Інструкція: інформація для пацієнта

Лоразепам Ратіофарм 1 мг таблетки в оболонці, 2,5 мг таблетки в оболонці

Лікарський засіб-дженерик
Уважно прочитайте цю інструкцію, перш ніж розпочати застосування цього лікарського засобу, оскільки вона містить важливу інформацію для вас.

Зберігайте цю інструкцію. Можливо, її знадобиться прочитати ще раз.
Якщо у вас виникнуть будь-які сумніви, звертайтеся до лікаря або фармацевта.
Цей лікарський засіб призначено виключно для вас. Не передавайте його іншим особам, навіть якщо їхні симптоми збігаються з вашими, оскільки це може бути небезпечним.
Якщо виникнуть будь-які побічні ефекти, включаючи ті, що не зазначені в цій інструкції, повідомте про це лікареві або фармацевту. Див. розділ 4.

Зміст цієї інструкції

Що таке Лоразепам Ратіофарм і для чого його застосовують
Що варто знати, перш ніж приймати Лоразепам Ратіофарм
Як приймати Лоразепам Ратіофарм
Можливі побічні ефекти
Як зберігати Лоразепам Ратіофарм
Вміст упаковки та інша інформація

1. Що таке Лоразепам Ратіофарм і для чого він призначений

Лоразепам Ратіофарм містить лоразепам, речовину, яка належить до групи лікарських засобів,
що називаються бензодіазепінами, які використовуються для полегшення станів сильного емоційного та психологічного нездужання,
що викликають серйозний дискомфорт і іноді обмежують звичайні види діяльності.
Тому цей лікарський засіб призначений для лікування:

тривожності, станів напруження та інших розладів, пов’язаних із тривогою (соматичних або психіатричних);
розладів сну (нестримності).

2. Що Ви повинні знати перед прийомом Лоразепам Ратіофарм

Не приймайте Лоразепам Ратіофарм

якщо Ви маєте алергію до діючої речовини, інших лікарських засобів подібної дії (інших бензодіазепінів) або будь-якого з інших компонентів цього лікарського засобу (перелічених у розділі 6);
якщо Ви страждаєте захворюванням, що призводить до м’язової слабкості та втому (міастенія гравіс);
якщо маєте серйозні проблеми з диханням (серйозна дихальна недостатність);
якщо маєте серйозні проблеми з печінкою (серйозна печінкова недостатність);
якщо маєте проблеми з диханням під час сну (нічна апноея);
якщо приймаєте інші ліки, що мають заспокійливу дію на центральну нервову систему (наприклад, антипсихотичні, антидепресанти, гіпнотики) або інші ліки, що використовуються для сприяння сну, якщо тільки лікар не вважає це абсолютно необхідним;
якщо страждаєте підвищенням тиску всередині ока (вузькокутна глаукома);
під час вагітності;
під час годування грудьми;
для лікування дитини (див. також розділ «Попередження та обережність»);
разом з алкогольними напоями.

Попередження та обережність
Зверніться до лікаря або фармацевта перед прийомом Лоразепам Ратіофарм.
Тривалість лікування
Тривалість лікування має бути якомога коротшою і не повинна перевищувати 4 тижні
для лікування безсоння та 8–12 тижнів для лікування тривожності, включаючи
період поступового припинення прийому.
Тривалість лікування може бути продовжена після уважного перегляду Вашого стану здоров’я лікарем.
Не припиняйте, не збільшуйте і не зменшуйте дозу лікарського засобу без попередньої консультації з лікарем.
Зверніть особливу увагу та проконсультуйтеся з лікарем перед прийомом Лоразепам Ратіофарм:

якщо Ви похилого віку;
якщо Ваша дихальна функція порушена (хронічна дихальна недостатність). Цей лікарський засіб може знижувати спонтанну здатність до дихання. Проблеми з диханням можуть бути пов’язані також із такими станами:
- Ви страждаєте захворюваннями серця (серцева недостатність);
- Ви страждаєте низьким артеріальним тиском;
- Ви страждаєте загальними проблемами з диханням, хронічною неспроможністю адекватно та регулярно дихати, навіть у стані спокою або під навантаженням. Якщо Ви маєте один із цих станів і починаєте лікування лоразепамом, лікар буде регулярно проводити медичні огляди;
маєте або мали алергічні реакції на бензодіазепіни. Цей лікарський засіб може викликати серйозні та швидко наростаючі алергічні реакції (анапілактичні реакції) або набряк обличчя, язика та горла з неможливістю ковтання та дихання (ангіоедема). Іноді ці реакції можуть бути смертельними. Як тільки з’являться один або кілька симптомів, негайно зверніться до найближчого пункту невідкладної допомоги. У таких випадках лікар порадить Вам більше не приймати ліки на основі лоразепаму та продовжити лікування іншими засобами;
маєте або мали проблеми зі зловживанням алкоголем, наркотиками або ліками, оскільки лоразепам також може викликати залежність (див. розділ «Розвиток залежності, реакції на припинення прийому та зловживання ліками»);
якщо функція Вашої печінки порушена або функція нирок порушена; лікар порадить найбільш відповідну дозу для Вашого стану;
якщо Ви страждаєте психічним захворюванням (серйозний стан розуму, при якому людина втрачає контакт з реальністю та здатність чітко мислити та судити) або страждаєте депресією чи тривожними станами, пов’язаними з депресією. Після застосування бензодіазепінів існуюча депресія може проявитися або погіршитися, аж до спроб самогубства.

Розлади пам’яті
Після прийому Лоразепам Ратіофарм Ви можете мати труднощі з пригадуванням того, що відбувалося
після прийому лікарського засобу.
Бензодіазепіни можуть викликати розвиток антероградної амнезії (втрати пам’яті, що не порушує минулі спогади, але значно обмежує здатність людини запам’ятовувати нову інформацію) або інших розладів пам’яті.
Це явище проявляється частіше через кілька годин після прийому препарату, тому, щоб зменшити ризик його виникнення, Ви повинні мати змогу спати безперервно 7–8 годин після прийому Лоразепам Ратіофарм. Тому рекомендується забезпечити собі можливість спати 7–8 годин після прийому цього лікарського засобу.
Парадоксальні розлади
Лоразепам Ратіофарм може викликати психічні реакції та ефекти, протилежні до очікуваних (парадоксальні ефекти) (див. розділ 4). Ці ефекти частіші у дітей та літніх людей.
Якщо Ви відчуваєте ці ефекти, зверніться до лікаря, який порадить правильний спосіб припинення прийому цього лікарського засобу.
Розвиток толерантності та залежності, реакції на припинення прийому та зловживання ліками
Може виникнути зниження ефективності (толерантність) цього лікарського засобу після тривалого застосування. Цей лікарський засіб рекомендовано застосовувати лише короткотривало.
Прийом цього лікарського засобу також підвищує чутливість до дії алкоголю та інших ліків, що впливають на роботу мозку. Тому проконсультуйтеся з лікарем, якщо Ви приймаєте алкоголь або ліки цього типу.
Застосування бензодіазепінів, зокрема Лоразепам Ратіофарм, може призвести до залежності. Ризик залежності зростає при вищих дозах та тривалому застосуванні. Ризик залежності також зростає, якщо у Вас було зловживання алкоголем або ліками, або у разі наявності значущих розладів особистості.
Зверніться до свого лікаря, якщо:

Ви приймали або приймаєте нині нелегальні речовини;
регулярно вживаєте алкоголь або раніше часто вживали великі кількості алкоголю;
у минулому або зараз Ви відчуваєте бажання приймати великі кількості ліків;
маєте розлади особистості, наприклад, труднощі у спілкуванні з іншими людьми або труднощі в певних життєвих ситуаціях, навіть якщо Ви не усвідомлювали цих проблем.

У принципі, бензодіазепіни слід застосовувати лише короткотривало та припиняти поступово. Перед початком лікування Ви та Ваш лікар повинні домовитися, як довго Ви будете приймати ліки.
Якщо Ви раптово припините прийом лікарського засобу або швидко зменшите дозу, можуть виникнути реакції на припинення прийому. Не припиняйте раптово прийом цього лікарського засобу. Проконсультуйтеся з лікарем щодо того, як правильно припинити лікування.
Деякі реакції на припинення прийому можуть бути небезпечними для життя.
Симптоми абстиненції можуть варіювати від легкого депресивного настрою та безсоння до більш серйозного стану з м’язовими та черевними спазмами, блювотою, пітливістю, тремором та судомами. Серйозніші симптоми абстиненції, включаючи небезпечні для життя реакції, можуть включати дельірійний тремор, депресію, галюцинації, манію, психоз, судоми та самогубства. Судоми/епілептичні напади можуть частіше виникати у пацієнтів із існуючими судомними розладами або у тих, хто приймає інші ліки, що знижують судомний поріг, наприклад антидепресанти.
Інші симптоми абстиненції можуть включати: головний біль, тривожність, нервозність, напругу, сплутаність свідомості та дратівливість, депресивний настрій, відчуття запаморочення, відчуття відчуження від себе та зовнішнього світу, підвищену чутливість до шуму, шум у вухах (тинітус), поколювання та оніміння кінцівок, чутливість до світла, шуму та фізичного контакту / зміни сприйняття, непрохідні рухи, біль у шлунку, відсутність апетиту, діарею, напади паніки, м’язові болі, стан збудження, підвищене відчуття серцебиття (серцебиття), прискорене серцебиття (тахікардія), відчуття втрати рівноваги, надмірні рефлекси, втрату здатності пригадувати недавні події та підвищення температури тіла.
Симптоми, для лікування яких Вам було призначено цей лікарський засіб, можуть тимчасово повернутися (феномен «рикошету»).
Симптоми абстиненції можуть виникнути навіть після припинення рекомендованого лікування вже через одну тиждень терапії.
Симптоми абстиненції можуть виникати також при переході з бензодіазепіну з тривалою дією (наприклад, лоразепам) на інший з короткою дією. Тому не рекомендується переходити з одного бензодіазепіну на інший. Лікар порадить найбільш відповідне лікування для Вашого випадку.
Важливо знати, що після закінчення лікування цим лікарським засобом симптоми, які були причиною лікування (наприклад, безсоння та тривожність), можуть знову з’явитися, іноді навіть інтенсивніше, ніж раніше (симптоми «рикошету»).
Оскільки виникнення симптомів абстиненції або «рикошету» найімовірніше при тривалому лікуванні або високих дозах та при раптовому припиненні, для мінімізації виникнення таких симптомів (зміни настрою та розлади сну) рекомендується поступово зменшувати дозу до повної відмови від лікування. Не давайте Лоразепам Ратіофарм родичам чи друзям. Зберігайте цей лікарський засіб у безпечному місці, щоб він не міг завдати шкоди іншим людям.
Крім того, Ви повинні припинити лікування та негайно повідомити лікаря, якщо виникнуть:
розлади поведінки, такі як нервозність, збудження, дратівливість, агресивність, почуття розчарування, гнів, кошмари, галюцинації, психози та зміни поведінки, тривожні стани, ворожість, збудження, розлади сну/безсоння, сексуальне збудження, заспокоєння, втому, сонливість, втрата м’язової координації, сплутаність свідомості, депресія, запаморочення, зміни в лібідо, імпотенція, зниження оргазму. Такі реакції частіші у дітей та літніх людей (див. розділ 4).
Якщо Ви похилого віку і/або маєте певні станів здоров’я
Якщо Ви похилого віку і/або Ваш загальний стан здоров’я дуже слабкий або Ви маєте серйозні захворювання мозку (особливо церебральний атеросклероз), Ви більш чутливі до дії цього лікарського засобу. Якщо Ви страждаєте низьким артеріальним тиском, цей лікарський засіб може спричинити збільшення кількості епізодів зниження тиску.
Тому рекомендується застосовувати цей лікарський засіб у якомога нижчій дозі або уникати його застосування.
Якщо Ви маєте серйозні проблеми з печінкою
Якщо Ви страждаєте серйозними проблемами з печінкою, пов’язаними або непов’язаними з нейрологічними симптомами, такими як сплутаність свідомості, порушення рівня свідомості або кома, лоразепам не повинен застосовуватися, оскільки це може погіршити Ваш стан (див. також розділ «Не приймайте Лоразепам Ратіофарм»).
Діти
Ефективність та безпека застосування лоразепаму у дітей молодше 12 років не встановлені.
Застосування бензодіазепінів у дітей не рекомендовано, якщо тільки лікар не вважає це абсолютно необхідним. У таких випадках тривалість лікування має бути якомога коротшою.
Інші ліки та Лоразепам Ратіофарм
Повідомте лікаря або фармацевта, якщо Ви приймаєте, нещодавно приймали або можете приймати будь-які інші ліки.
Уникайте прийому цього лікарського засобу, якщо Ви приймаєте ліки, що пригнічують центральну нервову систему (заспокійливу дію на мозок), якщо тільки це не є абсолютно необхідно, оскільки одночасний прийом цих ліків може призвести до надмірної заспокійливої дії (глибоке заспокоєння) або мати дуже серйозні наслідки для дихання (дихальну депресію).
Спільне застосування Лоразепам Ратіофарм та опіоїдів (сильних знеболювальних, ліків для замісної терапії або засобів від кашлю) підвищує ризик сонливості, труднощів із диханням (дихальна депресія), коми та може бути небезпечним для життя пацієнта. Тому спільне застосування слід розглядати лише у випадках, коли інші варіанти лікування неможливі.
У будь-якому разі, якщо Ваш лікар призначить Вам Лоразепам Ратіофарм разом з опіоїдами, доза та тривалість спільного лікування мають бути визначені та обмежені лікарем. Повідомте свого лікаря про всі опіоїди, які Ви приймаєте, та дотримуйтесь уважно рекомендацій лікаря щодо дозування. Може бути корисним повідомити друзям або родичам про необхідність звертати увагу на перелічені вище симптоми. Зверніться до свого лікаря, якщо у Вас виникнуть ці симптоми.
Зверніть особливу увагу та повідомте лікаря, якщо Ви приймаєте один із наступних ліків, оскільки вони можуть посилити або зменшити дію лоразепаму:

інші психотропні ліки (використовуються для лікування широкого спектру психічних та неврологічних розладів);
барбітурати, антипсихотичні (нейролептики), такі як клозапін або локсапін, та антидепресанти, що використовуються для лікування психічних розладів;
гіпнотики/заспокійливі, що використовуються для сприяння сну;
засоби проти тривожності, що використовуються для лікування тривожності;
деякі сильні знеболювальні (наркотичні аналгетики), що можуть викликати надмірне відчуття добробуту при прийомі разом з Лоразепам Ратіофарм. Це може збільшити Вашу потребу продовжувати прийом цих ліків (залежність);
протисудомні, що використовуються при епілепсії, наприклад, валпроат;
анестетики, що використовуються під час хірургічних операцій;
антигістамінні зі заспокійливою дією, що використовуються для лікування алергії;
ліки, здатні інгібувати певні печінкові ферменти (особливо цитохром P450); Ваш лікар повідомить Вас, якщо серед прийманих Вами ліків є такі;
м’язові релаксанти, такі як баклофен, або ліки проти нарколепсії, такі як натрію оксибат;
ліки проти подагри, такі як пробенецид;
ліки, що використовуються при бронхіальній астмі, такі як теофілін та амінофілін.

Лоразепам Ратіофарм з їжею, напоями та алкоголем
НЕ приймайте алкоголь під час лікування цим лікарським засобом, оскільки алкоголь може посилити сонливість та зниження свідомості, спричинені цим лікарським засобом. Це може також призвести до серйозного порушення здатності керувати транспортними засобами та працювати з механізмами (див. також розділ «Керування транспортними засобами та робота з механізмами»).
Повідомте лікаря або фармацевта, якщо Ви приймаєте кофеїн (речовина, що міститься переважно в каві, але також у багатьох енергетичних напоях), оскільки він може зменшувати дію лоразепаму.
Вагітність та годування грудьми
Якщо Ви вагітні, підозрюєте вагітність або плануєте вагітність, або годуєте грудьми, проконсультуйтеся з лікарем або фармацевтом перед прийомом цього лікарського засобу.
Вагітність
Цей лікарський засіб не слід приймати під час вагітності, особливо протягом перших 3 місяців,
оскільки він може спричинити вроджені вади у плоду (див. розділ «Не приймайте Лоразепам Ратіофарм»).
Якщо лікар вважатиме це абсолютно необхідним із серйозних причин, і Ви прийматимете Лоразепам Ратіофарм на пізніх термінах вагітності або під час пологів у високих дозах, Ваша дитина може мати такі симптоми:

надмірне зниження рухової активності;
низьку температуру тіла (гіпотермія);
втрату м’язової сили (гіпотонія);
труднощі з диханням під час народження, зупинку дихання на кілька секунд (апноея);
проблеми з харчуванням;
зниження стійкості до холоду та наслідкові порушення обміну речовин;
жовту або жовтувату забарвленість шкіри та слизових оболонок (жовтяниця). Якщо Лоразепам Ратіофарм приймався тривалий час у кінці вагітності, новонароджений може відразу після народження розвинути симптоми фізичної залежності або абстиненції (див. розділ «Розвиток залежності, реакції на припинення прийому та зловживання ліками»).

Годування грудьми
Не приймайте цей лікарський засіб, якщо Ви годуєте грудьми, оскільки лоразепам проникає в грудне молоко (див. розділ «Не приймайте Лоразепам Ратіофарм»).
Керування транспортними засобами та робота з механізмами
Лоразепам Ратіофарм може впливати на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами, оскільки під час лікування можуть виникати амнезія, заспокоєння, зниження концентрації та м’язова слабкість. Крім того, якщо Ви недостатньо відпочили, ризик порушення уваги є вищим.
Нарешті, пам’ятайте, що прийом алкоголю під час лікування цим лікарським засобом посилює седативну дію лоразепаму, що призводить до сильної сонливості та додаткового зниження уваги.
Лоразепам Ратіофарм містить лактозу: якщо лікар діагностував у Вас непереносимість певних цукрів, проконсультуйтеся з ним перед прийомом цього лікарського засобу.

3. Як застосовувати Лоразепам Ратіофарм

Застосовуйте цей лікарський засіб строго відповідно до інструкцій лікаря або фармацевта. Якщо у вас виникли сумніви, зверніться до лікаря або фармацевта.
Доза та тривалість застосування повинні відповідати вашому індивідуальному стану. Лікар визначить дозу, кількість прийомів на добу та тривалість лікування, щоб ви приймали найменшу можливу дозу найкоротший час.
Не змінюйте і не перевищуйте призначену дозу. Для припинення лікування дозу необхідно поступово знижувати за домовленістю з лікарем. Це зменшує ризик появи симптомів відміни, які в деяких випадках можуть бути небезпечними для життя (див. розділ 2).
Ви повинні продовжувати приймати цей лікарський засіб до тих пір, поки вам не скаже інше лікар.
Під час лікування ваш лікар може коригувати дозу. Якщо вам потрібно збільшити дозу цього лікарського засобу, лікар порадить, як це робити поступово, щоб уникнути небажаних ефектів. При збільшенні дози спочатку слід збільшити вечірню дозу, а потім, за необхідності, — ранкову.
Завжди уважно дотримуйтесь призначеної дози.

Тривога, напруга та інші порушення, пов’язані з тривогою
Тривалість лікування повинна бути якомога коротшою і, як правило, не повинна перевищувати 8–12 тижнів, включаючи період поступового припинення.
У певних випадках лікар може вирішити продовжити лікування після повторного оцінювання вашого стану здоров’я.
Рекомендована доза для дорослих — 1 таблетка по 1 мг або, у більш тяжких випадках, ½–1 таблетка по 2,5 мг 1–3 рази на добу — залежно від вказівок лікаря.

Безсоння
Тривалість лікування повинна бути якомога коротшою і, як правило, становить від кількох днів до 2 тижнів, максимум — до 4 тижнів, включаючи період поступового припинення. У певних випадках лікар може вирішити продовжити лікування після повторного оцінювання вашого стану здоров’я.
При лікуванні безсоння лікарський засіб слід приймати ввечері.
Рекомендована доза для дорослих може становити від 1 мг до 2,5 мг, які приймають ввечері.

Підготовка пацієнтів до хірургічного втручання
Великі хірургічні втручання: рекомендована доза — 2 мг–4 мг напередодні операції.
Менші хірургічні втручання: рекомендована доза — 2 мг–4 мг за 1–2 години до операції.

Тривалість лікування
Тривалість лікування визначає лікар. Вам призначать найменшу ефективну дозу на найкоротший час, оскільки існує ризик залежності від цього лікарського засобу. Лікар регулярно оцінюватиме ваше лікування.
Необхідно припиняти прийом цього лікарського засобу або знижувати дозу поступово та під наглядом лікаря, щоб запобігти симптомам абстиненції (див. розділ 2).

Літні пацієнти, ослаблені пацієнти або пацієнти з порушеннями функції печінки та нирок
У цих пацієнтів дозу повинен уважно встановити лікар.
Якщо ви літній або/та маєте дуже поганий загальний стан здоров’я, початкова доза, як правило, становить 1 мг або 2 мг на добу, яку розподіляють на кілька прийомів.

Застосування у дітей
Цей лікарський засіб можна застосовувати дітям лише у випадках абсолютної необхідності та під уважним медичним контролем.

Якщо ви прийняли Лоразепам Ратіофарм у дозі, що перевищує призначену
У разі випадкового прийому надмірної дози цього лікарського засобу негайно зверніться до лікаря або найближчої лікарні.
Прийом надмірної дози лоразепаму разом з іншими лікарськими засобами, що пригнічують центральну нервову систему, або з алкоголем може призвести навіть до летального результату.
Симптоми передозування можуть включати:

сильне уповільнення (депресію) центральної нервової системи з такими симптомами, як тимчасова втрата чуттєвих і розумових здібностей (затуманення свідомості, розумове затьмарення), труднощі з мовленням (дисартрія), сонливість, сплутаність свідомості.

У більш тяжких випадках можуть виникнути:

м’язові проблеми (атаксія, гіпотонія);
зниження артеріального тиску (гіпотензія);
надмірна сонливість;
симптоми, протилежні до очікуваних ефектів цього лікарського засобу (парадоксальні симптоми);
зниження функції серця;
зниження всіх функцій центральної нервової системи;
труднощі з диханням;
кома;
смерть.

Якщо ви забули прийняти Лоразепам Ратіофарм
Не приймайте подвійну дозу, щоб відшкодувати пропущену дозу.

Якщо ви припините лікування Лоразепамом Ратіофарм
Не припиняйте раптово прийом цього лікарського засобу, якщо тільки не підозрюєте наявність серйозної побічної дії, оскільки дози повинні знижуватися поступово. Ваш лікар порадить вам, як припинити лікування. Якщо ви вважаєте, що у вас виникла серйозна побічна дія, негайно зверніться до лікаря. Якщо ви припините прийом Лоразепаму Ратіофарм або раптово зменшите дозу, можуть розвинутися тимчасові симптоми абстиненції або симптоми «рикошету» (див. розділ 2).
Якщо у вас виникли будь-які сумніви щодо застосування цього лікарського засобу, зверніться до лікаря або фармацевта.

4. Можливі побічні ефекти

Як і всі лікарські засоби, цей препарат може викликати побічні ефекти, хоча не всі люди
їх відчувають.
Зазвичай побічні ефекти виникають на початку лікування та, як правило, зменшуються за інтенсивністю або зникають при продовженні лікування або зниженні дози.
Припиніть лікування та негайно зверніться до лікаря, якщо виникнуть такі симптоми:
депресія та розлади психіки, такі як непокій, збудження, роздратливість, агресивність, почуття розчарування, люті, кошмари, галюцинації (бачення та чуття речей, яких немає), психоз (серйозний стан розладу психіки, при якому людина втрачає зв’язок з реальністю та здатність ясно мислити та судити) та зміни в поведінці (див. пункт 2).
Ці реакції найчастіше виникають у дітей та літніх людей.
Крім того, негайно зверніться до лікаря або відразу ж зверніться до найближчого пункту невідкладної допомоги, якщо виникнуть:

важкий алергічний напад (анапілактичний шок);
набряк обличчя, язика та горла, що призводить до неможливості ковтати та дихати;
труднощі з пам’яттю про події, що відбувалися після прийому препарату (антеградна амнезія) (див. пункт 2 «Розлади пам’яті»);
зловживання ліками та залежність від ліків (див. пункт 2 «Розвиток толерантності та залежності, симптоми відміни та зловживання ліками»), що може супроводжуватися змінами в поведінці;
симптоми «відскоку» (див. пункт 2 «Розвиток толерантності та залежності, симптоми відміни та зловживання ліками»);
думки про самогубство, спроби самогубства.

Щоб допомогти вам виявити деякі побічні ефекти, може бути корисним повідомити рідну чи близьку особу про те, що ви приймаєте цей препарат, і попросити їх прочитати цей листок-інструкцію. Ви можете попросити їх попередити вас, якщо вони помітять будь-які зміни у вашій поведінці.
Інші побічні ефекти, які можуть виникнути:

Побічні ефекти дуже поширені (можуть виникати у більш ніж 1 з 10 людей):

сонливість протягом дня.

Побічні ефекти поширені (можуть виникати у до 1 з 10 людей):

депресія (існуюча раніше або виникла під час лікування);
втрата координації м’язів (атаксія);
стан сплутаності свідомості;
м’язова слабкість;
стомлюваність.

Побічні ефекти непоширені (можуть виникати у до 1 з 100 людей):

розлади статевого потягу;
нудота.

Побічні ефекти з невідомою частотою (частоту неможливо визначити на основі наявних даних):

зниження всіх клітин крові (панцитопенія);
зниження кількості білих кров’яних клітин (агранулоцитоз);
зниження кількості тромбоцитів у крові (тромбоцитопенія);
реакції гіперчутливості;
захворювання, що характеризується надмірною секрецією антидіуретичного гормону, що призводить до затримки води в організмі та зниження рівня натрію в крові (синдром неадекватної секреції антидіуретичного гормону, SIADH);
зниження рівня натрію в крові (гіпонатріємія);
зміни апетиту;
дезінгібіція;
розлад сну;
розлад емоцій;
дизорієнтація;
ейфорія;
кома;
порушення нервових центрів, що керують інстинктивними рухами (екстрапірамідні симптоми), тремтіння, труднощі з вимовлянням слів (дисартрія);
судоми/епілептичні напади (і автономні кризи);
амнезія;
антеградна амнезія;
зниження уваги та/або здатності концентруватися;
зниження рівня пильності;
ефект «відскоку»;
синдром відміни;
порушення рівноваги, відчуття незвичайності;
головний біль;
розлади зору, подвоєння або розмитість зору;
запаморочення;
зниження артеріального тиску (гіпотензія);
пригнічення дихання;
тимчасова зупинка дихання на кілька секунд (апное);
погіршення вже існуючої нічної апноеї до початку прийому препарату;
погіршення хронічних захворювань легень із труднощами дихання;
запор;
проблеми зі шлунком та кишечником;
жовте або жовтувате забарвлення шкіри та слизових оболонок (жовтяниця);
алергічні реакції на шкірі, в тому числі дуже тяжкі, алергічний дерматит;
випадіння волосся ділянками (алопеція);
неможливість повністю спорожнити сечовий міхур (затримка сечі);
зниження температури тіла;
підвищення в крові рівнів білірубіну, трансаміназ та лужної фосфатази (речовин, що утворюються в печінці).

Наступні побічні ефекти виникають на початку терапії та зазвичай зникають при продовженні лікування:

сонливість протягом дня, знижена пильність, сплутаність свідомості;
поступове зниження інтелектуальної та чуттєвої активності (приглушення емоцій);
головний біль, запаморочення;
стомлюваність, м’язова слабкість, труднощі з контролем рухів (атаксія);
подвоєння зору.

Повідомлення про побічні ефекти
Якщо ви відчуваєте будь-які побічні ефекти, включаючи ті, що не зазначені в цьому листку, зверніться до лікаря або фармацевта. Ви також можете повідомити про побічні ефекти безпосередньо через національну систему повідомлень за адресою: https://www.aifa.gov.it/content/segnalazioni-reazioni-avverse.
Повідомляючи про побічні ефекти, ви допомагаєте забезпечити більше інформації щодо безпеки цього лікарського засобу.

5. Як зберігати Лоразепам Ратіофарм

Зберігайте цей лікарський засіб у місці, недоступному для дітей, і подалік від їхнього погляду.
Не зберігайте при температурі вище 25 °C.
Не використовуйте цей лікарський засіб після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці після напису «Закінч.».
Термін придатності відноситься до останнього дня зазначеного місяця.
Не викидайте жодні лікарські засоби у стічні води або побутові відходи. Запитайте у фармацевта, як позбутися лікарських засобів, які ви більше не використовуєте. Це допоможе захистити навколишнє середовище.

6. Вміст упаковки та інша інформація

Що містить Лоразепам Ратіофарм 1 мг таблетки, вкриті плівковою оболонкою

Діюча речовина — лоразепам. Одна таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить 1 мг лоразепаму.
Інші компоненти: вміст таблетки: лактоза моногідрат, целюлоза мікрокристалічна, полакрилін калію, магнію стеарат. плівкова оболонка: гіпромелоза, макроголи, титану діоксид, тальк.

Що містить Лоразепам Ратіофарм 2,5 мг таблетки, вкриті плівковою оболонкою

Діюча речовина — лоразепам. Одна таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить 2,5 мг лоразепаму.
Інші компоненти: вміст таблетки: лактоза моногідрат, целюлоза мікрокристалічна, полакрилін калію, магнію стеарат. плівкова оболонка: гіпромелоза, макроголи, титану діоксид, тальк.

Опис зовнішнього вигляду Лоразепаму Ратіофарм та вміст упаковки
Лоразепам Ратіофарм таблетки, вкриті плівковою оболонкою, випускається у пачці, що містить 20 таблеток, вкритих плівковою оболонкою, у блистері.

Власник дозволу на введення в обіг та виробник
Власник дозволу на введення в обіг
ratiopharm GmbH - Graf-Arco Strasse 3 - Ulm (Німеччина)
Виробник
ICE S.p.A. - Via Cantone Moretti, 29 10015 - Ivrea (TO) - Італія