Етоксісклерол 30 мг/мл розчин для ін'єкцій

Інструкція: інформація для користувача

Вступ

Інструкція: інформація для користувача

Етоксісклерол 30 мг/мл розчин для ін'єкцій

Лауромакрогол 400

Уважно прочитайте цей листок-вкладиш перед початком застосування цього лікарського засобу, оскільки він містить важливу для вас інформацію.

• Зберігайте цей листок-вкладиш, оскільки вам може знадобитися знову його прочитати.
• Якщо у вас виникнуть запитання, зверніться до свого лікаря, фармацевта або медсестри.
• Цей лікарський засіб призначено вам особисто, і ви не повинні давати його іншим людям, навіть якщо вони мають такі самі симптоми, що й ви, оскільки це може їм нашкодити.
• Якщо у вас виникнуть побічні ефекти, зверніться до свого лікаря, фармацевта або медсестри, навіть якщо це стосується побічних ефектів, які не зазначені в цьому листку-вкладиші. Див. розділ 4.

Вміст листка-вкладки

1. Що таке Етоксісклерол і для чого його застосовують
2. Що Вам потрібно знати перед початком застосування Етоксісклеролу
3. Як застосовувати Етоксісклерол
4. Можливі побічні ефекти
5. Зберігання Етоксісклеролу
6. Вміст упаковки та додаткова інформація

1. Що таке Етоксісклерол і для чого його застосовують

Етоксісклерол є склерозуючим засобом, діючою речовиною якого є лауромакрогол 400.

Етоксісклерол 30 мг/мл призначений для склеруючого лікування або знищення:

• Варикозних вен,
• Телангієктазій (судинних павутинок),
• Гемороїдів.

2. Що Вам потрібно знати, перш ніж розпочати застосування Етоксісклеролу

Не застосовуйте Етоксісклерол у лікуванні склерозуванням варикозних вен

• Якщо у Вас алергія на лауромакрогол 400 або будь-який інший компонент цього лікарського засобу (перелічені в розділі 6),
• Якщо Ви страждаєте на гостру важку системну хворобу (що впливає на весь організм) (особливо у пацієнтів, які не отримують лікування),
• Якщо Вам необхідно дотримуватися ліжкового режиму або Ви не можете ходити,
• Якщо у Вас тяжке порушення артеріального кровообігу (оклюзійна хвороба артерій, стадії III та IV за Фонтейном),
• Якщо у Вас є судинна оклюзія, спричинена тромбом або згустком крові (тромбоемболічні захворювання),
• Якщо існує високий ризик судинних оклюзій (тромбозів), наприклад, у пацієнтів із спадковою схильністю до утворення згустків крові або з кількома факторами ризику, такими як: застосування гормональних контрацептивів (наприклад, таблеток), замісне гормональне лікування, надмірна вага, паління, тривалі періоди нерухомості тощо.

Не застосовуйте Етоксісклерол для склеруючого лікування варикозних вен мікропіною

• Якщо у вас є симптоми, пов’язані з відомим дефектом між передсердями серця (відома симптомна патентна овальна дірка).

Не застосовуйте Етоксісклерол для склеротерапії геморою

• Якщо у вас алергія на лауромакрогол 400 або будь-який інший компонент цього лікарського засобу (перелічені в розділі 6),
• Якщо у вас гостре важке системне захворювання (що впливає на весь організм) (особливо у пацієнтів, які не отримують лікування),
• Якщо у вас гострий запальний процес у анальній ділянці (гострий проктит).

Попередження та заходи обережності щодо лікування варикозного розширення вен

Етоксісклерол повинен вводити лише лікар, який має досвід у виконанні склеротерапії.

Зверніться до свого лікаря, фармацевта або медсестри перед початком застосування Етоксісклеролу:

• Якщо у вас є гарячка,
• Якщо у вас є напади утрудненого дихання (бронхіальна астма),
• Якщо ви схильні до сильних алергічних реакцій,
• Якщо ваш загальний стан здоров’я поганий,
• Якщо вам планують провести склеротерапію судинних зірочок: у пацієнтів із порушеннями артеріального кровообігу (оклюзійні захворювання артерій, стадія II за Фонтейном),
• Якщо у вас набряклі ноги через накопичення рідини (набряки), які не вдається усунути за допомогою компресії,
• Якщо у вас є запальні захворювання шкіри в ділянці, що підлягає лікуванню,
• Якщо у вас є симптоми ураження найдрібніших судин, наприклад, через цукровий діабет (мікроангіопатія), або порушення чутливості (нейропатія),
• Якщо у вас обмежена рухливість,
• Якщо ви часто страждаєте від мігрені.

Зверніться до свого лікаря, фармацевта або медсестри перед початком лікування за допомогою мікропіни:

• Якщо у вас є відомий дефект у міжпередсердній перегородці серця, навіть якщо він не викликає ознак хвороби/не супроводжується симптомами (так званий асимптомний відкритий овальний отвір),
• Якщо у вас були випадки порушення зору (зорові симптоми або неврологічні симптоми) після попереднього лікування мікропіною.

Попередження та застереження щодо склеруючої терапії геморою

Проконсультуйтеся з лікарем, фармацевтом або медсестрою перед початком застосування Етоксісклеролу

• Якщо у вас є гарячка,
• Якщо у вас напади утрудненого дихання (бронхіальна астма),
• Якщо ви схильні до сильних алергічних реакцій,
• Якщо ваш загальний стан здоров’я поганий,
• Якщо у вас хронічне запалення кишечника (наприклад, хвороба Крона),
• Якщо у вас підвищена згортання крові (гіперкоагулябільність).

Інші ліки та Етоксісклерол

Повідомте свого лікаря або фармацевта, якщо ви приймаєте, нещодавно приймали або могли б приймати будь-які інші ліки.

Застосування Етоксісклеролу разом з анестетиками може посилювати анестезуючу дію на серцево-судинну систему.

Вагітність, годування грудьми та фертильність

Якщо ви вагітні або годуєте грудьми, вважаєте, що можете бути вагітними, або плануєте завагітніти, проконсультуйтеся з лікарем або фармацевтом, перш ніж застосовувати цей лікарський засіб.

Якщо ви вагітні, ваш лікар не повинен вводити вам Етоксісклерол 30 мг/мл розчин для ін'єкцій, якщо це не є абсолютно необхідним, оскільки немає достатньої інформації щодо застосування Етоксісклерол 30 мг/мл розчин для ін'єкцій у вагітних жінок. Дослідження на тваринах не виявили ніяких ознак уродливостей.

Якщо лікування Етоксісклерол 30 мг/мл розчин для ін'єкцій необхідно під час годування грудьми, рекомендується припинити годування на 2–3 дні, оскільки немає даних у людей щодо проникнення лауромакроголу 400 у грудне молоко.

Керування транспортними засобами та використання механізмів

Негативного впливу на здатність керувати транспортними засобами та використовувати механізми при застосуванні Етоксісклеролу не виявлено.

Етоксісклерол містить етанол, калій і натрій

Цей лікарський засіб містить 84,00 мг алкоголю (етанолу 96%) в кожній ампулі об'ємом 2 мл, що еквівалентно 5% (об'єм/об'єм). Кількість у одній ампулі цього лікарського засобу еквівалентна менш ніж 3 мл пива або 1 мл вина.

Немає високої ймовірності, що кількість алкоголю, яка міститься в цьому лікарському засобі, матиме будь-який помітний ефект у дорослих або підлітків.

Кількість алкоголю, яка міститься в цьому лікарському засобі, може змінити дію інших лікарських засобів.

Проконсультуйтеся з лікарем або фармацевтом, якщо ви приймаєте інші лікарські засоби. Якщо ви вагітні або годуєте грудьми, проконсультуйтеся з лікарем або фармацевтом перед застосуванням цього лікарського засобу.

Якщо у вас залежність від алкоголю, проконсультуйтеся з лікарем або фармацевтом перед застосуванням цього лікарського засобу.

• Цей лікарський засіб містить менше 39 мг (1 ммоль) калію на ампулу, тому вважається фактично «позбавленим калію».
• Цей лікарський засіб містить менше 23 мг (1 ммоль) натрію на ампулу, тобто є «позбавленим натрію».

3. Як застосовувати Етоксісклерол l

Етоксісклерол є лікарським засобом, застосування якого має здійснювати лише лікар; саме лікар визначає та обирає найбільш доцільну дозування та методику застосування в кожному конкретному випадку.

-Склеротерапія варикозних вен

Етоксісклерол можна застосовувати як у рідкій формі, так і у вигляді мікропіни (в’язкої, стандартизованої, гомогенної мікропіни з дрібними бульбашками).

Залежно від розміру варикозної вени, що підлягає лікуванню, та індивідуального стану пацієнта, лікар визначить, який метод лікування слід застосувати. У разі сумніву слід вибрати найменшу можливу дозу. Загалом, добова доза лауромакроголу 400 не повинна перевищувати 2 мг/кг.

При звичайних випадках рекомендована максимальна кількість мікропіни — 10 мл за сеанс (об’єм мікропіни відповідає сумі рідини та газу), незалежно від маси тіла пацієнта та концентрації лауромакроголу 400.

Щоб уникнути можливої алергійної реакції, особливо у пацієнтів із високою схильністю до реакцій гіперчутливості, рекомендується при першому лікуванні вводити лише невелику пробну дозу Етоксісклеролу. В залежності від реакції організму, у подальших сеансах лікування можуть бути введені додаткові ін’єкції, за умови, що не буде перевищено максимальну дозу.

Оскільки об’єм, який можна вводити за один сеанс, обмежений, зазвичай потрібно кілька сеансів (в середньому від 2 до 4).

Після лікування Етоксісклеролом вам слід дотримуватися рекомендацій лікаря. Можливо, вам порадять носити компресійну пов’язку або компресійні панчохи, щоб допомогти зменшити набряк та пігментацію шкіри.

-Склерозуюча терапія геморою

Dози

Не слід перевищувати дозу 2 мл Етоксісклеролу за одну сесію. В залежності від типу геморою, зазвичай необхідно від 1 до 4 сесій.

Спосіб застосування

Для склеротерапії геморою слід застосовувати Етоксісклерол у рідкій формі.

Ін’єкцію необхідно вводити строго субмукозно (під слизову оболонку) безпосередньо в геморойдальний вузол або безпосередньо над ним.

Застосування у дітей та підлітків

Застосування Етоксісклеролу у педіатричній популяції не є актуальним.

Якщо використовувати більше Етоксісклеролу, ніж потрібно

У разі передозування або випадкового прийому негайно зверніться до лікаря, фармацевта або зателефонуйте у Токсикологічну інформаційну службу за телефоном 91 562 04 20, повідомивши назву лікарського засобу та кількість прийнятого.

-Склерозуюче лікування варикозних веноз

Передозування може призвести до місцевої загибелі тканин (некрозу), особливо після ін'єкції в тканину поблизу варикозної вени.

-Склерозуюча терапія геморою

Передозування може призвести до місцевої загибелі тканин (некрозу), яка, ймовірно, поширюється на тканини, що оточують геморой.

4. Можливі побічні ефекти

Як і всі лікарські засоби, цей препарат може викликати побічні ефекти, хоча не всі люди страждають від них.

У цьому розділі ми повідомляємо про небажані реакції, які спостерігалися під час широкого застосування діючої речовини. У деяких випадках ці реакції були неприємними, проте в більшості випадків вони були лише тимчасовими. Оскільки в багатьох випадках йшлося про спонтанні повідомлення, без посилання на певну групу пацієнтів і без контрольної групи, неможливо точно визначити частоту цих реакцій або встановити чіткий причинно-наслідковий зв’язок із застосуванням препарату в кожному конкретному випадку. Проте можлива розумна оцінка на підставі тривалого досвіду застосування.

-Склеротерапія варикозних венозних витягів

Спостерігалися місцеві побічні ефекти (наприклад, некроз), особливо у шкірі та тканинах поблизу варикозної вени (і, у рідкісних випадках, у нервах), коли варикозні вени ніг лікували після випадкового введення розчину в тканини поблизу них. Ризик зростає зі збільшенням концентрації та об’єму Етоксісклерол 30.

Спостерігалися наступні побічні ефекти з такою частотою:

• Часті (можуть впливати до 1 із кожних 10 осіб): утворення судин у лікованій ділянці, які не були видимі до лікування (неоваскуляризація), синяки (гематома), пігментація шкіри (гіперпігментація), кровотеча під шкірою (екхімоз), біль у місці ін’єкції (на короткий час), тромбоз у місці ін’єкції (локальні внутрішньоварикозні згустки крові).

• Нечасті (можуть впливати до 1 із кожних 100 осіб): запалення вени (поверхневий тромбофлебіт, флебіт), алергічне запалення шкіри (дерматит), контактна кропив’янка, реакція шкіри, почервоніння шкіри (еритема), місцева загибель тканин (некроз), ущільнення тканин, набряк, ураження нерва.

• Рідкі (можуть впливати до 1 із кожних 1 000 осіб): глибокий венозний тромбоз (можливо, через інше захворювання, яке є одночасно), біль у кінцівках.

• Дуже рідкі (можуть впливати до 1 із кожних 10 000 осіб): анафілактичний шок (серйозна та раптова алергійна реакція, симптоми якої — утруднення дихання, запаморочення, зниження артеріального тиску), ангіоедема (симптоми включають раптовий набряк, особливо обличчя, наприклад, повік, губ або гортані), загальна кропив’янка, астма (напад бронхіальної астми), інсульт (судинний інсульт), слабкість, що призводить до втрати рухливості в частині тіла (геміпарезія), головний біль, мігрень (рідко при застосуванні склеротерапії з використанням мікропіни), локальні сенсорні порушення (локальна парестезія), зниження чутливості або відчуттів у роті (оральна гіпестезія), втрата свідомості, сплутаність свідомості, порушення мови центрального походження (афазія), труднощі з контролем рухів (атаксія), запаморочення, порушення зору (рідко при застосуванні склеротерапії з використанням мікропіни), серцевий напад (зупинка серця), синдром розбитого серця (стресова міокардіопатія), прискорене або нерегулярне серцебиття (серцебиття), порушення серцевого ритму, блокування легеневої артерії (легенева емболія), запаморочення (васовагальний синкопе), циркуляторний колапс, запалення стінок судин (васкуліт), труднощі з диханням (дихальна недостатність), відчуття тиску в грудях, кашель, порушення смаку, нудота, блювота, надмірне відрощення волосся (гіпертрихоз) у лікованій ділянці, лихоманка, приливи гарячого повітря, незвичайна слабкість (астенія), загальне нездужання, порушення артеріального тиску.

-Склеруюча терапія геморою

Під час та після ін’єкції при лікуванні геморою спостерігалися місцеві побічні реакції, такі як почуття жару, біль, дискомфорт і відчуття тиску, особливо якщо геморої розташовані у верхній лівій частині (простатичній ділянці) анального отвору. Ці реакції мають тимчасовий характер і в окремих випадках можуть тривати 2–3 дні.

Склеруюча терапія геморою не викликає болю, якщо використовується правильна техніка, оскільки в області ін’єкції відсутні чутливі нервові волокна.

Спостерігалися такі побічні ефекти з наведеною нижче частотою:

• Часті (можуть впливати до 1 із 10 осіб): почуття жару слизової оболонки у місці ін’єкції, біль у місці ін’єкції, дискомфорт у місці ін’єкції, відчуття тиску.

• Нечасті (можуть впливати до 1 із 100 осіб): запалення анального отвору та/або прямої кишки (проктит), свербіж шкіри навколо анального отвору (анальний свербіж), алергічне запалення шкіри (алергічний дерматит), контактна кропив’янка, шкірні реакції, ущільнення тканини.

• Рідкісні (можуть впливати до 1 із 1000 осіб): місцева загибель тканини (некроз), іноді з поширенням на тканини, що оточують геморої, кровотеча у місці ін’єкції, тромбоз у місці ін’єкції (інтрагемороїдальний).

• Дуже рідкісні (можуть впливати до 1 із 10 000 осіб): анафілактичний шок (важка та раптова алергічна реакція, симптоми якої включають утруднення дихання, запаморочення, зниження артеріального тиску), ангіоедема (симптоми включають раптове набрякання, особливо обличчя, наприклад повік, губ, гортані), генералізована кропив’янка, астма (напад астми), втрата свідомості, сплутаність свідомості, запаморочення, прискорене або нерегулярне серцебиття, запаморочення (васовагальний синкопе), циркуляторний колапс, нудота, еректильна дисфункція, лихоманка, порушення артеріального тиску.

Повідомлення про побічні ефекти

Якщо у вас виникли побічні ефекти, повідомте лікареві або фармацевту, навіть якщо це можливі побічні ефекти, які не зазначені в цій інструкції. Ви також можете повідомити про них безпосередньо через Систему фармаконагляду за лікарськими засобами для людського застосування в Іспанії: https://www.notificaram.es. Повідомляючи про побічні ефекти, ви допомагаєте забезпечити більше інформації щодо безпеки цього лікарського засобу.

5. Зберігання Етоксісклеролу

Цей лікарський засіб не потребує особливих умов зберігання за температурою.

Зберігати цей лікарський засіб у недоступному для дітей місці, поза зоною їхнього погляду.

Не застосовуйте цей лікарський засіб після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці, після НД. Термін придатності дійсний до останнього дня зазначеного місяця.

Не викидайте лікарські засоби у водойми або разом із побутовими відходами. Передайте порожні упаковки та ліки, які вам більше не потрібні, у пункт прийому відходів SIGRE упаковок лікарських засобів у аптеці. Якщо виникли сумніви, запитайте у свого аптекаря, як позбутися упаковок і ліків, що вже не потрібні. Таким чином ви допоможете зберегти навколишнє середовище.

6. Вміст упаковки та додаткова інформація

Склад Етоксісклерол 30 мг/мл

• Діючою речовиною є лауромакрогол 400.

Кожен мл розчину для ін'єкцій містить 30 мг лауромакроголу 400.

Кожна ампула об'ємом 2 мл розчину для ін'єкцій містить 60 мг лауромакроголу 400.

• Інші компоненти (допоміжні речовини): етанол 96%, дигідрофосфат калію, гідрофосфат динатрію дигідрат, вода для ін'єкційних засобів.

Зовнішній вигляд продукту та вміст упаковки

Етоксісклерол є прозорим розчином з легким зеленувато-жовтим відтінком. Препарат постачається у вигляді розчину для ін'єкцій у комплекті, що містить 5 ампул по 2 мл кожна.

Інші форми випуску

• Етоксісклерол 5 мг/мл розчин для ін'єкцій. Комплект із 5 ампул по 2 мл.
• Етоксісклерол 10 мг/мл розчин для ін'єкцій. Комплект із 5 ампул по 2 мл.
• Етоксісклерол 20 мг/мл розчин для ін'єкцій. Комплект із 5 ампул по 2 мл.

Власник дозволу на введення в обіг та відповідальний виробник

Chemische Fabrik Kreussler & Co. GmbH

Rheingaustrasse 87-93

65203 Wiesbaden, Німеччина

тел.: +49 611 9271-0

факс: +49 611 9271-111

електронна пошта: [email protected]

Можна отримати додаткову інформацію щодо цього лікарського засобу, звернувшись до місцевого представника держави-учасниці, яка є власником дозволу на введення в обіг:

FERRER FARMA, S.A.

Av. Diagonal 549 5ª Planta,

08029 Барселона (Іспанія)

Дата останнього перегляду цього листка-вкладки: Червень 2023

Детальну та актуалізовану інформацію про цей лікарський засіб доступно на вебсайті Іспанського агентства з лікарських засобів та медичних виробів (AEMPS): http://www.aemps.gob.es/

Ця інформація призначена виключно для медичних працівників

Для отримання додаткової інформації див. інструкцію з медичного застосування.

Важливі заходи безпеки щодо застосування

**-Склерозуюча терапія варикозних венозних змін-

• Етоксісклерол повинен застосовуватися виключно лікарем, який має досвід у венозній анатомії, діагностиці та лікуванні захворювань венозної системи, а також добре знайомий з правильною технікою ін'єкцій.
• Перед початком лікування лікар повинен оцінити наявність у пацієнта факторів ризику та проінформувати його про можливі небезпеки цієї процедури. Склеротерапія особливо не рекомендується пацієнтам із минулим тромбоемболічними ускладненнями. Проте, якщо склеротерапія вважається необхідною, може бути призначена профілактична антикоагуляція.
• Через ризик потрапляння препарату, бульбашок або частинок у праве передсердя, наявність сполучення між правою та лівою частиною серця (наприклад: відкрите овальне вікно) може збільшити ймовірність серйозних артеріальних ускладнень. Пацієнтам із минулим анамнезом мігрені з аурою, серйозними цереброваскулярними подіями або легеневою гіпертензією рекомендується перевірити наявність сполучення між правою та лівою частиною серця (наприклад: відкрите овальне вікно) перед проведенням склеротерапії.
• У асимптоматичних пацієнтів із відомим сполученням між правою та лівою частиною серця (наприклад: відкрите овальне вікно) рекомендується використовувати менші об’єми препарату та уникати маневру Вальсальви в перші хвилини після ін'єкції.
• Використовуйте менші об’єми препарату у пацієнтів із минулим анамнезом мігрені.
• Можуть виникнути серйозні місцеві побічні ефекти, такі як некроз тканин, після екстравазації; тому необхідно дуже обережно вводити голку в вену, а також важливо використовувати мінімальний ефективний об’єм на кожному місці ін'єкції.
• Склерозуючі засоби ніколи не повинні вводитися внутрішньоартеріально, оскільки це може призвести до тяжкого некрозу, який іноді вимагає ампутації. У разі випадкового введення необхідно негайно провести судинну хірургічну операцію.
• Застосування будь-яких склерозуючих препаратів у ділянці обличчя повинно ретельно оцінюватися, оскільки внутрішньосудинне введення може призвести до негативного тиску в артеріях і спричинити незворотну втрату зору.
• У деяких ділянках тіла, таких як стопи чи ділянка над лодинковим суглобом, ризик випадкового введення препарату в артерію може бути підвищеним. Тому під час такого лікування слід використовувати лише невеликі кількості препарату в низьких концентраціях із особливою обережністю.
• Під час лікування великої підшкірної вени ін'єкцію мікропіни слід виконувати на відстані не менше 8–10 см від сафено-феморального сполучення. Якщо під час ультразвукового контролю виявлено пульпу піни в глибокій венозній системі, пацієнтові слід запропонувати виконати м'язову активацію, наприклад, дорзальне згинання у суглобі стопи.
• Коли Етоксісклерол використовується у вигляді мікропіни, рекомендується застосовувати одноразові шприци з низьким вмістом силікону, оскільки це забезпечує кращу якість піни.

-Склерозуюча терапія геморою

• Під час лікування геморою слід уникати пошкодження внутрішнього анального сфинктера, щоб запобігти проблемам із неспроможністю.
• Для лікування геморою у положенні 11 години у чоловіків, у зв’язку з близькістю до інших структур (сечівника та простати), об’єм введеного Етоксісклерол 30 мг/мл не повинен перевищувати 0,5 мл.

Дозування

-Склерозуюча терапія варикозних венозних судин

Режим дозування однієї добової дози

Дорослі та літні пацієнти

Зазвичай добову дозу лауромакроголу 400 у розрахунку 2 мг/кг не слід перевищувати.

При стандартному лікуванні рекомендований максимальний об’єм мікропіни — 10 мл (об’єм мікропіни відповідає сумі рідини та газу) на одну сесію незалежно від маси тіла пацієнта та концентрації лауромакроголу 400. Об’єми мікропіни, що перевищують цю величину, можуть застосовуватися за умови індивідуального оцінювання співвідношення користі та ризику. Як правило, об’єм інтованої мікропіни на одну сесію утримують нижче максимальних значень, тобто між 2 та 8 мл.

• Об'єм — це сума рідини та газу.

** У звичайних випадках.

Коли Етоксісклерол 30 мг/мл у рідкій формі застосовується для склеротерапії варикозно розширених вен середнього та великого розміру, залежно від довжини ділянки, що підлягає лікуванню, можна вводити кілька ін'єкцій із максимальною кількістю 2 мл рідини на одну ін'єкцію.

Коли застосовується Етоксісклерол 30 мг/мл у вигляді мікропіни, вводять до 4 мл на одну пункцію для лікування меншої підшкірної вени та до 6 мл для лікування великої підшкірної вени.

Щоб уникнути можливої алергійної реакції, особливо у пацієнта з високою схильністю до гіперчутливості, рекомендується при першому лікуванні вводити лише невелику пробну дозу Етоксісклеролу. Залежно від реакції, у подальших сеансах лікування можна вводити кілька ін'єкцій, дотримуючись обмеження максимальної дози.

Оскільки об'єм, що вводиться за один сеанс, обмежений, зазвичай потрібні повторні сеанси (у середньому від 2 до 4).

Дитяча популяція

Етоксісклерол не має суттєвого застосування у дитячій популяції.

Спосіб застосування

Усі ін'єкції повинні вводитися внутрішньовенно; положення голки має бути перевірене (наприклад, шляхом аспірації крові).

Незалежно від способу пункції вени (у пацієнта, що стоїть, лише з однією канюлею, або у сидячого пацієнта зі шприцем, готовим до ін'єкції), ін'єкції зазвичай виконуються в ногу, розташовану горизонтально. Рекомендуються одноразові шприци з плавним ходом для склеротерапії, а також голки різних діаметрів залежно від показань.

При використанні мікропіни ногу можна розташувати горизонтально або підняти на 30–45° вище горизонталі для ін'єкції. Ін'єкцію мікропіни бажано проводити під контролем ультразвукового дослідження. Пряма пункція та ін'єкція в непомітні вени мають здійснюватися під контролем дуплексного ультразвукового сканування. Голка не повинна бути тоншою за 25G.

Склерозуючий засіб повинен вводитися внутрішньовенно невеликими порціями у кількох точках вени, що підлягає лікуванню, у формі рідини або мікропіни. При лікуванні комунікантних вен не рекомендується безпосередньо ін'єкувати у цільову вену. Мета — досягти оптимального руйнування стінки судини найменшою необхідною концентрацією склерозуючого засобу для клінічного ефекту. Якщо концентрація надто висока, може розвинутися некроз або інші небажані наслідки.

Мікропіну слід готувати безпосередньо перед застосуванням, а вводити її повинен лікар, який пройшов належну підготовку щодо правильного отримання та застосування мікропіни. Метод отримання мікропіни описано в розділі 6.6 Інструкції з застосування. Більшість методик передбачають змішування склерозуючого засобу та газу (наприклад, стерильного повітря) шляхом багаторазового перенесення між двома шприцами, з'єднаними між собою.

Залежно від ступеня та поширення варикозно розширених вен може знадобитися кілька сеансів лікування.

Під час роботи з Етоксісклеролом необхідно дотримуватися строго асептичної техніки.

Компресійне лікування після ін'єкції Етоксісклеролу

Після склеротерапії рідким Етоксісклеролом слід накласти компресійну пов'язку або еластичний чобіток.

Після склеротерапії мікропіною ногу пацієнта спочатку іммобілізують на 2–5 хвилин. У цей час слід уникати маневру Вальсальви та м'язової активності, а компресію не застосовують одразу, а лише через 5–10 хвилин після ін'єкції.

Після цього пацієнт повинен пройти 30 хвилин, бажано в межах клініки чи кабінету, де проводилася ін'єкція.

Компресію слід застосовувати від кількох днів до кількох тижнів залежно від поширення та тяжкості варикозно розширених вен.

Іноді можуть виникати тромби, які усуваються шляхом розрізу та евакуації тромбу.

-Склеротерапія геморою

• Для склеротерапії геморою слід використовувати Етоксісклерол 30 мг/мл розчин для ін'єкцій у рідкій формі.
• Під час одного сеансу лікування не слід вводити більше ніж загалом 2 мл Етоксісклеролу 30 мг/мл. В залежності від результатів, вводять максимум 1 мл на кожен геморой. При лікуванні геморою, розташованого на 11 годині у чоловіків, об’єм введеного розчину не повинен перевищувати 0,5 мл. В залежності від виду геморою може знадобитися від 1 до 4 сеансів. Ін’єкцію необхідно вводити строго субмукозно, безпосередньо в геморой або вище (краніально) від нього — у тканину, що оточує харчуючі судини геморою.