Фейба 100 МО/мл порошок і розчинник для розчину для інфузій
Іспанія
Зміст
Інструкція: інформація для користувача
Вступ
Інструкція: інформація для користувача
Фейба 100 МО/мл порошок і розчинник для розчину для інфузій
коагулянтний антиінгібіторний комплекс
Уважно прочитайте всю інструкцію перед початком застосування цього лікарського засобу, оскільки вона містить важливу для вас інформацію.
- Зберігайте цю інструкцію, оскільки можливо, знадобиться знову її прочитати.
- Якщо у вас виникнуть запитання, зверніться до лікаря або фармацевта.
- Цей лікарський засіб призначено саме вам, і не слід передавати його іншим людям, навіть якщо вони мають такі самі симптоми, що й ви, оскільки це може їм нашкодити.
- Якщо виникнуть побічні ефекти, зверніться до лікаря або фармацевта, навіть якщо це стосується побічних ефектів, які не зазначені в цій інструкції. Див. розділ 4.
Зміст інструкції
- Що таке Фейба і для чого його застосовують
- Що вам потрібно знати, перш ніж почати застосовувати Фейба
- Як застосовувати Фейба
- Можливі побічні ефекти
- Зберігання Фейба
- Вміст упаковки та додаткова інформація
1. Що таке Фейба і для чого використовується
Фейба — це препарат, виготовлений із плазми людини, який сприяє зупинці кровотечі, навіть коли кількість певних факторів згортання крові знижена або відсутня.
Фейба застосовується для лікування та профілактики кровотеч у пацієнтів із гемофілією А з інгібітором.
Фейба застосовується для лікування кровотеч у пацієнтів із гемофілією В з інгібітором.
Фейба може застосовуватися для лікування та профілактики кровотеч у пацієнтів без гемофілії, але з набутим інгібітором фактора VIII.
Крім того, Фейба використовується для профілактики кровотеч під час хірургічних втручань у пацієнтів із гемофілією А з інгібітором.
Фейба може застосовуватися у всіх вікових групах.
2. Що Вам потрібно знати перед початком застосування Фейба
Повідомте свого лікаря, якщо у Вас є відома алергія.
Повідомте свого лікаря, якщо Ви дотримуєтесь дієти з низьким вмістом натрію.
Не застосовуйте Фейба
Фейба повинен застосовуватися лише в таких випадках, якщо, наприклад, через дуже високий титр інгібіторів не очікується відповідь на лікування відповідним концентратом фактора згортання крові:
-
якщо Ви алергічні (гіперчутливі) до антиінгібіторного згортального комплексу або до будь-якого з інших компонентів цього лікарського засобу (перелічених у розділі 6);
-
якщо існує дисеміноване внутрішньосудинне згортання крові (ДВЗК). (ДВЗК = коагулопатія споживання, потенційно небезпечний стан, при якому відбувається надмірне згортання крові з інтенсивним утворенням тромбів у судинах. Це призводить до споживання факторів згортання по всьому організму).
-
при гострому інфаркті міокарда, тромбозі та/або емболії: Фейба слід застосовувати лише при геморагічних епізодах, які загрожують життю.
Попередження та застереження
Проконсультуйтеся з лікарем перед початком застосування Фейба, оскільки можуть виникнути реакції гіперчутливості, як і при всіх плазмопродуктах, що вводяться внутрішньовенно. Щоб якнайшвидше виявити алергічну реакцію, Вам слід знати, що перші потенційні симптоми реакції гіперчутливості можуть бути такими:
- еритема (покрасніння шкіри);
- висип;
- утворення вузликових висипів на шкірі (крурі);
- свербіж по всьому тілу;
- набряк губ і язика;
- труднощі з диханням/одишка;
- відчуття тиску в грудях;
- загальне погане самопочуття;
- запаморочення;
- падіння артеріального тиску.
Інші симптоми реакцій гіперчутливості до препаратів, отриманих із плазми, включають летаргію та втому.
Якщо Ви помітили будь-який із цих симптомів, негайно припиніть введення та зв’яжіться з лікарем. Описані симптоми можуть свідчити про анафілактичний шок. Серйозні симптоми вимагають раннього невідкладного лікування.
Лікар може повторно застосувати Фейба пацієнтам із підозрою на гіперчутливість до препарату або до одного з його компонентів лише після ретельної оцінки очікуваної користі та ризику повторного введення та/або відсутності відповіді на інше профілактичне лікування або альтернативну терапію.
- Якщо Ви відчуваєте значні зміни артеріального тиску або частоти пульсу, труднощі з диханням, кашель або біль у грудях, негайно припиніть введення та зв’яжіться з лікарем. Лікар розпочне відповідні діагностичні та терапевтичні заходи.
- У пацієнтів із гемофілією з інгібіторами або з набутими інгібіторами до факторів згортання крові. Під час лікування Фейба у цих пацієнтів може збільшитися схильність до кровотечі та водночас підвищитися ризик тромбозу.
Під час лікування Фейба спостерігалися тромботичні та тромбоемболічні ускладнення, включаючи дисеміноване внутрішньосудинне згортання крові (ДВЗК), венозну тромбозу, легеневу емболію, інфаркт міокарда та інсульт. Ймовірно, що одночасне застосування з рекомбінантним фактором VIIa підвищує ризик розвитку тромбоемболічної події. Деякі з цих тромбоемболічних ускладнень виникали під час лікування високими дозами Фейба.
У дослідженні, проведеному іншою компанією для оцінки емікузумабу (лікарського засобу для профілактики кровотеч у пацієнтів із гемофілією А), деяким пацієнтам, у яких виникли кровотечі, застосовували Фейба для їх контролю, і у деяких із цих пацієнтів розвинулася мікроангіопатія тромботична (МАТ). МАТ — це серйозний стан, потенційно небезпечний для життя. При цьому стані може пошкоджуватися судинна стінка та утворюватися тромби в малих кровоносних судинах. У деяких випадках це може призводити до ураження нирок та інших органів. При виникненні кровотеч під час профілактики емікузумабом негайно зв’яжіться зі своїм гематологом або з Центром лікування гемофілії.
При введенні лікарських засобів, отриманих із плазми або людської крові, необхідно вжити певних заходів, щоб запобігти передачі інфекцій пацієнтам. Такі заходи включають ретельний відбір донорів з виключенням тих, хто перебуває в групі ризику носійства інфекційних захворювань, аналіз специфічних маркерів інфекцій у окремих донорських зразках та сумішах плазми, а також включення етапів у процес виробництва для видалення/інактивації вірусів. Незважаючи на це, при застосуванні лікарських засобів, отриманих із людської крові або плазми, можливість передачі інфекційних агентів повністю виключити не можна. Це стосується також нових вірусів або вірусів невідомої природи та інших типів інфекцій.
Вважається, що ці заходи ефективні щодо оболонкових вірусів, таких як вірус імунодефіциту людини (ВІЛ), вірус гепатиту В та вірус гепатиту С, а також щодо необолонкових вірусів гепатиту А. Застосовувані заходи можуть мати обмежену ефективність щодо необолонкових вірусів, таких як парвовірус В19. Інфекція парвовірусом В19 може бути серйозною для вагітних жінок (інфекція плода) та для осіб з пригніченою імунною системою або пацієнтів із певними формами анемії (наприклад, серповидноклітинною хворобою або гемолітичною анемією).
Можливо, Ваш лікар порадить Вам вакцинуватися проти гепатиту А та гепатиту В, якщо Вам регулярно або повторно вводяться препарати, отримані з плазми, для лікування інгібіторів фактора VIII.
Після введення високих доз Фейба тимчасове підвищення пасивно переданих антитіл до поверхневого антигену гепатиту В може призвести до помилкової інтерпретації позитивних результатів серологічного тесту.
Фейба є похідним плазми та може містити речовини, які реагують при введенні пацієнтам, що призводить до наявності ізохемаглютинінів (антитіл, що спричиняють аглютинацію червоних кров’яних клітин іншої особи). Цей процес може призвести до неправильної інтерпретації результатів аналізів крові.
Настійно рекомендується, щоб кожного разу під час введення дози Фейба фіксувався назва лікарського засобу та номер партії, щоб вести облік використаних партій.
Діти
Досвід застосування у дітей молодше 6 років обмежений; дозування слід адаптувати так само, як у дорослих, залежно від клінічного стану дитини.
Інші лікарські засоби та Фейба
Повідомте своєму лікареві або фармацевту, якщо Ви зараз приймаєте, нещодавно приймали або можливо матимете приймати інші лікарські засоби.
Не проводилося адекватних добре контрольованих досліджень щодо комбінованого або послідовного застосування Фейба та рекомбінантного фактора VIIa, антифібринолітиків або емікузумабу. При застосуванні системних антифібринолітиків, таких як транексамова кислота та амінокапронова кислота, під час лікування Фейба слід враховувати можливість розвитку тромбоемболічних ускладнень. Тому антифібринолітики не слід застосовувати раніше, ніж через 6–12 годин після введення Фейба.
Згідно з наявними даними in vitro та клінічними спостереженнями, не можна виключити потенційну лікарську взаємодію при одночасному застосуванні з рекомбінантним фактором VIIa, що потенційно може призвести до тромбоемболічної події. Повідомте лікареві, якщо Вам планують застосувати Фейба після отримання емікузумабу (лікарського засобу для профілактики кровотеч у пацієнтів із гемофілією А), оскільки слід враховувати певні спеціальні застереження та попередження. Ваш лікар буде проводити ретельне спостереження.
Як і при застосуванні всіх препаратів, що впливають на згортання крові, Фейба не слід змішувати з іншими лікарськими засобами перед введенням, оскільки це може погіршити ефективність та переносимість препарату. Рекомендується промивати внутрішньовенний доступ ізотонічним розчином натрію хлориду до та після введення Фейба.
Вагітність, годування груддю та фертильність
Якщо Ви вагітні або годуєте груддю, вважаєте, що можете бути вагітні, або плануєте завагітніти, проконсультуйтеся з лікарем або фармацевтом перед застосуванням цього лікарського засобу.
Ваш лікар вирішить, чи можна застосовувати Фейба під час вагітності та годування груддю. Через підвищений ризик тромбозу під час вагітності Фейба слід застосовувати лише під суворим медичним контролем і лише у випадках чіткого показання. Щодо ризику інфекції парвовірусом В19 див. розділ «Попередження та застереження».
Керування транспортними засобами та робота з механізмами
Немає жодних ознак того, що Фейба може впливати на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами.
Фейба містить натрій
500 МО
Цей лікарський засіб містить приблизно 40 мг натрію (головний компонент кухонної солі) у кожному флаконі. Це відповідає 2 % максимальної добової норми споживання натрію, рекомендованої для дорослих.
1 000 МО
Цей лікарський засіб містить приблизно 80 мг натрію (головний компонент кухонної солі) у кожному флаконі. Це відповідає 4 % максимальної добової норми споживання натрію, рекомендованої для дорослих.
2 500 МО
Цей лікарський засіб містить приблизно 200 мг натрію (головний компонент кухонної солі) у кожному флаконі. Це відповідає 10 % максимальної добової норми споживання натрію, рекомендованої для дорослих.
3. Як застосовувати Фейба
Відновіть ліофілізоване порошок Фейба розчинником, що входить до комплекту, і вводьте розчин внутрішньовенно.
Суворо дотримуйтесь інструкцій щодо застосування цього лікарського засобу, які призначив ваш лікар. У разі будь-яких сумнівів зверніться знову до свого лікаря або фармацевта.
Доза та кратність застосування будуть визначені вашим лікарем індивідуально з урахуванням тяжкості порушення згортання крові, локалізації та обсягу кровотечі, а також клінічного стану та відповіді на препарат. Не змінюйте дозування, призначене лікарем, і не припиняйте застосування препарату самостійно.
Якщо, на вашу думку, дія препарату Фейба є надто сильною або надто слабкою, зверніться до свого лікаря або фармацевта.
За необхідності нагрійте препарат до кімнатної або тілесної температури перед введенням.
Фейба необхідно відновлювати безпосередньо перед застосуванням. Розчин слід використовувати одразу (оскільки препарат не містить консерванти).
Акуратно струшуйте, доки весь порошок повністю не розчиниться. Переконайтеся, що Фейба повністю розчинений, оскільки в іншому випадку менша кількість одиниць Фейба пройде через фільтр установки.
Розчини, що мають мутний вигляд або містять осад, необхідно належним чином утилізувати.
Не використовуйте повторно відкриті ємності.
Використовуйте лише воду для ін'єкційних розчинів та обладнання для відновлення, які входять до упаковки.
Якщо використовуються інші пристрої, відмінні від тих, що входять до комплекту, переконайтеся, що використовується відповідний фільтр з розміром пори щонайменше 149 мікрометрів.
Не застосовуйте препарат, якщо система стерильного бар’єру або упаковка пошкоджені або мають ознаки зношування.
Не охолоджуйте після відновлення.
Після повного відновлення Фейба ін’єкцію або інфузію необхідно розпочати одразу та завершити протягом 3 годин після відновлення.
Утилізація не використаного лікарського засобу та всіх матеріалів, що контактували з ним, повинна здійснюватися відповідно до місцевого законодавства.
Відновлення порошку для приготування розчину для інфузії за допомогою системи BAXJECT II Hi-Flow:
-
За необхідності нагрійте флакон із розчинником (вода для ін’єкційних розчинів), не відкриваючи його, до кімнатної температури або максимально до 37 °C, наприклад, за допомогою водяної ванни протягом кількох хвилин.
-
Зніміть захисні колпачки з флаконів із порошком та розчинником і продезинфікуйте гумові пробки обох флаконів. Помістіть флакони на рівну поверхню.
-
Відкрийте упаковку системи BAXJECT II Hi-Flow, зніміть захисну плівку, не торкаючись вмісту упаковки (малюнок а). Не виймайте систему з упаковки.
-
Переверніть упаковку та вставте прозорий пластиковий кінець крізь гумову пробку флакона з розчинником (малюнок b). Тепер вийміть систему BAXJECT II Hi-Flow з упаковки (малюнок c). Не знімайте синій захисний колпачок з системи BAXJECT II Hi-Flow.
-
Коли система BAXJECT II Hi-Flow приєднана до флакона з розчинником, переверніть систему так, щоб флакон з розчинником був у верхній частині. Вставте фіолетовий пластиковий кінець системи BAXJECT II Hi-Flow крізь пробку флакона з Фейба. За рахунок вакууму розчинник потрапить у флакон з Фейба (малюнок d).
-
Акуратно струшуйте всю систему, не трясячи її, доки весь порошок повністю не розчиниться. Переконайтеся, що Фейба повністю розчинений, оскільки в іншому випадку активна речовина може залишитися у фільтрі системи.
Малюнок a | Малюнок b | Малюнок c |
|
|
|
Інфузія
Користуйтеся асептичною технікою протягом усього процесу!
- Зніміть синю захисну кришку з пристрою BAXJECT II Hi-Flow. Міцно приєднайте шприц до пристрою BAXJECT II Hi-Flow. НЕ ВПРОВАДЖУЙТЕ ПОВІТРЯ В ШПРИЦ. (Малюнок е). Настійно рекомендується використовувати шприц із конусом Луер-лок, щоб забезпечити міцне з’єднання між шприцом і пристроєм BAXJECT II Hi-Flow (оберіть шприц за годинниковою стрілкою, доки він не зупиниться).
- Переверніть систему так, щоб розчинений продукт опинився зверху. Повільно наберіть розчинений продукт у шприц, витягуючи поршень назад ПОВІЛЬНО, і переконайтеся, що міцне з’єднання між пристроєм BAXJECT II Hi-Flow і шприцем зберігається протягом усього процесу при витягуванні поршня шприца (Малюнок f).
- Від’єднайте шприц.
- Якщо всередині шприца утворилася піна, зачекайте, доки вона зникне. Повільно введіть розчин внутрішньовенно за допомогою постачаного інфузійного пристрою.
Малюнок d | Малюнок e | Малюнок f |
|
|
|
Не перевищувати швидкість інфузії 10 ОД Фейба/кг на хвилину.
Якщо ви застосували більше Фейба, ніж потрібно
Негайно повідомте лікареві. Передозування Фейба може збільшити ризик побічних ефектів, таких як тромбоемболія (утворення згустку крові з почервонінням у кровоносних судинах), дисеміноване внутрішньосудинне згортання крові (ДВЗК) або інфаркт міокарда. Деякі із повідомлених тромбоемболічних ускладнень виникли при застосуванні доз, що перевищували 200 ОД/кг/добу, або у пацієнтів з іншими факторами ризику розвитку тромбоемболічних ускладнень. Якщо спостерігаються ознаки або симптоми тромбоемболічної події, інфузію необхідно негайно припинити та вжити необхідних діагностичних і терапевтичних заходів.
У разі передозування або випадкового прийому негайно зверніться до лікаря або фармацевта або зателефонуйте до Служби інформації про отруєння за телефоном 91 562 04 20, повідомивши назву препарату та кількість, що була прийнята.
4. Можливі побічні ефекти
Як і всі лікарські засоби, цей препарат може викликати побічні ефекти, хоча не у всіх пацієнтів вони виникають.
Побічні ефекти, що трапляються часто (можуть виникати у до 1 із 10 пацієнтів):
гіперчутливість, головний біль, запаморочення, гіпотензія, висип на шкірі, позитивні антитіла до поверхневого антигену гепатиту В.
Побічні ефекти невідомої частоти (не можуть бути оцінені за наявними даними)
Порушення крові та лімфатичної системи: дисемінована внутрішньосудинна коагуляція (ДВК), підвищення титру інгібітора.
Порушення імунної системи: анафілактичні реакції, ураження шкіри по всьому тілу (крапивниця).
Порушення нервової системи: відчуття оніміння кінцівок (гіпестезія), порушення чутливості або її зниження (парестезія), інсульт (тромботична подія, емболічна подія), сонливість, порушення смаку (дисгевзія).
Порушення серця: серцевий напад (інфаркт міокарда), прискорене серцебиття (тахікардія).
Порушення судин: утворення тромбів із почервонінням судин (тромбоемболічні події, венозна та артеріальна тромбози), підвищення артеріального тиску (гіпертензія), почервоніння шкіри (рум'янець).
Порушення дихальної системи, грудної клітки та середостіння: закупорка легеневої артерії (легенева емболія), утруднення проходження повітря (бронхоспазм), свистячий звук у грудях, кашель, утруднене дихання (диспнея).
Порушення шлунково-кишкового тракту: блювота, діарея, дискомфорт у животі, відчуття нудоти (нудота).
Порушення шкіри та підшкірної тканини: відчуття оніміння обличчя, набряк обличчя, язика та губ (ангіоедема), ураження шкіри по всьому тілу (крапивниця), свербіж (прурит).
Загальні порушення та зміни у місці введення: біль у місці ін'єкції, загальний дискомфорт, відчуття тепла, озноб, гарячка, біль у грудях, дискомфорт у грудях.
Лабораторні дослідження: зниження артеріального тиску, підвищення рівня фібрину димеру D у крові.
Швидке внутрішньовенне введення може спричинити колючий біль та відчуття оніміння у обличчі та кінцівках, а також зниження артеріального тиску.
Повідомлялися випадки інфаркту міокарда після застосування доз, що перевищують максимальну добову дозу, і/або при тривалому застосуванні, і/або за наявності факторів ризику тромбоемболії.
Повідомлення про побічні ефекти
Якщо у вас виникнуть будь-які побічні ефекти, зверніться до лікаря, навіть якщо це можливі побічні ефекти, які не зазначені в цій інструкції. Ви також можете повідомити про них безпосередньо через Систему фармаковігілянції лікарських засобів для людського застосування в Іспанії: www.notificaram.es.
Повідомляючи про побічні ефекти, ви допомагаєте забезпечити більше інформації щодо безпеки цього лікарського засобу.
5. Зберігання Фейби
Зберігайте цей лікарський засіб у недоступному для дітей місці.
Не зберігайте при температурі вище 25 °C. Не заморожувати.
Зберігайте в оригінальній упаковці, щоб захистити від світла.
Не застосовуйте цей лікарський засіб після закінчення терміну придатності, зазначеного на етикетці та упаковці. Термін придатності дійсний до останнього дня зазначеного місяця.
Не викидайте лікарські засоби у каналізацію чи разом із побутовими відходами. Запитайте у свого аптекаря, як позбутися упаковки та лікарських засобів, які ви більше не потребуєте. Це допоможе захистити навколишнє середовище.
6. Вміст упаковки та додаткова інформація
Склад Фейби
Порошок
-
Діючою речовиною в одному флаконі є антиінгібіторний коагулянтний комплекс.
-
1 мл містить 100 ОД антиінгібіторного коагулянтного комплексу.
-
Фейба 100 ОД/мл доступна в трьох лікарських формах:
-
Лікарська форма 500 ОД Фейби містить 500 ОД (одиниць) антиінгібіторного коагулянтного комплексу у 200–600 мг плазматичного білку людини.
-
Лікарська форма 1 000 ОД Фейби містить 1 000 ОД (одиниць) антиінгібіторного коагулянтного комплексу у 400–1 200 мг плазматичного білку людини.
-
Лікарська форма 2 500 ОД Фейби містить 2 500 ОД (одиниць) антиінгібіторного коагулянтного комплексу у 1 000–3 000 мг плазматичного білку людини.
Фейба містить також фактори II, IX та X, головним чином у неактивованому стані, а також активований фактор VII. Антиген згортального фактора VIII (FVIII C:Ag), а також компоненти калікреїн-кінінової системи присутні лише у слідових кількостях.
- Інші складові: натрію хлорид та натрію цитрат.
Розчинник
- Вода для ін'єкційних засобів.
Зовнішній вигляд препарату та вміст упаковки
Препарат має вигляд ліофілізованого порошку або крихкого твердого з добре білим або блідо-зеленим кольором. Відновлений розчин має рН від 6,5 до 7,3.
Порошок і розчинник постачаються у скляних флаконах, закритих гумовими пробками.
Лікарська форма: 1 × 500 ОД
1 × 1 000 ОД
1 × 2 500 ОД
Можуть бути доступні лише окремі розміри упаковок.
Вміст упаковки:
- 1 флакон з 500 ОД/1 000 ОД/2 500 ОД Фейби — порошок для розчину для інфузій
- 1 флакон з 5 мл/10 мл/25 мл води для ін'єкційних засобів
- 1 комплект для відновлення BAXJECT II Hi-Flow
- 1 одноразовий шприц
- 1 бабочка-голка
Тримач ліцензії на реалізацію та виробник
Тримач ліцензії на реалізацію:
Baxalta Innovations GmbH
Industriestrasse, 67
1221 Відень, Австрія
Виробник:
Takeda Manufacturing Austria AG
Industriestrasse, 67
1221 Відень, Австрія
Місцевий представник тримача ліцензії
Takeda Farmacéutica España, S.A.
Calle Albacete, 5, planta 9ª,
Edificio Los Cubos
28027 Мадрид
Іспанія
Тел.: +34 91 790 42 22
Цей лікарський засіб зареєстрований у країнах Європейського економічного простору під такими назвами:
Австрія:
FEIBA 100 Е./мл порошок і розчинник для приготування інфузійного розчину
Болгарія:
FEIBA 100 U/ml powder and solvent for solution for infusion
Хорватія:
FEIBA 100 U/ml prašak i otapalo za otopinu za infuziju
Кіпр:
FEIBA 100 U/ml κ?νις και διαλ?της για δι?λυμα προς ?γχυση
Чеська Республіка:
FEIBA
Данія:
Feiba
Естонія:
FEIBA 100 Ü/ML
Фінляндія:
Feiba
Німеччина:
FEIBA 500 Е концентрат
FEIBA 1000 Е концентрат
FEIBA 2500 Е концентрат
Греція:
FEIBA 100 U/ml κ?νις και διαλ?της για δι?λυμα προς ?γχυση
Ірландія:
FEIBA 100 U/ml powder and solvent for solution for infusion
Латвія:
Feiba 100 В/мл порошок і розчинник для приготування розчину для інфузій
Литва:
Feiba 100 В/мл порошок і розчинник для інфузійного розчину
Мальта:
FEIBA 100 U/ml powder and solvent for solution for infusion
Нідерланди:
FEIBA 100 Е/МЛ, порошок і розчинник для розчину для ін'єкцій
Норвегія:
Feiba
Румунія:
FEIBA 100 U/ml pulbere si solvent pentru solutie injectabila
Словаччина:
FEIBA 100 U/ml prášok a rozpúšťadlo na infúzny roztok
Словенія:
FEIBA 100 е./мл порошок і розчинник для розчину для інфузії
Іспанія:
Фейба 100 МО/мл порошок і розчинник для розчину для інфузій
Швеція:
Feiba 100 одиниць/мл порошок і рідина для інфузійного розчину
Дата останнього перегляду цієї інструкції: 08/2024
Детальна інформація про цей лікарський засіб доступна на веб-сайті Іспанського агентства лікарських засобів та медичних виробів (AEMPS) http://www.aemps.gob.es/
Ця інформація призначена виключно для медичних працівників:
Лікування має починатися і контролюватися лікарем, який має досвід у лікуванні захворювань згортання крові.
Дозування
Доза та тривалість терапії залежать від тяжкості порушення гемостазу, локалізації та тяжкості кровотечі та загального стану пацієнта.
Доза та частота введення встановлюються завжди з урахуванням клінічної ефективності в кожному окремому випадку.
Як загальне правило, рекомендуються дози 50–100 ОД/кг Фейби; одноразова доза не повинна перевищувати 100 ОД/кг, а добова максимальна доза — 200 ОД/кг, окрім випадків, коли тяжкість кровотечі вимагає та виправдовує застосування вищих доз.
Через індивідуальні особливості пацієнтів, відповідь на застосування байпасного агента може варіювати, і в певних ситуаціях пацієнти, які не відповідають на один байпасний агент, можуть відповідати на інший. У разі недостатньої відповіді на байпасний агент слід розглянути можливість застосування іншого агента.
Дитяча популяція
Досвід застосування у дітей молодше 6 років обмежений; дозування має бути адаптоване до клінічного стану дитини, як і у дорослих.
- Спонтанні кровотечі
Кровотечі в суглоби, м'язи та м'які тканини
При легких і помірних кровотечах рекомендована доза — 50–75 ОД/кг кожні 12 годин. Лікування слід продовжувати до появи чітких ознак клінічного поліпшення, таких як зменшення болю, зниження набряку або покращення рухливості суглоба.
При тяжких кровотечах у м'язи та м'які тканини, наприклад, ретроперитонеальній кровотечі, рекомендована доза — 100 ОД/кг кожні 12 годин.
Кровотечі зі слизових оболонок
Рекомендована доза — 50 ОД/кг кожні 6 годин під суворим наглядом за пацієнтом (візуальний контроль кровотечі, повторне визначення гематокриту). Якщо кровотечу не вдається зупинити, дозу можна збільшити до 100 ОД/кг; проте доза не повинна перевищувати 200 ОД/кг.
Інші тяжкі кровотечі
При тяжких кровотечах, наприклад, у центральну нервову систему, рекомендована доза — 100 ОД/кг кожні 12 годин. У окремих випадках Фейбу можна вводити кожні 6 годин до появи чітких ознак клінічного поліпшення (максимальна добова доза 200 ОД/кг не повинна бути перевищена).
- Хірургічні втручання
Під час хірургічних операцій може бути введена початкова доза 100 ОД/кг до операції, а потім через 6–12 годин — ще одна доза 50–100 ОД/кг. Як підтримуючу післяопераційну дозу можна вводити 50–100 ОД/кг кожні 6–12 годин; доза, інтервали між дозами та тривалість пері- та післяопераційного лікування залежать від виду хірургічного втручання, загального стану пацієнта та клінічної ефективності в кожному конкретному випадку (максимальна добова доза 200 ОД/кг не повинна бути перевищена).
- Профілактика у пацієнтів з гемофілією А з інгібіторами
- Профілактика кровотеч у пацієнтів з високим титром інгібітора та частими кровотечами після невдалих спроб індукції імунної толерантності (ІТ) або коли така індукція не розглядається:
Рекомендована доза — 70–100 ОД/кг через день. За необхідності дозу можна збільшити до 100 ОД/кг на добу або поступово зменшити.
- Профілактика кровотеч у пацієнтів з високим титром інгібітора під час індукції імунної толерантності (ІТ):
Фейбу можна застосовувати в комбінації з фактором VIII у дозовому інтервалі 50–100 ОД/кг двічі на добу до зниження титру інгібітора фактора VIII до < 2 О.Б.*
*1 Одиниця Бетесда визначається як кількість антитіл, що інгібує 50 % активності фактора VIII у плазмі після інкубації (2 години при 37 °C).
- Застосування Фейби у спеціальних групах пацієнтів
Фейбу також застосовували в комбінації з концентратом фактора VIII як довготривале лікування для повного та постійного усунення інгібітора фактора VIII.
Моніторинг
У разі недостатньої відповіді на лікування препаратом рекомендується провести підрахунок тромбоцитів, оскільки достатня кількість функціонально непошкоджених тромбоцитів вважається необхідною для ефективності лікування Фейбою.
Через складний механізм дії немає можливості прямого моніторингу діючих речовин. Тести згортання, такі як час згортання у повній крові (ТЗК), тромбоеластограма (ТЕГ, значення r) та активований частковий тромбопластиновий час (АЧТЧ), як правило, демонструють лише незначне скорочення, що не обов'язково корелює з клінічним поліпшенням. З цих причин корисність цих тестів для моніторингу лікування Фейбою є дуже обмеженою.
Спосіб введення
Фейбу слід вводити повільно внутрішньовенно. Препарат вводять зі швидкістю інфузії 2 ОД/кг/хв. У пацієнтів, які добре переносять швидкість інфузії 2 ОД/кг/хв, швидкість можна збільшити до максимуму 10 ОД/кг/хв.
Фейбу слід відновлювати безпосередньо перед застосуванням. Розчин слід використовувати негайно (оскільки препарат не містить консервантів). Не використовувати розчини, які мають мутний вигляд або містять осад. Утилізація не використаного препарату та всіх матеріалів, що контактували з ним, повинна проводитися відповідно до місцевих вимог.
Моніторинг терапії
Одноразові дози не повинні перевищувати 100 ОД/кг, а добові дози — 200 ОД/кг. Пацієнтів, які отримують більше 100 ОД/кг, слід уважно спостерігати на предмет розвитку ДВЗ та/або гострої коронарної ішемії, а також симптомів тромботичних або тромбоемболічних ускладнень. Для зупинки кровотечі високі дози Фейби слід застосовувати лише стільки часу, скільки це суворо необхідно.
Якщо виникають клінічно значущі зміни артеріального тиску або частоти пульсу, утруднення дихання, кашель або біль у грудях, інфузію слід негайно припинити та провести необхідні діагностичні та терапевтичні заходи. Аналітичними ознаками ДВЗ є зниження рівня фібриногену, зниження кількості тромбоцитів і/або наявність продуктів деградації фібрину або фібриногену (ПДФ). Іншими ознаками розвитку ДВЗ є чітке подовження часу тромбіну, протромбінового часу або активованого часткового тромбопластинового часу (АЧТЧ). У пацієнтів з гемофілією з інгібіторами або з набутими інгібіторами факторів VIII, IX і/або XI, АЧТЧ подовжений через основне захворювання.
Застосування Фейби у пацієнтів з інгібіторами може спричинити початкове «анамнестичне» збільшення рівнів інгібітора. Під час тривалого застосування Фейби рівні інгібіторів можуть з часом знижуватися. Як клінічні, так і опубліковані дані свідчать, що ефективність Фейби не знижується.
Пацієнти з гемофілією з інгібіторами або з набутими інгібіторами факторів згортання, які отримують лікування Фейбою, можуть мати підвищений ризик кровотеч і водночас підвищений ризик тромбозу.
Лабораторні тести та клінічна ефективність
Лабораторні тести in vitro для контролю ефективності, такі як АЧТЧ, час згортання повної крові (ТЗК) та тромбоеластограма (ТЕГ), не обов'язково корелюють з клінічним поліпшенням. З цієї причини не слід прагнути до нормалізації цих показників шляхом збільшення дози Фейби, і навіть це категорично не рекомендується через можливий ризик розвитку ДВЗ при передозуванні.
Значення підрахунку тромбоцитів
У разі недостатньої відповіді на лікування Фейбою рекомендується провести підрахунок тромбоцитів, оскільки достатня кількість функціонально непошкоджених тромбоцитів вважається необхідною для ефективності лікування.
Лікування пацієнтів з гемофілією В з інгібіторами
Досвід застосування у пацієнтів з гемофілією В з інгібітором фактора IX обмежений через рідкісність захворювання. П'ять пацієнтів з гемофілією В з інгібітором отримували лікування Фейбою під час клінічних досліджень, як за потребою, так і профілактично або під час хірургічних втручань:
У проспективному, відкритому, рандомізованому паралельному дослідженні пацієнтів з гемофілією А або В з постійно підвищеним титром інгібітора (090701, PROOF) 36 пацієнтів були рандомізовані для отримання профілактичного або симптоматичного лікування протягом 12 місяців ± 14 днів. 17 пацієнтів із групи профілактичного лікування отримували 85 ± 15 ОД/кг Фейби, введеного через день, а 19 пацієнтів із групи симптоматичного лікування отримували індивідуальне лікування, визначене лікарем. Два пацієнти з гемофілією В з інгібітором отримували симптоматичне лікування, а один пацієнт з гемофілією В — профілактичне. Медіана річної частоти кровотеч (РЧК) за всіма типами геморагічних епізодів у пацієнтів із групи профілактичного лікування (медіана РЧК = 7,9) була нижчою, ніж у пацієнтів із групи симптоматичного лікування (медіана РЧК = 28,7), що відповідає зниженню медіани РЧК між групами лікування на 72,5 %.
У іншому завершеному проспективному дослідженні безпеки або неінтервенційному дослідженні періопераційного застосування Фейби (PASS-INT-003, SURF) було проведено загалом 34 хірургічні втручання у 23 пацієнтів. Більшість пацієнтів (18) мали вроджену гемофілію А з інгібітором, двоє — пацієнтів з гемофілією В з інгібітором і троє — пацієнтів з набутою гемофілією А з інгібітором. Тривалість експозиції Фейбою становила від 1 до 28 днів, у середньому — 9 днів, медіана — 8 днів. Середня накопичена доза становила 88 347 ОД, медіана дози — 59 000 ОД. У пацієнтів з гемофілією В з інгібітором найбільша тривалість експозиції Фейбою становила 21 день, а максимальна введена доза — 7 324 ОД.
У літературі також описано 48 пацієнтів, у яких Фейбу застосовували для лікування та профілактики геморагічних епізодів у пацієнтів з гемофілією В з інгібітором фактора IX (34 пацієнти з гемофілією В з інгібітором отримували симптоматичне лікування, шість пацієнтів з гемофілією В з інгібітором отримували профілактичне лікування, восьмеро пацієнтів з гемофілією В з інгібітором отримували лікування під час хірургічних втручань).
У проспективному, відкритому, рандомізованому дослідженні з перехресним дизайном (091501) вивчали переносимість і безпеку Фейби, відновленого зі звичайним або зменшеним у 50 % об'ємом, а також при швидших швидкостях інфузії у пацієнтів з гемофілією з інгібіторами. Було ліковано 33 пацієнти, 28 пацієнтів завершили дослідження. Під час дослідження Фейбу відновлювали зі зменшеним у 50 % об'ємом (концентрація 100 ОД/мл) і вводили внутрішньовенно зі швидкістю 2, 4 і 10 ОД/кг/хв у дозі 85 ОД/кг ± 15 ОД/кг для всіх пацієнтів. Основними критеріями оцінки були переносимість і безпека при зменшеному у 50 % об'ємі (вища концентрація) та при стандартних і підвищених швидкостях інфузії. Дослідження показало, що як вища концентрація (100 ОД/мл), так і підвищені швидкості інфузії (4 і 10 ОД/кг/хв) добре переносилися, а профіль безпеки був порівнянний зі стандартною дозою 85 ОД/кг ± 15 ОД/кг. Пацієнти, які отримували зменшений у 50 % об'єм (вища концентрація) при стандартній швидкості інфузії 2 ОД/кг/хв, мали подібні частоти пов'язаних з лікуванням небажаних явищ (ПНЯ), як і пацієнти, які отримували дозу зі звичайним об'ємом (концентрація 50 ОД/мл) при тій самій швидкості інфузії. При швидкості інфузії 4 ОД/кг/хв пов'язаних ПНЯ не повідомлялося. Пацієнти, які отримували зменшений у 50 % об'єм (100 ОД/мл) при швидкості інфузії 10 ОД/кг/хв, пережили 1 пов'язане ПНЯ, яке не було серйозним. Крім того, пацієнти, які отримували зменшений у 50 % об'єм (підвищена концентрація) при швидкостях інфузії 4 і 10 ОД/кг/хв, не пережили жодного серйозного ПНЯ, реакцій гіперчутливості, реакцій на місці інфузії, тромботичних ПНЯ чи ПНЯ, що призводили до припинення препарату або виходу з дослідження. Загалом, ПНЯ, що спостерігалися в дослідженні, були узгоджені з відомим профілем безпеки Фейби у пацієнтів з гемофілією з інгібіторами.
У спостережальному дослідженні безпеки після реєстрації, відкритому, неконтрольованому та неінтервенційному дослідженні Фейби (PASS-EU-006) лікували 75 пацієнтів (медіана віку 34,8 років, 70 чоловіків і 5 жінок), з яких 73 мали гемофілію А з інгібітором або гемофілію В з інгібітором. З 65 пацієнтів з вродженою гемофілією, 63 мали вроджену гемофілію А і 2 — вроджену гемофілію В. На початку 43 пацієнтам було призначено Фейбу як профілактичне лікування, а 32 пацієнтам — як симптоматичне. Швидші швидкості інфузії (> 2 ОД/кг/хв) застосовували у 6 дитячих пацієнтів віком від 11 місяців до 11 років і у 5 підлітків віком від 13 до 16 років. З 320 інфузій, проведених з доступною швидкістю інфузії у 7 дитячих пацієнтів і 6 підлітків, було 129 інфузій (40,3 %) у 2 пацієнтів (обидва дитячі) зі швидкістю інфузії > 10 ОД/кг/хв, 26 інфузій (8,1 %) у 7 пацієнтів (4 дитячі; 3 підлітки) зі швидкістю інфузії > 4 і ≤ 10 ОД/кг/хв, 135 інфузій (42,2 %) у 7 пацієнтів (3 дитячі; 4 підлітки) зі швидкістю інфузії > 2 і ≤ 4 ОД/кг/хв, і 30 інфузій (9,4 %) у 3 пацієнтів (1 дитячий; 2 підлітки) зі швидкістю інфузії ≤ 2 ОД/кг/хв.
Крім того, є окремі повідомлення про застосування Фейби у лікуванні пацієнтів з набутими інгібіторами факторів IX, X, XI та XIII.
У рідкісних випадках Фейбу також застосовували у пацієнтів із наявністю інгібітора фактора фон Віллебранда.





