Інструкція: інформація для пацієнта

Фуросемід Л.Ф.М. 25 мг таблетки

Лікарський засіб-еквівалент
Уважно прочитайте цей листівок перед тим, як розпочати прийом цього лікарського засобу, оскільки він містить важливу для вас інформацію.

Зберігайте цей листівок. Можливо, вам знадобиться прочитати його ще раз.
Якщо у вас виникнуть будь-які сумніви, зверніться до лікаря або фармацевта.
Цей лікарський засіб призначено виключно для вас. Не передавайте його іншим особам, навіть якщо симптоми їхнього захворювання схожі на ваші, оскільки це може бути небезпечним.
Якщо виникнуть будь-які побічні ефекти, включаючи ті, що не зазначені в цьому листівку, зверніться до лікаря або фармацевта. Див. розділ 4.

Зміст цього листівка:

Що таке Фуросемід Л.Ф.М. і для чого використовується
Що треба знати перед прийомом Фуросеміду Л.Ф.М.
Як приймати Фуросемід Л.Ф.М.
Можливі побічні ефекти
Як зберігати Фуросемід Л.Ф.М.
Вміст упаковки та інша інформація

1. Що таке Фуросемід Л.Ф.М. і для чого він призначається

Фуросемід Л.Ф.М. містить фуросемід, речовину, яка належить до групи лікарських засобів, що називаються
діуретики, що сприяють утворенню більшої кількості сечі, зменшуючи таким чином незручності, спричинені надмірним накопиченням рідини в організмі ( едема ).
Фуросемід Л.Ф.М. призначається для лікування набряків, спричинених захворюваннями серця (обструкція або серцева недостатність), печінки (асцит, викликаний цирозом), нирок (нефрозний синдром; у цьому випадку Фуросемід Л.Ф.М. може застосовуватися також у поєднанні з іншими ліками, наприклад ACTH або кортикостероїдами) та периферичних набряків (наприклад, у ділянці щиколоток і ніг).
Фуросемід Л.Ф.М. також використовується при легкій або помірній гіпертензії (підвищеному кров’яному тиску).
Зверніться до лікаря, якщо не відчуваєте полегшення або стан погіршується.

2. Що Вам потрібно знати перед прийомом Фуросеміду Л.Ф.М.

Не приймайте Фуросемід Л.Ф.М.:

якщо Ви маєте алергію до діючої речовини, до одного з антибіотиків, що належать до класу сульфаніламідів (або сульфанілсечовини: може існувати алергія і до цих речовин), або до будь-якої з інших складових цього лікарського засобу (перелічених у розділі 6);
якщо Ви страждаєте від дегідратації;
якщо Ви не сечовиділяєте або кількість сечі значно зменшена (недостатність функції нирок з олігурією або анурією) і не реагуєте на лікування ліками, що містять речовину під назвою фуросемід;
якщо рівень калію у Вашій крові нижчий за норму (гіпокаліємія);
якщо рівень натрію у Вашій крові нижчий за норму (гіпонатріємія);
якщо Ваш організм не здатний утворювати достатню кількість надниркових гормонів (хвороба Аддісона), якщо Ви перебуваєте на першому триместрі вагітності або годуєте грудьми;
якщо Ви прийняли надмірну дозу (передозування) дигіталісу.

Фуросемід Л.Ф.М. також не повинен застосовуватися в таких випадках:

при пре-комі (стані, що характеризується розгубленістю, апатією, слабкістю м’язів);
при комі, спричиненому порушенням функції печінки (гепатична енцефалопатія);
при гіповолемії (сильне зниження об’єму Вашої крові).

Застереження та заходи обережності
Зверніться до лікаря або фармацевта перед прийомом Фуросеміду Л.Ф.М.
Лікар проведе серію клінічних обстежень перед тим, як призначити Вам Фуросемід Л.Ф.М., якщо:

Ви — пацієнт із проблемами ураження сечових шляхів (наприклад, із труднощами спорожнення сечового міхура через збільшення простати або звуження сечівника); оскільки Фуросемід Л.Ф.М. — це лікарський засіб, що підвищує діурез, має бути забезпечений відтік сечі;
якщо Ви страждаєте від низького кров’яного тиску (гіпотензія);
якщо Ви страждаєте від раптового зниження кров’яного тиску, особливо якщо Ви — пацієнт із звуженням (стенозом) артерій серця (коронарних) або судин, що постачають кров до мозку;
якщо Ви похилого віку, приймаєте інші ліки, що можуть спричинити зниження кров’яного тиску, або маєте інші захворювання, що пов’язані з ризиком зниження кров’яного тиску;
якщо Ви маєте цукровий діабет;
якщо Ви маєте підагру;
якщо Ви маєте серйозні проблеми із печінкою та нирками (гепаторенальний синдром);
якщо Ви маєте захворювання надниркових залоз (див. розділ 2 «Що Вам потрібно знати перед прийомом Фуросеміду Л.Ф.М.»);
якщо рівень білків у Вашій крові низький (гіпоальбумінемія).

Лікар також може регулярно призначати Вам аналізи для перевірки рівня цукру у крові та сечі, креатиніну або сечової кислоти у крові, а також для контролю рівнів деяких солей, таких як калій і натрій, що особливо важливо, якщо Ви страждаєте від захворювань, що регулюють солі у Вашому організмі, або після блювоти, діареї чи інтенсивного потовиділення.
Лікар повинен також коригувати можливе зниження об’єму циркулюючої крові, дегідратацію та будь-які значущі порушення рівноваги мінеральних солей та рівня кислотності та лужності крові.
Це може вимагати тимчасового припинення прийому лікарського засобу.
Можливо, що після результатів клінічних обстежень лікар вирішить змінити дозу Фуросеміду Л.Ф.М., яку Ви повинні приймати.
Якщо Ви страждаєте від хронічного аутоімунного захворювання, що може уражати різні органи та тканини організму, яке називається системний червоний вовчак, прийом цього лікарського засобу може погіршити стан Вашої хвороби. Після застосування препарату це захворювання може почати розвиватися у осіб, у яких воно ще не діагностоване (див. розділ 4 «Можливі небажані ефекти»).
Діти
При призначенні препарату недоношеним новонародженим будуть проводитися відповідні медичні обстеження для запобігання розвитку ускладнень нирок (нефролітіаз або нефроалкалоз).
Інші ліки та Фуросемід Л.Ф.М.
Повідомте лікареві або фармацевту, якщо Ви приймаєте, нещодавно приймали або можете прийняти будь-які інші ліки.
Особливо важливо бути обережним, якщо Фуросемід Л.Ф.М. призначається разом із:

хлоралгідратом (ліки із седативними властивостями): можуть виникнути почервоніння шкіри, раптове потовиділення, нервозність, нудота, підвищення кров’яного тиску та прискорення серцевих скорочень (тахікардія), якщо фуросемід приймається менш ніж через 24 години після хлоралгідрату; поєднання фуросеміду з хлоралгідратом не рекомендується;
аміноглікозидними антибіотиками (наприклад, гентаміцин, амікацин, неоміцин, нетилміцин, тобраміцин, ванкоміцин) та іншими ліками, токсичними для вуха (ототоксичними), наприклад цисплатином (протираковий засіб): фуросемід може посилювати токсичні ефекти, навіть необоротні, які всі ці ліки мають на слуховий апарат. Поєднання цих препаратів має застосовуватися лише у разі реальної необхідності;
сукральфатом (ліки, що використовуються для лікування виразки шлунка): прийом цього препарату слід проводити з інтервалом не менше 2 годин, оскільки він може зменшити ефект фуросеміду;
соліми літію (використовуються для лікування психічних розладів): фуросемід може посилювати токсичні ефекти літію на серце та нервову систему;
інгібіторами АПФ та антагоністами ангіотензину II (ліки, що використовуються для зниження кров’яного тиску): через ризик розвитку серйозного зниження кров’яного тиску та порушення функції нирок; у разі прийому цих препаратів разом із фуросемідом дотримуйтесь уважно вказівок лікаря;
рісперидоном (антипсихотичний засіб для лікування психічних розладів): лікар оцінить ризики та переваги перед тим, як призначити Вам фуросемід разом із цим препаратом, через збільшення ризику смерті, особливо у літніх пацієнтів із деменцією;
левотироксином (ліки, що використовуються для стимуляції щитоподібної залози): високі дози фуросеміду можуть призвести до загального зниження рівня гормону щитоподібної залози;
нестероїдними протизапальними засобами (НПЗЗ; включаючи ацетилсаліцилову кислоту): можуть зменшити ефект фуросеміду, а фуросемід може посилювати токсичність саліцилатів;
фенітоїном (протисудомний засіб): може зменшити ефект фуросеміду;
кортикостероїдами, карбензолоном, солодкою та тривалим застосуванням проносних засобів: одночасний прийом із Фуросемідом Л.Ф.М. може збільшити ризик надмірного зниження рівня калію у крові (гіпокаліємія);
діуретиками: прийом фуросеміду разом із іншими препаратами цієї ж групи призводить до більшого зниження кров’яного тиску;
пробенецидом (ліки, що використовуються для лікування підагри) та метотрексатом (ліки, що використовуються для лікування деяких видів раку та при серйозних запальних захворюваннях): можуть зменшити ефекти фуросеміду та одночасно посилити його небажані ефекти;
антидіабетичними (наприклад, бігуаніди, сульфанілсечовини та тіазолідиндіони) та симпатоміметиками (наприклад, адреналін та норадреналін): фуросемід може зменшити їх дію;
периферійними м’язовими релаксантами (курарі) та теофіліном (ліки, що використовуються при деяких захворюваннях дихальних шляхів): фуросемід може посилювати їх дію;
антибіотиками з групи цефалоспоринів: одночасне застосування цих препаратів та Фуросеміду Л.Ф.М. може спричинити порушення функції нирок;
циклоспорином А (використовується для запобігання відторгнення трансплантатів): прийом разом із фуросемідом збільшує ризик розвитку подагрового артриту (форма гострого запального артриту);
контрастними речовинами (речовини, що використовуються при деяких рентгенологічних дослідженнях): фуросемід може посилювати шкідливі ефекти цих речовин на нирки;
аліскереном (використовується для лікування високого тиску): може зменшувати концентрацію фуросеміду у крові при пероральному прийомі.

Фуросемід Л.Ф.М. та їжа
Фуросемід Л.Ф.М. рідко може призвести до зниження рівня калію у крові; проте важливо, щоб Ви дотримувалися дієти, багатої цим мінералом, споживаючи картоплю, банани, апельсини, помідори, шпинат та сухофрукти під час прийому препарату.
Крім того, терапевтичний ефект Фуросеміду Л.Ф.М. може зменшитися, якщо приймати препарат під час їжі: приймайте препарат завжди натщесерце (див. також розділ «Як приймати Фуросемід Л.Ф.М.»).
Вагітність та годування грудьми
Якщо Ви вагітні, підозрюєте вагітність або плануєте вагітність, або годуєте грудьми, проконсультуйтесь із лікарем або фармацевтом перед прийомом цього лікарського засобу.
Вагітність
Якщо Ви перебуваєте на перших трьох місяцях вагітності, Ви не повинні приймати цей препарат, оскільки фуросемід проникає через плацентарний бар’єр. Ви можете приймати Фуросемід Л.Ф.М. у другому та третьому триместрах вагітності лише у разі, якщо це вважається абсолютно необхідним Вашим лікарем, який буде періодично контролювати ріст Вашої дитини.
Годування грудьми
Якщо Ви годуєте грудьми, Ви не повинні приймати Фуросемід Л.Ф.М., оскільки фуросемід проникає в грудне молоко і може зменшити вироблення молока.
Керування транспортними засобами та використання механізмів
Фуросемід Л.Ф.М. може впливати на здатність керувати транспортними засобами та використовувати механізми.
Не керуйте транспортними засобами та не використовуйте механізми, що вимагають підвищеної уваги, під час прийому цього препарату, оскільки він може спричинити зниження кров’яного тиску і, як наслідок, зменшити швидкість реакції та рівень уваги.
Фуросемід Л.Ф.М. містить лактозу
Якщо лікар діагностував у Вас непереносність деяких цукрів, проконсультуйтесь із ним перед прийомом цього препарату.
Для тих, хто займається спортом: застосування препарату без терапевтичної необхідності вважається допінгом і може призвести до позитивного результату при антидопінгових тестах.

3. Як застосовувати Фуросемід Л.Ф.М.

Застосовуйте цей лікарський засіб суворо дотримуючись інструкцій лікаря. Якщо у вас виникли сумніви, зверніться до лікаря або фармацевта.
Цей лікарський засіб слід застосовувати виключно під контролем лікаря.

Лікування набряків (набряки через накопичення рідини в організмі):
Рекомендована доза — 1–3 таблетки по 25 мг один раз на добу, бажано вранці або у той час, коли бажано отримати ефект.
Залежно від досягнутого ефекту можна прийняти другу дозу через 4 години. Якщо доза все ще недостатня, можна збільшити дозу на 1–2 таблетки кожні 4 години, доки не буде досягнуто бажаного терапевтичного ефекту. За необхідності лікар може збільшити дозу.

Лікування артеріальної гіпертензії (підвищеного артеріального тиску):
Рекомендована доза — 1–3 таблетки по 25 мг, які приймають протягом доби.
Якщо ви приймаєте інші лікарські засоби від підвищеного тиску, лікар ретельно підбере дозу фуросеміду, щоб уникнути надмірного зниження тиску.

Застосування у пацієнтів із захворюваннями нирок або печінки:
При захворюваннях нирок (знижена клубочкова фільтрація) або печінки (цироз печінки), або при одночасному порушенні функції нирок і печінки лікар може змінити дозу.
У важких випадках лікар може вирішити почати лікування в лікарні, щоб адекватно контролювати можливі побічні ефекти (наприклад, гепатичну кому).

Спосіб застосування
Фуросемід Л.Ф.М. слід приймати натще.

Якщо ви прийняли Фуросемід Л.Ф.М. у більшій кількості, ніж потрібно
Якщо ви прийняли більше, ніж передбачено рецептом, негайно повідомте лікаря або зверніться до найближчої лікарні. Наслідки передозування пов’язані з надмірною втратою рідини з сечею, такою як: дегідратація, надмірна концентрація крові, порушення серцевого ритму (А-В блокада та шлуночкова фібриляція), зниження артеріального тиску, навіть важкого ступеня (важка гіпотензія аж до шоку), порушення функції нирок (гостра ниркова недостатність), утворення тромбів у судинах (тромбоз), стани з дельірієм, параліч м’язів, апатія та стан сплутаності свідомості.

Якщо ви забули прийняти Фуросемід Л.Ф.М.
Не приймайте подвійну дозу, щоб відшкодувати пропущену дозу.

Якщо ви припините лікування Фуросемідом Л.Ф.М.
Перед припиненням лікування обов’язково проконсультуйтеся з лікарем.

Якщо у вас виникли будь-які сумніви щодо застосування цього лікарського засобу, зверніться до лікаря або фармацевта.

4. Можливі побічні ефекти

Як і всі лікарські засоби, цей препарат може спричиняти побічні ефекти, хоча вони виникають не у всіх людей.
Припиніть лікування цим препаратом і негайно зверніться до лікаря або медсестри, якщо у вас виникнуть такі симптоми:
утруднення дихання або ковтання, набряк обличчя, очей, губ і/або язика, подразнення шкіри — це можуть бути симптоми тяжкої алергійної реакції (анапілактичний шок), яка трапляється рідко.

Побічні ефекти, що можуть виникнути при застосуванні фуросеміду, такі.

Дуже почасті (можуть виникати у більше ніж 1 із 10 пацієнтів):

електролітні порушення (порушення балансу солей у крові);
дегідратація;
зниження об’єму крові (гіповолемія), особливо у літніх пацієнтів;
підвищення рівнів певних показників у крові (креатинін і тригліцериди).

Почасті (можуть виникати у до 1 із 10 людей):

підвищення концентрації крові (емоконцентрація);
зниження рівня натрію у крові (гіпонатріємія);
зниження рівня хлору у крові (гіпохлоремія);
зниження рівня калію у крові (гіпокаліємія);
підвищення рівня холестерину у крові;
підвищення рівня сечової кислоти у крові (гіперурикемія);
підагра (запалення суглобів, що супроводжується біль у суглобах і набряком);
порушення мозку як наслідок захворювань печінки (гепатична енцефалопатія);
підвищена продукція сечі (поліурія).

Непочасті (можуть виникати у до 1 із 100 людей):

зниження кількості клітин крові, що називаються тромбоцитами (тромбоцитопенія);
цукровий діабет і погіршення наявного діабету (порушення толерантності до глюкози, клінічна маніфестація латентного цукрового діабету);
сонливість;
головний біль;
запаморочення;
стан сплутаності свідомості;
порушення зору;
порушення слуху, іноді незворотні (глухота);
порушення серцевого ритму (серцеві аритмії);
сухість у роті;
нудота;
порушення рухомості кишечника;
свербіж, кропив’янка, подразнення шкіри, утворення пухирів на шкірі та слизових оболонках (симптоми захворювань шкіри, таких як бульозний дерматит, ексфоліативний дерматит, еритема екзудативна поліморфна або пемфігоїд);
виникнення дрібних червоних або фіолетових плям, поширених по шкірі, з або без болю в суглобах, м’язах, слабкості та підвищення температури (можуть бути симптомами запалення стінок судин, що називається пурпурою);
алергійна реакція на сонячне світло, що проявляється у вигляді подразнення шкіри зі сверблячком (фотосенсибілізація);
раптові сильні болі в м’язах, спричинені непроизвольним скороченням одного або кількох м’язів (судоми);
слабкість м’язів (міастенія);
судоми, спазми м’язів, непроизвольне скорочення м’язів і тремтіння (симптоми захворювання, відомого як тетанія);
втому.

Рідкісні (можуть виникати у до 1 із 1000 людей):

зниження білих кров’яних тілець у крові (лейкопенія);
підвищення білих кров’яних тілець у крові (еозинофілія);
порушення чутливості кінцівок або інших частин тіла (парестезія);
запалення кровоносних судин (васкуліт);
блювота та діарея;
захворювання нирок, що називається інтерстиціальний нефрит;
підвищення температури тіла.

Дуже рідкісні (можуть виникати у до 1 із 10 000 людей):

недостатнє утворення всіх типів кров’яних клітин у кістковому мозку (апластична анемія);
тяжке зниження числа білих кров’яних тілець, що називаються гранулоцити (агранулоцитоз);
надмірне зниження концентрації гемоглобіну в крові, спричинене аномальним руйнуванням червоних кров’яних тілець (гемолітична анемія);
дзвін у вухах (шум у вухах);
тяжке запалення підшлункової залози (гострий панкреатит);
порушення нормального відтоку жовчі (холестаз);
підвищення рівня певних ферментів печінки в крові (трансамінази).

Невідомо (частота не може бути визначена на основі наявних даних):

зниження рівня кальцію в крові (гіпокальціємія);
зниження рівня магнію в крові (гіпомагніємія);
порушення кислотно-лужного балансу крові (метаболічний алкалоз);
підвищення рівня сечовини в крові;
синдром Барттера (рідкісне захворювання нирок) при зловживанні або тривалому застосуванні фуросеміду;
утворення згустків крові всередині судин (тромбоз);
захворювання шкіри, такі як кропив’янка, утворення червоних папул або поширених пухирів із лущенням, особливо на ногах, руках, долонях і стопах, які можуть поширюватися на обличчя та губи, іноді з підвищенням температури. Це можуть бути симптоми тяжких захворювань шкіри, таких як синдром Стівенса-Джонсона, токсична епідермальна некроліз, гостра загальна ексантематозна пустульоза (AGEP) або синдром DRESS;
реакції типу ліхеноїдних, що характеризуються дрібними сверблячими червонувато-фіолетовими багатокутними висипаннями на шкірі, статевих органах або в роті;
підвищення рівня натрію в аналізі сечі;
підвищення рівня хлору в аналізі сечі;
труднощі зі спорожненням сечового міхура (затримка сечі у пацієнтів з гіперплазією простати, стенозом сечівника або іншими труднощами зі спорожненням сечового міхура);
порушення функції нирок (ниркова недостатність);
виникнення або погіршення хронічного аутоімунного захворювання, що може уражати різні органи і тканини тіла, яке називається системний червоний вовчак;
запаморочення, непритомність і втрата свідомості (через симптоматичну гіпотензію або інші причини);
тяжке ураження скелетних м’язів і вивільнення речовин, що містяться в м’язах, у кров (рабдоміоліз), зазвичай на тлі тяжкого дефіциту калію в крові.

Додаткові побічні ефекти у дітей

камені в нирках (нефролітіаз) або кальцифікація нирок (нефрокальциноз) у недоношених новонароджених;
підвищений ризик порушень серця (відкритий артеріальний проток) у недоношених новонароджених, яким фуросемід вводиться протягом перших тижнів життя.

Повідомлення про побічні ефекти
Якщо у вас виникли будь-які побічні ефекти, включаючи ті, що не зазначені в цій інструкції, зверніться до лікаря або фармацевта. Ви також можете повідомити про побічні ефекти безпосередньо через національну систему повідомлень за адресою https://www.aifa.gov.it/content/segnalazioni-reazioni-avverse. Повідомляючи про побічні ефекти, ви допомагаєте забезпечити більш повну інформацію про безпеку цього лікарського засобу.

5. Як зберігати Фуросемід Л.Ф.М.

Зберігайте цей лікарський засіб у місці, недоступному для дітей, і поза межами їхнього погляду.
Не використовуйте цей лікарський засіб після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці після напису «Scad».
Термін придатності відноситься до останнього дня цього місяця.
Зберігайте у вихідній упаковці, щоб захистити лікарський засіб від світла.
Не викидайте жодні лікарські засоби у стічні води або побутові відходи. Запитайте у фармацевта, як позбутися лікарських засобів, які ви більше не використовуєте. Це допоможе захистити навколишнє середовище.

6. Вміст упаковки та інша інформація

Що містить Фуросемід Л.Ф.М.

Діюча речовина — фуросемід. Одна таблетка містить 25 мг фуросеміду.
Інші компоненти: лактоза, мікрокристалічна целюлоза, кукурудзяний крохмаль, тальк, натрію кроскармелоза, магнію стеарат, безводна колоїдна силіція.

Опис зовнішнього вигляду Фуросеміду Л.Ф.М. та вміст упаковки
Фуросемід Л.Ф.М. випускається у вигляді таблеток по 25 мг у картонній упаковці з 30 та 60 таблеток у блистерах з
алюмінію / ПВХ.
Можливо, що не всі упаковки надаються в продаж.
Власник дозволу на введення в обіг та виробник
Laboratorio Farmacologico Milanese S.r.l. – Via Monterosso, 273 -21042 Caronno Pertusella (VA) – Італія.