Ландіоблок

ІНСТРУКЦІЯ: ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ ПАЦІЄНТА

ЛАНДІОБЛОК 300 мг порошок для розчину для інфузії

ландіололу гідрохлорид
Уважно прочитайте цей листок перед тим, як Вам буде введено цей лікарський засіб, оскільки він містить важливу інформацію для Вас.

• Зберігайте цей листок. Можливо, Вам знадобиться прочитати його ще раз.
• Якщо у Вас виникнуть будь-які запитання, зверніться до лікаря або медичного персоналу.
• Якщо виникнуть будь-які побічні ефекти, включаючи ті, що не вказані в цьому листку, зверніться до лікаря або медичного персоналу. Див. розділ 4. Повна назва лікарського засобу — Ландіоблок 300 мг порошок для розчину для інфузії. У цьому листку використовується скорочена назва — Ландіоблок. Зміст цього листка:
  1. Що таке Ландіоблок і для чого він призначений
  2. Що Ви повинні знати перед тим, як Вам буде введено Ландіоблок
  3. Як вводять Ландіоблок
  4. Можливі побічні ефекти
  5. Як зберігати Ландіоблок
  6. Вміст упаковки та інша інформація

1. Що таке Ландіоблок і для чого він призначений

Ландіоблок містить діючу речовину ландіололу гідрохлорид. Він належить до групи лікарських засобів, які називаються «бета-блокатори», що діють, змінюючи нерегулярне або надмірно швидке серцебиття на нормальний серцевий ритм. Цей лікарський засіб застосовується у дорослих для лікування порушень серцевого ритму, коли серце б’ється надто швидко. Його використовують під час або безпосередньо після хірургічного втручання або в інших ситуаціях, коли необхідно контролювати серцевий ритм.

2. Що Ви повинні знати, перш ніж Вам буде введено Ландіоблок

Лікар НЕ буде вводити Вам Ландіоблок, якщо:

• Ви маєте алергію на ландіолол або будь-який інший компонент цього лікарського засобу (перелічені в розділі 6).
• Маєте дуже повільне серцебиття (менше 50 ударів на хвилину).
• Маєте швидке серцебиття або періодично швидке і повільне серцебиття (стан, який називається синдромом синусового вузла).
• Маєте стан, відомий як «серйозний серцевий блок». Серцевий блок — це порушення електричних імпульсів, що регулюють Ваше серцебиття.
• Маєте проблему, пов’язану з припливом крові до серця (стан, відомий як кардіогенний шок).
• Маєте дуже низький кров’яний тиск.
• Маєте симптоми серйозної серцевої недостатності.
• Маєте підвищення тиску в легенях (легеневу гіпертензію).
• Маєте захворювання надниркових залоз, відоме як феохромоцитома, яке ще не лікувалося. Феохромоцитома — це захворювання надниркових залоз, яке може спричинити раптове підвищення кров’яного тиску, сильний головний біль, пітливість і прискорення серцебиття.
• Маєте симптоми астми, які швидко погіршуються.
• Маєте дуже високий рівень кислот у організмі (серйозний метаболічний ацидоз), який не можна виправити.

Ландіоблок не буде Вам введено, якщо Ви маєте будь-який із перелічених вище станів. Якщо Ви не впевнені, проконсультуйтеся з лікарем або медсестрою перед введенням цього лікарського засобу.

Попередження та застереження

• Проконсультуйтеся з лікарем або медсестрою перед тим, як Вам буде введено цей лікарський засіб.

• Ландіоблок — це порошок, який повинен бути розчинений лікарем або медсестрою перед введенням.

• Зазвичай під час лікування цим лікарським засобом Ваше серцебиття, кров’яний тиск та електричну активність серця повинні постійно контролювати. Лікар особливо обережно використовуватиме цей лікарський засіб, особливо якщо:

• Ви хворієте на цукровий діабет або маєте низький рівень цукру в крові. Ландіолол може приховувати симптоми низького рівня цукру в крові.

• Маєте низький кров’яний тиск.

• Маєте стан, відомий як «синдром передчасного збудження шлуночків», у поєднанні з нерегулярним і швидким серцебиттям (передсердна фібриляція).

• Маєте проблеми з електричними імпульсами, що регулюють серцебиття (серцевий блок).

• Маєте проблеми з поширенням електричних імпульсів через серце і приймаєте верапаміл або дилтіазем.

• Маєте певний тип стенокардії (болю в грудях), відомий як «стенокардія Принцметала».

• Маєте серцеві захворювання (наприклад, застійну серцеву недостатність) або мали їх у минулому. Лікар дуже ретельно спостерігатиме за можливим виникненням симптомів серцевих проблем. За необхідності лікування може бути припинене, дозу зменшено або призначено спеціальне лікування.

• Маєте деякі порушення ритму серця, відомі як надшлуночкові аритмії, і:

  • Маєте інші проблеми з серцем або
  • Приймаєте інші ліки для серця

• Маєте проблеми з нирками.

• Маєте захворювання надниркових залоз, відоме як феохромоцитома, яке лікувалося ліками, відомими як блокатори альфа-рецепторів.

• Маєте звуження дихальних шляхів або хрипоту, наприклад, при астмі.

• Маєте проблеми з кровообігом, такі як блідість пальців (наприклад, хвороба Рейно) або біль, втому і іноді печіння в ногах.

• Маєте алергію або перебуваєте під ризиком анафілактичних реакцій (серйозних алергічних реакцій). Ландіоблок може ускладнити алергічні реакції та ускладнити їх лікування.

Якщо Ви маєте будь-який із перелічених вище станів (або маєте сумніви), проконсультуйтеся з лікарем або медсестрою перед введенням цього лікарського засобу.

Для спортсменів: використання препарату без терапевтичної необхідності вважається допінгом і може призвести до позитивного результату при антидопінговому тестуванні.

Інші ліки та Ландіоблок

Повідомте лікареві або медсестрі, якщо Ви приймаєте, нещодавно приймали або можете приймати будь-які інші ліки, навіть ті, що продаються без рецепта, включаючи рослинні препарати та натуральні продукти. Лікар переконається, що жоден із інших ліків, які Ви приймаєте, не впливає на дію Ландіоблоку.

Зокрема, повідомте лікареві або медсестрі, якщо Ви приймаєте один із таких ліків:

• Ліки, що використовуються для лікування порушень ритму серця (наприклад, дилтіазем, верапаміл, пропафенон, дисопірамід, аміодарон, дигоксин, наперстянка) та підвищеного кров’яного тиску (наприклад, ніфедипін).
• Ліки для лікування цукрового діабету, такі як інсулін або пероральні гіпоглікемічні засоби.
• Ліки, що використовуються для розслаблення м’язів, зазвичай під час хірургічного втручання (наприклад, сукцінілхолін), або ліки, що використовуються для усунення дії міорелаксантів, відомі як інгібітори холінестерази (наприклад, неостигмін, дістігмін, едрофоній). Лікар також особливо обережно використовуватиме Ландіоблок під час хірургічних втручань, особливо при застосуванні ліків, відомих як анестетики, та інших методів лікування.
• Ліки, відомі як гангліоблокатори (наприклад, триметафан).
• Ліки, що використовуються як знеболювальні, такі як нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ).
• Флоктафенін — знеболювальний засіб.
• Амісулпірид — лікарський засіб, що використовується для лікування психічних розладів.
• Трициклічні антидепресанти — ліки, що використовуються для лікування депресії (наприклад, іміпримін, амітріптилін).
• Барбітурати (наприклад, фенобарбітал, що використовується для лікування епілепсії).
• Фенотіазини (наприклад, хлорпромазин, що використовується для лікування психічних розладів).
• Ліки, що використовуються для лікування астми.
• Ліки, що використовуються для лікування застуди або закладеності носа, відомі як «судинозвужувальні засоби для носа».
• Ліки, що можуть знижувати кров’яний тиск (наприклад, резерпін і клонідин).
• Адреналін, що використовується для лікування алергічних реакцій.
• Гепарин, що використовується для розрідження крові.

Якщо Ви не впевнені, чи стосується до Вас будь-який із перелічених вище станів, проконсультуйтеся з лікарем або медсестрою перед введенням Ландіоблоку.

Вагітність та годування груддю

Якщо Ви вагітні, годуєте груддю, вважаєте, що можете бути вагітні, або плануєте завагітніти, проконсультуйтеся з лікарем перед введенням цього лікарського засобу. Дані щодо застосування Ландіоблоку під час вагітності обмежені. Через недостатній досвід застосування, краще уникати використання ландіололу під час вагітності.

Повідомте лікареві, якщо Ви годуєте груддю. Ландіоблок може проникати в грудне молоко, тому цей лікарський засіб не повинен застосовуватися, якщо Ви годуєте груддю.

3. Як вам буде введено Ландіоблок

• Ландіоблок — це порошок, який має бути розчинений лікарем або медсестрою перед введенням у вигляді інфузії через голку у вену.
• Дозування має бути індивідуально підібраним. Перед підтримувальною дозою може бути введена початкова доза. Лікар визначить схему дозування та буде коригувати її залежно від потреб.
• Тривалість інфузії залежить від ефекту та можливих побічних явищ. Лікар визначить тривалість лікування. Зазвичай Ландіоблок не вводитиметься довше, ніж на 24 години.
• Під час введення Ландіоблоку за вашим серцевим ритмом, артеріальним тиском та електричною активністю серця буде здійснюватися постійний контроль.
• Після досягнення стабільного стану вам може бути призначено інший препарат для лікування серця, тоді як дозу Ландіоблоку буде поступово знижувати. Зазвичай немає потреби у зміні дози цього препарату, якщо ви похилий вік. Якщо у вас є проблеми з нирками, лікар вжитиме відповідних заходів обережності.

Порушення функції печінки
Якщо у вас є проблеми з печінкою, лікар розпочне лікування з нижчої дози.
Застосування у дітей та підлітків
Досвід застосування Ландіоблоку у дітей та підлітків обмежений. Лікар прийме рішення щодо лікування за допомогою Ландіоблоку.
Якщо вам введено більше Ландіоблоку, ніж слід
Якщо ви відчуваєте, що отримали надмірну кількість Ландіоблоку, негайно повідомте лікареві або медсестрі. Лікар вжитиме відповідних заходів (лікування може бути негайно припинене, і вам може бути призначено підтримуючу терапію).
Якщо ви отримали надмірну кількість цього лікарського засобу, можуть виникнути такі симптоми:

• Різке зниження артеріального тиску (можуть виникнути запаморочення або сплутаність свідомості)
• Уповільнення серцевого ритму
• Зниження серцевої функції
• Шок, спричинений зниженням серцевої функції
• Проблеми з диханням
• Втрата свідомості аж до коми
• Судоми (конвульсії)
• Нудота
• Блювота
• Низький рівень цукру в крові
• Підвищений рівень калію в крові (гіперкаліємія)

Коли припиняють введення Ландіоблоку
Зазвичай раптове припинення введення Ландіоблоку не призводить до симптомів прискореного серцевого ритму (реактивна тахікардія). Лікар уважно спостерігатиме за вами, якщо лікування цим лікарським засобом буде припинене.
Якщо у вас виникають будь-які сумніви щодо застосування цього лікарського засобу, звертайтеся до лікаря або медсестри.

4. Можливі побічні ефекти

Як і всі лікарські засоби, цей препарат може викликати побічні ефекти, хоча не у всіх людей вони виникають.
Більшість побічних ефектів зникають протягом 30 хвилин після припинення лікування препаратом Ландіоблок.
Зверніться негайно до лікаря або медсестри, якщо помітили появу будь-яких із наступних побічних ефектів, які можуть бути серйозними.
Може знадобитися припинення інфузії, якщо лікар виявить серйозні зміни в:

• Вашому серцебитті
• Вашому артеріальному тиску
• Електричній активності вашого серця

Поширені (можуть траплятися у до 1 із 10 осіб):

• Уповільнення серцебиття
• Низький артеріальний тиск

Непоширені (можуть траплятися у до 1 із 100 осіб):

• Інфекція легень (пневмонія)
• Низький рівень натрію в крові (гіпонатріємія)
• Зниження кровопостачання мозку, головний біль
• Недостатнє кровообігання (серцевий напад), прискорене серцебиття
• Підвищений артеріальний тиск
• Накопичення рідини в легенях
• Блювота, нудота
• Захворювання печінки
• Зміни в результатах аналізів крові
• Відхилення у кількості клітин, відповідальних за згортання крові (тромбоцити)
• Підвищений рівень білірубіну (пігмент, що утворюється при руйнуванні червоних кров’яних тілець) у крові

Рідкісні (можуть траплятися у до 1 із 1 000 осіб):

• Запалення тканин грудної клітки
• Підвищений рівень цукру в крові
• Інсульт, судоми
• Інфаркт міокарда, порушення серцевого ритму, зниження функції серця
• Шок, приливи гарячого
• Проблеми з диханням (захворювання легень, пов’язане зі звуженням дихальних шляхів, що ускладнює дихання), легеневі розлади, знижений рівень кисню в крові
• Розлади живота, надмірне слиновиділення, поганий запах із рота
• Покрасніння шкіри, холодний піт
• М’язові судоми
• Ниркова недостатність, ураження нирок, зниження об’єму сечі
• Лихоманка, озноб, біль у грудях, біль у місці введення
• Підвищення тиску в судинах легень
• Наявність цукру (глюкози) в сечі
• Відхилення в аналізах сечі (білок у сечі, підвищений вміст сечовини в сечі)
• Відхилення в кардіологічних обстеженнях (ЕКГ, ехокардіографія)

Невідомо (частота не може бути визначена на основі наявних даних):

• Зміни шкіри в місці введення, відчуття тиску в місці введення

Повідомлення про побічні ефекти
Якщо у вас виникли побічні ефекти, включаючи ті, що не вказані в цій інструкції, повідомте про це лікареві або медсестрі. Ви також можете повідомити про побічні ефекти безпосередньо через національну систему повідомлення за адресою: https://www.aifa.gov.it/content/segnalazioni-reazioni-avverse.
Повідомляючи про побічні ефекти, ви допомагаєте забезпечити більш широку інформацію щодо безпеки цього лікарського засобу.

5. Як зберігати Ландіоблок

• Зберігайте флакон у зовнішній упаковці, щоб захистити лікарський засіб від світла.
• Зберігайте цей лікарський засіб у недоступному для дітей місці, поза зоною їхнього погляду.
• Не використовуйте Ландіоблок після дати закінчення терміну придатності, зазначеної на упаковці та флаконі після напису «Scad». Дата закінчення терміну придатності відноситься до останнього дня цього місяця.
• Цей лікарський засіб не потребує особливих умов зберігання за температурою.
• Ландіоблок повинен бути розчинений перед використанням. Розчинений препарат стабільний протягом 24 годин при температурі 25 °C. Однак рекомендується використовувати його негайно після розведення.
• Цей лікарський засіб не слід застосовувати, якщо виявлені частинки або зміна кольору розчину. Не викидайте жодні лікарські засоби у каналізацію чи побутові відходи. Запитайте у фармацевта, як утилізувати ліки, які ви більше не використовуєте. Це допоможе захистити навколишнє середовище.

6. Вміст упаковки та інша інформація

Що містить Ландіоблок
Діючою речовиною є ландіололу гідрохлорид. Один флакон містить 300 мг ландіололу гідрохлориду (у
порошку), що еквівалентно 280 мг ландіололу. Після розведення 1 мл містить 6 мг ландіололу гідрохлориду.
Інші складові: манітол та натрію гідроксид (для забезпечення правильного рівня pH).

Опис зовнішнього вигляду Ландіоблоку та вміст упаковки
Ландіоблок — це білий або майже білий порошок для розчину для інфузії.
Упаковка містить один флакон об’ємом 50 мл.

ВЛАСНИК ПОВНОВАЖЕННЯ НА ВИСТАВЛЕННЯ НА РИНКУ ТА ВИРОБНИК
Amomed Pharma GmbH
Leopold-Ungar-Platz 2
1190 Відень
Австрія

ВИРОБНИК
AOP Orphan pharmaceuticals GmbH
Leopold-Ungar-Platz 2
1190 Відень
Австрія

Цей лікарський засіб зареєстрований у країнах — учасницях Європейського економічного простору з такими найменуваннями:
Австрія Rapibloc 300 mg Pulver zur Herstellung einer Infusionslösung
Болгарія Rapibloc 300 mg прах за инфузионен разтвор
Хорватія Rapibloc 300 mg prašak za otopinu za infuziju
Кіпр Rapibloc 300 mg κόνις για διάλυμα προς έγχυση
Чехія Rapibloc 300 mg prášek pro infuzní roztok
Данія Rapibloc 300 mg pulver til infusionsvæske, opløsning
Естонія Raploc 300 mg infusioonilahuse pulber
Німеччина Rapibloc 300 mg Pulver zur Herstellung einer Infusionslösung
Греція Rapibloc 300 mg κόνις για διάλυμα προς έγχυση
Фінляндія Rapibloc 300 mg infuusiokuiva-aine, liuosta varten
Франція Rapibloc 300 mg poudre pour solution pour perfusion
Угорщина Rapibloc 300 mg por infúziós oldathoz
Латвія Raploc 300 mg pulveris infūziju šķīduma pagatavošanai
Литва Raploc 300 mg milteliai infuziniam tirpalui
Нідерланди Rapibloc 300 mg poeder voor oplossing voor infusie
Норвегія Raploc 300 mg pulver til infusjonsvæske, oppløsning
Польща Runrapiq 300 mg proszek do sporządzania roztworu do infuzji
Румунія Rapibloc 300 mg pulbere pentru soluţie perfuzabilă
Словаччина Rapibloc 300 mg prášok na infúzny roztok
Словенія Rapibloc 300 mg prašek za raztopino za infundiranje
Швеція Rapibloc 300 mg pulver till infusionsvätska, lösning

Наступна інформація призначена виключно для медичного персоналу:
У цьому розділі міститься практична інформація щодо застосування. Для повної інформації щодо дозування, способу застосування, протипоказань, попереджень тощо прочитайте Вкладення до лікарського засобу.
Ландіолол призначений для внутрішньовенного застосування в умовах нагляду та повинен вводитися лише кваліфікованим медичним персоналом. Дозу ландіололу слід титрувати індивідуально.
Ландіоблок не повинен застосовуватися без попереднього відновлення розчину.
Відновіть вміст одного флакона 50 мл одного з наступних розчинів:

• Розчин натрію хлориду 9 мг/мл (0,9%)
• Розчин глюкози 50 мг/мл (5%)
• Розчин Рінгера
• Розчин Рінгера-лактату

Порошок від білого до майже білого повністю розчиняється після відновлення. Акуратно перемішайте до отримання прозорого розчину. Відновлені розчини слід перевірити візуально на наявність видимих частинок та зміну кольору. Слід використовувати лише прозорі безбарвні розчини. Інфузію зазвичай розпочинають зі швидкістю 10–40 мкг/кг/хв; це призведе до зниження частоти серцевих скорочень протягом 10–20 хвилин.

Якщо потрібне швидке зниження частоти серцевих скорочень (протягом 2–4 хв), можна розглянути можливість застосування навантажувальної дози 100 мкг/кг/хв протягом 1 хвилини, після чого — безперервна внутрішньовенна інфузія 10–40 мкг/кг/хв.
У пацієнтів із дисфункцією серця та септичним шоком слід застосовувати нижчі початкові дози. Інструкції щодо застосування наведені в розділі «Спеціальні популяції» та в інтегрованій дозувальній схемі.
Максимальна доза: підтримувальну дозу можна підвищувати до 80 мкг/кг/хв на короткий час (див. розділ 5.2 Інструкції), якщо серцево-судинний стан пацієнта дозволяє таке підвищення дози та не перевищена максимальна добова доза.
Рекомендована максимальна добова доза ландіололу гідрохлориду — 57,6 мг/кг/добу (наприклад, інфузія 40 мкг/кг/хв протягом 24 годин).
Досвід застосування інфузій ландіололу гідрохлориду в дозах >10 мкг/кг/хв тривалістю понад 24 години є обмеженим.

Формула перерахунку для безперервної внутрішньовенної інфузії: від мкг/кг/хв до мл/год
(Ландіоблок 300 мг/50 мл = 6 мг/мл):
Цільова доза (мкг/кг/хв) × маса тіла (кг)/100 = швидкість інфузії (мл/год)

Таблиця перерахунку (приклад):

Оптимальне введення болюсом у пацієнтів зі стабільною гемодинамікою:
Формула перерахунку з 100 мкг/кг/хв у мл/год (Landiobloc 300 мг/50 мл = 6 мг/мл):
Швидкість інфузії навантажувальної дози (мл/год) протягом 1 хвилини = маса тіла (кг)
(Приклад: швидкість інфузії навантажувальної дози 70 мл/год протягом 1 хвилини для пацієнта з масою тіла 70 кг)
У разі виникнення побічної реакції дозу ландіололу слід зменшити або припинити інфузію, а за необхідності пацієнтам слід надати відповідне медичне лікування. У разі гіпотензії або брадикардії введення ландіололу можна відновити з нижчою дозою після того, як артеріальний тиск або частота серцевих скорочень повернуться до прийнятного рівня. Особливу увагу слід приділяти підбору дозування та під час інфузії підтримки у пацієнтів із низьким систолічним тиском.
У разі передозування можуть виникнути такі симптоми: тяжка гіпотензія, тяжка брадикардія, атріовентрикулярна блокада, серцева недостатність, кардіогенний шок, зупинка серця, бронхоспазм, дихальна недостатність, втрата свідомості аж до коми, судоми, нудота, блювота, гіпоглікемія та гіперкаліємія.
У разі передозування введення ландіололу слід негайно припинити.
Перехід на інший препарат: після досягнення адекватного контролю частоти серцевих скорочень та стабільного клінічного стану пацієнтів можна перейти на терапію іншими препаратами (наприклад, пероральними антиаритміками).
Коли ландіолол замінюють іншими препаратами, лікар повинен уважно враховувати інструкції та дозування вибраного альтернативного препарату. Якщо відбувається перехід на інший препарат, дозу ландіололу можна зменшити таким чином:

• Протягом першої години після введення першої дози альтернативного препарату зменшити швидкість інфузії ландіололу наполовину (50%).
• Після введення другої дози альтернативного препарату слід контролювати стан пацієнта, і якщо задовільний контроль зберігається принаймні протягом однієї години, інфузію ландіололу можна припинити.

Спеціальні популяції
Літні пацієнти (≥ 65 років)
Корекція дози не потрібна.
Порушення функції нирок
Корекція дози не потрібна.
Порушення функції печінки
Дані щодо лікування пацієнтів із порушенням функції печінки обмежені. У пацієнтів із будь-яким ступенем порушення функції печінки рекомендовано ретельне дозування препарату, починаючи з найменшої дози.
Порушення серцевої функції
У пацієнтів із порушенням функції лівого шлуночка (ФВЛШ <40%, СІ <2,5 л/хв/м², NYHA 3-4), наприклад, після кардіохірургічного втручання, під час ішемії або при септичних станах, застосовувалися знижені дози — від 1 мкг/кг/хв — і поступово збільшували до 10 мкг/кг/хв під уважним контролем артеріального тиску для досягнення контролю частоти серцевих скорочень. За необхідності та за умови переносимості станом серцево-судинної системи пацієнта можуть бути розглянуті подальші підвищення дози під суворим гемодинамічним контролем.
Септичний шок
У пацієнтів із септичним шоком застосовували нижчі дози — від 1 мкг/кг/хв до максимум 40 мкг/кг/хв — для контролю частоти серцевих скорочень. Дозу підвищували з кроком 1 мкг/кг/хв із мінімальним інтервалом 20 хвилин під суворим контролем артеріального тиску.
Педіатрична популяція
Безпека та ефективність ландіололу у дітей віком від 0 до 18 років ще не встановлені.

Спосіб застосування
Ландіоблок повинен бути відновлений перед застосуванням і використаний негайно після відкриття.
Ландіоблок не повинен змішуватися з іншими лікарськими засобами, крім тих, що перелічені в розділі 6.6 Інструкції з медичного застосування (ІМЗ).
Ландіолол повинен вводитися внутрішньовенно через центральний або периферичний катетер і не повинен вводитися через ту саму внутрішньовенну лінію, що використовується для інших лікарських засобів.
На відміну від інших бета-блокаторів, ландіолол не викликав рефлекторної тахикардії після раптового припинення після 24 годин безперервної інфузії. Проте пацієнтів слід ретельно спостерігати під час припинення введення ландіололу.

Протипоказання

• Гіперчутливість до діючої речовини або будь-якого з допоміжних речовин, перелічених у розділі 6.1 ІМЗ.
• Тяжка брадикардія (менше 50 ударів на хвилину)
• Синдром слабкості синусового вузла
• Тяжкі порушення проведення в атріовентрикулярному вузлі (за відсутності кардіостимулятора): атріовентрикулярна блокада II або III ступеня
• Кардіогенний шок
• Тяжка гіпотензія
• Декомпенсована серцева недостатність, якщо вона вважається не пов’язаною з аритмією
• Легенева гіпертензія
• Нелікований феохромоцитома
• Гострий напад бронхіальної астми
• Тяжка некомпенсована метаболічна ацидозія