КАМАН
«Капсули тверді 250 мг» 16 капсул
Паромоміцина
СКЛАД
Кожна капсула містить:
Діюча речовина: Паромоміцина сульфат 357,2 мг (що відповідає 250 мг паромоміцина)
Допоміжні речовини: тальк, желатин, титану діоксид.
ФАРМАЦЕВТИЧНА ФОРМА ТА УПАКОВКА
Пачка з 16 капсул.
ФАРМАКОТЕРАПЕВТИЧНА КАТЕГОРІЯ
Кишковий антимікробний антибіотик.
ВЛАСНИК РЕЄСТРАЦІЙНОГО ПОСВІДЧЕННЯ: I.B.N. Savio S.r.l., Via del Mare n° 36 – Pomezia (RM)
ВИРОБНИК:
I.B.N. Savio S.r.l., Via E. Bazzano n° 14 – Ronco Scrivia (GE)
або
Segix Italia S.r.l., Via del Mare n° 36 – Pomezia (RM)
ПОКАЗАННЯ ДО ЗАСТОСУВАННЯ
Інфекції кишкового тракту, зумовлені чутливими мікроорганізмами (E. Coli, шигели, сальмонели, за винятком S. typhi тощо). Стерилізація вмісту кишечника перед хірургічними втручаннями на кишечнику. Кишкова амебіаза (гостра та хронічна). Допоміжний засіб у лікуванні гепатичного коми (для стерилізації кишкової флори, що утворює аміак).
ПРОТИПОКАЗАННЯ
Підвищена чутливість до препарату. Серйозні виразкові ураження або кишкова обструкція, навіть часткова, щоб уникнути ризику підвищеного всмоктування. Не застосовувати препарат одночасно з іншими потенційно нефротоксичними засобами, наприклад: неоміцином, канаміцином, стрептоміцином, колістином, віоміцином, гентаміцином, цефалоспоринами, поліміксином. Дітям молодше двох років. Ниркова недостатність. Міастенічні синдроми. Синдроми мальабсорбції.
НЕОБХІДНІ ЗАСТЕРЕЖЕННЯ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ
При тривалому застосуванні може виникнути розвиток нечутливих мікроорганізмів: у такому разі пацієнта необхідно уважно спостерігати та призначити відповідну терапію. Паромоміцина зазвичай не всмоктується з травного тракту, але може відбуватися аномальне всмоктування, передбачити яке важко, особливо на рівні уражень слизової оболонки кишечника; оскільки антибіотик потенційно ото- та нефротоксичний, рекомендується, особливо при тривалій терапії, регулярно проводити перевірку функції нирок та аудіометричні дослідження. Не слід застосовувати одночасно засоби проти кінетозу, оскільки вони можуть завадити своєчасному виявленню початкових ознак ототоксичності. Особливу обережність слід дотримувати при лікуванні пацієнтів із захворюваннями нирок, навіть невеликого ступеня тяжкості, щоб виявити можливе накопичення малих доз антибіотика, які іноді можуть всмоктатися, особливо на рівні уражень кишечника. Аналогічна обережність необхідна при захворюваннях печінки.
ПОПЕРЕДЖЕННЯ
У жінок вагітних препарат застосовують лише у випадках реальної необхідності під безпосереднім контролем лікаря. Рекомендується припинити терапію після зникнення симптомів, пов’язаних із інфекцією (лікування, як правило, не повинно тривати більше 3–5 днів).
Препарат не є протипоказаним для осіб із целиакією.
Зберігати недоступно для дітей.
ДОЗА, СПОСІБ ТА ТРИВАЛІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ (якщо інше не передбачено рецептом):
Дози, виражені в мг паромоміцина у вільній формі, для різних показань, такі: Бактеріальні дизентерії: 35–50 мг/кг маси тіла (у дорослих — 2–3 г). Рекомендується припинити терапію після зникнення симптомів, пов’язаних із інфекцією (лікування, як правило, не повинно тривати більше 3–5 днів).
Амебіаз: 25–35 мг/кг маси тіла, розділені на 3 прийоми під час їжі, протягом 5–10 днів. У разі особливо стійких форм дозу може бути збільшено за рішенням лікаря.
Передопераційна стерилізація кишечника: 35 мг/кг маси тіла протягом 4 днів.
Стерилізація кишечника при гепатичній комі: дорослі: середня доза — 4 г на добу, розподілені на кілька прийомів протягом доби, протягом 5–6 днів.
ПОБІЧНІ ЕФЕКТИ
При застосуванні препарату високими дозами (понад 3 г на добу) у деяких пацієнтів спостерігалася діарея, болі в животі, нудота.
Крім того, при аномальному всмоктуванні, особливо при високих або надмірних дозах, повідомлялися випадки нефротоксичності (з олігурією, альбумінурією, гематурією тощо) або ототоксичності (з запамороченням, дзвоном у вухах, зниженням слуху). Рідко повідомлялися про алергічні реакції з висипаннями різного типу або локалізації.
Повідомляйте лікареві або фармацевту про можливу появу побічних ефектів, не зазначених у цій інструкції.
«УВАГА: не використовувати препарат після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці».