Інструкція: інформація для пацієнта

ЛІЗИНОПРИЛ І ГІДРОХЛОРОТІАЗИД ПЕНСА 20 мг + 12,5 мг таблетки

Лізиноприл і гідрохлоротіазид
Лікарський засіб-еквівалент
Уважно прочитайте цю інструкцію, перш ніж розпочати застосування цього лікарського засобу, оскільки вона містить важливу інформацію для вас.

Зберігайте цю інструкцію. Можливо, вам знадобиться ознайомитися з нею знову.
Якщо у вас виникнуть будь-які запитання, зверніться до лікаря або фармацевта.
Цей лікарський засіб призначено саме вам. Не передавайте його іншим особам, навіть якщо симптоми їхнього захворювання схожі на ваші, оскільки це може бути небезпечно.
Якщо виникнуть будь-які побічні ефекти, включаючи ті, що не зазначені в цій інструкції, повідомте про це лікаря або фармацевта. Див. розділ 4.
Зміст цієї інструкції:
1. Що таке ЛІЗИНОПРИЛ І ГІДРОХЛОРОТІАЗИД ПЕНСА та для чого його застосовують
2. Що ви повинні знати перед початком застосування ЛІЗИНОПРИЛ І ГІДРОХЛОРОТІАЗИД ПЕНСА
3. Як застосовувати ЛІЗИНОПРИЛ І ГІДРОХЛОРОТІАЗИД ПЕНСА
4. Можливі побічні ефекти
5. Як зберігати ЛІЗИНОПРИЛ І ГІДРОХЛОРОТІАЗИД ПЕНСА
6. Вміст упаковки та інша інформація

1. Що таке Лізиноприл і гідрохлоротіазид Пенса і для чого його застосовують

Лізиноприл і гідрохлоротіазид Пенса містить активні речовини: лізиноприл і гідрохлоротіазид.
Лізиноприл належить до групи лікарських засобів, які називаються інгібіторами АПФ (інгібіторами ангіотензинперетворюючого ферменту), що діють шляхом зниження артеріального тиску за рахунок розширення кровоносних судин.
Гідрохлоротіазид належить до групи лікарських засобів, які називаються діуретиками, що діють, сприяючи утворенню та виведенню сечі, що призводить до зниження артеріального тиску.
Лізиноприл і гідрохлоротіазид Пенса показаний для лікування підвищеного артеріального тиску (первинна гіпертензія) у пацієнтів, у яких артеріальний тиск недостатньо контролюється лише лізиноприлом.

2. Що Ви повинні знати перед прийомом Лізиноприл і гідрохлоротіазид Пенса

Не приймайте Лізиноприл і гідрохлоротіазид Пенса

якщо Ви алергічні до лізиноприлу, гідрохлоротіазиду або будь-якого з інших компонентів цього лікарського засобу (перелічених у розділі 6);
якщо Ви алергічні до ліків, подібних до гідрохлоротіазиду (сульфонаміди) або до ліків, подібних до лізиноприлу (інгібітори АПФ);
якщо Ви не сечовиділяєте (анурія);
якщо раніше у Вас був набряк рук, ніг, щиколоток, обличчя, губ, язика та/або горла (ангіоневротичний набряк), спричинений попереднім лікуванням інгібіторами АПФ;
якщо у когось із Вашої сім’ї була тяжка алергійна реакція невідомої причини. Це може вказувати на стан, що називається спадковим ангіоневротичним набряком, і може зробити Вас більш схильними до симптомів, описаних вище;
якщо Ви страждаєте від ідіопатичного ангіоневротичного набряку (без видимої причини);
якщо Ви страждаєте від тяжких проблем із нирками (кліренс креатиніну ≤ 30 мл/хв);
якщо Ви страждаєте від тяжких проблем із печінкою;
якщо Ви вагітні більше трьох місяців (див. розділ «Вагітність та годування грудьми»);
якщо Ви страждаєте від цукрового діабету або порушення функції нирок і приймаєте ліки, що знижують артеріальний тиск, що містять аліскерен (див. розділ «Інші лікарські засоби та Лізиноприл і гідрохлоротіазид Пенса»).

Застереження та обережність
Зверніться до лікаря або фармацевта перед прийомом Лізиноприл і гідрохлоротіазид Пенса,
якщо у Вас знижується гострота зору або біль у очах. Це можуть бути симптоми накопичення рідини у судинній оболонці очей (екссудативна хоріоїдопатія) або підвищення тиску в оці, що може виникнути від кількох годин до кількох тижнів після прийому Лізиноприл і гідрохлоротіазид Пенса. Це може призвести до постійної втрати зору, якщо не лікувати. Якщо раніше у Вас була алергія на пеніцилін або сульфаніламіди, Ви можете мати більший ризик її розвитку.
Якщо у Вас були проблеми з диханням або легенями (включаючи запалення або наявність рідини в легенях) після прийому гідрохлоротіазиду в минулому. Якщо після прийому Лізиноприл і гідрохлоротіазид Пенса у Вас з’являється задиха або важке дихання, негайно зверніться до лікаря.

Не приймайте цей лікарський засіб, якщо:

якщо Ви страждаєте від звуження (стенозу) аортального клапана (артерії серця) або артерії нирки;
якщо Ви страждаєте від гіпертрофічної кардіоміопатії (стан, що характеризується збільшенням товщини м’яза серця) або якщо клапани серця мають звуження (мітральний клапан), або якщо є інші перешкоди для відтоку крові з лівого шлуночка;
якщо Ви страждаєте від проблем із діареєю або блювотою;
якщо Ви страждаєте від підагри (хвороба, що викликає біль у суглобах);
якщо Ви страждаєте від проблем із печінкою;
якщо Ви страждаєте від проблем із нирками;
якщо Ви перебуваєте на діалізі (лікування для очищення крові при тяжкому захворюванні нирок);
якщо Ви перенесли трансплантацію нирки;
якщо Ви дотримуєтеся дієти з низьким вмістом солі;
якщо Ви приймаєте ліки для лікування алергії, наприклад, від укусів комах;
якщо Ви або хтось із Вашої сім’ї раніше мали алергійні реакції з набряком рук, ніг або щиколоток, обличчя, губ, язика та/або горла з утрудненим диханням (див. розділ «Можливі побічні ефекти»);
якщо Вам необхідно пройти аферез (процедура, при якій відбувається розділення певних компонентів крові);
якщо Ви страждаєте від гіпотензії (низький артеріальний тиск, що може виявлятися як відчуття слабкості або запаморочення);
якщо Ви маєте знижену толерантність до цукрів або страждаєте від цукрового діабету;
якщо Ви приймаєте один із наступних ліків для лікування високого артеріального тиску:
- «антагоніст рецепторів ангіотензину II» (АІІРА) (також відомі як сартани — наприклад, валсартан, телмісартан, ірбесартан), особливо якщо Ви маєте проблеми з нирками, пов’язані з діабетом;
- або аліскерен;
якщо Ви раніше мали рак шкіри або якщо під час лікування у Вас розвивається несподівана шкірна ураження. Лікування гідрохлоротіазидом, особливо тривале застосування у високих дозах, може підвищити ризик деяких типів раку шкіри та губ (незащемний рак шкіри). Захищайте свою шкіру від впливу сонячного світла та УФ-променів під час прийому Лізиноприл і гідрохлоротіазид Пенса.

Лікар може регулярно контролювати функцію Вашої нирки, артеріальний тиск та рівень електролітів (наприклад, калію) у крові.

якщо під час лікування Лізиноприл і гідрохлоротіазид Пенса виникають зміни кількості клітин крові (білі кров’яні тільця, еритроцити та тромбоцити);
якщо Ви маєте значне зниження певних типів білих кров’яних тілець із розвитком схильності до інфекцій та тяжких загальних симптомів (агранулоцитоз).

Зміна рівня солей у крові (електролітний дисбаланс)
Через діуретик, що входить до складу Лізиноприл і гідрохлоротіазид Пенса, можуть знижуватися рівні натрію та калію у крові. Це може спричинити сухість у роті, спрагу, слабкість, сонливість, дратівливість, втому, болі в м’язах, гіпотензію, нудоту, прискорене серцебиття та розлади шлунку та/або кишечника.
Діуретик також може спричинити зниження рівня хлориду та магнію, а також підвищення рівня кальцію.
Тому лікар може призначити Вам аналізи крові для перевірки рівня солей.

Кашель
Під час лікування у Вас може виникнути сухий та тривалий кашель.
Цей кашель зникає після припинення лікування.
Якщо під час лікування Вам необхідно проходити обстеження функції дихання, повідомте лікареві, що Ви приймаєте Лізиноприл і гідрохлоротіазид Пенса.

Раптове зниження артеріального тиску
Початкова доза може спричинити раптове зниження артеріального тиску, більш виражене, ніж під час подальшого лікування. Тому Ви можете відчувати слабкість або запаморочення; у таких випадках Вам може допомогти прийняття горизонтального положення. Якщо симптоми тривали, зверніться до лікаря.

Анестезія
Якщо Вам необхідна госпіталізація, Ви повинні повідомити медичний персонал про прийом Лізиноприл і гідрохлоротіазид Пенса, особливо анестезіологу (лікарю, що відповідає за анестезію) у разі хірургічного втручання. Також слід повідомити свого стоматолога, якщо під час стоматологічного лікування Вам буде введено анестетик.

Етнічна приналежність
Якщо Ви походите з африканської раси, Ви можете частіше страждати від «ангіоневротичного набряку» (характеризується набряком обличчя, губ, язика, горла або раптовою важкістю дихання).

Для тих, хто займається спортом
Застосування препарату без терапевтичної необхідності є допінгом і може призвести до позитивного результату на допінг-тестах.

Діти та підлітки
Безпека та ефективність Лізиноприл і гідрохлоротіазид Пенса у дітей та підлітків не встановлені, тому цей лікарський засіб не рекомендовано дітям та підліткам.

Інші лікарські засоби та Лізиноприл і гідрохлоротіазид Пенса
Повідомте лікареві або фармацевту, якщо Ви приймаєте, нещодавно приймали або можливо прийматимете інші ліки.
Зокрема, перед початком лікування Лізиноприл і гідрохлоротіазид Пенса повідомте лікареві, якщо Ви приймаєте:

інші діуретики (включаючи тип діуретиків, що називаються «зберігачами калію»), оскільки їх одночасний прийом із Лізиноприл і гідрохлоротіазид Пенса може посилити дію цього препарату;
інші антигіпертензивні препарати (для лікування високого тиску), відомі як сартани (наприклад, валсартан, телмісартан, ірбесартан), особливо якщо Ви маєте проблеми з нирками або діабет;
інші антигіпертензивні препарати (для лікування високого тиску), включаючи препарати, що містять аліскерен (для лікування високого тиску), оскільки їх одночасний прийом із Лізиноприл і гідрохлоротіазид Пенса може посилити дію цього препарату. Зокрема, не приймайте Лізиноприл і гідрохлоротіазид Пенса, якщо Ви приймаєте аліскерен і маєте проблеми з нирками або діабет (див. розділ «Не приймайте Лізиноприл і гідрохлоротіазид Пенса»);
індометацин (знеболювальний препарат, ліки від болю та запалення) або інші препарати для лікування запалення суглобів або болю в м’язах;
літій (використовується для лікування психічних захворювань);
ін’єкційне золото (для лікування ревматоїдного артриту — хронічного запалення суглобів);
НПЗП (нестероїдні протизапальні засоби, ліки від болю та запалення), оскільки їх одночасний прийом із Лізиноприл і гідрохлоротіазид Пенса може зменшити дію цього препарату. Крім того, якщо Ви маєте знижену функцію нирок, ці ліки можуть призвести до подальшого зниження функції нирок;
алопуринол (для лікування підагри — хвороби, що викликає біль у суглобах), оскільки його прийом разом із Лізиноприл і гідрохлоротіазид Пенса може збільшити ризик лейкопенії (зниження кількості білих кров’яних тілець у крові);
цитостатики (використовуються для пригнічення росту пухлин), наприклад, циклофосфамід або метотрексат, оскільки їх прийом разом із Лізиноприл і гідрохлоротіазид Пенса може збільшити ризик лейкопенії;
імунодепресанти (ліки, що знижують імунну відповідь), оскільки їх прийом разом із Лізиноприл і гідрохлоротіазид Пенса може збільшити ризик лейкопенії;
прокаїнамід та соталол (ліки від порушень серцевого ритму — антиаритміки);
ліки для лікування цукрового діабету (включаючи інсулін), оскільки при цукровому діабеті може знадобитися корекція дози ліків, які Ви приймаєте;
добавки з калієм або замінники солі, що містять калій, або інші препарати, що підвищують рівень калію в крові (наприклад, гепарин, ко-тримоксазол);
похідні саліцилової кислоти, що використовуються для лікування різних видів болю (наприклад, головний біль, менструальні болі, м’язові або кісткові болі), зниження температури та лікування запальних захворювань;
добавки з кальцієм або вітаміном D;
вазодилататори, нітрогліцерин та інші нітрати (використовуються для зниження артеріального тиску та/або лікування серцевих захворювань);
ліки для розслаблення м’язів під час загальної анестезії та в інтенсивній терапії (включаючи хлорид тубоцикліну та анестетики);
ліки для лікування порушень настрою, такі як трициклічні антидепресанти та антипсихотики;
симпатоміметики (ліки, що діють переважно на симпатичну нервову систему — систему, що контролює внутрішні органи, зокрема кровообіг та серце);
амфотерацин В (вводиться внутрішньовенно) для лікування інфекцій, спричинених грибками;
карбеноксолон (для лікування виразки або запалення стравоходу або навколо рота);
кортикотропін (гормон);
стимулюючі проносні (ліки для лікування запорів);
дигоксин (для лікування серцевих захворювань, включаючи порушення серцевого ритму);
ліки для лікування високого рівня холестерину, наприклад, колестирамін та колестипол;
триметоприм (для лікування інфекцій, спричинених бактеріями);
ліки для запобігання відторгненню органів після трансплантації, наприклад, циклоспорин;
ліки з протизапальною дією (кортикостероїди), оскільки вони збільшують виведення певних солей, розчинених у крові та рідинах організму, зокрема калію;
ліки, такі як адреналін (ліки, що стимулюють серце), оскільки їх дія може зменшитися;
барбітурати та наркотики (речовини, що знижують активність мозку), оскільки вони можуть спричинити надмірне зниження артеріального тиску у вертикальному положенні;
діазоксид (використовується для зниження рівня цукру в крові);
амантадин (використовується для лікування вірусних інфекцій), оскільки збільшується токсичність препарату.

Лізиноприл і гідрохлоротіазид Пенса та алкоголі
Уникайте вживання алкогольних напоїв під час лікування Лізиноприл і гідрохлоротіазид Пенса, оскільки вони можуть спричинити надмірне зниження артеріального тиску у вертикальному положенні (див. розділ «Керування транспортними засобами та використання механізмів»).

Вагітність та годування грудьми
Якщо Ви вагітні, підозрюєте вагітність або плануєте вагітність, або годуєте грудьми, проконсультуйтеся з лікарем або фармацевтом перед прийомом цього препарату.

Вагітність
Застосування Лізиноприл і гідрохлоротіазид Пенса не рекомендовано протягом перших 3 місяців вагітності.
Не приймайте Лізиноприл і гідрохлоротіазид Пенса після перших 3 місяців вагітності (див. розділ «Не приймайте Лізиноприл і гідрохлоротіазид Пенса»).
Ви повинні повідомити лікареві, якщо вважаєте, що можете бути вагітні (або якщо існує можливість завагітніти).
Лікування Лізиноприл і гідрохлоротіазид Пенса не повинно починатися під час вагітності.
Зазвичай лікар порадить Вам припинити прийом Лізиноприл і гідрохлоротіазид Пенса до настання вагітності або негайно після її виявлення та порадить інший препарат, якщо тільки продовження терапії інгібітором АПФ не вважається необхідним.
Лізиноприл і гідрохлоротіазид Пенса не рекомендовано на початку вагітності, оскільки можливий незначний ризик токсичного впливу на плід.
Лізиноприл і гідрохлоротіазид Пенса не повинен застосовуватися, якщо Ви вагітні більше трьох місяців, оскільки це може спричинити тяжкі ушкодження дитини, якщо приймати після третього місяця вагітності (див. розділ «Не приймайте Лізиноприл і гідрохлоротіазид Пенса»).
Якщо виникла експозиція інгібітору АПФ після першого триместру вагітності, лікар порадить провести УЗ-обстеження функції нирок та черепа плоду, а після народження — спостерігати за новонародженим щодо ризику гіпотензії (низький тиск).

Годування грудьми
Повідомте лікареві, якщо Ви годуєте грудьми або збираєтеся почати годування. Годування грудьми новонароджених (перші тижні після народження) і особливо недоношених дітей не рекомендовано під час прийому Лізиноприл і гідрохлоротіазид Пенса. Лікар оцінить користь для Вас та ризик для новонародженого від прийому Лізиноприл і гідрохлоротіазид Пенса під час годування грудьми та може порадити альтернативне лікування, якщо Ви бажаєте годувати.

Керування транспортними засобами та використання механізмів
Під час лікування Лізиноприл і гідрохлоротіазид Пенса у Вас можуть виникати запаморочення або втому.
Тому уникайте керування транспортними засобами або використання механізмів, що вимагають підвищеної уваги, принаймні до тих пір, поки не стане відомою Ваша індивідуальна переносимість цього препарату.

3. Як застосовувати ЛІЗИНОПРИЛ І ГІДРОХЛОРОТІАЗИД ПЕНСА

Застосовуйте цей лікарський засіб суворо дотримуючись інструкцій лікаря або фармацевта. Якщо у вас виникли сумніви, зверніться до лікаря або фармацевта.
Дорослі та літні люди
Рекомендована доза — 1 таблетка один раз на добу. Як правило, якщо через 2–4 тижні не досягнуто бажаного ефекту, лікар може збільшити дозу до 2 таблеток, які приймають одночасно в одну добову дозу.
Якщо у вас знижена функція нирок (недостатність нирок)
Якщо у вас недостатність нирок, лікар після оцінки функції ваших нирок може не призначити вам ЛІЗИНОПРИЛ І ГІДРОХЛОРОТІАЗИД ПЕНСА для початкового лікування гіпертензії, оскільки цей лікарський засіб може виявитися неефективним. Коли застосовується самостійно, початкова доза лізиноприлу при недостатності нирок становить 5–10 мг.
У разі попереднього лікування діуретиками (лікарські засоби, що діють шляхом збільшення кількості сечі, утвореної нирками)
Якщо до початку лікування ЛІЗИНОПРИЛ І ГІДРОХЛОРОТІАЗИД ПЕНСА ви отримували терапію діуретиками, на початку лікування ЛІЗИНОПРИЛ І ГІДРОХЛОРОТІАЗИД ПЕНСА у вас може виникнути симптоматична гіпотензія (зниження артеріального тиску, що проявляється симптомами, наприклад, нудотою, слабкістю, головним болем, сонливістю, розгубленістю). Це особливо може статися, якщо у вас стан зниженого об’єму крові в обігу (гіповолемія) і/або знижена кількість натрію в крові, спричинена попередньою терапією діуретиками.
Якщо ви приймаєте діуретики, лікар припинить вашу терапію діуретиками на 2–3 дні перед початком лікування ЛІЗИНОПРИЛ І ГІДРОХЛОРОТІАЗИД ПЕНСА. Якщо це неможливо, лікар розпочне лікування самим лізиноприлом у дозі 5 мг.
Застосування у дітей та підлітків
Безпека та ефективність ЛІЗИНОПРИЛ І ГІДРОХЛОРОТІАЗИД ПЕНСА у дітей та підлітків не встановлені, тому цей лікарський засіб не рекомендовано застосовувати дітям та підліткам.
Як
Приймайте таблетки з невеликою кількістю води в той самий час доби, бажано вранці.
Якщо ви прийняли більше ЛІЗИНОПРИЛ І ГІДРОХЛОРОТІАЗИД ПЕНСА, ніж потрібно
У разі випадкового прийому дози, що перевищує рекомендовану, негайно зверніться до свого лікаря або до найближчої лікарні.
При передозуванні лікарського засобу можуть виникнути такі симптоми: зниження артеріального тиску, синкопе (непритомність), порушення електролітного балансу (рівні натрію, калію та інших у крові), проблеми з нирками, прискорене та глибоке дихання, прискорення серцевого ритму, відчуття серцебиття, уповільнення серцевого ритму, запаморочення, тривожність, кашель, посилення діурезу, судоми, парез, нерегулярне серцебиття та серйозні проблеми з нирками.
Якщо ви забули прийняти ЛІЗИНОПРИЛ І ГІДРОХЛОРОТІАЗИД ПЕНСА
Якщо ви забули прийняти дозу, слід зробити це якомога швидше. Не приймайте дві дози одночасно.
Не приймайте подвійну дозу, щоб відшкодувати пропущену дозу.
Якщо ви припините лікування ЛІЗИНОПРИЛ І ГІДРОХЛОРОТІАЗИД ПЕНСА
Покращення стану здоров’я не повинно стати причиною припинення лікування, якщо цього не рекомендував лікар.
Якщо у вас виникли будь-які сумніви щодо застосування цього лікарського засобу, зверніться до лікаря або фармацевта.

4. Можливі побічні ефекти

Як і всі лікарські засоби, цей препарат може викликати побічні ефекти, хоча не у всіх людей вони виникають.
Можуть виникнути такі побічні ефекти:
Лізиноприл і гідрохлоротіазид Пенса загалом добре переноситься.
Якщо під час лікування препаратом Лізиноприл і гідрохлоротіазид Пенса у вас виникли такі побічні ефекти, негайно зверніться до лікаря, який припинить лікування препаратом Лізиноприл і гідрохлоротіазид Пенса:

алергічні реакції. Симптоми можуть включати: набряк обличчя, рук, ніг, щиколоток, губ, язика і/або горла (ангіоневротичний набряк) (див. розділ «Попередження та застереження»);
жовтяниця (жовте забарвлення шкіри та білка очей);
значне підвищення рівня печінкових ферментів (виявлене при аналізі крові). Підвищений рівень печінкових ферментів є симптомом порушення функції печінки: гепатит (запалення печінки), печінкова недостатність (серйозне захворювання печінки). Якщо під час лікування у вас виник такий побічний ефект, негайно зверніться до лікаря:
сильний біль у очах, що супроводжується почервонінням та раптовим розмитим зором. Якщо цей стан не лікувати, він може призвести до постійної втрати зору. Крім того, під час лікування препаратом Лізиноприл і гідрохлоротіазид Пенса спостерігалися та повідомлялися такі побічні ефекти з такою частотою: Часто (можуть впливати до 1 особи з 10):
запаморочення
головний біль
парестезія (поколювання)
ортостатичні ефекти, включаючи гіпотензію (зниження артеріального тиску при переході у вертикальне положення, що супроводжується такими симптомами, як запаморочення/відчуття легкості в голові)
синкопе (непритомність)
кашель
діарея
нудота
блювота
висип (ерупція шкіри)
м’язові судоми
неможливість досягти ерекції (імпотенція)
втому
астенію (слабкість)
зміни в аналізах крові для оцінки функції нирок (підвищення рівня сечовини та креатиніну)
зміни в аналізах крові для оцінки функції печінки (підвищення печінкових ферментів)
зміни в аналізах крові щодо рівня гемоглобіну (зниження гемоглобіну). Нечасто (можуть впливати до 1 особи з 100):
підагра (захворювання, що викликає біль у суглобах)
депресивні симптоми
серцебиття (відчуття прискореного серцебиття)
сухість у роті
відчуття тиску в грудях
зміна в лабораторному аналізі: зниження гематокриту (аналіз, що вимірює кількість червоних кров’яних тілець у крові). Рідко (можуть впливати до 1 особи з 1000):
анемія (зниження гемоглобіну в крові — речовини, що переносить кисень)
недостатня продукція гормону, що зменшує кількість сечі, яку виробляють нирки, — так званого «антидіуретичного гормону»
підвищення рівня цукру в крові (гіперглікемія)
зниження рівня калію в крові (гіпокаліємія)
підвищення рівня сечової кислоти в крові (гіперурикемія)
підвищення рівня калію в крові (гіперкаліємія)
порушення нюху
панкреатит (запалення підшлункової залози — залози, що розташована біля шлунка)
слабкість м’язів
підвищення білірубіну (речовини, що утворюється в організмі, підвищення якого може бути пов’язане з порушенням функції печінки) у крові. Дуже рідко (можуть впливати до 1 пацієнта з 10 000):
аплазія кісткового мозку (зниження активності кісткового мозку, де утворюються кров’яні клітини)
гемолітична анемія (захворювання, що виникає внаслідок руйнування певних клітин крові — червоних кров’яних тілець)
тромбоцитопенія (зниження кількості тромбоцитів у крові)
лейкопенія (зниження кількості білих кров’яних тілець у крові)
агранулоцитоз (зниження кількості гранулоцитів у крові — одного з типів кров’яних клітин)
кишковий ангіоедема (набряк стінок кишечника, що може викликати сильний біль у животі, блювоту та діарею)
псевдолімфома шкіри (захворювання, що проявляється складною симптоматикою, яка може включати один або кілька із таких ефектів: лихоманка, васкуліт (запалення кров’яних судин), міалгія (біль у м’язах), артралгія/артрит (біль/запалення суглобів), позитивні лабораторні показники певних імунних реакцій (наявність антинуклеарних антитіл, ANA), підвищення швидкості зседиментації еритроцитів (ШОЕ — підвищений лабораторний показник запалення), еозинофілія та лейкоцитоз (збільшення в крові еозинофілів та лейкоцитів — двох типів кров’яних клітин), висип (ерупція шкіри), фоточутливість (чутливість до сонячного світла) та інші шкірні прояви. Інші побічні ефекти, про які повідомлялося при застосуванні інших лікарських засобів, що містять ті самі діючі речовини, що й Лізиноприл і гідрохлоротіазид Пенса (гідрохлоротіазид та лізиноприл), і які, отже, можуть бути потенційними побічними ефектами Лізиноприл і гідрохлоротіазид Пенса:

Можливі побічні ефекти з гідрохлоротіазидом
Частота невідома (не може бути встановлена на основі наявних даних)

анорексія (втрата апетиту)
гастрит (запалення шлунка)
запор
сіалоаденіт (запалення залоз, що виробляють слину)
запаморочення
ксантопсія (порушення зору, що полягає у жовтому забарвленні білих предметів)
апластична анемія (недостатнє утворення всіх типів кров’яних клітин кістковим мозком)
пурпура (захворювання, при якому шкіра набуває червоного кольору через аномальне накопичення крові)
фоточутливість (чутливість до сонячного світла)
кропив’янка (червоні плями на шкірі, що супроводжуються свербінням)
запалення кров’яних судин (ангіїт некротизуючий: васкуліт, шкірний васкуліт)
лихоманка
ексантема (висип на шкірі у вигляді пустуль, вісочок і бульбашок, типовий для деяких дитячих захворювань)
утруднення дихання, включаючи пневмонію та набряк легень (накопичення рідини в легенях)
глюкозурія (наявність цукру в сечі)
електролітні порушення, включаючи гіпонатріємію (зниження рівня натрію в крові), гіпомагніємію (зниження рівня магнію в крові)
нервозність, депресія, оглушення, порушення сну
порушення функції нирок (ниркова дисфункція та інтерстиціальний нефрит)
активація або посилення симптомів системного червоного вовчака (захворювання імунної системи, що проявляється втаманням, болями в суглобах, висипом на шкірі, набряками, почервонінням, збільшенням або втратою ваги тощо)
токсична епідермальна некроліза та синдром Стівенса-Джонсона (серйозні ураження шкіри, що характеризуються подразненням шкіри, бульозними ураженнями з ділянками відшарування шкіри)
гіпохлоремічний алкалоз (втрата хлору з організму)
підвищення рівня холестерину та тригліцеридів у крові
гіперкальціємія (підвищення рівня кальцію в крові); якщо у вас підвищиться рівень кальцію в крові, лікар призначить аналізи для оцінки наявності захворювання, відомого як «гіперпаратиреоз» (порушення у виробленні гормону, що регулює кількість кальцію в крові)
аритмії серця (порушення ритму серця, тобто кількості ударів за хвилину)
гостра міопія (порушення зору на відстані)
гострий закритокутовий глаукома (серйозна форма глаукоми, тобто захворювання очей, спричинене підвищеним тиском рідини всередині очей)
раптове зниження зору на відстані (гостра міопія), зниження гостроти зору або біль у очах, пов’язані з підвищеним тиском (можливі ознаки накопичення рідини в судинній оболонці очей (хоріоїдальна ексудація) або гострого закритокутового глаукому)
рак шкіри та губ (незловживий рак шкіри, не меланома) Дуже рідко (можуть впливати до 1 пацієнта з 10 000):
Гостре утруднення дихання (симптоми включають важке дихання, лихоманку, слабкість і сплутаність свідомості).

Можливі побічні ефекти з лізиноприлом
Часто (можуть впливати до 1 особи з 10):

порушення функції нирок. Нечасто (можуть впливати до 1 особи з 100):
зміни смаку
порушення сну
зміни настрою
інфаркт міокарда (інфаркт) або цереброваскулярна подія (інсульт), можливо, через надмірне зниження артеріального тиску у схильних осіб
тахікардія (підвищення частоти серцевих скорочень за хвилину)
синдром Рейно (біль у пальцях рук і ніг, що спочатку стають білуватими, потім синюватими і, нарешті, червонуватими)
риніт (подразнення або запалення слизової оболонки носа)
біль у шлунку (болі в животі та погане травлення)
свербіж. Рідко (можуть впливати до 1 особи з 1000):
розумове збентеження
алопеція (випадіння волосся)
кропив’янка (червоні плями на шкірі, що супроводжуються свербінням)
псоріаз (хронічне запальне захворювання шкіри, не інфекційне і не заразне)
уремія (наявність сечовини в крові)
гостра ниркова недостатність (серйозне захворювання нирок)
гінекомастія (розвиток молочних залоз у чоловіків)
низький рівень натрію в крові. Дуже рідко (можуть впливати до 1 пацієнта з 10 000):
лімфаденопатія (збільшення лімфатичних вузлів (органів імунної системи))
аутоімунне захворювання (порушення роботи імунної системи)
низький рівень цукру в крові (гіпоглікемія)
синусит (запалення носа)
бронхоспазм (звуження бронхів, що призводить до серйозного утруднення дихання через зменшення проходження повітря)
утруднення дихання, спричинене алергічною реакцією, включаючи алергічний альвеоліт/еозинофільну пневмонію
серйозні ураження шкіри, включаючи пемфігус (бульозне захворювання шкіри), токсичну епідермальну некролізу та синдром Стівенса-Джонсона (серйозні ураження шкіри, що характеризуються еритемою, бульозними ураженнями з ділянками відшарування шкіри) та еритему багатоформну (стан, що характеризується виникненням червоних плям на шкірі у вигляді «очей бика» зі свербінням)
діафорез (пітливість)
олігурія/анурія (знижена/відсутня віддача сечі). Частота невідома (не може бути встановлена на основі наявних даних)
приливи гарячого повітря
зорові та/або чуттєві галюцинації (сприйняття неіснуючих у реальності речей і/або голосів).

Повідомлення про побічні ефекти
Якщо у вас виникли побічні ефекти, включаючи ті, що не зазначені в цій інструкції, зверніться до лікаря або фармацевта. Ви також можете повідомити про побічні ефекти безпосередньо через національну систему повідомлень за адресою https://www.aifa.gov.it/content/segnalazioni-reazioni-avverse.
Повідомляючи про побічні ефекти, ви можете допомогти забезпечити більше інформації щодо безпеки цього лікарського засобу.

5. Як зберігати Лізиноприл і гідрохлоротіазид Пенса

Зберігайте цей лікарський засіб у недоступному для дітей місці.
Не застосовуйте цей лікарський засіб після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці після «Закінчення». Дата закінчення терміну придатності відноситься до останнього дня цього місяця.
Зберігайте лікарський засіб у оригінальній упаковці, щоб захистити його від світла.
Не викидайте жоден лікарський засіб у стічні води або побутові відходи. Запитайте у фармацевта, як позбутися лікарських засобів, які ви більше не використовуєте. Це допоможе захистити навколишнє середовище.

6. Вміст упаковки та інша інформація

Що містить Лізиноприл і гідрохлоротіазид Пенса

Діючі речовини — лізиноприлу дигідрат та гідрохлоротіазид. Одна таблетка містить 21,8 мг лізиноприлу дигідрату (еквівалентно 20 мг безводного лізиноприлу) та 12,5 мг гідрохлоротіазиду.
Інші компоненти: маніт, кальцію фосфат двоосновний дигідрат, крохмаль кукурудзяний, крохмаль попередньо желатинізований, магнію стеарат.

Опис зовнішнього вигляду Лізиноприл і гідрохлоротіазид Пенса та вміст упаковки
Упаковка містить 14 або 28 таблеток.
Власник дозволу на введення в обіг
Pensa Pharma S.p.A.
Via Ippolito Rosellini, 12
20124 Мілано
Виробник
Special Product's Line S.p.A.
Via Fratta Rotonda Vado Largo, 1
03012 Аньяні (FR)