АЗІПРОМЕ

ІНСТРУКЦІЯ

НАЗВА ЛІКАРСЬКОГО ЗАСОБУ
АЗІПРОМЕ «500 мг таблетки, вкриті плівковою оболонкою»
Азитроміцину дигідрат
ФАРМАКОТЕРАПЕВТИЧНА КАТЕГОРІЯ
Антимікробні засоби системної дії — Макроліди.
ПОКАЗАННЯ ДО ЗАСТОСУВАННЯ
Лікування інфекцій, спричинених мікроорганізмами, чутливими до азитроміцину:
інфекції верхніх дихальних шляхів (включаючи середній отит, синусит, тонзиліт та фарингіт);
інфекції нижніх дихальних шляхів (включаючи бронхіт та пневмонію);
стоматологічні інфекції;
інфекції шкіри та м’яких тканин;
негонококові уретрити (від Chlamydia trachomatis);
м’який шанкр (від Haemophilus ducreyi).
ПРОТИПОКАЗАННЯ
Гіперчутливість до діючої речовини або будь-якого з допоміжних речовин. Гіперчутливість до еритроміцину або будь-якого з антибіотиків-макролідів або кетолідів.
Тяжка печінкова недостатність.
Азитроміцин, як правило, протипоказаний при вагітності, годуванні груддю та в ранньому дитячому віці (див. «Вагітність та годування груддю»).
ЗАСТЕРЕЖЕННЯ ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ
У пацієнтів із тяжким порушенням функції нирок (ГФР < 10 мл/хв) спостерігалося підвищення системної експозиції азитроміцину на 33%.
У пацієнтів із печінковою недостатністю легкого та середнього ступеня не виявлено значущих змін фармакокінетики азитроміцину в порівнянні з особами, які мають нормальну функцію печінки. У цих пацієнтів здається, що елімінація азитроміцину з сечею підвищується, ймовірно, як компенсація за рахунок зниження печенкового кліренсу. Однак, оскільки печінка є основним шляхом елімінації, слід дотримуватися обережності та медичного нагляду при застосуванні азитроміцину у пацієнтів із захворюваннями печінки або печінковою недостатністю. Повідомлялися випадки фульмінантного гепатиту, що може призвести до життєзагрожуючої печінкової недостатності (див. «Побічні ефекти»). У деяких пацієнтів могло бути виявлено попереднє захворювання печінки або вони могли приймати інші гепатотоксичні ліки. У разі появи ознак та симптомів порушення функції печінки, таких як швидке розвиток слабкості, що супроводжується жовтяницею, темним кольором сечі, схильністю до кровотеч або гепатичною енцефалопатією, необхідно негайно провести дослідження функції печінки або інші дослідження. Прийом азитроміцину слід припинити, якщо виникне порушення функції печінки.
Якщо дослідження виявляють порушення функції печінки, застосування азитроміцину слід припинити.
У пацієнтів, які отримують похідні ерготаміну, одночасне застосування макролідних антибіотиків спричинило напади ерготизму. На даний момент немає даних щодо можливості взаємодії між ерготом та азитроміцином. Однак, у зв’язку з теоретичною можливістю розвитку нападів ерготизму, азитроміцин та похідні ерготаміну не повинні застосовуватися одночасно.
Як і при застосуванні будь-яких інших антибіотиків, слід дотримуватися особливої обережності щодо можливого розвитку суперінфекцій, спричинених мікроорганізмами, нечутливими до препарату, включаючи гриби.
При сексуально передаваних інфекціях необхідно виключити супутню інфекцію Treponema pallidum.
ВЗАЄМОДІЇ
Повідомте лікаря або фармацевта, якщо Ви нещодавно приймали будь-які інші ліки, навіть без рецепта.
Антациди
У ході дослідження фармакокінетики, присвяченого ефектам одночасного прийому антацидів та азитроміцину, не було виявлено жодного впливу на біодоступність азитроміцину, хоча спостерігалося зниження максимальних сироваткових концентрацій приблизно на 25%.
Тому пацієнтам, які отримують азитроміцин та антациди, не слід приймати ці ліки одночасно.
Цетирізин
У здорових добровольців одночасне застосування азитроміцину протягом 5 днів та цетирізину 20 мг у стані сталого рівня не виявило фармакокінетичних взаємодій або значущих змін інтервалу QT.
Диданозин (дидезоксин)
Одночасне застосування щодобових доз азитроміцину 1200 мг/добу та диданозину 400 мг/добу у 6 ВІЛ-інфікованих пацієнтів не вплинуло на фармакокінетику диданозину у стані сталого рівня порівняно з плацебо.
Дигоксин [субстрати Р-глікопротеїну (Р-гп)]
Одночасне застосування макролідних антибіотиків, включаючи азитроміцин, з субстратами Р-глікопротеїну, такими як дигоксин, може призводити до підвищення сироваткових рівнів субстрату Р-глікопротеїну. Тому, якщо азитроміцин та субстрати Р-глікопротеїну, такі як дигоксин, застосовуються одночасно, слід враховувати можливість підвищення сироваткових рівнів субстрату.
Деякі макролідні антибіотики можуть у деяких пацієнтів порушувати мікробний метаболізм дигоксину в кишечнику.
Ерготамін
У зв’язку з можливістю розвитку нападів ерготизму, одночасне застосування азитроміцину та похідних ерготаміну не рекомендоване (див. «Застереження щодо застосування»).
Були проведені дослідження фармакокінетики між азитроміцином та наступними сполуками, які відомі своєю суттєвою метаболізацією, опосередкованою цитохромом Р450.
Зідовудин
Одноразові дози азитроміцину 1000 мг та багаторазові дози 1200 мг або 600 мг не суттєво змінили плазматичну фармакокінетику або ниркову екскрецію зідовудину чи його глюкуронідного метаболіту. Однак, застосування азитроміцину призводило до підвищення концентрацій фосфорильованого зідовудину — його клінічно активного метаболіту — у мононуклеарних клітинах периферичної крові. Клінічне значення цих даних невідоме, але може бути корисним для пацієнта.
Азитроміцин не має суттєвого впливу на печінкову систему цитохрому Р450. Не вважається, що він бере участь у фармакокінетичних взаємодіях, як це спостерігається з еритроміцином та іншими макролідами. З азитроміцином, зокрема, не відбувається індукція чи інактивація печінкового цитохрому Р450 через комплекс його метаболітів.
Аторвастатин
Одночасне застосування аторвастатину (10 мг/добу) та азитроміцину (500 мг/добу) не змінювало плазматичну концентрацію аторвастатину (на основі аналізу інгібування активності HMG-CoA редуктази). Однак, у період після реєстрації препарату повідомлялися випадки рабдоміолізу у пацієнтів, які отримували азитроміцин та статини.
Карбамазепін
У ході дослідження фармакокінетичної взаємодії у здорових добровольців не було виявлено суттєвого впливу на рівні карбамазепіну або його активного метаболіту у пацієнтів, які приймали азитроміцин одночасно.
Циметидин
У ході дослідження фармакокінетики, спрямованого на оцінку ефектів одноразової дози циметидину, прийнятої через 2 години після азитроміцину, не було виявлено змін фармакокінетики азитроміцину.
Циклоспорин
У дослідженні фармакокінетики у здорових добровольців, яким призначалися перорально 500 мг/добу азитроміцину протягом 3 днів, а потім одноразова пероральна доза циклоспорину 10 мг/кг, були виявлені суттєві підвищення значень С та AUC 0-5 циклоспорину. Тому одночасне застосування цих двох препаратів вимагає обережності. Якщо одночасне застосування необхідне, слід уважно контролювати рівні циклоспорину та відповідно коригувати його дозу.
Ефавіренз
Одночасне застосування одноразової щодобової дози азитроміцину (600 мг) та ефавірензу (400 мг) протягом 7 днів не призвело до клінічно значущих фармакокінетичних взаємодій.
Флуконазол
Одночасне застосування одноразової дози азитроміцину (1200 мг) не змінювало фармакокінетику одноразової дози флуконазолу (800 мг). Загальний час експозиції та період напіввиведення азитроміцину не змінювалися під час одночасного застосування флуконазолу, хоча було виявлено клінічно незначне зниження С (18%).
Індинавір
Одночасне застосування одноразової дози азитроміцину (1200 мг) не виявило статистично суттєвого впливу на фармакокінетику індинавіру, який призначався тричі на добу протягом 5 днів у дозі 800 мг.
Метилпреднізолон
Дослідження фармакокінетики у здорових добровольців показало, що азитроміцин не впливає суттєво на фармакокінетику метилпреднізолону.
Мідазолам
У здорових добровольців одночасне застосування азитроміцину 500 мг/добу протягом 3 днів не призвело до клінічно значущих змін фармакокінетики та фармакодинаміки одноразової дози мідазоламу 15 мг.
Нелфінавір
Одночасне застосування азитроміцину (1200 мг) та нелфінавіру у стані сталого рівня (750 мг тричі на добу) призвело до підвищення концентрацій азитроміцину. Хоча клінічно значущих побічних реакцій не спостерігалося і корекція дози не потрібна, рекомендується уважний моніторинг побічних ефектів азитроміцину.
Силденафіл
У здорових чоловіків-добровольців не було виявлено впливу азитроміцину (500 мг/добу протягом 3 днів) на значення AUC та С силденафілу або його основних циркулюючих метаболітів.
Рифабутин
Одночасне застосування азитроміцину та рифабутину не змінює сироваткові концентрації обох препаратів.
У деяких пацієнтів, які приймали обидва препарати одночасно, спостерігалися випадки нейтропенії; хоча відомо, що рифабутин може викликати нейтропенію, неможливо встановити причинно-наслідковий зв’язок між цими випадками нейтропенії та комбінацією рифабутину з азитроміцином (див. «Побічні ефекти»).
Теофілін
Одночасне застосування азитроміцину та теофіліну у здорових добровольців не виявило клінічно значущої взаємодії між цими двома препаратами.
Терфенадин
Дослідження фармакокінетики не виявили взаємодії між азитроміцином та терфенадином. У пацієнтів, які приймали обидва препарати одночасно, рідко спостерігалися випадки взаємодії, але неможливо встановити або виключити певний зв’язок.
Тріазолам
У 14 здорових добровольців одночасне застосування азитроміцину (500 мг у 1-й день та 250 мг у 2-й день) та тріазоламу (0,125 мг у 2-й день) не мали суттєвого впливу на фармакокінетичні параметри тріазоламу порівняно з тріазоламом та плацебо.
Триметоприм/Сульфаметоксазол
Після одночасного застосування протягом 7 днів триметоприму/сульфаметоксазолу (160 мг/800 мг) та азитроміцину (1200 мг) на 7-й день не було виявлено суттєвого впливу на максимальні концентрації, час експозиції або ниркову екскрецію ні триметоприму, ні сульфаметоксазолу. Сироваткові концентрації азитроміцину були подібні до тих, що спостерігалися в інших дослідженнях.
Пероральні антикоагулянти кумаринового типу
У ході дослідження фармакокінетики у здорових добровольців було виявлено, що азитроміцин не змінює антикоагулянтну дію одноразової дози варфарину 15 мг.
У період після реєстрації препарату повідомлялися випадки посилення антикоагулянтної дії після одночасного застосування азитроміцину та пероральних антикоагулянтів кумаринового типу. Хоча причинно-наслідковий зв’язок не було встановлено, рекомендується переглянути частоту контролю протромбінового часу при застосуванні азитроміцину пацієнтам, які отримують антикоагулянти кумаринового типу.
Щодо одночасного застосування азитроміцину та інших ліків, що впливають на згортання крові, оскільки не проводилися спеціальні дослідження взаємодії, рекомендується уважний моніторинг таких пацієнтів, які приймають ці препарати у комбінації.
ОКРЕМІ ЗАСТЕРЕЖЕННЯ
Як і при застосуванні еритроміцину та інших макролідів, рідко повідомлялися тяжкі алергічні реакції, включаючи ангіоневротичний набряк та анафілаксію (рідко — летальну), які можуть рецидивувати навіть без повторного прийому препарату після припинення симптоматичного лікування.
Деякі з цих реакцій при застосуванні азитроміцину призводили до рецидивуючих симптомів і вимагали тривалого періоду спостереження та лікування.
Ці реакції вимагають припинення прийому препарату, симптоматичного лікування та тривалого періоду спостереження.
При застосуванні майже всіх антибіотиків, включаючи азитроміцин, повідомлялися випадки діареї, пов’язаної з Clostridium difficile (CDAD), тяжкість якої може варіювати від легкої діареї до летальної коліту. Лікування антибіотиками порушує нормальну флору товстої кишки і призводить до надмірного росту C. difficile.
C. difficile продукує токсини А та В, які сприяють розвитку CDAD. Штами C. difficile, що надмірно продукує токсини, призводять до підвищення рівнів захворюваності та смертності, оскільки ці інфекції, як правило, не піддаються антибактеріальній терапії та часто вимагають колектомії.
Необхідно враховувати можливість діареї, пов’язаної з C. difficile, у всіх пацієнтів, які мають діарею після антибіотикотерапії. Також необхідне ретельне збирання анамнезу, оскільки випадки діареї, пов’язаної з C. difficile, повідомлялися навіть через більше ніж два місяці після прийому антибіотиків.
При лікуванні іншими макролідами, включаючи азитроміцин, спостерігалося подовження реполяризації серця та інтервалу QT, що створює ризик розвитку серцевої аритмії та «torsades de pointes». Тому, оскільки наступні стані можуть збільшувати ризик вентрикулярних аритмій (включаючи «torsades de pointes»), що можуть призвести до зупинки серця, азитроміцин слід застосовувати з обережністю у пацієнтів із наявними аритмогенними станами (особливо жінки та літні пацієнти), зокрема у пацієнтів:

• З вродженим або підтвердженим подовженням інтервалу QT
• Які наразі отримують інші діючі речовини, відомі своїм подовженням інтервалу QT, такі як антиаритміки класу IA (хінідин, прокаїнамід) та класу III (аміодарон, дофетилід, соталол), цисаприд, терфенадин; нейролептики, такі як пімозид; антидепресанти, наприклад циталопрам; та фторхінолони, такі як моксифлоксацин та левофлоксацин.
• З порушеннями електролітного балансу, особливо при гіпокаліємії та гіпомагніємії.
• З клінічно значущою брадикардією, серцевою аритмією або тяжкою серцевою недостатністю

У пацієнтів із підвищеним ризиком подовження кардіальної реполяризації не можна повністю виключити аналогічний ефект при застосуванні азитроміцину (див. «Побічні ефекти»).
Повідомлялися випадки загострення симптомів міастенії гравіс та нова поява міастенічного синдрому у пацієнтів, які отримують азитроміцин (див. «Побічні ефекти»).
Безпека та ефективність азитроміцину при профілактиці та лікуванні інфекції комплексом Mycobacterium avium у дітей не встановлені.
Вагітність та годування груддю
Ризик шкідливого впливу на плід та/або дитину внаслідок прийому азитроміцину не виключений.
Проводилися дослідження репродукції на тваринах із застосуванням доз, що досягали токсичних концентрацій у матері. Ці дослідження не виявили небезпеки для плоду через азитроміцин. Однак, наявні клінічні дослідження з використанням азитроміцину у вагітних жінок є недостатніми та не досить контрольованими. У дослідженнях репродуктивної токсичності на тваринах азитроміцин проникав через плаценту, але тератогенного ефекту не спостерігалося. Безпека азитроміцину при застосуванні вагітним жінкам не підтверджена.
Тому азитроміцин слід застосовувати вагітним лише тоді, коли очікуваний користок переважає можливий ризик.
Повідомлялося, що азитроміцин виділяється з грудним молоком, але немає адекватних та добре контрольованих клінічних досліджень у жінок, які годують груддю, що охарактеризували фармакокінетику виділення азитроміцину з грудним молоком.
Тому АЗІПРОМЕ слід застосовувати жінкам під час годування груддю та в ранньому дитячому віці лише тоді, коли потенційна користь чітко переважає ризик, і під контролем лікаря.
Фертильність
У дослідженнях фертильності на щурах спостерігалися знижені показники вагітності після застосування азитроміцину. Клінічна значущість цих даних для людини невідома.
Перед прийомом будь-якого лікарського засобу проконсультуйтесь з лікарем або фармацевтом.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами
Не повідомлялося про жодний вплив азитроміцину на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами.
Важливі відомості щодо деяких допоміжних речовин АЗІПРОМЕ
Увага: лікарський засіб містить лактозу: Якщо Ваш лікар діагностував у Вас непереносимість деяких цукрів, проконсультуйтесь із ним перед прийомом цього лікарського засобу.
ДОЗА, СПОСІБ ТА ТЕРМІН ЗАСТОСУВАННЯ
Дорослі
Для лікування інфекцій верхніх та нижніх дихальних шляхів, шкіри та м’яких тканин, а також стоматологічних інфекцій: 500 мг на добу одноразово протягом трьох днів поспіль.
Для лікування сексуально передаваних інфекцій, спричинених чутливими штамами Chlamydia trachomatis або Haemophilus ducreyi: 1000 мг, прийняті одноразово, у вигляді однієї пероральної дози.
Літні люди
Той самий режим дозування, що й для дорослих, може застосовуватися до літніх пацієнтів. Оскільки літні пацієнти можуть мати наявні аритмогенні стани, рекомендується особлива обережність через ризик розвитку серцевої аритмії та «torsades de pointes» (див. «Окремі застереження»).
Діти
Для дітей із масою тіла 45 кг і більше може застосовуватися та сама доза, що й для дорослих (500 мг/добу протягом трьох днів поспіль).
Максимальна загальна доза, рекомендована для будь-якої педіатричної терапії, становить 1500 мг.
Препарат слід завжди застосовувати в одній добовій дозі.
АЗІПРОМЕ можна приймати незалежно від прийому їжі. Прийом їжі перед застосуванням препарату може зменшити можливі побічні ефекти з боку шлунково-кишкового тракту, спричинені азитроміцином.
Таблетки слід ковтати цілими.
Порушення функції нирок
Корекція дози не потрібна у пацієнтів із легким або помірним порушенням функції нирок (ГФР 10–80 мл/хв), але слід дотримуватися обережності у пацієнтів із тяжким порушенням (ГФР < 10 мл/хв) (див. «Застереження щодо застосування»).
Порушення функції печінки
У пацієнтів із легким або помірним порушенням функції печінки може застосовуватися та сама доза, що й у пацієнтів із нормальною функцією печінки (див. «Застереження щодо застосування»).
ПЕРЕДОЗУВАННЯ
Побічні ефекти, що виникають при застосуванні доз, що перевищують рекомендовані, були подібні до тих, що спостерігалися при звичайних дозах. У разі передозування слід застосовувати загальні симптоматичні та підтримуючі заходи.
У разі випадкового прийому надмірної дози АЗІПРОМЕ негайно повідомте лікаря або зверніться до найближчої лікарні.
ПОБІЧНІ ЕФЕКТИ, ПОВ’ЯЗАНІ З ПРИПИНЕННЯМ ЛІКУВАННЯ
Якщо у Вас виникли будь-які сумніви щодо застосування АЗІПРОМЕ, зверніться до лікаря або фармацевта.
ПОБІЧНІ ЕФЕКТИ
Як і всі лікарські засоби, АЗІПРОМЕ може викликати побічні ефекти, хоча не всі люди їх відчувають.
У наступній таблиці перелічено побічні реакції, виявлені в ході клінічних досліджень та післяреєстраційного моніторингу, з класифікацією за системами органів та частотою. Побічні реакції, виявлені в дослідженнях післяреєстраційного періоду, наведені курсивом. Група частоти визначається за такою умовністю: дуже почасте (≥ 1/10); почасте (≥ 1/100, але < 1/10); непостійне (≥ 1/1 000, але < 1/100); рідке (≥ 1/10 000, але < 1/1 000); дуже рідке (< 1/10 000); невідоме (частоту неможливо визначити на основі наявних даних). У межах кожної групи частоти побічні ефекти наведені в порядку зниження тяжкості.
Побічні реакції, можливо або ймовірно пов’язані з азитроміцином на підставі досвіду клінічних досліджень та післяреєстраційного моніторингу

ротова порожнина
Підвищена секреція
сльози
Патології Функціональність Незвичайна печенева
гепатобіліарної печенева недостатність (що має
Жовтяниця холестатична викликана рідко
смертний наслідок) (дивіться
Особливі попередження та
застереження щодо
застосування)
Фульмінантний гепатит
Некроз печінки
Патології шкіри та
підшкірної тканини
Шкірна висипка Реакції фоточутливості Синдром Стівенса – Джонсона
Свербіж Некроліз
Уртикарія епідермальний токсичний, еритема
Дерматити мультиформна
Сухість шкіри
Потовиділення
Патології Остеоартрит Артралгія
м’язокісткової Міалгія
системи та Біль у
сполучної тканини спині
з Біль у шиї
Патології нирок та Дисурія Гостра
сечовидільної Біль у нирках ниркова
системи недостатність
Інтерстиційний нефрит
Патології
репродуктивної
системи та
молочних залоз
Метрорагія
Патології
сім’яників
Патології Біль у місці набряк
загальні та ін’єкції*, Астенія
умови, пов’язані з запалення в місці Нездужання
місцем ін’єкції* Втому
введення Біль у грудях
лікарського Пірексія
засобу Біль
Набряк
периферійний
Діагностичні Зниження Підвищення
дослідження кількості аспартат
лімфоцитів аміно-
Підвищення трансферази
кількості Підвищення
еозинофілів аланін
Зниження аміно-

* лише для порошку для розчину для інфузій
Побічні реакції, ймовірно або можливо пов’язані з профілактикою та лікуванням інфекцій
від Mycobacterium Avium Complex на підставі досвіду клінічних досліджень та післяреєстраційного спостереження.
Наступні побічні реакції відрізняються від вищезазначених для форм з миттєвим або подовженим вивільненням, щодо типу або частоти

Дотримання інструкцій, вміщених у цієї інструкції, зменшує ризик небажаних ефектів.
Повідомлення про небажані ефекти
Якщо виникнув будь-який небажаний ефект, включаючи ті, що не зазначені в цій інструкції, зверніться до лікаря або фармацевта. Небажані ефекти також можна повідомляти безпосередньо через національну систему повідомлень за адресою www.agenziafarmaco.gov.it/it/responsabili. Повідомлення про небажані ефекти допомагає забезпечити більше інформації щодо безпеки цього лікарського засобу.
ТЕРМІН ДІЇ ТА ЗБЕРЕЖЕННЯ
Термін дії: див. дату, зазначену на упаковці.
Увага: Не застосовувати АЗІПРОМЕ після закінчення терміну дії, зазначеного на етикетці.
Дата закінчення терміну дії стосується продукту у непошкодженій упаковці, що зберігався відповідно до вказівок.
ЗБЕРІГАТИ АЗІПРОМЕ ВНУТРЯХ ДОСЯГАЄМОСТІ ТА ВИДИМОСТІ ДІТЕЙ
Лікарські засоби не повинні потрапляти у каналізаційні стічні води та побутові відходи. Запитайте у фармацевта, як позбутися лікарських засобів, які ви більше не використовуєте. Це допоможе захистити навколишнє середовище.
СКЛАД
Кожна плівково-вкрита таблетка містить:
Діюча речовина: азитроміцин дигідрат 524,1 мг, що відповідає азитроміцину 500 мг.
Допоміжні речовини: кальцію гідрофосфат безводний, крохмаль попередньо желатинізований, натрію лаурилсульфат, кросповідон, магнію стеарат.
Покриття: гіпромелоза, титану діоксид, триацетин, лактоза моногідрат.
ЛЕКАРСЬКА ФОРМА ТА ВМІСТ
Плівково-вкриті таблетки.
Блистер, що містить 3 таблетки по 500 мг.
ВЛАСНИК ДОЗВОЛУ НА ВИСУВАННЯ В ОБІГ
PROGE FARM S.r.l.
Largo Donegani 4/A
28100 Новара
ВИРОБНИК
Bluepharma – Industria Farmaceutica S.A.
S. Martinho do Bispo – Coimbra
Португалія