ГАЗИВАРО

Інструкція: інформація для пацієнта

ГАЗИВАРО 1 000 мг концентрат для розчину для інфузії

obinutuzumab
Уважно прочитайте цей листок перед тим, як використовувати цей лікарський засіб, оскільки він містить важливу інформацію для вас.

• Зберігайте цей листок. Можливо, знадобиться знову його прочитати.
• Якщо у вас виникнуть будь-які запитання, зверніться до лікаря або медсестри.
• Якщо виникнуть будь-які побічні ефекти, включаючи ті, що не вказані в цьому листку, зверніться до лікаря або медсестри. Див. розділ 4.

Зміст цього листка

1. Що таке ГАЗИВАРО та для чого його застосовують
2. Що ви повинні знати перед застосуванням ГАЗИВАРО
3. Як застосовують ГАЗИВАРО
4. Можливі побічні ефекти
5. Як зберігати ГАЗИВАРО
6. Вміст упаковки та інша інформація

1. Що таке ГАЗИВАРО і для чого призначається

Що таке ГАЗИВАРО
ГАЗИВАРО містить активну речовину обінутузумаб, яка належить до групи лікарських засобів, що називаються моноклональними антитілами. Антитіла діють, зв’язуючись з певними цілями в організмі.
Для чого призначається ГАЗИВАРО
Цей лікарський засіб використовується у дорослих для лікування різних станів. До них належать:

• Хронічна лімфатична лейкемія (ХЛЛ)
  • ГАЗИВАРО застосовується для лікування дорослих пацієнтів, які раніше не отримували лікування та мають інші захворювання, через які, ймовірно, вони не зможуть перенести повну дозу іншого лікарського засобу, що використовується для лікування ХЛЛ, — флударабіну.
  • ГАЗИВАРО застосовується у поєднанні з іншим протипухлинним засобом — хлорамбуцилом.
• Фолікулярна лімфома (ФЛ)
  • ГАЗИВАРО застосовується у пацієнтів, які раніше не отримували лікування ФЛ.
  • ГАЗИВАРО застосовується для лікування дорослих пацієнтів, які отримували принаймні один попередній курс лікування лікарським засобом ритуксимабом і у яких ФЛ повернулася або погіршилася під час або після цього лікування.
  • На початку лікування ФЛ ГАЗИВАРО застосовується у поєднанні з іншими протипухлинними засобами.
  • Пізніше ГАЗИВАРО може застосовуватися окремо до 2 років як підтримувальне лікування.
• Вовчакова нефрит (ВН)
  • ГАЗИВАРО застосовується у поєднанні з мікофенолату мофетилом (ММФ) для лікування дорослих пацієнтів із активним класом III або IV ВН, з або без супутнього класу V (запалення нирок, спричинене вовчаком).

Як діє ГАЗИВАРО

• ХЛЛ та ФЛ — це види пухлин крові, які вражають білі кров’яні тілця, що називаються В-лімфоцитами. Уражені В-лімфоцити надмірно швидко розмножуються та надто довго живуть. ГАЗИВАРО зв’язується з певними цілями на поверхні В-лімфоцитів, спричиняючи їхню загибель.
  • Коли ГАЗИВАРО застосовується пацієнтам із ХЛЛ та ФЛ у поєднанні з іншими протипухлинними засобами, це сповільнює прогресування захворювання.
• ВН — це вид захворювання нирок, при якому імунна система організму помилково атакує нирки.
  • ГАЗИВАРО зменшує кількість В-лімфоцитів — типу клітин імунної системи, які беруть участь у розвитку деяких симптомів ВН.
  • ГАЗИВАРО застосовується пацієнтам із ВН у поєднанні з іншими лікарськими засобами. Це сповільнює або запобігає атакам імунної системи на здорові клітини нирок.

2. Що Вам потрібно знати перед тим, як Вам вводитимуть ГАЗИВАРО

ГАЗИВАРО не повинен вводитися, якщо:

• Ви маєте алергію на обінутузумаб або будь-який інший компонент цього лікарського засобу (перелічені в розділі 6).

Якщо Ви сумніваєтеся, зверніться до лікаря або медсестри перед тим, як Вам вводитимуть ГАЗИВАРО.
Застереження та обережність
Зверніться до лікаря або медсестри перед тим, як Вам вводитимуть ГАЗИВАРО, якщо:

• у Вас є інфекція або була інфекція в минулому, яка тривала довго або повторювалася кілька разів;
• Ви приймали або Вам колись вводили ліки, що діють на імунну систему (наприклад, хіміотерапевтичні препарати або імунодепресанти);
• Ви приймаєте ліки, що використовуються для лікування гіпертонії або для розрідження крові — лікарю, можливо, знадобиться змінити спосіб їх прийому;
• у минулому у Вас були проблеми з серцем;
• у минулому у Вас були проблеми з мозком (наприклад, проблеми з пам’яттю, труднощі з рухами або відчуттями, проблеми зі зором);
• у минулому у Вас були проблеми з диханням або легенями;
• у минулому у Вас був гепатит В — один із видів захворювань печінки.

Якщо будь-яка з цих умов стосується Вас або Ви не впевнені, зверніться до лікаря або медсестри перед тим, як Вам вводитимуть ГАЗИВАРО.
Зверніться також до лікаря, якщо Ви вважаєте, що Вам потрібна вакцинація найближчим часом, включаючи вакцини, необхідні для поїздки в інші країни. Деякі вакцини не повинні вводитися одночасно з ГАЗИВАРО або протягом кількох місяців після лікування ГАЗИВАРО. Лікар перевірить, чи потрібно Вам пройти вакцинацію перед початком лікування ГАЗИВАРО.
Звертайте увагу на такі побічні ефекти
ГАЗИВАРО може спричиняти деякі серйозні побічні ефекти, про які необхідно негайно повідомити лікаря або медсестру. До них належать:
Реакції, пов’язані з інфузією

• Негайно повідомте лікареві або медсестрі, якщо у Вас виникнуть будь-які реакції, пов’язані з інфузією, перелічені на початку розділу 4. Реакції, пов’язані з інфузією, можуть виникати під час інфузії або протягом 24 годин після неї.
• Якщо у Вас виникне реакція, пов’язана з інфузією, Вам може знадобитися додаткове лікування, або може знадобитися уповільнити або припинити інфузію. Коли ці симптоми зникнуть або стануть слабшими, інфузію можна буде продовжити. Ймовірність виникнення таких реакцій найвища під час першої інфузії. Якщо у Вас виникне сильна реакція, пов’язана з інфузією, лікар може вирішити припинити лікування ГАЗИВАРО.
• Перед кожною інфузією ГАЗИВАРО Вам будуть вводити ліки, які допоможуть зменшити ризик можливих реакцій, пов’язаних з інфузією, або синдрому лізу пухлин. Синдром лізу пухлин — це ускладнення, яке може призвести до смерті і спричинене хімічними змінами в крові внаслідок руйнування мертвих пухлинних клітин (див. розділ 3).

Прогресуюча мультифокальна лейкоенцефалопатія (ПМЛ)

• При застосуванні ГАЗИВАРО повідомляли про випадки ПМЛ — дуже рідкісну інфекцію мозку, яка може призвести до смерті.
• Негайно повідомте лікареві або медсестрі, якщо Ви помітили втрату пам’яті, труднощі з мовою, труднощі з ходьбою або втрату зору.
• Якщо до початку лікування ГАЗИВАРО у Вас вже були будь-які з цих симптомів, негайно повідомте лікареві про будь-які зміни, оскільки Вам може знадобитися медична допомога.

Інфекції

• Негайно повідомте лікареві або медсестрі, якщо після лікування ГАЗИВАРО Ви помітили будь-які ознаки інфекції (див. Інфекції в розділі 4).

Діти та підлітки
Не вводьте ГАЗИВАРО дітям або підліткам молодше 18 років, оскільки немає інформації щодо його застосування в цій віковій групі.
Інші ліки та ГАЗИВАРО
Повідомте лікареві або медсестрі, якщо Ви приймаєте, нещодавно приймали або можливо зможете приймати будь-які інші ліки, включаючи ті, що продаються без рецепта, та рослинні препарати.
Вагітність

• Повідомте лікареві або медсестрі, якщо Ви вагітні, підозрюєте вагітність або плануєте вагітність. Вони допоможуть Вам оцінити користь для Вас та ризики для дитини, пов’язані з прийомом ГАЗИВАРО під час вагітності.
• Якщо Ви вагітнієте під час лікування ГАЗИВАРО, негайно повідомте лікареві або медсестрі, оскільки лікування ГАЗИВАРО може вплинути на Ваше здоров’я або здоров’я дитини.

Грудне вигодовування

• ГАЗИВАРО може потрапляти в невеликих кількостях у грудне молоко, тому Ви не повинні годувати дитину груддю під час лікування цим лікарським засобом і протягом 18 місяців після його припинення.

Засоби контрацепції

• Використовуйте ефективний засіб контрацепції під час лікування ГАЗИВАРО.
• Продовжуйте використовувати ефективний засіб контрацепції протягом 18 місяців після припинення лікування ГАЗИВАРО.

Керування транспортними засобами та використання механізмів
Немає даних, що ГАЗИВАРО впливає на здатність керувати транспортними засобами, їздити на велосипеді або працювати з інструментами чи механізмами. Однак, якщо у Вас виникне реакція, пов’язана з інфузією (див. розділ 4), не керуйте транспортними засобами, не їздіть на велосипеді та не працюйте з інструментами чи механізмами, доки реакція не припиниться.

3. Як застосовується ГАЗИВАРО

Як застосовується ГАЗИВАРО
Зазвичай ГАЗИВАРО застосовується під наглядом лікаря, який має досвід у такому виді лікування. Лікарський засіб вводиться внутрішньовенно крапельно (внутрішньовенна інфузія) протягом декількох годин.

Лікування препаратом ГАЗИВАРО
Хронічна лімфолейкозна лейкемія (ХЛЛ)

• Вам проведуть 6 циклів лікування препаратом ГАЗИВАРО у поєднанні з іншим протираковим засобом — хлорамбуцилом. Кожен цикл триває 28 днів.
• У День 1 першого циклу вам введуть першу дозу ГАЗИВАРО — 100 міліграмів (мг) — дуже повільною інфузією. Лікар чи медсестра уважно спостерігатимуть за вами на предмет можливих реакцій, пов’язаних з інфузією.
• Якщо під час введення невеликої частини першої дози у вас не виникнуть реакції, пов’язані з інфузією, решту першої дози (900 мг) введуть вам того ж дня.
• Якщо під час введення невеликої частини першої дози у вас виникнуть реакції, пов’язані з інфузією, решту першої дози введуть вам у День 2.

Нижче наведено типовий графік застосування.

Цикл 1 — включає три дози ГАЗИВАРО протягом 28 днів:

• День 1 — частина першої дози (100 мг)
• День 2 або День 1 (продовження) — решта першої дози (900 мг)
• День 8 — повна доза (1 000 мг)
• День 15 — повна доза (1 000 мг)

Цикли 2, 3, 4, 5 та 6 — включають лише одну дозу ГАЗИВАРО протягом 28 днів:

• День 1 — повна доза (1 000 мг)

Фолікулярна лімфома (ФЛ)

• Вам проведуть 6 або 8 циклів лікування препаратом ГАЗИВАРО у поєднанні з іншими протираковими засобами. Тривалість кожного циклу — 28 або 21 день, залежно від інших протиракових засобів, які застосовуються разом із ГАЗИВАРО.
• Після цього індукційного лікування настає фаза підтримки, під час якої ГАЗИВАРО буде вводитися кожні 2 місяці протягом максимум 2 років або до прогресування захворювання. Після завершення початкових циклів лікування лікар вирішить, чи потрібно вам продовжувати лікування на етапі підтримки.
• Нижче наведено типовий графік дозування.

Фаза індукції
Цикл 1 — включає три дози ГАЗИВАРО протягом 28 або 21 дня, залежно від інших протиракових засобів, які застосовуються разом із ГАЗИВАРО:

• День 1 — повна доза (1 000 мг)
• День 8 — повна доза (1 000 мг)
• День 15 — повна доза (1 000 мг)

Цикли 2–6 або 2–8 — включають лише одну дозу ГАЗИВАРО протягом 28 або 21 дня, залежно від інших протиракових засобів, які застосовуються разом із ГАЗИВАРО:

• День 1 — повна доза (1 000 мг)

Фаза підтримки

• Повна доза (1 000 мг) кожні 2 місяці протягом максимум 2 років або до прогресування захворювання.

Вовчакова нефрит (ВН)
Вам будуть вводити дози ГАЗИВАРО по 1 000 мг внутрішньовенно крапельно за таким графіком:

• Доза 1 (початкова інфузія): 1 000 мг
• Доза 2 (тиждень 2, через два тижні після дози 1): 1 000 мг
• Доза 3 (тиждень 24): 1 000 мг
• Доза 4 (тиждень 26, через два тижні після дози 3): 1 000 мг
• Доза 5 (через шість місяців після дози 4 та далі кожні шість місяців): 1 000 мг

Ліки, що застосовуються перед кожною інфузією
Перед кожною інфузією ГАЗИВАРО вам будуть вводити ліки, які допомагають зменшити ризик можливих реакцій, пов’язаних з інфузією, або синдрому лізису пухлин. До них можуть належати:

• рідини
• ліки для зниження температури (жарознижувальні)
• ліки для зняття або полегшення болю (анальгетики)
• ліки для зменшення запалення (кортикостероїди)
• ліки для зменшення ризику алергічної реакції (антигістамінні)
• ліки для профілактики синдрому лізису пухлин (наприклад, аллопуринол)

Якщо ви пропустили процедуру з ГАЗИВАРО
Якщо ви пропустили визначений час для введення, запитайте свого лікаря, коли слід провести наступну процедуру. Для повної ефективності цього лікарського засобу дуже важливо суворо дотримуватися графіка застосування.
Якщо у вас виникли будь-які сумніви щодо застосування цього лікарського засобу, зверніться до лікаря або медсестри.

4. Можливі побічні ефекти

Як і всі лікарські засоби, цей препарат може викликати побічні ефекти, хоча не всі люди їх відчувають. Під час застосування цього препарату були зареєстровані такі побічні ефекти:
A. Якщо ви проходите лікування хронічної лімфатичної лейкемії (ХЛЛ) або фолікулярної лімфоми (ФЛ)
Серйозні побічні ефекти
Реакції, пов’язані з інфузією
Негайно повідомте лікареві або медсестрі, якщо під час інфузії або протягом 24 годин після неї у вас з’являться будь-які з наступних симптомів:
Зустрічаються частіше:

• нудота
• втому
• запаморочення
• головний біль
• діарея
• лихоманка, почервоніння або озноб
• блювота
• задишка
• низький або високий тиск
• дуже прискорене серцебиття
• дискомфорт у грудях

Зустрічаються рідше:

• нерегулярне серцебиття
• набряк горла або дихальних шляхів
• свистяче дихання, утруднення дихання, тиск у грудях або подразнення горла

Якщо ви помітили будь-які з перелічених вище побічних ефектів, негайно повідомте лікареві або медсестрі.
Прогресуюча мультифокальна лейкоенцефалопатія (ПМЛ)
Під час застосування ГАЗИВАРО було зареєстровано випадки ПМЛ — дуже рідкісної та небезпечної для життя інфекції мозку.
Негайно повідомте лікареві або медсестрі, якщо ви помітили будь-які з наступних побічних ефектів:

• втрата пам’яті
• утруднення мовлення
• утруднення ходьби
• проблеми зі зором

Якщо у вас вже були такі симптоми до початку лікування ГАЗИВАРО, негайно повідомте лікареві про будь-які зміни. Можливо, вам знадобиться медична допомога.
Інфекції
Під час та після терапії ГАЗИВАРО ви можете легше захворювати на інфекції. Найчастіше це прості застуди, але також були зареєстровані випадки більш тяжких інфекцій. У пацієнтів, які раніше хворіли на гепатит В, було зареєстровано рецидив цієї хвороби з ураженням печінки.
Негайно повідомте лікареві або медсестрі, якщо під час або після лікування ГАЗИВАРО у вас з’явилися симптоми інфекції. До них належать:

• лихоманка
• кашель
• біль у грудях
• втому
• болючі шкірні висипання
• біль у горлі
• печіння під час сечовипускання
• відчуття слабкості або загального нездужання

Якщо після лікування ГАЗИВАРО у вас з’явилися будь-які з цих симптомів, негайно повідомте лікареві або медсестрі. Якщо до початку лікування ГАЗИВАРО у вас були інфекції, що повторювалися, або тривалі інфекції, повідомте лікареві або медсестрі.
Інші побічні ефекти
Повідомте лікареві або медсестрі, якщо ви помітили будь-які з наступних побічних ефектів:
Дуже поширені (можуть виникати у більш ніж 1 із 10 осіб)

• лихоманка
• інфекція легень
• головний біль
• біль у суглобах, біль у спині
• відчуття слабкості
• відчуття втоми
• біль у руках і ногах
• діарея, запор
• безсоння
• випадіння волосся, свербіж
• інфекція сечових шляхів, запалення носа та горла, герпес зостер
• зміни в аналізах крові:
  • анемія (низький рівень червоних кров’яних тілець)
  • низький рівень усіх типів білих кров’яних тілець (у комбінації)
  • низький рівень нейтрофілів (один із типів білих кров’яних тілець)
  • низький рівень тромбоцитів (один із типів клітин крові, що допомагають їй згортатися)
• інфекція верхніх дихальних шляхів (інфекція носа, глотки, гортані та навколишніх пазух), кашель

Поширені (можуть виникати у 1 із 10 осіб)

• герпес на губах
• депресія, тривожність
• грип
• набряк або закладеність носа
• екзема
• біль у роті або горлі
• біль у м’язах та кістках грудної клітки
• рак шкіри (плоскоклітинний карцинома, базальноклітинна карцинома)
• біль у кістках
• нерегулярне серцебиття (передсердна фібриляція)
• проблеми з сечовипусканням, недержання сечі
• підвищений кров’яний тиск
• проблеми з травленням (наприклад, печія), геморої
• зміни в аналізах крові:
  • низький рівень лімфоцитів (один із типів білих кров’яних тілець), лихоманка, пов’язана з низьким рівнем нейтрофілів (один із типів білих кров’яних тілець)
  • підвищення рівня калію, фосфату або сечової кислоти, що може спричинити проблеми з нирками (частина синдрому лізису пухлини)
  • зниження рівня калію
• пробоїна в шлунку або кишці (гастроінтестинальна перфорація, особливо у випадках, коли рак уражає шлунково-кишковий тракт)

Непоширені (можуть виникати у 1 із 100 осіб)

• порушення згортання крові, включаючи серйозне захворювання, при якому утворюються тромби в усьому організмі (дисеміноване внутрішньосудинне згортання)
• зміни в аналізах крові: низький рівень імуноглобулінів (антитіл, що допомагають боротися з інфекціями)

Повідомте лікареві або медсестрі, якщо ви помітили будь-які з перелічених вище побічних ефектів.
B. Якщо ви проходите лікування вовчакової нефриту (ВН)
Серйозні побічні ефекти
Інфекції
Під час та після терапії ГАЗИВАРО ви можете легше захворювати на інфекції. Найчастіше це прості застуди, але також були зареєстровані випадки більш тяжких інфекцій.
Негайно повідомте лікареві або медсестрі, якщо під час або після лікування ГАЗИВАРО у вас з’явилися ознаки інфекції. До них належать:

• чхання
• закладеність або виділення з носа
• лихоманка
• кашель
• біль у грудях
• втому
• шкірні висипання
• біль у горлі
• печіння під час сечовипускання
• симптоми, схожі на грип, відчуття слабкості або загального нездужання

Якщо після лікування ГАЗИВАРО у вас з’явилися будь-які з цих симптомів, негайно повідомте лікареві або медсестрі.
Якщо до початку лікування ГАЗИВАРО у вас були інфекції, що повторювалися, або тривалі інфекції, повідомте лікареві або медсестрі.
Нейтропенія
Нейтропенія означає низький рівень нейтрофілів (один із типів білих кров’яних тілець) у крові. Негайно повідомте лікареві або медсестрі, якщо ви помітили будь-які з наступних побічних ефектів:

• лихоманка або озноб
• кашель
• біль у горлі
• виразки у роті, спричинені інфекцією
• зміни в аналізах крові

Реакції, пов’язані з інфузією
Негайно повідомте лікареві або медсестрі, якщо під час інфузії або протягом 24 годин після неї у вас з’явилися будь-які з наступних симптомів:

• нудота
• втому
• запаморочення або втрату свідомості
• головний біль
• діарея
• лихоманка, почервоніння або озноб
• блювота
• задишка або утруднення дихання
• низький або високий тиск
• дуже прискорене серцебиття
• дискомфорт у грудях
• біль або дискомфорт у животі
• почервоніння, набряк або виділення
• біль у суглобах, біль у м’язах

Прогресуюча мультифокальна лейкоенцефалопатія (ПМЛ)
Під час застосування ГАЗИВАРО при інших показаннях було зареєстровано випадки ПМЛ — дуже рідкісної та небезпечної для життя інфекції мозку.
Негайно повідомте лікареві або медсестрі, якщо ви помітили будь-які з наступних побічних ефектів:

• втрата пам’яті
• утруднення мовлення
• утруднення ходьби
• проблеми зі зором

Якщо у вас вже були такі симптоми до початку лікування ГАЗИВАРО, негайно повідомте лікареві про будь-які зміни. Можливо, вам знадобиться медична допомога.
Інші побічні ефекти
Повідомте лікареві або медсестрі, якщо ви помітили будь-які з наступних побічних ефектів:
Дуже поширені (можуть виникати у більш ніж 1 із 10 осіб)

• запалення легень (бронхіт)
• зміни в аналізах крові: низький рівень імуноглобулінів (антитіл, що допомагають боротися з інфекціями)

Поширені (можуть виникати у 1 із 10 осіб)

• інфекція легень (пневмонія)
• вірусна інфекція герпесу простого (наприклад, герпес на губах або на статевих органах)

Повідомлення про побічні ефекти
Якщо у вас виникли побічні ефекти, включаючи ті, що не зазначені в цьому листку, зверніться до лікаря або медсестри. Ви також можете повідомити про побічні ефекти безпосередньо через національну систему повідомлення, зазначену в Додатку V. Повідомляючи про побічні ефекти, ви допомагаєте забезпечити більше інформації щодо безпеки цього лікарського засобу.

5. Як зберігати ГАЗИВАРО

ГАЗИВАРО буде зберігатися медичним персоналом у лікарні чи клініці. Інформація щодо зберігання наведена нижче.

• Зберігайте цей лікарський засіб у недоступному для дітей місці.
• Не застосовуйте цей лікарський засіб після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці після Scad./EXP. Термін придатності відноситься до останнього дня цього місяця.
• Зберігати в холодильнику (2°C–8°C). Не заморожувати.
• Тримайте контейнер у зовнішній упаковці, щоб захистити лікарський засіб від світла.

Не викидайте жодні лікарські засоби у каналізацію чи побутові відходи. Медичний працівник утилізує непотрібні лікарські засоби. Це допоможе захистити навколишнє середовище.

6. Вміст упаковки та інша інформація

Що містить ГАЗИВАРО

• Діючою речовиною є обінутузумаб: 1 000 мг/40 мл на флакон, що відповідає концентрації до розведення 25 мг/мл.
• Інші компоненти: гістидин, гістидину гідрохлориду моногідрат, трегалози дигідрат, полоксамер 188 та вода для ін’єкційних засобів.

Опис зовнішнього вигляду ГАЗИВАРО та вміст упаковки
ГАЗИВАРО — це концентрат для розчину для інфузії, прозора рідина від безбарвної до слабко-коричневої. ГАЗИВАРО доступний у упаковках, що містять 1 скляний флакон.
Тримач ліцензії на введення в обіг
Roche Registration GmbH
Emil-Barell-Strasse 1
79639 Grenzach-Wyhlen
Німеччина
Виробник
Roche Pharma AG
Emil-Barell-Strasse 1
79639 Grenzach-Wyhlen
Німеччина
Для отримання додаткової інформації про цей лікарський засіб звертайтеся до місцевого представника тримача ліцензії на введення в обіг:
Бельгія/Бельгія/Бельгія, Латвія, Люксембург/Люксембург Roche Latvija SIA
N.V. Roche S.A.
Тел.: +371 - 6 7039831
Бельгія/Бельгія/Бельгія
Тел./Тел.: +32 (0) 2 525 82 11
Болгарія, Литва
Рош България ООД UAB “Roche Lietuva”
Тел.: +359 2 474 5444 Тел.: +370 5 2546799
Чеська Республіка, Угорщина
Roche s. r. o. Roche (Magyarország) Kft.
Тел.: +420 - 2 20382111 Тел.: +36 -1 279 4500
Данія, Нідерланди
Roche Pharmaceuticals A/S Roche Nederland B.V.
Тел.: +45 - 36 39 99 99 Тел.: +31 (0) 348 438000
Німеччина, Норвегія
Roche Pharma AG Roche Norge AS
Тел.: +49 (0) 7624 140 Тел.: +47 - 22 78 90 00
Естонія, Австрія
Roche Eesti OÜ Roche Austria GmbH
Тел.: + 372 - 6 177 380 Тел.: +43 (0) 1 27739
Греція, Кіпр Польща
Roche (Hellas) A.E. Roche Polska Sp.z o.o.
Греція Тел.: +48 - 22 345 18 88
Тел.: +30 210 61 66 100
Іспанія Португалія
Roche Farma S.A. Roche Farmacêutica Química, Lda
Тел.: +34 - 91 324 81 00 Тел.: +351 - 21 425 70 00
Франція Румунія
Roche Roche România S.R.L.
Тел.: +33 (0)1 47 61 40 00 Тел.: +40 21 206 47 01
Хорватія Словенія
Roche d.o.o. Roche farmacevtska družba d.o.o.
Тел.: + 385 1 47 22 333 Тел.: +386 - 1 360 26 00
Ірландія, Мальта Словацька Республіка
Roche Products (Ireland) Ltd. Roche Slovensko, s.r.o.
Ірландія/Л-Ірландія Тел.: +421 - 2 52638201
Тел.: +353 (0) 1 469 0700
Ісландія Фінляндія/Фінляндія
Roche Pharmaceuticals A/S Roche Oy
c/o Icepharma hf Тел./Тел.: +358 (0) 10 554 500
Сімі: +354 540 8000
Італія Швеція
Roche S.p.A. Roche AB
Тел.: +39 - 039 2471 Тел.: +46 (0) 8 726 1200
Інші джерела інформації
Детальніші відомості про цей лікарський засіб доступні на вебсайті Європейського агентства з лікарських засобів: https://www.ema.europa.eu.

---

Наступна інформація призначена виключно для медичних працівників:

Дозування
ГАЗИВАРО повинно вводитися під уважним наглядом лікаря-спеціаліста та в умовах, коли є негайний та повний доступ до обладнання для реанімації.
Профілактика та попередня медикаментозна підготовка при синдромі лізу пухлин (TLS)
Пацієнтів із великою пухлинною масою та/або високим рівнем циркулюючих лімфоцитів (> 25 x 10⁹/л) та/або порушенням функції нирок (КлКр < 70 мл/хв) вважають піддаються ризику розвитку TLS, і їм слід проводити профілактику. Профілактика повинна включати адекватну гідратацію та застосування урикостатиків (наприклад, аллопуринол) або адекватну альтернативну терапію, наприклад, застосування урат-оксидази (наприклад, расбуріказа), за 12–24 години до початку інфузії ГАЗИВАРО відповідно до загальноприйнятої клінічної практики.
Усіх пацієнтів із підвищеним ризиком слід уважно спостерігати протягом перших днів лікування, особливо щодо функції нирок, рівнів калію та сечової кислоти.
Необхідно дотримуватися всіх інших рекомендованих заходів лікування відповідно до наявних клінічних рекомендацій та загальноприйнятої клінічної практики. Синдром лізу пухлин не вважається потенційним або встановленим ризиком у пацієнтів із НЛ.
Профілактика та попередня медикаментозна підготовка при реакціях, пов’язаних з інфузією (IRR)
Попередню медикаментозну підготовку за допомогою лікарських засобів для зменшення ризику IRR наведено в Таблиці 1. Попередню медикаментозну підготовку з використанням кортикостероїдів рекомендовано пацієнтам із ЛФ та обов’язково застосовувати пацієнтам із ХЛЛ у перший цикл лікування та пацієнтам із НЛ (див. Таблицю 1). Попередню медикаментозну підготовку при наступних інфузіях та інші види попередньої підготовки слід проводити, як описано нижче.
Під час внутрішньовенних введень ГАЗИВАРО може виникнути гіпотензія як симптом IRR. Тому слід розглянути можливість припинення антигіпертензивної терапії за 12 годин до початку та протягом усього періоду кожної інфузії ГАЗИВАРО, а також протягом першої години після введення.
Таблиця 1 Попередня медикаментозна підготовка лікарськими засобами, які застосовуються перед інфузією ГАЗИВАРО для зменшення ризику IRR

Dоза
Хронічна лімфолейкемія (у комбінації з хлорамбуцилом)
Для пацієнтів із ХЛЛ рекомендовану дозу ГАЗИВАРО у комбінації з хлорамбуцилом наведено
у Таблиці 2.
Цикл 1
Рекомендована доза ГАЗИВАРО у комбінації з хлорамбуцилом становить 1 000 мг, які вводяться
у День 1 та День 2 (або лише у День 1), а також у День 8 та День 15 першого циклу лікування
тривалістю 28 днів. Для інфузії у Дні 1 та 2 необхідно підготувати дві інфузійні сумки (100 мг
для Дня 1 та 900 мг для Дня 2). Якщо введення першої сумки завершено без зміни швидкості
інфузії та без перерв, другу сумку можна вводити того ж дня (не відкладаючи дозу та не повторюючи
попередню премедикацію), за умови наявності достатнього часу, відповідних умов та належного
медичного контролю протягом усього періоду інфузії. Якщо під час введення перших 100 мг
було змінено швидкість інфузії або виникли перерви, другу сумку слід вводити наступного дня.
Цикли 2–6
Рекомендована доза ГАЗИВАРО у комбінації з хлорамбуцилом становить 1 000 мг, які вводяться
у День 1 кожного циклу.
Таблиця 2 Доза ГАЗИВАРО, яку вводять протягом 6 циклів лікування тривалістю
28 днів кожен для пацієнтів із ХЛЛ

Тривалість лікування
Шість циклів лікування, кожен тривалістю 28 днів.
Фолікулярна лімфома
Для пацієнтів з ФЛ рекомендовану дозу ГАЗИВАРО у поєднанні з хіміотерапією наведено в
Таблиці 3.
Пацієнти з фолікулярною лімфомою, які не отримували попереднього лікування
Індукція (у поєднанні з хіміотерапією)
ГАЗИВАРО повинен застосовуватися разом з хіміотерапією наступним чином:

• Шість циклів тривалістю 28 днів у поєднанні з бендамустином або
• Шість циклів тривалістю 21 день у поєднанні з циклофосфамідом, доксорубіцином, вінкристином, преднізолоном (CHOP), за якими слідують ще 2 цикли ГАЗИВАРО у монотерапії або
• Вісім циклів тривалістю 21 день у поєднанні з циклофосфамідом, вінкристином та преднізоном/преднізолоном/метилпреднізолоном (CVP).

Підтримувальне лікування
Пацієнти, які досягли повної або часткової відповіді на індукційну терапію ГАЗИВАРО у
поєднанні з хіміотерапією, повинні продовжувати отримувати ГАЗИВАРО 1 000 мг у монотерапії для підтримувального лікування один раз кожні 2 місяці протягом 2 років або до прогресування захворювання (залежно від того, що настане раніше).
Пацієнти з фолікулярною лімфомою, які не відповідають на лікування або у яких відбулося прогресування захворювання під час або протягом 6 місяців після лікування рітуксимабом або схемою, що містить цей препарат
Індукція (у поєднанні з бендамустином)
ГАЗИВАРО повинен застосовуватися протягом шести циклів тривалістю 28 днів у поєднанні з
бендамустином.
Підтримувальне лікування
Пацієнти, які досягли повної або часткової відповіді на індукційну терапію ГАЗИВАРО у поєднанні з бендамустином (перші 6 циклів лікування) або у яких захворювання залишається стабільним, повинні продовжувати отримувати ГАЗИВАРО 1 000 мг у монотерапії для підтримувального лікування один раз кожні 2 місяці протягом 2 років або до прогресування захворювання (залежно від того, що настане раніше).
Таблиця 3 Фолікулярна лімфома: доза ГАЗИВАРО, яку застосовують під час індукційної терапії, за якою слідує підтримувальне лікування

Тривалість лікування
Індукційна терапія тривалістю приблизно шість місяців (шість циклів лікування ГАЗИВАРО, кожен
тривалістю 28 днів, у поєднанні з бендамустином, або вісім циклів лікування ГАЗИВАРО,
кожен тривалістю 21 день, у поєднанні з CHOP або CVP), за якою слідує підтримувальна терапія кожні
2 місяці протягом 2 років або до прогресування захворювання (залежно від того, що настане раніше).
Люпус-нефрит
Рекомендована доза ГАЗИВАРО становить 1 000 мг, вводиться внутрішньовенно, згідно з
Таблицею 4:
Таблиця 4 Доза ГАЗИВАРО для пацієнтів із люпус-нефритом

Спосіб застосування
ГАЗИВАРО призначений для внутрішньовенного застосування і має вводитися після розведення шляхом інфузії за допомогою окремого інфузійного набору. ГАЗИВАРО не слід вводити болюсно або струмом внутрішньовенно.
Інструкції щодо розведення ГАЗИВАРО перед застосуванням наведено нижче.
Інструкції щодо швидкості інфузії наведено в Таблицях 4–9.
Хронічна лімфолейкемія (ХЛЛ)
Таблиця 5 Хронічна лімфолейкемія: стандартна швидкість інфузії при відсутності
ІРР/гіперчутливості у пацієнтів із ХЛЛ та рекомендації у разі виникнення
ІРР (реакції, пов’язаної з інфузією), пов’язаної з попередньою інфузією

Фолікулярна лімфома (ФЛ)
У Циклі 1 препарат ГАЗИВАРО повинен вводитися внутрішньовенно крапельно зі стандартною швидкістю (див.
Таблиця 6). У пацієнтів, які під час Циклу 1 не мають реакцій, пов’язаних з інфузією (РИІ), ступеня ≥ 3,
препарат ГАЗИВАРО може вводитися внутрішньовенно крапельно короткочасно (приблизно 90 хвилин)
(short duration infusion, SDI) починаючи з Циклу 2 (див. Таблиця 7).
Таблиця 6 Фолікулярна лімфома: стандартна швидкість інфузії та рекомендації у разі виникнення РІІ (реакції,
пов’язаної з інфузією), пов’язаної з попередньою інфузією

Таблиця 7 Фолікулярна лімфома: швидкість короткочасного введення (SDI) та рекомендації
у разі виникнення IRR (реакції, пов’язаної з інфузією), пов’язаної з
попереднім інфузійним введенням

Вовчий нефрит (ВН)
Початкове введення ГАЗИВАРО має проводитися зі стандартною швидкістю інфузії
Дози 1 (див. Таблицю 8).
Пацієнти, які під час попередньої інфузії не мали реакцій, пов’язаних з інфузією, ступеня ≥ 3, можуть отримувати ГАЗИВАРО короткотривалою інфузією (приблизно 90 хвилин) починаючи з Дози 2 (див. Таблицю 9), продовжуючи премедикацію.
Таблиця 8 Вовчий нефрит: стандартна швидкість інфузії

Таблиця 9 Вовчакова нефрит: швидкість короткочасного введення (SDI) та рекомендації у разі появи IRR (реакції, пов’язаної з інфузією), пов’язаної з попереднім введенням

Керування НРІ
Керування НРІ може вимагати тимчасової зупинки введення, зниження швидкості інфузії або припинення лікування препаратом ГАЗИВАРО, як зазначено нижче.
Хронічна лімфолейкоза (ХЛЛ) та фолікулярна лімфома (ФЛ)

• Ступінь 4 (небезпечний для життя): інфузію необхідно зупинити, а терапію остаточно припинити.
• Ступінь 3 (важкий): інфузію тимчасово призупиняють і лікують симптоми. Інфузію можна відновити після зникнення симптомів зі швидкістю, зменшеною вдвічі порівняно з попередньою (тобто швидкістю, яка використовувалася в момент виникнення НРІ). Якщо у пацієнта не виникає симптомів НРІ, можна відновити поступове збільшення швидкості інфузії згідно з відповідними інтервалами та збільшеннями для терапевтичної дози (див. Таблиці 5–7). Для пацієнтів із ХЛЛ швидкість інфузії на День 1 (Цикл 1), розподілена на перші два дні, може бути відновлена до максимум 25 мг/год через одну годину, але не може бути подальше збільшена.

Якщо у пацієнта вдруге виникає НРІ ступеня 3, інфузію необхідно зупинити, а терапію остаточно припинити.

• Ступінь 1–2 (від легкої до помірної): швидкість інфузії слід знизити, симптоми — пролікувати. Інфузію можна відновити після зникнення симптомів, і, якщо у пацієнта не виникає симптомів НРІ, можна відновити поступове збільшення швидкості інфузії згідно з відповідними інтервалами та збільшеннями для терапевтичної дози (див. Таблиці 5–7). Для пацієнтів із ХЛЛ швидкість інфузії на День 1 (Цикл 1), розподілена на перші два дні, може бути відновлена до максимум 25 мг/год через одну годину, але не може бути подальше збільшена.

НРІ, що виникають під час СДІ

• Ступінь 4 (небезпечний для життя): інфузію необхідно зупинити, а терапію остаточно припинити.
• Ступінь 3 (важкий): інфузію тимчасово призупиняють і лікують симптоми. Інфузію можна відновити після зникнення симптомів зі швидкістю, зменшеною не більше ніж вдвічі порівняно з попередньою (тобто швидкістю, яка використовувалася в момент виникнення НРІ), і не більше 400 мг/год. Якщо після відновлення інфузії у пацієнта виникає друга НРІ ступеня 3, інфузію необхідно зупинити, а терапію остаточно припинити. Якщо пацієнт може завершити інфузію без повторних НРІ ступеня 3, наступну інфузію слід вводити зі швидкістю не більше стандартної.
• Ступінь 1–2 (від легкого до помірного): швидкість інфузії слід знизити, симптоми — пролікувати. Інфузію можна продовжити після зникнення симптомів, і, якщо у пацієнта не виникає симптомів НРІ, можна відновити поступове збільшення швидкості інфузії згідно з відповідними інтервалами та збільшеннями для терапевтичної дози (див. Таблиці 5–6).

Вовчанковий нефрит

• Ступінь 4 (небезпечний для життя): інфузію необхідно зупинити, а терапію остаточно припинити.
• Ступінь 3 (важкий): інфузію тимчасово призупиняють і лікують симптоми. Інфузію можна відновити після зникнення симптомів зі швидкістю, що не перевищує половини попередньої (тобто швидкості, яка використовувалася в момент виникнення НРІ), і, якщо у пацієнта не виникає подальших симптомів НРІ, можна відновити поступове збільшення швидкості інфузії згідно з відповідними інтервалами та збільшеннями для терапевтичної дози (див. Таблиці 8 і 9). Якщо у пацієнта вдруге виникає НРІ ступеня 3, інфузію необхідно зупинити, а терапію остаточно припинити.
• Ступінь 1–2 (від легкого до помірного): швидкість інфузії слід знизити вдвічі порівняно з тією, що була на момент реакції, і лікувати симптоми. Інфузію можна продовжити після зникнення симптомів зі зниженою швидкістю ще на 30 хвилин. Якщо у пацієнта не виникає подальших симптомів НРІ, можна відновити поступове збільшення швидкості інфузії згідно з відповідними інтервалами та збільшеннями для терапевтичної дози (див. Таблиці 8 і 9).

НРІ, що виникають під час СДІ:

• Ступінь 4 (небезпечний для життя): інфузію необхідно зупинити, а терапію остаточно припинити.
• Ступінь 3 (важкий): інфузію тимчасово призупиняють і лікують симптоми. Інфузію можна відновити після зникнення симптомів зі швидкістю, що не перевищує половини попередньої (тобто швидкості, яка використовувалася в момент виникнення НРІ), і не більше 400 мг/год. Якщо після відновлення інфузії у пацієнта виникає друга НРІ ступеня 3, інфузію необхідно зупинити, а терапію остаточно припинити. Якщо пацієнт може завершити інфузію без повторних НРІ ступеня 3, наступну інфузію слід вводити зі швидкістю не більше стандартної (див. Таблицю 8).
• Ступінь 1–2 (від легкого до помірного): швидкість інфузії слід знизити, симптоми — пролікувати. Інфузію можна продовжити після зникнення симптомів, і, якщо у пацієнта не виникає симптомів НРІ, можна відновити поступове збільшення швидкості інфузії згідно з відповідними інтервалами та збільшеннями для терапевтичної дози (див. Таблиці 8–9). Якщо у пацієнта тривалі симптоми або під час попередньої 90-хвилинної інфузії виникла НРІ ступеня 3 або вище, усі наступні інфузії ГАЗИВАРО слід вводити зі стандартною швидкістю інфузії (див. Таблицю 8).

Інструкції щодо розчинення
ГАЗИВАРО повинен готуватися медичним працівником із дотриманням асептичної техніки. Флакон не струшувати. Для приготування ГАЗИВАРО слід використовувати стерильну голку та шприц.
Для ХЛЛ цикли 2–6, ФЛ усі цикли та протягом усього лікування при НЛ
Відібрати 40 мл концентрату з флакону та розчинити в інфузійних пакетах із полівінілхлориду (ПВХ) або без ПВХ (поліолефіни), що містять ін'єкційний розчин натрію хлориду 0,9% (9 мг/мл).
Лише для ХЛЛ — Цикл 1
Для забезпечення розрізнення двох інфузійних пакетів для початкової дози 1000 мг рекомендується використовувати пакети різного розміру, щоб відрізнити дозу 100 мг на День 1 Циклу 1 від дози 900 мг на День 1 (продовження) або День 2 Циклу 1. Для приготування двох інфузійних пакетів відібрати 40 мл концентрату з флакону, розчинити 4 мл у інфузійному пакеті ємністю 100 мл із ПВХ або без ПВХ і решту 36 мл — у інфузійному пакеті ємністю 250 мл із ПВХ або без ПВХ, що містить ін'єкційний розчин натрію хлориду 0,9% (9 мг/мл). Кожен інфузійний пакет слід чітко маркувати.
Таблиця 10 Розчинення ГАЗИВАРО (лише для ХЛЛ)

У концентраціях від 0,4 мг/мл до 20,0 мг/мл після розведення ГАЗИВАРО розчином для ін'єкцій натрію хлориду 0,9% (9 мг/мл) не було виявлено несумісності між ГАЗИВАРО та:

• пакетами з ПВХ, поліетилену (ПЕ), поліпропілену (ПП) або поліолефінів
• інфузійним обладнанням з ПВХ, поліуретану (PUR) або ПЕ
• опціональними інлайн-фільтрами з контактними поверхнями з поліетерсульфону (PES), крапельницями з трьохшляховим краном з полікарбонату (PC) та катетерами з поліетер-уретану (PEU).

Не використовувати інші розчинники, наприклад, розчин глюкози (5%).
Пакет слід обережно перевернути для змішування розчину, уникнувши надмірного утворення піни. Розведений розчин не слід струшувати або заморожувати.
Лікарські засоби для парентерального застосування слід візуально перевіряти перед введенням на наявність частинок та зміни кольору.
Після розведення була продемонстрована хіміко-фізична стабільність у розчині для ін'єкцій натрію хлориду 0,9% (9 мг/мл) у концентраціях від 0,4 мг/мл до 20 мг/мл протягом 72 годин при температурі 2–8 °C, а потім — протягом 48 годин (включаючи час інфузії) при температурі ≤ 30 °C.
З точки зору мікробіологічної стабільності, приготований інфузійний розчин слід використовувати негайно. У разі, якщо це не можливо, термін і умови зберігання після приготувлення лежать на користувачеві та не повинні перевищувати 24 години при температурі 2–8 °C, якщо тільки розведення не було проведено за контрольованих та валідованих асептичних умов.

Утилізація
Не використаний лікарський засіб та відходи, утворені після його застосування, слід утилізувати відповідно до чинних місцевих нормативних вимог.