Клобіокс

Інструкція: інформація для користувача

Клобіокс 100 мг + 33 мг розчин для ін'єкцій з лідокаїном, 200 мг + 40 мг розчин для ін'єкцій з лідокаїном

disodio clodronato та lidocaina cloridrato
Лікарський засіб-еквівалент
Уважно прочитайте цю інструкцію, перш ніж використовувати цей лікарський засіб, оскільки вона містить важливу інформацію для вас.

• Зберігайте цю інструкцію. Можливо, знадобиться ще раз її прочитати.
• Якщо у вас виникнуть будь-які сумніви, зверніться до лікаря або фармацевта.
• Цей лікарський засіб призначено виключно для вас. Не передавайте його іншим особам, навіть якщо симптоми їхнього захворювання такі самі, як і ваші, оскільки це може бути небезпечно.
• Якщо виникнуть будь-які побічні ефекти, зокрема ті, що не зазначені в цій інструкції, зверніться до лікаря або фармацевта. Див. розділ 4.

Зміст цієї інструкції

1. Що таке Клобіокс і для чого використовується
2. Що варто знати перед застосуванням Клобіоксу
3. Як застосовувати Клобіокс
4. Можливі побічні ефекти
5. Як зберігати Клобіокс
6. Вміст упаковки та інша інформація

1. Що таке Клобіокс і для чого він призначений

Клобіокс — це лікарський засіб, що містить клодронову кислоту (у формі динатрію клодронату),
активну речовину, яка належить до групи препаратів для лікування захворювань
кісток, що називаються бісфосфонатами, та лідокаїн — активну речовину, яка належить до групи
ліків, що називаються «місцеві анестетики».
Клобіокс застосовується у дорослих для лікування:

• втрати щільності кісток у разі пухлини (пухлинний остеоліз);
• пухлини кісткового мозку (множинна мієлома);
• надмірної активності паращитовидних залоз (первинний гіперпаратиреоз).

Крім того, препарат застосовується у жінок для профілактики та лікування втрати щільності
кісток (остеопорозу) після менопаузи (періоду постійного припинення менструального
циклу).

2. Що Ви повинні знати, перш ніж застосовувати Клобіокс

Не застосовуйте Клобіокс

• Якщо Ви маєте алергію на клодронову кислоту або будь-який інший компонент цього лікарського засобу (перелічені в розділі 6).
• Якщо Ви приймаєте інші бісфосфонати — лікарські засоби, подібні до Клобіоксу.
• Якщо Ви маєте алергію на лідокаїн або інші місцеві анестетики амідного типу, наприклад: бупівакаїн, мепівакаїн, ропівакаїн, левобупівакаїн.
• Якщо Ви страждаєте захворюванням серця, яке призводить до втрати свідомості (синдром Адама-Стокса).
• Якщо Ви страждаєте захворюванням ритму серця (синдром Вольфа-Паркінсона-Вайта, фібриляція передсердь, сино-атріальна, атріо-вентрикулярна або інтравентрикулярна блокада).
• Якщо у Вас слабке серце, яке не здатне забезпечувати організм достатньою кількістю крові (гостра серцева недостатність).
• Якщо Ви страждаєте станом зниження об’єму крові (гіповолемія).

Лікарський засіб призначений виключно для внутрішньом’язового введення (тобто введення в м’яз) і не повинен
вводитися всередину судини (внутрішньовенно). Випадкове введення в вену збільшує ризик виникнення серйозних побічних реакцій через високу концентрацію в крові місцевого анестетику лідокаїну (див. розділ 3. Якщо Ви застосували Клобіокс у більшій кількості, ніж слід).

Застереження та обережність

Зверніться до лікаря або фармацевта перед застосуванням Клобіоксу.

Клобіокс не підходить для лікування гострої фази захворювання.

Перед початком та під час лікування лікар може порадити Вам пройти аналізи крові для контролю функції нирок та печінки (див. розділ 4. Можливі побічні ефекти). Важливо споживати достатню кількість рідини під час лікування цим лікарським засобом, особливо якщо у Вас є проблеми з нирками (див. розділ 3. Як застосовувати Клобіокс).

Зокрема, повідомте лікаря:

• Якщо у Вас підвищений рівень кальцію в крові.
• Якщо Ви страждаєте захворюванням нирок (недостатність нирок).
• Якщо Ви проходить лікування Клобіоксом для лікування пухлини або остеопорозу та проходить лікування у стоматолога або маєте бути підданий стоматологічній операції. Також повідомте стоматолога, що Ви проходить лікування Клобіоксом (див. розділ 4. Можливі побічні ефекти), оскільки може знадобитися профілактичне стоматологічне лікування.
• Якщо Ви страждаєте захворюваннями серця (зокрема порушеннями ритму серця з низькою частотою та серцевою недостатністю) або якщо Ви перенесли операцію на серці.
• Якщо Ви страждаєте захворюванням печінки.
• Якщо Ви або хтось із членів Вашої сім’ї страждає захворюванням, що призводить до різкого підвищення температури тіла після застосування місцевих анестетиків, таких як лідокаїн (сімейна злоякісна гіпертермія).
• Якщо під час лікування у Вас з’являться слабкість або біль у стегні, кульші або пахві, оскільки це може бути початковим симптомом можливої переломи стегнової кістки (див. розділ 4. Можливі побічні ефекти).
• Якщо Ви страждаєте судомами (епілепсією). Лікар буде уважно спостерігати за можливими симптомами.
• Якщо Ви страждаєте захворюваннями дихання та легень.
• Якщо Ви страждаєте захворюванням, що призводить до слабкості м’язів (міастенія важка).
• Якщо у Вас порфірія (рідке спадкове захворювання клітин крові, що впливає на шкіру та нервову систему).

Діти та підлітки

Безпека та ефективність препарату у дітей та підлітків не встановлені.

Інші лікарські засоби та Клобіокс

Повідомте лікареві або фармацевту, якщо Ви зараз застосовуєте, нещодавно застосовували або можете застосувати будь-які інші лікарські засоби.

Це особливо важливо, якщо:

• Ви приймаєте інші бісфосфонати — ліки, що використовуються для лікування захворювань кісток, оскільки одночасне застосування Клобіоксу з іншими бісфосфонатами є протипоказаним (див. розділ 2. Не застосовуйте Клобіокс).
• Ви приймаєте нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ), ліки, що використовуються для лікування запалення (зокрема диклофенак), оскільки можуть виникнути проблеми з нирками.
• Ви приймаєте аміноглікозиди — ліки, що використовуються для лікування інфекцій, оскільки рівень кальцію в крові може знизитися (гіпокальціємія).
• Ви приймаєте естрамустин — ліки, що використовуються для лікування раку простати (залози, що у чоловіків виробляє сім’яну рідину), оскільки концентрація естрамустину в крові може збільшитися.
• Ви приймаєте ліки, що використовуються для лікування захворювань серця, включаючи нерегулярні серцеві скорочення, такі як бета-блокатори (наприклад, пропранолол), блокатори кальцієвих каналів (наприклад, аміодарон) або блокатори натрієвих каналів, оскільки лідокаїн може довше залишатися в крові.
• Ви приймаєте циметидин — ліки, що використовуються переважно для лікування гастриту та шлункової виразки (пошкодження стінки шлунка); флуоксамін (ліки для лікування депресії); ліки для лікування вірусних інфекцій, такі як ритонавір; ліки для лікування інфекцій, такі як макролідні антибіотики (еритроміцин) або інші антибіотики, наприклад ципрофлоксацин; ліки для лікування грибкових інфекцій, такі як кетоконазол, ітраконазол, оскільки може виникнути підвищення рівня лідокаїну в крові.
• Ви приймаєте барбітурати, наприклад фенобарбітал; ліки для лікування епілепсії, такі як карбамазепін; фенітоїн; прімідон; оральні контрацептиви або гормональну замісну терапію, оскільки може виникнути зниження рівня лідокаїну в крові.
• Ви проходить лікування дигіталісом — ліками, що використовуються для лікування порушень ритму серця, оскільки може збільшитися ризик порушень ритму серця.
• Ви приймаєте ліки, що використовуються для розслаблення м’язів під час загального наркозу, наприклад суксаметоній. Розчин несумісний з лужними розчинами або окиснювальними розчинами.

Вагітність, годування груддю та фертильність

Якщо Ви вагітні, підозрюєте вагітність або плануєте вагітність, або якщо Ви годуєте грудьми, проконсультуйтесь з лікарем або фармацевтом перед застосуванням цього лікарського засобу.

Вагітність

Уникайте застосування Клобіоксу під час вагітності та якщо Ви репродуктивного віку і не використовуєте контрацептивні засоби (ліки, що використовуються для запобігання вагітності).

Годування груддю

Невідомо, чи проникає клодронова кислота в грудне молоко, але лідокаїн виділяється з грудним молоком у невеликих кількостях. Тому під час лікування Клобіоксом слід припинити годування груддю.

Фертильність

Невідомо, чи мають клодронова кислота та лідокаїн вплив на фертильність людини.

Керування транспортними засобами та використання механізмів

Клобіокс може спричиняти порушення зору, що можуть впливати на здатність керувати транспортними засобами та використовувати механізми.

Якщо Ви відчуваєте один або кілька симптомів, перелічених у розділі 4, або якщо застосували Клобіокс у більшій кількості, ніж слід, уникайте керування транспортними засобами та використання механізмів.

Клобіокс містить натрій

Клобіокс 100 мг + 33 мг розчин для ін’єкцій з лідокаїном містить 17,22 мг натрію на дозу. Цей лікарський засіб містить менше 1 ммоль (23 мг) натрію на дозу, тобто фактично «без натрію».

Клобіокс 200 мг + 40 мг розчин для ін’єкцій з лідокаїном містить 32,90 мг натрію (основний компонент кухонної солі) на дозу. Це відповідає 2% від максимальної добової норми споживання з їжею для дорослої людини.

Це слід враховувати, якщо Ви страждаєте захворюванням нирок або дотримуєтеся дієти з низьким вмістом натрію.

3. Як застосовувати Клобіокс

Застосовуйте цей лікарський засіб суворо дотримуючись інструкцій лікаря, який визначить
вам правильну дозу залежно від тяжкості вашого захворювання та тривалості лікування. Якщо виникнуть сумніви,
зверніться до лікаря або фармацевта (див. розділ ДОЗА, СПОСІБ І ТЕРМІН ВВЕДЕННЯ
у кінці цього Інструкції для застосування).
Клодронова кислота виводиться переважно нирками. Тому під час лікування клодроновою кислотою
необхідно забезпечити достатнє надходження рідини.
Спосіб застосування
Клобіокс 100 мг + 33 мг розчин для ін’єкцій з лідокаїном та Клобіокс 200 мг + 40 мг розчин для ін’єкцій з лідокаїном
призначаються виключно для внутрішньом’язового введення (тобто введення в м’яз).
Щоб уникнути випадкового введення препарату в судину, рекомендується робити аспірацію перед ін’єкцією.
Уникайте масажу місця ін’єкції.
Якщо ви застосували Клобіокс у більшій кількості, ніж потрібно
У разі випадкового застосування надмірної дози Клобіоксу негайно зверніться до лікаря або найближчої лікарні.
Симптоми передозування можуть включати:

• підвищення рівня креатиніну в крові та ураження нирок (порушення функції нирок) (при високих дозах клодронової кислоти, введених внутрішньовенно)
• підвищений рівень азоту в крові (уремія)
• ураження печінки
• зниження рівня кальцію в крові (гіпокальціємія).

У разі випадкового введення в судину можуть виникнути наступні симптоми передозування лідокаїном:

• сонливість,
• ейфорія (стан надмірного збудження),
• седація (фізичне та психічне розслаблення),
• втрата чутливості окремих ділянок тіла (парестезії),
• м’язові спазми (раптові непрохані скорочення м’яза),
• неконтрольовані рухи тіла (судоми),
• зниження притоку крові до організму (кардіоваскулярний колапс).

Лікування
Лікар контролюватиме симптоми та призначить відповідну терапію.
Якщо ви забули застосувати Клобіокс
Не застосовуйте подвійну дозу, щоб компенсувати пропущену дозу.
Якщо ви припините лікування Клобіоксом
Якщо у вас виникнуть будь-які сумніви щодо застосування цього лікарського засобу, зверніться до лікаря або фармацевта.

4. Можливі побічні ефекти

Як і всі лікарські засоби, цей препарат може викликати побічні ефекти, хоча вони не виникають у всіх осіб.
Якщо під час лікування у вас з’являться порушення зору або очей,
ПРИПИНІТЬ лікування та зверніться до офтальмолога.
Негайно повідомте лікаря, якщо у вас виникнуть:

• біль або виразки в роті або на нижній і/або верхній щелепі (дві кістки обличчя), оскільки це можуть бути перші ознаки серйозних проблем (омертвіння кісткової тканини нижньої і/або верхньої щелепи), які зазвичай пов’язані з видаленням зубів і/або місцевою інфекцією (див. розділ 2. Застереження та профілактичні заходи). Можливі побічні ефекти перелічені нижче за частотою їх виникнення:

поширені (можуть виникати у до 1 із 10 осіб)

• діарея, нудота, блювота (зазвичай незначного ступеня тяжкості),
• зниження рівня кальцію в крові без симптомів (асимптомна гіпокальціємія),
• підвищення рівня трансаміназ у крові (аналіз для оцінки функції печінки), зазвичай у межах нормальних значень.

рідкісні (можуть виникати у до 1 із 1 000 осіб)

• зниження рівня кальцію в крові з симптомами (симптомна гіпокальціємія),
• підвищення рівня паратиреоїдного гормону (гормон, що регулює рівень кальцію) у крові, пов’язане зі зниженим рівнем кальцію в крові,
• підвищення рівня лужної фосфатази в крові (аналіз для оцінки стану кісток і печінки),
• підвищення рівня трансаміназ у крові (аналіз для оцінки функції печінки) у 2 рази вище за норму, без інших порушень функції печінки,
• алергічні реакції, що виявляються у вигляді шкірних реакцій,
• незвичайний перелом стегнової кістки, зокрема у пацієнтів, які довго лікуються від остеопорозу. Зверніться до лікаря, якщо у вас виникнуть біль або

слабкість у стегні, тазі або паховій ділянці, оскільки це може бути першою ознакою можливого перелому стегнової кістки.
дуже рідкісні (можуть виникати у до 1 із 10 000 осіб)

• звертайтеся до лікаря у разі болю в вусі, виділення із вуха та/або інфекції вуха. Ці явища можуть бути ознаками ураження кісткової тканини вуха.

Крім того, можуть виникати такі побічні ефекти, для яких неможливо оцінити частоту:
ефекти, що стосуються очей

• запалення кон’юнктиви — оболонки, що вкриває око та внутрішню поверхню повік (кон’юнктивіт);
• запалення ока (епісклерит, склерит, увеїт). Епісклерит і склерит були описані при застосуванні інших препаратів з тієї ж групи, що й клодронова кислота (адверсна реакція класу бісфосфонатів). ефекти, що стосуються легень
• порушення дихання у пацієнтів з астмою, чутливою до ацетилсаліцилової кислоти (лікарський засіб, що використовується для лікування лихоманки, болю та запалення).
• алергічні реакції, що виявляються у вигляді порушень дихання. ефекти, що стосуються нирок та сечовивідних шляхів
• захворювання нирок (ниркова недостатність), тяжке ураження нирок. Рідко, особливо при одночасному застосуванні з НПЗЗ (лікарські засоби для лікування запалення та болю), ниркова недостатність призводила до смерті (найчастіше при одночасному застосуванні диклофенаку). Див. розділ 2. Інші лікарські засоби та Клобіокс. ефекти, що стосуються кісток і м’язів
• сильний біль у кістках, суглобах і м’язах. Початок симптомів може варіювати від декількох днів до декількох місяців після початку лікування Клобіоксом.
• біль або виразка в роті, на нижній і/або верхній щелепі (дві кістки обличчя). Це можуть бути перші ознаки серйозних проблем (омертвіння кісткової тканини нижньої і/або верхньої щелепи), які зазвичай пов’язані з видаленням зубів і/або місцевою інфекцією (див. розділ 2. Застереження та профілактичні заходи). У більшості випадків це спостерігалося у пацієнтів із онкологічними захворюваннями. ефекти, що стосуються місця введення ін’єкції
• болючість у місці введення, з урахуванням тривалості лікування.

Побічні ефекти, специфічні для лідокаїну

• Нижче перелічені побічні ефекти, що виникають при застосуванні лідокаїну. Недостатньо даних для визначення частоти окремих перелічених ефектів. Побічні ефекти зазвичай пов’язані або з алергічними реакціями, або з надмірно високими концентраціями у крові через випадкове введення в судину і/або передозування. Це може призводити до іноді виникаючих збуджуючих ефектів на центральну нервову систему та іноді виникаючих депресивних ефектів на серцево-судинну систему (див. розділ 2. Застереження та профілактичні заходи). Порушення імунної системи
• Серйозна алергічна реакція (анапілактоїдна), набряк голосової щілини з розвитком утруднення дихання (бронхоспазм) та зниження артеріального тиску (серцево-легеневий колапс) унаслідок анафілактичного шоку. Захворювання нервової системи
• Прояви збудження або депресії, пов’язані з запамороченням, сонливістю, порушенням зору, тремором, за якими можуть наступати зміни свідомості, судоми, кома, тривала скорочення жувальних м’язів, що призводить до щільного закриття

нижньої та верхньої щелепи (тризм), порушення чутливості кінцівок або інших частин тіла (парестезія).
Психіатричні розлади

• Тривожність, дезорієнтація Захворювання серця
• уповільнення серцевого ритму (брадикардія), порушення серцевого ритму (аритмії), міокардіальна депресія аж до зупинки серця. Захворювання очей
• Розширення зіниці (мідріаз), розмите зору, подвоєння зображення (диплопія). Захворювання шлунково-кишкового тракту
• Нудота, блювота. Захворювання дихальних шляхів, грудної клітки та середостіння
• Утруднене дихання (диспнейя), зниження частоти дихання (респіраторна депресія). Захворювання судин
• Низький артеріальний тиск (гіпотензія), підвищений артеріальний тиск (гіпертензія), припинення нормального кровообігу через зупинку серця та зниження кровотоку (циркуляторний колапс). Захворювання шкіри та підшкірної клітковини
• Швидке почервоніння шкіри (різноманітні шкірні висипання), висипання з пухирцями, що сверблять більш-менш виражено (крурп), свербіж. Захворювання вуха та лабіринту
• Дзвін у вухах (тинітус), підвищена чутливість до порівняно слабких звуків (гіперакузія)

Повідомлення про побічні ефекти
Якщо у вас виникли побічні ефекти, включаючи ті, що не зазначені в цій інструкції, зверніться до лікаря, фармацевта або медсестри. Ви також можете повідомити про побічні ефекти безпосередньо через веб-сайт https://www.aifa.gov.it/content/segnalazioni-reazioni-avverse.
Повідомляючи про побічні ефекти, ви допомагаєте забезпечити більше інформації щодо безпеки цього лікарського засобу.

5. Як зберігати Клобіокс

Цей лікарський засіб не потребує особливих умов зберігання.
Зберігайте цей лікарський засіб у недоступному для дітей місці, у затемненому місці.
Не застосовуйте цей лікарський засіб після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці після напису «Scad.».
Термін придатності відноситься до останнього дня зазначеного місяця.
Не викидайте лікарські засоби у каналізацію чи побутові відходи. Запитайте у фармацевта,
як позбутися лікарських засобів, які ви більше не використовуєте. Це допоможе захистити навколишнє середовище.

6. Вміст упаковки та інша інформація

Що містить Клобіокс

• Клобіокс 100 мг + 33 мг розчин для ін'єкцій з лідокаїном
• Діючі речовини: динатрію клодронат (динатрієва сіль хлодронової кислоти у вигляді тетрагідрату) 100 мг та гідрохлорид лідокаїну (у вигляді моногідрату) 33 мг
• Інші компоненти: натрію гідрогенкарбонат (див. розділ 2. Клобіокс містить натрій), вода для ін'єкційних засобів.
• Клобіокс 200 мг + 40 мг розчин для ін'єкцій з лідокаїном
• Діючі речовини: динатрію клодронат (динатрієва сіль хлодронової кислоти у вигляді тетрагідрату) 200 мг та гідрохлорид лідокаїну (у вигляді моногідрату) 40 мг.
• Інші компоненти: натрію гідрогенкарбонат (див. розділ 2. Клобіокс містить натрій), вода для ін'єкційних засобів.

Опис зовнішнього вигляду Клобіокс та вміст упаковки
Клобіокс 100 мг + 33 мг розчин для ін'єкцій з лідокаїном: розчин для ін'єкцій у
упаковці по 6 ампул для внутрішньом'язового застосування. Прозорий, безбарвний розчин, без видимих частинок.
Клобіокс 200 мг + 40 мг розчин для ін'єкцій з лідокаїном: розчин для ін'єкцій у
упаковці по 3 ампули для внутрішньом'язового застосування. Прозорий, безбарвний розчин, без видимих частинок.
Власник дозволу на введення в обіг та виробник
Власник дозволу на введення в обіг
LANOVA FARMACEUTICI S.r.l
Via Conca D’oro, 212
00141 Рим
Італія
Виробник
Esseti Farmaceutici S.r.l.
Via Campobello, 15
00071 Помеція (Рим)
Італія

Наступна інформація призначена виключно для лікарів та медичних працівників:
ДОЗА, СПОСІБ ТА ТЕРМІН ЗАСТОСУВАННЯ
Остеоліз пухлинного походження. Множинна мієлома. Первинний гіперпаратиреоз .
Наведена схема дозування має орієнтовний характер і може бути адаптована залежно від потреб окремого пацієнта.
Початковий етап: на початковому етапі лікар призначає Вам лікарський засіб на основі хлодронової кислоти для внутрішньовенного введення, оскільки Клобіокс доступний лише у формі для внутрішньом'язового застосування.
Етап підтримки: Клобіокс 100 мг + 33 мг розчин для ін'єкцій з лідокаїном (одна ампула на добу внутрішньом'язово протягом 2–3 тижнів).
Такі курси лікування можуть повторюватися з різними інтервалами залежно від перебігу захворювання.
Як альтернативу, лікар може призначити лікарський засіб на основі хлодронової кислоти для перорального застосування, оскільки Клобіокс доступний лише у формі для внутрішньом'язового застосування.
Тривалість лікування, як правило, тривала, визначається перебігом захворювання.
Рекомендується періодична переоцінка параметрів резорбції кісткової тканини як орієнтир для визначення необхідності продовження терапії.
Профілактика та лікування постменопаузальної остеопорози
Дозування залежно від клінічної картини та показників мінеральної щільності кісток може варіюватися наступним чином:
Клобіокс 100 мг + 33 мг розчин для ін'єкцій з лідокаїном:
внутрішньом'язово 100 мг + 33 мг кожні 7–14 днів протягом 1 року або більше залежно від стану пацієнтки.
Клобіокс 200 мг + 40 мг розчин для ін'єкцій з лідокаїном:
внутрішньом'язово 200 мг + 40 мг кожні 14–28 днів протягом 1 року або більше залежно від стану пацієнтки.
Клобіокс 200 мг + 40 мг розчин для ін'єкцій з лідокаїном може застосовуватися у пацієнток, які раніше не отримували лікування клодронатами.
При переході від застосування Клобіокс 100 мг + 33 мг розчину для ін'єкцій з лідокаїном до Клобіокс 200 мг + 40 мг розчину для ін'єкцій з лідокаїном, застосування однієї ампули Клобіокс 200 мг + 40 мг кожні 14 днів може бути використано як альтернативна схема дозування для пацієнток, які вже отримують лікування однією ампулою по 100 мг щотижня.
Застосування однієї ампули Клобіокс 200 мг + 40 мг кожні 28 днів може бути використано як альтернативна схема дозування для пацієнток, які вже отримують лікування однією ампулою по 100 мг кожні дві тижні.
Оптимальна тривалість лікування бісфосфонатами при остеопорозі не встановлена. Необхідність продовження лікування повинна періодично переоцінюватися для кожного пацієнта окремо з урахуванням потенційних користі та ризиків, зокрема після 5 років або більше застосування.
Спеціальні групи

• Діти Безпека та ефективність препарату у дітей не встановлені.
• Літні люди

Особливих рекомендацій щодо дозування препарату для літніх людей не існує. Клінічні дослідження включали пацієнтів віком понад 65 років, і специфічних небажаних подій для цієї вікової групи не повідомлялося.

• Пацієнти з порушеннями функції нирок Клодронат виводиться переважно нирками. Тому його слід застосовувати з обережністю у пацієнтів з порушеннями функції нирок. Рекомендується зменшити дозу клодронату наступним чином:

Рекомендується вводити клодронат до гемодіалізу, знижувати дозу на 50 % у дні, вільні від діалізу, та обмежити схему лікування 5 днями. Слід зазначити, що перитонеальний діаліз погано видаляє клодронат із кровообігу.
Розчин несумісний з лужними розчинами або окисними розчинами.