ
6. Вміст упаковки та інша інформація

1. Що таке Зипадхера і для чого призначений цей засіб

Зипадхера містить діючу речовину оланзапін. Зипадхера належить до групи лікарських засобів, які називаються антидепресантами, і використовується для лікування шизофренії — захворювання, яке супроводжується симптомами, такими як чути, бачити або відчувати те, чого не існує, хибні переконання, необґрунтована підозріливість та соціальна ізоляція. Люди, які страждають цим захворюванням, також можуть почуватися депресивно, тривожливо або напружено. Зипадхера призначений для дорослих пацієнтів, стан яких достатньо стабілізувався під час лікування оланзапіном у формі таблеток.

2. Що Вам потрібно знати перед тим, як Вам введуть Зипадхера

Зипадхера Вам не повинен вводитися, якщо:

• Ви маєте алергію (підвищену чутливість) до оланзапіну або будь-якого з інших компонентів цього лікарського засобу (перелічені в розділі 6). Алергічна реакція може проявлятися висипом на шкірі, сверблячкою, набряком обличчя, набряком губ або задишкою. Якщо у Вас це вже було, повідомте про це медсестрі або лікареві.
• Вам раніше діагностували захворювання очей, такі як певні форми глаукоми (підвищений тиск усередині ока).

Попередження та застереження
Зверніться до лікаря або медсестри перед тим, як Вам введуть Зипадхера:

• Після введення кожної ін’єкції може виникнути незвичайна, але серйозна реакція. Іноді Зипадхера може випадково занадто швидко потрапити в кровотік. Якщо це станеться, після ін’єкції Ви можете відчувати такі симптоми. У деяких випадках ці симптоми можуть призвести до втрати свідомості:
  • надмірна сонливість • запаморочення
  • сплутаність свідомості • дезорієнтація
  • роздратування • тривожність
  • агресивна поведінка • підвищення артеріального тиску
  • труднощі з мовою • слабкість
  • труднощі з ходьбою • м’язова ригідність або повторювані м’язові скорочення
  • судоми

Ці симптоми зазвичай зникають протягом 24–72 годин після ін’єкції. Після кожної ін’єкції
Ви повинні залишатися під спостереженням у медичному закладі принаймні 3 години на випадок появи
перелічених вище симптомів.
Хоча це малоймовірно, такі симптоми можуть виникнути й після 3 годин після ін’єкції. Якщо
це станеться, негайно зверніться до лікаря або медсестри. Через цей ризик не керуйте транспортними засобами і не користуйтеся інструментами чи механізмами протягом решти дня після введення ін’єкції.

• Повідомте лікареві або медсестрі, якщо після ін’єкції Ви відчуваєте запаморочення або передчуття непритомності. Найімовірніше, Вам потрібно буде лягти і залишатися в такому положенні, доки не почуєтеся краще. Лікар або медсестра можуть також перевірити Ваш тиск крові та серцевий ритм.
• Застосування Зипадхери у літніх пацієнтів із деменцією (заплутаність свідомості та втрата пам’яті) не рекомендоване, оскільки це може спричинити серйозні побічні ефекти.
• Дуже рідко лікарські засоби цього типу можуть викликати незвичайні рухи, особливо обличчя та язика, або стан, що характеризується підвищеною температурою, прискореним диханням, пітливістю, м’язовою ригідністю та слабкістю або сонливістю. Якщо це станеться після введення Зипадхери, негайно повідомте лікареві або медсестрі.
• Підвищення ваги тіла спостерігалося у пацієнтів, які приймають Зипадхеру. Ви та Ваш лікар повинні регулярно контролювати Вашу вагу. Якщо потрібно, розгляньте можливість звернення до дієтолога або дотримання дієтичної програми.
• У пацієнтів, які приймають Зипадхеру, спостерігалися підвищені рівні цукру та жирів (тригліцеридів та холестерину) у крові. Лікар повинен призначити аналізи крові для перевірки рівня цукру та певних показників жирів у крові до початку прийому Зипадхери та регулярно під час лікування.
• Повідомте лікареві, якщо Ви або хтось із Вашої родини мали в анамнезі утворення згустків крові, оскільки ліки цього типу можуть сприяти утворенню тромбів.

Негайно повідомте лікареві, якщо у Вас є одне з наступних захворювань:

• Інсульт або транзиторна ішемічна атака (тимчасові симптоми інсульту) (ТІА)
• Хвороба Паркінсона
• Проблеми з простатою
• Кишкову непрохідність (паралітичний ілеус)
• Захворювання печінки або нирок
• Захворювання крові
• Недавній інфаркт міокарда, серцева хвороба, включаючи хворобу синусового вузла (порушення серцевого ритму), нестабільну стенокардію або низький тиск крові
• Цукровий діабет
• Судоми
• Якщо Ви знаєте, що можете мати надмірну втрату солей через тривалу та сильну діарею та блювоту (у разі хвороби) або через застосування діуретиків (таблетки для сечовиділення)

Як заходи профілактики, якщо Вам більше 65 років, регулярно
перевіряйте артеріальний тиск у лікаря.
Починати лікування Зипадхерою не рекомендовано, якщо Вам більше 75 років.
Діти та підлітки
Зипадхера не призначається пацієнтам молодше 18 років.
Інші ліки та Зипадхера
Повідомте лікареві, якщо Ви приймаєте, нещодавно приймали або можете приймати будь-які інші
ліки.
Зокрема, повідомте лікареві, якщо Ви приймаєте:

• ліки від хвороби Паркінсона.
• карбамазепін (протисудомний засіб і стабілізатор настрою), флуоксамін (антидепресант) або ципрофлоксацин (антибіотик) — може знадобитися зміна дози Зипадхери.

Якщо Ви вже приймаєте антидепресанти, ліки від тривожності або засоби, що допомагають Вам спати (транквілізатори),
після введення Зипадхери Ви можете відчувати сонливість.
Зипадхера та алкоголі
Не вживайте жодних алкогольних напоїв після введення Зипадхери, оскільки одночасне вживання Зипадхери та алкоголю може спричинити сонливість.
Вагітність та годування грудьми
Якщо Ви вагітні, підозрюєте вагітність або плануєте вагітність, або годуєте грудьми,
запитайте поради у лікаря перед тим, як Вам введуть цей лікарський засіб.
Цей лікарський засіб не повинен вводитися під час годування грудьми, оскільки невеликі кількості оланзапіну можуть проникати в грудне молоко.
У новонароджених дітей матерів, які приймали Зипадхеру в останньому триместрі (останні три місяці вагітності), можуть виникнути такі симптоми: тремтіння, м’язова ригідність і/або слабкість, сонливість, збудження, проблеми з диханням та труднощі з харчуванням. Якщо у дитини з’явиться один із цих симптомів, можливо, знадобиться звернутися до лікаря.
Керування транспортними засобами та використання механізмів
Не керуйте транспортними засобами і не користуйтеся інструментами чи механізмами протягом решти дня після введення ін’єкції.
Зипадхера містить натрій
Після відновлення розчину цей лікарський засіб містить менше 1 ммоль (23 мг) натрію на флакон, тобто фактично є «без натрію».

3. Як застосовується Зипадхера

Лікар визначить, яка доза Зипадхери Вам потрібна, і протягом якого часу її слід застосовувати. Зипадхеру застосовують у дозах 150 мг до 300 мг кожні 2 тижні або 300 мг до 405 мг кожні 4 тижні.
Зипадхера постачається у вигляді порошку, який лікар або медсестра розчинить, щоб утворилася суспензія, яку буде введено Вам у м'яз сідниці.
Якщо Вам ввели більше Зипадхери, ніж потрібно
Цей лікарський засіб застосовується під наглядом лікаря, тому малоймовірно, що Вам введуть надмірну дозу.
У пацієнтів, яким була введена надмірна доза оланзапіну, спостерігалися такі симптоми:

• прискорення серцевого ритму, збудження/агресивність, труднощі з мовою, незвичайні рухи (особливо обличчя або язика) та знижений рівень свідомості. Інші симптоми можуть включати:
• гостру сплутаність свідомості, судоми (епілепсія), кому, поєднання лихоманки, прискореного дихання, пітливості, м’язевої ригідності, слабкості, сонливості, уповільнення частоти дихання, аспірацію вмісту шлунка в дихальні шляхи, підвищений або знижений артеріальний тиск, порушення серцевого ритму.

Негайно зверніться до лікаря або в лікарню, якщо з’являться будь-які з наведених вище симптомів.
Якщо Ви пропустили ін’єкцію Зипадхери
Не припиняйте лікування навіть тоді, коли почуваєтеся краще. Дуже важливо продовжувати лікування Зипадхерою протягом усього часу, який призначив Вам лікар.
Якщо Ви пропустили ін’єкцію, зверніться до лікаря, щоб якнайшвидше узгодити наступну ін’єкцію.
Якщо у Вас виникли додаткові питання щодо застосування цього лікарського засобу, зверніться до лікаря або медсестри.

4. Можливі побічні ефекти

Як і всі лікарські засоби, цей препарат може викликати побічні ефекти, хоча вони не проявляються у всіх людей.
Негайно повідомте лікареві, якщо у вас виникли:

• надмірна сонливість, запаморочення, стан сплутаності свідомості, дизорієнтація, труднощі з мовою, труднощі з ходьбою, м’язова ригідність або повторювані м’язові скорочення, слабкість, дратівливість, агресивна поведінка, тривожність, підвищення артеріального тиску або судоми, які можуть призвести до втрати свідомості. Ці ознаки та симптоми іноді можуть виникати внаслідок надто швидкого потрапляння Зипадхери в кровотік (поширений побічний ефект, який може виникати у до 1 із 10 пацієнтів);
• незвичайні рухи (поширений побічний ефект, який може виникати у до 1 із 10 пацієнтів), особливо обличчя або язика;
• утворення тромбів у венах (непоширений побічний ефект, який може виникати у до 1 із 100 пацієнтів), зокрема у нижніх кінцівках (симптоми включають набряк, біль і почервоніння ноги), які можуть поширюватися по судинах до легень і призводити до болю в грудях та утрудненого дихання. Якщо ви відчуваєте будь-який із цих симптомів, негайно зверніться до лікаря;
• поєднання лихоманки, прискореного дихання, пітливості, м’язової ригідності та стану сплутаності свідомості або сонливості (частота цього побічного ефекту не може бути визначена на основі наявних даних).

Інші поширені побічні ефекти (можуть виникати у до 1 із 10 пацієнтів) при застосуванні Зипадхери включають сонливість та біль у місці ін’єкції.
Рідкісні побічні ефекти (можуть виникати у до 1 із 1000 пацієнтів) при застосуванні Зипадхери включають інфекцію в місці ін’єкції.
Нижче наведені побічні ефекти, про які повідомляли після прийому оланзапіну перорально, але вони можуть виникати також після застосування Зипадхери.
Інші дуже поширені побічні ефекти (можуть виникати у більше ніж 1 із 10 пацієнтів) включають збільшення ваги та підвищення рівня пролактину в крові. На початкових етапах лікування деякі люди можуть відчувати запаморочення або схильність до втрати свідомості (з уповільненням серцевого ритму), особливо під час піднімання з лежачого або сидячого положення. Ці ефекти зазвичай зникають самостійно, але якщо цього не відбувається, повідомте лікареві.
Інші поширені побічні ефекти (можуть виникати у до 1 із 10 пацієнтів) включають зміни рівнів певних клітин крові, рівнів жирів у крові, а також тимчасове підвищення рівнів печінкових ферментів на початкових етапах лікування; підвищення рівня цукру в крові та сечі; підвищення рівня сечової кислоти та креатинфосфокінази в крові; відчуття підвищеного апетиту; запаморочення; нервозність; тремор; незвичайні рухи (дискінезії); запор; сухість у роті; висип на шкірі; втрата сили; надзвичайна втама; затримка рідини, що призводить до набряку рук, щиколоток або стоп; лихоманка; болі в суглобах та сексуальні дисфункції, такі як зниження лібідо у чоловіків та жінок або еректильна дисфункція у чоловіків.
Інші непоширені побічні ефекти (можуть виникати у до 1 із 100 пацієнтів) включають гіперчутливість (наприклад, набряк рота та горла, свербіж, висип на шкірі); цукровий діабет або погіршення діабету, іноді пов’язане з кетоацидозом (наявність кетонових тіл у крові та сечі) або комою; напади епілепсії, зазвичай пов’язані з анамнезом епілептичних нападів; м’язова ригідність або спазми (включаючи рухи очей); синдром неспокійних ніг; порушення мовлення; заїкання; уповільнення серцевого ритму; світлочутливість; носові кровотечі; набряк живота; пітніння; втрата пам’яті або забудькуватість; нетримання сечі; відсутність можливості сечовиділення; випадіння волосся; відсутність або зниження менструальних циклів; та зміни в молочних залозах у чоловіків та жінок, такі як аномальний ріст або аномальне виділення молока.
Рідкісні побічні ефекти (можуть виникати у до 1 із 1000 пацієнтів) включають зниження нормальної температури тіла; порушення серцевого ритму; раптову несподівану смерть; запалення підшлункової залози, що викликає сильний біль у шлунку, лихоманку та погане самопочуття; захворювання печінки, що проявляється пожовтінням шкіри та білих ділянок очей; захворювання м’язів, що проявляється болючістю та незрозумілими болями; та тривалу і/або болючу ерекцію.
Дуже рідкісні побічні ефекти включають тяжкі алергічні реакції, такі як реакція на лікарський засіб з еозинофілією та системними симптомами (синдром DRESS). Синдром DRESS спочатку проявляється симптомами, подібними до грипу, висипом на обличчі, який потім поширюється, високою температурою тіла, збільшенням лімфатичних вузлів, підвищенням рівнів печінкових ферментів у крові та підвищенням певного типу білих кров’яних тіл (підвищення еозинофілів).
Під час лікування оланзапіном у літніх пацієнтів із деменцією можуть виникати інсульт, пневмонія, нетримання сечі, падіння, надзвичайна втама, зорові галюцинації, підвищення температури тіла, почервоніння шкіри та труднощі з ходьбою. У цій конкретній групі пацієнтів були зареєстровані окремі випадки летального результату.
У пацієнтів із хворобою Паркінсона оланзапін у формі таблеток може призводити до погіршення симптомів.
Повідомлення про побічні ефекти
Якщо у вас виникли будь-які побічні ефекти, включаючи ті, що не зазначені в цій інструкції, зверніться до лікаря або фармацевта. Ви також можете повідомити про побічні ефекти безпосередньо через національну систему повідомлення, зазначену в Додатку V.
Повідомляючи про побічні ефекти, ви допомагаєте забезпечити більш повну інформацію про безпеку цього лікарського засобу.

5. Як зберігати Зипадхеру

Зберігайте цей лікарський засіб у недоступному для дітей місці.
Ін’єкцію не слід вводити після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.
Не охолоджуйте та не заморожуйте.
Хімічна та фізична стабільність суспензії в флаконах була підтверджена протягом 24 годин при температурі 20–25 °C.
З мікробіологічної точки зору лікарський засіб слід використовувати негайно. Якщо це не можливо, умови та терміни зберігання до використання визначає користувач і зазвичай не повинні перевищувати 24 години при температурі 20–25 °C. Не використовуйте цей лікарський засіб, якщо ви помітили зміну кольору або інші видимі ознаки псування.
Якщо лікарський засіб не використовується одразу, флакон слід ретельно струснути, щоб знову змішати вміст. Після того як суспензію набрано з флакона в шприц, її слід використати негайно.
Не викидайте жодних лікарських засобів у стічні води або побутові відходи. Запитайте у фармацевта, як позбутися лікарських засобів, які ви більше не використовуєте. Це допоможе захистити навколишнє середовище.

6. Вміст упаковки та інша інформація

Що містить Зипадхера
Діючою речовиною є оланзапін.
Зипадхера 210 мг: кожен флакон містить моногідрат оланзапіну памоату, еквівалентний
210 мг оланзапіну.
Зипадхера 300 мг: кожен флакон містить моногідрат оланзапіну памоату, еквівалентний
300 мг оланзапіну.
Зипадхера 405 мг: кожен флакон містить моногідрат оланзапіну памоату, еквівалентний
405 мг оланзапіну.
Після відновлення: 1 мл суспензії містить 150 мг/мл оланзапіну.
Допоміжні речовини розчинника: натрію кармелоза, манітол, полісорбат 80, вода для ін'єкційних засобів,
хлоридна кислота та натрію гідроксид.
Опис зовнішнього вигляду Зипадхери та вмісту упаковки
Зипадхера порошок для ін'єкційної суспензії з пролонгованим вивільненням — жовтий порошок,
який міститься у прозорому скляному флаконі. Лікар або медсестра перетворять його на суспензію,
яку введуть вам у вигляді ін'єкції, використовуючи флакон розчинника для Зипадхери,
що являє собою прозорий розчин від безбарвного до слабко жовтого кольору, у прозорому скляному флаконі.
Зипадхера — це порошок і розчинник для ін'єкційної суспензії з пролонгованим вивільненням. Пачка
містить один флакон порошку для ін'єкційної суспензії з пролонгованим вивільненням, один флакон
об'ємом 3 мл розчинника, шприц із приєднаним безпечним голкою 19 калібру та 38 мм, а також три
окремі безпечні голки: одну голку 19 калібру та 38 мм і дві голки 19 калібру та 50 мм.
Власник ліцензії на введення в обіг та виробник
CHEPLAPHARM Registration GmbH, Weiler Straße 5e, 79540 Lörrach, Німеччина.
Виробник
Lilly S.A., Avda. de la Industria 30, 28108 Alcobendas, Madrid, Іспанія.
Manufacturing Packaging Farmaca (MPF) B.V., Neptunus 12, 8448 CN Heerenveen, Нідерланди.
CHEPLAPHARM Registration GmbH, Weiler Straße 5e, 79540 Lörrach, Німеччина.
Докладніше про цей лікарський засіб можна дізнатися на вебсайті Європейського агентства
з лікарських засобів: http://www.ema.europa.eu
ІНСТРУКЦІЇ ДЛЯ МЕДИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ
ІНСТРУКЦІЇ ЩОДО ВІДНОВЛЕННЯ ТА ВВЕДЕННЯ
Зипадхера оланзапін порошок і розчинник для ін'єкційної суспензії з пролонгованим вивільненням
ЛИШЕ ДЛЯ ГЛИБОКОГО ВНУТРІШНЬОМ'ЯЗОВОГО ВВЕДЕННЯ В ОБЛАСТІ СІДНИЦІ.
НЕ ВВОДИТИ ВНУТРІШНЬОВЕННО АБО ПІДШКІРНО.
Відновлення
ЕТАП 1: Підготовка матеріалів
Упаковка містить:

• Флакон порошку Зипадхера для ін'єкційної суспензії з пролонгованим вивільненням
• Флакон розчинника для Зипадхери
• Шприц гіподермічний із голкою та пристроєм безпеки (пристрій гіподермічний)
• Одну голку з пристроєм безпеки гіподермічний 19 калібру та 38 мм
• Дві голки з пристроєм безпеки гіподермічний 19 калібру та 50 мм
• Інструкцію для пацієнта
• Картку для відновлення та введення (цей аркуш)
• Інформацію щодо безпеки пристрою гіподермічний та інструкцію з використання

Рекомендується використовувати рукавички, оскільки Зипадхера може подразнювати шкіру.
Відновлювати порошок Зипадхера для ін'єкційної суспензії з пролонгованим вивільненням слід
виключно розчинником, що входить до комплекту, та за стандартних асептичних умов при відновленні
лікарських засобів для парентерального застосування.
ЕТАП 2: Визначення об'єму розчинника для відновлення
Наведена нижче таблиця містить дані щодо необхідної кількості розчинника для відновлення
порошку Зипадхера для ін'єкційної суспензії з пролонгованим вивільненням.

Важливо зазначити, що в колбі міститься більше розчинника, ніж необхідно для реконституції.
ЕТАП 3: Реконституція Зипадхери

1. Розчинити порошок, легенько постукуючи по колбі.
2. Відкрити упаковку, що містить шприц гіп'одермічний та голку з пристроєм захисту голки. Зніміть плівку з блистерної упаковки та вийміть пристрій. Закріпіть шприц (якщо він ще не закріплений) до наконечника Luer пристрою за допомогою легкого обертального руху. Міцно закріпіть голку на пристрої, натискаючи та обертаючи її за годинниковою стрілкою, після чого прямо зніміть колпачок з голки. Невиконання цих інструкцій може призвести до ушкодження шкіри внаслідок уколу голкою.
3. Набрати необхідну кількість розчинника (Етап 2) у шприц.
4. Ввести необхідну кількість розчинника в колбу, що містить порошок.
5. Набрати повітря, щоб зрівняти тиск у колбі.
6. Зніміть голку, тримаючи колбу прямо, щоб уникнути будь-яких витоків розчинника.
7. Встановіть пристрій безпеки голки. Помістіть голку в захисну кришку, використовуючи одноручну техніку. Виконайте цю дію, обережно натискаючи ЗАХИСНУ КРИШКУ на рівну поверхню. НАТИСКАЮЧИ КРИШКУ НА ПОВЕРХНЮ (Рис. 1), ГОЛКА НАДІЙНО ЗАКРІПЛЮЄТЬСЯ В ЗАХИСНІЙ КРИШЦІ (Рис. 2).
8. Візуально переконайтеся, що голка повністю введена всередину захисної кришки голки. Зніміть пристрій з голкою зі шприца лише тоді, коли цього вимагає певна медична процедура. Зніміть пристрій, міцно затиснувши великим та вказівним пальцями наконечник Luer пристрою захисту голки, тримаючи пальці подалі від кінцевої частини пристрою, де розташований наконечник голки (Рис. 3).

9. Інтенсивно та багаторазово постукайте по колбі об тверду поверхню, доки порошок не стане невидимим. Захистіть поверхню, щоб зменшити удар (див. малюнок А).

Рисунок А: Інтенсивно постукайте, щоб змішати

10. Візуально перевірте колбу на наявність грудочок. Порошок, що не розчинився, виглядає як сухі жовті грудочки, що прилипли до колби. Якщо грудочки залишаються, можливо, потрібно продовжити постукування (див. малюнок Б).

Порошок не розчинений: Порошок розчинений:
видимі грудочки грудочок немає
Рисунок Б: Перевірте наявність нерозчиненого порошку та, якщо потрібно, повторіть
дію постукування колби

11. Інтенсивно струшіть колбу, доки суспензія не стане однорідною за кольором і консистенцією. Продукт у суспензії матиме жовтий кольор і матовий вигляд (див. малюнок В).

Рисунок В: Інтенсивно струшіть колбу
Якщо утворилася піна, поставте колбу на деякий час, щоб піна зникла. Якщо продукт не
використовується відразу, його слід інтенсивно струшити, щоб знову отримати суспензію.
Реконституйована Зипадхера залишається стабільною в колбі до 24 годин.
Застосування
ЕТАП 1: Ін'єкція Зипадхери
Наведена нижче таблиця визначає кінцевий об’єм суспензії Зипадхери, яку слід вводити. Концентрація суспензії оланзапіну становить 150 мг/мл.

1. Визначити, який голку буде використано для ін’єкції пацієнту. Для ін’єкції пацієнтам із ожирінням рекомендовано використовувати голку довжиною 50 мм:
   • Якщо для ін’єкції використовується голка 50 мм, приєднати до шприца голку з пристроєм безпеки 38 мм, щоб набрати необхідний об’єм суспензії.
   • Якщо для ін’єкції використовується голка 38 мм, приєднати до шприца голку з пристроєм безпеки 50 мм, щоб набрати необхідний об’єм суспензії.
2. Повільно набрати потрібну кількість. Невелика надлишкова кількість продукту залишиться у флаконі.
3. Приєднати пристрій безпеки голки та вилучити голку зі шприца.
4. Перед ін’єкцією приєднати до шприца вибрану голку з пристроєм безпеки 50 мм або 38 мм. Після того як суспензію було набрано з флакона, її необхідно негайно ввести.
5. Вибрати та підготувати ділянку шкіри в сідничній області для ін’єкції. НЕ ВВОДИТИ ВНУТРІШНЬОВЕННО АБО ПІДШКІРНО.
6. Після введення голки аспірувати протягом декількох секунд, щоб переконатися, що кров не потрапила до шприца. Якщо в шприці з’явилася кров, викинути шприц та дозу, після чого повторити процедуру розчинення та введення. Ін’єкцію слід виконувати з постійним і неперервним тиском. НЕ МАСАЖУВАТИ МІСЦЕ ІН’ЄКЦІЇ.
7. Активувати пристрій безпеки голки. (Мал. 1 та 2)
8. Утилізувати флакони, шприц, використані голки, додаткову голку та будь-які інші невикористані частини розчинника відповідно до відповідних клінічних процедур. Флакон призначений лише для одноразового використання.