Бупісен з адреналіном

ІНСТРУКЦІЯ

Бупісен з адреналіном 5 мг/мл + 5 мкг/мл розчин для ін'єкцій

ампули по 1 мл, ампули по 2 мл, ампули по 5 мл, ампули по 10 мл, ампули по 20 мл
БУПІВАКАЇН З АДРЕНАЛІНОМ
БУПІСЕН З АДРЕНАЛІНОМ 5 мг/мл + 5 мкг/мл розчин для ін'єкцій

Допоміжні речовини: Натрію хлорид, натрію метабісульфіт, вода для ін'єкційних засобів.
Лікарська форма та вміст
Розчин для ін'єкцій.
Бупісен з адреналіном
Упаковки по:
10 ампул по: 1 мл, 2 мл, 5 мл, 10 мл.
5 ампул по 20 мл
Фармакотерапевтична категорія
Місцеві анестетики амідного типу.
Власник дозволу на введення в обіг
Industria Farmaceutica Galenica Senese - Via cassia nord, 351 - 53014 Monteroni d'Arbia (SI)
Виробник та кінцевий контролер
Industria Farmaceutica Galenica Senese - Via cassia nord, 351 - 53014 Monteroni d'Arbia (SI)
Показання до застосування
БУПІСЕН З АДРЕНАЛІНОМ може застосовуватися при будь-якому виді периферичної анестезії: місцева інфільтрація, стовбурова, локо-регіональна, симпатичний блок, ретроградний внутрішньовенний блок, сакральна перидуральна, субарахноїдальна спінальна анестезія.
Тому БУПІСЕН З АДРЕНАЛІНОМ показаний при всіх хірургічних втручаннях загальної хірургії, ортопедії, офтальмології, оториноларингології, стоматології, акушерства-гінекології, дерматології, як самостійно, так і в поєднанні з наркозом.
Протипоказання
Гіперчутливість до компонентів препарату або до інших речовин, близьких за хімічною будовою, зокрема до анестетиків тієї ж групи (амідного типу).
Бупісен з адреналіном через вміст вазоконстриктора протипоказаний при захворюваннях серця, тяжких артеріопатіях, гіпертонії, у пацієнтів з ішемічними проявами будь-якого типу або з есенціальною мігренню, при захворюваннях нирок, гіпертиреозі, цукровому діабеті.
Препарат також протипоказаний при парацервікальному блоці та регіональній внутрішньовенній анестезії (блок Бієра).
Не застосовувати при підтвердженій або припущенній вагітності.
Заходи обережності при застосуванні
Необхідно уникати будь-якого передозування анестетика та ніколи не вводити дві максимальні дози поспіль без інтервалу принаймні 24 години.
У будь-якому разі слід застосовувати найменші дози та концентрації, які дозволяють досягти бажаного ефекту. Розчин анестетика слід вводити обережно, невеликими порціями, після попереднього відсмоктування приблизно через 10 секунд. Особливо при інфільтрації добре васкуляризованих ділянок рекомендується зачекати близько 2 хвилин перед початком безпосередньо локо-регіонального блоку. Пацієнта необхідно тримати під ретельним контролем, негайно припиняючи введення при перших ознаках тривоги (наприклад, зміни свідомості).
Необхідно мати негайний доступ до обладнання, лікарських засобів та кваліфікованого персоналу для надання невідкладної допомоги, оскільки у рідкісних випадках після застосування місцевих анестетиків спостерігалися тяжкі, іноді летальні реакції, навіть за відсутності індивідуальної гіперчутливості в анамнезі.
Взаємодії
Взаємодії з іншими лікарськими засобами не відомі.
Особливі попередження
Загальну дозу необхідно коригувати залежно від загального стану, віку та важливих даних анамнезу пацієнта.
Якщо проводяться інфільтрації для місцевої анестезії в ділянках без можливості колатерального кровопостачання (наприклад, пальці, основа статевого члена тощо), для запобігання ішемічній некрозі слід використовувати анестетик без вазоконстриктора. Якщо необхідно досягти помірної ішемії, можна застосувати Бупісен з адреналіном, розведений у рівних частинах фізіологічним розчином.
Увага: Оскільки препарат не містить консерванти, ампули слід використовувати лише один раз. Залишки розчину підлягають утилізації.
БУПІСЕН З АДРЕНАЛІНОМ містить натрію метабісульфіт; ця речовина може викликати алергічні реакції та тяжкі напади астми у схильних осіб, особливо у хворих на бронхіальну астму.
Доза, спосіб та термін застосування
БУПІСЕН З АДРЕНАЛІНОМ зазвичай застосовується в мінімальних дозах, які варіюються залежно від показань — від 2–3 мг до 100–150 мг, як наведено орієнтовно в таблиці:
Рекомендується, щоб максимальна доза для дорослого та одноразового введення не перевищувала 150 мг, що відповідає 30 мл розчину 5 мг/мл. Загалом, безпечна доза, яку не слід перевищувати як у дорослих, так і у дітей, становить 2 мг/кг на одне введення.
При тривалій знеболювальній терапії зазвичай застосовують дози від 0,25 до 1 мг/кг маси тіла; введення можна повторювати 2–3 рази на добу.
Передозування
У разі передозування необхідно негайно припинити введення при перших ознаках тривоги, укласти пацієнта горизонтально, забезпечити прохідність дихальних шляхів, надати кисень при тяжкій задиці або провести штучну вентиляцію легень (амбу-мішок). Застосування бульбарних аналептиків слід уникати, щоб не погіршити стан через підвищення споживання кисню. Можливі судоми можна контролювати за допомогою діазепаму внутрішньовенно. Барбітурати не рекомендуються, оскільки вони можуть посилювати бульбарну депресію. Циркуляцію можна підтримувати введенням рідин, наприклад, розчину Рінгера з лактатом, або кортикостероїдів у відповідних дозах внутрішньовенно; можна додати розведені розчини -агоністів із вазоконстрикторною дією (мефентермін, метарамінол та інші) або сульфат атропіну.
Як антиацидний засіб може застосовуватися натрію бікарбонат у відповідній концентрації внутрішньовенно.
Небажані ефекти
Можливі токсичні та алергічні реакції. До перших належать явища центральної нервової стимуляції: збудження, тремтіння, дезорієнтація, запаморочення, мідріаз, підвищення обміну речовин і температури тіла; при дуже високих дозах — тризм і судоми. Якщо уражено довгастий мозок, відбувається втягнення серцево-судинного, дихального та розсудного центрів, що проявляється пітливістю, аритмією, гіпертензією, тахіпноею, бронходилатацією, нудотою та блювотою. Периферичні ефекти можуть впливати на серцево-судинну систему, викликаючи брадикардію та вазодилатацію. Алергічні реакції найчастіше виникають у пацієнтів із підвищеною чутливістю, проте описано багато випадків і за відсутності гіперчутливості в анамнезі. Місцеві прояви включають різноманітні висипання на шкірі, кропив'янку, свербіж; загальні — бронхоспазм, набряк гортані, аж до кардіореспіраторного колапсу внаслідок анафілактичного шоку.
Пацієнта закликають повідомляти лікаря або фармацевта про будь-які небажані ефекти, не зазначені в інструкції.
Термін придатності та зберігання
Перевірте термін придатності, зазначений на упаковці.
Термін придатності відноситься до препарату, запакованого в оригінальну упаковку та правильно збереженого.
Увага: Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.
Особливі заходи щодо зберігання
Зберігати при температурі не вище 25 °C.
Зберігати лікарський засіб у недоступному для дітей місці