Хлорид калію Кабі 0,02 мек/мл у глюкозі 3,3% та хлориді натрію 0,3% розчин для інфузій

Анотація: Інформація для пацієнта

Вступ

Анотація: Інформація для пацієнта

Хлорид калію Кабі 0,02 мек/мл у глюкозі 3,3% та хлориді натрію 0,3% розчин для інфузій

Хлорид калію, глюкоза, хлорид натрію

Уважно прочитайте всю анотацію, перш ніж розпочати застосування цього лікарського засобу, оскільки вона містить важливу для вас інформацію.

• Зберігайте цю анотацію, оскільки можливо, знадобиться ще раз її прочитати.
• Якщо у вас виникнуть запитання, зверніться до лікаря або провізора.
• Якщо виникнуть побічні ефекти, зверніться до лікаря або провізора, навіть якщо це ефекти, які не зазначені в цій анотації. Див. розділ 4.

Зміст анотації

1. Що таке Хлорид калію Кабі 0,02 мек/мл у глюкозі 3,3% та хлориді натрію 0,3% розчин для інфузій і для чого його застосовують.
2. Що потрібно знати перед початком застосування Хлориду калію Кабі 0,02 мек/мл у глюкозі 3,3% та хлориді натрію 0,3% розчин для інфузій.
3. Як застосовувати Хлорид калію Кабі 0,02 мек/мл у глюкозі 3,3% та хлориді натрію 0,3% розчин для інфузій.
4. Можливі побічні ефекти.
5. Зберігання Хлориду калію Кабі 0,02 мек/мл у глюкозі 3,3% та хлориді натрію 0,3% розчин для інфузій.
6. Вміст упаковки та додаткова інформація.

1. Що таке Хлорид калію Кабі 0,02 мек/мл у глюкозі 3,3% та хлориді натрію 0,3% розчин для інфузій і для чого він призначається

Цей лікарський засіб містить такі діючі речовини: хлорид калію, глюкозу (у вигляді моногідрату) та хлорид натрію. Цей лікарський засіб є розчином для інфузій і вводиться внутрішньовенно за допомогою тонкого катетера.

Цей лікарський засіб належить до групи лікарських засобів, що називаються внутрішньовенні розчини, які впливають на електролітний баланс — електроліти з вуглеводами (використовуються для підтримання рідинного середовища організму в правильній рівновазі).

Цей лікарський засіб призначається для профілактики або лікування дефіциту калію (електроліту) в організмі, коли необхідне введення води, електролітів та вуглеводів, оскільки дієта або пероральний прийом ліків є недостатніми.

2. Що вам потрібно знати перед початком застосування Хлориду калію Кабі 0,02 мек/мл у глюкозі 3,3% та хлориді натрію 0,3% розчину для інфузій

Не застосовуйте Хлорид калію Кабі 0,02 мек/мл у глюкозі 3,3% та хлориді натрію 0,3% розчин для інфузій

• якщо ви маєте алергію на хлорид калію, глюкозу або хлорид натрію або на будь-який інший компонент цього лікарського засобу (перераховані в розділі 6)
• якщо рівень калію у вашій крові підвищений (гіперкаліємія)
• якщо у вас важке захворювання нирок із олігурією (знижена видільна функція сечі), анурією (відсутність утворення сечі) або азотемією (наявність надлишку азотистих шлаків у крові через ниркову недостатність)
• якщо рівень хлоридів у вашій крові підвищений (гіперхлоремія)
• якщо рівень натрію у вашій крові підвищений (гіпернатріємія)
• якщо у вас стан гіпергідратації (надлишок води в організмі)
• якщо у вас стан гіперглікемії (високий рівень глюкози в крові), наприклад, при гіперосмолярному комі, декомпенсованому цукровому діабеті або інших формах непереносимості глюкози, зокрема, в умовах метаболічного стресу
• якщо у вас тубулярний ацидоз нирок (порушення функції нирок)
• якщо у вас гострий ішемічний інсульт (раптове втрати функції мозку через блокування кровотоку)
• протягом перших 24 годин після черепно-мозкової травми.

Попередження та застереження

Проконсультуйтеся з лікарем або медсестрою перед початком застосування Хлориду калію Кабі 0,02 мек/мл у глюкозі 3,3% та хлориді натрію 0,3% розчину для інфузій.

Введення калію завжди має проводитися під суворим медичним контролем. Під час введення цього лікарського засобу, щоб вчасно виявити ознаки надлишку калію в крові (гіперкаліємію), лікар буде контролювати ваше серце за допомогою електрокардіограми та регулярно проводити аналізи крові для визначення рівня калію в крові, особливо:

• якщо у вас захворювання серця або нирок, або інші стани, що сприяють розвитку гіперкаліємії
• якщо ви приймаєте інші ліки, які можуть підвищувати рівень калію в крові (див. наступний підрозділ).

Лікар повинен особливо обережно ставитися до вас, якщо ви отримуєте серцеві глікозиди, особливо при припиненні введення калію, оскільки раптове зниження рівня калію може спричинити токсичність серцевих глікозидів. У таких випадках лікування калієм не повинно припинятися різко.

Розчин калію можна вводити тільки при належному діурезі. Якщо цього немає, вам може бути призначено розчин, що не містить калію.

Лікар буде регулярно проводити клінічні та лабораторні дослідження для контролю змін у водно-електролітному балансі, кислотно-лужному стані, рівнях електролітів та глюкози в крові.

Якщо ви перебуваєте в стані екстреної допомоги і рівень калію в крові дуже низький або ви приймаєте серцеві глікозиди, не рекомендується введення розчинів глюкози, оскільки наявність глюкози може завадити швидкому підвищенню рівня калію.

Якщо у вас епізоди внутрішньочерепної гіпертензії, лікар буде уважно контролювати рівень глюкози в крові.

Оскільки цей лікарський засіб містить глюкозу, його слід вводити з обережністю при дефіциті вітаміну В1 або цукровому діабеті. Лікар може призначити вам цей засіб, якщо попередньо було розпочато відповідне лікування.

Оскільки цей лікарський засіб містить натрій, його слід вводити з обережністю при гіпертензії, застійній серцевій недостатності, легеневому або периферичному набряку, нирковій недостатності, прееклампсії (розвиток гіпертензії під час вагітності) або інших станах, пов’язаних із затримкою натрію, а також при прийомі кортикостероїдів або кортикотропіну (див. наступний підрозділ).

Цей лікарський засіб слід вводити з особливою обережністю, якщо вам похилий вік, оскільки ви можете приймати інші ліки (див. наступний підрозділ), або у вас можуть бути порушені функції нирок або серця, або інші захворювання, що можуть впливати на рівень калію в крові.

Якщо введення триває довго, може виникнути екстравазація (вихід розчину з вени в навколишні тканини) або тромбофлебіт (запалення вени, пов’язане з утворенням тромбів).

Будьте особливо обережні при застосуванні Хлориду калію Кабі 0,02 мек/мл у глюкозі 3,3% та хлориді натрію 0,3% розчину для інфузій:

• якщо у вас критичні стани, біль, післяопераційний стрес, інфекції, опіки або захворювання центральної нервової системи
• якщо у вас будь-яке захворювання серця, печінки або нирок і ви отримуєте ліки, що підвищують дію вазопресину (гормону, що регулює затримку води в організмі), оскільки це може збільшити ризик розвитку гіпонатріємії (низького рівня натрію в крові) у стаціонарі (див. розділ «Застосування Хлориду калію Кабі 0,02 мек/мл у глюкозі 3,3% та хлориді натрію 0,3% розчину для інфузій разом з іншими ліками»).

Усіх пацієнтів необхідно уважно спостерігати. У випадках, коли нормальна регуляція водного балансу крові порушується через підвищення секреції вазопресину, відомого також як антидіуретичний гормон (АДГ), інфузія розчинів із низькою концентрацією натрію хлориду (гіпотонічні розчини) може призвести до низького рівня натрію в крові (гіпонатріємія). Це може спричинити головний біль, нудоту, судоми, летаргію, кому, набряк мозку (церебральний набряк) та смерть; тому ці симптоми (гостра симптоматична гіпонатріємічна енцефалопатія) вважаються медичною екстреною ситуацією (див. розділ 4. Можливі побічні ефекти).

Діти, жінки репродуктивного віку та пацієнти з захворюваннями мозку, такі як менінгіт, крововилив у мозок, ушкодження мозку та церебральний набряк, мають особливий ризик розвитку важкого та потенційно смертельного набряку мозку, спричиненого гострою гіпонатріємією.

Застосування Хлориду калію Кабі 0,02 мек/мл у глюкозі 3,3% та хлориді натрію 0,3% розчину для інфузій разом з іншими ліками

Повідомте лікареві або фармацевту, якщо ви приймаєте, нещодавно приймали або можете приймати будь-які інші ліки. Особливо важливо повідомити лікареві, якщо ви приймаєте:

• Ліки, що можуть збільшити рівень калію в крові через сумісний ефект, особливо якщо нирки працюють неналежно:

  • Калійзберігаючі діуретики (амілорид, триамтерен, спіронолактон, еплеренон)
  • Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (ІАПФ) (наприклад, каптоприл, еналаприл, лізиноприл)
  • Антагоністи рецепторів ангіотензину ІІ (кандесартан, телмісартан, епросартан, ірбесартан, лозартан, валсартан)
  • Ліки, що містять калій, наприклад, калієві солі пеніциліну
  • Нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ) (диклофенак, індометацин, піроксикам, міфенамінова кислота, целекоксиб)
  • Гепарин
  • Пентамідин, тріметропрім
  • Циклоспорин, такролімус
  • Бета-адреноблокатори (пропранолол, надолол, атенолол)
  • Сукцилхолін (суксаметоній)

• Ліки, що можуть знижувати рівень калію в крові, через що можуть знадобитися вищі дози калію:

  • Кортикостероїди
  • Діуретики (петльові, тіазидні та споріднені, осмотичні, інгібітори карбонатної ангідрази)
  • Високі дози пеніцилінів
  • Аміноглікозиди
  • Цисплатин
  • Фоскарнет
  • Амфотерцин В
  • Теофілін
  • Інсулін
  • Фолієва кислота та вітамін В12
  • Агоністи β2-адренорецепторів

• Серцеві глікозиди (дигоксин та метилдигоксин) (високий рівень калію може зменшити їх дію, а раптове зниження рівня калію може спричинити інтоксикацію серцевими глікозидами)

• Протиаритмічні засоби (наприклад, хінідин, гідрохінідин, прокаїнамід) (високий рівень калію підвищує їх дію, а низький — зменшує ефективність)

• Карбонат літію (натрій може прискорити ниркову екскрецію літію, що призводить до зниження його терапевтичної дії)

• Кортикостероїди з мінералокортикоїдною активністю (наприклад, флудрокортизон) або АКТГ (кортикотропін) (ці ліки сприяють затримці води та натрію)

• Кортикостероїди з глюкокортикоїдною активністю (наприклад, гідрокортизон) (ці ліки можуть спричинити підвищення рівня глюкози в крові)

• Інсулін та пероральні цукрознижувальні засоби (бігуаніди, сульфонілсечовини) (глюкоза може зменшити їх дію)

• Ліки, що спричиняють підвищення дії вазопресину (див. розділ «Попередження та застереження»), наприклад:

  • Ліки, що стимулюють вивільнення вазопресину (наприклад, антидепресанти, наркотики)
  • Ліки, що посилюють дію вазопресину (наприклад, нестероїдні протизапальні засоби)
  • Ліки, що діють як вазопресин (аналоги вазопресину)

Інші ліки, що підвищують ризик гіпонатріємії, зокрема діуретики загалом та протисудорожні засоби.

Вагітність, годування груддю та фертильність

Якщо ви вагітні або годуєте груддю, вважаєте, що можете бути вагітні, або плануєте завагітніти, проконсультуйтеся з лікарем або фармацевтом перед застосуванням цього лікарського засобу.

Безпека застосування цього засобу під час вагітності та годування груддю не встановлена. Тому його слід застосовувати лише тоді, коли користь чітко перевищує можливі ризики для плоду або немовляти.

Цей лікарський засіб слід вводити з особливою обережністю вагітним жінкам під час пологів, особливо якщо він застосовується разом з окситоцином (гормоном, який може застосовуватися для індукування пологів та контролю кровотечі), через ризик гіпонатріємії.

Введення матері великого обсягу розчинів, що містять глюкозу, під час пологів, особливо при ускладнених пологах, може спричинити гіперглікемію, гіперінсулінемію (високий рівень інсуліну в крові) та ацидоз у плоду, що може бути шкідливим для новонародженого.

Оскільки цей лікарський засіб містить натрій хлорид, слід особливо оберігатися при прееклампсії під час вагітності.

Якщо ви вагітні або годуєте груддю, лікар повинен постійно контролювати ваше серце та рівень калію в крові, оскільки при їх порушенні можуть виникнути серйозні порушення роботи серця як для матері, так і для плоду або новонародженого.

Керування транспортними засобами та робота з механізмами

Не має значення.

3. Як застосовувати Хлорид калію Кабі 0,02 мек/мл у глюкозі 3,3% та хлориді натрію 0,3% розчин для інфузій

Цей лікарський засіб буде введено вам лікарем або іншим медичним працівником крапельно (внутрішньовенно).

Дозу вам призначить лікар, враховуючи тяжкість гіпокаліємії, ваш вік, вагу та стан здоров’я (особливо якщо у вас є захворювання серця або нирок), а також тривалість лікування.

Рекомендована максимальна доза калію становить 2–3 мек/кг/добу. У дорослих доза калію не повинна перевищувати 200 мек на добу. Рекомендована доза для підтримки потреб становить 40–80 мек на добу.

Кількість рідини, яку ви повинні отримати, також визначає лікар. Проте загалом вам не повинно вводитися більше ніж 40 мл/кг/добу (максимум 3000 мл на добу).

Кількість глюкози, введеної разом із розчином, не повинна перевищувати 4–5 мг/кг/хв.

Якщо ваші нирки працюють неналежним чином, вам слід вводити меншу дозу.

Зазвичай швидкість інфузії не повинна перевищувати 20 мек калію на годину при введенні через периферичну вену.

Застосування у дітей та підлітків

У дітей доза калію не повинна перевищувати 3 мек/кг/добу, а добові потреби для підтримки становлять 2–2,5 мек/кг.

Рекомендована добова доза рідини для цих пацієнтів така:

• при вазі менше 10 кг: 100 мл/кг
• при вазі від 10 до 20 кг: 1000 мл + 50 мл/кг на кожен кілограм ваги понад 10 кг
• при вазі понад 20 кг: 1500 мл + 20 мл/кг на кожен кілограм ваги понад 20 кг

Як тільки це стане можливим, внутрішньовенне введення цього лікарського засобу слід замінити пероральним прийомом калію або споживанням продуктів, що містять багато калію.

Якщо ви ввели більше Хлориду калію Кабі 0,02 мек/мл у глюкозі 3,3% та хлориді натрію 0,3% розчин для інфузій, ніж потрібно

Надмірне введення розчинів калію може призвести до гіперкаліємії, яка може бути потенційно летальною, особливо якщо ваші нирки працюють неналежним чином. У разі передозування можуть також виникнути порушення водного балансу та електролітного складу сироватки крові, набряки та порушення кровообігу та серцевої діяльності (див. симптоми в розділі 4. Можливі побічні ефекти).

У разі гіперкаліємії ваш лікар повинен припинити введення препарату та вжити найбільш доцільних заходів для зниження рівня калію в крові.

У разі передозування або випадкового прийому зверніться до свого лікаря або фармацевта або зателефонуйте до Токсикологічної інформаційної служби за телефоном: 91 562 04 20.

4. Можливі побічні ефекти

Як і всі лікарські засоби, цей препарат може викликати побічні ефекти, хоча вони не виникають у всіх людей.

Після введення цього лікарського засобу може розвинутися гіпергідратація (затримка рідини), гіперглікемія, гіперхлоремічний ацидоз (підвищений вміст хлоридів у крові) та гіперкаліємія, особливо якщо розчин вводиться надто швидко або в надмірних дозах, або якщо нирки працюють неадекватно. Симптоми гіперкаліємії впливають переважно на нерви, м’язи та серце, і включають свербіж або відчуття поколювання в кінцівках, м’язову слабкість, параліч із в’ялістю м’язів, дихальну недостатність, кишковий параліч, розгубленість, втрату рефлексів, апатію, холодну шкіру, блідість (сіруватий відтінок шкіри), слабкість і важкість у ногах, гіпотензію (низький кров’яний тиск), зміни на електрокардіограмі, порушення серцевого ритму, серцеву блокаду та зупинку серця. Дуже важливо, щоб ваш лікар контролював стан вашого серця для оцінки тяжкості можливої гіперкаліємії.

Також можуть виникати побічні ефекти, пов’язані з внутрішньовенним введенням. До них належать підвищення температури тіла, інфекція в місці ін’єкції, місцевий біль, ураження вени, венозна тромбоза (утворення згустку), запалення, ущільнення або спазм вени, екстравазація та некроз (відмирання тканини).

Наступні побічні ефекти можуть виникати у деяких людей:

• Підвищений рівень калію і/або глюкози в крові, затримка рідини, гіперхлоремічний ацидоз
• Розгубленість, апатія
• М’язова слабкість, свербіж або відчуття поколювання в кінцівках, втрата свідомого руху м’язів (параліч), втрата рефлексів, відчуття слабкості та важкості
• Серйозна або повна слабкість дихальних м’язів
• Закупорка кишечника через відсутність руху кишкових м’язів
• Порушення серцевого ритму, серцева блокада, зупинка серця
• Інфекція в місці ін’єкції
• Підвищення температури тіла
• Запалення, ущільнення або спазм вени, через яку вводиться препарат, венозний тромбоз, холодна шкіра, блідість (сіруватий відтінок шкіри), гіпотензія
• Біль, подразнення, екстравазація та некроз у місці ін’єкції
• Зміни на електрокардіограмі

Головний біль, нудота, судоми, сонливість. Це може бути спричинено низьким рівнем натрію в крові. Коли рівень натрію в крові значно знижується, вода проникає в клітини мозку, викликаючи їх набряк. Це може призвести до підвищення внутрішньочерепного тиску та гіпонатріємічної енцефалопатії.

Повідомлення про побічні ефекти

Якщо у вас виникли будь-які побічні ефекти, зверніться до лікаря або фармацевта, навіть якщо це можливі побічні ефекти, які не зазначені в цій інструкції. Ви також можете повідомити про них безпосередньо через Систему фармаковігілянсу лікарських засобів людського застосування в Іспанії: https://www.notificaram.es. Повідомляючи про побічні ефекти, ви допомагаєте забезпечити більше інформації щодо безпеки цього лікарського засобу.

5. Зберігання Хлориду калію Кабі 0,02 мек/мл у глюкозі 3,3% та хлориду натрію 0,3% розчин для інфузій

Зберігати цей лікарський засіб у недоступному для дітей місці.

Не застосовуйте цей лікарський засіб після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці після напису «CAD». Термін придатності закінчується останнього дня вказаного місяця.

Зберігати при температурі нижче 30 °C. Після відкриття упаковки розчин слід використовувати одразу.

Цей лікарський засіб призначений для одноразового застосування. Слід утилізувати не використаний розчин.

Не застосовуйте цей лікарський засіб, якщо ви помітили, що розчин не прозорий, містить частинки або упаковка пошкоджена.

Лікарські засоби не слід викидати у каналізацію або разом із побутовими відходами. Запитайте у свого аптекаря, як позбутися упаковок і лікарських засобів, які ви більше не потребуєте. Це допоможе зберегти навколишнє середовище.

6. Вміст упаковки та додаткова інформація

Склад Хлориду калію Кабі 0,02 мек/мл у глюкозі 3,3% та хлориді натрію 0,3% розчин для інфузій

• Діючими речовинами є калію хлорид, глюкоза та натрію хлорид. У кожних 100 мл цього лікарського засобу міститься 0,15 г калію хлориду, 3,3 г глюкози (у вигляді моногідрату) та 0,33 г натрію хлориду.
• Інші компоненти (наповнювачі) — хлоридна кислота та натрію гідроксид (для регулювання рН) та вода для ін'єкційних засобів.

Зовнішній вигляд продукту та вміст упаковки

Хлорид калію Кабі 0,02 мек/мл у глюкозі 3,3% та хлориді натрію 0,3% розчин для інфузій — це прозорий безбарвний розчин.

Цей лікарський засіб доступний у флаконах з поліетилену (Kabipac). Упаковки містять 10 флаконів по 500 мл або 10 флаконів по 1000 мл.

Можливо, доступні лише окремі розміри упаковок.

Власник дозволу на введення в обіг та виробник

Власник дозволу на введення в обіг

Fresenius Kabi España, S.A.U.

Marina 16-18,

08005 Барселона

Іспанія

Виробник

Labesfal – Laboratórios Almiro, S.A.

Zona Industrial do Lagedo

3465-157 Santiago de Besteiros

Португалія

Дата останнього перегляду цієї інструкції: Березень 2018

Детальна та актуальна інформація щодо цього лікарського засобу доступна на веб-сайті Іспанського агентства з лікарських засобів та медичних виробів (AEMPS) http://www.aemps.gob.es/

Ця інформація призначена виключно для медичних працівників:

Хлорид калію Кабі 0,02 мек/мл у глюкозі 3,3% та хлориді натрію 0,3% розчин для інфузій — це готовий до застосування розчин, який слід вводити повільною інфузією.

Теоретична осмолярність розчину становить 336 мОсм/л.

З огляду на концентрацію калію в розчині (20 мек/л), цей лікарський засіб можна вводити через периферичну вену. При використанні центрального венозного доступу рекомендується застосовувати стегнову вену та уникати яремної та підключової вен.

Загалом рекомендується не перевищувати концентрацію 40 мек/л при введенні через периферичну вену.

Дозування:

Доза та тривалість лікування мають визначатися індивідуально для кожного пацієнта залежно від тяжкості гіпокаліємії, віку, маси тіла та стану здоров’я, особливо при серцевій або нирковій недостатності.

Дозу та швидкість введення слід визначати під контролем електрокардіографії та визначенням рівня калію в плазмі крові.

У дорослих рекомендована максимальна добова доза калію становить 2–3 мек/кг/добу, не перевищуючи 200 мек/добу; для підтримувальної терапії рекомендована доза — 40–80 мек/добу.

Обсяг введеного розчину слід розраховувати для кожного пацієнта залежно від потреб у поповненні або підтримці рідини. Проте загалом не слід вводити більше ніж 40 мл/кг/добу (макс. 3000 мл на добу).

Кількість глюкози, введеної з розчином, не повинна перевищувати 4–5 мг/кг/хв.

У дітей доза калію не повинна перевищувати 3 мек/кг/добу, а добові потреби в підтримці становлять 2–2,5 мек/кг.

Рекомендована добова доза рідини для цих пацієнтів наступна:

• < 10 кг ваги: 100 мл/кг
• між 10 та 20 кг ваги: 1000 мл + 50 мл/кг понад 10 кг

• 20 кг ваги: 1500 мл + 20 мл/кг понад 20 кг

Пацієнтам із нирковою недостатністю слід призначати нижчі дози через ризик розвитку гіперкаліємії.

Введення внутрішньовенного калію зі швидкістю 10 мек/год вважається безпечним. Коли швидкість введення перевищує 10 мек/год, необхідно тісно спостерігати за пацієнтом за допомогою ЕКГ та періодичних визначень концентрації калію в плазмі крові. Загалом швидкість інфузії через периферичну вену ніколи не повинна перевищувати 20 мек/год. Через центральну вену можна досягти вищих швидкостей введення.

Загальні рекомендації щодо введення внутрішньовенних розчинів калію:

Заходи щодо приготування та маніпулювання:

Вміст кожної упаковки призначений виключно для одноразового використання. Невикористаний вміст підлягає утилізації.

Розчин має бути прозорим і не містити частинок. У разі відхилення від цих параметрів розчин вводити заборонено.

Під час введення розчину, а також під час додавання до нього лікарських засобів (за наявності необхідності) слід дотримуватися асептичної техніки.

Як і у разі з усіма парентеральними розчинами, перед додаванням лікарських засобів до розчину або одночасним введенням інших ліків слід переконатися, що не існує непереносимості між доданими ліками та розчином або упаковкою. Також слід ознайомитися з інструкцією до доданого лікарського засобу.

Користувач несе відповідальність за оцінку можливої несумісності доданого лікарського засобу з Хлоридом калію Кабі 0,02 мек/мл у глюкозі 3,3% та хлориді натрію 0,3% розчин для інфузій, зокрема за наявністю можливих змін кольору та/або утворення осаду, нерозчинних комплексів або кристалів.

Перед введенням суміші слід перевірити стабільність та осмолярність кінцевого розчину.

Якщо до цієї композиції додаються сумісні ліки, розчин слід вводити негайно, якщо розведення не було проведено в умовах контрольованої та валідованої асептики.

Несумісність:

Досліджень, що описують несумісність, пов’язану з цим лікарським засобом, не виявлено, однак існують дані щодо несумісності активних речовин розчину.

У внутрішньовенних сумішах калію хлорид несумісний з натрієвою солью амоксициліну, амфотерицином В, добутаміном гідрохлоридом та натрієвою солью пеніциліну G. Також не рекомендується введення «по Y» таких ліків, як азитроміцин, прометазину гідрохлорид, діазепам, фенітоїн натрію, метилпреднізолону натрієвий сукцинат або ерготаміну тартрат, під час введення калієвих сумішей.

Відомо, що глюкозо-сольовий розчин із вмістом глюкози 3,3% та натрію хлориду 0,3% несумісний з мітоміцином через низький рівень рН цього розчину. Крім того, описані випадки несумісності різних глюкозо-сольових розчинів з фенітоїном натрію, гепарином натрію, галоперидолу лактатом, іміпенем-циластатином натрію та меропенемом. Проте деякі з цих ліків можуть бути сумісними з глюкозо-сольовими розчинами залежно від різних факторів, таких як концентрація лікувального засобу в розчині (гепарин натрію) або час між розчиненням та введенням розчину (іміпенем-циластатин натрію та меропенем).

Крім того, описані випадки несумісності при розведенні деяких ліків у розчинах, що містять глюкозу, зокрема: амоксицилін натрію/клавуранова кислота, ампіцилін натрію, інтерферон альфа-2b та прокаїнаміду гідрохлорид. Проте слід зазначити, що деякі з цих ліків, наприклад, амоксицилін натрію/клавуранова кислота, можуть вводитися безпосередньо в місце інфузії під час введення цих розчинів для інфузій.

Також описані випадки несумісності при розведенні деяких ліків у розчинах, що містять хлорид, зокрема: амсакрин та триметрексату глюкуронат.

Надзвичайна допомога при гіперкаліємії:

Лікування гіперкаліємії залежить від її тяжкості. Існують різні схеми лікування, які включають введення кальцію для усунення негативного впливу гіперкаліємії на серце, застосування інсуліну та глюкози або натрію бікарбонату для сприяння переходу позаклітинного калію всередину клітин, а також застосування діуретиків, катіонних обмінних смол або діалізу для підвищення екскреції калію:

• При наявності серцевих проявів: внутрішньовенне введення солей кальцію (10–20 мл 10% розчину глюконату кальцію). У деяких випадках може знадобитися повторне введення.
• Для швидкого зниження рівня калію в плазмі: внутрішньовенне введення інсуліну та глюкози (наприклад, 5–15 одиниць інсуліну разом з 50 мл 50% розчину глюкози). Альтернативно або додатково, у пацієнтів із ацидозом, можна вводити натрію бікарбонат внутрішньовенно (40–160 мек вводять протягом 5 хвилин).
• Для виведення надлишку калію з організму: застосування діуретиків, особливо петльових діуретиків (фуроземід), катіонних обмінних смол (натрію або кальцію полістиролсульфонат) ректально або перорально, або гемодіалізу чи перитонеального діалізу у важких випадках ниркової недостатності та гіперкатаболізму.

Швидке зниження рівня калію в плазмі у пацієнтів, які отримують наперстянкові глікозиди, може спричинити кардіотоксичність від наперстянкових.

Заходи профілактики тромбофлебіту:

При тривалому введенні може виникнути екстравазація або тромбофлебіт. Для запобігання тромбофлебіту рекомендується змінювати місце введення катетера кожні 24–48 годин.

Загальна порада

Може знадобитися контроль водного балансу, рівня глюкози в сироватці крові, натрію в сироватці крові та інших електролітів до та під час введення, особливо у пацієнтів із підвищеною неосмотичною секрецією вазопресину (синдром неадекватної секреції антидіуретичного гормону, СНСАДГ) та у пацієнтів, які отримують супутні ліки, що є агоністами вазопресину, через ризик гіпонатріємії.

Контроль рівня натрію в сироватці крові особливо важливий у препаратів із нижчою концентрацією натрію порівняно з концентрацією натрію в сироватці крові. Після інфузії Хлориду калію Кабі 0,02 мек/мл у глюкозі 3,3% та хлориді натрію 0,3% розчин для інфузій відбувається швидкий та активний транспорт глюкози в клітини організму. Цей стан створює ефект, який можна розглядати як надходження вільної води, і може призвести до тяжкої гіпонатріємії.