Еритроміцин Панфарма 1 г порошок для розчину для інфузій EFG

Інструкція: інформація для пацієнта

Вступ

Інструкція: інформація для пацієнта

Еритроміцин Панфарма 1 г порошок для розчину для інфузій EFG

Еритроміцин (у формі лактобіонату еритроміцину)

Уважно прочитайте всю цю інструкцію, перш ніж розпочати застосування цього лікарського засобу, оскільки вона містить важливу інформацію для вас.

• Зберігайте цю інструкцію, оскільки може знадобитися її повторне прочитання.
• Якщо у вас виникнуть запитання, зверніться до лікаря або медсестри.
• Цей лікарський засіб призначено саме вам, і не можна передавати його іншим особам, навіть якщо вони мають такі самі симптоми, що й ви, оскільки це може їм нашкодити.
• Якщо виникнуть побічні ефекти, зверніться до лікаря або медсестри, навіть якщо це стосується побічних ефектів, які не зазначені в цій інструкції. Див. розділ 4.

Зміст інструкції

1. Що таке Еритроміцин Панфарма та для чого його застосовують
2. Що потрібно знати перед початком застосування Еритроміцину Панфарма
3. Як застосовувати Еритроміцин Панфарма
4. Можливі побічні ефекти
5. Зберігання Еритроміцину Панфарма
6. Зміст упаковки та додаткова інформація

Назва цього лікарського засобу — «Еритроміцин Панфарма 1 г порошок для розчину для інфузій EFG», але в цій інструкції ми називатимемо його «Еритроміцин Панфарма».

1. Що таке Еритроміцин Панфарма та для чого його застосовують

Еритроміцин Панфарма — це антибіотик, що містить еритроміцин (у формі еритроміцину лактобіонату), який належить до групи антибіотиків, відомих як «макроліди», і діє, пригнічуючи ріст та розмноження бактерій.

Еритроміцин Панфарма 1 г порошок для розчину для інфузій EFG показаний для лікування тяжких бактеріальних інфекцій у дорослих та дітей, коли пероральне застосування еритроміцину неможливе або недостатнє, або у пацієнтів, яким потрібні вищі концентрації еритроміцину через тяжкий перебіг інфекції, а також у випадках, коли пацієнти мають алергію або гіперчутливість до бета-лактамних антибіотиків (група антибіотиків), або коли ці антибіотики не є придатними з інших причин.

Після того як лікар оцінить стан пацієнта після гострої фази інфекції, внутрішньовенне введення еритроміцину буде замінено на пероральну лікарську форму.

Еритроміцин Панфарма 1 г порошок для розчину для інфузій EFG показаний для лікування таких інфекцій, як:

• Інфекції дихальних шляхів: пневмонія, кашлюк.
• Інфекції вуха.
• Інфекції очей (кон’юнктивіт).
• Інфекції шкіри та м’яких тканин (наприклад, м’язів, судин, сухожиль, жирової тканини).
• Інфекції шлунково-кишкового тракту.
• Урогенітальні інфекції (інфекції статевих і сечових органів).
• Венеричний лімфогранулематоз (статево передавана хвороба).
• Дифтерія (інфекція верхніх дихальних шляхів).

2. Що вам потрібно знати перед початком застосування Еритроміцину Панфарма

Не застосовуйте Еритроміцин Панфарма:

• якщо ви маєте алергію до еритроміцину або до будь-якого з інших компонентів цього лікарського засобу (перелічених у розділі 6);
• якщо ви маєте алергію (або гіперчутливість) до інших макролідних антибіотиків;
• якщо ви приймаєте один із наступних ліків:
  • Астемізол, терфенадин (ліки, що використовуються для лікування алергічних реакцій);
  • Дизопірамід (протиаритмічний засіб, що застосовується для лікування шлуночкової тахікардії);
  • Цисаприд (використовується для лікування гастроезофагеального рефлюксу);
  • Пімозид (використовується для лікування психіатричних розладів);
  • Ерготамін або дигідроерготамін (від мігрені);
  • Ловастатин, симвастатин і аторвастатин (ліки для зниження рівня холестерину в крові);
  • Ломітапід (використовується для зниження підвищення рівня жирів у крові, таких як холестерин і тригліцериди). Прийом цього лікування одночасно з еритроміцином може призвести до підвищення рівня ферментів, що виробляються клітинами печінки (трансаміназ), що свідчить про навантаження на печінку і може спричинити печінкові проблеми;
  • Протиаритмічні засоби класу IA та III (використовуються для лікування шлуночкових аритмій, профілактики рецидивуючої пароксизмальної фібриляції передсердь, лікування синдрому Вольфа-Паркінсона-Вайта, шлуночкових тахікардій, фібриляції передсердь та тріпотіння передсердь);
  • Нейролептики (використовуються для лікування психозів [включаючи бред, галюцинації або розлади мислення]);
  • Трициклічні та тетрациклічні антидепресанти (використовуються для лікування депресії);
  • Фторхінолони (антибіотики, що використовуються для лікування певних інфекцій);
  • Триоксид арсену (використовується для лікування раку);
  • Метадон (використовується для лікування залежності від опіоїдів, наприклад, від героїну);
  • Будіпин (протипаркінсонічний засіб);
  • Протигрибкові та протималярійні засоби;
• якщо у вас є захворювання печінки. Це пов’язано з тим, що еритроміцин виводиться переважно через печінку (див. розділ 3 «Як застосовувати Еритроміцин Панфарма»);
• якщо у вас є захворювання серця;
• якщо у вас є порушення електролітного балансу (наприклад, дефіцит калію або магнію).

Попередження та застереження

Проконсультуйтесь із лікарем, фармацевтом або медсестрою перед початком застосування Еритроміцину Панфарма:

• Якщо у вас є захворювання серця, можуть виникнути проблеми з серцевим ритмом, такі як подовження «інтервалу QT» або «шлуночкова аритмія», тому перед застосуванням Еритроміцину Панфарма необхідно проконсультуватися з лікарем, фармацевтом або медсестрою;
• Можуть виникнути тяжкі алергічні реакції. Не застосовуйте Еритроміцин Панфарма, якщо ви маєте алергію або гіперчутливість до еритроміцину або до інших ліків, що належать до групи макролідних антибіотиків. Перш ніж застосовувати Еритроміцин Панфарма, проконсультуйтесь із лікарем, фармацевтом або медсестрою;
• Якщо у вас міастенія, еритроміцин може погіршити симптоми, що може призвести до серйозних проблем із диханням;
• Якщо ви похилого віку, оскільки у вас є більший ризик розвитку захворювання нирок. Ваш лікар скоригує дозу та врахує функцію нирок (див. розділ 3 «Як застосовувати Еритроміцин Панфарма»).

Загалом, не рекомендується поєднувати еритроміцин з:

• Альфузоліном (використовується для лікування доброякісної гіперплазії простати);
• Буспіроном (використовується для лікування загального тривожного розладу);
• Циклоспорином і такролімусом (використовуються при трансплантації органів для запобігання відторгненню);
• Колхіцином (використовується для лікування подагри);
• Ебастином (антигістамінний засіб);
• Толтеродином (використовується для лікування урологічної недержності);
• Тріазоламом (використовується як седативний засіб для лікування тяжкого безсоння).

Цей лікарський засіб буде вводитися вам постійно або повільно, щоб уникнути болю.

Новонароджені та діти

Негайно зверніться до лікаря, якщо під час лікування цим препаратом у вашої дитини виникають блювотні напади (вибухова не жовчна блювота) або труднощі з їжею. Лікар визначить дозу для вашої дитини (див. розділ 3 «Як застосовувати Еритроміцин Панфарма»).

Застосування Еритроміцину Панфарма з іншими лікарськими засобами

Якщо вам необхідно здати аналіз сечі, повідомте лікареві, що ви приймаєте еритроміцин, оскільки це може вплинути на результати деяких досліджень.

Повідомте свого лікаря або фармацевта, якщо ви приймаєте, нещодавно приймали або можете приймати будь-які інші ліки.

Не рекомендується одночасне застосування еритроміцину з:

• Варфарином та кумариновими похідними (антикоагулянтами);
• Зопіклоном (для викликання сну);
• Теофіліном (для полегшення дихання);
• Сілденaфілом (використовується для лікування еректильної дисфункції та легеневої артеріальної гіпертензії);
• Деякими цитостатиками та вінбластином (використовуються для лікування раку);
• Дигоксином (використовується для лікування серцевих захворювань);
• Карбамазепіном (використовується для лікування епілепсії та нейропатичного болю);
• Алфентанілом (анестетик);
• Бромокриптином (використовується при хворобі Паркінсона та гіперпролактинемії);
• Цилостазолом (використовується для лікування переміжної кульгавості);
• Метилпреднізолоном (кортикостероїд, що використовується через свої протизапальні властивості);
• Мідазоламом (використовується для викликання анестезії або лікування помірного тяжкого безсоння);
• Омепразолом (використовується для зниження секреції шлункових кислот);
• Вальпроатом (протисудорожний засіб і стабілізатор настрою);
• Циметидином (інгібітор вироблення шлункової кислоти);
• Рифампіцин (антибіотик);
• Фенітоїном (використовується як протисудорожний засіб);
• Фенобарбіталом (протисудорожний засіб);
• Бензодіазепінами (ліки, що мають анксіолітичну, протисудорожну, м’язову релаксаційну, седативну дію тощо);
• Фексофенадином (використовується для лікування алергічних реакцій);
• Звіробоєм (Hypericum perforatum) (лікарська рослина, що використовується для лікування помірної депресії);
• Кортикостероїдами, що застосовуються перорально, ін’єкційно або інгаляційно (використовуються для пригнічення активності імунної системи організму. Це корисно для лікування широкого спектру захворювань);
• Гідроксихлорохіном або хлорохіном (використовуються для лікування захворювань, таких як ревматоїдний артрит, або для лікування чи профілактики малярії). Прийом цих ліків разом з еритроміцином може збільшити ймовірність виникнення аритмій та інших серйозних побічних ефектів, що впливають на серце.

Вагітність та годування груддю

Якщо ви вагітні або годуєте груддю, вважаєте, що можете бути вагітні, або плануєте завагітніти, проконсультуйтесь із лікарем перед застосуванням цього лікарського засобу.

Відомо, що еритроміцин проникає через плаценту та досягає плода.

Еритроміцин виділяється з материнським молоком.

Інформація досліджень щодо ризику вроджених вад не є однозначною, але деякі дослідження повідомляли про серцеві вади після застосування Еритроміцину Панфарма на початку вагітності.

Потрібно вирішити, чи необхідно припинити годування груддю або припинити лікування, враховуючи користь годування груддю для дитини та користь лікування для матері.

Керування транспортними засобами та робота з механізмами

Побічні ефекти Еритроміцину Панфарма можуть вплинути на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами.

Досвід, отриманий до цього часу, свідчить про те, що вплив еритроміцину на здатність концентруватися та реагувати є незначним.

3. Як застосовувати Еритроміцин Панфарма

Дотримуйтесь точно інструкцій щодо застосування цього лікарського засобу, які зазначив ваш лікар або фармацевт. У разі сумнівів зверніться знову до свого лікаря або фармацевта. Цей лікарський засіб завжди вводитиме лікар або інший медичний працівник внутрішньовенно (у вену) протягом 60 хвилин.

Застосування у дорослих та дітей старше 12 років або з масою тіла понад 40 кг

Рекомендована доза становить 1–2 г на добу, що відповідає 25 мг/кг/добу у розділених дозах (зазвичай 3–4 дози).

Цю дозу можна збільшити до 4 г на добу у разі важкого перебігу інфекції.

Дуже важливо завершити повний курс лікування. Не припиняйте інфузійну терапію раніше строку, навіть якщо ви почуваєтеся краще.

Застосування у дітей віком від 1 місяця до 12 років або з масою тіла ≤ 40 кг

Рекомендована доза становить 15–20 мг/кг маси тіла, розділених на 3–4 дози.

Ваш лікар розрахує точну дозу, яку повинен отримувати ваша дитина, залежно від маси її тіла.

Новонароджені доношені (від народження до 1 місяця)

Рекомендована доза становить 10–15 мг/кг, розділених на 3 дози.

Ваш лікар розрахує точну дозу, яку повинен отримувати ваша дитина, залежно від маси її тіла.

Застосування у пацієнтів із тяжким захворюванням нирок

Ваш лікар визначить точну дозу залежно від функції ваших нирок.

Застосування у пацієнтів літнього віку

Ваш лікар уважно визначить вашу дозу та врахує функцію нирок і печінки, оскільки у вас є більший ризик розвитку захворювання нирок.

Якщо ви застосували більше Еритроміцину Панфарма, ніж слід

Якщо ви вважаєте, що вам або вашій дитині ввели надмірну кількість цього лікарського засобу, негайно зверніться до свого лікаря. Симптоми передозування включають ототоксичність (ураження вуха), втрату слуху, сильну нудоту, блювоту та діарею.

Якщо ви забули застосувати Еритроміцин Панфарма

У разі передозування або випадкового прийому зверніться негайно до свого лікаря, фармацевта або зателефонуйте до Центру токсикологічної інформації за телефоном 915 620 420, повідомивши назву лікарського засобу та кількість прийнятого.

Якщо ви вважаєте, що пропустили дозу цього лікарського засобу, негайно зв’яжіться зі своїм лікарем або іншим медичним працівником.

Якщо ви припинили лікування Еритроміцином Панфарма

Не припиняйте застосування цього лікарського засобу, доки це не скаже ваш лікар.

Якщо у вас виникли інші запитання щодо застосування цього лікарського засобу, запитайте свого лікаря, фармацевта або медсестру.

4. Можливі побічні ефекти

Як і всі лікарські засоби, цей препарат може викликати побічні ефекти, хоча вони не виникають у всіх людей.

Якщо у вас виникла алергічна реакція, можуть з’явитися висипання та набряк певних ділянок тіла, наприклад обличчя та шиї, разом із утрудненим диханням. У такому разі необхідно негайно припинити застосування цього лікарського засобу та звернутися до служби невідкладної допомоги.

Негайно зв’яжіться з лікарем, якщо у вас виникла серйозна шкірна реакція: червона лущення висипка з бульбашками під шкірою та пухирцями (ексантематозна пустульозність). Частота цього побічного ефекту вважається невідомою (неможливо оцінити за наявними даними).

Найчастішими побічними ефектами є анорексія (відсутність апетиту), нудота, блювота, біль у животі, нудота, метеоризм, неприємні відчуття, спазми, розплинутий стілець або діарея.

Були зареєстровані такі побічні ефекти:

Нечасті (можуть впливати до 1 із 100 осіб)

• Грибкові інфекції (кандидоз) рота, що супроводжуються білими плямами
• Запалення піхви
• Свербіж зовнішніх статевих органів у жінок
• Алергічні реакції
• Поширена шкірна висипка (крурчак)
• Свербіж шкіри
• Покрасніння шкіри, що супроводжується підвищеним кровотоком (гіперемія)
• Порушення функції печінки та жовчного міхура, виявлене при аналізі крові
• Біль або подразнення в місці ін’єкції
• Набряк та почервоніння вени, яка стане дуже чутливою на дотик

Рідкісні (можуть впливати до 1 із 1000 осіб):

• Набряк певних ділянок тіла, наприклад обличчя та шиї (алергічний набряк або ангіоневротичний набряк, анафілаксія)
• Симптоми відсутності апетиту (анорексія)
• Епігастральний біль, що віддає в спину, з нудотою, блювотою, діареєю та втратою апетиту (панкреатит)
• Свербіж, що супроводжується жовтянистим забарвленням шкіри (жовтяниця), світлий стілець (холестаз та холестатична жовтяниця)
• Набряклі суглоби
• Лихоманка
• Крурчак
• Шкірні висипання
• Запалення товстої кишки, що супроводжується сильними проносами

Дуже рідкісні (можуть впливати до 1 із 10 000 осіб)

• Виявлення або погіршення рідкісного захворювання, пов’язаного зі слабкістю м’язів (міастенія гравіс)
• Дзвін у вухах (шум у вухах) та втрата слуху, як правило, тимчасові
• Нездатність печінки виконувати свої нормальні функції
• Нездатність нирок виконувати свої нормальні функції
• Серйозні шкірні реакції (синдром Стівенса-Джонсона та еритема мультиформна)
• Відшарування шкіри (токсична епідермальна некроліза)

Частота невідома (неможливо оцінити за наявними даними):

• Біль у грудях, загальне нездужання
• Нерегулярне серцебиття, сильне або швидке серцебиття
• Нездобіж у грудях, утруднення дихання, надмірно швидке та поверхневе дихання, біль у верхній частині хребта
• Дихальні труднощі (включаючи симптоми, схожі на астму)
• Порушення зору, зокрема подвійне зору (диплопія) та розмите зору
• Психічні порушення (наприклад, зміна настрою та порушення почуття реальності)
• Запаморочення, галюцинації
• Почуття запаморочення, сонливість, вертиго
• Епілептичний напад, судоми
• Низький артеріальний тиск (гіпотензія)
• Порушення крові, що впливають на кров’яні клітини та зазвичай виявляються при аналізі крові
• Головні болі

Інші побічні ефекти у новонароджених та дітей

Блювота (небіліозна вибухова блювота) або проблеми з їжею та втрата апетиту (гіпертрофічна стеноз пілору у дітей)

Повідомлення про побічні ефекти

Якщо у вас виникли будь-які побічні ефекти, зверніться до лікаря, фармацевта або медсестри, навіть якщо це можливі побічні ефекти, які не зазначені в цій інструкції. Ви також можете повідомити про них безпосередньо через Систему фармаконагляду за лікарськими засобами для людського застосування в Іспанії: www.notificaram.es. Повідомляючи про побічні ефекти, ви допомагаєте забезпечити більш повну інформацію про безпеку цього лікарського засобу.

5. Зберігання Еритроміцину Панфарма

Зберігати цей лікарський засіб у недоступному для дітей місці.

Не застосовувати цей лікарський засіб після закінчення терміну придатності, зазначеного на флаконі та упаковці після напису «CAD». Термін придатності закінчується останнього дня зазначеного місяця.

Після реконституції:

Розчини слід використовувати негайно.

Не заморожувати реконституйований розчин.

Реконституйований розчин: фізико-хімічна стабільність під час використання підтверджена протягом 24 годин у холодильнику (2–8 °C).

Розведений розчин: фізико-хімічна стабільність під час використання підтверджена протягом 24 годин у холодильнику (2–8 °C).

З точки зору мікробіологічної стабільності, продукт слід використовувати негайно.

Якщо його не використовують негайно, час і умови зберігання до використання є відповідальністю користувача і не повинні перевищувати 24 години у холодильнику, за умови, що реконституцію або розведення було проведено за контрольованих стерильних і валідованих умов.

Лікарські засоби не слід викидати через каналізацію або у сміття. Упаковку та невикористані ліки слід здати у пункт збирання лікарських засобів SIGRE у аптеці або в іншу спеціалізовану систему збирання відходів лікарських засобів. У разі сумнівів запитайте у свого аптекаря, як позбутися упаковки та ліків, які ви більше не потребуєте. Таким чином ви допоможете захистити навколишнє середовище.

6. Вміст упаковки та додаткова інформація

Склад Еритроміцину Панфарма

• Діючою речовиною є еритроміцин лактобіонат.

Кожен флакон містить 1 грам еритроміцину.

Цей лікарський засіб не містить жодних інших компонентів.

Зовнішній вигляд продукту та вміст упаковки

До переконституції Еритроміцин Панфарма є гігроскопічним порошком для розчину для інфузій від білого до світло-жовтого кольору, розфасованим у скляні флакони. Після переконституції розчин є прозорим і безбарвним.

Еритроміцин Панфарма реалізується в упаковках по 1, 10 або 25 скляних флаконів. Можуть бути доступні лише окремі розміри упаковок.

Власник ліцензії на введення в обіг та виробник

Власник ліцензії на введення в обіг

PANPHARMA

Z.I. DU CLAIRAY

35133 LUITRE

ФРАНЦІЯ

Виробник:

PANPHARMA

10 RUE DU CHÊNOT

PARC D’ACTIVITÉ DU CHÊNOT

56380 BEIGNON

ФРАНЦІЯ

або

PANPHARMA

Z.I du Clairay - Fougeres - F-35133 – Франція

Додаткову інформацію щодо цього лікарського засобу можна отримати, звернувшись до місцевого представника власника ліцензії на введення в обіг:

Pharmavic Ibérica S.L.,

C/Compositor Lehmberg Ruiz, 6

Edificio Ibiza, Oficina 7

29007 Малага, Іспанія

Цей лікарський засіб зареєстрований у країнах — учасницях Європейського економічного простору під такими назвами:

Дата останнього оновлення цього вкладення: Червень 2025

Детальна та актуальна інформація про цей лікарський засіб доступна на вебсайті Іспанського агентства з лікарських засобів та медичних виробів (AEMPS) http://www.aemps.gob.es/

Ця інформація призначена виключно для фахівців охорони здоров’я:

Якщо ви бажаєте отримати додаткову інформацію щодо даних про резистентність, зверніться до інструкції з медичного застосування еритроміцину або Еритроміцин Панфарма.

Дозування

Застосування у дорослих та дітей старше 12 років або з масою тіла понад 40 кг

Рекомендована доза становить 1–2 г на добу, що відповідає 25 мг/кг/добу у розділених дозах (зазвичай 3–4 дози).

Тяжкі інфекції

У разі тяжких інфекцій дозування може бути збільшено до 4 г на добу, що відповідає 50 мг/кг/добу.

Максимальна добова доза — 4 г.

Застосування у дітей до 12 років або з масою тіла ≤40 кг

Від 1 місяця до 12 років: добова доза для немовлят та дітей до 12 років для лікування більшості інфекцій становить 15–20 мг еритроміцину/кг маси тіла, розділених на 3–4 дози. Цю дозу можна подвоїти залежно від показань.

Новоронашки доношені (від народження до 1 місяця)

10–15 мг/кг/добу, розділені на 3 дози.

Порушення функції нирок або печінки

Пацієнти з порушенням функції печінки:

При нормальній функції печінки еритроміцин концентрується в печінці та виділяється з жовчю. Хоча вплив порушення функції печінки на екскрецію еритроміцину та його період напіввиведення у цій групі пацієнтів невідомий, слід дотримуватися особливої обережності при застосуванні цього антибіотика, особливо у пацієнтів із гострою печінковою недостатністю, яким призначають високі дози еритроміцину. У цих випадках необхідне моніторування сироваткових концентрацій та зменшення дози.

Пацієнти з порушенням функції нирок:

Низький відсоток екскреції еритроміцину з нирками свідчить про те, що немає необхідності змінювати режим дозування у пацієнтів із нирковою недостатністю (легкого або помірного ступеня, з кліренсом креатиніну понад 10 мл/хв).

Однак повідомлялося про випадки токсичності у пацієнтів із помірною або тяжкою нирковою недостатністю, і в цих випадках рекомендовано коригування дози.

• Застосування доз ≥4 г/добу може збільшити ризик втрати слуху, спричиненої еритроміцином, у літніх пацієнтів, особливо у тих, у яких є ниркова або печінкова недостатність.
• При наявності ниркової недостатності помірного або тяжкого ступеня (рівень сироваткового креатиніну 2,0 мг/дл, ниркова недостатність із анурією) максимальна добова доза для підлітків старше 14 років та дорослих (з масою тіла понад 50 кг) становить 2 г еритроміцину на добу.
• У разі тяжкої ниркової недостатності (кліренс креатиніну менше 10 мл/хв) дозу еритроміцину слід зменшити до 50–75% від звичайної дози, зі збереженням звичайного режиму введення. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 2 г.

Еритроміцин не видаляється під час гемодіалізу або перитонеального діалізу. Тому пацієнтам, які регулярно проходять діаліз, додаткову дозу не рекомендують.

Пацієнти літнього віку

Дозу для дорослих слід застосовувати з обережністю. Пацієнти літнього віку, особливо ті, у яких є порушення функції нирок або печінки, можуть мати підвищений ризик втрати слуху, спричиненої еритроміцином, якщо застосовуються дози еритроміцину 4 г/добу або вище.

Спосіб застосування

Заходи безпеки, які слід дотримуватися перед приготуванням або введенням лікарського засобу

Щоб ознайомитися з інструкціями щодо реконституції лікарського засобу перед введенням, див. розділ 6.6.

Еритроміцин можна вводити внутрішньовенно неперервно або періодично.

Інфузію слід проводити протягом 60 хвилин, оскільки швидке введення може спричинити місцеве подразнення, подовження інтервалу QT, аритмії або гіпотензію. У пацієнтів із факторами ризику або анамнезом аритмій інфузію слід проводити протягом більш тривалого часу.

Для приготування внутрішньовенних розчинів для періодичної інфузії слід використовувати мінімум 200 мл розчинника, щоб звести до мінімуму ризик венозного подразнення.

Концентрація еритроміцину не повинна перевищувати 5 мг на мілілітр, рекомендована концентрація — 1 мг/мл (0,1% розчин).

Еритроміцин слід вводити виключно внутрішньовенно. Артеріальне введення категорично протипоказане, оскільки може спричинити ангіоспазм із розвитком ішемії. Також протипоказані внутрішньом’язове введення та болюсне внутрішньовенне введення.

Внутрішньовенне лікування слід замінити пероральним через 2–7 днів. Після зникнення симптомів лікування еритроміцином слід продовжити ще на 2–3 дні для повного ефекту.

Попередження та застереження

Новонароджені та діти

Якщо ваша дитина блює або у неї виникає подразливість, пов’язана з харчуванням, негайно зверніться до лікаря, оскільки існує ризик гіпертрофічної стенози пілору (ГСП), що призводить до важких небільозних блювотних нападів. Якщо можливі переваги цього лікарського засобу не переважають можливі ризики, його не слід застосовувати дітям.

Реконституція

Кожен флакон призначений для одноразового використання.

Потрібні два етапи: реконституція і розведення.

1. Реконституція: на цьому етапі не використовуйте розчин натрію хлориду 0,9 %.
   1. Для правильного розчинення обережно струсіть флакон, щоб розсипати порошок перед реконституцією.
   2. Приготуйте початковий розчин із концентрацією 50 мг/мл основи еритроміцину, додавши 20 мл води для ін’єкцій до вмісту флакона Еритроміцин Панфарма. Під час додавання розчинника переконайтеся, що він змочує всю внутрішню поверхню флакона (наприклад, тримаючи флакон горизонтально).
   3. Інтенсивно струшіть до повного розчинення. Розчинення може бути ускладненим і зайняти кілька хвилин.

Реконституйований розчин можна зберігати у холодильнику протягом 24 годин.

1. Розведення

Дозволено використовувати лише розчин натрію хлориду 0,9 % або 5 % розчин глюкози.

• При періодичній інфузії: розчин готують шляхом змішування вмісту реконституйованого флакона Еритроміцин Панфарма (20 мл) з 200 мл або 500 мл одного з розчинників для розведення, отримуючи кінцеву концентрацію розчиненого розчину 5 мг/мл або 2 мг/мл відповідно.
• При неперервній інфузії: розчин готують шляхом змішування вмісту реконституйованого флакона Еритроміцин Панфарма (20 мл) з 500 мл або 1000 мл одного з розчинників для розведення, отримуючи кінцеву концентрацію розчиненого розчину 2 мг/мл або 1 мг/мл відповідно.

Розведений розчин можна зберігати у холодильнику протягом 24 годин. Розведений розчин вводять без додавання будь-яких інших речовин.

Для педіатричної популяції кількість початкового розчину, що підлягає розведенню, та об’єм інфузії слід коригувати відповідно до обраного режиму дозування, враховуючи масу тіла дитини.

Після реконституції

Розведені розчини слід використовувати негайно.

Утилізація не використаного лікарського засобу та всіх матеріалів, що контактували з ним, повинна здійснюватися відповідно до місцевих нормативних вимог.

Несумісності

Цей лікарський засіб не слід змішувати з іншими, окрім тих, що використовуються для реконституції.

Розчин лактобіонату еритроміцину несумісний з β-лактамними антибіотиками, аміноглікозидами, тетрациклінами, хлорамфеніколом, колістином, амінофіліном, барбітуратами, фенітоїном, гепарином, фенотіазинами, рибофлавіном (вітамін В2), вітаміном В6 та вітаміном С через зміни рН. Тому внутрішньовенне введення еритроміцину не слід змішувати з перерахованими препаратами в одному інфузійному розчині.

Додавання інших розчинів, які змінюють діапазон рН 6–8, зменшує стабільність лактобіонату еритроміцину.

Попередження: не слід використовувати розчини натрію хлориду або інші розчини, що містять неорганічні солі, для приготування початкового розчину (див. розділ «Реконституція»), оскільки може утворитися осад.