Сугаммадекс Пірамал

Інструкція: інформація для користувача

Сугаммадекс Пірамал 100 мг/мл розчин для ін'єкцій

сугаммадекс
Уважно прочитайте цей листок перед тим, як Вам введуть цей лікарський засіб, оскільки він містить важливу для Вас інформацію.

• Зберігайте цей листок. Можливо, Вам доведеться прочитати його ще раз.
• Якщо у Вас виникнуть будь-які сумніви, зверніться до лікаря-анестезіолога або лікаря.
• Якщо виникнуть будь-які побічні ефекти, зверніться до лікаря-анестезіолога або іншого лікаря. Це стосується також інших можливих побічних ефектів, не зазначених у цьому листку. Див. розділ 4.

Зміст цього листка

1. Що таке Сугаммадекс Пірамал і для чого його застосовують
2. Що Ви повинні знати перед введенням Сугаммадексу Пірамал
3. Як застосовують Сугаммадекс Пірамал
4. Можливі побічні ефекти
5. Як зберігати Сугаммадекс Пірамал
6. Вміст упаковки та інша інформація

1. Що таке Сугаммадекс Пірамал і для чого його застосовують

Що таке Сугаммадекс Пірамал
Сугаммадекс Пірамал містить діючу речовину — сугаммадекс. Сугаммадекс Пірамал вважається селективним зв’язуючим агентом, оскільки він специфічно зв’язується з певними м’язовими релаксантами — бромідом рокуронію або бромідом вецуронію.
Для чого застосовують Сугаммадекс Пірамал
Під час певних хірургічних операцій необхідно повне розслаблення м’язів. Це полегшує роботу хірурга. Для цього до загального знеболення додають лікарські засоби, які сприяють розслабленню м’язів. Ці препарати називаються м’язовими релаксантами, серед яких — бромід рокуронію та бромід вецуронію. Оскільки ці засоби також розслаблюють м’язи, що контролюють дихання, під час і після операції необхідна допомога у диханні (так звана штучна вентиляція легень), доки пацієнт не зможе самостійно дихати.
Сугаммадекс Пірамал застосовують для прискорення відновлення м’язової функції після операції, щоб пацієнт якомога швидше зміг знову дихати самостійно. Цей ефект досягається шляхом зв’язування сугаммадексу з бромідом рокуронію або бромідом вецуронію, що перебувають в організмі. Препарат може застосовуватися у дорослих щоразу, коли використовується бромід рокуронію або бромід вецуронію.
Його можна застосовувати новонародженим, немовлятам, дітям раннього віку, дітям та підліткам (від народження до 17 років включно) у разі застосування броміду рокуронію.

2. Що Ви повинні знати перед тим, як Вам вводитимуть Сугаммадекс Пірамал

Сугаммадекс Пірамал Вам не повинен вводитись

• якщо Ви маєте алергію на сугаммадекс або будь-який із допоміжних речовин цього лікарського засобу (перелічені в розділі 6). Повідомте анестезіологу, якщо Ви перебуваєте в такій ситуації.

Застереження та обережність
Повідомте анестезіологу перед тим, як Вам буде введено Сугаммадекс Пірамал,

• якщо Ви страждаєте або страждали раніше на захворювання нирок. Це важливо, оскільки Сугаммадекс Пірамал виводиться з організму через нирки.
• якщо Ви страждаєте або страждали раніше на захворювання печінки.
• якщо Ви страждаєте на затримку рідини в організмі (набряки).
• якщо Ви маєте захворювання, які відомі тим, що підвищують ризик кровотечі (порушення згортання крові), або якщо Ви отримуєте антикоагулянтну терапію.

Інші лікарські засоби та Сугаммадекс Пірамал
Повідомте анестезіологу, якщо Ви приймаєте, нещодавно приймали або, можливо, прийматимете будь-які інші лікарські засоби. Сугаммадекс Пірамал може впливати на інші ліки або сам зазнавати їхнього впливу.
Деякі лікарські засоби зменшують дію Сугаммадекс Пірамал
Особливо важливо повідомити анестезіологу, якщо Ви нещодавно приймали:

• товареміфен (використовується для лікування раку молочної залози).
• фузідинову кислоту (антибіотик).

Сугаммадекс Пірамал може впливати на гормональні контрацептиви
Сугаммадекс Пірамал може зменшити ефективність гормональних контрацептивів — таких як оральна контрацепція, вагінальне кільце, імплантат або внутрішньоматочна гормональна система (ВГС) — оскільки він зменшує кількість прогестинового гормону, що всмоктується. Кількість прогестину, яка втрачається під час застосування Сугаммадекс Пірамал, приблизно дорівнює кількості, що втрачається при пропуску однієї дози протизаготного засобу.
→ Якщо Ви повинні прийняти таблетку протизаготного засобу в той самий день, коли Вам вводять Сугаммадекс Пірамал, дотримуйтесь інструкцій, наведених у вкладенні до протизаготного засобу щодо пропущеної дози.
→ Якщо Ви використовуєте інші гормональні контрацептиви (наприклад, вагінальне кільце, імплантат або ВГС), Вам слід використовувати додатковий не гормональний метод контрацепції (наприклад, презерватив) протягом наступних 7 днів і дотримуватися рекомендацій, наведених у вкладенні.

Вплив на результати аналізів крові
Зазвичай Сугаммадекс Пірамал не впливає на результати аналізів крові. Проте він може вплинути на результати аналізу, що визначає рівень у крові гормону, який називається прогестерон.
Зверніться до лікаря, якщо необхідно визначити рівень прогестерону в той самий день, коли Ви отримуєте Сугаммадекс Пірамал.

Вагітність та годування груддю
Повідомте анестезіологу, якщо Ви вагітні або можете бути вагітні, або якщо Ви годуєте груддю.
Вам, можливо, все ж можуть ввести Сугаммадекс Пірамал, але спочатку Ви повинні обговорити це з лікарем.
Невідомо, чи може сугаммадекс проникати до грудного молока. Анестезіолог допоможе Вам вирішити, чи припиняти годування груддю чи утриматися від терапії сугаммадексом, враховуючи користь годування груддю для дитини та користь Сугаммадекс Пірамал для матері.

Керування транспортними засобами та використання механізмів
Сугаммадекс Пірамал не має відомого впливу на здатність керувати транспортними засобами та використовувати механізми.

Сугаммадекс Пірамал містить натрій
Цей лікарський засіб містить до 9,7 мг натрію (основний компонент кухонної солі) в кожному мл. Це відповідає 0,5 % максимальної добової норми споживання натрію, рекомендованої для дорослої людини.

3. Як застосовується Сугаммадекс Пірамал

Сугаммадекс Пірамал буде введений вам анестезіологом або під контролем анестезіолога.
Доза
Анестезіолог визначить відповідну для вас дозу Сугаммадексу Пірамал, враховуючи:

• вашу вагу;
• ступінь, у якій м’язовий релаксант ще діє на вас. Звичайна доза становить 2–4 мг на кг маси тіла у пацієнтів будь-якого віку. У дорослих, якщо необхідно термінове відновлення після м’язового розслаблення, може застосовуватися доза 16 мг/кг.

Як застосовується Сугаммадекс Пірамал
Сугаммадекс Пірамал вводиться вам анестезіологом. Препарат застосовується у вигляді одного внутрішньовенного введення.
Якщо вам введено більше Сугаммадексу Пірамал, ніж рекомендовано
Оскільки анестезіолог уважно спостерігає за вашим станом, малоймовірно, що вам введуть надмірну кількість Сугаммадексу Пірамал. Навіть якщо це станеться, вряд чи це спричинить проблеми.
Якщо у вас виникнуть будь-які сумніви щодо застосування цього лікарського засобу, зверніться до анестезіолога або іншого лікаря.

4. Можливі побічні ефекти

Як і всі лікарські засоби, цей препарат може спричиняти побічні ефекти, хоча вони не виникають у всіх
людей.
Якщо такі побічні ефекти виникнуть під час анестезії, їх виявить і пролікує анестезіолог.
Поширені побічні ефекти (можуть виникати у до 1 людини з 10)

• Кашель
• Ускладнення дихання, які можуть включати кашель або рухи, схожі на те, що пацієнт прокидається або намагається зробити вдих
• Поверхнева анестезія — можливе виходження з глибокого сну, і тоді потрібно додаткове введення анестетика. Це може призвести до того, що пацієнт рухатиметься або кашлятиме наприкінці операції
• Ускладнення під час процедури, такі як зміни частоти серцевих скорочень, кашель або рухи
• Зниження артеріального тиску через хірургічну процедуру

Непоширені побічні ефекти (можуть виникати у до 1 людини з 100)

• У пацієнтів із минулим ураженням легень спостерігалася задиця через скорочення м’язів дихальних шляхів (бронхоспазм)

• Алергічні реакції (гіперчутливість до препарату) — такі як висипання на шкірі, почервоніння шкіри, набряк мови і/або горла, утруднене дихання, зміни артеріального тиску або частоти серцевих скорочень, що іноді може призводити до серйозного зниження артеріального тиску. Серйозні алергічні або схожі на алергічні реакції можуть бути небезпечними для життя. Алергічні реакції
  частіше спостерігалися у здорових добровольців, які були свідомі

• Повернення м’язового розслаблення після операції.

Невідома частота (частота не може бути визначена на підставі наявних даних)

• Під час введення Сугаммадекс Пірамал може виникнути серйозне уповільнення роботи серця аж до зупинки серця.

Повідомлення про побічні ефекти
Якщо у вас виникли будь-які побічні ефекти, включаючи ті, що не зазначені в цій інструкції, зверніться до
анестезіолога або лікаря. Ви також можете повідомляти про побічні ефекти безпосередньо через національну
систему повідомлення, зазначену в додатку V. Повідомляючи про побічні ефекти, ви можете сприяти отриманню
додаткової інформації щодо безпеки цього лікарського засобу.

5. Як зберігати Сугаммадекс Пірамал

Зберігання повинно здійснюватися медичними працівниками.
Зберігайте цей лікарський засіб у недоступному для дітей місці.
Не використовуйте цей лікарський засіб після закінчення терміну придатності, який зазначено на упаковці та етикетці після слова «Закінчується». Термін придатності відноситься до останнього дня зазначеного місяця.
Зберігайте флакон у коробці, щоб захистити лікарський засіб від світла.
Після першого відкриття та розведення зберігайте при температурі 2–8 °C та використовуйте протягом 48 годин.
Не викидайте лікарські засоби у каналізацію або побутові відходи. Запитайте у фармацевта, як позбутися лікарських засобів, які ви більше не використовуєте. Це допоможе захистити навколишнє середовище.

6. Вміст упаковки та інша інформація

Що містить Сугаммадекс Пірамал

• Діючою речовиною є сугаммадекс. 1 мл розчину для ін’єкцій містить натрію сугаммадекс, еквівалентний 100 мг сугаммадексу. Кожен флакон об’ємом 2 мл містить натрію сугаммадекс, еквівалентний 200 мг сугаммадексу. Кожен флакон об’ємом 5 мл містить натрію сугаммадекс, еквівалентний 500 мг сугаммадексу.
• Допоміжні речовини: вода для ін’єкцій, хлоридна кислота та/або натрію гідроксид (для регулювання рН). (див. розділ 2 «Сугаммадекс Пірамал містить натрій»).

Опис зовнішнього вигляду Сугаммадексу Пірамал та вміст упаковки
Сугаммадекс Пірамал — це прозорий розчин для ін’єкцій, безбарвний або трохи жовтувато-коричневий.
Доступний у двох різних упаковках: по 10 флаконів з 2 мл розчину для ін’єкцій або
10 флаконів з 5 мл розчину для ін’єкцій.
Можливо, що не всі упаковки надходять у продаж.
Власник дозволу на введення в обіг та виробник
Piramal Critical Care B.V
Rouboslaan 32 ,
2252 TR Voorschoten
Нідерланди
Докладнішу інформацію про цей лікарський засіб можна знайти на вебсайті Європейського агентства з лікарських засобів: https://www.ema.europa.eu.

Наступна інформація призначена виключно для медичних працівників:

Детальну інформацію див. у Резюме характеристик продукту (РХП)
Сугаммадекс Пірамал.
Терапевтичні показання та дозування
Антаґонізування нейром’язового блокування, індукованого рокуронієм або вецуронієм, у дорослих.
Для педіатричної популяції: сугаммадекс рекомендовано лише для звичайного антаґонізування блокування, індукованого рокуронієм, у педіатричних пацієнтів від народження до 17 років включно.
Сугаммадекс повинен застосовуватися лише анестезіологом або під його наглядом. Рекомендується використовувати адекватну техніку нейром’язового моніторування для контролю відновлення після нейром’язового блокування (див. РХП, розділ 4.4).
Дорослі
Звичайне антаґонізування:
Якщо відновлення після блокування, індукованого рокуронієм або вецуронієм, досягло посттетанічного підрахунку (post-tetanic counts, PTC) принаймні 1–2, рекомендована доза сугаммадексу становить 4 мг/кг маси тіла. Медіанний час відновлення значення 0,9 відношення T/T становить приблизно 3 хвилини (див. РХП, розділ 5.1).
Рекомендована доза 2 мг/кг маси тіла сугаммадексу за умови спонтанного відновлення до появи T після блокування, індукованого рокуронієм або вецуронієм. Медіанний час відновлення значення 0,9 відношення T/T становить приблизно 2 хвилини (див. РХП, розділ 5.1).
Застосування рекомендованих доз для звичайного антаґонізування забезпечує трохи швидший медіанний час відновлення відношення T/T до значення 0,9 при блокуванні рокуронієм порівняно з нейром’язовим блокуванням, індукованим вецуронієм (див. РХП, розділ 5.1).
Негайне антаґонізування блокування, індукованого рокуронієм:
Коли клінічно необхідно досягти негайного антаґонізування після введення рокуронію, рекомендована доза сугаммадексу становить 16 мг/кг маси тіла. При введенні 16 мг/кг маси тіла сугаммадексу через 3 хвилини після болюсної дози 1,2 мг/кг маси тіла броміду рокуронію можна очікувати медіанного часу відновлення значення 0,9 відношення T/T приблизно 1,5 хвилини (див. РХП, розділ 5.1).
Немає даних, щоб рекомендувати застосування сугаммадексу для негайного антаґонізування після блокування, індукованого вецуронієм.
Повторне введення сугаммадексу:
У винятковому випадку нового нейром’язового блокування в післяопераційному періоді (див. РХП, розділ 4.4) після початкової дози 2 мг/кг або 4 мг/кг сугаммадексу рекомендовано введення додаткової дози сугаммадексу 4 мг/кг.
Після другої дози сугаммадексу пацієнта необхідно уважно моніторувати для підтвердження відновлення нейром’язової функції.
Порушення функції нирок:
Застосування сугаммадексу у пацієнтів із тяжким порушенням функції нирок (включаючи пацієнтів, яким необхідна діаліз (ClCr < 30 мл/хв)) не рекомендовано (див. РХП, розділ 4.4).
Пацієнти з ожирінням:
У пацієнтів із ожирінням, включаючи пацієнтів із патологічним ожирінням (індекс маси тіла ≥ 40 кг/м²), дозу сугаммадексу слід розраховувати на основі фактичної маси тіла. Слід дотримуватися тих самих рекомендацій щодо дозування, що й для дорослих.
Педіатрична популяція (від народження до 17 років включно)
Сугаммадекс Пірамал 100 мг/мл можна розчинити до концентрації 10 мг/мл для підвищення точності дозування у педіатричній популяції (див. РХП, розділ 6.6).
Звичайне антаґонізування:
Рекомендовано введення дози 4 мг/кг сугаммадексу для антаґонізування блокування, індукованого рокуронієм, якщо відновлення досягло PTC принаймні 1–2.
Рекомендовано введення дози 2 мг/кг сугаммадексу для антаґонізування блокування, індукованого рокуронієм, при появі T (див. РХП, розділ 5.1).
Протипоказання
Гіперчутливість до активної речовини або будь-якого з допоміжних речовин, перелічених у розділі 6.1 РХП.
Особливі застереження та заходи обережності щодо застосування
Як і в звичайній практиці післяанестезії, після нейром’язового блокування рекомендовано моніторувати пацієнта в безпосередньому післяопераційному періоді з метою виключення небажаних явищ, включаючи повторну появу нейром’язового блокування.
Моніторування дихальної функції під час відновлення:
Після антаґонізування нейром’язового блокування пацієнтам слід забезпечити дихальну підтримку до відновлення адекватного спонтанного дихання. Навіть якщо антаґонізування нейром’язового блокування є повним, інші лікарські засоби, що використовуються в пері- та післяопераційному періодах, можуть знижувати дихальну функцію, і тому може залишатися необхідність у дихальній підтримці.
У разі повторного виникнення нейром’язового блокування після екстубації слід забезпечити адекватну вентиляцію.
Повторне виникнення нейром’язового блокування:
У клінічних дослідженнях із учасниками, яким вводили рокуроній або вецуроній, при застосуванні сугаммадексу в дозі, вказаній для глибокого нейром’язового блокування, за даними нейром’язового моніторування або клінічними ознаками було відзначено частоту повторного виникнення нейром’язового блокування 0,20%. Застосування доз, нижчих за рекомендовані, може призвести до збільшення ризику повторного виникнення нейром’язового блокування після початкового антаґонізування і не рекомендовано (див. РХП, розділ 4.2 та розділ 4.8).
Вплив на гемостаз:
У дослідженні у добровольців дози сугаммадексу 4 мг/кг та 16 мг/кг призводили до максимального подовження середнього часу активованої часткової тромбопластинової проби (activated partial thromboplastin time, aPTT) на 17 і 22% відповідно та міжнародного нормалізованого відношення часу протромбіну [prothrombin time international normalised ratio, PT(INR)] — на 11 і 22% відповідно. Ці незначні подовження середніх значень aPTT та PT(INR) були короткотривалими (≤ 30 хвилин). На підставі клінічних баз даних (N=3 519) та окремого дослідження з участю 1 184 пацієнтів, яким проводили операцію через перелом шийки стегна/велику операцію заміни суглоба, не було виявлено клінічно значущого впливу сугаммадексу в дозі 4 мг/кг, застосованого окремо або в комбінації з антикоагулянтами, на частоту пері- або післяопераційних кровотечевих ускладнень.
У дослідженнях in vitro було виявлено фармакодинамічну взаємодію (подовження aPTT та PT) з антагоністами вітаміну К, негепаринованою гепарином, гепариноїдами з низькою молекулярною масою, ривароксабаном та дабігатраном. У пацієнтів, яким проводять звичайну профілактику антикоаґуляцією після операції, ця фармакодинамічна взаємодія не має клінічного значення. Слід дотримуватися обережності при розгляді можливості застосування сугаммадексу у пацієнтів, які отримують антикоаґулянтну терапію через наявну попередню або супутню патологію.
Збільшення ризику кровотечі не можна виключити у пацієнтів:

• зі спадковими дефіцитами факторів згортання, залежних від вітаміну К;
• з попередніми коаґулопатіями;
• які отримують похідні кумарину та мають значення МНЗ понад 3,5;
• які використовують антикоаґулянти та отримують дозу 16 мг/кг сугаммадексу. Якщо є медична необхідність у введенні сугаммадексу цим пацієнтам, анестезіолог повинен вирішити, чи переважають переваги можливі ризики кровотечевих ускладнень, враховуючи історію пацієнта щодо кровотеч та тип запланованої хірургічної операції. Якщо сугаммадекс застосовується цим пацієнтам, рекомендовано контролювати гемостаз та параметри згортання крові.

Час очікування перед повторним введенням засобів нейром’язового блокування після антаґонізування
сугаммадексом:
Таблиця 1: Повторне введення рокуронію або вецуронію після звичайного антаґонізування (до 4 мг/кг
сугаммадексу):

Тривалість початку нейром’язового блокування може бути подовжена до приблизно 4 хвилин, а тривалість нейром’язового блокування може бути скорочена до приблизно 15 хвилин після повторного введення 1,2 мг/кг рокуронію протягом 30 хвилин після введення Сугаммадекс Пірамал.
На підставі фармакокінетичних моделей у пацієнтів із легким або помірним нирковим ураженням рекомендований час очікування для повторного застосування 0,6 мг/кг рокуронію або 0,1 мг/кг вецуронію після звичайного антагонізму за допомогою Сугаммадекс Пірамал становить 24 години. Якщо потрібен коротший час очікування, доза рокуронію для нового нейром’язового блокування має становити 1,2 мг/кг.
Повторне введення рокуронію або вецуронію після негайного антагонізму (16 мг/кг Сугаммадекс Пірамал): у дуже рідкісних випадках, коли це може бути необхідним, рекомендований час очікування становить 24 години.
Якщо необхідно створити нейром’язовий блок перед закінченням рекомендованого часу очікування, слід використовувати нейром’язовий блокатор, що не є стероїдом. Початок дії деполяризуючого засобу для нейром’язового блокування може бути повільнішим, ніж очікувалося, оскільки значна частина постсинаптичних нікотинових рецепторів може все ще бути зайнята засобом для нейром’язового блокування.

Порушення функції нирок:
Застосування Сугаммадекс Пірамал не рекомендується у пацієнтів із тяжким нирковим ураженням, включаючи тих, хто потребує діалізу (див. ІІІ, розділ 5.1).

Поверхнева анестезія:
У клінічних дослідженнях під час навмисного антагонізму нейром’язового блокування під час анестезії іноді спостерігали ознаки поверхневої анестезії (рухи, кашель, гримаси, сисання ендотрахеального трубки).
Якщо нейром’язовий блок усувається, а анестезія ще триває, слід вводити додаткові дози анестетика і/або опіоїду за клінічними показаннями.

Виражена брадикардія:
У рідкісних випадках спостерігалася виражена брадикардія через кілька хвилин після введення Сугаммадекс Пірамал для антагонізму нейром’язового блокування. Брадикардія іноді може призводити до зупинки серця (див. ІІІ, розділ 4.8). Пацієнтів необхідно ретельно спостерігати за гемодинамічними змінами під час та після антагонізму нейром’язового блокування. Якщо спостерігається клінічно значуща брадикардія, слід проводити лікування антихолінергічними засобами, такими як атропін.

Порушення функції печінки:
Оскільки Сугаммадекс Пірамал не метаболізується і не виводиться через печінку, дослідження у пацієнтів із ураженням печінки не проводилися. Пацієнтів із тяжким ураженням печінки слід лікувати з великою обережністю. Якщо ураження печінки супроводжується коагулопатією, див. інформацію щодо впливу на гемостаз.

Застосування в умовах відділення інтенсивної терапії:
Сугаммадекс Пірамал не досліджувався у пацієнтів, яким рокуроній або вецуроній вводилися в умовах відділення інтенсивної терапії.

Застосування для антагонізму блокування, викликаного міорелаксантами, відмінними від рокуронію та вецуронію:
Сугаммадекс Пірамал не слід використовувати для антагонізму блокування, викликаного нестероїдними нейром’язовими блокаторами, такими як сукцилхолін або бензилізохінолінові сполуки.
Сугаммадекс Пірамал не слід використовувати для усунення нейром’язового блокування, викликаного стероїдними нейром’язовими блокаторами, відмінними від рокуронію та вецуронію, оскільки в цих випадках відсутні дані щодо ефективності та безпеки. Є обмежені дані щодо антагонізму блокування, викликаного панкуронієм, але використання Сугаммадекс Пірамал у цьому випадку не рекомендується.

Затримане відновлення:
Стани, що призводять до подовженого часу циркуляції, такі як серцево-судинні захворювання, похилий вік (див. ІІІ, розділ 4.2 щодо часу до відновлення у літніх пацієнтів) або стан із набряками (наприклад, тяжке ураження печінки), можуть бути пов’язані з довшими термінами відновлення.

Реакції гіперчутливості до лікарського засобу:
Лікарі повинні бути готові до можливих реакцій гіперчутливості до лікарського засобу (включаючи анафілактичні реакції) та приймати необхідні заходи обережності (див. ІІІ, розділ 4.8).

Натрій:
Цей лікарський засіб містить до 9,7 мг натрію на мл, що еквівалентно 0,5% максимальної добової дози, рекомендованої ВООЗ (2 г натрію на добу для дорослої людини).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші форми взаємодії
Інформація, наведена в цьому розділі, ґрунтується на спорідненості зв’язування Сугаммадекс Пірамал з іншими лікарськими засобами, неклінічних дослідженнях, клінічних дослідженнях та моделюванні, виконаному з урахуванням фармакодинамічної дії нейром’язових блокаторів та фармакокінетичної взаємодії між нейром’язовими блокаторами та Сугаммадекс Пірамал. На підставі цих даних не очікуються клінічно значущі фармакодинамічні взаємодії з іншими лікарськими засобами, за винятком наступних:
Для томоксифену та фузидової кислоти не вдалося виключити взаємодії, пов’язані з витісненням (не очікуються клінічно значущі взаємодії, пов’язані з захопленням).
Для гормональних контрацептивів не вдалося виключити клінічно значущу взаємодію, пов’язану з захопленням (не очікуються взаємодії, пов’язані з витісненням).

Взаємодії, що можуть порушити ефективність Сугаммадекс Пірамал (взаємодії, пов’язані з витісненням):
Введення деяких лікарських засобів після Сугаммадекс Пірамал теоретично може витісняти рокуроній або вецуроній із комплексу з Сугаммадекс Пірамал. Це може призвести до повторного виникнення нейром’язового блокування. У такому випадку пацієнта слід штучно вентилювати. Якщо лікарський засіб вводиться інфузією, його введення слід припинити. У випадках, коли можуть виникнути потенційні взаємодії, пов’язані з витісненням, пацієнтів, яким введено інший лікарський засіб парентерально протягом 7,5 годин після введення Сугаммадекс Пірамал, необхідно ретельно спостерігати за ознаками повторного виникнення нейром’язового блокування (протягом приблизно 15 хвилин).

Томоксифен:
Щодо томоксифену, який має відносно високу спорідненість до Сугаммадекс Пірамал та може мати відносно високі концентрації в плазмі, може відбуватися часткове витіснення вецуронію або рокуронію з комплексу з Сугаммадекс Пірамал. Лікарі повинні усвідомлювати, що відновлення значення 0,9 відношення T/T може бути затримано у пацієнтів, яким томоксифен введено в день операції.

Внутрішньовенне введення фузидової кислоти:
Застосування фузидової кислоти на передопераційному етапі може призвести до певного затримки відновлення значення 0,9 відношення T/T. На постопераційному етапі повторне виникнення нейром’язового блокування не очікується, оскільки швидкість інфузії фузидової кислоти триває кілька годин, а рівні в крові накопичуються протягом 2–3 днів. Щодо повторного введення Сугаммадекс Пірамал, див. ІІІ, розділ 4.2.

Взаємодії, що можуть порушити ефективність інших лікарських засобів (взаємодії, пов’язані з захопленням):
Введення Сугаммадекс Пірамал може призвести до зниження ефективності деяких лікарських засобів через зниження їхніх плазмових концентрацій (вільних). Якщо таке відбувається, лікар повинен розглянути можливість повторного введення лікарського засобу, введення терапевтично еквівалентного засобу (за можливості з іншої хімічної групи) і/або нефармакологічні заходи, залежно від того, що є найбільш доцільним.

Гормональні контрацептиви:
Оцінюється, що взаємодія між 4 мг/кг Сугаммадекс Пірамал та прогестином призводить до зниження експозиції прогестину (34% AUC), що аналогічне зниженню, яке спостерігається при затримці прийому щоденного гормонального контрацептиву на 12 годин, що може призвести до зниження ефективності. Щодо естрогенів, передбачається, що ефект менш виражений.
Тому введення болюсної дози Сугаммадекс Пірамал вважається еквівалентним пропуску щоденного прийому орального стероїдного контрацептиву (комбінованого або лише прогестинового). Якщо Сугаммадекс Пірамал вводиться в той самий день, коли приймається оральний контрацептив, слід дотримуватися рекомендацій, наведених у інструкції щодо пропущених доз. У разі неоральних гормональних контрацептивів жінка повинна використовувати додатковий не гормональний метод контрацепції протягом наступних 7 днів і дотримуватися рекомендацій, наведених у інструкції до лікарського засобу.

Взаємодії, пов’язані з тривалою дією рокуронію або вецуронію:
Під час застосування в постопераційному періоді лікарських засобів, що посилюють нейром’язовий блок, слід особливо уважно стежити за можливим повторним виникненням нейром’язового блокування. Див. інструкцію до рокуронію або вецуронію щодо переліку конкретних лікарських засобів, що посилюють нейром’язовий блок. Якщо спостерігається повторне виникнення нейром’язового блокування, пацієнту може знадобитися штучна вентиляція легень та повторне введення Сугаммадекс Пірамал (див. ІІІ, розділ 4.2).

Фертильність, вагітність та годування грудьми

Вагітність
Клінічні дані щодо впливу Сугаммадекс Пірамал на вагітність відсутні.
Дослідження на тваринах не виявили прямих або непрямих шкідливих ефектів щодо вагітності, ембріонального/фетального розвитку, пологів або постнатального розвитку.
Необхідно дотримуватися обережності при введенні цього лікарського засобу вагітним жінкам.

Годування грудьми
Невідомо, чи виділяється Сугаммадекс Пірамал з грудним молоком. Дослідження на тваринах показали виділення Сугаммадекс Пірамал з грудним молоком. Оральна біодоступність циклодекстринів загалом низька, і не очікуються ефекти на немовлят після введення однієї дози жінці, яка годує грудьми.
Потрібно вирішити, чи припиняти годування грудьми чи припинити терапію/відмовитися від терапії Сугаммадекс Пірамал, враховуючи користь годування грудьми для дитини та користь терапії для жінки.

Фертильність
Вплив Сугаммадекс Пірамал на фертильність людини не досліджувався. Дослідження на тваринах щодо оцінки фертильності не виявили шкідливих ефектів.

Небажані ефекти

Короткий огляд профілю безпеки
Сугаммадекс Пірамал застосовується одночасно з нейром’язовими блокаторами та анестетиками у хірургічних пацієнтів. Тому встановити причинно-наслідковий зв’язок з небажаними подіями важко. Найчастіші небажані реакції, що повідомлялися у хірургічних пацієнтів: кашель, респіраторні ускладнення під час анестезії, ускладнення від анестезії, інтраопераційна гіпотензія та ускладнення від процедури (часто (≥ 1/100, < 1/10)).

Таблиця 2: Таблиця небажаних реакцій
Безпеку Сугаммадекс Пірамал оцінювали у 3 519 унікальних суб’єктів на підставі об’єднаного бази даних безпеки досліджень фази I–III. У плацебо-контрольованих дослідженнях, у яких суб’єкти отримували анестезію та/або нейром’язові блокатори (1 078 суб’єктів, які отримували Сугаммадекс Пірамал, проти 544, які отримували плацебо), були зареєстровані наступні небажані реакції:
[Дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100, < 1/10), нечасто (≥ 1/1 000, < 1/100), рідко (≥ 1/10 000, < 1/1 000), дуже рідко (< 1/10 000)]

Опис вибраних побічних реакцій
Реакції гіперчутливості до лікарського засобу:
У деяких пацієнтів та добровольців спостерігалися реакції гіперчутливості, включаючи анафілаксію (додаткову інформацію щодо добровольців див. нижче в розділі «Інформація щодо здорових добровольців»). У клінічних дослідженнях хірургічних пацієнтів ці реакції були зареєстровані як нерідкісні, а у повідомленнях після виходу на ринок частота їх виникнення невідома.
Ці реакції варіювалися від ізольованих шкірних проявів до тяжких системних реакцій (наприклад, анафілаксія, анафілактичний шок) і виникали у пацієнтів, які раніше не мали контакту з сугаммадексом.
Симптоми, пов’язані з цими реакціями, можуть включати: почервоніння, кропив’янку, еритематозну висипку, (важку) гіпотензію, тахікардію, набряк мови, набряк гортані, бронхоспазм та обструктивні легеневі події. Тяжкі реакції гіперчутливості можуть бути летальними.
У повідомленнях після виходу на ринок спостерігалися випадки гіперчутливості до сугаммадексу та до комплексу сугаммадекс-рокуронію.
Дихальні ускладнення під час анестезії:
Дихальні ускладнення під час анестезії включали опір через ендотрахеальну трубку, кашель, легкий опір при інтубації, реакцію пробудження під час хірургічного втручання, кашель під час анестезії або хірургічної процедури, або спонтанне дихання пацієнта, пов’язане з анестезією.
Ускладнення, пов’язані з анестезією:
До ускладнень, пов’язаних з анестезією, які свідчать про відновлення нейром’язової функції, належать рух кінцівки або тулуба, кашель під час анестезії або хірургічної процедури, гримаси або сиснутий рух ендотрахеальної трубки. Див. ІМ, розділ 4.4 «легка анестезія».
Ускладнення, пов’язані з процедурою:
Ускладнення, пов’язані з процедурою, включали кашель, тахікардію, брадикардію, рух і підвищення частоти серцевих скорочень.
Виражена брадикардія:
У постмаркетинговому досвіді спостерігалися окремі випадки вираженої брадикардії та брадикардії з зупинкою серця через кілька хвилин після введення сугаммадексу (див. ІМ, розділ 4.4).
Повторне виникнення нейром’язового блокаду:
У клінічних дослідженнях пацієнтів, яким вводили рокуроній або векуроній, та сугаммадекс у дозі, вказаній для глибокого нейром’язового блокаду (N=2 022), за даними нейром’язового моніторингу або клінічних ознак було виявлено 0,20% випадків повторного виникнення нейром’язового блокаду (див. ІМ, розділ 4.4).
Інформація щодо здорових добровольців:
Одне рандомізоване подвійне сліпе дослідження вивчало частоту виникнення підозрюваних реакцій гіперчутливості у здорових добровольців, яким вводили до 3 доз плацебо (N=76), сугаммадекс у дозі 4 мг/кг (N=151) або сугаммадекс у дозі 16 мг/кг (N=148). Підозрювані випадки гіперчутливості підтверджувала незалежна сліпа комісія. Підтверджена частота гіперчутливості становила відповідно 1,3%, 6,6% та 9,5% у групах плацебо, сугаммадексу 4 мг/кг та сугаммадексу 16 мг/кг. Випадків анафілаксії після введення плацебо або сугаммадексу 4 мг/кг не було. Був зареєстрований один підтверджений випадок анафілаксії після першої дози сугаммадексу 16 мг/кг (частота 0,7%). Не було виявлено збільшення частоти чи тяжкості реакцій гіперчутливості при повторному введенні сугаммадексу.
У попередньому дослідженні з аналогічним дизайном було зафіксовано три підтверджених випадки анафілаксії, усі після введення сугаммадексу 16 мг/кг (частота 2,0%).
У зведеній базі даних досліджень фази 1 побічні реакції, які вважалися нерідкісними (≥ 1/100, < 1/10) або дуже нерідкісними (≥ 1/10) і спостерігалися частіше у пацієнтів, яким вводили сугаммадекс, ніж у групі плацебо, включали дисгевзію (10,1%), головний біль (6,7%), нудоту (5,6%), кропив’янку (1,7%), свербіж (1,7%), запаморочення (1,6%), блювоту (1,2%) та біль у животі (1,0%).
Додаткова інформація щодо спеціальних популяцій
Пацієнти з історією легеневих ускладнень:
У постмаркетингових даних та в одному спеціалізованому клінічному дослідженні у пацієнтів з історією легеневих ускладнень серед побічних реакцій, які можливо пов’язані з лікарським засобом, було зареєстровано бронхоспазм. Як і у всіх пацієнтів з історією легеневих ускладнень, лікар повинен бути обережним щодо можливого розвитку бронхоспазму.
Педіатрична популяція
У дослідженнях у дітей від народження до 17 років профіль безпеки сугаммадексу (до 4 мг/кг) загалом був подібним до профілю, виявленого у дорослих.
Пацієнти з патологічною ожирістю
У спеціалізованому клінічному дослідженні пацієнтів з патологічною ожирістю профіль безпеки загалом був подібним до профілю дорослих пацієнтів у зведених дослідженнях фази 1–3 (див. Таблицю 2).
Пацієнти з тяжким системним захворюванням
У дослідженні пацієнтів, яким було присвоєно клас American Society of Anesthesiologists (ASA) 3 або 4 (пацієнти з тяжким системним захворюванням або пацієнти з тяжким системним захворюванням, що постійно загрожує життю), профіль побічних реакцій у пацієнтів класу ASA 3 та 4 загалом був подібним до профілю дорослих пацієнтів у зведених дослідженнях фази 1–3 (див. Таблицю 2), див. ІМ, розділ 5.1.
Передозування
У клінічних дослідженнях був зареєстрований один випадок випадкового передозування дозою 40 мг/кг маси тіла, який не супроводжувався значущими побічними реакціями. У дослідженні переносимості у людини сугаммадекс вводили в дозах до 96 мг/кг маси тіла. Подій, пов’язаних із дозою, або серйозних побічних реакцій не повідомлялося.
Сугаммадекс можна видалити за допомогою гемодіалізу з використанням фільтра з високим потоком, але не з низьким потоком. На підставі клінічних досліджень концентрація сугаммадексу у плазмі знижується до 70% після сеансу діалізу тривалістю від 3 до 6 годин.
Список допоміжних речовин
Кислота хлоридна 3,7% (для коригування рН) та/або натрію гідроксид (для коригування рН)
Вода для ін’єкційних засобів
Термін придатності
3 роки
Після першого відкриття та розведення хімічна та фізична стабільність під час використання підтверджена протягом 48 годин при температурі від 2 °C до 25 °C. З мікробіологічної точки зору розведений препарат слід використовувати негайно. Якщо препарат не використовується негайно, час і умови зберігання до використання є відповідальністю користувача; зазвичай не повинні перевищувати 24 години при температурі від 2 °C до 8 °C, якщо розведення не було виконано в умовах контролюваної асептичної технології та валідації.
Особливі заходи щодо зберігання
Зберігати при температурі нижче 30 °C.
Не заморожувати.
Тримати флакон у зовнішній упаковці для захисту від світла.
Щодо умов зберігання розведеного препарату див. ІМ, розділ 6.3.
Особливі заходи щодо утилізації та приготування
Сугаммадекс Пірамал можна вводити через інфузійну систему разом із наступними внутрішньовенними розчинами: натрію хлорид 9 мг/мл (0,9%), глюкоза 50 мг/мл (5%), натрію хлорид 4,5 мг/мл (0,45%), глюкоза 25 мг/мл (2,5%), лактат Рінгера, розчин Рінгера, глюкоза 50 мг/мл (5%) у натрію хлориді 9 мг/мл (0,9%).
Інфузійну лінію слід добре промити (наприклад, 0,9% розчином натрію хлориду) між введенням Сугаммадексу Пірамал та інших лікарських засобів.
Застосування у педіатричній популяції
Для педіатричних пацієнтів Сугаммадекс Пірамал можна розчиняти натрію хлоридом 9 мг/мл (0,9%) до кінцевої концентрації 10 мг/мл (див. ІМ, розділ 6.3).