БУКЛЕТ З ІНСТРУКЦІЄЮ

Буклет із інструкцією: інформація для пацієнта

Вазоретик 20 мг + 12,5 мг таблетки

еналаприл малеат + гідрохлоротіазид
Уважно прочитайте цей листок перед тим, як приймат游戏副本 ліки, оскільки він містить важливу інформацію для вас.

Зберігайте цей листок. Можливо, вам знадобиться прочитати його ще раз.
Якщо у вас виникнуть будь-які сумніви, зверніться до лікаря або фармацевта.
Ці ліки були призначені тільки вам. Не передавайте їх іншим людям, навіть якщо симптоми їхніх захворювань такі ж, як у вас, бо це може бути небезпечно.
Якщо виникнуть будь-які побічні ефекти, включаючи ті, що не зазначені в цьому листку, зверніться до лікаря або фармацевта. Див. розділ 4.

Зміст цього листка:

Що таке Вазоретик і для чого він застосовується
Що ви повинні знати перед прийомом Вазоретика
Як приймати Вазоретик
Можливі побічні ефекти
Як зберігати Вазоретик
Вміст упаковки та інша інформація

1. Що таке Вазоретик і для чого він призначений

Вазоретик містить два активних компоненти: еналаприлу малеат і гідрохлоротіазид.
Еналаприлу малеат належить до групи лікарських засобів, відомих як інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (інгібітори АПФ). Інгібітори АПФ діють, розслабляючи судини, що полегшує проходження крові крізь них. Інгібітори АПФ використовують для лікування підвищеного артеріального тиску (гіпертонії).
Гідрохлоротіазид належить до групи лікарських засобів, які називають тіазидними діуретиками. Він діє, стимулюючи нирки до утворення більшої кількості сечі (діуретична дія), і таким чином знижує артеріальний тиск (антигіпертензивна дія).
Вазоретик використовують для лікування підвищеного тиску і застосовують у пацієнтів, у яких артеріальний тиск недостатньо контролюється при застосуванні окремо еналаприлу малеату або гідрохлоротіазиду.

2. Що Ви повинні знати перед прийомом Вазоретика

Не приймайте Вазоретик:

якщо Ви маєте алергію до діючих речовин (еналаприл малеат та гідрохлоротіазид) або до інших лікарських засобів, що походять від сульфонаміду (речовина, хімічно пов’язана з гідрохлоротіазидом), або до будь-якого з інших компонентів цього лікарського засобу (перелічених у розділі 6);
якщо у Вас була алергійна реакція, що спричинила набряк рук, ніг, щиколоток, або навіть обличчя, губ, язика та/або горла, що призводить до утруднення ковтання або дихання (ангіоневротичний набряк) після прийому інгібіторів АПФ;
якщо Ви страждаєте на спадковий ангіоневротичний набряк (пов’язаний з сімейною схильністю);
якщо Ви страждаєте на ідіопатичний ангіоневротичний набряк, тобто набряк невідомого походження;
якщо Ви маєте серйозні проблеми з нирками (серйозна ниркова недостатність);
якщо Ви не можете сечовиділяти (анурія);
якщо Ви перебуваєте на другому або третьому триместрі вагітності (див. розділ «Вагітність та годування груддю»);
якщо Ви маєте серйозні проблеми з печінкою (серйозна печінкова недостатність);
якщо Ви маєте цукровий діабет або порушену функцію нирок і приймаєте лікарський засіб, що знижує тиск крові, що містить аліскірен (див. розділ «Інші лікарські засоби та Вазоретик»);
якщо Ви приймали або приймаєте сакубітріл/валсартан — лікарський засіб, що використовується для лікування хронічної серцевої недостатності у дорослих, оскільки ризик ангіоневротичного набряку (швидке набухання підшкірних тканин, наприклад, у горлі) збільшується.

Попередження та застереження
Зверніться до лікаря або фармацевта перед прийомом Вазоретика.
Зокрема, зверніться до лікаря або фармацевта перед прийомом Вазоретика, якщо:

Ви приймаєте ліки, що підвищують утворення сечі (діуретики), дотримуєтесь дієти з низьким вмістом солі або якщо у Вас була блювота чи діарея. У цих випадках Ви перебуваєте під ризиком надмірного зниження артеріального тиску (гіпотензії), що може проявлятися відчуттям слабкості або запаморочення. Лікар призначить Вам регулярне визначення рівня електролітів у крові.
Ви маєте порушення кровотоку серця (ішемічна кардіопатія) або мозку (ішемічна енцефалопатія), або інші проблеми з серцем, залежно чи незалежно від стану нирок. У цих випадках надмірне зниження артеріального тиску може бути особливо небезпечним. Якщо під час лікування Вазоретиком у Вас з’являться симптоми гіпотензії, лягніть і зв’яжіться з лікарем;
у Вас раніше був рак шкіри або якщо під час лікування у Вас з’являється несподівана шкірна ураження. Лікування гідрохлоротіазидом, зокрема тривалий прийом у високих дозах, може підвищувати ризик деяких видів раку шкіри та губ (немеланомний рак шкіри). Захищайте шкіру від сонячного світла та УФ-випромінювання під час прийому Вазоретика;
якщо Ви приймаєте один із наступних лікарських засобів, ризик ангіоневротичного набряку може збільшуватися:
- ракекадотрил — лікарський засіб, що використовується для лікування діареї;
- лікарські засоби, що використовуються для запобігання відторгнення трансплантату та лікування раку (наприклад, темсіролімус, силорімус, еверолімус);
- вілдагліптин — лікарський засіб, що використовується для лікування цукрового діабету;
повідомте лікареві, якщо Ви приймаєте один із наступних лікарських засобів для лікування високого артеріального тиску:
«антагоніст рецепторів ангіотензину II» (АІІРА) (також відомі як сартани — наприклад, валсартан, телмісартан, ірбесартан), особливо якщо Ви маєте ниркові проблеми, пов’язані з діабетом;
аліскірен.
якщо Ви раніше мали проблеми з диханням або легенями (включаючи запалення або наявність рідини в легенях) після прийому гідрохлоротіазиду. Якщо після прийому Вазоретика у Вас з’являється важке задихання або утруднене дихання, негайно зверніться до лікаря.

Лікар може регулярно перевіряти функцію Ваших нирок, артеріальний тиск та рівень електролітів (наприклад, калію) у крові. Див. також інформацію у розділі «Не приймайте Вазоретик»;

Ви перебуваєте під ризиком підвищення рівня калію в крові (гіперкаліємія) через:
ниркову недостатність, погіршення функції нирок, цукровий діабет, дегідратацію, гостру серцеву недостатність, при якій серце не перекачує кров належним чином по всьому організмі, підвищення кількості кислот у крові (метаболічний ацидоз);
одночасний прийом ліків, що сприяють виведенню сечі зі збереженням калію (калієзберігаючі діуретики, наприклад, спіронолактон, еплеренон, тріамтерен або амілорид), добавок калію, замінників солі, що містять калій, або якщо Ви приймаєте інші ліки, що можуть підвищувати калій у крові (наприклад, гепарин [лікарський засіб, що використовується для запобігання утворенню тромбів], продукти, що містять триметоприм, такі як котримоксазол [ліки для лікування інфекцій]) (див. розділ «Інші лікарські засоби та Вазоретик»). У таких випадках лікар регулярно контролюватиме рівень калію у крові;
Ви маєте звуження (стеноз) аортальної артерії або у Вас ущільнення стінок серця (гіпертрофічна кардіоміопатія);
Ви маєте серйозні проблеми з серцем (серйозна серцева недостатність);
Ви маєте проблеми з нирками, наприклад, звуження (стеноз) однієї або обох ниркових артерій, оскільки існує підвищений ризик гіпотензії та ниркової недостатності. У цьому випадку лікар уважно спостерігатиме за станом Ваших нирок;
Ви недавно перенесли трансплантацію нирки. У цьому випадку застосування цього лікарського засобу не рекомендовано;
Ви перебуваєте на діалізі (очищення крові) через ниркову недостатність. У цьому випадку лікар розгляне альтернативне лікування (див. розділ «Не приймайте Вазоретик»);
Ви маєте проблеми з печінкою або хворобу, що може призвести до руйнування клітин печінки (прогресуюча печінкова хвороба) (див. розділи «Не приймайте Вазоретик» та «Припиніть лікування Вазоретиком та повідомте лікареві, якщо»);
Ви маєте хронічне дегенеративне захворювання печінки (цироз печінки), маєте значне сечовиділення, не отримуєте достатньої кількості електролітів перорально, приймаєте кортикостероїди або адренокортикотропний гормон (гормональні ліки). У таких випадках ризик зниження рівня калію у крові (гіпокаліємія) є максимальним;
Ви маєте захворювання сполучної тканини, що впливає на судини, приймаєте ліки, що пригнічують імунітет (імунодепресанти), маєте підагру або приймаєте аллопуринол (використовується для лікування підагри) або прокаїнамід (використовується для лікування порушень серцевого ритму), або маєте комбінацію цих факторів ризику, особливо якщо також маєте проблеми з нирками. У цьому випадку можуть виникнути серйозні інфекції, які можуть не піддаватися лікуванню антибіотиками. Якщо Вам потрібно приймати Вазоретик за наявності цих станів, лікар призначить специфічні аналізи крові. Повідомляйте лікареві про будь-які ознаки або симптоми інфекції;
Ви маєте цукровий діабет і приймаєте цукрознижувальні засоби перорально або інсулін. У цьому випадку лікар порадить Вам регулярно перевіряти рівень глюкози в крові, особливо протягом першого місяця лікування Вазоретиком, і оцінить необхідність корекції дози цукрознижувальних засобів;
Ви приймаєте літій (лікарський засіб для лікування психічних розладів) (див. розділ «Інші лікарські засоби та Вазоретик»);
Ви чорношкірий. Вазоретик може бути менш ефективним у зниженні артеріального тиску у чорношкірих пацієнтів порівняно з білошкірими. Крім того, Ви можете мати більший ризик розвитку ангіоневротичного набряку;
у Вас розвинулася тривала суха кашля після початку лікування інгібітором АПФ;
якщо Ви маєте історію алергії або бронхіальної астми, оскільки можуть виникнути алергічні реакції при застосуванні Вазоретика;
якщо Ви маєте захворювання, відоме як системний червоний вовчий вовк (аутоімунне захворювання), яке може виникнути або погіршитися під час застосування Вазоретика;
якщо Ви маєте зниження гостроти зору або біль у очах. Це можуть бути симптоми накопичення рідини у судинній оболонці очей (хоріоїдальна екссудація) або підвищення тиску в очах і можуть виникнути від кількох годин до кількох тижнів після прийому Вазоретика. Це може призвести до постійної втрати зору, якщо не лікувати. Якщо Ви раніше мали алергію на пеніцилін або сульфонамід, Ви можете мати більший ризик розвитку цих симптомів.

Якщо Ви збираєтеся пройти одну з наступних процедур, повідомте лікареві, що приймаєте
Вазоретик:

будь-яке хірургічне втручання або анестезія;
лікування, відоме як аферез ЛПНЩ (ліпопротеїни низької щільності) з використанням декстран-сульфату, для видалення холестерину з крові за допомогою спеціальних пристроїв. Лікар може тимчасово припинити лікування Вазоретиком, щоб запобігти можливій алергічній реакції;
лікування для зменшення проявів алергії, наприклад, після укусу комахи (десенсибілізація). Якщо Ви приймаєте Вазоретик під час такого лікування, Ви можете мати серйозну алергічну реакцію, тому тимчасове припинення терапії є доцільним;
Вам потрібно пройти обстеження для перевірки функції паращитовидних залоз. Проконсультуйтеся з лікарем, який порадить Вам припинити прийом Вазоретика перед цим тестом.

Припиніть лікування Вазоретиком та повідомте лікареві, якщо у Вас виникнуть:

набряк рук, ніг, щиколоток, або навіть обличчя, губ, язика та/або горла з утрудненням ковтання або дихання (ангіоневротичний набряк);
жовте забарвлення шкіри та білої оболонки очей (жовтяниця), що вказує на проблеми з печінкою або підвищення рівня трансаміназ (ферментів печінки) у крові;
підвищення рівня азоту та креатиніну в крові, що може свідчити про можливий стеноз ниркової артерії;
підвищення рівня кальцію в крові (гіперкальціємія).

Під час лікування Вазоретиком може виникнути електролітна дисбаланс, що проявляється такими ознаками та симптомами, як:

сухість у роті, спрага, слабкість, стан глибокого сну (летаргія), сонливість, нервозність, біль у м’язах або судоми, м’язова втома, зниження артеріального тиску, зменшення сечовиділення, прискорення серцевого ритму (тахікардія) та шлунково-кишкові розлади, такі як нудота та блювота. У цих випадках негайно повідомте лікареві. Прийом цього лікарського засобу повинен здійснюватися під регулярним медичним контролем. Тому дотримуйтесь усіх призначених лікарем аналізів та лабораторних обстежень.

Діти та підлітки
Застосування Вазоретика не рекомендовано дітям через відсутність даних щодо безпеки та ефективності.
Інші лікарські засоби та Вазоретик
Повідомте лікареві або фармацевту, якщо Ви приймаєте, нещодавно приймали або можете приймати будь-які інші ліки.
Зокрема, зверніться до лікаря або фармацевта, якщо Ви приймаєте:

антагоніст рецепторів ангіотензину II (АІІРА) або аліскірен (див. також розділи «Не приймайте Вазоретик» та «Попередження та застереження»). Лікар може вважати необхідним змінити дозу та/або вжити інших застережень;
інші ліки, що знижують артеріальний тиск (гіпотензивні), включаючи вазодилататори, нітрогліцерин та інші нітрати, оскільки може виникнути надмірне зниження тиску;
літій, що використовується для лікування деяких психічних розладів, оскільки може виникнути надмірне підвищення концентрації літію в крові та токсичність від літію;
добавки калію (включаючи замінники солі), калієзберігаючі діуретики та інші ліки, що можуть підвищувати рівень калію в крові (наприклад, триметоприм та котримоксазол для лікування бактеріальних інфекцій; циклоспорин — імунодепресант, що використовується для запобігання відторгнення трансплантату; гепарин — лікарський засіб, що використовується для розрідження крові, щоб запобігти утворенню тромбів). Див. також інформацію у розділі «Попередження та застереження»;
ліки, що сприяють діурезу (діуретики), такі як тіазиди або петльові діуретики, оскільки вони можуть спричинити зниження артеріального тиску;
анестетики, нейролептики та трициклічні антидепресанти (використовуються для лікування психічних розладів), оскільки може виникнути додаткове зниження артеріального тиску;
ліки, що діють на автономну нервову систему (симпатоміметики), наприклад, ефедрин, псевдоефедрин, сальбутамол, що входять до складу деяких засобів від залежності, кашлю та застуди, при астмі, для лікування низького артеріального тиску та серцевих проблем. Ці ліки можуть зменшувати антигіпертензивну дію Вазоретика;
інсулін або інші цукрознижувальні засоби перорально. Рівень глюкози в крові повинен уважно контролюватися, особливо протягом перших тижнів лікування Вазоретиком та у пацієнтів із проблемами нирок;
ліки, що використовуються для лікування болю, запалення та жорсткості, особливо при ураженні м’язів, кісток та суглобів, зокрема:
ліки, що містять золото, вводяться ін’єкційно, наприклад, натрію ауротіомалат, оскільки можуть спричинити приливи жару в обличчі, нудоту, блювоту та низький артеріальний тиск при прийомі разом з Вазоретиком;
нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ), включаючи інгібітори ЦОК-2, оскільки вони можуть зменшувати ефективність Вазоретика, підвищувати рівень калію в крові та погіршувати функцію нирок;
карбеноксолон (лікарський засіб, що використовується для лікування шлункових проблем, таких як виразка), калійвиводні діуретики (наприклад, фуросемід) або надмірне вживання проносних. Прийом Вазоретика разом з цими ліками може ще більше знижувати рівень калію та/або магнію в крові;
тубокурарин, що використовується для розслаблення м’язів під час хірургічних втручань (міорелаксант), оскільки Вазоретик може посилювати його дію;
барбітурати, що мають седативний ефект на центральну нервову систему (наприклад, для лікування епілепсії), або опіоїдні анальгетики — ліки, що використовуються для зменшення болю. Ці ліки можуть посилювати запаморочення при підйомі, пов’язане зі зниженням артеріального тиску (ортостатична гіпотензія);
ліки, що використовуються для зниження рівня жирів у крові, такі як смоли холестіраміну або холестиполу, оскільки вони можуть зменшувати всмоктування Вазоретика;
ліки для лікування нерегулярного серцевого ритму (антиаритміки, такі як хінідин, прокаїнамід, аміодарон, соталол), оскільки можуть викликати порушення ритму серця (тахікардія типу «torsade de pointes»);
ліки для лікування серцевої недостатності (дигіталісові препарати);
кортикостероїди (що модулюють протизапальні реакції) та адренокортикотропний гормон (АКТГ) (використовується для перевірки функції надниркових залоз), оскільки можуть ще більше знижувати рівень солей у крові, зокрема калію (гіпокаліємія);
пресорні аміни (наприклад, норадреналін), оскільки Вазоретик може зменшувати їх дію;
ліки для лікування раку, такі як циклофосфамід або метотрексат, оскільки Вазоретик може посилювати їх токсичність;
ліки для лікування підагри, такі як аллопуринол (див. розділ «Попередження та застереження»);
ліки, що пригнічують імунітет (імунодепресанти);
інгібітори mTOR (наприклад, темсіролімус, силорімус, еверолімус), оскільки одночасне застосування може збільшити ризик алергійної реакції, відомої як ангіоневротичний набряк (див. розділ «Припиніть лікування Вазоретиком та повідомте лікареві, якщо»);
лікарський засіб, що містить інгібітор нефрілізину, такий як сакубітріл (доступний у комбінації з валсартаном у фіксованій дозі), ракекадотрил або вілдагліптин. Ризик ангіоневротичного набряку (набряк обличчя, губ, язика або горла з утрудненням ковтання або дихання) може збільшуватися. Див. також інформацію у розділах «Не приймайте Вазоретик» та «Попередження та застереження».

Вазоретик та алкоголі
Вазоретик не слід приймати разом з алкоголем, оскільки може виникнути надмірне зниження артеріального тиску.
Вагітність та годування груддю
Якщо Ви вагітні, підозрюєте вагітність або плануєте вагітність, або годуєте груддю, проконсультуйтеся з лікарем або фармацевтом перед застосуванням цього лікарського засобу.
Вагітність
Вазоретик не рекомендовано при вагітності, і його не слід приймати, якщо Ви вагітні понад 3 місяці, оскільки він може спричинити серйозну шкоду дитині, якщо приймати після третього місяця вагітності (див. розділ «Не приймайте Вазоретик»).
Ви повинні повідомити лікареві, якщо вважаєте, що Ви вагітні (або плануєте вагітність). Лікар порадить Вам негайно припинити прийом Вазоретика до початку вагітності або відразу після її виявлення та порадить інший лікарський засіб замість Вазоретика.
Годування груддю
Повідомте лікареві, якщо Ви годуєте груддю або плануєте годувати дитину груддю. Вазоретик не рекомендовано жінкам, які годують груддю, особливо якщо дитина народилася передчасно та протягом перших тижнів після пологів.
Керування транспортними засобами та використання механізмів
Вазоретик може викликати побічні ефекти, що можуть впливати на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами, такі як запаморочення або втому, що можуть траплятися зрідка.
Тому будьте обережні під час керування транспортними засобами та роботи з механізмами.
Вазоретик містить лактозу
Якщо лікар діагностував у Вас непереносимість деяких цукрів, проконсультуйтеся з ним перед прийомом цього лікарського засобу.
Вазоретик містить натрій
Цей лікарський засіб містить менше 1 ммоль (23 мг) натрію на таблетку, тобто практично «без натрію».
Для тих, хто займається спортом
Використання лікарського засобу без терапевтичної необхідності є допінгом і може призвести до позитивного результату на антидопінгових тестах.

3. Як застосовувати Вазоретик

Застосовуйте цей лікарський засіб суворо дотримуючись інструкцій лікаря. Якщо у вас виникли сумніви, проконсультуйтесь із лікарем.
Рекомендована доза — 1 таблетка на добу. За необхідності лікар може збільшити дозу до максимальної кількості 2 таблеток, які приймають 1 раз на добу.
На початку лікування рекомендується починати з половинної дози (10 мг еналаприлу та 6,25 мг гідрохлоротіазиду).
Оскільки таблетку не можна розділити на дві рівні частини, лікар може розглянути можливість застосування окремих компонентів у зазначених вище дозах або інших лікарських засобів (з тією самою комбінацією активних речовин і дозуванням), що доступні у вигляді таблеток, які можна ділити.
Лікар визначить дозу залежно від вашого стану та до досягнення контролю артеріального тиску.

Попередня діуретична терапія
Якщо ви вже приймаєте інший лікарський засіб, що сприяє діурезу, застосування еналаприлу, що міститься у Вазоретику, може призвести до надмірного зниження артеріального тиску. У таких випадках, якщо лікар все ж вважає за необхідне застосування Вазоретику, він може порадити вам припинити прийом діуретика за кілька днів до початку прийому Вазоретику. Якщо це неможливо, лікар вирішить почати терапію з нижчих доз еналаприлу, тобто з окремих таблеток тих самих активних речовин, що містяться у Вазоретику (еналаприл та гідрохлоротіазид). Пізніше можна буде застосовувати Вазоретик, коли лікар визначить необхідність прийому дози еналаприлу та гідрохлоротіазиду, що міститься в таблетці Вазоретику.

Хворі з порушеннями функції нирок (ниркова недостатність)
Не повинні застосовувати Вазоретик, якщо у вас тяжкі порушення функції нирок (див. розділ «Коли не застосовувати Вазоретик»).
Якщо у вас є порушення функції нирок, лікар перевірить функцію ваших нирок та визначить відповідну дозу Вазоретику.

Застосування у дітей та підлітків
Застосування Вазоретику не рекомендоване у дітей.

Застосування у літніх осіб
Корекція дози у літніх пацієнтів не потрібна.

Якщо ви прийняли більше Вазоретику, ніж слід
У разі випадкового прийому надмірної дози Вазоретику негайно повідомте лікареві або зверніться до найближчої лікарні та припиніть лікування.
Симптоми передозування можуть включати: відчуття порожнечі в голові або запаморочення, спричинені надмірним зниженням артеріального тиску, тяжкі порушення кровообігу (циркуляторний шок), ниркову недостатність, гіпервентиляцію, прискорення серцевого ритму (тахікардію), серцебиття, уповільнення серцевого ритму (брадикардію), тривожність, кашель, електролітні порушення, такі як зниження рівня калію (гіпокаліємія), хлору (гіпохлоремія) та натрію (гіпонатріємія) у крові, дегідратацію через надмірний діурез.

Якщо ви забули прийняти Вазоретик
Не приймайте подвійну дозу, щоб відшкодувати пропущену таблетку. У разі сумнівів зверніться до лікаря.

Якщо ви припините лікування Вазоретиком
Не припиняйте лікування Вазоретиком, якщо цього не рекомендував лікар.

Якщо у вас виникли будь-які сумніви щодо застосування цього лікарського засобу, зверніться до лікаря.

4. Можливі побічні ефекти

Як і всі лікарські засоби, цей препарат може викликати побічні ефекти, хоча вони не проявляються у всіх
людей.
Припиніть прийом Вазоретику та негайно зверніться до лікаря, якщо під час лікування з’явилися симптоми ангіоневрозу, такі як:

алергічна реакція, що супроводжується набряком рук, ніг, щиколоток, а також обличчя, губ, язика та/або горла, що призводить до утруднення ковтання або дихання (ангіоневроз).

Побічні ефекти, які спостерігалися під час застосування Вазоретику, були такими:
Дуже почасті (можуть виникати у більш ніж 1 з 10 людей)

розмитість зору;
запаморочення;
кашель;
нудота;
втрата сили (астенія).

Почасті (можуть виникати до 1 з 10 людей)

зниження рівня калію в крові (гіпокаліємія) або підвищення рівня калію в крові (гіперкаліємія), підвищення рівня холестерину, тригліцеридів, сечової кислоти (гіперурикемія) та креатиніну в крові;
головний біль (цефалгія), депресія, тимчасова втрата свідомості (синкопе), порушення смаку;
зниження артеріального тиску (гіпотензія), зниження тиску після раптового переходу з сидячого або лежачого положення у вертикальне (ортостатична гіпотензія), порушення серцевого ритму, біль у грудях із відчуттям стиснення та тиску (стенокардія), прискорення серцевого ритму (тахікардія);
утруднення дихання (диспнея);
діарея, біль у животі;
висип на шкірі (ексантема);
непередбачувані скорочення м’язів (м’язові судоми);
біль у грудях, втому.

Непочасті (можуть виникати до 1 з 100 людей)

зниження кількості червоних кров’яних тілець (анемія, включаючи апластичну та гемолітичну анемію);
зниження цукру в крові (гіпоглікемія), зниження рівня магнію в крові (гіпомагніємія), біль і набряк суглобів (подагра);
сплутаність свідомості, сонливість, безсоння, нервозність, відчуття поколювання в ногах, руках або інших частинах тіла (парестезія), відчуття обертовання голови (запаморочення);
зниження статевого потягу, імпотенція;
неприємне відчуття шуму або свисту в вухах (тинітус);
почервоніння та відчуття спалахів жару, переважно на обличчі (приливи), відчуття нерегулярного або посиленого серцебиття (палітації), серцевий напад (інфаркт міокарда) або інсульт (судинний інсульт), що може бути вторинним через різке зниження тиску у пацієнтів із високим ризиком (див. розділ «Попередження та застереження»);
виділення з носа (ринорея), печіння в горлі (ларингодинія) та хриплість, відчуття тиску в грудях, що ускладнює дихання та робить його шумним (бронхоспазм/астма);
зниження рухливості кишечника (ілеус), запалення підшлункової залози (панкреатит), блювота, утруднення травлення (диспепсія), запор (запор), втрата апетиту (анорексія), подразнення шлунка, сухість у роті, ураження шлунка (пептична виразка), підвищення утворення газів у кишечнику (метеоризм);
підвищення пітливості (діафорез), свербіж, кропив’янка, випадання волосся (алопеція);
біль у суглобах (артралгія);
порушення функції нирок, ниркова недостатність, наявність білка в сечі (протеїнурія);
нездужання, лихоманка;
підвищення рівня сечовини в крові (уремія), низька концентрація натрію в крові (гіпонатріємія).

Рідкісні (можуть виникати до 1 з 1 000 людей)

зниження кількості певних білих кров’яних тілець (нейтропенія, лейкопенія та агранулоцитоз), кількості гемоглобіну, загального об’єму червоних кров’яних тілець (низький гематокрит), тромбоцитів (тромбоцитопенія) або всіх типів кров’яних клітин (панцитопенія), пригнічення кісткового мозку (коли кістковий мозок не здатний утворювати достатню кількість клітин, що містяться в крові), набряк залоз, які називаються лімфатичними вузлами (лімфаденопатія), захворювання імунної системи (аутоімунні захворювання);
підвищення рівня цукру в крові;
незвичайні сни, порушення сну, часткове зниження рухливості (парез через гіпокаліємію);
зниження притоку крові до пальців рук і ніг, що призводить до почервоніння та болю (феномен Рейно);
проблеми з легенями, включаючи легеневі інфільтрати, важку дихальну недостатність (синдром дихального дистресу), запалення (пневмонія) та накопичення рідини в легенях (легеневий набряк), алергічна реакція (гіперчутливість) у легенях (алергічний альвеоліт), захворювання легень (еозинофільна пневмонія);
подразнення або запалення носа (риніт);
запалення слизової оболонки рота (стоматит) з утворенням виразок або афт, запалення язика (глосит);
захворювання печінки, такі як печінкова недостатність, ураження печінки (некроз печінки, потенційно смертельний), запалення печінки або жовчних шляхів (гепатит гепатоцелюлярний або холестатичний), жовте забарвлення шкіри та білої оболонки очей (жовтяниця), запалення жовчного міхура (холецистит, особливо у пацієнтів з наявними жовчними каменями);
важкі захворювання шкіри з утворенням пухирів, почервонінням та шелушінням, включаючи еритему мультиформну, синдром Стівенса-Джонсона, ексфоліативний дерматит, токсичну епідермальну некролізу, пурпуру, вовчанку шкірну (аутоімунне захворювання, що викликає запалення шкіри), пемфігус та еритродермію (червоність шкіри);
зниження кількості сечі (олігурія), захворювання нирок (інтерстиційний нефрит);
збільшення молочних залоз у чоловіків (гінекомастія);
підвищення рівня печінкових ферментів, підвищення рівня білірубіну в крові (білірубінемія).

Дуже рідкісні (можуть виникати до 1 з 10 000 людей)

підвищення рівня кальцію в крові (гіперкальціємія);
набряк слизової оболонки кишечника (ангіоневроз кишечника);
гостре дихальне утруднення (симптоми включають важке прискорене дихання, лихоманку, слабкість та сплутаність свідомості).

Невідомо (частота не може бути визначена на основі наявних даних):

синдром неправильної секреції антидіуретичного гормону (СНСАДГ);
раптове зниження гостроти зору на відстані (гостра міопія), зниження зору або біль у очах через підвищений тиск (можливі ознаки накопичення рідини у судинній оболонці ока (хоріоїдальна ексудація) або гострого закритокутового глаукому);
рак шкіри та губ (некріміногенний рак шкіри).

Інші побічні ефекти
Повідомлялося про складний розлад, частота якого невідома, що включає один або більше з наступних
симптомів:

лихоманка, серозит (запалення серозних мембран, що вистилають порожнини тіла, такі як грудна та черевна), васкуліт (запалення кровоносних судин), біль у м’язах або запалення м’язів (міалгія/міозит), біль або запалення суглобів (артралгія/артрит), позитивний тест на наявність антинуклеарних антитіл, підвищення швидкості оседання еритроцитів (ШОЕ), підвищення кількості білих кров’яних тілець (еозинофілія, лейкоцитоз), висип на шкірі, підвищена чутливість шкіри до світла (фоточутливість) та інші проблеми зі шкірою.

Повідомлення про побічні ефекти
Якщо у вас виникли побічні ефекти, включаючи ті, що не зазначені в цій інструкції, зверніться до лікаря або фармацевта. Ви також можете повідомити про побічні ефекти безпосередньо через національну систему повідомлення за адресою https://www.aifa.gov.it/content/segnalazioni-reazioni-avverse.
Повідомляючи про побічні ефекти, ви допомагаєте забезпечити більше інформації щодо безпеки цього лікарського засобу.

5. Як зберігати Вазоретик

Зберігайте цей лікарський засіб у недоступному для дітей місці, прихованому від їхнього погляду.
Не використовуйте цей лікарський засіб після закінчення терміну придатності, який вказано на упаковці та блистері після напису «Scad». Дата закінчення терміну придатності відноситься до останнього дня цього місяця.
Цей лікарський засіб не потребує особливих умов зберігання.
Не викидайте лікарські засоби у каналізацію або побутові відходи. Запитайте у фармацевта, як утилізувати ліки, які ви більше не використовуєте. Це допоможе захистити навколишнє середовище.

6. Вміст упаковки та інша інформація

Що містить Вазоретик

Діючими речовинами є еналаприлу малеат та гідрохлоротіазид. Кожна таблетка містить 20 мг еналаприлу малеату та 12,5 мг гідрохлоротіазиду.
Інші допоміжні речовини: натрію гідрогенкарбонат, лактоза моногідрат, заліза оксид жовтий, крохмаль кукурудзяний, крохмаль попередньо желатинований, магнію стеарат.

Опис зовнішнього вигляду Вазоретику та вміст упаковки
Вазоретик випускається у вигляді таблеток, упакованих у блістер з алюмінію.
Кожна упаковка містить 14 або 28 таблеток.
Можливо, що не всі упаковки надаються в продаж.
Власник дозволу на введення в обіг
Organon Italia S.r.l.
П'яцца Карло Маджно, 21
00162 Рим
Італія
Виробник
Merck Sharp & Dohme B.V.
Ваардервег, 39, 2031 BN – Гаарлем, Нідерланди
Organon Heist bv
Індустріепарк, 30
2220 Гейст-оп-ден-Берг
Бельгія
N.V. Organon
Клоостерштат, 6
5349 AB Осс
Нідерланди