Інструкція: інформація для пацієнта

Кондіурен 20 мг + 12,5 мг таблетки

Еналаприл малеат + Гідрохлоротіазид
Уважно прочитайте цю інструкцію, перш ніж розпочати застосування цього лікарського засобу, оскільки вона містить важливу інформацію для вас.

Зберігайте цю інструкцію. Можливо, знадобиться ще раз її прочитати.
Якщо у вас виникнуть будь-які запитання, зверніться до лікаря або фармацевта.
Цей лікарський засіб призначено саме вам. Не передавайте його іншим особам, навіть якщо симптоми їхніх захворювань схожі на ваші, оскільки це може бути небезпечно.
Якщо виникнуть будь-які побічні ефекти, включаючи ті, що не вказані в цій інструкції, повідомте про це лікаря або фармацевта. Див. розділ 4.

Зміст цієї інструкції:

Що таке Кондіурен і для чого його застосовують
Що потрібно знати перед застосуванням Кондіурену
Як застосовувати Кондіурен
Можливі побічні ефекти
Як зберігати Кондіурен
Вміст упаковки та інша інформація

1. Що таке Кондіурен і для чого його застосовують

Кондіурен містить активні речовали: еналаприл і гідрохлоротіазид.

Еналаприл належить до групи лікарських засобів, які називаються «інгібітори АПФ» (інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту), що діють шляхом зниження артеріального тиску за рахунок розширення кровоносних судин.
Гідрохлоротіазид належить до групи лікарських засобів, які називаються діуретики, що діють шляхом збільшення кількості сечі, яку утворюють нирки.

Кондіурен застосовують для лікування підвищеного артеріального тиску (гіпертензії) у дорослих,
коли його не вдається контролювати за допомогою еналаприлу або гідрохлоротіазиду окремо.
Зверніться до лікаря, якщо ви не відчуваєте поліпшення або стан погіршується.

2. Що Ви повинні знати перед прийомом Кондіурену

Не приймайте Кондіурен

якщо Ви маєте алергію до діючих речовин (еналаприлу малеату або гідрохлоротіазиду) або до будь-якої з інших складових цього лікарського засобу (перелічених у розділі 6);
якщо у Вас тяжкі проблеми з нирками (тяжке ниркове ураження);
якщо Ви не можете сечовиділяти;
якщо раніше у Вас був набряк рук, ніг, щиколоток, обличчя, губ, язика та/або горла (ангіоневротичний набряк), спричинений попереднім лікуванням інгібіторами АПФ;
якщо інші члени Вашої сім’ї мали ангіоневротичний набряк, оскільки можлива сімейна схильність (спадковий ангіоневротичний набряк);
якщо у Вас ангіоневротичний набряк невідомого походження (ідіопатичний);
якщо Ви маєте алергію до похідних сульфаніламіду (група антибіотиків);
якщо Ви вагітні більше ніж 3 місяці (див. розділ «Вагітність та годування грудьми»);
якщо у Вас тяжкі проблеми з печінкою (тяжке печінкове ураження);
якщо у Вас цукровий діабет або порушення функції нирок, і Ви отримуєте лікування препаратом, що знижує тиск крові, що містить аліскерен.

Застереження та обережність
Зверніться до лікаря або фармацевта перед прийомом Кондіурену:

якщо під час лікування тиск стає надто низьким (гіпотензія), особливо якщо Ви піддаєтеся ризику надмірного зниження тиску крові через значну втрату солей або рідини в організмі (через стан недомогу, такий як блювання, діарея, або внаслідок дієти з низьким вмістом солі, або прийому пероральних діуретиків протягом тривалого часу). Короткочасна гіпотензія не є протипоказанням для продовження терапії;
якщо у Вас є серцево-судинні захворювання або цереброваскулярні захворювання. У таких випадках надмірна гіпотензія може спричинити інфаркт міокарда або інсульт;
якщо функція Ваших нирок порушена. Лікар буде контролювати рівні азоту та креатиніну у Вашій крові;
якщо у Вас є захворювання серця (серцева недостатність);
якщо лікар повідомив Вам про звуження клапанів серця лівого шлуночка або про інші перешкоди потоку крові в лівому шлуночку;
якщо у Вас збільшена товщина м’яза серця (відома як гіпертрофічна кардіоміопатія);
якщо лікар повідомив Вам про звуження артерій одного або обох нирок;
якщо Ви нещодавно перенесли трансплантацію нирки;
якщо Вам потрібен гемодіаліз (очищення крові шляхом фільтрації) з використанням певних мембран, оскільки можливі реакції на тип мембрани;
якщо у Вас є проблеми з печінкою;
якщо виникає зниження кількості певних видів білих кров’яних тілець (нейтропенія, агранулоцитоз) (див. розділ «Можливі побічні ефекти»);
якщо знижується кількість червоних кров’яних тілець (анемія) та тромбоцитів (тромбоцитопенія);
якщо лікар повідомив Вам, що у Вас певне захворювання сполучної тканини (колагеноз) з ураженням судин;
якщо Ви отримуєте лікування препаратами, що знижують імунну відповідь організму (див. розділ «Інші лікарські засоби та Кондіурен»);
якщо Ви приймаєте алопуринол (препарат для лікування подагри) або прокаїнамід (препарат для лікування аритмій серця) (див. розділ «Інші лікарські засоби та Кондіурен»);
якщо існує ризик підвищення рівня калію в крові;
якщо у Вас аномальні рівні води та мінеральних солей у тілі (гіпокаліємія, гіпонатріємія, гіпоклоремічний алкалоз, гіпомагнезіємія та гіперкальціємія);
якщо у Вас цукровий діабет (підвищений рівень цукру в крові) і Ви приймаєте цукрознижувальні препарати, включаючи інсулін для контролю діабету (Вам необхідно проводити аналізи крові для контролю можливого зниження рівня глюкози в крові, особливо протягом першого місяця лікування) (див. розділ «Інші лікарські засоби та Кондіурен»);
якщо у Вас виникають алергічні реакції з симптомами, такими як набряк обличчя, язика або горла, утруднене ковтання, кропив’янка та утруднення дихання (ангіоневротичний набряк) (див. розділ «Можливі побічні ефекти»);
якщо Ви проходили або збираєтеся пройти терапію десенсибілізації при алергії на укуси бджіл або ос;
якщо Ви проходили або збираєтеся пройти терапію з розділенням компонентів крові для видалення холестерину з крові за допомогою апарату (ЛПНП-аферез);
якщо у Вас сухий та наполегливий кашель;
якщо Ви збираєтеся пройти загальну анестезію під час хірургічного втручання (див. розділ «Інші лікарські засоби та Кондіурен»);
якщо у Вас є проблеми з подагрою (захворювання, що спричиняє біль у суглобах), або підвищений рівень сечової кислоти в крові;
якщо Ви приймаєте літій, який використовується для лікування деяких психічних захворювань;
якщо Ви приймаєте один із наступних препаратів для лікування високого тиску крові:
a. «антагоніст рецепторів ангіотензина II» (АІІРА) (також відомі як сартани — наприклад, валсартан, телмісартан, ірбесартан), особливо якщо у Вас є ниркові проблеми, пов’язані з діабетом,
b. аліскерен.
якщо у Вас раніше був рак шкіри або якщо під час лікування у Вас виникає несподівана зміна шкіри. Лікування гідрохлоротіазидом, особливо тривале застосування у високих дозах, може підвищити ризик певних видів раку шкіри та губ (незамеланомний рак шкіри). Захищайте свою шкіру від впливу сонячного світла та УФ-променів під час прийому Кондіурену;
якщо у Вас знижується гострота зору або біль у очах. Ці симптоми можуть свідчити про накопичення рідини у судинній оболонці очей (хоріоїдальна ефузія) або про підвищення тиску в оці, що може виникнути від кількох годин до кількох тижнів після прийому Кондіурену. Якщо це не лікувати, таке підвищення може призвести до постійної втрати зору. Якщо у Вас раніше була алергія на пеніциліни або сульфаніламіди, Ви можете мати більший ризик розвитку цього стану;
якщо у Вас були проблеми з диханням або легенями (включаючи запалення або наявність рідини в легенях) після прийому гідрохлоротіазиду в минулому. Якщо після прийому Кондіурену у Вас з’являється задиха або важке дихання, негайно зверніться до лікаря.

Лікар може регулярно контролювати функцію Ваших нирок, тиск крові та рівень електролітів (наприклад, калію) у крові. Див. також розділ «Не приймайте Кондіурен».
Як і інші препарати, що знижують тиск крові, цей засіб може бути менш ефективним у пацієнтів негроїдної раси.

Діти та підлітки
Безпека та ефективність Кондіурену у дітей та підлітків не встановлені, тому цей препарат не рекомендовано призначати дітям та підліткам.

Інші лікарські засоби та Кондіурен
Повідомте лікареві або фармацевту, якщо Ви приймаєте, нещодавно приймали або можете прийняти інші лікарські засоби.
Зокрема, перед початком лікування Кондіуреном повідомте лікарю, якщо Ви приймаєте:

інші препарати, що знижують тиск крові (антигіпертензивні), включаючи вазодилятатори, нітрогліцерин та інші нітрати, бета-блокатори;
літій (препарат, що використовується для певних психічних порушень);
нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ), які часто використовуються як знеболювальні або для зменшення запалення;
інші діуретики, особливо діуретики, що «зберігають калій» (наприклад, спіронолактон, триамтерен або амілорид), петльові діуретики (наприклад, фуросемід) та тіазидні діуретики;
добавки калію або замінники солі, що містять калій;
препарати для лікування психічних захворювань (антипсихотичні засоби) або депресії (трициклічні антидепресанти);
анестетики;
симпатоміметики (препарати зі стимулюючим ефектом, що використовуються, наприклад, для лікування астми);
препарати для лікування діабету, включаючи інсулін та пероральні цукрознижувальні засоби;
препарати, що розріджують кров (такі як тромболітики та ацетилсаліцилова кислота у кардіологічних дозах);
ін’єкційний золото (препарат, що використовується для лікування ревматоїдного артриту — хронічного запалення суглобів);
міорелаксанти (препарати, що використовуються під час хірургічних операцій);
барбітурати та наркотики (речовини, що знижують активність мозку);
холестірамін та колестипол, смоли (препарати, що використовуються для зниження рівня холестерину в крові);
препарати для лікування порушень серцевого ритму (антиаритміки, такі як прокаїнамід, хінідин, аміодарон, соталол);
препарати для серця (серцеві глікозиди, такі як дигоксин, що підвищують силу скорочення серця);
кортикостероїди або кортикотропін (АКТГ) для лікування запалення, наприклад, ревматизму;
карбеноксолон (інший препарат для лікування запалення кишкового тракту);
проносні засоби, особливо при передозуванні;
пресорні аміни (препарати з потужним стимулюючим ефектом, такі як норадреналін);
цитостатики, препарати, що використовуються для пригнічення росту пухлин (наприклад, циклофосфамід, метотрексат);
алопуринол (для лікування подагри — захворювання, що спричиняє біль у суглобах);
препарати, що знижують імунну відповідь.

Лікар може вважати за необхідне змінити дозу та/або вжити інших заходів обережності:

якщо Ви приймаєте антагоніст рецепторів ангіотензина II (АІІРА) або аліскерен (див. також розділи «Не приймайте Кондіурен» та «Застереження та обережність»).

Кондіурен разом з їжею, напоями та алкоголем
Проконсультуйтеся з лікарем перед вживанням харчових добавок або замінників солі, що містять калій.
Вживання алкоголю разом з Кондіуреном може спричинити надмірне зниження тиску крові.

Вагітність та годування грудьми
Якщо Ви вагітні, підозрюєте вагітність або плануєте вагітність, або якщо Ви годуєте грудьми, проконсультуйтеся з лікарем або фармацевтом перед прийомом цього препарату.

Вагітність
Застосування Кондіурену не рекомендовано протягом перших 3 місяців вагітності.
Застосування Кондіурену протипоказано після перших 3 місяців вагітності (див. розділ «Не приймайте Кондіурен»).
Зазвичай лікар радить припинити прийом Кондіурену до настання вагітності або негайно після її виявлення та призначити інший препарат. Кондіурен не рекомендовано використовувати на початку вагітності, і його не слід приймати після третього місяця вагітності, оскільки в цей період він може спричинити серйозну шкоду дитині (див. розділ «Не приймайте Кондіурен»).
Не приймайте рішень щодо припинення або продовження терапії без консультації з лікарем.
Якщо Ви приймаєте Кондіурен після 3 місяців вагітності, лікар буде контролювати плід за допомогою УЗД для оцінки функції нирок та черепа, а потім новонародженого — для контролю гіпотензії (див. розділ «Не приймайте Кондіурен»).
Кондіурен не повинен використовуватися для лікування гестаційного набряку (набряк під час вагітності, зазвичай щиколоток, ніг, рук, ніг), гестаційної гіпертензії (підвищення тиску під час вагітності) або прееклампсії (синдром, що характеризується наявністю, окремо або в поєднанні, таких клінічних ознак, як набряк, протеїнурія або гіпертензія).

Годування грудьми
Кондіурен проникає в грудне молоко у малих кількостях, тому його не рекомендовано вживати під час годування. Якщо лікар вважає за необхідне лікування Кондіуреном під час годування, дози будуть якомога нижчими, оскільки високі дози спричиняють інтенсивний діурез, що може пригнічувати утворення молока.

Керування транспортними засобами та використання механізмів
Під час лікування Кондіуреном Ви можете відчувати запаморочення або слабкість.
Тому уникайте керування транспортними засобами або роботи з механізмами, що вимагають підвищеної уваги, якщо помічаєте будь-який із цих симптомів.

Кондіурен містить лактозу:
Якщо лікар діагностував у Вас непереносимість певних цукрів, проконсультуйтеся з ним перед прийомом цього препарату;
Цей препарат містить менше ніж 1 ммоль (23 мг) натрію на дозу, тобто фактично «без натрію».

Для осіб, які займаються спортом
Застосування препарату без терапевтичної необхідності є допінгом і може призвести до позитивного результату при антидопінгових тестах.
Проконсультуйтеся з лікарем, якщо Ви спортсмен і маєте пройти антидопінговий тест.

3. Як застосовувати Кондіурен

Застосовуйте цей лікарський засіб суворо дотримуючись інструкцій лікаря або фармацевта. Якщо у вас
виникли сумніви, зверніться до лікаря або фармацевта.
Дорослі
Початкова доза — пів таблетки на добу.
Рекомендована доза — 1 таблетка один раз на добу. Зазвичай лікар може збільшити дозу до 2 таблеток,
які потрібно приймати одночасно в одну прийомну дозу на добу.
Якщо ви вже проходите лікування діуретиками (лікарські засоби, що збільшують виділення сечі), терапія
Кондіуреном може спричинити тяжку гіпотензію.
У таких випадках лікар, можливо, припинить вашу терапію діуретиками за кілька днів до початку
лікування Кондіуреном. Якщо це неможливо, лікар розпочне лікування лише еналаприлом у дозі 2,5 мг.
Пацієнти з порушенням функції нирок (недостатність нирок)
Якщо у вас недостатність нирок, лікар, після оцінки функції ваших нирок, може не призначити вам
Кондіурен, оскільки цей лікарський засіб може бути неефективним при помірній або тяжкій недостатності
нирок.
У випадках легкого ступеня недостатності нирок дозування Кондіурену має бути ретельно оцінено лікарем.
Коли застосовується окремо, рекомендована початкова доза еналаприлу становить 5–10 мг.
Застосування у дітей та підлітків
Безпека та ефективність Кондіурену у дітей та підлітків не встановлені, тому цей лікарський засіб не
рекомендовано застосовувати дітям та підліткам.
Застосування у літніх пацієнтів
Ефективність та переносимість малеату еналаприлу та гідрохлоротіазиду, що застосовуються одночасно,
були подібними у літніх пацієнтів і у молодших пацієнтів.
Спосіб застосування
Приймайте таблетки з невеликою кількістю води приблизно о тій самій годині.
Якщо ви прийняли більше Кондіурену, ніж потрібно
Якщо ви прийняли надто багато таблеток, негайно зверніться до лікаря або поїдьте до лікарні. Симптоми
передозування можуть включати:

значне зниження артеріального тиску з тяжким порушенням свідомості
запаморочення
надмірне підвищення або надмірне зниження частоти серцевих скорочень
порушення рівнів електролітів у крові та дегідратація
недостатність нирок
запаморочення
серцебиття (відчуття, що серцебиття надмірно швидке та нерегулярне)
прискорене дихання
тривожність
кашель
Лікар або медичний персонал будуть уважно спостерігати за вами та застосують відповідні терапевтичні заходи.

Якщо ви забули прийняти Кондіурен
Не приймайте подвійну дозу, щоб компенсувати пропущену таблетку.
Якщо ви припините лікування Кондіуреном
Не припиняйте лікування без попередньої консультації з лікарем.
Якщо у вас виникли будь-які сумніви щодо застосування цього лікарського засобу, зверніться до лікаря або фармацевта.

4. Можливі побічні ефекти

Як і всі лікарські засоби, цей препарат може викликати побічні ефекти, хоча вони не розвиваються у всіх людей.
Якщо під час лікування препаратом Кондіурен ви помітили побічні ефекти, перелічені нижче, зазначені з відповідною частотою, негайно зверніться до лікаря:
Дуже часто (може впливати на більше, ніж 1 із 10 людей):

розмите зору
запаморочення
кашель
нудота
астенія (загальна слабкість)

Часто (може впливати до 1 із 10 людей):

зниження рівня калію в крові (гіпокаліємія)
підвищення рівня холестерину в крові
підвищення рівня тригліцеридів (жирних кислот) у крові
підвищення рівня сечової кислоти в крові (гіперурикемія)
головний біль (цефалгія)
депресія
синкопе (непритомність)
порушення смаку
зниження артеріального тиску (гіпотензія)
ортостатична гіпотензія (зниження артеріального тиску при переході у вертикальне положення, що супроводжується такими симптомами, як запаморочення/легкість у голові)
порушення ритму серця
стенокардія (болі в грудях, спричинені недостатнім кровопостачанням, а отже, постачанням кисню до серця)
тахікардія (підвищення частоти серцевих скорочень на хвилину)
задишка (недостатність повітря)
діарея
біль у животі
висип на шкірі з пустулами, міхурцями та бульбашками (ексантема), гіперчутливість/ангіоневротичний набряк (набряк обличчя, язика або горла, утруднене ковтання, кропив’янка та труднощі з диханням)
м’язові спазми
біль у грудях
втома
зміни в аналізах крові для контролю функції нирок (підвищення креатиніну)
підвищення рівня калію в крові (гіперкаліємія)

Не часто (може впливати до 1 із 100 людей):

анемія (зниження гемоглобіну), включаючи апластичну анемію (недостатнє утворення всіх типів кров’яних клітин кістковим мозком) та гемолітичну анемію (хвороба, спричинена руйнуванням червоних кров’яних клітин)
зниження рівня цукру в крові (гіпоглікемія)
гіпомагнеземія (зниження рівня магнію в крові)
підагра (хвороба, що викликає біль і набряк суглобів)
сплутаність свідомості
сонливість
безсоння
нервозність
парестезія (поколювання)
запаморочення
зниження статевого потягу (зниження лібідо)
порушення слуху (шум у вухах)
приливи гарячого повітря
серцебиття (відчуття прискореного серцебиття)
серцевий напад (інфаркт міокарда) та/або інсульт (судинна подія в мозку), іноді як наслідок надмірного зниження артеріального тиску
виділення з носа (ринорея)
біль у горлі та хриплість
бронхоспазм (важке дихання), астма
зниження рухомості кишечника (ілеус)
панкреатит (запалення підшлункової залози)
блювота та/або диспепсія (нестравність)
запор
анорексія (втрата апетиту)
подразнення шлунка та/або пептична виразка (шлункова або дванадцятиперстна)
сухість у роті
метеоризм
потовиділення (аномальне потіння)
свербіж
кропив’янка (червоні плями на шкірі, що супроводжуються свербінням)
випадання волосся (алопеція)
біль у суглобах (артралгія)
порушення функції нирок або ниркова недостатність
наявність білка в сечі (протеїнурія)
імпотенція
відчуття нездужання
лихоманка
підвищення рівня азоту в сечі
зниження рівня натрію в крові (гіпонатріємія)

Рідко (може впливати до 1 із 1000 людей):

зниження певного типу білих кров’яних клітин (нейтропенія)
зниження гемоглобіну в крові
зниження загального об’єму червоних кров’яних клітин (низький гематокрит)
зниження кількості тромбоцитів у крові (тромбоцитопенія)
підвищення кількості гранулоцитів у крові — типу кров’яних клітин (агранулоцитоз)
пригнічення кісткового мозку (недостатнє утворення кров’яних клітин)
лейкопенія (зниження кількості білих кров’яних клітин у крові)
зниження всіх типів кров’яних клітин (панцитопенія)
набряк залоз (лімфаденопатія)
аутоімунні захворювання (захворювання, при яких імунна система реагує проти організму)
підвищення рівня цукру в крові
незвичайні сни та/або порушення сну
неможливість рухатися (парез) через низький рівень калію в крові
синдром Рейно (біль у пальцях рук і ніг, які спочатку стають білуватими, потім блакитнуватими, а потім червонуватими)
променеві зміни в легенях (легеневі інфільтрати)
серйозні проблеми з легенями (включаючи запалення та накопичення рідини в легенях)
запалення носа (риніт)
алергійна реакція в легенях (алергійна альвеоліт) або еозинофільний пневмоніт (захворювання легень)
запалення слизової оболонки (стоматит) або виразки в порожнині рота
запалення язика (глосит)
печенева недостатність (серйозне захворювання печінки)
печінкова некроза (пошкодження печінки, що може бути смертельним)
гепатит (запалення печінки)
жовтяниця (жовте забарвлення шкіри та білка очей)
запалення жовчного міхура (особливо у пацієнтів із наявними каменями)
еритема мультиформна (запалення шкіри)
синдром Стівенса-Джонсона та токсична епідермальна некроліза (серйозне ураження шкіри, що характеризується подразненням шкіри, бульбашковими ураженнями та відшаруванням шкіри)
ексфоліативний дерматит (подразнення шкіри з відшаруванням шкіри)
пурпура (захворювання, при якому шкіра набуває червоного кольору через аномальне накопичення крові)
червоний вовчак шкіри (захворювання імунної системи, що проявляється висипом на шкірі, набряками, почервонінням)
еритродермія (червоність шкіри)
пемфігус (бульозне захворювання шкіри)
олігурія (знижена кількість сечі)
інтерстиціальний нефрит (захворювання нирок)
гінекомастія (збільшення грудей у чоловіків)
підвищення рівня печінкових ферментів
підвищення білірубіну (речовини, утвореної в організмі, підвищення якої може бути пов’язане з порушенням функції печінки) у крові

Дуже рідко (може впливати до 1 пацієнта із 10 000):

гіперкальцемія (підвищення рівня кальцію в крові)
кишковий ангіоедема (набряк стінок кишечника, що може спричинити сильний біль у животі, блювоту та діарею)
гостра дихальна недостатність (симптоми включають важке, прискорене дихання, лихоманку, слабкість та сплутаність свідомості).

Невідомо (частоту неможливо визначити на основі наявних даних):

недостатнє утворення антидіуретичного гормону (СІАДГ), що знижує, зокрема, кількість сечі
Рак шкіри та губ (немеланомний рак шкіри).
Швидке зниження гостроти зору вдалині (гостра міопія), зниження зору або біль у очах через підвищений тиск (можливі ознаки накопичення рідини у судинному шарі ока (хоріоїдальна ексудація) або гострий закритокутовий глаукома.

Інші побічні ефекти
Також повідомлялося про групу симптомів, що включають деякі або всі з наступних: лихоманка,
серозит (запалення оболонок, що вистилають порожнини тіла, наприклад, грудну клітку та черевну порожнину),
васкуліт (запалення кровоносних судин), біль у м’язах або запалення м’язів, біль або
запалення суглобів, зміни в аналізах крові (позитивні АНА-антитіла, підвищена
швидкість оседання еритроцитів ([ESR]), підвищення кількості білих кров’яних клітин (еозинофілія,
лейкоцитоз), висип на шкірі, підвищена чутливість шкіри до світла (фоточутливість) та інші проблеми зі шкірою.
Повідомлення про побічні ефекти
Якщо ви помітили будь-який побічний ефект, включаючи ті, що не вказані в цій інструкції, зверніться до лікаря або фармацевта. Ви також можете повідомити про побічні ефекти безпосередньо через національну систему повідомлення за адресою: https://www.aifa.gov.it/content/segnalazioni-reazioni-avverse .
Повідомляючи про побічні ефекти, ви можете допомогти забезпечити більше інформації щодо безпеки цього лікарського засобу.

5. Як зберігати Кондіурен

Зберігайте цей лікарський засіб у місці, недоступному для дітей, і подалік від їхнього погляду.
Для зберігання цього лікарського засобу не потрібні особливі умови.
Не використовуйте цей лікарський засіб після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці після напису «Замість». Термін придатності відноситься до останнього дня зазначеного місяця.
Не викидайте жодні лікарські засоби у каналізацію чи побутові відходи. Запитайте у фармацевта, як позбутися лікарських засобів, які ви більше не використовуєте. Це допоможе захистити навколишнє середовище.

6. Вміст упаковки та інша інформація

діючі речовини: еналаприлу малеат (кожна таблетка містить 20 мг еналаприлу малеату), гідрохлоротіазид (кожна таблетка містить 12,5 мг гідрохлоротіазиду).
інші компоненти: натрію бікарбонат, лактоза моногідрат (див. розділ 2 «Кондіурен містить лактозу»), заліза оксид жовтий, крохмаль кукурудзяний, крохмаль попередньо желатинізований, магнію стеарат.

Опис зовнішнього вигляду Кондіурен та вміст упаковки
Таблетки, упаковані у блістерні упаковки з алюмінію по 14 таблеток та 28 таблеток. Не всі упаковки можуть бути в обігу.

Власник ліцензії на введення в обіг
Teofarma S.r.l.
Via F.lli Cervi, 8 – 27010 Valle Salimbene (PV)
Факс 0382/525845
електронна пошта: [email protected]

Виробник
DOPPEL FARMACEUTICI S.r.l
Via Volturno, 48 – Quinto dè Stampi
20089 Rozzano (Milano)