Інструкція: інформація для пацієнта

ЦІТАЛОПРАМ ПЕНСА 20 мг таблетки в оболонці, 40 мг таблетки в оболонці

Циталопраму бромід
Лікарський засіб-еквівалент
Уважно прочитайте цю інструкцію, перш ніж розпочати застосування цього лікарського засобу, оскільки вона містить важливу інформацію для вас.

Зберігайте цю інструкцію. Можливо, її знадобиться прочитати ще раз.
Якщо у вас виникнуть будь-які запитання, зверніться до лікаря або фармацевта.
Цей лікарський засіб призначено саме вам. Не передавайте його іншим особам, навіть якщо симптоми їхнього захворювання схожі на ваші, оскільки це може бути небезпечним.
Якщо виникнуть будь-які побічні ефекти, включаючи ті, що не зазначені в цій інструкції, зверніться до лікаря або фармацевта. Див. розділ 4.

Зміст цієї інструкції:

Що таке ЦІТАЛОПРАМ ПЕНСА та для чого його застосовують
Що потрібно знати перед початком застосування ЦІТАЛОПРАМ ПЕНСА
Як застосовувати ЦІТАЛОПРАМ ПЕНСА
Можливі побічні ефекти
Як зберігати ЦІТАЛОПРАМ ПЕНСА
Вміст упаковки та інша інформація

1. Що таке ЦІТАЛОПРАМ ПЕНСА і для чого він призначений

ЦІТАЛОПРАМ ПЕНСА містить активну речовину циталопраму бромід, яка належить до групи
лікарських засобів-антидепресантів, що називаються селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС), що діють, регулюючи настрій.
Цей лікарський засіб показаний для лікування таких станів:

депресія (ендогенні депресивні синдроми);
профілактика рецидивів та повторних епізодів депресії;
панічні атаки (розлади із панічними нападами), включаючи ті, що спричинені страхом відкритих просторів (агорафобія).

2. Що Ви повинні знати перед прийомом Ціталопрам ПЕНСА

Не приймайте Ціталопрам ПЕНСА

якщо Ви маєте алергію на бромід циталопраму або будь-який інший компонент цього лікарського засобу (перелічені в розділі 6);
якщо особа, яка має приймати препарат, є дитиною або підлітком молодше 18 років;
якщо Ви приймаєте або маєте приймати лікарські засоби, які називаються інгібіторами моноаміноксидази (І-МАО). До цих препаратів належать селегілін — селективний І-МАО, що використовується при хворобі Паркінсона, лінезолід — оборотний (неспецифічний) І-МАО, лікарський засіб, що використовується для лікування інфекцій, і моклобемід (селективний типу ІА), що застосовується для лікування депресії. Якщо Ви нещодавно приймали інгібітори МАО: залежно від типу інгібітора МАО, може знадобитися очікування до 14 днів після припинення прийому інгібітора МАО перед початком терапії Ціталопрам ПЕНСА; або якщо Ви приймали або приймаєте необоротний І-МАО, перед прийомом Ціталопрам ПЕНСА Ви повинні чекати щонайменше 14 днів після припинення лікування цим препаратом.
Якщо Ви приймали або приймаєте оборотний І-МАО (RIMA), приймайте
Ціталопрам ПЕНСА лише після припинення лікування RIMA на термін,
вказаний у інструкції до цього препарату.
Якщо Ви маєте приймати селегілін разом з Ціталопрам ПЕНСА, доза
селегіліну не повинна перевищувати максимально рекомендовану дозу 10 мг на добу.
Якщо Ви маєте починати терапію інгібіторами МАО, Ви повинні чекати щонайменше 7 днів після припинення
прийому Ціталопрам ПЕНСА;
якщо Ви приймаєте лінезолід (антибіотик, що використовується для лікування інфекцій);
якщо Ви приймаєте пімозид — препарат, що використовується для лікування деяких психічних розладів;
якщо Ви маєте порушення ритму серця, або у Вас вроджений або діагностований подовжений інтервал QT, який виявляється за допомогою електрокардіограми (ЕКГ);
якщо Ви приймаєте лікарські засоби, що можуть впливати на ритм серця (див. розділ «Інші лікарські засоби та Ціталопрам ПЕНСА»). Якщо Ви вагітні або годуєте грудьми, див. розділ «Вагітність, годування грудьми та фертильність».

Застереження та обережність
Зверніться до лікаря або фармацевта перед прийомом Ціталопрам ПЕНСА.
Приймайте цей препарат обережно та повідомте лікаря у таких випадках:

якщо Ви похилий вік або маєте проблеми з нирками чи печінкою. У цих випадках лікар змінить дозу препарату (див. розділ 3 «Як приймати Ціталопрам ПЕНСА»);
якщо Ви маєте панічні атаки, оскільки на початку лікування може виникнути сильна тривожність (парадоксальна тривожність); у таких випадках лікар може змінити дозу препарату (див. розділ «Як приймати Ціталопрам ПЕНСА»);
якщо у Вас низький рівень натрію в крові (гіпонатріємія);
якщо Ви маєте біполярний афективний розлад, оскільки під час лікування Ціталопрам ПЕНСА може виникнути перехід у маніакальну фазу, що характеризується швидкими та незвичайними змінами думок, фізичною гіперактивністю та збудженням. У цьому випадку припиніть лікування;
якщо Ви маєте судоми або епілепсію. У цьому випадку лікар буде спостерігати за Вами уважніше.
Якщо виникають судоми або їхня частота зростає, лікування Ціталопрам ПЕНСА має бути припинене;
якщо Ви маєте цукровий діабет. У цьому випадку лікар може змінити дозу препаратів, що використовуються для лікування діабету;
якщо Ви маєте проблеми з згортанням крові та перебуваєте під ризиком кровотеч (геморагій), або приймаєте антикоагулянти або препарати, що погіршують ці проблеми (див. розділ «Інші лікарські засоби та Ціталопрам ПЕНСА»);
якщо Ви схильні до кровотеч або легко у Вас утворюються синці, або якщо Ви вагітні (див. розділ «Вагітність, годування грудьми, фертильність»);
якщо Ви проходите електроконвульсивну терапію (електрошок);
якщо Ви приймаєте фітотерапевтичні засоби на основі звіробою ( Hypericum perforatum );
якщо Ви маєте або мали проблеми з серцем (брадикардія, некомпенсована серцева недостатність) або нещодавно пережили серцевий напад (гострий інфаркт міокарда);
якщо у Вас низький рівень калію або магнію в крові (гіпокаліємія та гіпомагніємія). У цьому випадку лікар виправить ці порушення перед початком лікування цим препаратом;
якщо Ви або хтось із Вашої сім’ї має захворювання очей (закритокутова глаукома);
якщо Ви маєте так звану психоз із депресивними епізодами: симптоми можуть посилюватися;
якщо Ви приймаєте лікарські засоби з серотонінергічним ефектом. Сумісне застосування перелічених вище препаратів, посилюючи серотонінергічні ефекти Ціталопрам ПЕНСА, може спричинити розвиток так званого «синдрому серотоніну» (див. розділ «Інші лікарські засоби та Ціталопрам ПЕНСА»). Якщо Ви маєте стабільне захворювання серця, Вам необхідно пройти електрокардіограму (ЕКГ) перед початком терапії; якщо під час лікування препаратом Ви помітили ознаки нерегулярного серцевого ритму, негайно повідомте лікаря, щоб отримати інструкції щодо припинення лікування.

Думки про самогубство та погіршення депресії або тривожного розладу
Якщо Ви відчуваєте депресію, іноді можуть виникати думки про самопошкодження або самогубство, які можуть посилюватися на початку лікування антидепресантами, оскільки всі ці препарати потребують певного часу для прояву ефекту, зазвичай близько двох тижнів, але іноді і більше. Саме тому лікар має уважно спостерігати за Вами, особливо на початку лікування або коли дозу збільшують.
Ви можете бути схильніші до таких думок у таких випадках:

якщо раніше у Вас були думки про самопошкодження або самогубство;
якщо Ви — молодий дорослий. Дані клінічних досліджень показали збільшення ризику суїцидальних дій у дорослих пацієнтів молодше 25 років із психічними розладами, які раніше лікувалися антидепресантами. Якщо в будь-який момент Ви починаєте мати думки про самопошкодження або самогубство, негайно зверніться до лікаря або відразу ж поїдьте до лікарні та повідомте когось, хто про Вас турбується.

Може бути корисним повідомити близького родича або друга, що Ви страждаєте від депресії або тривожного розладу, і попросити їх прочитати цей листок-інструкцію. Ви можете попросити їх сказати Вам, якщо, на їхню думку, Ваша депресія або тривожність погіршуються або якщо їх турбує будь-яка зміна у Вашій поведінці.
Протягом перших тижнів лікування може виникнути акатизія — стан, що характеризується нервозністю, тривогою, постійною потребою рухатися, супроводжуваний неможливістю сидіти або залишатися нерухомим. Якщо Ви відчуваєте ці симптоми, негайно зверніться до лікаря.
На початку лікування можуть виникнути безсоння та збудження; у таких випадках може допомогти корекція дози.
Якщо під час лікування Ви відчуваєте збудження, тремор, непередбачувані скорочення м’язів (міоклонія), жорсткість, сплутаність свідомості, дратівливість, підвищення температури тіла (гіпертермія), це можуть бути симптоми так званого серотонінергічного синдрому, який може загрожувати життю.
Негайно зверніться до лікаря, щоб отримати інструкції щодо припинення лікування Ціталопрам ПЕНСА.
Лікарські засоби, такі як Ціталопрам ПЕНСА (так звані селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗС) та серотоніну-норадреналіну (СНЗС)), можуть спричиняти симптоми сексуальної дисфункції (див. розділ 4). У деяких випадках спостерігалася стійкість цих симптомів після припинення лікування.
Діти та підлітки
Цей препарат протипоказаний дітям та підліткам молодше 18 років. Немає даних щодо тривалої безпеки у цій віковій групі. Крім того, важливо знати, що пацієнти молодше 18 років, які лікуються цією групою препаратів, мають більший ризик небажаних ефектів, таких як спроби самогубства, думки про самогубство та ворожість (переважно агресивність, ворожа поведінка та гнів). Проте лікар може призначити Ціталопрам ПЕНСА пацієнтам молодше 18 років, якщо вважає це найкращим рішенням для них. У цих випадках негайно повідомте лікаря, якщо один із зазначених симптомів виникає або погіршується під час прийому Ціталопрам ПЕНСА.
Інші лікарські засоби та Ціталопрам ПЕНСА
Повідомте лікареві або фармацевту, якщо Ви приймаєте, нещодавно приймали або можете приймати будь-які інші лікарські засоби.
Не приймайте цей препарат, якщо Ви приймаєте такі ліки:

лікарські засоби, що називаються інгібіторами моноаміноксидази (І-МАО), що використовуються при депресії (RIMA — моклобемід) або при хворобі Паркінсона (необоротний І-МАО — селегілін), оскільки можуть виникнути серйозні, навіть смертельні небажані ефекти, включаючи серотонінергічний синдром. Ціталопрам ПЕНСА не повинен застосовуватися раніше ніж через 14 днів після припинення прийому необоротного інгібітора МАО. Після припинення прийому оборотного інгібітора МАО (RIMA) необхідно дотримуватися термінів, вказаних у відповідній документації RIMA. Лікування інгібіторами МАО можна починати не раніше ніж через 7 днів після припинення прийому циталопраму. Проконсультуйтеся з лікарем щодо цього питання (див. розділ «Не приймайте Ціталопрам ПЕНСА» та «Застереження та обережність»);
буспірон — препарат, що використовується для лікування тривожності, через ризик серотонінергічного синдрому;
лінезолід (антибіотик) (див. розділ «Не приймайте Ціталопрам ПЕНСА»);
ліки для лікування порушень ритму серця (антиаритміки класу ІА та ІІІ) (див. розділ «Не приймайте Ціталопрам ПЕНСА»);
ліки, що використовуються для лікування психічних розладів — антипсихотики (похідні фенотіазину, галоперидол та пімозид);
інші препарати для лікування депресії (трициклічні антидепресанти);
антибіотики, такі як спарфлоксацин, моксифлоксацин, еритроміцин внутрішньовенно, пентамідин, що використовуються для лікування інфекцій;
протималярійні засоби, такі як алофантрин, що використовуються для лікування інфекційного захворювання, яке називається малярія;
деякі антигістамінні засоби, такі як астемізол та мізоластин, що використовуються для лікування алергії. Ціталопрам ПЕНСА не повинен застосовуватися разом із ліками, що можуть змінювати рівень серотоніну в мозку (див. розділ «Застереження та обережність»):
суматриптан та інші подібні препарати, що використовуються для лікування головного болю (мігрені), окситриптан та триптофан;
літій, що використовується для лікування деяких психічних розладів (мания);
трамадол — препарат, що використовується для лікування сильного болю. Зокрема повідомте лікареві, якщо Ви приймаєте, нещодавно приймали або можете приймати такі ліки. Деякі препарати можуть змінювати дію інших ліків, що іноді може призводити до серйозних побічних реакцій (див. розділ «Застереження та обережність»):
продукти, що містять звіробій ( Hypericum perforatum ), що використовуються при депресії;
ліки, що використовуються для розрідження крові (антикоагулянти та антиагреганти), наприклад, ацетилсаліцилова кислота, варфарин, дипіридамол, тиклопідин та/або препарати, що використовуються для зняття запалення та болю (нестероїдні протизапальні засоби);
нейролептики (фенотіазини, бутирофенони, тіоксантени), що використовуються для лікування деяких психічних розладів;
деякі препарати для лікування депресії (дезипрамін, іміпримін), бупропіон,
інші антидепресанти — інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗС),
мефлохін, що використовується для лікування малярії;
ліки, що знижують рівень калію або магнію в крові (гіпокаліємія/гіпомагніємія), станів, що підвищують ризик аритмій;
ліки, такі як флецаїнід, пропафенон і метопролол (використовуються для лікування захворювань серця та аритмій), а також деякі антидепресанти, такі як дезипрамін, кломіпрамін і нортріптилін, або антипсихотики, такі як

рісперідон, тіоридазин та галоперидол, оскільки може знадобитися зміна дози цих препаратів.

циметидин, лансопразол, омепразол, езомепразол (використовуються для лікування шлункових виразок), флуконазол (використовується для лікування грибкових інфекцій), флувоксамін (антидепресант) та тиклопідин (використовується для зниження ризику інсульту). Вони можуть спричинити підвищення рівня циталопраму в крові.

Ціталопрам ПЕНСА з їжею, напоями та алкоголем
Цей препарат можна приймати незалежно від прийому їжі (див. розділ 3 «Як приймати Ціталопрам ПЕНСА»).
Не вживайте алкоголю під час лікування цим препаратом.
Вагітність, годування грудьми та фертильність
Якщо Ви вагітні, підозрюєте вагітність або плануєте вагітність, або годуєте грудьми, проконсультуйтеся з лікарем або фармацевтом перед прийомом цього препарату.
Вагітність
Не приймайте цей препарат під час вагітності, якщо це не абсолютно необхідно, і лише після ретельної оцінки ризиків та переваг лікарем, оскільки він може спричинити серйозні проблеми Вашій дитині.
Переконайтеся, що акушерка та/або лікар знають, що Ви приймаєте Ціталопрам ПЕНСА.
Якщо Ви приймали цей препарат у пізніх термінах вагітності, Ваша дитина може мати проблеми з диханням, апноею, блакитну шкіру (цианоз), судоми, зміни температури тіла, труднощі з харчуванням, блювоту, низький рівень цукру в крові (гіпоглікемія), порушення м’язового тонусу (гіпертонія, гіпотонія), підвищення рефлексів (гіперрефлексія), тремор, нервозність, дратівливість, летаргію, постійний плач, сонливість та труднощі зі сном.
Коли ці препарати приймаються під час вагітності, особливо в останні 3 місяці, такі ліки, як Ціталопрам ПЕНСА, можуть підвищувати ризик серйозного стану у новонароджених, що називається постійна легенева гіпертензія новонародженого (PPHN), що призводить до прискореного дихання дитини та блакитного забарвлення шкіри. Ці симптоми зазвичай виникають протягом перших 24 годин після народження дитини. Якщо це відбувається з Вашою дитиною, негайно зверніться до акушерки та/або лікаря.
Якщо Ви приймаєте Ціталопрам ПЕНСА близько до терміну пологів, існує підвищений ризик обильного післяпологового кровотечі, особливо якщо Ви маєте порушення згортання крові (схильність до кровотеч). Повідомте лікареві або акушерці, що Ви приймаєте Ціталопрам ПЕНСА, щоб вони могли дати Вам рекомендації.
Якщо Ви приймаєте цей препарат під час вагітності, уникайте різкого припинення лікування (див. розділ «Якщо Ви припините лікування Ціталопрам ПЕНСА»).
Годування грудьми
Циталопрам потрапляє у грудне молоко в невеликих кількостях. Існує ризик, що цей препарат може вплинути на новонародженого. Якщо Ви приймаєте Ціталопрам ПЕНСА, проконсультуйтеся з лікарем перед годуванням грудьми.
Чоловіча фертильність
Циталопрам у дослідженнях на тваринах показав зниження якості сперми. Цей ефект зникає після припинення лікування (див. розділ «Можливі побічні ефекти»). До цього часу не спостерігалося впливу на фертильність.
Керування транспортними засобами та використання механізмів
Цей препарат може впливати на здатність керувати транспортними засобами або використовувати механізми, оскільки може знижувати здатність до судження та реакції в небезпечних ситуаціях. Тому не керуйте транспортними засобами та не використовуйте механізми, доки не будете впевнені, як Ціталопрам ПЕНСА діє на Вас. Якщо у Вас залишаються будь-які сумніви, проконсультуйтеся з лікарем або фармацевтом.
Ціталопрам ПЕНСА містить лактозу
Якщо лікар діагностував у Вас непереносимість деяких цукрів, проконсультуйтеся з ним перед прийомом цього препарату.
Цей препарат містить менше 1 ммоль (23 мг) натрію на таблетку, тобто практично «без натрію».

3. Як застосовувати Ціталопрам ПЕНСА

Застосовуйте цей лікарський засіб суворо дотримуючись інструкцій лікаря або фармацевта. Якщо
у вас виникли сумніви, проконсультуйтесь із лікарем або фармацевтом.
Ціталопрам ПЕНСА можна приймати як під час прийому їжі, так і незалежно від неї.
Лікар визначить дозу та тривалість лікування залежно від ваших потреб. Не змінюйте дозу
самостійно, не посилуючись із лікарем (див. розділ «Якщо ви припините лікування Ціталопрамом ПЕНСА»).

Лікування депресії: рекомендована доза становить 20 мг на добу одноразово. Лікар може збільшити дозу до максимально 40 мг на добу залежно від вашої реакції на терапію. Ефект лікарського засобу зазвичай проявляється протягом 2–4 тижнів після початку лікування, і, як правило, лікування має тривати щонайменше 4–6 місяців для симптомів маніакально-депресивного психозу. Якщо у вас рецидивуюча однополюсна депресія, може знадобитися триваліше підтримувальне лікування, щоб уникнути рецидивів.
Лікування панічних атак (панічні розлади): початкова рекомендована доза становить 10 мг на добу протягом першого тижня лікування, після чого лікар може збільшити дозу до 20 мг на добу, а далі — до максимально 40 мг на добу залежно від вашої реакції на терапію. Якщо у вас тривожність і виникають панічні атаки, може знадобитися тривале лікування за оцінкою лікаря. Якщо у вас безсоння або ви дуже неспокійні, лікар може призначити седативні засоби.

Не припиняйте раптово лікування Ціталопрамом ПЕНСА, щоб уникнути симптомів відміни (див. розділ «Якщо ви припините лікування Ціталопрамом ПЕНСА»).
Застосування у літніх людей
Якщо вам понад 65 років, лікар зменшить дозу до 10–20 мг на добу.
Максимальна рекомендована доза становить 20 мг на добу.
Застосування у людей із захворюваннями печінки (печінкова недостатність)
Якщо у вас легкі або помірні порушення функції печінки (легка або помірна печінкова недостатність), початкова рекомендована доза становить 10 мг на добу протягом перших 2 тижнів. Потім лікар може збільшити дозу до максимально 20 мг на добу залежно від вашої реакції на терапію.
Якщо у вас тяжкі захворювання печінки (значно знижена функція печінки), лікар може вирішити зменшити дозу.
Застосування у людей із захворюваннями нирок (ниркова недостатність)
Якщо у вас захворювання нирок (ниркова недостатність), лікар призначить мінімальну рекомендовану дозу.
Застосування у людей із порушенням метаболізму ліків (повільні метаболізатори CYP2C19)
Якщо у вас порушений метаболізм ліків (повільний метаболізатор CYP2C19), початкова рекомендована доза становить 10 мг на добу протягом перших двох тижнів лікування.
Потім лікар може збільшити дозу до максимально 20 мг на добу залежно від вашої реакції на терапію.
Якщо ви прийняли більше Ціталопраму ПЕНСА, ніж слід
Якщо ви (або хтось інший) прийняли надмірну дозу Ціталопраму ПЕНСА або якщо ви підозрюєте, що дитина могла прийняти цей лікарський засіб, негайно повідомте лікарю або зверніться до відділення невідкладної допомоги найближчої лікарні.
Надмірна доза може спричинити: судоми, прискорення серцевих скорочень (тахікардія), сонливість, порушення серцевого ритму (подовження інтервалу QT, «torsades de pointes», атріовентрикулярна аритмія), кому, блювоту, тремор, зниження артеріального тиску (гіпотензія), зупинку серця, нудоту, серотоніновий синдром (висока температура, тремтіння, скорочення м’язів і тривожність), збудження, уповільнення серцевих скорочень (брадикардія), запаморочення, блокаду провідної системи серця, зміни у роботі серця (подовження інтервалу QRS), підвищення артеріального тиску (гіпертензія), розширення зіниць (мідріаз), оглушення, пітливість, блакитну забарвленість шкіри (цианоз), прискорення дихання (гіпервентиляція), ураження м’язів (рабдоміоліз), втому, слабкість, седацію.
Покладіть упаковку/блистер Ціталопраму ПЕНСА з собою, коли йдете до лікаря або в лікарню.
Якщо ви забули прийняти Ціталопрам ПЕНСА
Не приймайте подвійну дозу, щоб відшкодувати пропущену дозу.
Якщо ви припините лікування Ціталопрамом ПЕНСА
Не припиняйте лікування Ціталопрамом ПЕНСА раптово або без попередньої консультації з лікарем. Після припинення прийому цього лікарського засобу можуть виникнути такі симптоми відміни:

запаморочення, порушення чутливості, наприклад, відчуття поколювання в руках і ногах (парестезії);
порушення сну, наприклад, неможливість заснути (безсоння) і сни, що здаються реальними (яскраві сни);
збудження або тривожність, тремор, сплутаність свідомості;
нудота і/або блювота, діарея;
пітливість, головний біль (цефалгія);
підвищене відчуття серцевих скорочень (серцебиття);
емоційна нестабільність, дратівливість;
порушення зору (зорові).
Як правило, ці симптоми мають легкий або помірний ступінь тяжкості і самостійно зникають протягом 2 тижнів, хоча іноді можуть бути тяжкими і тривати довго (2–3 місяці або більше).

Припинення лікування має відбуватися під контролем лікаря, який поступово зменшуватиме дозу.
Якщо у вас виникли будь-які сумніви щодо застосування цього лікарського засобу, зверніться до лікаря або фармацевта.

4. Можливі побічні ефекти

Як і всі лікарські засоби, цей препарат може викликати побічні ефекти, хоча не всі люди їх відчувають.
Побічні ефекти з’являються переважно на першому або другому тижні лікування, а потім зазвичай зникають.
Якщо під час лікування у вас виникає бажання заподіяти собі шкоду або думки про самогубство, негайно зверніться до лікаря (див. розділ «Попередження та застереження»).
Можуть виникнути такі побічні ефекти:
Дуже часто (можуть виникати у більш ніж 1 з 10 людей):

сонливість, труднощі зі сном (несправжність), головний біль;
сухість у роті; нудота;
підвищена пітність.

Часто (можуть виникати у до 1 з 10 людей):

зниження апетиту, втрата ваги;
тривожність, зниження статевого бажання (лібідо), тривога, нервозність, сплутаність свідомості (стан сплутаності), аномальний оргазм у жінок, аномальні сни (порушення сновидінь);
тремтіння, відчуття поколювання в руках і ногах (парестезія), запаморочення, порушення уваги;
відчуття дзвінку в вухах (тинітус);
позіхання;
діарея, блювота, запор;
свербіж;
біль у м’язах (міалгія) та суглобах (артралгія);
статеві порушення у чоловіків (потенційна недостатність, порушення еякуляції, відсутність еякуляції);
втому.

Не часто (можуть виникати у до 1 з 100 людей):

підвищення апетиту, збільшення ваги;
агресія, відчуття відчуження від себе (деперсоналізація), галюцинації, манія;
тимчасова втрата свідомості (синкопе);
розширення зіниці (мідріаз);
зниження частоти серцевих скорочень (брадикардія); підвищення частоти серцевих скорочень (тахікардія);
подразнення шкіри (крурка, висипання), випадіння волосся (алопеція), утворення червоних плям на шкірі та кровотечі (порфіра), шкірні реакції, спричинені впливом сонячного світла (фотосенсибілізація);
труднощі з сечовипусканням (затримка сечі);
тривалі та обильні менструації у жінок (менорея);
набряк через накопичення рідини (едема).

Рідко (можуть виникати у до 1 з 1000 людей):

зниження рівня натрію в крові (гіпонатріємія);
судоми (великий напад), непрохідні рухи (дискінезія), порушення смаку;
кровотеча (геморагія);
запалення печінки (гепатит);
підвищення температури (пірексія).

Частота невідома (частоту якої неможливо встановити на основі наявних даних):

зниження кількості тромбоцитів у крові (тромбоцитопенія);
алергічні реакції, навіть тяжкі (анафілактична реакція);
неправильне виділення діуретичного гормону (АДГ), що регулює утворення сечі;
зниження рівня калію в крові (гіпокаліємія);
напади паніки, збудження;
скрипіння зубами (бруксизм);
думки про самогубство (суїцидальні думки), суїцидальна поведінка;
судоми, серотоніновий синдром (висока температура, тремтіння, м’язові скорочення та тривога), екстрапірамідні порушення, такі як непрохідні рухи, тремтіння, м’язова ригідність та скорочення, відчуття збудження та неможливість залишатися в одному положенні навіть найкоротший час (акатизія), порушення рухів;
порушення зору;
порушення ритму серця (подовження інтервалу QT, шлуночкові аритмії, включаючи torsade de pointes), особливо у жінок із низьким рівнем калію в крові (гіпокаліємія) або тих, хто вже має захворювання серця;
відчуття запаморочення при швидкому підйомі, спричинене зниженням тиску (ортостатична гіпотензія);
кровотеча з носа (епістаксис);
кровотеча з калом (шлунково-кишкове або ректальне кровотечення);
аномальні лабораторні показники функції печінки;
синяки (екхімози), набряк обличчя, губ, рота, язика або горла через накопичення рідини (ангіоедема);
нерегулярні менструації у жінок (метрорея);
тривала та болюча ерекція (пріапізм), раптове виділення молока з грудей (галакторея) у чоловіків;
обильна кровотеча з піхви невдовзі після пологів (післяпологова кровотеча), див. розділ 2 «Вагітність, годування груддю, фертильність» для отримання додаткової інформації. У пацієнтів, які приймають цей тип ліків, спостерігається підвищений ризик переломів.

Повідомлення про побічні ефекти
Якщо у вас виникли будь-які побічні ефекти, включаючи ті, що не зазначені в цій інструкції, зверніться до лікаря або фармацевта. Ви також можете повідомити про побічні ефекти безпосередньо через національну систему повідомлення за адресою: https://www.aifa.gov.it/content/segnalazioni-reazioni-avverse .
Повідомляючи про побічні ефекти, ви можете допомогти забезпечити більше інформації щодо безпеки цього лікарського засобу.

5. Як зберігати Ціталопрам ПЕНСА

Зберігайте цей лікарський засіб у недоступному для дітей місці.
Не використовуйте цей лікарський засіб після дати закінчення терміну придатності, зазначеної на упаковці після слова «Закінчується».
Дата закінчення терміну придатності відноситься до останнього дня цього місяця.
Цей лікарський засіб не потребує особливих умов зберігання.
Не викидайте лікарські засоби у каналізацію або побутові відходи. Запитайте у фармацевта, як утилізувати ліки, які ви більше не використовуєте. Це допоможе захистити навколишнє середовище.

6. Вміст упаковки та інша інформація

Що містить Ціталопрам ПЕНСА
Ціталопрам ПЕНСА 20 мг таблетки, вкриті плівковою оболонкою

Діючою речовиною є циталопраму бромід. Кожна таблетка містить 24,98 мг циталопраму броміду, що відповідає 20 мг циталопраму.
Інші компоненти: крохмаль кукурудзяний, лактоза моногідрат, целюлоза мікрокристалічна, коповідон, гліцерол, натрію кроскармеллоза, магнію стеарат, титану діоксид, гіпромелоза, поліетиленгліколь 400.

Ціталопрам ПЕНСА 40 мг таблетки, вкриті плівковою оболонкою

Діючою речовиною є циталопраму бромід. Кожна таблетка містить 49,96 мг циталопраму броміду, що відповідає 40 мг циталопраму.
Інші компоненти: крохмаль кукурудзяний, лактоза моногідрат, целюлоза мікрокристалічна, коповідон, гліцерол, натрію кроскармеллоза, магнію стеарат, титану діоксид, гіпромелоза, поліетиленгліколь 400.

Опис зовнішнього вигляду Ціталопрам ПЕНСА та вміст упаковки
Ціталопрам ПЕНСА 20 мг таблетки, вкриті плівковою оболонкою
Упаковка по 14 і 28 таблеток, подільних, у блістері
Ціталопрам ПЕНСА 40 мг таблетки, вкриті плівковою оболонкою
Упаковка по 14 таблеток, подільних, у блістері
Власник дозволу на введення в обіг
Pensa Pharma S.p.A. – Via Ippolito Rosellini, 12 – 20124 Мілано
Виробник
Doppel Farmaceutici S.r.l. – Via Volturno, 48 – Quinto De’ Stampi – Роздзяні
Fine Foods & Pharmaceuticals N.T.M. S.p.A.
Via Grignano, 43
24041 Брембате (BG)
Італія