Електролітна відновлювальна з глюкозою Моніко
Розчин для інфузії III
ФАРМАКОТЕРАПЕВТИЧНА КАТЕГОРІЯ
Розчини, що впливають на електролітний баланс, електроліти у комбінації з вуглеводами.
ТЕРАПЕВТИЧНІ ПОКАЗАННЯ
Відновлення рідини та електролітів у станах, коли необхідно забезпечити калорійний прийом.
Лікування легких або помірних, але не тяжких, форм метаболічного ацидозу.
ПРОТИПОКАЗАННЯ

Гіперчутливість до діючих речовин або будь-якого з допоміжних компонентів;
гіперкальціємія, гіперкальціурія;
тяжка ниркова недостатність;
гіпернатріємія;
гідро-сольове переповнення;
гіперкаліємія або у випадках затримки калію;
шлуночкова фібриляція (хлорид кальцію може підвищити ризик аритмій);
тяжка печінкова недостатність (нездатність метаболізувати ацетат-іон);
респіраторний або метаболічний алкалоз;
ниркові камені (можуть погіршуватися при застосуванні кальцію);
саркоїдоз (може посилюватися типова для цього стану гіперкальціємія);
гіперкоагуляція;
одночасне застосування з кардіотонічними глікозидами (див. Взаємодія);
анурія;
спинномозкова або внутрішньомозкова кровотеча;
тяжке обезводнення;
дельірій тременс (якщо такі пацієнти вже перебувають у стані обезводнення);
не лікувана хвороба Еддісона;
кома;
судоми від теплового удару;
лікування одночасно з цефтріаксоном у новонароджених (≤ 28 днів життя), навіть при використанні окремих інфузійних ліній. Див. розділи «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші форми взаємодії», «Небажані ефекти» та «Несумісність».

При переливанні крові розчин не повинен вводитися через той самий інфузійний катетер, що й цільна кров, через можливий ризик псевдоаглютинації.
ОБЕРЕЖНІСТЬ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ
У зв’язку з наявністю натрію, застосовувати з обережністю у пацієнтів із серцевою недостатністю, тяжкою нирковою недостатністю та у клінічних станах, що супроводжуються набряками та затримкою солі; у пацієнтів, які отримують ліки з інотропною дією на серце або кортикостероїди чи кортикотропін.
Солі натрію слід вводити з обережністю у пацієнтів із артеріальною гіпертензією, серцевою недостатністю, периферичним або легеневим набряком, зниженою функцією нирок, прееклампсією або іншими станами, пов’язаними із затримкою натрію (див. Взаємодія).
У зв’язку з наявністю калію, введення має здійснюватися під контролем послідовних електрокардіограм; рівень калію в сироватці крові не є показником клітинної концентрації калію.
Високі концентрації калію в плазмі можуть призвести до смерті через пригнічення серця, аритмії або зупинку серця. Щоб уникнути отруєння калієм, інфузію слід проводити повільно.
Лікарський засіб слід вводити з обережністю у пацієнтів:

з нирковою недостатністю (введення розчинів, що містять іони калію, у пацієнтів із зниженою функцією нирок може призвести до затримки калію);
з серцевою недостатністю, особливо якщо вони отримують дигіталізовані препарати;
з наднирковою недостатністю;
з печінковою недостатністю;
з сімейною періодичною параліччю;
з вродженою міотонією;
на ранніх етапах післяопераційного періоду. У зв’язку з наявністю кальцію, лікарський засіб слід використовувати з особливою обережністю у пацієнтів:
з захворюваннями нирок;
з захворюваннями серця;
які отримали переливання крові, оскільки концентрації іонів кальцію можуть відрізнятися від очікуваних. Оскільки хлорид кальцію є кислототворним, слід дотримуватися обережності при його застосуванні у станах, таких як захворювання нирок, легеневе серце, респіраторний ацидоз або дихальну недостатність, оскільки подальше закислення може погіршити клінічну картину. Крім того, слід дотримуватися обережності у станах, коли може підвищитися ризик гіперкальціємії, наприклад, при хронічній нирковій недостатності, обезводненні або електролітному дисбалансі. Оскільки солі кальцію можуть підвищувати ризик аритмій, слід уникати тривалого введення хлориду кальцію пацієнтам із захворюваннями серця. Введення хлориду кальцію може спричинити вазодилятацію і, як наслідок, зниження артеріального тиску. Розчин хлориду кальцію подразнює тканини, тому його не слід вводити внутрішньом’язово, підшкірно або у периваскулярну тканину, оскільки може розвинутися некроз тканин. Необхідно регулярно контролювати концентрації кальцію в плазмі та в сечі, щоб уникнути гіперкальціурії, оскільки гіперкальціурія може перетворитися на гіперкальціємію. У зв’язку з наявністю магнію, лікарський засіб слід вводити з обережністю у пацієнтів:
з нирковою недостатністю;
з серцевою недостатністю, особливо якщо вони отримують дигіталізовані препарати;
з важкою міастенією;
які отримують ліки, що пригнічують ЦНС, та нейром’язові блокатори. У зв’язку з наявністю глюкози, лікарський засіб слід вводити з обережністю у пацієнтів із вираженим або субклінічним цукровим діабетом або з непереносимістю глюкози будь-якого походження. Один грам глюкози забезпечує калорійний внесок у розмірі 3,74 ккал (приблизно 15,6 кДж). Щоб мінімізувати ризик гіперглікемії та наступної глюкозурії, необхідно регулярно контролювати рівень глюкози в крові та сечі та, за необхідності, вводити інсулін. Під час тривалого застосування розчинів глюкози може розвинутися водне перенавантаження, стан застою та дефіцит електролітів. Особливу увагу слід приділяти введенню глюкози пацієнтам, які отримують кортикостероїди або кортикотропін (див. Взаємодія). У дітей, особливо у новонароджених та дітей із низькою масою тіла, введення глюкози може підвищити ризик гіперглікемії. Крім того, у дітей із низькою масою тіла швидке або надмірне введення може призвести до підвищення осмолярності сироватки та внутрішньомозкової кровотечі. У зв’язку з наявністю ацетату, застосовувати з обережністю у пацієнтів із метаболічним та респіраторним алкалозом та у станах, коли спостерігається підвищений рівень або недостатнє використання цього іону, наприклад, при легкій або середній печінковій недостатності. Під час інфузії лікарського засобу має бути обов’язковий моніторинг ЕКГ, а також рекомендовано контролювати баланс рідини, електроліти, осмолярність плазми, артеріальний тиск, кислотно-лужний баланс, остеотендозні рефлекси (для контролю можливої дихальної паралічі) та рівень глюкози в крові. Необхідно уважно контролювати рівні магнію в сироватці крові під час терапії, щоб уникнути їх перевищення. Необхідно регулярно контролювати концентрації кальцію в плазмі та в сечі, щоб уникнути гіперкальціурії, оскільки гіперкальціурія може перетворитися на гіперкальціємію.

ВЗАЄМОДІЯ
Повідомте лікаря або фармацевта, якщо Ви нещодавно приймали будь-які інші ліки, навіть ті, що не вимагають рецепта.
Застосування таких ліків, як калійзберігаючі діуретики, може підвищити ризик гіперкаліємії, особливо при наявності ниркової дисфункції. Тому в таких випадках необхідно уважно контролювати рівень калію в сироватці крові.
Застосування таких ліків, як інгібітори АПФ, що призводять до зниження рівня альдостерону, може призвести до затримки калію. Тому необхідно уважно контролювати рівень калію в сироватці крові.
Кортикостероїди пов’язані із затримкою натрію та води, що призводить до набряків та артеріальної гіпертензії: тому слід дотримуватися обережності при одночасному введенні солей натрію та кортикостероїдів (див. Обережність при застосуванні).
Розчин хлориду кальцію може взаємодіяти з такими ліками:

тіазидними діуретиками, оскільки може виникнути гіперкальціємія через зниження ниркового виведення кальцію;
кардіотонічними глікозидами (наприклад, дигоксин, дигіталін), оскільки одночасне застосування може підвищити ризик аритмій, враховуючи синергічну дію інотропного ефекту та токсичних ефектів;
верапамілом (та іншими блокаторами кальцієвих каналів), оскільки одночасне застосування може зменшити антигіпертензивну дію верапамілу;
ліками, що містять магній: може підвищитися ризик гіперкальціємії або гіпермагнеземії, особливо у пацієнтів із нирковими порушеннями;
нейром’язовими блокаторами: солі кальцію можуть нейтралізувати дію неполяризуючих блокаторів; у деяких випадках спостерігалося посилення та подовження дії тубокурарину. Як і для інших розчинів, що містять кальцій, застосування одночасно з цефтріаксоном протипоказане у новонароджених (≤ 28 днів життя), навіть при використанні окремих інфузійних ліній (ризик фатального утворення осаду солі цефтріаксон-кальцій у кровотоці новонародженого, див. розділ «Небажані ефекти»). У пацієнтів старше 28 днів (включаючи дорослих) цефтріаксон не повинен застосовуватися одночасно з внутрішньовеними розчинами, що містять кальцій, включаючи Електролітну відновлювальну з глюкозою Моніко — Розчин для інфузії III, через одну інфузійну лінію (наприклад, через Y-подібний коннектор). Якщо використовується одна лінія для послідовного введення, її слід промити сумісною рідиною між інфузіями. Хлорид магнію може взаємодіяти з такими ліками:
засобами, що пригнічують ЦНС: при одночасному застосуванні барбітуратів, наркотиків або інших седативних засобів (або системних анестетиків) або інших ліків, що пригнічують ЦНС, дозування слід уважно коригувати через адитивний пригнічуючий ефект магнію на ЦНС. Пригнічення ЦНС та периферичної передачі, спричинене магнієм, може бути антагонізоване кальцієм;
кардіотонічними глікозидами (наприклад, дигоксин, дигіталін): хлорид магнію слід вводити з особливою обережністю пацієнтам, які приймають дигіталізовані препарати, через можливі зміни провідності серця, що можуть призвести до серцевої аритмії у разі необхідності введення кальцію для лікування отруєння магнієм;
конкурентними та деполяризуючими нейром’язовими блокаторами: парентеральне введення хлориду магнію посилює дію конкурентних та деполяризуючих блокаторів нервово-м’язового з’єднання;
аміноглікозидними антибіотиками: ефект на нейром’язовий блок від парентерального введення магнію та аміноглікозидів може бути адитивним;
елтромбопагом: прийом препаратів, що містять алюміній, кальцій або магній, може знижувати концентрацію елтромбопагу в плазмі;
рокуронієм: одночасне введення рокуронію та магнію може підвищити ризик токсичності рокуронію (подовження нейром’язового блоку, пригнічення дихання, апнея);
лабетололом: одночасне введення лабетололу та магнію може призвести до брадикардії та зниження серцевого викиду (задихання, запаморочення або непритомність);
блокаторами кальцієвих каналів (ісрадипін, фелодипін, нікардіпін, ніфедипін): одночасне застосування магнію з блокатором кальцієвих каналів може призвести до гіпотензії. Оскільки кортикостероїди та кортикотропін пов’язані зі зниженою толерантністю до вуглеводів та можливою маніфестацією прихованого цукрового діабету, слід уважно спостерігати за пацієнтом при одночасному застосуванні глюкози.

СПЕЦІАЛЬНІ ПОПЕРЕДЖЕННЯ
Використовувати одразу після відкриття упаковки. Розчин має бути прозорим, безбарвним або слабко жовтуватим, без видимих частинок. Призначений для одноразового та безперервного введення, залишок використовувати не можна.
Вагітність та годування грудьми
Немає даних щодо можливих негативних ефектів лікарського засобу при застосуванні під час вагітності або годування грудьми або щодо впливу на репродуктивну функцію.
Тому лікарський засіб не повинен застосовуватися під час вагітності та годування грудьми, окрім випадків абсолютної необхідності та лише після оцінки співвідношення ризику та користі.
Уникайте застосування магнію за 2 години до пологів. Якщо хлорид магнію застосовується (особливо більше 24 годин до пологів) для контролю судом у матерів із прееклампсією, новонароджені можуть мати ознаки токсичності магнію, включаючи пригнічення нервово-м’язової та дихальної систем.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами
Лікарський засіб не впливає на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами.
Важлива інформація щодо деяких допоміжних речовин: препарат містить натрію метабісульфіт: ця речовина може викликати алергічні реакції та напади бронхіальної астми у схильних осіб, особливо у хворих на астму.
ДОЗА, СПОСІБ ТА ТЕРМІН ЗАСТОСУВАННЯ
Розчин є гіпертонічним щодо крові і повинен вводитися внутрішньовенно з обережністю та контрольованою швидкістю.
Перед застосуванням добре струсити.
Доза залежить від віку, маси тіла та клінічного стану пацієнта.
Лікарський засіб слід вводити лише при наявності нормальної функції нирок ізі швидкістю не більше 10 мЕкв калію/годину та 0,4–0,8 г глюкози на кг маси тіла на годину.
Дорослі
Зазвичай доза становить 3 л/добу, вводяться зі швидкістю приблизно 500 мл–1 л/годину.
Діти
У дітей безпека та ефективність лікарського засобу не встановлені.
Дозування та швидкість введення глюкози слід вибирати залежно від віку, маси тіла та клінічного стану пацієнта. Особливу обережність слід дотримуватися у дитячих пацієнтів, особливо у новонароджених або дітей із низькою масою тіла (див. Обережність при застосуванні).
Не вводити внутрішньом’язово, підшкірно або у периваскулярні тканини.
Інфузію слід припинити, якщо пацієнт відчуває біль або почервоніння у місці введення, оскільки це може свідчити про екстравазацію.
Занадто швидкі інфузії можуть спричинити місцевий біль, тому швидкість слід коригувати залежно від переносимості.
Рекомендується, щоб пацієнт залишався в горизонтальному положенні короткий час після введення.
Несумісність з Електролітною відновлювальною з глюкозою Моніко.
У зв’язку з наявністю глюкози, лікарський засіб є несумісним з:

ціанокобаламіном;
канаміцином сульфатом;
новобіоцином натрієвим;
варфарином натрієвим;
Крім того, існують суперечливі думки щодо сумісності глюкози з гідроксиетилкрохмалем (гетастарч). Ампіцилін та амоксицилін залишаються стабільними в розчинах глюкози лише короткий час. У зв’язку з наявністю хлориду кальцію, несумісний з:
сульфатом магнію: утворення осаду;
ліками, що містять фосфат: утворення осаду фосфату кальцію;
ліками, що містять карбонат: утворення осаду карбонату кальцію;
ліками, що містять тартрат: утворення осаду тартрату кальцію.
Виявлені несумісності хлориду кальцію з:
амінофіліном: утворення осаду;
амфотерацином В: помутніння;
цефамандолом: наявність натрію карбонату в препараті цефамандолу;
цефтріаксоном натрієвим: утворення осаду, тому введення розчину кальцію не повинно проводитися протягом 48 годин після введення цефтріаксону;
цефалотином: фізична несумісність;
цефрадином: наявність натрію карбонату в препараті цефрадину;
хлорфенаміном: фізична несумісність;
добутаміном: помутніння;
жировою емульсією: утворення флока;
натрію гепарином;
індометацином: утворення осаду;
нітрофурантоїном натрієвим;
прометазином: утворення осаду;
пропофолом: утворення осаду;
стрептоміцином: кальцій може інгібувати дію стрептоміцину;
тетрациклінами: солі кальцію можуть утворювати комплекси з тетрациклінами.

Солі кальцію можуть утворювати комплекси з багатьма ліками, що може призвести до утворення осадів.
Фізична несумісність спостерігалася з цефтріаксоном (див. розділи «Протипоказання», «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші форми взаємодії» та «Небажані ефекти»).
У зв’язку з наявністю магнію, лікарський засіб є несумісним із розчинами, що містять алкоголі (у високих концентраціях), важкі метали, карбонати та бікарбонати, натрію гідрокортизон, сукцинати, фосфати, поліміксин В сульфат, прокаїну гідрохлорид, кальцієву саліцилатну сіль, кліндаміцину фосфат, тартрати, оскільки можуть утворюватися осади.
Потенційна несумісність часто залежить від зміни концентрації реагентів та рН розчинів.
Використовувати одразу після відкриття упаковки. Упаковка призначена для одноразового та безперервного введення, залишок використовувати не можна.
Добре струсити перед застосуванням. Не використовувати лікарський засіб, якщо розчин не є прозорим, безбарвним або слабко жовтуватим або містить частинки.
Дотримуватися всіх звичних заходів для підтримання стерильності до та під час внутрішньовенної інфузії.
ПЕРЕДОЗУВАННЯ
Симптоми
Високі концентрації калію в плазмі можуть призвести до смерті через пригнічення серця, аритмії або зупинку серця.
Введення надмірних доз хлориду натрію може призвести, залежно від клінічного стану пацієнта, до гіпернатріємії та/або гіперволемії. Гіпернатріємія та надмірна затримка натрію при порушеній нирковій екскреції натрію призводить до обезводнення внутрішніх органів, особливо мозку, та накопичення екстрацелюлярної рідини з утворенням набряків, які можуть впливати на мозковий, легеневий та периферичний кровообіг, з розвитком легеневого та периферичного набряків.
При введенні надмірних доз хлориду магнію можуть виникнути такі симптоми отруєння: припливи, пітливість, гіпотензія, в’ялий параліч, гіпотермія, циркуляторний колапс, пригнічення серця та ЦНС, що може призвести до дихальної паралічі.
Отруєння магнієм проявляється піком артеріального тиску та дихальною параліччю.
Зникнення пателлярного рефлексу є корисним клінічним ознакою початку отруєння.
При введенні надмірних доз хлориду кальцію може розвинутися гіперкальціємія, особливо у пацієнтів із захворюваннями нирок. Типові симптоми гіперкальціємії: почуття спраги, нудота, блювота, запори, поліурія, біль у животі, м’язова слабкість, розлади свідомості, у тяжких випадках — аритмія та кома. Гіперкальціємією вважається стан, коли концентрація кальцію в плазмі перевищує 2,6 ммоль/л; тому необхідно постійно контролювати ці показники.
При тривалому введенні глюкози може розвинутися гіпергідратація та перенавантаження розчинених речовин.
Лікування
Негайно припинити інфузію та розпочати коригувальну терапію для усунення гіперглікемії, зниження рівнів іонів, що перевищують норму, та, за необхідності, відновлення кислотно-лужного балансу (див. Обережність при застосуванні).
Пацієнта слід уважно спостерігати на предмет появи будь-яких симптомів, пов’язаних із застосуванням лікарського засобу, забезпечуючи симптоматичну та підтримуючу терапію за необхідності.
При високій натріємії можуть застосовуватися петльові діуретики.
При гіперкаліємії може вводитися глюкоза внутрішньовенно (у комбінації з інсуліном або без нього) або натрію бікарбонат;
При незначному передозуванні хлориду кальцію лікування полягає у негайному припиненні інфузії та будь-яких інших препаратів, що містять кальцій. При тяжкому передозуванні (концентрація в плазмі >2,9 ммоль/л) слід застосувати такі заходи:

гідратація шляхом введення 0,9% розчину натрію хлориду;
застосування нетіазидних діуретиків для сприяння виведенню кальцію;
моніторинг рівнів калію та магнію в плазмі з негайним відновленням до нормальних значень;
моніторинг серцевої функції, застосування бета-блокаторів для зниження ризику серцевої аритмії;
за необхідності — гемодіаліз.
При передозуванні магнію необхідно застосування штучної вентиляції легень. Для протидії ефектам гіпермагнеземії необхідно вводити кальцій внутрішньовенно (10–20 мл 5% розчину). Підшкірне введення 0,5–1 мг фізостигміну може бути корисним. Підвищені рівні електролітів у плазмі можуть вимагати застосування діалізу.

При надмірному введенні глюкози слід переглянути клінічний стан пацієнта та застосувати відповідні коригувальні заходи.
При випадковому прийомі надмірної дози Електролітної відновлювальної з глюкозою Моніко негайно повідомте лікаря або зверніться до найближчої лікарні.
Якщо у Вас виникли будь-які сумніви щодо застосування Електролітної відновлювальної з глюкозою Моніко, зверніться до лікаря або фармацевта.
НЕБАЖАНІ ЕФЕКТИ
Як і всі лікарські засоби, Електролітна відновлювальна з глюкозою Моніко може викликати небажані ефекти, хоча не всі люди їх відчувають.
Нижче наведені небажані ефекти Електролітної відновлювальної з глюкозою Моніко. Недостатньо даних для встановлення частоти окремих наведених ефектів.
Порушення імунної системи
Реакції гіперчутливості, кропив’янка.
Захворювання шлунково-кишкового тракту
Розлади та подразнення шлунково-кишкового тракту, спрага, зниження слиновиділення, нудота, блювота, діарея, болі в животі, запори, уповільнений кишковий транзит, паралітичний ілеус, металевий смак, вапняний смак.
Захворювання нервової системи
Нервово-м’язові розлади, м’язова ригідність, парестезії, в’ялий параліч, слабкість, сплутаність свідомості, головний біль, запаморочення, непокій, дратівливість, судоми, кома, смерть.
Психіатричні розлади
Сонливість, стан сплутаності, розлади свідомості.
Захворювання серця
Аритмії, тахікардія, брадикардія, порушення провідності, зникнення хвилі Р, розширення QRS на електрокардіограмі, синкопе, шлуночкова фібриляція, зупинка серця.
Захворювання судин
Гіпотензія, гіпертензія, периферичний набряк, вазодилятація, припливи, пітливість, шок.
Розлади водно-електролітного балансу
Гіпернатріємія, гіперволемія, гіперхлоремія.
Захворювання дихальної, грудної та середостінкової системи
Дихальна недостатність, зупинка дихання, набряк легень, пневмоторакс.
Захворювання очей
Зниження слізотечі.
Захворювання нирок та сечовидільної системи
Ниркова недостатність, поліурія.
Розлади обміну речовин та харчування
Гіперкальціємія, синдром Бернетта (молочно-лужний синдром), гіпокальціємія.
Захворювання кістково-м’язової системи та сполучної тканини
М’язова слабкість.
Розлади обміну речовин та харчування
Підвищення швидкості метаболізму, гіперглікемія, гіпоглікемія, підвищення рівня інсуліну, підвищення рівня адреналіну.
Системні захворювання та стани, пов’язані з місцем введення
Лихоманкові реакції, інфекція у місці інфузії, біль або місцева реакція, почервоніння, висип, подразнення вени, тромбоз або флебіт вени, що поширюється від місця інфузії, екстравазація, некроз тканин, утворення абсцесів, шкірна кальцифікація.
Утворення осаду солі кальцій-цефтріаксон
Рідко повідомлялися серйозні, а в деяких випадках фатальні, побічні реакції у недоношених новонароджених та доношених дітей (віком < 28 днів), яким проводилося лікування цефтріаксоном та кальцієм внутрішньовенно. Після смерті у легенях та нирках було виявлено осад солі кальцій-цефтріаксон. Високий ризик утворення осаду у новонароджених пов’язаний з низьким об’ємом крові та більшою напіввиведенням цефтріаксону порівняно з дорослими (див. розділи «Протипоказання» та «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші форми взаємодії»).
Повідомлялися випадки утворення осаду в нирках, переважно у дітей старше 3 років, яким застосовувалися високі добові дози (наприклад, ≥ 80 мг/кг/добу) або сумарні дози понад 10 г, а також у пацієнтів із іншими факторами ризику (наприклад, обмеження рідини, лежачий режим). Ризик утворення осаду зростає у нерухомих або обезводнених пацієнтів. Ця подія може бути симптоматичною або асимптоматичною, може призвести до ниркової недостатності та анурії та є оборотною після припинення введення.
Спостерігалося утворення осаду солі кальцій-цефтріаксон у жовчному міхурі, переважно у пацієнтів, яким застосовувалися дози, що перевищують стандартну рекомендовану. У дітей проспективні дослідження показали різну частоту утворення осаду при внутрішньовенному введенні; у деяких дослідженнях частота перевищувала 30%. Ця частота, здається, знижується при повільному введенні (20–30 хвилин). Цей ефект, як правило, асимптоматичний, але в окремих випадках осади супроводжувалися клінічними симптомами, такими як біль, нудота та блювота. У таких випадках рекомендується симптоматичне лікування. Утворення осаду, як правило, зворотне після припинення введення.
Дотримання інструкцій у цій інструкції зменшує ризик небажаних ефектів.
Якщо будь-який із небажаних ефектів посилюється або Ви помітили інші побічні ефекти, не вказані в цій інструкції, повідомте лікаря або фармацевта.
ТЕРМІН ДІЇ ТА ЗБЕРЕЖЕННЯ
Термін дії: див. дату, вказану на упаковці.
Дата закінчення терміну дії стосується продукту в непошкодженій упаковці, що зберігався відповідно до інструкції.
Увага: не використовувати лікарський засіб після закінчення терміну дії, вказаного на упаковці.
Умови зберігання
Зберігати в оригінальній упаковці та ємності, щільно закритій. Не охолоджувати та не заморожувати.
Лікарські засоби не повинні викидатися у каналізацію та побутові відходи. Запитайте у фармацевта, як утилізувати ліки, які Ви більше не використовуєте. Це допоможе захистити навколишнє середовище.
Зберігати лікарський засіб у недоступному для дітей місці.
СКЛАД
1000 мл містять
Діючі речовини: натрію хлорид 5,0 г
калію хлорид 0,75 г
кальцію хлорид дигідрат 0,35 г
магнію хлорид гексагідрат 0,31 г
натрію ацетат тригідрат 6,4 г
натрію цитрат 0,75 г
глюкоза моногідрат 55,0 г
що відповідає глюкозі 50 г
мЕкв/л: Na 140
K 10
Ca 5
Mg 3
Cl 103
Ацетат 47
Цитрат 8
ммоль/л: глюкоза 278
теоретична осмолярність: (мОсм/л) 585
рН: 5,0 ÷ 7,0
Допоміжні речовини: вода для ін’єкцій, натрію метабісульфіт, хлоридна кислота.
ФАРМАЦЕВТИЧНА ФОРМА ТА ВМІСТ
Розчин для інфузії стерильний та апірогенний.
Флакони з фармацевтичного скла об’ємом 50, 100, 250, 500, 1000 мл.
Пакети з пластичного матеріалу (поліпропілену) об’ємом 100, 250, 500, 1000 мл.
ВЛАСНИК ДОЗВОЛУ НА ВИСУВАННЯ НА РИНКУ
MONICO SPA, Via Ponte di Pietra 7 – VENEZIA / MESTRE
ВИРОБНИК
MONICO SPA, Via Ponte di Pietra 7 – VENEZIA / MESTRE