Гентаміцинсульфат Італфармако

Інструкція: інформація для пацієнта

Гентаміцинсульфат Італфармако 80 мг/2 мл розчин для ін'єкцій

Гентаміцинсульфат
Уважно прочитайте цей листівок перед тим, як вам буде введено цей лікарський засіб,
оскільки він містить важливу інформацію для вас

• Зберігайте цей листівок. Можливо, вам знадобиться прочитати його знову.
• Якщо у вас виникнуть будь-які запитання, звертайтеся до лікаря, фармацевта або медсестри.
• Цей лікарський засіб призначено виключно для вас. Не передавайте його іншим людям, навіть якщо симптоми їхнього захворювання такі самі, як ваші, оскільки це може бути небезпечно.
• Якщо виникнуть будь-які побічні ефекти, включаючи ті, що не зазначені в цьому листівку, зверніться до лікаря, фармацевта або медсестри. Див. розділ 4.

Зміст цього листівка:

1. Що таке Гентаміцинсульфат Італфармако та для чого його застосовують
2. Що потрібно знати перед застосуванням Гентаміцинсульфату Італфармако
3. Як застосовують Гентаміцинсульфат Італфармако
4. Можливі побічні ефекти
5. Як зберігати Гентаміцинсульфат Італфармако
6. Вміст упаковки та інша інформація

1. Що таке Гентаміцинсульфат Італфармако і для чого його застосовують

Гентаміцинсульфат Італфармако містить діючу речовину гентаміцинсульфат, яка належить до групи лікарських засобів, що називаються аміноглікозидними антибіотиками.
Цей лікарський засіб призначений для лікування таких інфекцій, спричинених бактеріями, які можуть бути знищені гентаміцином:

• Інфекції дихальних шляхів (інфекції плеври та легень);
• Гострі та хронічні інфекції нирок, сечових шляхів, сечового міхура та передміхурової залози;
• Інфекції всього організму, наприклад, коли бактерії тривалий час перебувають у крові;
• Інфекції нервової системи, такі як запалення оболонок, що оточують мозок (менінгіти), інфекції мозку та оболонок, що його оточують (менінгоенцефаліти) тощо;
• Інфекції після хірургічних втручань: локальні інфекції (абсцеси), локальні інфекції, які можуть поширюватися на сусідні органи (флегмони), інфекції кістки та кісткового мозку (остеомієліти), інфекції після травм;
• Інфекції вух, носа та горла: інфекції середнього вуха (гнійні середні отити), інфекції навколишніх носових пазух (синусити), інфекції соскоподібного відростка скроневої кістки (мастоїдити), інфекції мигдаликів (тонзиліти), інфекції глотки та мигдаликів (фаринго-тонзиліти);
• Акушерсько-гінекологічні інфекції: інфекції, що призводять до переривання вагітності (септичний аборт), інфекції матки та навколишніх тканин (метріти, параметрити), інфекції маткових труб та яєчників (сальпінгіти, сальпінго-оваріти), інфекції внутрішніх порожнин живота (тазові перитоніти), інфекції молочної залози (мастити) тощо;
• Інфекції, пов’язані зі значними опіками та після пересадження шкіри. У цих випадках Гентаміцинсульфат Італфармако може застосовуватися в поєднанні з лікарською формою для місцевого застосування.

Крім того, при важких інфекціях, що загрожують життю, Гентаміцинсульфат Італфармако може застосовуватися в поєднанні з іншими антибіотиками:

• бета-лактамними антибіотиками, такими як карбеніцилін або інші подібні антибіотики при інфекціях, спричинених Pseudomonas aeruginosa;
• антибіотиками пеніцилінового типу при запаленні внутрішньої оболонки серця (ендокардитах), спричинених інфекціями стрептококів групи D.

2. Що Ви повинні знати перед тим, як Вам вводять Гентаміцинсульфат Італфармако

Вам не повинні вводити Гентаміцинсульфат Італфармако

• якщо Ви маєте алергію на гентаміцинсульфат або будь-який інший компонент цього лікарського засобу (перелічені в розділі 6);
• якщо Ви маєте алергію на інші аміноглікозидні антибіотики (лікарські засоби з тієї ж групи, що й Гентаміцинсульфат Італфармако), оскільки можлива перехресна алергія;
• якщо Ви хворієте на міастенію вагу;
• якщо Ви вагітні або годуєте грудьми (див. «Вагітність та годування грудьми»).

Застереження та обережність
Зверніться до лікаря або медсестри перед тим, як Вам вводитимуть Гентаміцинсульфат Італфармако.

Під час лікування Гентаміцинсульфатом Італфармако Ви повинні перебувати під ретельним наглядом лікаря через потенційну токсичність, пов’язану з використанням аміноглікозидних антибіотиків (особливо ураження нирок і вух). Симптоми ототоксичних ефектів: запаморочення, відчуття дзвінку або шуму в вухах (тинітус), запаморочення та, рідше, втрата слуху. У літніх пацієнтів може бути знижена функція нирок, що не завжди виявляється. Ваш лікар може періодично перевіряти функцію нирок за допомогою звичайних лабораторних тестів, таких як визначення рівня азоту сечовини або креатиніну в сироватці крові, а також функцію печінки та стан вух. Крім того, можуть знадобитися періодичні аналізи сечі, контроль рівнів електролітів та концентрації лікарського засобу в крові.

У деяких пацієнтів (дорослих і дітей), яким вводили гентаміцин, спостерігалася хвороба, що порушує проходження певних речовин через нирки — так звана синдром Фанконі-подібний, з виділенням похідних білків з сечею (амінокислотурія) та накопиченням кислот в організмі (метаболічний ацидоз).

Особливо уважно ставтеся до Гентаміцинсульфату Італфармако та проконсультуйтеся з лікарем:

• Якщо Ви літня людина або дитина, оскільки можлива підвищена чутливість; під час лікування Ви повинні перебувати під ретельним наглядом лікаря.
• Якщо у Вас є проблеми з нирками або Вам потрібно приймати високі дози лікарського засобу або протягом тривалого часу, через підвищений ризик токсичності для нирок і/або вух (як рівноваги, так і слуху). Якщо у Вас виникнуть проблеми з токсичністю для вух (запаморочення, тинітус, шум у вухах або втрата слуху) або для нирок, лікар повинен змінити дозу Гентаміцинсульфату Італфармако або припинити його застосування.
• Якщо Ви втратили надмірну кількість води з організму (якщо Ви дегідровані);
• Якщо у Вас є захворювання, що впливають на функцію нервів і м’язів, наприклад міастенія вага (слабкість м’язів і втома), паркінсонізм (захворювання, що характеризується порушеннями рухів, такими як тремтіння, ригідність і повільність рухів) або інфантильний ботулізм (отруєння ботулінічним токсином у дітей), оскільки застосування цього лікарського засобу може посилити слабкість м’язів;
• Якщо під час лікування у Вас виникла нова інфекція, оскільки лікування цим лікарським засобом може призвести до надмірного росту бактерій, стійких до гентаміцину. У цьому випадку зверніться до лікаря, оскільки може знадобитися припинення лікування Гентаміцинсульфатом Італфармако та початок відповідної терапії. Якщо Ви хворієте на астму або у Вас виникла алергійна реакція, включаючи анафілаксію (серйозна алергійна реакція, що швидко розвивається) та астму (обструкція дихальних шляхів), навіть дуже тяжкі, оскільки Гентаміцинсульфат Італфармако містить натрію бісульфіт — речовину, що може викликати алергійні реакції.
• Якщо після введення лікарського засобу у Вас виникла реакція шкіри, оскільки повідомлялися про дуже тяжкі токсичні реакції шкіри, такі як синдром Стівенса-Джонсона (гостра реакція, що вражає шкіру та слизові оболонки) та токсичний епідермальний некроліз (відмирання верхнього шару шкіри);
• Якщо одночасно з іншими антибіотиками під час або після лікування Гентаміцинсульфатом Італфармако у Вас виникла діарея, через ризик запалення товстої кишки, спричиненого бактеріальними токсинами (псевдомембранозний коліт). У разі тяжкої діареї та/або діареї з втратою крові припиніть лікування Гентаміцинсульфатом Італфармако та зверніться до лікаря для початку відповідної терапії. Не слід застосовувати ліки, що пригнічують перистальтику (див. розділ «Побічні ефекти»).

Діти
У найранішому дитинстві цей лікарський засіб слід застосовувати лише за реальної необхідності та під безпосереднім контролем лікаря (див. «Як застосовують Гентаміцинсульфат Італфармако»).

Інші лікарські засоби та Гентаміцинсульфат Італфармако
Повідомте лікареві або фармацевту, якщо Ви приймаєте, нещодавно приймали або можете приймати будь-які інші ліки.

Зокрема повідомте лікареві, якщо Ви приймаєте:

• Інші аміноглікозидні антибіотики — через ризик алергійної реакції (перехресна алергія) та підвищення ризику токсичності для нирок;
• Інші ліки, що потенційно токсичні для нирок, наприклад:
• метотрексат у високих дозах (ліки, що використовуються при лікуванні ревматоїдного артриту, псоріазу та деяких пухлин);
• цисплатин, органоплатинові сполуки, іфосфамід (протипухлинні ліки). У разі застосування ліків, що містять цисплатин, слід мати на увазі, що нефротоксичність гентаміцину може зростати навіть через 3–4 тижні після введення;
• поліміксин B, колістин, стрептоміцин, ванкоміцин, канаміцин, амікацин, неоміцин, паромоміцин, тобраміцин, пентамідин, деякі цефалоспорини (антибіотики);
• ацикловір, ганцикловір, адефовір, цидофовір, тенофовір, фоскарнет (противірусні ліки);
• амфотерцин B (використовується при деяких грибкових інфекціях);
• циклоспорин або такролімус (імунодепресанти);
• йодисті контрастні речовини (речовини, що використовуються при рентгенологічних дослідженнях);
• потужні діуретики (ліки, що підвищують утворення сечі, такі як етакринова кислота та фуросемід). Одночасне застосування етакринової кислоти або фуросеміду з Гентаміцинсульфатом Італфармако є протипоказаним також через можливу токсичність для вух. Крім того, при внутрішньовенному введенні вони можуть посилювати токсичність гентаміцину, змінюючи його концентрацію в крові та тканинах.
• Бета-лактамні антибіотики (пеніциліни або цефалоспорини) — через ризик зниження ефективності.
• Карбеніцилін, якщо Ви маєте серйозні проблеми з нирками (ниркова недостатність), оскільки може знизитися ефективність гентаміцину. Аміноглікозиди можуть посилювати шкідливий ефект метоксифлурану на нирки. При одночасному застосуванні можливі надзвичайно тяжкі нефропатії. Анестезіолог повинен бути попереджений про застосування аміноглікозидів перед хірургічним втручанням.

Крім того, повідомте лікареві, що Ви приймаєте Гентаміцинсульфат Італфармако, якщо Вам потрібно хірургічне втручання, оскільки цей лікарський засіб може впливати на деякі ліки, що використовуються при анестезії (сукцилхолін, тубокурарин, декаметоній), оскільки ці взаємодії можуть призвести до нейром’язового блокаду та респіраторної паралічі, або якщо Вам потрібні масивні переливання крові, що містить цитрат як антикоагулянт. У зв’язку з підвищеним ризиком, таких пацієнтів слід особливо ретельно спостерігати.

Вагітність та годування грудьми
Якщо Ви вагітні, підозрюєте вагітність або плануєте вагітність, або годуєте грудьми, проконсультуйтеся з лікарем або фармацевтом перед застосуванням цього лікарського засобу.

Вагітність
Аміноглікозидні антибіотики можуть спричиняти ушкодження плоду. Тому під час вагітності цей лікарський засіб Вам не вводитимуть, окрім випадків, коли лікар, враховуючи тяжкість Вашого захворювання, вважатиме це абсолютно необхідним.

Хоча після лікування гентаміцином під час вагітності не повідомлялося про серйозні побічні ефекти для матері, плоду або новонародженого, перед введенням Гентаміцинсульфату Італфармако Вам слід повідомити про потенційні ризики, оскільки аміноглікозидні антибіотики проникають через плаценту та можуть спричинити ушкодження плоду. У новонароджених матерів, яким під час вагітності застосовували деякі антибіотики з групи аміноглікозидів, повідомлялося про виникнення необоротної глухоти в обох вухах. Якщо Вам вводили гентаміцин під час вагітності або Ви дізналися про вагітність під час його застосування, Вам слід повідомити про потенційний ризик для плоду. При впливі гентаміцину під час вагітності рекомендується спостереження за функцією нирок та слуху новонародженого.

Годування грудьми
Через потенційний ризик серйозних побічних ефектів, таких як сенсибілізація, діарея та грибкові інфекції слизових оболонок у дитини від аміноглікозидів, лікар ретельно оцінить, чи слід припинити годування грудьми або припинити терапію Гентаміцинсульфатом Італфармако, залежно від тяжкості Вашого стану.

Керування транспортними засобами та використання механізмів
Цей лікарський засіб може впливати на здатність керувати транспортними засобами або працювати з механізмами. Якщо у Вас виникають побічні ефекти, наприклад запаморочення, запаморочення, зниження слуху, сонливість, не керуйте транспортними засобами та не працюйте з механізмами (див. «Можливі побічні ефекти»).

Гентаміцинсульфат Італфармако містить натрію метабісульфіт, парабени та натрій
Цей лікарський засіб містить натрію метабісульфіт, що може викликати тяжкі реакції гіперчутливості та бронхоспазм (звуження бронхів із утрудненим диханням).
Гентаміцинсульфат Італфармако містить парабени (консерванти), такі як метил-р-гідроксибензоат та пропіл-р-гідроксибензоат, що можуть викликати алергійні реакції (в тому числі із запізненням) та, украй рідко, бронхоспазм.
Цей лікарський засіб містить менше 1 ммоль (23 мг) натрію на дозу, тобто фактично «без натрію».

3. Як застосовується Гентаміцинсульфат Італфармако

Гентаміцинсульфат Італфармако буде введено вам лікарем або медсестрою у лікарні або клініці.
Лікарський засіб може вводитися у м'яз (внутрішньом'язово) або у вену (внутрішньовенно). Дози, передбачені в обох випадках, однакові.
Внутрішньовенне введення рекомендується у випадках, коли внутрішньом'язове введення неможливе (наприклад, якщо ви перебуваєте у стані шоку, маєте тяжкі кровотечі, порушення крові, тяжкі опіки, знижену м'язову масу або важкі захворювання кісткового мозку). У цих випадках внутрішньовенне введення краще проводити шляхом інфузії протягом 1–2 годин.
Доза лікарського засобу, яку вам призначать, і частота введень залежатимуть від причини лікування, вашого віку, маси тіла та наявності можливих порушень функції нирок.
Тривалість лікування зазвичай становить 7–10 днів. При тяжких або ускладнених інфекціях може знадобитися більш тривалий курс лікування. У таких випадках може збільшитися ризик небажаних ефектів, тому ваш лікар особливу увагу приділятиме контролю функції нирок, слуху та рівноваги. Проте рекомендується продовжувати терапію щонайменше ще 48 годин після зникнення лихоманки.
Застосування у дітей
У найранішому дитинстві лікарський засіб слід застосовувати лише у випадках реальної необхідності та під безпосереднім контролем лікаря.
Застосування у пацієнтів із порушенням функції нирок
Гентаміцинсульфат Італфармако виводиться переважно через нирки, тому дозу лікарського засобу та частоту введень визначатиме ваш лікар залежно від функції нирок та маси вашого тіла.
Якщо вам ввели більше Гентаміцинсульфату Італфармако, ніж потрібно
У разі випадкового застосування надмірної дози Гентаміцинсульфату Італфармако негайно повідомте лікаря або зверніться до найближчої лікарні.
У разі передозування або токсичних реакцій фільтрація крові (діаліз) дозволить швидко видалити гентаміцин із крові. У новонароджених можуть проводитися переливання крові.
Ці процедури особливо важливі для пацієнтів із нирковою недостатністю.
Якщо ви пропустили введення Гентаміцинсульфату Італфармако
Якщо ви пропустили ін'єкцію, її слід ввести якомога швидше. Однак, якщо майже настав час наступної запланованої ін'єкції, пропущену дозу слід пропустити. Не застосовуйте подвійну дозу (дві ін'єкції одночасно), щоб компенсувати пропущену дозу. У будь-якому разі зверніться до лікаря або медсестри.
Якщо ви припинили лікування Гентаміцинсульфатом Італфармако
Не припиняйте застосування Гентаміцинсульфату Італфармако без призначення лікаря.
Якщо у вас виникли будь-які сумніви щодо застосування цього лікарського засобу, зверніться до лікаря або медсестри.

4. Можливі побічні ефекти

Як і всі лікарські засоби, цей препарат може викликати побічні ефекти, хоча не всі люди їх відчувають.

Дуже рідко

• Гостра ниркова недостатність.
• Підвищений вміст фосфатів та амінокислот у сечі (так звана синдром, подібний до синдрому Фанконі, пов’язаний із застосуванням високих доз протягом тривалого часу).

Невідома частота (частоту неможливо визначити на основі наявних даних):

• Порушення функції нирок, зокрема наявність у сечі ниток, клітин або білків, підвищення вмісту у сироватці крові сечовини, непротеїнового азоту та креатиніну, зниження кількості сечі (олігурія), особливо у літніх людей, дітей, пацієнтів із нирковою недостатністю або при застосуванні тривалішого курсу та/або вищих доз, ніж рекомендовано;
• Порушення слуху, такі як шум у вухах (тинітус), зниження чутливості слуху (навіть незворотне) та порушення рівноваги (вестибулярні порушення) (навіть незворотні), особливо у пацієнтів із нирковою недостатністю або при тривалому лікуванні та/або застосуванні високих доз. Інші фактори, що можуть збільшити ризик ушкодження вух лікарським засобом (ототоксичність), включають: дегідратацію, одночасне застосування ліків, що підвищують утворення сечі (діуретики), такі як етакринова кислота та фуросемід, або попереднє застосування інших речовин, що впливають на вухо та лабіринт (місце органу рівноваги).
• Незворотна втрата слуху, глухота;
• Судоми;
• Галюцинації;
• Запаморочення;
• Припадки епілепсії;
• Онеміння, сонливість;
• Порушення чутливості кінцівок або інших частин тіла (парестезія);
• М’язові тремори (фасцикуляція), важка м’язова слабкість (синдром типу міастенії);
• Лихоманка;
• Головний біль;
• Ступор, депресія;
• Полінейропатії, енцефалопатія, нейром’язовий блок;
• Проблеми з диханням (респіраторна депресія);
• Порушення зору;
• Втрата апетиту (анорексія), втрата ваги;
• Нудота, блювота;
• Надмірне виділення слини (сіалорея);
• Запалення ротової порожнини (стоматит);
• Тимчасове збільшення печінки (гепатомегалія);
• Підвищений кров’яний тиск (гіпертензія);
• Знижений кров’яний тиск (гіпотензія);
• Реакції гіперчутливості різного ступеня тяжкості, такі як лікарська лихоманка, важкі гострі алергічні реакції (анафілаксія), анафілактичний шок;
• Алергічні висипання на шкірі або викликані речовиною, що міститься в препараті (ідіосинкразійна реакція);
• Зміни у лабораторних дослідженнях: підвищення рівня сироваткових трансаміназ (AST, ALT), лактатдегідрогенази (LDH), лужної фосфатази та білірубіну;
• Зниження рівня кальцію, магнію, калію та натрію в крові;
• Зміни у тестах функції нирок;
• Виділення похідних білків із сечею (аміноацидурія) та накопичення кислот у організмі (метаболічний ацидоз);
• Анемія;
• Дискразія;
• Зниження або підвищення білих кров’яних тілець у крові (лейкопенія, гранулоцитопенія, тимчасова агранулоцитоз, еозинофілія);
• Підвищення або зниження кількості ретикулоцитів — певного типу червоних кров’яних тілець;
• Зниження тромбоцитів у крові (тромбопенія);
• Біль і/або ознаки подразнення у місці ін’єкції, потоншення підшкірних тканин (підшкірна атрофія);
• Надмірна сонливість (летаргія);
• Депресія;
• Набряк гортані (ларингеальний набряк);
• Покрасніння шкіри, що може супроводжуватися більш серйозними проявами на шкірі (множинна еритема);
• Серйозні токсичні реакції шкіри (синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз);
• Кровотечі в тканинах, що проявляються у вигляді плям різного розміру (пурпура);
• Підвищення тиску всередині черепа (псевдопухлина мозку);
• Дегенерація мозку (гострий органічний церебральний синдром); зміни у тканині легень (легенева фіброза); втрата волосся (алопеція); біль у суглобах; тимчасове збільшення селезінки (спленомегалія); хронічне запалення товстої кишки (псевдомембранозний коліт).

Дотримання інструкцій, наведених у цій анотації, зменшує ризик побічних ефектів.

Повідомлення про побічні ефекти

Якщо у вас виникли будь-які побічні ефекти, включаючи ті, що не вказані в цій анотації, зверніться до лікаря або фармацевта. Ви також можете повідомити про побічні ефекти безпосередньо через національну систему повідомлення за адресою: www.agenziafarmaco.gov.it/content/come-segnalare-una-sospetta-reazione-avversa. Повідомляючи про побічні ефекти, ви допомагаєте забезпечити більш повну інформацію щодо безпеки цього лікарського засобу.

5. Як зберігати Гентаміцинсульфат Італфармако

Тримайте цей лікарський засіб поза зоною зору та недоступно для дітей.
Не використовуйте цей лікарський засіб після дати, зазначеної як «ЗАКІНЧУЄТЬСЯ» на упаковці.
Дата закінчення терміну придатності відноситься до останнього дня зазначеного місяця. Дата закінчення терміну придатності стосується продукту в непошкодженій упаковці, який правильно зберігався.
Зберігайте цей лікарський засіб у вихідній упаковці, щоб захистити від світла.
Не викидайте жодні лікарські засоби у каналізацію або побутові відходи. Запитайте у фармацевта, як утилізувати лікарські засоби, які ви більше не використовуєте. Це допоможе захистити навколишнє середовище.

6. Вміст упаковки та інша інформація

Що містить Гентаміцинсульфат Італфармако

• Діючою речовиною є гентаміцину сульфат. 1 ампула об’ємом 2 мл містить 96,9 мг гентаміцину сульфату (що відповідає 80 мг гентаміцину основи).
• Інші складові: метил-пара-гідроксибензоат, пропіл-пара-гідроксибензоат, натрію метабісульфіт, вода для ін’єкційних засобів, розведена сірчана кислота (регулятор рН), розведений натрію гідроксид (регулятор рН).

Опис зовнішнього вигляду Гентаміцинсульфату Італфармако та вміст упаковки
Гентаміцинсульфат Італфармако випускається у вигляді р озчину для ін’єкцій.
Упаковка містить 1 ампулу 80 мг/2 мл для внутрішньом’язового або внутрішньовенного застосування.
Власник ліцензії на введення в обіг
Italfarmaco S.p.A. - Viale Fulvio Testi, 330 - 20126 Мілано
Виробник
Officina Farmaceutica Biologici Italia Laboratories S.r.l. - Via Filippo Serpero, 2 - 20060 Масате (МІ)

Наступна інформація призначена виключно для медичних працівників:

Уважно ознайомтеся також з інформацією, наведеною в розділах 1–6.
Попередження та застереження
Надмірні піки та/або надто високі концентрації аміноглікозидів у крові можуть збільшити ризик ниркової токсичності або токсичності восьмого черепного нерва.
Слід уникати тривалих піків, що перевищують 12 мкг/мл, та рівнів наприкінці інтервалу перед наступним введенням, які перевищують 2 мкг/мл, збільшуючи інтервали між введеннями або зменшуючи дозу, коли це необхідно.
Інші лікарські засоби та Гентаміцинсульфат Італфармако
Препарат не слід змішувати в одному шприці з іншими лікарськими засобами.
Як застосовувати Гентаміцинсульфат Італфармако
Внутрішньовенне введення слід проводити переважно шляхом інфузії протягом 1–2 годин у тих самих дозах, що й при внутрішньом’язовому застосуванні.
Кожну окрему дозу слід розчинити в 100–200 мл фізіологічного розчину або 5% розчину декстрози; у дітей об’єм розчинника слід зменшити. У будь-якому разі концентрація Гентаміцинсульфату Італфармако не повинна перевищувати 1 мг/мл (0,1%).
Гентаміцинсульфат Італфармако можна вводити внутрішньовенно без розведення (однак цей метод слід застосовувати лише в окремих випадках).
Спінальне введення (інтратекально)
Хворих, яким показано лікування гентаміцином інтратекально, зазвичай одночасно лікують гентаміцином системно. Необхідно дотримуватися всіх попереджень і застережень щодо цього або інших препаратів, що застосовуються одночасно, і враховувати можливість синергічної дії. Крім того, ризик безпосереднього введення потенційно нейротоксичного препарату в простір цереброспінальної рідини центральної нервової системи слід зважувати на тлі потенційної користі від такого способу введення. Безпека та ефективність застосування у дітей віком молодше трьох місяців не встановлені. Безпека інтратекального введення гентаміцину під час вагітності не визначена.
A) Хворі з нормальною функцією нирок
Дорослі: рекомендована доза для лікування системних інфекцій становить 3 мг/кг/добу (1 мг/кг кожні 8 годин або 1,5 мг/кг кожні 12 годин).
При інфекціях, які загрожують життю пацієнта, рекомендовано застосовувати дозу до 5 мг/кг/добу, розділену на 3 або 4 введення протягом перших 2–3 днів лікування; згодом дозу слід знизити до 3 мг/кг/добу.
При сечових інфекціях та помірних позасечових інфекціях може бути достатньо 2 мг/кг/добу у 2 розділених дозах.
Орієнтовна схема дозування для пацієнтів із масою тіла понад 50 кг:

• 80 мг 3 рази на добу.
• 80 мг 2 рази на добу — при сечових інфекціях та помірних позасечових інфекціях.

Діти: у новонародків препарат слід застосовувати лише у випадках реальної необхідності під безпосереднім контролем лікаря.
Рекомендована доза залежить від віку за такою схемою:

Дозування повинно бути скориговано залежно від віку пацієнта, типу та тяжкості інфекції.
У пацієнтів із ожирінням дозування слід розраховувати виходячи з їхньої теоретичної маси тіла.
Тривалість лікування, як правило, становить 7–10 днів. У разі тяжких або ускладнених інфекцій може знадобитися більш тривале лікування. У таких випадках може збільшитися ризик побічних ефектів, тому слід особливо уважно контролювати функцію нирок, слуху та вестибулярного апарату.
У будь-якому разі рекомендується продовжувати терапію щонайменше 48 годин після нормалізації температури тіла.
Б) Пацієнти з порушенням функції нирок
Як і для всіх лікарських засобів, які виводяться переважно нирками, частоту введення встановлюють залежно від функції нирок відповідно до такої схеми:

Частоту введень можна приблизно розрахувати, помноживши рівень креатиніну сироватки на 8, за такою схемою:
мг/100 мл креатиніну сироватки × 8 = інтервал між двома послідовними введеннями (у годинах).
Гемодіаліз. У дорослих пацієнтів із нирковою недостатністю, які піддаються гемодіалізу, кількість гентаміцину, що видаляється з плазми, може варіювати залежно від деяких факторів, зокрема методу діалізу, що застосовується. Гемодіаліз протягом шести годин може знизити рівні гентаміцину в плазмі приблизно на 50%.
Рекомендовані дози наприкінці кожного сеансу діалізу становлять 1–1,7 мг/кг залежно від тяжкості інфекції. У дітей можуть застосовуватися дози 2–2,5 мг/кг. Аміноглікозидні антибіотики видаляються з крові під час перитонеального діалізу, але в меншій кількості порівняно з гемодіалізом.
Лікарський засіб не слід змішувати в одному шприці з іншими лікарськими засобами.
In vitro поєднання аміноглікозиду з бета-лактамним антибіотиком (пеніцилінами або цефалоспоринами) може призвести до взаємної інактивації.
Рекомендований моніторинг:
Рекомендується моніторинг концентрації гентаміцину в сироватці крові. Надмірні піки та/або надмірно високі концентрації аміноглікозидів у крові можуть збільшити ризик нефротоксичності або токсичності VIII черепного нерва.
Слід уникати тривалих піків понад 12 мкг/мл та мінімальних рівнів перед наступним введенням, що перевищують 2 мкг/мл; для цього необхідно збільшувати інтервали між введеннями або зменшувати дозу за необхідності.
Передозування
У разі передозування або токсичних реакцій гемодіаліз дозволить швидко видалити гентаміцин із плазми. Процент видалення значно нижчий під час перитонеального діалізу. У новонароджених можуть застосовуватися переливання крові. Ці процедури особливо важливі для пацієнтів із нирковою недостатністю.
Лікування нейром’язового блокади:
У разі нейром’язового блокаду (зазвичай спричиненого взаємодіями, див. розділ Інші лікарські засоби та Гентаміцинсульфат Італфармако) рекомендується введення хлориду кальцію та, за необхідності, штучної вентиляції легень.