ЦИТАЛОПРАМ АЛМУС
Італія
Зміст
- Інструкція: інформація для пацієнта
- ЦИТАЛОПРАМ АЛМУС 20 мг таблетки в оболонці
- 1. Що таке ЦИТАЛОПРАМ АЛМУС і для чого його застосовують
- 2. Що Ви повинні знати перед прийомом ЦИТАЛОПРАМ АЛМУС
- 3. Як застосовувати ЦИТАЛОПРАМ АЛМУС
- 4. Можливі побічні ефекти
- 5. Як зберігати ЦИТАЛОПРАМ АЛМУС
- 6. Вміст упаковки та інша інформація
Інструкція: інформація для пацієнта
ЦИТАЛОПРАМ АЛМУС 20 мг таблетки в оболонці
Лікарський засіб-дженерик
Уважно прочитайте цю інструкцію, перш ніж розпочати застосування цього лікарського засобу, оскільки вона містить важливу інформацію для вас.
- Зберігайте цю інструкцію. Можливо, знадобиться ще раз її прочитати.
- Якщо у вас виникнуть будь-які запитання, зверніться до лікаря або фармацевта.
- Цей лікарський засіб призначено саме вам. Не передавайте його іншим людям, навіть якщо симптоми їхнього захворювання схожі на ваші, оскільки це може бути небезпечно.
- Якщо виникнуть будь-які побічні ефекти, включаючи ті, що не вказані в цій інструкції, зверніться до лікаря або фармацевта. Див. розділ 4.
Зміст цієї інструкції:
- Що таке ЦИТАЛОПРАМ АЛМУС і для чого його застосовують
- Що потрібно знати перед застосуванням ЦИТАЛОПРАМ АЛМУС
- Як застосовувати ЦИТАЛОПРАМ АЛМУС
- Можливі побічні ефекти
- Як зберігати ЦИТАЛОПРАМ АЛМУС
- Вміст упаковки та інша інформація
1. Що таке ЦИТАЛОПРАМ АЛМУС і для чого його застосовують
ЦИТАЛОПРАМ АЛМУС містить діючу речовину циталопрам, яка належить до класу антидепресантів, що називаються селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну (СІЗС), що діють шляхом регулювання рівня настрою.
Цей лікарський засіб призначений для лікування таких порушень:
- депресія (ендогенні депресивні синдроми);
- профілактика рецидивів та повторних епізодів депресії;
- панічні атаки (тревожні розлади з панічними атаками), включаючи ті, що спричинені страхом відкритих просторів (агорафобія).
2. Що Ви повинні знати перед прийомом ЦИТАЛОПРАМ АЛМУС
Не приймайте ЦИТАЛОПРАМ АЛМУС
- якщо Ви алергійні до циталопраму або до будь-якої з інших складових цього лікарського засобу (перелічені в розділі 6)
- якщо особа, яка має приймати ліки, є дитиною або підлітком віком молодше 18 років
- якщо Ви приймаєте інші ліки, що належать до групи ліків, які називаються інгібітори моноамінооксидази (І-МАО). До цих ліків належать селегілін, селективний І-МАО, що використовується при хворобі Паркінсона, лінезолід, оборотний (неспецифічний) І-МАО, ліки, що використовуються для лікування інфекцій, і моклобемід (селективний для типу ІА), що використовується для лікування депресії
- якщо Ви приймаєте незворотний І-МАО, приймайте ЦИТАЛОПРАМ АЛМУС принаймні через 14 днів після припинення лікування таким ліком. Якщо Ви приймаєте оборотний І-МАО (RIMA), приймайте ЦИТАЛОПРАМ АЛМУС після припинення лікування RIMA протягом часу, зазначеного в інструкції до такого ліку
- якщо Ви маєте почати терапію І-МАО, почекайте принаймні 7 днів після припинення лікування ЦИТАЛОПРАМ АЛМУС
- якщо Ви страждаєте захворюванням ритму серця або Вам діагностували подовження інтервалу QT на електрокардіограмі або вроджену синдрому подовженого QT
- якщо Ви приймаєте ліки, які можуть подовжувати інтервал QT (див. розділ «Інші ліки та ЦИТАЛОПРАМ АЛМУС»)
- якщо Ви приймаєте пімозид, що використовується для лікування деяких психічних розладів.
Застереження та обережність
Зверніться до лікаря або фармацевта перед прийомом ЦИТАЛОПРАМ АЛМУС.
Приймайте цей лікарський засіб обережно та повідомте лікаря у таких випадках:
- якщо Ви похилий вік або страждаєте захворюваннями нирок або печінки. У цих випадках лікар може змінити дозу ліків (див. розділ 3)
- якщо Ви страждаєте панічними атаками, оскільки на початку лікування може виникнути сильна тривожність (парадоксальна тривожність)
- якщо у Вас низький рівень натрію в крові (гіпонатріємія)
- якщо Ви страждаєте біполярним афективним розладом, оскільки під час лікування ЦИТАЛОПРАМ АЛМУС може виникнути зміна у маніакальну фазу, що характеризується швидкими та незвичайними змінами думок, фізичною гіперактивністю та збудженням. У цьому випадку припиніть лікування
- якщо Ви страждаєте епілепсією
- якщо Ви страждаєте цукровим діабетом
- якщо у Вас є проблеми зі згортанням крові та Ви піддаєтеся ризику кровотеч (геморагії) і приймаєте ліки, що погіршують ці проблеми (див. розділ «Інші ліки та ЦИТАЛОПРАМ АЛМУС»)
- якщо Ви схильні до кровотеч або легко піддаєтеся синцям або якщо Ви вагітні (див. розділ «Вагітність, годування грудьми та фертильність»)
- якщо Ви проходите електроконвульсивну терапію (електрошок)
- якщо Ви приймаєте продукти на основі звіробою ( Hypericum perforatum )
- якщо Ви страждаєте або страждали захворюваннями серця (брадикардія, некомпенсована серцева недостатність) або нещодавно перенесли інфаркт міокарда (гострий інфаркт міокарда)
- якщо у Вас низький рівень калію або магнію в крові (гіпокаліємія та гіпомагніємія). У цьому випадку лікар виправить ці порушення перед початком лікування цим ліком
- якщо Ви або хтось із Вашої родини має захворювання ока (закритокутова глаукома)
- якщо Ви маєте приймати селегілін разом із ЦИТАЛОПРАМ АЛМУС, максимальна рекомендована доза селегіліну становить 10 мг на добу
- якщо Ви страждаєте психозом із депресією
- ліки, такі як ЦИТАЛОПРАМ АЛМУС (так звані селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС) та серотоніну-норадреналіну (СІЗЗСН)), можуть викликати симптоми сексуальної дисфункції (див. розділ 4). У деяких випадках спостерігалася стійкість цих симптомів після припинення лікування.
Думки про самогубство та погіршення депресії або тривожного розладу
Протягом перших кількох тижнів або безпосередньо після початку лікування, незалежно від того, чи страждаєте Ви від депресії чи інших психічних розладів (психіатричних станів), Ви можете думати про те, щоб нашкодити собі або покінчити життя самогубством. Через це лікар повинен уважно спостерігати за Вами, особливо на початку лікування або коли дозу збільшують, якщо Ви в минулому вже мали такі розлади або якщо Ви молоді (віком молодше 25 років). Негайно повідомте лікареві, якщо Ви відчуваєте такі розлади або якщо хтось із тих, хто піклується про Вас, помічає зміни у Вашій поведінці.
Може бути корисним повідомити близького родича або друга про те, що Ви страждаєте від депресії або тривожного розладу, і попросити їх прочитати цей листок-інструкцію. Можна попросити їх сказати Вам, якщо, на їхню думку, Ваша депресія або тривожність погіршуються або якщо вони стурбовані змінами у Вашій поведінці.
Протягом перших тижнів лікування може виникнути акатизія, що характеризується нервозністю, тривогою, необхідністю постійно рухатися, що супроводжується неможливістю сидіти або залишатися нерухомим. Якщо Ви відчуваєте ці симптоми, негайно зверніться до лікаря.
Негайно припиніть лікування цим лікарським засобом та повідомте лікареві, якщо виникнуть збудження, тремтіння, непрохідні скорочення м’язів (міоклонія), підвищення температури тіла (гіпертермія). Це можуть бути симптоми захворювання, що називається серотоніновим синдромом.
Діти та підлітки
Цей лікарський засіб протипоказаний дітям та підліткам віком молодше 18 років. Проте лікар може призначити ЦИТАЛОПРАМ АЛМУС пацієнтам молодше 18 років, якщо вважає це найкращим рішенням для них. У цих випадках необхідно уважно спостерігати за дитиною або підлітком та повідомляти лікареві, якщо під час прийому ЦИТАЛОПРАМ АЛМУС з’являються або погіршуються такі симптоми, як спроби самогубства, думки про самогубство та ворожість.
Інші ліки та ЦИТАЛОПРАМ АЛМУС
Повідомте лікареві або фармацевту, якщо Ви приймаєте, нещодавно приймали або можете приймати будь-які інші ліки. Деякі ліки можуть змінювати дію інших ліків, і це іноді може викликати серйозні побічні реакції.
Зокрема повідомте лікареві, якщо Ви приймаєте такі ліки:
- ліки, що називаються інгібітори моноамінооксидази (І-МАО), оскільки можуть виникнути серйозні побічні ефекти, навіть летальні, включаючи серотоніновий синдром (див. розділи «Застереження та обережність» та «Можливі побічні ефекти»). До цих ліків належать селегілін, селективний І-МАО, що використовується при хворобі Паркінсона, лінезолід, оборотний (неспецифічний) І-МАО, ліки, що використовуються для лікування інфекцій, і моклобемід (селективний для типу ІА), що використовується для лікування депресії
- якщо Ви приймаєте незворотний І-МАО, приймайте ЦИТАЛОПРАМ АЛМУС принаймні через 14 днів після припинення лікування таким ліком. Якщо Ви приймаєте оборотний І-МАО (RIMA), приймайте ЦИТАЛОПРАМ АЛМУС після припинення лікування RIMA протягом часу, зазначеного в інструкції до такого ліку
- якщо Ви маєте почати терапію І-МАО, почекайте принаймні 7 днів після припинення лікування ЦИТАЛОПРАМ АЛМУС
- якщо Ви маєте приймати селегілін разом із ЦИТАЛОПРАМ АЛМУС, максимальна рекомендована доза селегіліну становить 10 мг на добу
- буспірон, ліки, що використовуються для лікування тривожних розладів, через ризик серотонінового синдрому
- антиаритміки класу ІА та ІІІ, ліки, що використовуються для лікування порушень серцевого ритму; через ризик подовження інтервалу QT на електрокардіограмі
- ліки, що використовуються для лікування психічних розладів (антипсихотики), через ризик подовження інтервалу QT на електрокардіограмі (наприклад, похідні фенотіазину, галоперидол та пімозид, який не можна приймати разом із ЦИТАЛОПРАМ АЛМУС), через ризик зниження порогу судомної активності (наприклад, фенотіазини, тіоксантени та бутирофенони) та через те, що вони можуть підвищувати ризик кровотеч (наприклад, атипічні антипсихотики та фенотіазини)
- інші ліки, що використовуються для лікування депресії (антидепресанти), через ризик подовження інтервалу QT на електрокардіограмі, зниження порогу судомної активності та підвищення ризику кровотеч
- антимікробні засоби (ліки, що використовуються для лікування інфекцій), такі як спарфлоксацин, моксифлоксацин, еритроміцин IV, пентамідин, через ризик подовження інтервалу QT на електрокардіограмі
- антипаразитарні засоби, такі як альфантина (через ризик подовження інтервалу QT на електрокардіограмі) та мефлохіна (через ризик зниження порогу судомної активності)
- антигістамінні засоби, такі як астемізол та мізоластин, що використовуються для лікування алергії через ризик подовження інтервалу QT на електрокардіограмі
- суматриптан та інші подібні ліки, що використовуються для лікування головного болю (мігрені) через ризик посилення серотонінового ефекту
- ترامадол, що використовується для лікування болю через ризик посилення серотонінового ефекту та зниження порогу судомної активності
літій та триптофан, що використовуються для лікування деяких психічних розладів через ризик посилення серотонінового ефекту
продукти, що містять звіробій ( Hypericum perforatum ), що використовуються при депресії, оскільки підвищують ризик побічних ефектів
- ліки, що використовуються для розрідження крові, такі як дипіридамол (антикоагулянти) та тиклопідін (антиагреганти тромбоцитів), оскільки можуть підвищувати ризик кровотеч
- ліки, що використовуються для зняття запалення та болю (нестероїдні протизапальні засоби), такі як ацетилсаліцилова кислота, оскільки можуть підвищувати ризик кровотеч
- ліки, що знижують рівень калію або магнію в крові (що можуть викликати гіпокаліємію/гіпомагнезію, стани, що підвищують ризик аритмій)
- циметидин, лансопразол, езомепразол та омепразол (використовуються для лікування шлункових виразок), флуконазол (використовується для лікування грибкових інфекцій), флуоксамін (антидепресант) та тиклопідін (використовується для зниження ризику інсульту). Можуть викликати підвищення рівня циталопраму в крові
- ліки, такі як флекаїнід, пропафенон та метопролол (використовуються для лікування захворювань серця), антидепресанти, такі як дезипрамін, кломіпрамін та нортріптилін, або антипсихотики, такі як рісперидон, тіорідазин та галоперидол, оскільки може знадобитися зміна дози цих ліків.
ЦИТАЛОПРАМ АЛМУС та алкоголі
Не вживайте алкоголю під час лікування цим лікарським засобом.
Вагітність, годування грудьми та фертильність
Якщо Ви вагітні, підозрюєте вагітність або плануєте вагітність, або годуєте грудьми, проконсультуйтеся з лікарем або фармацевтом перед прийомом цього лікарського засобу.
Вагітність
ЦИТАЛОПРАМ АЛМУС не повинен застосовуватися під час вагітності, якщо це не є абсолютно необхідно, і лише після ретельної оцінки ризиків та переваг лікарем.
Якщо Ви приймали цей лікарський засіб під час останніх етапів вагітності, особливо в останньому триместрі, Ваша дитина може мати порушення дихання, апнею, блакитну шкіру (ціаноз), судоми, зміни температури тіла, труднощі з харчуванням, блювоту, низький рівень цукру в крові (гіпоглікемія), порушення тонусу м’язів (гіпертонія, гіпотонія), підвищення рефлексів (гіперрефлексія), тремтіння, нервозність, дратівність, летаргію, постійний плач, сонливість та труднощі заснути.
Коли ці ліки приймаються під час вагітності, особливо в останні 3 місяці вагітності, ліки, такі як ЦИТАЛОПРАМ АЛМУС, можуть підвищувати ризик серйозного стану у новонароджених, що називається стійка легенева гіпертензія новонародженого (PPHN), що призводить до того, що дитина дихає швидше та виглядає блакитнуватою. Ці симптоми зазвичай виникають протягом перших 24 годин після народження дитини. Якщо це відбувається з Вашою дитиною, негайно зверніться до акушерки та/або лікаря.
Якщо Ви приймаєте ЦИТАЛОПРАМ АЛМУС близько до закінчення вагітності, може бути підвищений ризик сильних післяпологових кровотеч, особливо якщо Ви страждаєте кровотечами (схильність до кровотеч). Повідомте лікареві або акушерці про те, що Ви приймаєте ЦИТАЛОПРАМ АЛМУС, щоб вони могли порадити, що робити.
Якщо Ви приймаєте цей лікарський засіб під час вагітності, уникайте різкого припинення лікування (див. розділ «Якщо Ви припините лікування ЦИТАЛОПРАМ АЛМУС»).
Годування грудьми
Якщо Ви годуєте грудьми, приймайте цей лікарський засіб обережно, оскільки циталопрам проникає в грудне молоко.
Чоловіча фертильність
Циталопрам у дослідженнях на тваринах показав зниження якості сперми. Теоретично це може вплинути на фертильність, але вплив на людську фертильність ще не спостерігався (див. розділ «Можливі побічні ефекти»).
Керування транспортними засобами та використання механізмів
Цей лікарський засіб може впливати на здатність керувати транспортними засобами або використовувати механізми, оскільки може знижувати здатність до оцінки та реакції в небезпечних ситуаціях. Тому будьте обережні перед тим, як сідати за кермо або використовувати механізми.
ЦИТАЛОПРАМ АЛМУС містить лактозу та натрій
Цей лікарський засіб містить лактозу. Якщо лікар діагностував у Вас непереносимість деяких цукрів, проконсультуйтеся з ним перед прийомом цього лікарського засобу.
Цей лікарський засіб містить менше 1 ммоль (23 мг) натрію на таблетку, тобто практично «без натрію».
3. Як застосовувати ЦИТАЛОПРАМ АЛМУС
Застосовуйте цей лікарський засіб суворо дотримуючись інструкцій лікаря. Якщо виникли сумніви, зверніться до лікаря або фармацевта.
ЦИТАЛОПРАМ АЛМУС можна приймати як натще, так і під час прийому їжі.
Таблетку можна розділити на рівні частини.
Не припиняйте раптово терапію ЦИТАЛОПРАМ АЛМУС, щоб уникнути симптомів відміни (див. розділ «Якщо ви припинили лікування ЦИТАЛОПРАМ АЛМУС»).
Лікар визначить дозу залежно від ваших потреб. Не змінюйте дозу без консультації з лікарем (див. розділ «Якщо ви припинили лікування ЦИТАЛОПРАМ АЛМУС»).
- Лікування депресії: рекомендована доза — 20 мг на добу одноразово. Лікар може збільшити дозу до максимальної 40 мг на добу залежно від вашої реакції на терапію. Ефект лікарського засобу, як правило, проявляється протягом 2–4 тижнів після початку лікування, яке має продовжуватися щонайменше 4–6 місяців для симптомів захворювань з маніакально-депресивним синдромом. Якщо у вас рецидивуюча однополюсна депресія, підтримувальна терапія має тривати довше, щоб уникнути рецидивів.
- Лікування панічних атак (панічні розлади): рекомендована початкова доза — 10 мг на добу протягом першого тижня лікування, після чого лікар може збільшити дозу до 20 мг на добу, до максимальної 40 мг на добу залежно від вашої реакції на терапію. Максимальний ефект лікарського засобу проявляється через 3 місяці лікування. Якщо у вас тривожність і виникають панічні атаки, лікування має тривати довго (1 рік). Якщо у вас безсоння або ви дуже збуджені, лікар призначить седативні ліки.
Застосування у літніх людей
Якщо вам більше 65 років, лікар зменшить дозу до 10–20 мг на добу.
Максимальна рекомендована доза — 20 мг на добу.
Застосування у людей із захворюваннями печінки (печінкова недостатність)
Якщо у вас легкі або помірні захворювання печінки (легка або помірна печінкова недостатність), рекомендована початкова доза — 10 мг на добу протягом перших 2 тижнів. Після цього лікар може збільшити дозу до максимальної 20 мг на добу залежно від вашої реакції на терапію.
Якщо у вас тяжкі захворювання печінки (значно знижена функція печінки), лікар може вирішити зменшити дозу.
Застосування у людей із захворюваннями нирок (ниркова недостатність)
Якщо у вас захворювання нирок (ниркова недостатність), лікар призначить мінімальну рекомендовану дозу.
Застосування у людей із порушенням метаболізму ліків (повільні метаболізатори CYP2C19)
Якщо у вас порушення метаболізму ліків (повільний метаболізатор CYP2C19), рекомендована початкова доза — 10 мг на добу протягом перших двох тижнів лікування.
Після цього лікар може збільшити дозу до максимальної 20 мг на добу залежно від вашої реакції на терапію.
Якщо ви прийняли більше ЦИТАЛОПРАМ АЛМУС, ніж слід
Якщо ви (або хтось інший) прийняли надмірну дозу ЦИТАЛОПРАМ АЛМУС або якщо ви підозрюєте, що дитина могла прийняти цей лікарський засіб, негайно повідомте лікаря або зверніться до відділення невідкладної допомоги найближчої лікарні.
Надмірна доза може спричинити судоми, прискорення серцевих скорочень (тахікардія), сонливість, порушення ритму серця (подовження інтервалу QT, «звороти верхівки», атріовентрикулярна аритмія), кому, блювоту, тремтіння, зниження артеріального тиску (гіпотензія), зупинку серця, нудоту, серотоніновий синдром (висока температура, тремтіння, скорочення м’язів і тривожність), збудження, уповільнення серцевих скорочень (брадикардія), запаморочення, блокаду провідної системи серця, зміни у роботі серця (подовження QRS), підвищення артеріального тиску (гіпертензія), розширення зіниць (мідріаз), оглушення, пітливість, блакитне забарвлення шкіри (ціаноз), прискорення дихання (гіпервентиляція), ураження м’язів (рабдоміоліз), втому, слабкість, седацію.
Якщо ви забули прийняти ЦИТАЛОПРАМ АЛМУС
Не приймайте подвійну дозу, щоб компенсувати пропущену дозу.
Якщо ви припинили лікування ЦИТАЛОПРАМ АЛМУС
Не припиняйте лікування ЦИТАЛОПРАМ АЛМУС раптово або без попередньої узгодженості з лікарем. Після припинення лікування цим лікарським засобом можуть виникнути такі симптоми відміни:
- запаморочення, порушення чутливості, такі як відчуття поколювання в руках і ногах (парестезії);
- порушення сну, такі як неможливість заснути (безсоння) і сни, що здаються реальними (яскраві сни);
- збудження або тривожність, тремтіння, сплутаність свідомості;
- нудота і/або блювота, діарея;
- пітливість, головний біль (цефалгія);
- посилене відчуття серцебиття (серцебиття);
- емоційна нестабільність, дратівливість;
- порушення зору (візуальні).
Як правило, ці симптоми є помірними або легкими і самостійно зникають протягом 2 тижнів, хоча іноді можуть бути тяжкими і тривати довго (2–3 місяці або більше).
Припинення лікування має відбуватися під контролем лікаря, який поступово зменшуватиме дозу протягом щонайменше 1–2 тижнів.
Якщо у вас виникли будь-які сумніви щодо застосування цього лікарського засобу, зверніться до лікаря або фармацевта.
4. Можливі побічні ефекти
Як і всі лікарські засоби, цей препарат може спричиняти побічні ефекти, хоча не всі люди їх відчувають.
Побічні ефекти з’являються переважно на першому або другому тижні лікування, а потім зазвичай зникають.
Якщо під час лікування у вас виникає бажання заподіяти собі шкоди або суїцидальні думки, негайно зверніться
до лікаря.
Можуть виникати такі побічні ефекти:
Дуже часто (можуть впливати на більше ніж 1 із 10 пацієнтів):
- сонливість, труднощі зі сном (нестримання), головний біль;
- сухість у роті, нудота;
- підвищена пітність.
Часто (можуть впливати до 1 із 10 людей):
- зниження апетиту, втрата ваги;
- збудження, зниження статевого потягу (лібідо), тривожність, нервозність, сплутаність свідомості (стан сплутаності), аномальний оргазм у жінок, аномальні сни (порушення сновидінь);
- тремор, відчуття поколювання в руках і ногах (парестезія), запаморочення, порушення уваги;
- відчуття дзюрчання всередині вуха (тинітус);
- зітхання;
- діарея, блювота, запор;
- свербіж;
- біль у м’язах (міалгія) та суглобах (артралгія);
- порушення статевої функції у чоловіків (імпотенція, порушення еякуляції, відсутність еякуляції);
- втому.
Нечасто (можуть впливати до 1 із 100 людей):
-
підвищення апетиту, збільшення ваги;
-
агресія, відчуття відчуження від себе (деперсоналізація), галюцинації, манія;
-
тимчасова втрата свідомості (синкопе);
-
розширення зіниці (мідріаз);
-
зниження/підвищення частоти серцевих скорочень (брадикардія/тахікардія);
-
подразнення шкіри (крурка, висип), випадання волосся (алопеція), утворення червоних плям на шкірі та кровотечі (пурпура), шкірні реакції, спричинені впливом сонячного світла (фотосенсибілізація);
-
труднощі з сечовипусканням (затримка сечі);
-
тривалі та обильні менструації у жінок (менорея);
-
набряк через накопичення рідини (едема).
Рідко (можуть впливати до 1 із 1000 людей): -
зниження рівня натрію в крові (гіпонатріємія);
-
судоми (великий епілептичний напад), непрохідні рухи (дискінезія), порушення смаку;
-
кровотеча (геморагія);
-
запалення печінки (гепатит);
-
лихоманка (пірексія).
Частота невідома (частоту якої неможливо встановити на основі наявних даних):
-
зниження кількості тромбоцитів у крові (тромбоцитопенія);
-
алергічні реакції, включаючи тяжкі реакції (анафілактична реакція);
-
неправильне виділення антидіуретичного гормону (АДГ), що регулює утворення сечі;
-
зниження рівня калію в крові (гіпокаліємія);
-
напади паніки, нервозність;
-
скрегіт зубами (бруксизм);
-
думки про самогубство (суїцидальні думки), суїцидальна поведінка;
-
судоми, серотоніновий синдром (висока температура, тремор, скорочення м’язів і тривожність), екстрапірамідні розлади, такі як непрохідні рухи, тремор, м’язова ригідність і скорочення м’язів, відчуття нервозності та неможливість залишатися в одному положенні навіть найкоротший час (акатизія), порушення рухів;
-
порушення зору;
-
порушення серцевого ритму (подовження інтервалу QT, шлуночкові аритмії, включаючи torsade de pointes), особливо у жінок із низьким рівнем калію в крові (гіпокаліємія) або тих, хто вже має захворювання серця (наявне подовження інтервалу QT або інші серцеві захворювання);
-
відчуття запаморочення при швидкому підйомі, спричинене зниженням тиску крові (ортостатична гіпотензія);
-
кровотеча з носа (епістаксис);
-
кровотеча з калом (шлунково-кишкова або ректальна кровотеча);
-
обильна кровотеча з піхви невдовзі після пологів (післяпологова кровотеча); див. розділ 2 «Вагітність, годування грудьми та фертильність» для отримання додаткової інформації;
-
аномальні лабораторні показники функції печінки;
-
синяки (екхімози), набряки, переважно обличчя, губ, рота, язика або горла через накопичення рідини (ангіоедема);
-
нерегулярні менструації у жінок (метрорея);
-
тривала та болюча ерекція (пріапізм), виділення молока з сосків (галакторея) у чоловіків.
У пацієнтів, які приймають цей тип лікарського засобу, спостерігається підвищений ризик переломів.
Повідомлення про побічні ефекти
Якщо у вас виникли будь-які побічні ефекти, включаючи ті, що не зазначені в цій інструкції, зверніться до лікаря або фармацевта. Ви також можете повідомити про побічні ефекти безпосередньо через національну систему повідомлень за адресою: https://www.aifa.gov.it/content/segnalazioni-reazioni-avverse.
Повідомляючи про побічні ефекти, ви допомагаєте забезпечити більш повну інформацію щодо безпеки цього лікарського засобу.
5. Як зберігати ЦИТАЛОПРАМ АЛМУС
Зберігайте цей лікарський засіб у недоступному для дітей місці.
Не використовуйте цей лікарський засіб після дати, зазначеної на упаковці після слова «Застосувати до».
Дата закінчення терміну придатності відноситься до останнього дня зазначеного місяця.
Цей лікарський засіб не потребує особливих умов зберігання.
Не викидайте лікарські засоби у каналізацію чи побутові відходи. Дізнайтеся у фармацевта, як утилізувати ліки, які ви більше не використовуєте. Це допоможе захистити навколишнє середовище.
6. Вміст упаковки та інша інформація
Що містить ЦИТАЛОПРАМ АЛМУС
ЦИТАЛОПРАМ АЛМУС 20 мг таблетки, вкриті плівковою оболонкою
- Діючою речовиною є циталопраму бромід. Кожна таблетка містить 24,98 мг циталопраму броміду (еквівалентно 20 мг циталопраму).
- Інші компоненти: крохмаль кукурудзяний, лактоза моногідрат, целюлоза мікрокристалічна, полівінілпіролідон вінілацетат, гліцерин, натрію кроскармелоза, магнію стеарат. Плівкова оболонка: титану діоксид (Е 171), гідроксипропілметилцелюлоза (Е 463), поліетиленгліколь 400 (Е 1521).
Опис зовнішнього вигляду ЦИТАЛОПРАМ АЛМУС та вміст упаковки
Упаковка, що містить 28 таблеток, вкритих плівковою оболонкою, по 20 мг.
Тримач ліцензії на введення в обіг
Almus S.r.l. - Via Cesarea, 11/10 - 16121 Генуя
Електронна пошта: [email protected]
Виробник
Special Product’s Line S.p.A. Via Fratta Rotonda Vado Largo, 1 - 03012 Ананьї (FR)