Ендопрост

Інструкція: інформація для пацієнта

Ендопрост 0,05 мг/0,5 мл концентрат для розчину для інфузії

Ілопрост
Уважно прочитайте цей листок перед тим, як Вам буде введено цей лікарський засіб,
оскільки він містить важливу інформацію для Вас.

• Зберігайте цей листок. Можливо, Вам знадобиться прочитати його ще раз.
• Якщо у Вас виникнуть будь-які запитання, зверніться до лікаря, фармацевта або медсестри.
• Цей лікарський засіб призначено виключно Вам. Не передавайте його іншим особам, навіть якщо симптоми їхніх захворювань схожі на Ваші, оскільки це може бути небезпечно.
• Якщо виникнуть будь-які побічні ефекти, включаючи ті, що не зазначені в цьому листку, зверніться до лікаря, фармацевта або медсестри. Див. розділ 4.

Зміст цього листка:

1. Що таке Ендопрост і для чого він застосовується
2. Що Ви повинні знати перед тим, як Вам буде введено Ендопрост
3. Як застосовується Ендопрост
4. Можливі побічні ефекти
5. Як зберігати Ендопрост
6. Вміст упаковки та інша інформація

1. Що таке Ендопрост і для чого його застосовують

Ендопрост містить діючу речовину ілопрост, яка належить до групи лікарських засобів, що називаються «антиагрегантами тромбоцитів». Це синтетичний аналог речовини, яка звичайно присутня в організмі (простацикліну), і має багато дій, зокрема інгібування згортання крові у разі ризику тромбозу та емболій у венах або артеріях, розширення малих кровоносних судин і стимуляцію фізіологічних механізмів, що розчиняють згустки крові (тромби).
Ендопрост застосовується для:
лікування облитеруючого тромбангіїту (хвороба Бюргера) у важкій стадії з критичною ішемією кінцівок, коли не показано операцію з відновлення кровопостачання. Облитеруючий тромбангіїт — це запальне захворювання малих і середніх артерій і вен кінцівок (рук і ніг).
лікування феномену Рейно (надмірне стиснення судин пальців рук і ніг) вторинного при склеродермії (хронічному аутоімунному захворюванні, що призводить до ущільнення і потовщення шкіри).
лікування важкої хронічної артеріальної ішемії нижніх кінцівок у пацієнтів із ризиком ампутації, коли не показано хірургічне втручання або ангіопластику (процедуру розширення звуженого кровоносного судини).

2. Що Ви повинні знати перед тим, як Вам вводитимуть Ендопрост

Ендопрост Вам не повинен вводитися,
якщо Ви маєте алергію на ілопрост або на будь-який інший компонент цього лікарського засобу (перелічені
у розділі 6);
якщо Ви вагітні;
якщо Ви годуєте грудьми;
якщо існує ризик кровотечі, наприклад, при активній фазі шлунково-кишкової виразки, травмах,
крововиливі всередині черепа;
якщо підозрюється, що у Вас є легенева набряклість.
якщо у Вас є проблеми з серцем, наприклад:

• якщо у Вас поганий притік крові до серцевого м’язу, такі як тяжка коронарна хвороба або нестабільна стенокардія (симптомом може бути біль у грудях);
• якщо Ви перенесли серцевий напад (інфаркт міокарда) за останні шість місяців;
• якщо у Вас слабке серце (гостра або хронічна серцева недостатність у класах, відомих як NYHA від II до IV);
• якщо у Вас є серйозні порушення ритму серця (аритмії) або значущі для прогнозу.

Попередження та застереження
Зверніться до лікаря або медсестри перед тим, як Вам вводитимуть Ендопрост.
Звертайте особливу увагу, якщо один із наступних випадків стосується Вас:
якщо Вам необхідна термінова ампутація (наприклад, при інфікованій гангрені);
якщо Ви палите. Категорично рекомендується не палити під час лікування Ендопростом.
якщо у Вас низький кров’яний тиск; у цьому випадку Ви повинні особливо уважно стежити за тим, щоб уникнути подальшого зниження кров’яного тиску.
якщо у Вас серйозне захворювання серця. У цьому випадку Ви повинні перебувати під уважним наглядом лікаря.
якщо у Вас виникає запаморочення при підйомі (ортостатична гіпотензія). Вам слід підніматися повільно, щоб допомогти організму звикнути до нового положення.
якщо Ви перенесли серйозний інсульт (транзиторна ішемічна атака, цереброваскулярні пригоди) за останні 3 місяці (див. Ендопрост Вам не повинен вводитися); лікар уважно оцінить співвідношення ризику та користі.
Інфузія концентрованого розчину поза судинами може спричинити місцеві зміни у місці введення.
Уникайте прийому внутрішньо та контакту зі шкірою та слизовими оболонками. У разі контакту зі шкірою,
Ендопрост може спричинити тривале почервоніння шкіри (еритему), без болю. Якщо лікарський засіб потрапив на шкіру, негайно та рясно промийте уражену ділянку водою або фізіологічним розчином.
Для осіб, які займаються спортом: прийом ліків, що містять етиловий спирт, може призвести до позитивного результату при допінг-тестах у відповідності до меж концентрації алкоголю, встановлених деякими спортивними федераціями.
Діти та підлітки
На даний момент доступні лише окремі дані щодо застосування у дітей та підлітків.
Інші лікарські засоби та Ендопрост
Повідомте лікареві або фармацевту, якщо Ви приймаєте, нещодавно приймали або можете прийняти
будь-які інші ліки, включаючи ті, які можна придбати без рецепта, або харчові добавки.
Ендопрост може впливати на дію інших лікарських засобів. Навпаки, деякі ліки можуть впливати на дію Ендопросту.
Зокрема, проконсультуйтеся з лікарем, якщо Ви приймаєте:
ліки, що використовуються для лікування високого кров’яного тиску (антигіпертензивні) або захворювань
серця (наприклад, бета-блокатори, блокатори кальцієвих каналів, вазодилятатори та інгібітори АПФ). Ваш кров’яний тиск може ще більше знизитися, тому лікар може змінити дозу Ендопросту.
ліки, що розріджують кров (антикоагулянти та антиагреганти), які запобігають згортанню крові, наприклад, гепарин, кумариноподібні антикоагулянти, ацетилсаліцилова кислота або інші нестероїдні протизапальні засоби, інгібітори фосфодіестерази та нітро-вазодилятатори, наприклад, молсидомін. Це може збільшити ризик кровотечі. Якщо Ви почнете кровоточити, лікування Ендопростом має бути припинене.
Ендопрост та алкоголі
Як і для всіх ліків, слід уникати одночасного прийому алкоголю.
Фертильність, вагітність та годування грудьми
Якщо Ви вагітні, підозрюєте вагітність або плануєте вагітність, або годуєте грудьми, проконсультуйтеся з лікарем перед тим, як Вам вводитимуть цей лікарський засіб.
Вагітність
Ендопрост Вам не повинен вводитися під час вагітності (див. «Ендопрост Вам не повинен вводитися»).
Недостатньо даних щодо застосування цього лікарського засобу у вагітних жінок. Оскільки потенційний ризик терапевтичного застосування Ендопросту під час вагітності невідомий, якщо Ви фертильного віку, використовуйте відповідні засоби контрацепції під час лікування.
Годування грудьми
Невідомо, чи проникає лікарський засіб у грудне молоко. Вам не повинен вводитися Ендопрост, якщо Ви годуєте грудьми (див. «Ендопрост Вам не повинен вводитися»).
Керування транспортними засобами та використання механізмів
Не застосовується.
Ендопрост містить натрій та етанол
Цей лікарський засіб містить менше 1 ммоль (23 мг) натрію на дозу, тобто практично «без натрію».
Цей лікарський засіб містить невеликі кількості етанолу (спирту) менше 100 мг на дозу.

3. Як застосовувати Ендопрост

Застосовуйте цей лікарський засіб суворо відповідно до інструкцій лікаря або фармацевта. Якщо у вас виникли сумніви, зверніться до лікаря або фармацевта.
Лікар або медична сестра вводитимуть вам Ендопрост у лікарні або відповідних амбулаторних умовах під ретельним наглядом.
Якщо ви жінка репродуктивного віку, перед початком лікування необхідно виключити можливість вагітності.
Рекомендована доза: за призначенням лікаря.
Лікарський засіб вводять внутрішньовенно, щоденна інфузія триває 6 годин.
Тривалість лікування становить 4 тижні.
Коротші курси лікування (від 3 до 5 днів) часто достатні при синдромі Рейно для досягнення поліпшення стану на кілька тижнів.
На початку інфузії та після кожного підвищення дози буде вимірюватися артеріальний тиск і частота серцевих скорочень.

Застосування у пацієнтів із нирковою недостатністю, діалізом або цирозом печінки:
Потрібно скоригувати дозу (наприклад, до половини рекомендованої).

Якщо вам ввели більше Ендопросту, ніж слід
Оскільки Ендопрост вводиться лікарем або медсестрою, імовірність передозування дуже мала.
Однак, якщо ви вважаєте, що отримали надмірну дозу, негайно зверніться до лікаря або медсестри. Можливі симптоми: зниження артеріального тиску (гіпотензивна реакція), головний біль, почервоніння шкіри, нудота, блювота та діарея. Також можливі підвищення артеріального тиску, уповільнення серцевого ритму (брадикардія) або прискорення (тахікардія), болі в кінцівках або в спині, раптове бліднення, пітливість та біль у животі.
Специфічного антидоту не існує.
У разі передозування рекомендовано припинити введення Ендопросту, проводити моніторинг та симптоматичне лікування.

Якщо ви пропустили введення Ендопросту
Не вводьте подвійну дозу, щоб компенсувати пропущену.

Якщо у вас виникли будь-які сумніви щодо застосування цього лікарського засобу, зверніться до лікаря або медсестри.

4. Можливі побічні ефекти

Як і всі лікарські засоби, цей препарат може викликати побічні ефекти, хоча не у всіх людей
вони виникають.
Найчастішими побічними реакціями є головний біль, почервоніння шкіри (приливи), нудота, блювота та
підвищена пітливість (гіпергідроз).
Ймовірно, що ці побічні ефекти виникатимуть під час коригування дози на початку лікування для
визначення найкращої переносимої дози для кожного пацієнта. Проте всі ці побічні ефекти швидко
зникають після зменшення дози.
Загалом, найсерйознішими побічними реакціями є інсульт (судинний нещасний випадок у мозку),
серцевий напад (інфаркт міокарда), утворення згортків крові в легенях (легенева емболія),
зупинка серця, судоми, низький кров'яний тиск (гіпотензія), прискорене серцебиття (тахікардія),
астма, біль у грудях (стенокардія), утруднення дихання (диспnea) та накопичення рідини в легенях
(легеневий набряк).
Інша група побічних ефектів пов’язана з місцевими реакціями в місці інфузії. Наприклад, можуть
виявлятися почервоніння та біль у місці інфузії або судинна дилатація шкіри, що може призвести до
появи смугастого поверхневого почервоніння вздовж ходу вени.
Дуже почасті (можуть впливати на більше ніж 1 із 10 пацієнтів)

• головний біль
• почервоніння
• нудота та блювота
• підвищена пітливість (гіпергідроз)

Почасті (можуть впливати до 1 із 10 пацієнтів)

• втрата апетиту
• апатія (відсутність емоцій, мотивації або ентузіазму)
• стан сплутаності свідомості
• запаморочення та головокруження
• порушення чутливості (парестезія)
• відчуття пульсації
• підвищена чутливість шкіри (гіперестезія)
• відчуття печіння
• непокій
• збудження
• седація
• сонливість
• прискорене серцебиття (тахікардія*)
• уповільнене серцебиття (брадикардія)
• біль у грудях (стенокардія*)
• низький кров'яний тиск (гіпотензія*)
• підвищення кров'яного тиску (гіпертензія)
• утруднення дихання (диспnea*)
• діарея
• розлад шлунку/біль у животі
• біль у щелепі, спазми щелепи (тризм)
• м’язові болі (міалгія)
• болі в суглобах (артралгія)
• біль, лихоманка (пірексія), підвищення температури тіла, відчуття спеки
• слабкість (астенія), погане самопочуття
• озноб, втому, стомлюваність
• спрага
• реакція в місці інфузії (посчервоніння, біль або запалення вени)

Не почасті (можуть впливати до 1 із 100 пацієнтів)

• знижена кількість тромбоцитів у крові (тромбоцитопенія)
• підвищена алергічна чутливість (гіперчутливість)
• тривожність, депресія, галюцинації
• судоми*, непритомність або короткочасна втрата свідомості (синкопе), тремор, головний біль з одного боку (мігрень)
• розмите зору, подразнення очей, біль у очах
• серцевий напад (інфаркт міокарда*), зупинка серця*, нерегулярний серцевий ритм (аритмія або екстрасистолія)
• інсульт (судинний нещасний випадок у мозку*) або зниження притоку крові до мозку (церебральна ішемія)
• утворення згортків крові в легенях (легенева емболія*), утворення згортків у судинах ніг (глибока венозна тромбоза)
• астма*, накопичення рідини в легенях (легеневий набряк*)
• діарея з кров’ю у калі (геморагічна діарея), кровотеча з прямої кишки, погане травлення (диспепсія), тенезми прямої кишки (болючий спазм ануса, що супроводжується непереборним бажанням випорожнитися), запор (констипація)
• відрижка, утруднення ковтання (дисфагія), сухість у роті
• порушення смаку (дисгеузія)
• жовтушне забарвлення шкіри, слизових оболонок та білка очей через порушення функції печінки (жовтяниця)
• свербіж
• м’язові судоми (тетанія), м’язові спазми, підвищення м’язового тонусу (гіпертонія)
• болі в нирках, болюче сечовипускання, аномальні виділення сечі, труднощі з сечовипусканням (дисурія), порушення сечовивідних шляхів

Рідкісні (можуть впливати до 1 із 1 000 пацієнтів)

• порушення вестибулярного апарату (частина вуха, відповідальна за рівновагу)
• кашель
• запалення прямої кишки (проктит)

* повідомлялися випадки з летальним наслідком і/або небезпечні для життя
Ендопрост може викликати біль у грудях через стенокардію, особливо у пацієнтів із поганим притоком
крові до серцевого м’яза (коронарні порушення).
Ризик кровотечі збільшується у пацієнтів, яким одночасно призначають ліки, що розріджують кров
(інгібітори агрегації тромбоцитів, гепарин або антикоагулянти кумаринового типу) (див. «Інші лікарські
засоби та Ендопрост»).
Повідомлення про побічні ефекти
Якщо у вас виникли будь-які побічні ефекти, включаючи ті, що не зазначені в цій інструкції, зверніться до
лікаря, фармацевта або медсестри. Ви також можете повідомити про побічні ефекти безпосередньо через
національну систему повідомлень за адресою
http://www.agenziafarmaco.gov.it/it/responsabili . Повідомляючи про побічні ефекти, ви можете допомогти
надати додаткову інформацію щодо безпеки цього лікарського засобу.

5. Як зберігати Ендопрост

Зберігайте цей лікарський засіб у недоступному для дітей місці.
Не використовуйте цей лікарський засіб після дати, зазначеної на упаковці після слова «ЗАКІНЧУЄТЬСЯ».
Дата закінчення терміну придатності відноситься до останнього дня цього місяця.
Не викидайте лікарські засоби у каналізацію чи побутові відходи. Дізнайтеся у фармацевта, як позбутися ліків,
які ви більше не використовуєте. Це допоможе зберегти навколишнє середовище.

6. Вміст упаковки та інша інформація

Що містить Ендопрост

• Діючою речовиною є ілопрост. Кожна ампула об'ємом 0,5 мл містить 0,067 мг (67 мікрограмів) ілопросту трометамолу, що відповідає 0,050 мг (50 мікрограмів) ілопросту.
• Інші компоненти: трометамол, етанол 96 % (об'єм/об'єм), натрію хлорид, хлоридна кислота (1N), вода для ін'єкційних засобів.

Опис зовнішнього вигляду Ендопрост та вмісту упаковки
Ендопрост — це розчин для інфузії.
Упаковка містить 1 ампулу по 0,5 мл — концентрат для розчину для інфузії 0,050 мг.
Власник дозволу на введення в обіг
Italfarmaco S.p.A. - Viale F. Testi, 330 – 20126 Мілан
Виробник
Berlimed SA - Alcalà de Henares, Мадрид (Іспанія)

• • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • Наступна інформація призначена виключно для лікарів або медичних працівників:

Інші лікарські засоби та Ендопрост
У здорових добровольців попереднє пероральне застосування ацетилсаліцилової кислоти у дозі до 300 мг на добу протягом 8 днів не впливало на фармакокінетичний кліренс (мл/хв/кг) ілопросту.
У дослідженні на тваринах виявлено, що ілопрост може знижувати концентрацію тканевого активатора плазміногену (t-PA) у стані сталого рівня (steady-state).
Результати досліджень на пацієнтах показали, що інфузії ілопросту не впливають на фармакокінетику дигоксину у пацієнтів, які отримують багаторазові пероральні дози, а також що ілопрост не впливає на фармакокінетику одночасно застосованого t-PA.
У дослідженнях на тваринах виявлено, що вазодилятаторна дія ілопросту зменшується після попереднього застосування глюкокортикоїдів, хоча інгібуюча дія на агрегацію тромбоцитів залишається незмінною. Клінічне значення цього спостереження ще не відоме.
Хоча клінічні дослідження не проводилися, in vitro дослідження щодо потенційного інгібування ілопростом активності ферментів цитохрому P450 показали, що істотного інгібування метаболізму лікарських засобів, опосередкованого цими ферментами, від ілопросту очікувати не слід.

Дозування та спосіб застосування
Ендопрост повинен застосовуватися після розведення у вигляді внутрішньовенної інфузії протягом 6 годин на добу, в периферичну вену або через катетер у центральну вену.
Готовий до застосування розчин для інфузії повинен готуватися щодня для забезпечення його стерильності.

• Інструкції щодо розведення: вміст ампули та розчинник повинні бути ретельно змішані.

Розведення Ендопросту для застосування з інфузійним насосом
Для цього вміст однієї ампули об'ємом 0,5 мл Ендопросту (тобто 50 мкг) розбавляють 250 мл стерильного фізіологічного розчину або 5% розчину глюкози.
Розведення Ендопросту для застосування з шприцевим насосом
У цьому випадку вміст однієї ампули об'ємом 0,5 мл Ендопросту (тобто 50 мкг) розбавляють 25 мл стерильного фізіологічного розчину або 5% розчину глюкози.
Дозу слід підбирати з урахуванням індивідуальної переносимості кожного пацієнта в межах діапазону інфузії від 0,5 до 2 нг ілопросту/кг/хв протягом 6 годин щодоби.
Розчин для інфузії повинен готуватися щодня для забезпечення стерильності.
Вміст ампули та розчинник повинні бути ретельно змішані.
На початку інфузії та після кожного підвищення дози необхідно вимірювати артеріальний тиск та частоту серцевих скорочень.
У перші 2–3 дні лікування слід визначити максимально переносиму дозу. Для цього інфузію починають зі швидкістю 0,5 нг/кг/хв протягом 30 хв.
Потім можна підвищувати дозу на 0,5 нг/кг/хв кожні 30 хв до максимальної швидкості 2,0 нг/кг/хв. Точну швидкість інфузії слід розраховувати на основі маси тіла, щоб забезпечити інфузію в межах діапазону 0,5–2,0 нг/кг/хв (див. таблиці нижче для застосування з інфузійним насосом або шприцевим насосом).
У разі появи побічних ефектів, таких як головний біль, нудота або зниження артеріального тиску, швидкість інфузії слід знизити до досягнення переносимої дози. Якщо побічні ефекти є значними, інфузію слід припинити.
Після встановлення індивідуальної дози в перші 2–3 дні її підтримують протягом усього терапевтичного курсу (зазвичай 4 тижні).

Існують дві різні концентрації розчину з вмісту однієї ампули, залежно від методу інфузії. Один із розчинів у 10 разів менш концентрований, ніж інший (0,2 мкг/мл проти 2 мкг/мл), і може застосовуватися лише з інфузійним насосом (наприклад, Infusomat). Навпаки, більш концентрований розчин вводять за допомогою шприцевого насоса (наприклад, Infonde або Perfusor).

Швидкість інфузії (мл/год) для різних доз із застосуванням інфузійного насоса
Зазвичай готовий до застосування розчин для інфузії вводять внутрішньовенно за допомогою інфузійного насоса (наприклад, Infusomat). Інструкції щодо розведення для застосування з інфузійним насосом наведені вище.
При концентрації Ендопросту 0,2 мкг/мл необхідну швидкість інфузії визначають за наведеною нижче таблицею для отримання дози в діапазоні 0,5–2,0 нг/кг/хв.
Наведену нижче таблицю можна використовувати для розрахунку швидкості інфузії відповідно до індивідуальної маси тіла пацієнта та дози, яку необхідно вводити. Визначте фактичну масу тіла пацієнта, потім відрегулюйте швидкість інфузії до потрібної дози в нг/кг/хв.

Маса тіла Доза (нг/кг/хв)
(кг) 0,5 1,0 1,5 2,0
Швидкість інфузії (мл/год)
40 6,0 12 18,0 24
50 7,5 15 22,5 30
60 9,0 18 27,0 36
70 10,5 21 31,5 42
80 12,0 24 36,0 48
90 13,5 27 40,5 54
100 15,0 30 45,0 60
110 16,5 33 49,5 66

Швидкість інфузії (мл/год) для різних доз із застосуванням шприцевого насоса
Можна використовувати шприцевий насос із градуйованою шприцом до 25,5 мл (наприклад, Infende) або шприцевий насос із шприцом на 50 мл (наприклад, Perfusor). Інструкції щодо розведення для застосування з шприцевим насосом наведені вище.
При концентрації Ендопросту 2 мкг/мл необхідну швидкість інфузії визначають за наведеною нижче таблицею для отримання дози в діапазоні 0,5–2,0 нг/кг/хв.
Наведену нижче таблицю можна використовувати для розрахунку швидкості інфузії відповідно до індивідуальної маси тіла пацієнта та дози, яку необхідно вводити. Визначте фактичну масу тіла пацієнта, потім відрегулюйте швидкість інфузії до потрібної дози в нг/кг/хв.

Доза (нг/кг/хв)
Маса тіла 0,5 1,0 1,5 2,0
(кг) Швидкість інфузії (мл/год)
40 0,60 1,2 1,80 2,4
50 0,75 1,5 2,25 3,0
60 0,90 1,8 2,70 3,6
70 1,05 2,1 3,15 4,2
80 1,20 2,4 3,60 4,8
90 1,35 2,7 4,05 5,4
100 1,50 3,0 4,50 6,0
110 1,65 3,3 4,95 6,6

Тривалість лікування не повинна перевищувати 4 тижні.
Безпека та ефективність лікування тривалістю понад 4 тижні або повторних курсів лікування не встановлені.
Часто достатньо коротшого курсу лікування (від 3 до 5 днів) при синдромі Рейно, щоб досягти поліпшення на кілька тижнів.
Безперервна інфузія протягом декількох днів не рекомендується через можливість розвитку тахіфілаксії щодо дії на тромбоцити та можливість виникнення "реактивної" гіперагрегації тромбоцитів після закінчення лікування, хоча клінічних ускладнень, пов'язаних з цими явищами, ніколи не спостерігалося.

• Пацієнти з нирковою або печінковою недостатністю
  Слід мати на увазі, що у пацієнтів з нирковою недостатністю, які перебувають на діалізі, та у пацієнтів із цирозом печінки виведення ілопросту знижене. У цих пацієнтів необхідно зменшити дозу (наприклад, до половини рекомендованої).

Досвід застосування Ендопросту у дітей відсутній.
Листок-вкладиш: інформація для пацієнта

Ендопрост 0,1 мг/1 мл концентрат для розчину для інфузій

Ілопрост
Уважно прочитайте цей листок перед тим, як Вам буде введено цей лікарський засіб,
оскільки він містить важливу інформацію для Вас.

• Зберігайте цей листок. Можливо, Вам знадобиться знову прочитати його.
• Якщо у Вас виникнуть будь-які запитання, зверніться до лікаря, фармацевта або медсестри.
• Цей лікарський засіб призначено саме Вам. Не передавайте його іншим людям, навіть якщо симптоми їхніх захворювань такі ж, як і Ваші, оскільки це може бути небезпечним.
• Якщо у Вас виникнуть будь-які побічні ефекти, включаючи ті, що не зазначені в цьому листку, негайно зверніться до лікаря, фармацевта або медсестри. Див. розділ 4.

Зміст цього листка:

1. Що таке Ендопрост і для чого він застосовується
2. Що Ви повинні знати, перш ніж Вам буде введено Ендопрост
3. Як застосовується Ендопрост
4. Можливі побічні ефекти
5. Як зберігати Ендопрост
6. Вміст упаковки та інша інформація

1. Що таке Ендопрост і для чого його застосовують

Ендопрост містить діючу речовину ілопрост, яка належить до групи лікарських засобів, що називаються «антиагрегантами тромбоцитів». Це синтетичний аналог речовини, що звичайно присутня в організмі (простацикліну), і має багато дій, зокрема інгібування згортання крові у разі ризику тромбозу та емболії у венах або артеріях, розширення малих кровоносних судин та стимуляція фізіологічних механізмів, що розчиняють згустки крові (тромби).
Ендопрост застосовують для:
лікування тромбоангіїту облітеруючого (хвороба Бюргера) на пізньому стадії з критичною ішемією кінцівок, коли не показано операцію реваскуляризації. Тромбоангіїт облітеруючий — це запальне захворювання малих і середніх артерій та вен кінцівок (рук і ніг).
лікування феномену Рейно (сильне звуження кровоносних судин пальців рук і ніг) вторинного при склеродермії (хронічному аутоімунному захворюванні, що призводить до ущільнення і потовщення шкіри).
лікування тяжкої хронічної артеріальної ішемії нижніх кінцівок у пацієнтів з ризиком ампутації, коли не показано хірургічне втручання або ангіопластику (процедуру, що дозволяє розширити звужену ділянку кровоносного судини).

2. Що Ви повинні знати перед тим, як Вам вводитимуть Ендопрост

Ендопрост Вам не повинен вводитися,
якщо Ви маєте алергію на ілопрост або будь-який інший компонент цього лікарського засобу (перелічені
у розділі 6);
якщо Ви вагітні;
якщо Ви годуєте грудьми;
якщо існує ризик кровотечі, наприклад, при гострій пептичній виразці, травмах,
крововиливі всередині черепа;
якщо підозрюється, що у Вас є легеневе застоювання;
якщо у Вас є проблеми з серцем, наприклад:

• якщо у Вас поганий притік крові до серцевого м’язу, такі як тяжка коронарна хвороба або нестабільна стенокардія (симптомом може бути біль у грудях);
• якщо Ви перенесли серцевий напад (інфаркт міокарда) за останні шість місяців;
• якщо у Вас слабке серце (гостра або хронічна серцева недостатність III–IV класів за NYHA);
• якщо у Вас є серйозні порушення серцевого ритму (аритмії), що мають значення для прогнозу.

Застереження та обережність
Зверніться до лікаря або медсестри перед тим, як Вам вводитимуть Ендопрост.
Звертайте особливу увагу, якщо до Вас стосується один із наведених випадків:
якщо Вам необхідна термінова ампутація (наприклад, при інфікованій гангрені);
якщо Ви палите. Настояно рекомендується не палити під час лікування Ендопростом.
якщо у Вас низький кров’яний тиск; у цьому випадку Ви повинні особливо уникати подальшого зниження тиску.
якщо у Вас серйозне захворювання серця. У цьому випадку Вас повинні уважно спостерігати.
якщо у Вас виникає запаморочення при підйомі (ортостатична гіпотензія). Вам слід підніматися повільно, щоб допомогти організму звикнути до нового положення.
якщо у Вас був тяжкий інсульт (транзиторна ішемічна атака, цереброваскулярні пригоди) за останні 3 місяці (див. Ендопрост Вам не повинен вводитися); лікар ретельно оцінить співвідношення ризику та користі.
Введення концентрованого розчину поза судинами може спричинити місцеві зміни у місці ін’єкції.
Уникайте прийому внутрішньо та контакту зі шкірою та слизовими оболонками. При контакті зі шкірою
Ендопрост може викликати тривале почервоніння шкіри (еритему), без болю. Якщо лікарський засіб потрапив на шкіру, негайно та ретельно промийте уражену ділянку водою або фізіологічним розчином.
Для осіб, які займаються спортом: застосування ліків, що містять етиловий спирт, може призвести до позитивного результату при антидопінгових тестах у зв’язку з концентрацією алкоголю, встановленою деякими спортивними федераціями.
Діти та підлітки
Наразі доступні лише окремі дані щодо застосування у дітей та підлітків.
Інші лікарські засоби та Ендопрост
Повідомте лікареві або фармацевту, якщо Ви приймаєте, нещодавно приймали або можете прийняти будь-які інші ліки, включаючи ті, які придбаються без рецепта, або харчові добавки.
Ендопрост може впливати на дію інших лікарських засобів. Навпаки, деякі ліки можуть впливати на дію Ендопросту.
Зокрема, проконсультуйтеся з лікарем, якщо Ви приймаєте:
ліки, що застосовуються для лікування високого тиску (антигіпертензивні) або захворювань серця (наприклад, бета-блокатори, блокатори кальцієвих каналів, вазодилятатори та інгібітори АПФ). Ваш кров’яний тиск може ще більше знизитися, тому лікар може змінити дозу Ендопросту.
ліки, що розріджують кров (антикоагулянти та антиагреганти), які запобігають згортанню крові, такі як гепарин, антикоагулянти кумаринового типу, ацетилсаліцилова кислота або інші нестероїдні протизапальні засоби, інгібітори фосфодіестерази та нітро-вазодилятатори, наприклад, молсидомін. Це може збільшити ризик кровотечі. Якщо Ви почнете кровоточити, лікування Ендопростом має бути припинене.
Ендопрост та алкоголь
Як і при застосуванні всіх лікарських засобів, слід уникати одночасного прийому алкоголю.
Фертильність, вагітність та годування грудьми
Якщо Ви вагітні, підозрюєте вагітність або плануєте вагітність, або годуєте грудьми, проконсультуйтеся з лікарем перед тим, як Вам вводитимуть цей лікарський засіб.
Вагітність
Ендопрост Вам не повинен вводитися під час вагітності (див. «Ендопрост Вам не повинен вводитися»).
Немає достатніх даних щодо застосування цього лікарського засобу у вагітних жінок. Оскільки потенційний ризик терапевтичного застосування Ендопросту під час вагітності невідомий, якщо Ви фертильного віку, використовуйте відповідні методи контрацепції під час лікування.
Годування грудьми
Невідомо, чи проникає лікарський засіб у грудне молоко. Вам не повинен вводитися Ендопрост під час годування грудьми (див. «Ендопрост Вам не повинен вводитися»).
Керування транспортними засобами та робота з механізмами
Не застосовується.
Ендопрост містить натрій та етанол
Цей лікарський засіб містить менше 1 ммоль (23 мг) натрію на дозу, тобто практично «без натрію».
Цей лікарський засіб містить невеликі кількості етанолу (спирту) у кількості менше 100 мг на дозу.

3. Як застосовувати Ендопрост

Застосовуйте цей лікарський засіб суворо відповідно до інструкцій лікаря або фармацевта. Якщо у вас виникли сумніви, зверніться до лікаря або фармацевта.
Лікар або медична сестра вводитимуть вам Ендопрост у лікарні або відповідних амбулаторних умовах під ретельним наглядом.
Якщо ви жінка репродуктивного віку, перед початком лікування необхідно виключити можливість вагітності.
Рекомендована доза: відповідно до призначення лікаря.
Лікарський засіб вводять внутрішньовенно, щоденна інфузія триває 6 годин.
Тривалість лікування становить 4 тижні.
Коротші курси лікування (від 3 до 5 днів) часто достатні при синдромі Рейно для досягнення поліпшення, що триває кілька тижнів.
На початку інфузії та після кожного підвищення дози вимірюють артеріальний тиск та частоту серцевих скорочень.

Застосування у пацієнтів із нирковою недостатністю, під час діалізу або при печінковій цирозі:
Потрібно коригування дози (наприклад, половина рекомендованої дози).

Якщо вам ввели більше Ендопросту, ніж слід
Оскільки Ендопрост вводиться лікарем або медичною сестрою, імовірність передозування дуже мала.
Однак, якщо ви вважаєте, що вам ввели надмірну дозу Ендопросту, негайно зверніться до лікаря або медичної сестри. Можливі симптоми: зниження артеріального тиску (гіпотензивна реакція), головний біль, почервоніння шкіри, нудота, блювота та діарея. Також можливі підвищення артеріального тиску, уповільнення серцевого ритму (брадикардія) або прискорення (тахікардія), болі в кінцівках або в спині, раптове блідніння шкіри, пітливість та біль у животі.
Специфічного антидоту не існує.
У разі передозування рекомендовано припинити введення Ендопросту, проводити моніторинг та симптоматичну терапію.

Якщо ви пропустили введення Ендопросту
Не вводьте подвійну дозу, щоб відшкодувати пропущену дозу.
Якщо у вас виникли будь-які сумніви щодо застосування цього лікарського засобу, зверніться до лікаря або медичної сестри.

4. Можливі побічні ефекти

Як і всі лікарські засоби, цей препарат може викликати побічні ефекти, хоча не всі люди їх відчувають.
Найчастіші побічні реакції — головний біль, почервоніння шкіри (приливи), нудота, блювота та надмірне потовиділення (гіпергідроз).
Ймовірно, що ці побічні ефекти виникають під час коригування дози на початку лікування, щоб визначити найкращу дозу, яку може переносити кожен пацієнт. Однак усі ці побічні ефекти швидко зникають після зменшення дози.
Загалом, найсерйозніші побічні реакції — інсульт (судинний нещасний випадок у мозку), серцевий напад (інфаркт міокарда), згортки крові в легенях (легенева емболія), зупинка серця, судоми, низький кров’яний тиск (гіпотензія), прискорене серцебиття (тахікардія), астма, біль у грудях (стенокардія), утруднення дихання (диспнея) та накопичення рідини в легенях (легеневий набряк).
Інша група побічних ефектів пов’язана з місцевими реакціями у місці введення інфузії. Наприклад, можуть виникати почервоніння та біль у місці інфузії або розширення судин шкіри, що може призвести до появи смугастого почервоніння вздовж ходу вени.

Дуже поширені (можуть впливати на більше, ніж 1 із 10 пацієнтів)

• головний біль
• почервоніння
• нудота та блювота
• надмірне потовиділення (гіпергідроз)

Поширені (можуть впливати до 1 із 10 пацієнтів)

• втрата апетиту
• апатія (відсутність емоцій, мотивації або ентузіазму)
• стан сплутаності свідомості
• запаморочення та головокружіння
• порушення чутливості (парестезія)
• відчуття пульсації
• підвищена чутливість шкіри (гіперестезія)
• відчуття печіння
• непокій
• збудження
• седація
• сонливість
• прискорене серцебиття (тахікардія*)
• уповільнене серцебиття (брадикардія)
• біль у грудях (стенокардія*)
• низький кров’яний тиск (гіпотензія*)
• підвищення кров’яного тиску (гіпертензія)
• утруднення дихання (диспнея*)
• діарея
• розлад шлунку/біль у животі
• біль у щелепі, спазми щелепи (тризм)
• біль у м’язах (міалгія)
• біль у суглобах (артралгія)
• біль, лихоманка (пірексія), підвищення температури тіла, відчуття тепла
• слабкість (астенія), погане самопочуття
• озноб, втому, стомлюваність
• спрага
• реакція у місці інфузії (посчервоніння, біль або запалення вени)

Нечасті (можуть впливати до 1 із 100 пацієнтів)

• знижена кількість тромбоцитів у крові (тромбоцитопенія)
• надмірна алергічна чутливість (гіперчутливість)
• тривожність, депресія, галюцинації
• судоми*, втрати свідомості або короткочасна втрата свідомості (синкопе), тремтіння, односторонній головний біль (мігрень)
• розмите зору, подразнення очей, біль у очах
• серцевий напад (інфаркт міокарда*), зупинка серця*, нерегулярний серцевий ритм (аритмія або екстрасистолія)
• інсульт (судинний нещасний випадок у мозку*) або зниження притоку крові до мозку (ішемія мозку)
• згортки крові в легенях (легенева емболія*), згортки в судинах ніг (глибока венозна тромбоза)
• астма*, накопичення рідини в легенях (легеневий набряк*)
• діарея з кров’ю у калі (геморагічна діарея), кровотеча з прямої кишки, погане травлення (диспепсія), ректальний тенезм (болючий спазм анального отвору з відчуттям непереможного бажання дефекувати), запор (констипація)
• відрижка, утруднення ковтання (дисфагія), сухість у роті
• порушення смаку (дисгевзія)
• жовтушне забарвлення шкіри, слизових оболонок та білка очей через порушення функції печінки (жовтяниця)
• свербіж
• судоми м’язів (тетанія), м’язові спазми, підвищення м’язового тонусу (гіпертонія)
• біль у нирках, болюче сечовипускання, аномальні виділення сечі, утруднення сечовипускання (дисурія), розлади сечовидільної системи

Рідкісні (можуть впливати до 1 із 1 000 пацієнтів)

• вестибулярні розлади (частина вуха, відповідальна за рівновагу)
• кашель
• запалення прямої кишки (проктит)

* повідомлялися випадки летального і/або небезпечного для життя перебігу
Ендопрост може викликати біль у грудях через стенокардію, особливо у пацієнтів із поганим кровопостачанням серцевого м’яза (коронарні розлади).
Ризик кровотечі збільшується у пацієнтів, яким одночасно призначають ліки, що розріджують кров (інгібітори агрегації тромбоцитів, гепарин або антикоагулянти кумаринового типу) (див. «Інші ліки та Ендопрост»).
Повідомлення про побічні ефекти
Якщо у вас виникли будь-які побічні ефекти, включаючи ті, що не зазначені в цій інструкції, зверніться до лікаря, фармацевта або медсестри. Ви також можете повідомити про побічні ефекти безпосередньо через національну систему повідомлення за адресою
http://www.agenziafarmaco.gov.it/it/responsabili . Повідомляючи про побічні ефекти, ви можете допомогти забезпечити більш повну інформацію щодо безпеки цього лікарського засобу.

5. Як зберігати Ендопрост

Зберігайте цей лікарський засіб у недоступному для дітей місці.
Не використовуйте цей лікарський засіб після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці після слова «ЗАКІНЧУЄТЬСЯ». Термін придатності відноситься до останнього дня зазначеного місяця.
Не викидайте лікарські засоби у каналізацію чи побутові відходи. Запитайте у фармацевта, як утилізувати ліки, які ви більше не використовуєте. Це допоможе захистити навколишнє середовище.

6. Вміст упаковки та інша інформація

Що містить Ендопрост

• Діючою речовиною є ілопрост. Кожна ампула об’ємом 1 мл містить 0,134 мг (134 мкг) ілопросту трометамолу, що відповідає 0,100 мг (100 мкг) ілопросту.
• Інші компоненти: трометамол, етанол 96 % (об./об.), натрію хлорид, хлоридна кислота (1N), вода для ін’єкційних засобів.

Опис зовнішнього вигляду Ендопросту та вміст упаковки
Ендопрост є розчином для інфузії.
Упаковка містить 1 ампулу по 1 мл — концентрат для розчину для інфузії 0,1 мг.
Власник ліцензії на введення в обіг
Italfarmaco S.p.A. - Viale F. Testi, 330 – 20126 Мілан
Виробник
Berlimed SA - Alcalà de Henares, Мадрид (Іспанія)

• • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • Наступна інформація призначена виключно для лікарів або медичних працівників:

Інші лікарські засоби та Ендопрост
У здорових добровольців попереднє пероральне застосування ацетилсаліцилової кислоти у дозі до 300 мг на добу протягом 8 днів не впливало на фармакокінетичний кліренс (мл/хв/кг) ілопросту.
У дослідженні на тваринах було виявлено, що ілопрост може знижувати концентрацію т-ПА у стані сталого рівня (steady-state).
Результати досліджень у пацієнтів показали, що інфузії ілопросту не впливають на фармакокінетику дигоксину у пацієнтів, які отримують багаторазові пероральні дози, і що ілопрост не впливає на фармакокінетику суперечного т-ПА.
У дослідженнях на тваринах було виявлено, що вазодилятаторна дія ілопросту знижується після попереднього застосування глюкокортикостероїдів, хоча інгібуюча дія на агрегацію тромбоцитів залишається незмінною. Клінічне значення цього спостереження ще не відоме.
Хоча клінічних досліджень не проводилося, in vitro дослідження потенційного інгібування ілопростом активності ферментів цитохрому Р450 показали, що істотного інгібування метаболізму ліків, опосередкованого цими ферментами, ілопростом не слід очікувати.

Дозування та спосіб застосування
Ендопрост повинен застосовуватися після розведення у вигляді внутрішньовенної інфузії протягом 6 годин на добу, у периферичну вену або через катетер у центральну вену.
Готовий розчин для інфузії повинен готуватися щодня для забезпечення його стерильності.

• Інструкції щодо розведення Вміст ампули та розчинник повинні бути ретельно змішані.

Розведення Ендопросту для застосування з інфузійним насосом
Для цього вміст однієї ампули об’ємом 1 мл Ендопросту (тобто 100 мкг) розбавляють 500 мл стерильного фізіологічного розчину або 5 % розчину глюкози.
Розведення Ендопросту для застосування з інфузійною помпою-шприцом
У цьому випадку вміст однієї ампули об’ємом 1 мл Ендопросту (тобто 100 мкг) розбавляють 50 мл стерильного фізіологічного розчину або 5 % розчину глюкози.
Дозу слід підбирати з урахуванням індивідуальної переносимості кожного пацієнта в межах діапазону інфузії від 0,5 до 2 нг ілопросту/кг/хв протягом 6 годин на добу.
Розчин для інфузії повинен готуватися щодня для забезпечення його стерильності.
Вміст ампули та розчинник повинні бути ретельно змішані.
На початку інфузії та після кожного підвищення дози необхідно вимірювати артеріальний тиск та частоту серцевих скорочень.
Протягом перших 2–3 днів лікування слід визначити максимально переносиму індивідуальну дозу. Для цього інфузію починають зі швидкістю 0,5 нг/кг/хв протягом 30 хв.
Потім можливі підвищення на 0,5 нг/кг/хв кожні 30 хв до максимальної швидкості 2,0 нг/кг/хв. Точну швидкість інфузії слід розраховувати на основі маси тіла для забезпечення інфузії в межах діапазону від 0,5 до 2,0 нг/кг/хв (див. таблиці нижче для застосування з інфузійним насосом або з помпою-шприцом).
У разі появи побічних ефектів, таких як головний біль, нудота або зниження артеріального тиску, швидкість інфузії слід знизити до досягнення переносимої дози. Якщо побічні ефекти є значними, інфузію слід припинити.
Після встановлення індивідуальної дози протягом перших 2–3 днів її підтримують протягом усього терапевтичного циклу (зазвичай 4 тижні).
Існують два різних способи розведення вмісту однієї ампули залежно від методу інфузії. Один із цих розведень у 10 разів менш концентрований, ніж інший (0,2 мкг/мл проти 2 мкг/мл), і може застосовуватися лише з інфузійним насосом (наприклад, Infusomat). Навпаки, більш концентрований розчин застосовується з помпою-шприцом (наприклад, Perfusor).

Швидкість інфузії (мл/год) для різних доз із застосуванням інфузійного насоса
Зазвичай готовий розчин для інфузії вводять внутрішньовенно за допомогою інфузійного насоса (наприклад, Infusomat). Інструкції щодо розведення для застосування з інфузійним насосом наведені вище.
При концентрації Ендопросту 0,2 мкг/мл необхідну швидкість інфузії визначають за наведеною нижче таблицею для отримання дози в діапазоні від 0,5 до 2,0 нг/кг/хв.
Наведену нижче таблицю можна використовувати для розрахунку швидкості інфузії відповідно до індивідуальної маси тіла пацієнта та дози, яку необхідно ввести. Визначте фактичну масу тіла пацієнта, а потім відкоригуйте швидкість інфузії до потрібної дози в нг/кг/хв.

Маса тіла Доза (нг/кг/хв)
(кг) 0,5 1,0 1,5 2,0
Швидкість інфузії (мл/год)
40 6,0 12 18,0 24
50 7,5 15 22,5 30
60 9,0 18 27,0 36
70 10,5 21 31,5 42
80 12,0 24 36,0 48
90 13,5 27 40,5 54
100 15,0 30 45,0 60
110 16,5 33 49,5 66

Швидкість інфузії (мл/год) для різних доз при застосуванні з помпою-шприцом
Можна також використовувати помпу-шприц зі шприцом на 50 мл (наприклад, Perfusor). Інструкції щодо розведення для застосування з помпою-шприцом наведені вище.
При концентрації Ендопросту 2 мкг/мл необхідну швидкість інфузії визначають за наведеною нижче таблицею для отримання дози в діапазоні від 0,5 до 2,0 нг/кг/хв.
Наведену нижче таблицю можна використовувати для розрахунку швидкості інфузії відповідно до індивідуальної маси тіла пацієнта та дози, яку необхідно ввести. Визначте фактичну масу тіла пацієнта, а потім відкоригуйте швидкість інфузії до потрібної дози в нг/кг/хв.

Доза (нг/кг/хв)
Маса тіла 0,5 1,0 1,5 2,0
(кг) Швидкість інфузії (мл/год)
40 0,60 1,2 1,80 2,4
50 0,75 1,5 2,25 3,0
60 0,90 1,8 2,70 3,6
70 1,05 2,1 3,15 4,2
80 1,20 2,4 3,60 4,8
90 1,35 2,7 4,05 5,4
100 1,50 3,0 4,50 6,0
110 1,65 3,3 4,95 6,6

Тривалість лікування не повинна перевищувати 4 тижні.
Безпека та ефективність лікування тривалістю понад 4 тижні або повторних курсів лікування не встановлені.
Коротші курси лікування (від 3 до 5 днів) часто достатні при синдромі Рейно для досягнення поліпшення на кілька тижнів.
Безперервна інфузія протягом декількох днів не рекомендується через можливий розвиток тахіфілаксії щодо дії на тромбоцити та можливість "реактивної" гіперагрегації тромбоцитів після завершення лікування, хоча клінічних ускладнень, пов’язаних з цими явищами, не спостерігалося.

• Пацієнти з нирковою або печінковою недостатністю
  Необхідно враховувати, що у пацієнтів з нирковою недостатністю, які перебувають на діалізі, та у пацієнтів із цирозом печінки виведення ілопросту знижене. У цих пацієнтів необхідно знижувати дозу (наприклад, до половини рекомендованої дози).

Досвід застосування Ендопросту у дітей відсутній.