Оксиген медичний газ Солгруп 99,5% V/V газ для інгаляцій

Інструкція: інформація для пацієнта

Вступ

Інструкція: інформація для пацієнта

Оксиген медичний газ Солгруп 99,5% V/V газ для інгаляцій

Оксиген

Уважно прочитайте всю інструкцію, перш ніж розпочати застосування цього лікарського засобу, оскільки вона містить важливу для вас інформацію.

• Зберігайте цю інструкцію, оскільки можливо, знадобиться знову її прочитати.

Якщо у вас виникнуть запитання, зверніться до лікаря або фармацевта.

• Цей лікарський засіб призначено саме вам, і ви не повинні передавати його іншим особам, навіть якщо вони мають такі самі симптоми, що і ви, оскільки це може їм нашкодити.
• Якщо виникнуть побічні ефекти, зверніться до лікаря або фармацевта, навіть якщо це стосується побічних ефектів, які не зазначені в цій інструкції. Див. розділ 4.

Зміст інструкції

1. Що таке Оксиген медичний і для чого його застосовують.
2. Що вам потрібно знати перед початком застосування Оксигену медичного.
3. Як застосовувати Оксиген медичний.
4. Можливі побічні ефекти.
5. Зберігання Оксигену медичного.
6. Вміст упаковки та додаткова інформація.

Повна назва цього лікарського засобу — Оксиген медичний газ Солгруп 99,5% V/V газ для інгаляцій.

Для зручності викладення далі по всій інструкції він називатиметься Оксиген медичний.

1. Що таке Оксиген медичний та для чого його застосовують

Оксиген медичний містить кисень, який є газом, необхідним для життя. Лікування киснем може проводитися під нормальним тиском та підвищеним тиском.

Лікування киснем під нормальним тиском (лікування нормобаричним киснем).

Лікування киснем під нормальним тиском може застосовуватися для лікування:

• низького вмісту кисню в крові або в певному органі, або для профілактики такого стану;
• кластерного головного болю (певного типу головного болю, що викликає короткі, але дуже сильні напади з одного боку голови).

Лікування киснем під підвищеним тиском (гіпербаричне кисневе лікування).

Лікування киснем під підвищеним тиском має застосовуватися виключно кваліфікованим медичним персоналом, щоб уникнути ризику ураження через різкі коливання тиску. Лікування киснем під підвищеним тиском може застосовуватися для:

• лікування важкого отруєння чадним газом (наприклад, коли пацієнт без свідомості);
• газової емболії, спричиненої раптовим зниженням атмосферного тиску (хвороба декомпресії);
• лікування обструкції серця або кровоносних судин, спричиненої бульбашками газу (аероемболія);
• допоміжного лікування випадків втрати кісткової тканини після променевої терапії;
• допоміжного лікування випадків некрозу тканин при інфікованих бактеріями, що утворюють газ.

2. Що Вам потрібно знати перед початком застосування Оксигену медичного

Не застосовуйте Оксиген медичний

Не слід застосовувати оксиген під тиском вищим за атмосферний (гіпербаричну оксигенотерапію) у випадках нетриваного або недренованого плеврального пневмотораксу. Плевральний пневмоторакс виникає через накопичення повітря в плевральній порожнині між двома плевральними мембранами. Якщо Ви коли-небудь мали пневмоторакс, повідомте про це лікаря.

Попередження та застереження

Перед початком лікування оксигеном Вам слід знати наступне:

• Оксиген у високих концентраціях може мати шкідливий вплив. Це може призвести до ураження легень (колапс альвеол, запалення легень), що ускладнить надходження оксигену до крові.
• Якщо Ви страждаєте на хронічну обструктивну хворобу легень (ХОХЛ) з відповідним зниженням оксигенації крові, потік оксигену буде зменшено. Лікар визначить відповідну швидкість подачі оксигену.
• Особливу увагу слід приділяти застосуванню оксигену новонародженим та недоношеним дітям. Це пов’язано з необхідністю мінімізувати ризик небажаних явищ, зокрема ураження очей. Слід застосовувати найменшу можливу концентрацію оксигену, яка буде ефективною для забезпечення адекватної оксигенації.
• Особливу обережність слід дотримуватись, якщо у Вашій крові підвищений рівень вуглекислого газу, оскільки це може нейтралізувати дію оксигену.
• Якщо Ви маєте проблеми з диханням, спричинені зниженим рівнем оксигену в крові, або приймаєте потужні знеболювальні засоби, необхідне суворе спостереження лікаря.
• Якщо Ви коли-небудь мали ураження легень, повідомте про це лікаря.

Перед початком застосування медичного оксигену проконсультуйтесь із лікарем або фармацевтом.

Гіпербарична оксигенотерапія

Перед початком лікування оксигеном під підвищеним тиском повідомте лікареві, якщо у Вас:

• Психічні розлади (тремтіння, психоз)
• Боязнь замкнених просторів (клаустрофобія)
• Цукровий діабет (високий рівень глюкози в крові); через ризик гіпоглікемії рівень цукру в крові слід вимірювати між сеансами гіпербаричної терапії
• Дихальні розлади
• Якщо Ви коли-небудь мали пневмоторакс, тобто накопичення повітря в плевральній порожнині між двома плевральними мембранами
• Проблеми з серцем
• Підвищений артеріальний тиск
• Очні захворювання
• Захворювання вуха, носа та горла

Діти

У недоношених дітей та новонароджених оксигенотерапія може спричинити ураження очей (ретинопатія недоношених). Лікар визначить відповідну концентрацію оксигену, щоб забезпечити правильне лікування Вашої дитини.

Під час застосування оксигену слід завжди пам’ятати про підвищений ризик виникнення пожежі.

Застосування Оксигену медичного разом з іншими ліками

Повідомте лікареві або фармацевту, якщо Ви зараз приймаєте, нещодавно приймали або могли б приймати будь-які інші ліки.

Якщо Ви приймаєте або Вам призначили блеоміцин (для лікування раку), аміодарон (для лікування серцевих захворювань), нітрофурантоїн (для лікування інфекцій), повідомте лікареві перед застосуванням оксигену, оскільки існує ризик виникнення токсичного впливу на легені.

Оксиген може посилювати ураження легень, спричинені пестицидом паракват. У разі отруєння паракватом додатковий оксиген слід уникати настільки, наскільки це можливо.

Застосування Оксигену медичного разом з їжею, напоями та алкоголем

Не вживайте алкоголю під час застосування цього лікарського засобу. Алкоголь може спричинити депресію дихання.

Вагітність, годування груддю та фертильність

• Під час вагітності застосування оксигену під нормальним тиском (нормобарична оксигенотерапія) дозволено лише за необхідності.
• Протипоказань для застосування оксигену під час періоду годування груддю не існує.

Лікування оксигеном під підвищеним тиском (гіпербарична оксигенотерапія) під час вагітності або якщо Ви підозрюєте, що можете бути вагітною, слід застосовувати лише у разі крайньої необхідності. Повідомте лікареві, який проводить лікування, або спеціалісту, якщо така ситуація виникла.

Якщо Ви вагітні або годуєте груддю, вважаєте, що можете бути вагітною, або плануєте завагітніти, проконсультуйтесь із лікарем або фармацевтом перед застосуванням будь-яких ліків.

Керування транспортними засобами та робота з механізмами

Медичний оксиген під нормальним тиском (нормобарична оксигенотерапія) не впливає на здатність керувати транспортними засобами або працювати з механізмами.

Після отримання лікування оксигеном під підвищеним тиском (гіпербарична оксигенотерапія) можуть виникнути порушення зору та слуху, що може вплинути на здатність керувати транспортними засобами або працювати з механізмами.

3. Як застосовувати Оксиген медичний

Дотримуйтесь точно інструкцій щодо застосування цього лікарського засобу, які дав ваш лікар або фармацевт. У разі сумнівів зверніться знову до свого лікаря або фармацевта. Ні в якому разі ви самостійно не повинні змінювати концентрацію оксигену, який застосовується вам або вашій дитині.

Дозування

Лікування оксигеном при нормальному тиску (лікування нормобаричним оксигеном)

• Якщо концентрація оксигену в крові або в певному органі занадто низька:

Ваш лікар визначить тривалість та кількість застосувань Оксигену медичного на добу, оскільки доза може варіюватися залежно від пацієнта. Мета завжди полягає в тому, щоб використовувати найменшу можливу концентрацію оксигену, яка буде ефективною. Проте концентрація оксигену для інгаляції ніколи не повинна бути нижчою за 21% і може збільшуватися аж до 100%.

• Для лікування респіраторних проблем при зниженому рівні оксигену в крові (гіпоксія) або як респіраторний стимул (наприклад, при захворюваннях легень, таких як ХОЗЛ):

Концентрацію оксигену підтримують нижче 28%, а іноді — навіть нижче 24%. Концентрацію оксигену для інгаляції у новонароджених мають підтримувати нижче 40%, а підвищувати до 100% можна лише в дуже рідкісних випадках. Слід використовувати найменшу можливу концентрацію оксигену, яка забезпечує адекватну оксигенацію. Рекомендовано уникати коливань насичення крові оксигеном.

• Для лікування кластерних головних болів:

100% оксиген подається зі швидкістю 7 літрів на хвилину протягом 15 хвилин за допомогою маски. Лікування слід починати відразу при перших симптомах.

Як застосовувати лікування оксигеном при нормальному тиску

• Оксиген медичний — це газ для інгаляцій, який подається за допомогою спеціального обладнання, наприклад, назального катетера або маски. Зайвий оксиген виходить з організму під час видиху і змішується з навколишнім повітрям (це так званий «система без повторного вдихання»).
• Якщо ви не можете дихати самостійно, вам буде надано штучну підтримку дихання. Під час анестезії використовують спеціальне обладнання з системами повторного вдихання або рециркуляції, що дозволяє повторно вдихати видихане повітря (так звана система «повторного вдихання»).
• Оксиген також може подаватися безпосередньо в кровотік за допомогою так званого «оксигенатора», наприклад, під час кардіохірургічних операцій з використанням апарата штучного кровообігу або в інших ситуаціях, що вимагають екстракорпорального кровообігу.

Як отримувати лікування оксигеном під підвищеним тиском

• Лікування оксигеном під підвищеним тиском мають проводити лише медичні працівники, щоб уникнути ризику ушкодження через різкі коливання тиску.
• Залежно від вашого стану, тривалість сеансу лікування оксигеном під підвищеним тиском становить від 45 до 300 хвилин. Лікування може складатися з одного або двох сеансів, але при довготривалій терапії може бути проведено до 30 або більше сеансів, іноді — кілька на день.
• Лікування оксигеном проводиться у спеціальній камері для гіпербаричної оксигенації.
• Оксиген під підвищеним тиском може подаватися через щільно прилягаючу маску на обличчя, капюшон, що накриває голову, або через трубку, вставлену в рот.

Якщо ви застосували більше Оксигену медичного, ніж потрібно

У разі передозування негайно зверніться до свого лікаря або фармацевта або зателефонуйте до Токсикологічної інформаційної служби за номером 91 562 04 20, повідомивши назву лікарського засобу та кількість вдихнутого газу.

Токсичні ефекти оксигену можуть варіюватися залежно від тиску вдихнутого оксигену та тривалості експозиції. При низькому тиску (від 0,5 до 2,0 бар) токсичні ефекти частіше виникають у легенях (легеневі ефекти), ніж у мозку та спинному мозку (центральна нервова система). При підвищеному тиску спостерігається протилежна картина.

Ефекти у легенях включають труднощі дихання, кашель та біль у грудях.

Ефекти у мозку та спинному мозку (центральна нервова система) включають шум у вухах, порушення слуху та зору, нудоту, запаморочення, тривожність, сплутаність свідомості, локальні м’язові судоми (навколо очей, рота та лоба), втрату свідомості та судоми (епілептичні напади).

Очні ефекти включають розмите зору та звуження периферичного зору («тунельний зір»).

У разі отруєння оксигеном через гіпероксію терапію оксигеном слід зменшити або, якщо можливо, припинити та розпочати симптоматичне лікування.

Якщо ви забули застосувати Оксиген медичний

Застосовуйте оксиген так, як описано в розділі «Дозування» цієї інструкції. Не застосовуйте подвійну дозу, щоб компенсувати пропущену дозу, оскільки Оксиген медичний може бути шкідливим при високих концентраціях.

Якщо ви припинили лікування Оксигеном медичним

Не припиняйте самостійно лікування цим лікарським засобом. Проконсультуйтеся з лікарем або фармацевтом.

Заходи безпеки щодо застосування медичного оксигену

Оксиген є окисником і сприяє горінню. У приміщеннях, де застосовується Оксиген медичний, заборонено палити та мати відкриті полум’я (наприклад, пілотні полум’я, плити, духовки, газові каміни, іскри, свічки тощо), оскільки це збільшує ризик пожежі.

Оберіжно поводьтеся з балоном. Переконайтеся, що балон із газом не впаде і не піддасться ударам.

Якщо у вас виникли інші запитання щодо застосування цього лікарського засобу, зверніться до свого лікаря або фармацевта.

4. Можливі побічні ефекти

Як і всі лікарські засоби, цей препарат може викликати побічні ефекти, хоча вони не виникають у всіх людей.

Дуже часто (можуть впливати на більше, ніж 1 із 10 осіб)

При нормобаричному лікуванні: у новонароджених, які піддаються впливу високих концентрацій кисню — ураження очей, що можуть призвести до порушення зору.

При гіпербаричному лікуванні: біль у вусі, міопія, баротравми (пошкодження тканин організму або органів через зміну тиску).

Часто (можуть впливати до 1 із 10 осіб)

При гіпербаричному лікуванні: судоми

Не часто (можуть впливати до 1 із 100 осіб)

При нормобаричному лікуванні: ателектаз (спадання легені).

При гіпербаричному лікуванні: розрив барабанної перетинки

Рідко (можуть впливати до 1 із 1000 осіб)

При гіпербаричному лікуванні: дихальна недостатність, аномально низький рівень цукру в крові у пацієнтів із цукровим діабетом.

Частота невідома (неможливо оцінити за наявними даними)

При нормобаричному лікуванні: токсичність для легень, погіршення надлишку вуглекислого газу в крові (гіперкапнія), сухість слизової оболонки, місцеве подразнення та запалення слизової оболонки.

При гіпербаричному лікуванні: утруднення дихання, непроизвольні скорочення м'язів, запаморочення, порушення слуху, гострий серозний отит, шум або дзвін у вухах (тинітус), нудота, зміни поведінки, зниження периферичного зору, зміни зору, помутніння кришталика (катаракта).

Повідомлення про побічні ефекти

Якщо у вас виникли будь-які побічні ефекти, зверніться до лікаря або фармацевта, навіть якщо це можливі побічні ефекти, які не зазначені в цій інструкції. Ви також можете повідомити про них безпосередньо через Систему іспанської фармаковігілянсії лікарських засобів для людського застосування: www.notificaRAM.es. Повідомляючи про побічні ефекти, ви допомагаєте забезпечити більше інформації щодо безпеки цього лікарського засобу.

5. Зберігання Оксигену медичного

Зберігати цей лікарський засіб у недоступному для дітей місці та поза зоною їх видимості.

Не застосовувати Оксиген медичний після дати, зазначеної на балоні з газом після скорочення CAD. Дата закінчення терміну придатності відповідає останньому дню місяця, зазначеного на упаковці.

• Балони з газом можна зберігати при температурі від -20 °C до +65 °C.
• Їх слід зберігати у вертикальному положенні, за винятком тих, що мають опуклу задню частину; такі балони необхідно зберігати в горизонтальному положенні або в контейнері.
• Балони з газом мають бути захищені від падіння та механічних поштовхів, наприклад, шляхом їх фіксації або розміщення в контейнері.
• Їх слід зберігати в добре провітрюваному приміщенні, призначеному виключно для зберігання медичних газів. У цьому приміщенні заборонено зберігати будь-які легкозаймисті матеріали.
• Балони з різними типами газу або газом із різним складом мають зберігатися окремо один від одного.
• Повні та порожні балони з газом мають зберігатися окремо.
• Не допускається зберігання поблизу джерел тепла. У разі загрози пожежі їх необхідно винести в безпечне місце.
• Зберігати закритими та захищеними від атмосферних впливів.
• Клапани на балонах з газом мають бути щільно закриті після використання.
• Порожній балон необхідно повернути постачальнику.
• У місці зберігання балонів мають бути чітко видимі попереджувальні написи про заборону куріння та використання вогню.
• Служби екстреної допомоги мають знати місце розташування приміщення для зберігання балонів з газом.

6. Вміст упаковки та додаткова інформація

Склад медичного кисню

• Діючою речовиною є кисень у концентрації понад 99,5% V/V.
• Не містить допоміжних речовин.

Зовнішній вигляд препарату та вміст упаковки

Оксиген медичний газ Солгруп 99,5% V/V газ для інгаляцій — це газ для інгаляцій.

Випускається у газоподібному стані в спеціальному контейнері.

Кисень — це безбарвний, безсмаковий і беззапаховий газ.

У рідкому стані має блакитний колір.

Оксиген медичний газ Солгруп 99,5% V/V зберігається в газових балонах у газоподібному стані та під тиском 150, 200 або 300 бар (за 15 °C). Газові балони виготовлені зі сталі або алюмінію. Клапани виготовлені з латуні, сталі або алюмінію.

*7 л, 40 л та 47 л доступні лише для тиску наповнення 150 бар.

Газові балони відповідають вимогам Директиви 1999/36/ЄС.

Кольорове маркування відповідає нормативу EN 1089-3: корпус і горловина — білі.

Клапани відповідають вимогам нормативу EN ISO 10297.

Традиційні клапани та клапани зі зниженням тиску відповідають нормативам NEN 3268 (NL), DIN 477 (DE), BS 341-3 (UK), NBN 226 (BE), EN ISO 407, ISO 5145.

Регулювальні клапани тиску також відповідають нормативу EN ISO 10524-3.

Газові балони з об’ємом (x) літрів містять (y) кг газу та постачають (z) м³ кисню при 15 °C і 1 бар, коли заповнені до 150 бар.

Балони з газом із вмістом (x) літрів містять (y) кг газу та постачають (z) м³ кисню при 15 °C і 1 барі, коли заповнені до 200 бар.

Балони з газом із вмістом (x) літрів містять (y) кг газу та постачають (z) м³ кисню при 15 °C і 1 барі, коли заповнені до 300 бар.

Можуть бути доступні для продажу лише певні розміри упаковок.

Організатор дозволу на реалізацію

SOL S.p.A.

Via Borgazzi 27

20900 Monza

Італія

Місцевий представник:

Sol France Філія в Іспанії

Calle Yeso, номер 2

28500 Arganda del Rey (Мадрид)

Іспанія

Відповідальний за виробництво

SOL B srl

Zoning Ouest, 15

7860 Lessines

Бельгія

Vivisol Ibérica S.L.

Calle Yeso, Polígono Velasco

Arganda del Rey

28500 Мадрид

Іспанія

SOL S.p.A.

(Via Acquaviva 4

26100 Cremona

Італія.

SOL Bulgaria JSC.

12 Vladaiska Reka Str.

1510 Софія

Болгарія

SPG - SOL Plin Gorenjska d.o.o.

Cesta Zelezarjev 8,

4270 Jesenice

Словенія

SOL Technische Gase GmbH

Marie-Curie Strasse 1

2700 Wiener Neustadt

Австрія

SOL Bulgaria EAD

Промислова зона, комплекс Agropolichim AD

9160 Девня

Болгарія

Sol France, філія в Іспанії (SOLFSE)

Calle Telégraf, s/n, Nt.17-19,

Промисловий парк Sota el Molí,

08160 Montmeló, (Барселона)

Іспанія

The Irish Company Oxygen ltd.

Waterfall Road, Cork, T12 PP40, Ірландія

SOL Hungary Kft.

Mechwart Andràs utca 6.

Dunaharaszti, 2330, Угорщина

SOL Hellas S.A.

Sindos, промислова зона Sindos

12-й км, Салоніки-Едеса,

Салоніки, GR-570 08,

Греція

SOL Hellas S.A.

Thesi Stefani, ASPROPYRGOS ATTIKI,

GR-193 00,

Греція

Цей лікарський засіб зареєстрований у країнах — учасницях Європейського економічного простору під такими назвами:

Бельгія: Oxygène Médicinal Gazeux SOL

Болгарія: ?????????? ????????, ??????????? SOL

Чеська Республіка: Kyslík medicinální plynný SOL, 100%, Medicinální plyn, stlačený

Греція: Φαρμακευτικό Οξυγόνο σε αέρια μορφή SOL

Угорщина: Oxigén SOL

Люксембург: Oxygène Médicinal Gazeux SOL

Португалія: Oxygénio medicinal gasoso SOL

Румунія: Oxigen SOL

Словаччина: Medicinálny kyslík plynný SOL

Словенія: Medicinski kisik SOL 100% medicinski plin, stisnjeni

Іспанія: Оксиген медичний газ Солгруп

Великобританія: Medical Oxygen

Дата останнього перегляду цього вкладення: 03.2026

---

Ця інформація призначена виключно для медичних працівників:

Дозування

Концентрація, швидкість подачі та тривалість лікування повинні визначатися лікарем залежно від особливостей кожного захворювання.

Гіпоксемія — це стан, при якому парціальний тиск кисню в артеріальній крові (PaO2) нижчий за 10 кПа (< 70 мм рт. ст.). Рівень тиску кисню 8 кПа (55–60 мм рт. ст.) призводить до респіраторної недостатності.

Гіпоксемію лікують шляхом збагачення повітря, яке вдихає пацієнт, додатковим киснем. Рішення про початок кисневої терапії залежить від ступеня гіпоксемії та індивідуальної толерантності пацієнта.

У всіх випадках метою кисневої терапії є підтримання PaO2 > 60 мм рт. ст. (7,96 кПа) або насичення артеріальної крові киснем ≥ 90%.

Якщо кисень застосовується у суміші з іншим газом, концентрація кисню у вдихуваному повітрі (FiO2) повинна бути не менше 21%.

Киснева терапія при нормальному тиску (нормобарична оксигенотерапія):

Подачу кисню слід проводити обережно. Доза повинна відповідати індивідуальним потребам пацієнта, тиск кисню повинен залишатися вищим за 8,0 кПа (або 60 мм рт. ст.), а насичення гемоглобіну киснем — > 90%. Необхідно регулярно контролювати парціальний тиск кисню в артеріальній крові (PaO2) або пульсову оксиметрію (насичення артеріальної крові киснем [SpO2]) та клінічні ознаки. Метою є забезпечення кожному пацієнту вдихування повітря з найменшою ефективною концентрацією кисню — мінімальною дозою, достатньою для підтримання тиску 8 кПа (60 мм рт. ст.) або насичення > 90%. Застосування високих концентрацій має бути якомога коротшим і проводитися під суворим контролем показників газів крові.

Кисень можна безпечно застосовувати у таких концентраціях та протягом зазначених періодів:

• До 100% — менше 6 годин.
• 60–70% — 24 години.
• 40–50% — протягом другої доби.

Кисень потенційно токсичний при концентраціях понад 40% після двох діб.

Новоронах не включають до цих рекомендацій, оскільки ретролентальна фіброплазія може розвинутися навіть при значно нижчій FiO2. Для забезпечення адекватної оксигенації новонародженим слід вибирати найнижчі ефективні концентрації.

• Пацієнти зі спонтанним диханням:

Ефективна концентрація кисню — не менше 24%. Зазвичай застосовують мінімум 30% кисню, щоб забезпечити терапевтичні концентрації з запасом безпеки.

Лікування високими концентраціями кисню (> 60%) протягом короткого часу показане при тяжких нападах бронхіальної астми, тромбоемболії легеневної артерії, пневмонії, легеневому фіброзі тощо.

Низькі концентрації кисню показані для лікування пацієнтів з хронічною дихальною недостатністю, спричиненою хронічним обструктивним захворюванням дихальних шляхів або іншими причинами. Концентрація кисню не повинна перевищувати 28%, а для деяких пацієнтів навіть 24% може бути надто багато.

Можна застосовувати вищі концентрації кисню (в окремих випадках аж до 100%), хоча отримати концентрації > 60% (або 80% у дітей) важко при використанні більшості пристроїв для подачі.

Дозу слід підбирати індивідуально, зі швидкістю подачі від 1 до 10 літрів газу на хвилину.

• Пацієнти з хронічною дихальною недостатністю:

Кисень слід застосовувати зі швидкістю подачі 0,5–2 л/хв, регулюючи швидкість потоку залежно від показників газів крові. Ефективна концентрація кисню повинна залишатися нижчою за 28%, а в окремих випадках навіть за 24% у пацієнтів із респіраторними розладами, які залежать від гіпоксії як стимулу дихання.

• Хронічна дихальна недостатність, спричинена хронічною обструктивною хворобою легень (ХОХЛ) або іншими захворюваннями:

Лікування коригується залежно від показників газів крові. Парціальний тиск кисню в артеріальній крові (PaO2) має бути > 60 мм рт. ст. (7,96 кПа), а насичення артеріальної крові киснем — ≥ 90%.

Найпоширенішою швидкістю подачі є 1–3 л/хв протягом 15–24 год/добу, що включає фазу парадоксального сну (найчутливіший період до гіпоксемії протягом доби). Під час стабільного періоду захворювання рекомендовано контролювати концентрацію CO2 двічі на 3–4 тижні або тричі на місяць, оскільки під час кисневої терапії може підвищуватися вміст CO2 (гіперкапнія).

• Пацієнти з гострою дихальною недостатністю:

Кисень слід застосовувати зі швидкістю 0,5–15 л/хв, коригуючи швидкість потоку залежно від показників газів крові. У разі невідкладних станів пацієнтам із тяжкими дихальними розладами можуть знадобитися значно вищі дози (до 60 л/хв).

• Пацієнти з механічною вентиляцією:

Якщо кисень змішується з іншими газами, фракція кисню у вдихуваній газовій суміші (FiO2) не повинна бути нижчою за 21%. На практиці нижня межа зазвичай становить 30%. За потреби фракцію вдихуваного кисню можна підвищити до 100%.

• Педіатрична популяція: новонароджені:

У виняткових випадках новонародженим можуть застосовувати концентрації до 100%, проте таке лікування має проводитися під ретельним наглядом. Слід прагнути використовувати найнижчі ефективні концентрації для досягнення адекватної оксигенації. Як правило, слід уникати концентрацій кисню понад 40% у вдихуваному повітрі через ризик ураження очей (ретинопатія) або ателектазу. Тиск кисню в артеріальній крові слід уважно контролювати та підтримувати нижчим за 13,3 кПа (100 мм рт. ст.). Слід уникати коливань насичення киснем. Уникнення значних коливань оксигенації може зменшити ризик ураження очей. (Див. також розділ 4.4).

• Кластерні головні болі:

При кластерних головних болях застосовують 100% кисень зі швидкістю подачі 7 л/хв протягом 15 хвилин за допомогою щільно прилягаючої маски для обличчя. Лікування слід починати на початковій стадії нападу.

Гіпербарична киснева терапія:

Дози та тиск завжди мають відповідати клінічній картині, а лікування може проводитися лише після консультації з лікарем. Однак нижче наведено кілька рекомендацій, що ґрунтуються на сучасних знаннях:

Гіпербаричну кисневу терапію застосовують під тиском понад 1 атмосферу (1,013 бар), зазвичай між 1,4 та 3,0 атмосферами (найчастіше між 2 та 3 атмосферами). Гіпербаричний кисень подається в спеціальній камері підвищеного тиску. Лікування киснем під високим тиском може також проводитися за допомогою щільно прилягаючої маски для обличчя з капюшоном, що закриває голову, або через трахеальну трубку.

Кожна сесія триває від 45 до 300 хвилин залежно від показань.

Іноді гостра гіпербарична киснева терапія триває лише одну-дві сесії, тоді як хронічне лікування може включати до 30 сесій і більше. За потреби сесії можна повторювати дві-тричі на добу.

• Отруєння чадним газом:

При отруєнні чадним газом кисень слід застосовувати якомога швидше у високих концентраціях (100%), доки концентрація карбоксигемоглобіну не знизиться нижче небезпечного рівня (приблизно 5%). Гіпербаричний кисень (від 3 атмосфер) показаний пацієнтам із гострим отруєнням CO або тим, хто піддавався впливу інтервалами ≥24 години. Крім того, гіпербаричну кисневу терапію слід застосовувати вагітним жінкам, пацієнтам із втратою свідомості або з вищим рівнем карбоксигемоглобіну. Нормобаричний кисень не слід застосовувати між сесіями гіпербаричної кисневої терапії, оскільки це може сприяти токсичності. Гіпербаричний кисень також, схоже, має потенціал для відтермінованого лікування отруєння CO за допомогою кількох сесій з низькими дозами кисню.

• Пацієнти з декомпресійною хворобою:

Рекомендовано швидке лікування під тиском 2,8 атмосфери з повторенням до 10 разів, якщо симптоми зберігаються.

• Пацієнти з повітряною емболією:

У цьому випадку дози підбираються залежно від клінічного стану пацієнта та показників газів крові. Цільові значення: PaO2 > 8 кПа або 60 мм рт. ст., насичення гемоглобіну > 90%.

• Пацієнти з остеорадіонекрозом:

Лікування гіпербаричним киснем уражень, пов’язаних з променевою терапією, зазвичай включає щоденні сесії тривалістю 90–120 хвилин при тиску 2,0–2,5 атмосфери протягом приблизно 40 днів.

• Пацієнти з клостридіальним міонекрозом:

Рекомендовано застосовувати 90-хвилинну сесію під тиском 3,0 атмосфери протягом перших 24 годин, після чого — двічі на добу протягом 4–5 днів, доки не відбудеться клінічне поліпшення.

Спосіб застосування

Нормобарична оксигенотерапія

Кисень подається через вдихане повітря, переважно за допомогою спеціального обладнання (наприклад, назального катетера або маски). За допомогою цього обладнання кисень надходить разом з вдиханим повітрям. Потім газ і надлишок кисню виходять із пацієнта разом з видиханим повітрям і змішуються з навколишнім повітрям (система «без повторного вдихання»). У багатьох випадках під час анестезії використовуються спеціальні системи з повторним вдиханням або рециркуляцією, що дозволяє повторно вдихати видихане повітря (система «з повторним вдиханням»).

Якщо пацієнт не може дихати самостійно, йому може бути надана штучна підтримка дихання. Крім того, кисень можна вводити безпосередньо в кровотік за допомогою так званого оксигенатора. Застосування пристроїв для екстракорпорального газообміну сприяє оксигенації та декарбоксиляції без пошкоджень, пов’язаних із агресивними стратегіями механічної вентиляції. Оксигенатор, який діє як штучне легеневе ураження, забезпечує кращий перенос кисню, завдяки чому рівні газів у крові підтримуються в клінічно прийнятних межах. Після відновлення функції легень екстракорпоральний кровотік і подача газу зменшуються і, нарешті, припиняються. Це відбувається, наприклад, під час кардіохірургічних операцій із використанням кардіопульмонального шунтування, а також у інших ситуаціях, що вимагають екстракорпоральної циркуляції, зокрема при гострій дихальній недостатності.

Гіпербарична оксигенотерапія

Лікування гіпербаричним киснем проводиться у спеціально обладнаному приміщенні підвищеної тиску, де тиск навколишнього середовища може бути збільшений до трьох разів порівняно з атмосферним. Лікування гіпербаричним киснем також може застосовуватися через щільно прилягаючу маску для обличчя, капюшон, що закриває голову, або через трахеальну трубку.

Підготовка перед застосуванням

Дотримуйтесь інструкцій постачальника, зокрема:

• Не використовувати, якщо балон із газом помітно пошкоджений або є підозра на пошкодження, або якщо він піддавався впливу екстремальних температур.
• Уникайте будь-якого контакту з оліями, жирами чи вуглеводнями.
• Перед використанням зніміть пломбу з клапана та захисний колпачок.
• Використовувати можна лише устаткування, призначене для певного балона та певного газу.
• Переконайтеся, що швидкоз’єднання та редукційний клапан чисті, а з’єднання перебувають у добром стані.
• Повільно відкрийте клапан балона щонайменше на півоберта.
• Під час відкривання та закривання клапана балона забороняється використовувати ключі чи інший інструмент, щоб уникнути пошкодження.
• Забороняється змінювати форму упаковки.
• Переконайтеся, що не відбувається витік газу. Дотримуйтесь інструкцій, вказаних на редукційному клапані. Не намагайтеся самостійно усунути витік клапана чи устаткування, окрім заміни ущільнювача або ущільнювального кільця.
• У разі витоку закрийте клапан і від’єднайте редукційний клапан. Якщо балон із газом продовжує витікати, спорожніть зовнішній балон. Помітьте пошкоджені балони, помістіть їх у спеціальну зону для претензій і поверніть постачальнику.
• У балонах із клапанами регулювання тиску окремий редукційний клапан не потрібен. Вбудований клапан регулювання тиску має швидкоз’єднання для під’єднання клапанів «за вимогою», а також окремий вихід для постійного потоку газу, де можна регулювати витрату.

Використання балона з газом

• Заборонено перекачувати газ під тиском.
• Категорично заборонено палити та використовувати вогонь у приміщеннях, де проводиться лікування медичним киснем.
• Під час використання балон слід міцно закріпити на відповідній опорі.
• Слід передбачити заміну балонів із газом, коли тиск у балоні знизиться до рівня, при якому індикатор клапана потрапляє в жовту зону.
• Закрийте клапан балона, коли в ньому залишиться невелика кількість газу.

Важливо, щоб у балоні залишалася невелика кількість тиску, щоб запобігти проникненню забруднюючих речовин.

• Закрийте клапани порожніх балонів.
• Після використання закрийте клапан балона вручну. Зніміть тиск з редукційного клапана або з’єднання.

Детальну та оновлену інформацію про цей лікарський засіб можна знайти на вебсайті Іспанського агентства з лікарських засобів та санітарних виробів (AEMPS) http://www.aemps.gob.es/