Хлорид калію Кабі 0,04 мекв/мл у глюкозі 3,3% та хлориді натрію 0,3% розчин для інфузій

Інструкція: інформація для пацієнта

Вступ

Інструкція: інформація для пацієнта

Хлорид калію Кабі 0,04 мекв/мл у глюкозі 3,3% та хлориді натрію 0,3% розчин для інфузій

Хлорид калію, глюкоза, хлорид натрію

Уважно прочитайте всю цю інструкцію, перш ніж розпочати застосування цього лікарського засобу, оскільки вона містить важливу для вас інформацію.

• Зберігайте цю інструкцію, оскільки можливо, знадобиться її повторно прочитати.
• Якщо у вас виникнуть запитання, зверніться до лікаря або фармацевта.
• Якщо у вас виникнуть побічні ефекти, зверніться до лікаря або фармацевта, навіть якщо це стосується побічних ефектів, які не зазначені в цій інструкції. Див. розділ 4.

Зміст інструкції

1. Що таке Хлорид калію Кабі 0,04 мекв/мл у глюкозі 3,3% та хлориді натрію 0,3% розчин для інфузій і для чого його застосовують
2. Що вам потрібно знати перед початком застосування Хлориду калію Кабі 0,04 мекв/мл у глюкозі 3,3% та хлориді натрію 0,3% розчину для інфузій
3. Як застосовувати Хлорид калію Кабі 0,04 мекв/мл у глюкозі 3,3% та хлориді натрію 0,3% розчин для інфузій
4. Можливі побічні ефекти
5. Зберігання Хлориду калію Кабі 0,04 мекв/мл у глюкозі 3,3% та хлориді натрію 0,3% розчину для інфузій
6. Вміст упаковки та додаткова інформація

1. Що таке Хлорид калію Кабі 0,04 мекв/мл у глюкозі 3,3% та хлориді натрію 0,3% розчин для інфузій і для чого він застосовується

Цей лікарський засіб містить такі діючі речовини: хлорид калію, глюкозу (у вигляді моногідрату) та хлорид натрію. Цей лікарський засіб є розчином для інфузій і вводиться внутрішньовенно за допомогою тонкого катетера.

Цей лікарський засіб належить до групи лікарських засобів, що називаються внутрішньовенні розчини, які впливають на електролітний баланс — електроліти з вуглеводами (використовуються для підтримання рідинного балансу організму в нормальному стані).

Цей лікарський засіб призначений для профілактики або лікування дефіциту калію (електроліту) в організмі, коли необхідне введення води, електролітів та вуглеводів, оскільки дієта або пероральний прийом ліків є недостатніми.

2. Що Вам потрібно знати перед початком застосування Хлориду калію Кабі 0,04 мекв/мл у глюкозі 3,3% та хлориду натрію 0,3% розчин для інфузій

Не застосовуйте Хлорид калію Кабі 0,04 мекв/мл у глюкозі 3,3% та хлорид натрію 0,3% розчин для інфузій

• якщо Ви маєте алергію на хлорид калію, глюкозу або хлорид натрію, або на будь-який з інших компонентів цього лікарського засобу (зазначених у розділі 6)
• якщо Ваші рівні калію в крові підвищені (гіперкаліємія)
• якщо Ви маєте серйозне захворювання нирок із олігурією (знижена екскреція сечі), ануриєю (відсутність утворення сечі) або азотемією (наявність надлишку азотних відходів у крові через неробочість нирок)
• якщо Ваші рівні хлориду в крові підвищені (гіперхлоремія)
• якщо Ваші рівні натрію в крові підвищені (гіпернатріємія)
• якщо Ви маєте стани гіпергідратації (надлишок води в організмі)
• якщо Ви маєте стани гіперглікемії (високий рівень глюкози в крові), наприклад, при гіперосмолярному комі, декомпенсованому цукровому діабеті або інших формах непереносимості глюкози, зокрема, в умовах метаболічного стресу
• якщо Ви маєте ниркову тубулярну ацидоз (порушення функції нирок)
• якщо Ви перенесли гострий ішемічний інсульт (раптову втрату функції мозку через блокування кровотоку)
• протягом перших 24 годин після черепно-мозкової травми.

Попередження та застереження

Проконсультуйтесь із лікарем або медсестрою перед початком застосування Хлориду калію Кабі 0,04 мекв/мл у глюкозі 3,3% та хлориду натрію 0,3% розчин для інфузій.

Введення калію повинно здійснюватися виключно під суворим медичним контролем. Під час застосування цього лікарського засобу лікар буде контролювати Ваше серце за допомогою електрокардіограми та регулярно проводити аналізи крові для визначення рівнів калію в крові, особливо:

• якщо Ви маєте захворювання серця або нирок, або інші стани, що сприяють розвитку гіперкаліємії
• якщо Ви приймаєте інші ліки, які можуть підвищувати рівень калію в крові (див. наступний підрозділ).

Лікар повинен дотримуватися особливої обережності, якщо Ви приймаєте дигіталіси, особливо під час припинення введення калію, оскільки раптове зниження рівня калію може спричинити токсичність дигіталісів. У таких випадках лікування калієм не повинно припинятися різко.

Розчин калію слід вводити лише за наявності адекватного сечовиділення. Якщо ця умова не виконується, Вам може бути призначено введення розчину, що не містить калій.

Лікар буде регулярно проводити клінічні та лабораторні дослідження для контролю змін у водно-електролітному та кислотно-лужному балансі, а також рівнів електролітів і глюкози в крові.

Якщо Ви перебуваєте в екстреній ситуації і рівень калію в крові дуже низький або Ви приймаєте дигіталіси, не рекомендується введення розчинів глюкози, оскільки наявність глюкози може завадити швидкому підвищенню рівня калію, як це необхідно.

Якщо Ви маєте епізоди внутрішньочерепної гіпертензії, лікар буде уважно контролювати Ваші рівні глюкози в крові.

Оскільки цей лікарський засіб містить глюкозу, його слід застосовувати з обережністю при дефіциті вітаміну В1 або цукровому діабеті. Лікар може призначити Вам цей препарат лише після того, як буде розпочато відповідне лікування.

Оскільки цей лікарський засіб містить натрій, його слід застосовувати з обережністю при гіпертензії, застійній серцевій недостатності, легеневому або периферичному набряку, нирковій недостатності, прееклампсії (розвиток гіпертензії під час вагітності) або інших станах, пов’язаних із затримкою натрію, а також якщо Ви приймаєте кортикостероїди або кортикотропін (див. наступний підрозділ).

Цей лікарський засіб слід вводити з особливою обережністю, якщо Ви похилого віку, оскільки Ви можете приймати інші ліки (див. наступний підрозділ), або у Вас можуть бути порушені функції нирок чи серця, або інші захворювання, що можуть впливати на рівень калію в крові.

Якщо введення триває довго, може виникнути екстравазація (вихід розчину з вени в навколишні тканини) або тромбофлебіт (запалення вени, пов’язане з утворенням згортків).

Будьте особливо обережні при застосуванні Хлориду калію Кабі 0,04 мекв/мл у глюкозі 3,3% та хлориду натрію 0,3% розчин для інфузій:

• Якщо Ви перебуваєте в критичному стані, маєте біль, післяопераційний стрес, інфекції, опіки або захворювання центральної нервової системи.
• Якщо Ви маєте будь-яке захворювання серця, печінки або нирок і отримуєте ліки, що підвищують дію вазопресину (гормону, що регулює затримку води в організмі), оскільки це може збільшити ризик розвитку низького рівня натрію в крові (гіпонатріємії) у стаціонарних умовах. (див. розділ «Застосування Хлориду калію Кабі 0,04 мекв/мл у глюкозі 3,3% та хлориду натрію 0,3% розчин для інфузій з іншими лікарськими засобами»).

Усіх пацієнтів необхідно уважно спостерігати. У випадках, коли нормальна регуляція водного балансу крові порушується через підвищення секреції вазопресину, також відомого як антидіуретичний гормон (АДГ), введення рідин з низькою концентрацією хлориду натрію (гіпотонічні розчини) може призвести до низького рівня натрію в крові (гіпонатріємія). Це може спричинити головний біль, нудоту, судоми, летаргію, кому, набряк мозку (церебральний набряк) та смерть; тому ці симптоми (гостра симптоматична гіпонатріємічна енцефалопатія) вважаються медичною екстреною ситуацією. (Див. розділ 4. Можливі побічні ефекти).

Діти, жінки репродуктивного віку та пацієнти з захворюваннями мозку, такі як менінгіт, крововилив у мозок, контузія мозку та набряк мозку, мають особливо високий ризик розвитку тяжкого та потенційно смертельного набряку мозку через гостру гіпонатріємію.

Застосування Хлориду калію Кабі 0,04 мекв/мл у глюкозі 3,3% та хлориду натрію 0,3% розчин для інфузій з іншими лікарськими засобами

Повідомте своєму лікареві або фармацевту, якщо Ви приймаєте, нещодавно приймали або можливо повинні приймати інші ліки. Особливо важливо повідомити лікареві, якщо Ви приймаєте:

• Ліки, які можуть збільшити рівень калію в крові через синергічний ефект, особливо якщо нирки працюють неналежним чином:

  • Діуретики, що зберігають калій (амілорид, тріамтерен, спіронолактон, еплеренон)
  • Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (ІАПФ) (наприклад, каптоприл, еналаприл, лізиноприл)
  • Блокатори рецепторів ангіотензину ІІ (кандесартан, телмісартан, епросартан, ірбесартан, лозартан, валсартан)
  • Ліки, що містять калій, наприклад, калієві солі пеніциліну
  • Нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ) (диклофенак, індометацин, піроксикам, мефенамова кислота, целекоксиб)
  • Гепарин
  • Пентамідин, тріметроприм
  • Циклоспорин, такролімус
  • β-адреноблокатори (пропранолол, надолол, атенолол)
  • Сукцилхолін (суксаметоній)

• Ліки, які можуть знижувати рівень калію в крові, що може вимагати підвищення дози калію:

  • Кортикостероїди
  • Діуретики (петльові, тіазидні та споріднені, осмотичні, інгібітори карбонічної ангідрази)
  • Високі дози пеніцилінів
  • Аміноглікозиди
  • Цисплатин
  • Фоскарнет
  • Амфотерцин В
  • Теофілін
  • Інсулін
  • Фолієва кислота та вітамін В12
  • Агоністи β2-адренорецепторів

• Дигіталісові глікозиди (дигоксин та метилдигоксин) (високий рівень калію може зменшити їх дію, а раптове зниження рівня калію може спричинити інтоксикацію дигіталісами)

• Протиаритмічні засоби (наприклад, хінідин, гідрохінідин, прокаїнамід) (високий рівень калію посилює їх дію, а низький — зменшує ефективність)

• Карбонат літію (натрій може прискорювати ниркову екскрецію літію, що призводить до зниження його терапевтичної дії)

• Кортикостероїди з мінералокортикоїдною активністю (наприклад, флудрокортизон) або АКТГ (кортикотропін) (ці ліки сприяють затримці води та натрію)

• Кортикостероїди з глюкокортикоїдною активністю (наприклад, гідрокортизон) (ці ліки можуть спричинити надмірно високий рівень глюкози в крові)

• Інсулін та пероральні цукрознижувальні засоби (бігуаніди, сульфонілсечовини) (наявність глюкози може зменшити їх ефект)

• Ліки, що сприяють посиленню дії вазопресину (див. розділ «Попередження та застереження»), наприклад:

  • Ліки, що стимулюють вивільнення вазопресину (наприклад, антипсихотики, наркотичні засоби)
  • Ліки, що посилюють дію вазопресину (наприклад, нестероїдні протизапальні засоби)
  • Ліки, що діють як вазопресин — так звані аналоги вазопресину

Інші ліки, що підвищують ризик гіпонатріємії, зокрема діуретики загалом та протисудорожні засоби.

Вагітність, годування груддю та фертильність

Якщо Ви вагітні або годуєте грудьми, вважаєте, що можете бути вагітні, або плануєте вагітність, проконсультуйтесь із лікарем або фармацевтом перед застосуванням цього лікарського засобу.

Безпека застосування цього препарату під час вагітності та годування груддю не встановлена. Тому його слід застосовувати лише тоді, коли корисний ефект чітко переважує можливі ризики для плоду або немовляти.

Цей лікарський засіб слід застосовувати з особливою обережністю у вагітних жінок під час пологів, особливо якщо він вводиться в поєднанні з окситоцином (гормоном, який може застосовуватися для стимуляції пологів та контролю кровотечі), через ризик розвитку гіпонатріємії.

Введення матері великих об’ємів розчинів, що містять глюкозу, під час пологів, особливо при ускладнених пологах, може спричинити гіперглікемію, гіперінсулінемію (високий рівень інсуліну в крові) та ацидоз у плоду, що може бути шкідливим для новонародженого.

Оскільки цей лікарський засіб містить хлорид натрію, слід дотримуватися особливої обережності при прееклампсії під час вагітності.

Якщо Ви вагітні або годуєте грудьми, лікар повинен постійно контролювати Ваше серце та рівень калію в крові, оскільки при їх порушенні можуть виникнути серйозні порушення серцевої діяльності як для матері, так і для плоду або новонародженого.

Керування транспортними засобами та робота з механізмами

Не має значення.

3. Як застосовувати Хлорид калію Кабі 0,04 мекв/мл у глюкозі 3,3% та хлориді натрію 0,3% розчин для інфузій

Цей лікарський засіб буде введено вам лікарем або іншим медичним працівником крапельно (у вену).

Дозу, яку ви повинні отримати, визначить лікар, враховуючи тяжкість гіпокаліємії, ваш вік, вагу та стан здоров’я (особливо, якщо у вас є захворювання серця або нирок), а також тривалість необхідного лікування.

Рекомендована максимальна добова доза калію становить 2–3 мекв/кг/добу. У дорослих доза калію не повинна перевищувати 200 мекв на добу. Рекомендована доза для підтримки фізіологічних потреб — 40–80 мекв на добу.

Кількість рідини, яку ви повинні отримати, також визначить лікар. Проте загалом вам не слід вводити більше ніж 40 мл/кг/добу (максимум 3000 мл на добу).

Кількість глюкози, введеної разом із розчином, не повинна перевищувати 4–5 мг/кг/хв.

Якщо ваші нирки працюють погано, вам слід призначити меншу дозу.

Зазвичай, швидкість інфузії ніколи не повинна перевищувати 20 мекв калію на годину при введенні через периферичну вену.

Застосування у дітей та підлітків

У дітей доза калію не повинна перевищувати 3 мекв/кг/добу, а добові потреби в калії для підтримки становлять 2–2,5 мекв/кг.

Рекомендована добова доза рідини для цих пацієнтів така:

• при вазі менше 10 кг: 100 мл/кг
• при вазі від 10 до 20 кг: 1000 мл + 50 мл/кг на кожну кілограм ваги понад 10 кг
• при вазі понад 20 кг: 1500 мл + 20 мл/кг на кожну кілограм ваги понад 20 кг

Пероральне введення добавок калію або споживання продуктів, що містять багато калію, має замінити внутрішньовенне введення цього лікарського засобу якнайшвидше.

Якщо ви ввели більше Хлориду калію Кабі 0,04 мекв/мл у глюкозі 3,3% та хлориді натрію 0,3% розчин для інфузій, ніж потрібно

Надмірне введення розчинів калію може призвести до гіперкаліємії, що може бути потенційно смертельним, особливо якщо ваші нирки працюють погано. У разі передозування можуть також виникнути порушення водно-сольового балансу, зміни в електролітах сироватки крові, набряки та порушення кровообігу та роботи серця (див. симптоми в розділі 4. Можливі побічні ефекти).

У разі гіперкаліємії лікар повинен припинити введення препарату та вжити найбільш доцільних заходів для зниження рівня калію в крові.

У разі передозування або випадкового прийому зверніться до лікаря або фармацевта або зателефонуйте у Центр токсикологічної інформації за телефоном: 91 562 04 20.

4. Можливі побічні ефекти

Як і всі лікарські засоби, цей препарат може викликати побічні ефекти, хоча не всі люди їх відчувають.

Після введення цього лікарського засобу може виникнути гіпергідратація (затримка рідини), гіперглікемія, гіперхлоремічний ацидоз (підвищений вміст хлоридів у крові) та гіперкаліємія, особливо якщо розчин вводиться надто швидко або в надмірній кількості, або якщо нирки працюють неадекватно. Симптоми гіперкаліємії впливають переважно на нерви, м’язи та серце, і включають свербіж або оніміння кінцівок, м’язову слабкість, параліч із в’ялістю м’язів, дихальну недостатність, кишковий параліч, розгубленість, втрату рефлексів, апатію, холодну шкіру, блідість (сірий відтінок шкіри), слабкість і важкість у ногах, гіпотензію (низький кров’яний тиск), зміни на електрокардіограмі, порушення серцевого ритму, серцеву блокаду та зупинку серця. Дуже важливо, щоб ваш лікар контролював ваше серце, щоб оцінити тяжкість можливої гіперкаліємії.

Також можуть виникнути побічні ефекти, пов’язані з внутрішньовенним введенням. Ці ефекти включають лихоманку, інфекцію в місці ін’єкції, місцевий біль, венозну іритацію, венозну тромбозу (утворення згустку), набряк, ущільнення або звуження вени, екстравазацію та некроз (відмирання тканини).

Наступні побічні ефекти можуть виникати у деяких людей:

• Підвищений рівень калію і/або глюкози в крові, затримка рідини, гіперхлоремічний ацидоз
• Розгубленість, апатія
• М’язова слабкість, свербіж або оніміння кінцівок, втрата свідомого руху м’язів (параліч), втрата рефлексів, відчуття слабкості та важкості
• Серйозна або повна слабкість дихальних м’язів
• Закупорка кишечника через відсутність руху кишкових м’язів
• Порушення серцевого ритму, серцева блокада, зупинка серця
• Інфекція в місці ін’єкції
• Лихоманка
• Набряк, ущільнення або звуження вени, через яку вводиться препарат, тромбоз вени, холодна шкіра, блідість (сірий відтінок шкіри), гіпотензія
• Біль, іритація, екстравазація та некроз у місці ін’єкції
• Зміни на електрокардіограмі

Головний біль, нудота, судоми, сонливість. Це може бути спричинено низьким рівнем натрію в крові. Коли рівень натрію в крові значно знижується, вода проникає в клітини мозку, що призводить до їх набряку. Це може спричинити підвищення внутрішньочерепного тиску та гіпонатріємічну енцефалопатію.

Повідомлення про побічні ефекти

Якщо ви відчуваєте будь-які побічні ефекти, зверніться до свого лікаря або фармацевта, навіть якщо це можливі побічні ефекти, які не зазначені в цій інструкції. Ви також можете повідомити про них безпосередньо через Систему фармаконагляду за лікарськими засобами для людського застосування в Іспанії: https://www.notificaram.es. Повідомляючи про побічні ефекти, ви допомагаєте забезпечити більш повну інформацію щодо безпеки цього лікарського засобу.

5. Зберігання Хлориду калію Кабі 0,04 мекв/мл у глюкозі 3,3% та хлориду натрію 0,3% розчин для інфузій

Зберігати цей лікарський засіб у недоступному для дітей місці та подалік від їхнього погляду.

Не застосовувати цей лікарський засіб після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці після надпису «CAD». Термін придатності закінчується останнього дня зазначеного місяця.

Зберігати при температурі нижче 30 °C.

Після відкриття упаковки розчин слід використати негайно.

Цей лікарський засіб призначений для одноразового застосування. Неиспользований розчин слід утилізувати.

Не застосовувати цей лікарський засіб, якщо ви помітили, що розчин не є прозорим або містить частинки, або якщо упаковка пошкоджена.

Лікарські засоби не слід викидати в каналізацію або разом із побутовими відходами. Запитайте у свого фармацевта, як правильно утилізувати упаковку та лікарські засоби, які більше не потрібні. Це допоможе захистити навколишнє середовище.

6. Вміст упаковки та додаткова інформація

Склад Хлориду калію Кабі 0,04 мекв/мл у глюкозі 3,3% та хлориді натрію 0,3% розчин для інфузій

• Діючими речовинами є хлорид калію, глюкоза та хлорид натрію. У кожних 100 мл цього лікарського засобу міститься 0,3 г хлориду калію, 3,3 г глюкози (у вигляді моногідрату) та 0,33 г хлориду натрію.
• Інші компоненти (допоміжні речовини) — кислота хлористоводнева та гідроксид натрію (для регулювання рН) та вода для ін'єкційних засобів.

Зовнішній вигляд продукту та вміст упаковки

Хлорид калію Кабі 0,04 мекв/мл у глюкозі 3,3% та хлориді натрію 0,3% розчин для інфузій — це прозорий безбарвний розчин.

Цей лікарський засіб доступний у пляшках з поліетилену (Kabipac). Упаковки містять 10 пляшок по 500 мл або 10 пляшок по 1000 мл.

Може бути доступним лише певний асортимент розмірів упаковки.

Власник дозволу на реалізацію та виробник

Власник дозволу на реалізацію

Fresenius Kabi España, S.A.U.

Marina 16-18,

08005 Барселона

Іспанія

Виробник

Labesfal – Laboratórios Almiro, S.A.

Zona Industrial do Lagedo

3465-157 Сантьяго-де-Бестейрос

Португалія

Дата останнього перегляду цієї інструкції: Березень 2018 р.

Детальна та актуальна інформація щодо цього лікарського засобу доступна на веб-сайті Іспанського агентства з лікарських засобів та медичних виробів (AEMPS) http://www.aemps.gob.es/

Ця інформація призначена виключно для медичних працівників:

Хлорид калію Кабі 0,04 мекв/мл у глюкозі 3,3% та хлориді натрію 0,3% розчин для інфузій — це готовий до застосування розчин, який слід вводити повільно внутрішньовенно.

Теоретична осмолярність розчину становить 376 мОсм/л.

З огляду на концентрацію калію в розчині (40 мекв/л), цей лікарський засіб можна вводити через периферичну вену. При застосуванні центрального венозного доступу рекомендується використовувати стегнову вену та уникати внутрішньої яремної та підключної вен.

Загалом не рекомендується перевищувати концентрацію 40 мекв/л при введенні через периферичну вену.

Дозування:

Доза та тривалість лікування мають визначатися індивідуально для кожного пацієнта залежно від тяжкості гіпокаліємії, віку, маси тіла та загального стану, особливо при наявності серцевої або ниркової недостатності.

Дозу та швидкість введення необхідно встановлювати на підставі електрокардіографічного моніторингу та визначення рівня калію в плазмі крові.

У дорослих рекомендована максимальна добова доза калію становить 2–3 мекв/кг/добу, але не більше 200 мекв/добу. У терапії підтримки рекомендована доза — 40–80 мекв/добу.

Обсяг вводимої рідини слід розраховувати для кожного пацієнта окремо залежно від потреб у відновленні або підтриманні водно-електролітного балансу. Проте загалом не слід вводити більше ніж 40 мл/кг/добу (максимум 3000 мл на добу).

Кількість глюкози, введеної з розчином, не повинна перевищувати 4–5 мг/кг/хв.

У дітей доза калію не повинна перевищувати 3 мекв/кг/добу, а добові потреби підтримки становлять 2–2,5 мекв/кг.

Рекомендований добовий обсяг рідини для цих пацієнтів такий:

• при масі тіла < 10 кг: 100 мл/кг
• при масі тіла від 10 до 20 кг: 1000 мл + 50 мл/кг на кожен кілограм понад 10 кг
• при масі тіла > 20 кг: 1500 мл + 20 мл/кг на кожен кілограм понад 20 кг

Пацієнтам із нирковою недостатністю слід призначати нижчі дози через ризик розвитку гіперкаліємії.

Вважається безпечним введення калію внутрішньовенно зі швидкістю 10 мекв/год. Якщо швидкість введення перевищує 10 мекв/год, необхідно тісно спостерігати за пацієнтом, проводячи ЕКГ та періодичне визначення концентрації калію в плазмі крові. Загалом швидкість інфузії через периферичну вену ніколи не повинна перевищувати 20 мекв/год. Через центральну вену можна досягати більш високих швидкостей введення.

Загальні рекомендації щодо введення внутрішньовенних розчинів калію:

Заходи щодо приготування та маніпулювання:

Вміст кожної упаковки призначений виключно для одноразового використання. Неиспользованное содержимое должно быть утилизировано.

Розчин має бути прозорим і не містити частинок. Не вводити, якщо ця умова не виконується.

При введенні розчину, а також при додаванні до нього лікарських засобів, якщо це необхідно, слід дотримуватися асептичної техніки.

Як і у разі всіх парентеральних розчинів, перед додаванням лікарських засобів до розчину або їх одночасним введенням із іншими препаратами слід переконатися, що не існує несумісності доданих препаратів із розчином або упаковкою. Також слід ознайомитися з інструкцією з медичного застосування доданого препарату.

Користувач несе відповідальність за оцінку несумісності доданого лікарського засобу з Хлоридом калію Кабі 0,04 мекв/мл у глюкозі 3,3% та хлоридом натрію 0,3% розчин для інфузій, зокрема за наявністю можливих змін кольору та/або утворення осаду, нерозчинних комплексів або кристалів.

Перед введенням суміші слід перевірити стабільність та осмолярність кінцевого розчину.

Якщо до цієї формули додаються сумісні ліки, розчин слід вводити негайно, якщо тільки розведення не було проведено в умовах контрольованої та валідованої асептики.

Несумісності:

Не виявлено досліджень, що описують несумісність, пов’язану з цим лікарським засобом, але відомі несумісності активних речовин розчину.

Хлорид калію у внутрішньовенних сумішах несумісний з натрієвою сіллю амоксициліну, амфотерицином В, гідрохлоридом добутаміну та натрієвою сіллю пенициліну G. Також не рекомендується введення «у режимі Y» таких препаратів, як азитроміцин, гідрохлорид прометазину, діазепам, натрієва фенітоїн, натрієвий сукцинат метилпреднізолону або ерготаміну тартрат, коли одночасно вводяться суміші калію.

Відомо, що глюкозосольовий розчин із вмістом глюкози 3,3% та хлориду натрію 0,3% несумісний з мітоміцином через низький рівень pH цього розчину. Також повідомлялося про ознаки несумісності різних глюкозосольових розчинів із натрієвою фенітоїном, натрієвою гепарином, галоперидолу лактатом, натрієвою сіллю іміпенем-циластатину та меропенемом. Проте деякі з цих препаратів можуть бути сумісними з глюкозосольовими розчинами залежно від таких факторів, як концентрація препарату в розчині (наприклад, натрієва гепарин) або час між розчиненням і введенням розчину (наприклад, натрієва сіль іміпенем-циластатину та меропенем).

Крім того, описано ознаки несумісності, коли деякі ліки розчиняють у розчинах, що містять глюкозу, зокрема: натрієва сіль амоксициліну/клавуланова кислота, натрієва ампіциліну, інтерферон альфа-2b та гідрохлорид прокаїнаміду. Проте слід зазначити, що деякі з цих препаратів, наприклад, натрієва сіль амоксициліну/клавуланова кислота, можуть вводитися безпосередньо в місце інфузії під час введення цих розчинів для інфузій.

Також описано ознаки несумісності, коли деякі ліки розчиняють у розчинах, що містять хлорид. Серед них — амсакрин та триметрексату глюкуронат.

Надзвичайна терапія при гіперкаліємії:

Лікування гіперкаліємії залежить від її тяжкості. Існують різні схеми лікування, які включають введення кальцію для протидії кардіотоксичному впливу гіперкаліємії, застосування інсуліну та глюкози або натрію бікарбонату для сприяння переходу калію з позаклітинного простору всередину клітин, а також застосування діуретиків, катіонних обмінних смол або діалізу для підвищення екскреції калію:

• При наявності кардіальних проявів: внутрішньовенне введення солей кальцію (10–20 мл 10% розчину глюконату кальцію). У деяких випадках може знадобитися повторне введення.

• Для швидкого зниження рівня калію в плазмі: внутрішньовенне введення інсуліну та глюкози (наприклад, 5–15 одиниць інсуліну разом з 50 мл 50% розчину глюкози). Альтернативно або додатково, у пацієнтів із ацидозом, може вводитися натрію бікарбонат внутрішньовенно (40–160 мекв, введених протягом 5 хвилин).

• Для виведення надлишку калію з організму: застосування діуретиків, особливо петльових діуретиків (фуроземід), катіонних обмінних смол (полістиренсульфонат натрію або кальцію) ректально або перорально, або гемодіалізу та перитонеального діалізу у важких випадках ниркової недостатності та гіперкатаболізму.

Швидке зниження рівня калію в плазмі у пацієнтів, які отримують дигіталісові препарати, може спричинити кардіотоксичність, пов’язану з дигіталісом.

Профілактичні заходи для запобігання тромбофлебіту:

При тривалому введенні може виникнути екстравазація або тромбофлебіт. Для запобігання тромбофлебіту рекомендується змінювати місце введення катетера кожні 24–48 годин.

Загальна рекомендація

Може знадобитися контроль водного балансу, рівня глюкози в сироватці, натрію в сироватці та інших електролітів до та під час введення, особливо у пацієнтів із підвищеною неосмотичною секрецією вазопресину (синдром неадекватної секреції антидіуретичного гормону, СНСАДГ) та у пацієнтів, які отримують супутні ліки з агоністами вазопресину через ризик гіпонатріємії.

Особливо важливо контролювати рівень натрію в сироватці при застосуванні препаратів із нижчою концентрацією натрію порівняно з концентрацією натрію в сироватці. Після інфузії Хлориду калію Кабі 0,04 мекв/мл у глюкозі 3,3% та хлориді натрію 0,3% розчин для інфузій відбувається швидкий та активний транспорт глюкози в клітини організму. Цей стан створює ефект, який можна розглядати як надходження вільної води, і може призвести до тяжкої гіпонатріємії.