Інструкція: інформація для пацієнта

Вступ

Інструкція: інформація для пацієнта

Енантіум 50 мг/2 мл розчин для ін'єкцій та для інфузій

декскетопрофен

Уважно прочитайте всю цю інструкцію, перш ніж розпочати застосування цього лікарського засобу, оскільки вона містить важливу для вас інформацію.

Зберігайте цю інструкцію, оскільки можливо, знадобиться її повторно прочитати.
Якщо у вас виникнуть запитання, зверніться до лікаря або провізора.
Цей лікарський засіб призначено саме вам, і ви не повинні передавати його іншим особам, навіть якщо вони мають такі самі симптоми, що й ви, оскільки це може їм нашкодити.
Якщо у вас виникнуть побічні ефекти, зверніться до лікаря або провізора, навіть якщо це стосується побічних ефектів, які не зазначені в цій інструкції. Див. розділ 4.

Зміст інструкції:

Що таке Енантіум і для чого його застосовують.
Що вам потрібно знати, перш ніж розпочати застосування Енантіуму.
Як застосовувати Енантіум.
Можливі побічні ефекти.
Зберігання Енантіуму.
Вміст упаковки та додаткова інформація.

1. Що таке Енантіум і для чого його застосовують

Енантіум — це знеболювальний засіб, який належить до групи нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ).

Застосовується для симптоматичного лікування гострого болю середньої та високої інтенсивності, наприклад, післяопераційного болю, ниркової коліки (інтенсивний біль у нирці) та болю в поперековій ділянці хребта (люмбаго), коли пероральне застосування не є доцільним.

2. Що вам потрібно знати перед початком застосування Енантіуму:

Не застосовуйте Енантіум:

Якщо ви маєте алергію на декскетопрофен або на будь-який інший компонент цього лікарського засобу (зазначені в розділі 6);
Якщо ви маєте алергію на ацетилсаліцилову кислоту або на інший нестероїдний протизапальний засіб;
Якщо у вас астма або ви перенесли напади астми, гострий риніт (короткий період запалення слизової оболонки носа), носові поліпи (м’якотисті утворення всередині носа через алергію), кропив’янку (висип на шкірі), ангіоедему (набряк обличчя, очей, губ або язика, або утруднення дихання) чи свистяче дихання (шумне дихання через бронхіальний спазм) після прийому ацетилсаліцилової кислоти або іншого нестероїдного протизапального засобу;
Якщо у вас були фотозалежні або фототоксичні реакції (особливий вид почервоніння або опіків шкіри, що піддається дії сонячного світла) під час прийому кетопрофену (нестероїдного протизапального засобу) або фібратів (ліків, що використовуються для зниження рівня жирів у крові);
Якщо у вас є пептична виразка, кровотеча шлунка або кишки або якщо у вас раніше була кровотеча, виразка або перфорація шлунка чи кишки;
- Якщо у вас є проблеми з травленням (наприклад, диспепсія, печія);
- Якщо у вас є або були раніше кровотеча чи перфорація шлунка чи дванадцятипалої кишки через попереднє застосування нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ), що використовуються для знеболювання;
- Якщо у вас є хронічне запалення кишечника (хвороба Крона або виразковий коліт);
- Якщо у вас тяжка серцева недостатність, помірна або тяжка ниркова недостатність або тяжка печінкова недостатність;
- Якщо у вас є кровотечі або порушення згортання крові;
- Якщо ви сильно обезводнені (втратили багато рідини організму) через блювоту, діарею або недостатнє споживання рідини;
- Ви перебуваєте на третьому триместрі вагітності або годуєте грудьми.

Попередження та застереження

Проконсультуйтесь з лікарем або фармацевтом перед початком застосування Енантіуму:

Якщо у вас були в минулому хронічні запальні захворювання кишечника (виразковий коліт, хвороба Крона);
Якщо у вас є або були раніше проблеми зі шлунком або кишечником;
Якщо одночасно приймаєте ліки, що підвищують ризик шлунково-кишкової виразки або кровотечі, наприклад: пероральні кортикостероїди, деякі антидепресанти (типу ІМЗС: селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну), засоби, що запобігають утворенню згортків, такі як ацетилсаліцилова кислота або антикоагулянти, наприклад варфарин. У цих випадках проконсультуйтесь з лікарем перед прийомом Енантіуму: можливо, лікар призначить додатковий препарат для захисту шлунка (наприклад, мізопростол або інші засоби, що блокують утворення шлункового соку);
Якщо у вас є захворювання серця, інсульти в анамнезі або ви вважаєте, що можете мати ризик розвитку цих станів (наприклад, підвищений артеріальний тиск, цукровий діабет, підвищений холестерин або ви палите). Вам слід обговорити лікування з лікарем або фармацевтом. Ліки, подібні до Енантіуму, можуть бути пов’язані з незначним підвищенням ризику серцевих нападів («інфарктів міокарда») або інсультів («інсультів»). Цей ризик зростає при застосуванні високих доз і тривалого лікування. Не перевищуйте рекомендовану дозу та тривалість лікування;
Якщо ви літня людина, оскільки можливість побічних ефектів зростає (див. розділ 4). Якщо вони виникнуть, негайно зверніться до лікаря;
Якщо у вас є алергія або ви раніше мали алергічні реакції;
Якщо у вас є захворювання нирок, печінки або серця (гіпертензія та/або серцева недостатність), затримка рідини або ви перенесли ці проблеми в минулому;
Якщо ви приймаєте діуретики або страждаєте від обезводнення та зниженого об’єму крові через надмірну втрату рідини (наприклад, через надмірне сечовиділення, діарею або блювоту);
Якщо ви жінка з проблемами фертильності (Енантіум може знижувати фертильність, тому не слід його застосовувати, якщо плануєте вагітність або проходите обстеження на безпліддя);
Якщо ви перебуваєте на першому або другому триместрі вагітності;
Якщо у вас є порушення утворення крові та кров’яних клітин;
Якщо у вас системний червоний вовчак або змішане захворювання сполучної тканини (захворювання імунної системи, що впливають на сполучну тканину);
Якщо у вас є інфекція; див. розділ «Інфекції» нижче;
Якщо у вас астма, поєднана з ринітом або хронічним синуситом і/або носовими поліпами, ви маєте більший ризик алергії на ацетилсаліцилову кислоту та/або НПЗЗ, ніж решта населення. Прийом цього лікування може спровокувати напади астми або бронхоспазми, особливо у пацієнтів, які мають алергію на ацетилсаліцилову кислоту або НПЗЗ.

Інфекції

Енантіум може приховувати ознаки інфекції, такі як лихоманка та біль. Тому можливе затримання адекватного лікування інфекції, що збільшує ризик ускладнень. Це спостерігалося при бактеріальній пневмонії та бактеріальних інфекціях шкіри, пов’язаних з вітряною віспою. Якщо ви приймаєте цей препарат під час інфекції, а симптоми не зникають або погіршуються, негайно зверніться до лікаря.

Під час вітряної віспи рекомендовано уникати застосування цього препарату.

Синдром Коуніса

При застосуванні декскетопрофену повідомляли про алергічні реакції, включаючи проблеми з диханням, набряк обличчя та області шиї (ангіоедема) та біль у грудях. Негайно припиніть лікування Енантіумом і негайно зв’яжіться з лікарем або найближчим відділенням невідкладної допомоги, якщо ви помітили будь-які з цих симптомів.

Діти та підлітки

Енантіум не досліджувався у дітей та підлітків. Тому безпека та ефективність не встановлені, і препарат не повинен застосовуватися у дітей та підлітків.

Застосування Енантіуму разом з іншими ліками

Повідомте лікареві або фармацевту, якщо ви зараз приймаєте, нещодавно приймали або можливо зможете приймати інші ліки, навіть ті, що придбані без рецепта. Деякі ліки не можна застосовувати разом. Інші можуть потребувати зміни дози при сумісному застосуванні.

Особливо важливо завжди повідомляти лікареві, стоматологу або фармацевту, якщо, окрім Енантіуму, ви приймаєте один із таких препаратів:

Комбінації, які не рекомендуються:

Ацетилсаліцилова кислота, кортикостероїди та інші нестероїдні протизапальні засоби;
Варфарин, гепарин та інші препарати, що використовуються для запобігання утворенню згортків;
Літій, що використовується для лікування деяких порушень настрою;
Метотрексат (протираковий та імуносупресивний засіб), що застосовується в дозах понад 15 мг/тиждень;
Гідантоїни та фенітоїн, що використовуються при епілепсії;
Сульфаметоксазол, що використовується при бактеріальних інфекціях.

Комбінації, що вимагають обережності:

Інгібітори АПФ, діуретики та антагоністи ангіотензину II, що використовуються при підвищеному артеріальному тиску та захворюваннях серця;
Пентоксифілін та оксипентіфілін, що використовуються для лікування хронічних венозних виразок;
Зідовудин, що використовується для лікування вірусних інфекцій;
Аміноглікозидні антибіотики, що використовуються для лікування бактеріальних інфекцій;
Сульфонілсечовини (наприклад, хлорпропамід та глібенкламід), що використовуються при цукровому діабеті;
- Метотрексат, що застосовується в низьких дозах, менше 15 мг/тиждень.

Комбінації, на які слід звернути увагу:

Хінолони (наприклад, ципрофлоксацин, левофлоксацин), що використовуються при бактеріальних інфекціях;
Циклоспорин або такролімус, що використовуються для лікування захворювань імунної системи та при трансплантації органів;
Стрептокіназа та інші тромболітичні та фібринолітичні препарати, тобто засоби, що використовуються для розчинення згортків;
Пробенецид, що використовується при подагрі;
Дигоксин, що використовується для лікування хронічної серцевої недостатності;
Міфепристон, що використовується для переривання вагітності;
Антидепресанти типу ІМЗС (селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну);
Протиагреганти, що використовуються для зменшення агрегації тромбоцитів та утворення згортків.
- Бета-блокатори, що використовуються при підвищеному артеріальному тиску та захворюваннях серця;
- Тенофовір, деферазірокс, пеметрексед.

Якщо у вас виникли будь-які сумніви щодо прийому інших ліків разом з Енантіумом, проконсультуйтесь з лікарем або фармацевтом.

Вагітність, годування грудьми та фертильність

Якщо ви вагітні, годуєте грудьми, вважаєте, що можете бути вагітні, або плануєте вагітність, проконсультуйтесь з лікарем або фармацевтом перед застосуванням цього препарату.

Не застосовуйте Енантіум протягом останніх трьох місяців вагітності або під час годування грудьми. Це може спричинити ниркові та серцеві проблеми у вашого плоду. Може вплинути на схильність до кровотечі у вас та вашої дитини, а також затримати або подовжити пологи більше, ніж очікувалося.

Не слід приймати Енантіум протягом перших шести місяців вагітності, якщо це не є абсолютно необхідним і не призначено лікарем. Якщо вам потрібне лікування в цей період або під час планування вагітності, слід приймати мінімальну дозу протягом найкоротшого часу.

З 20-го тижня вагітності Енантіум може спричинити ниркові проблеми у плоду, якщо застосовувати його більше ніж кілька днів, що може призвести до низького рівня навколоплідних вод (олігогідрамніос) або звуження одного з судин (ductus arteriosus) у серці дитини. Якщо вам потрібне лікування понад кілька днів, лікар може рекомендувати додаткові обстеження.

Не рекомендується застосовувати Енантіум під час спроб завагітніти або під час обстеження проблеми безпліддя.

Щодо можливих впливів на жіночу фертильність див. також розділ 2, «Попередження та застереження».

Керування транспортними засобами та робота з механізмами

Енантіум може незначно впливати на здатність керувати механізмами та транспортними засобами, оскільки може викликати сонливість або запаморочення. Якщо ви відчуваєте ці ефекти, не керуйте механізмами та не водіть, доки ці симптоми не зникнуть. Зверніться за порадою до лікаря.

Енантіум містить етанол та натрій

Цей препарат містить до 200 мг алкоголю (етанолу) в кожній ампулі об’ємом 2 мл, що відповідає 3 мг/кг/доза (10% об./об.). Кількість у одній ампулі (2 мл) цього препарату еквівалентна менше 5 мл пива або 2 мл вина.

Невелика кількість алкоголю, що міститься в цьому препараті, не викликає жодних помітних ефектів.

Цей препарат містить менше 1 ммоль натрію (23 мг) на дозу; це, по суті, «без натрію».

3. Як застосовувати Енантіум

Дотримуйтесь точно інструкцій щодо застосування цього лікарського засобу, які надав ваш лікар або фармацевт. Якщо виникли сумніви, зверніться знову до свого лікаря або фармацевта.

Необхідно застосовувати найнижчу ефективну дозу протягом найкоротшого часу, необхідного для полегшення симптомів. Якщо у вас є інфекція, негайно зверніться до лікаря, якщо симптоми (наприклад, лихоманка та біль) тривають або погіршуються (див. розділ 2).

Ваш лікар визначить дозу Енантіуму, яка вам потрібна, залежно від типу, тяжкості та тривалості ваших симптомів. Рекомендована доза, як правило, становить 1 ампулу (50 мг) кожні 8–12 годин. За необхідності можна вводити другу ампулу через 6 годин після введення першої. Ні в якому разі не повинна перевищуватися максимальна добова доза 150 мг Енантіуму (3 ампули).

Не застосовуйте Енантіум більше двох днів. Коли це можливо, перейдіть на пероральний знеболювальний засіб.

Пацієнти літнього віку зі зниженою функцією нирок та пацієнти з порушенням функції нирок або печінки не повинні перевищувати загальну добову дозу 50 мг Енантіуму (1 ампулу).

Спосіб застосування та шляхи введення

Енантіум можна вводити внутрішньом’язово або внутрішньовенно (технічні деталі щодо внутрішньовенного введення описані в розділі 7).

При внутрішньом’язовому введенні розчин слід вводити повільно і глибоко в м’яз одразу після його відбирання з коричневої ампули.

Застосовуйте лише у тому разі, якщо розчин прозорий і безбарвний.

Застосування у дітей та підлітків

Цей лікарський засіб не слід застосовувати дітям та підліткам (молодше 18 років).

Якщо ви застосували більше Енантіуму, ніж потрібно

Якщо ви застосували надто багато лікарського засобу, негайно повідомте свого лікаря або фармацевта, зверніться до відділення невідкладної допомоги найближчої лікарні або зателефонуйте до Токсикологічної інформаційної служби за телефоном: 91.562.04.20, повідомивши назву лікарського засобу та кількість прийнятого. Будь ласка, пам’ятайте, що завжди слід мати при собі упаковку лікарського засобу або цей вкладений листок.

Якщо ви пропустили застосування Енантіуму

Не застосовуйте подвійну дозу, щоб компенсувати пропущену дозу. Приймайте наступну дозу відповідно до графіка (див. розділ 3 «Як застосовувати Енантіум»).

Якщо у вас виникли сумніви щодо застосування цього лікарського засобу, зверніться до свого лікаря або фармацевта.

4. Можливі побічні ефекти

Як і всі лікарські засоби, цей препарат може викликати побічні ефекти, хоча вони не виникають у всіх людей.

Нижче наведено можливі побічні ефекти залежно від їхньої частоти.

Часті побічні ефекти (можуть виникати у до 1 із 10 людей):

Нудота і/або блювота та біль у місці ін'єкції, реакції в місці ін'єкції, включаючи набряк, гематому або кровотечу.

Нечасті побічні ефекти (можуть виникати у до 1 із 100 людей):

Кров'яна блювота, низький артеріальний тиск, підвищення температури, розмите зору, запаморочення, сонливість, порушення сну, головний біль, анемія, біль у животі, запор, важкість у шлунку, діарея, сухість у роті, приливи жару, висип, дерматит, свербіж, підвищена пітливість, загальний біль, відчуття холоду.

Рідкісні побічні ефекти (можуть виникати у до 1 із 1000 людей):

Шлунково-кишкова виразка, кровоточива шлунково-кишкова виразка або перфорована шлунково-кишкова виразка, підвищений артеріальний тиск, непритомність, уповільнення дихання, запалення поверхневої вени через утворення тромбу (поверхневий тромбофлебіт), окремі передчасні серцеві скорочення (екстрасистолія), прискорення серцевого ритму, периферичний набряк, набряк гортані, втрата апетиту (анорексія), незвичайне відчуття, підвищення температури тіла та озноб, дзвін у вухах (тинітус), сверблячий висип, жовтяниця, вугри, біль у попереку, біль у нирках, часте сечовиділення, порушення менструального циклу, порушення простати, м'язова скованість, скованість у суглобах, м'язові спазми, підвищені показники функції печінки (у крові), підвищення рівня глюкози в крові (гіперглікемія), зниження рівня глюкози в крові (гіпоглікемія), підвищення рівня тригліцеридів у крові (гіпертригліцеридемія), кетони в сечі (кетонурія), білок у сечі (протеїнурія), ураження клітин печінки (гепатит), гостра ниркова недостатність.

Дуже рідкісні побічні ефекти (можуть виникати у до 1 із 10 000 людей):

Анафілактична реакція (реакція гіперчутливості, яка може призвести до шоку), виразки на шкірі, у роті, очах та статевих органах (синдром Стівенса-Джонсона, синдром Лілля), набряк обличчя, набряк губ та горла (ангіоневротичний набряк), утруднене дихання через скорочення м'язів дихальних шляхів (бронхоспазм), утруднене дихання, панкреатит, шкірні реакції гіперчутливості та фоточутливість, ураження нирок, зниження кількості білих кров'яних клітин (нейтропенія), зниження кількості тромбоцитів (тромбоцитопенія).

Невідомо: частоту не можна визначити за наявними даними

Біль у грудях, що може бути симптомом потенційно серйозної алергічної реакції, відомої як синдром Коуніса.

Медикаментозна фіксована висипка

Алергічна шкірна реакція, відома як медикаментозна фіксована висипка, яка може включати круглі або овальні червоні плями, набряк шкіри, пухирі та свербіж. Також може виникати потемніння шкіри в уражених місцях, що може зберігатися після загоєння. Медикаментозна фіксована висипка зазвичай з'являється знову в тому ж місці або місцях, якщо препарат приймати повторно.

Негайно повідомте лікареві, якщо ви помітили будь-які побічні ефекти з боку травного тракту на початку лікування (наприклад, біль або печія в шлунку або кровотеча) або якщо раніше у вас виникали такі побічні ефекти під час тривалого застосування протизапальних засобів. Особливо це важливо, якщо ви похилого віку.

Припиніть прийом Енантіуму негайно, як тільки помітите висип на шкірі або ураження слизових оболонок (наприклад, всередині рота) або будь-які інші ознаки алергії.

Під час лікування нестероїдними протизапальними засобами спостерігалися випадки затримки рідини та набряків (особливо в області щиколоток та ніг), підвищення артеріального тиску та серцевої недостатності.

Лікарські засоби, подібні до Енантіуму, можуть бути пов'язані з незначним підвищенням ризику інфаркту міокарда або інсульту.

У пацієнтів із системним червоним вовчаком або змішаним захворюванням сполучної тканини нестероїдні протизапальні засоби можуть виникати окремі випадки підвищення температури, головного болю та скованості в шиї.

Найчастіші побічні ефекти — це ті, що впливають на травний тракт. Можуть виникати шлунково-кишкові виразки, перфорація або шлунково-кишкові кровотечі, іноді смертельні, особливо у пацієнтів похилого віку.

Після введення препарату повідомлялися випадки нудоти, блювоти, діареї, метеоризму, запору, диспепсії, болю в животі, чорного стільця (мелена), блювоти кров'ю (гематемезис), виразкового стоматиту, погіршення коліту та хвороби Крона. Рідше спостерігалося запалення стінки шлунка (гастрит).

Як і при застосуванні інших НПЗП, можуть виникати гематологічні реакції (пурпура, апластична та гемолітична анемія, а ще рідше — агранулоцитоз та медуллярна гіпоплазія).

Негайно повідомте лікареві, якщо з'явилися ознаки інфекції або вони погіршуються під час застосування Енантіуму.

Повідомлення про побічні ефекти

Якщо у вас виникли побічні ефекти, навіть якщо їх немає в цій інструкції, зверніться до лікаря, фармацевта або медсестри. Ви також можете повідомити про них безпосередньо через Систему фармаковігілянсу Іспанії для лікарських засобів людського застосування: www.notificaRAM.es. Повідомляючи про побічні ефекти, ви допомагаєте забезпечити більш глибоке розуміння безпеки цього лікарського засобу.

5. Зберігання Енантіуму

Зберігати цей лікарський засіб у недоступному для дітей місці.

Не використовувати цей лікарський засіб після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці та ампулі. Термін придатності закінчується останнього дня місяця, зазначеного на упаковці.

Зберігати ампулу в оригінальній упаковці, щоб захистити її від світла.

Не використовувати цей лікарський засіб, якщо розчин не є прозорим і безбарвним або якщо є інші ознаки псування (наприклад, наявність частинок). Розчин для ін'єкцій та для інфузій Енантіум призначений для використання як однодозовий засіб і повинен вводитися безпосередньо після відбирання з ампули топазового кольору. Не використаний розчин повинен бути утилізований (див. наступний розділ «Утилізація»).

Лікарські засоби не слід викидати в каналізацію чи разом з побутовими відходами. Складуйте упаковки та ліки, які не потрібні, у пункті SIGRE аптеки. У разі виникнення сумнівів запитайте у свого фармацевта, як позбутися від упаковок і ліків, які не потрібні. Це допоможе захистити навколишнє середовище.

6. Вміст упаковки та додаткова інформація

Склад Енантіуму

Діючою речовиною є декскетопрофен (у формі декскетопрофену трометамолу). Кожна ампула містить 50 мг декскетопрофену.
Інші компоненти: спирт (етанол, див. розділ 2, Енантіум містить етанол), натрію хлорид, натрію гідроксид та вода для ін'єкцій.

Зовнішній вигляд препарату та вміст упаковки:

Енантіум 50 мг/2 мл розчин для ін'єкцій та для інфузій являє собою прозорий безбарвний розчин.

Препарат постачається в упаковках, що містять 1, 5, 6, 10, 20, 50 та 100 ампул із топазового скла типу I, по 2 мл розчину в кожній.

Можуть бути доступні не всі розміри упаковок.

Власник ліцензії на реалізацію

LABORATORIOS MENARINI, S.A.

Alfons XII, 587 - Бадалона (Барселона), Іспанія

Виробник

Alfasigma S.p.A.

Via Enrico Fermi, 1

65020 Аланно (Пескара)

Італія

або

MENARINI MANUFACTURING LOGISTICS AND SERVICES, s.r.l.

Via Sette Santi n.3 – Флоренція – Італія

або

Zambon S.p.A.

via della Chimica, 9

36100 Віченца

Італія

Цей лікарський засіб зареєстрований у країнах — учасницях Європейського економічного простору під такими назвами:

Іспанія (EMR), Італія: Enantyum

Латвія: Ketesse

Греція: Viaxal

Дата останнього перегляду цієї інструкції: вересень 2025

Інші джерела інформації

Детальну інформацію про цей лікарський засіб можна знайти на вебсайті Іспанського агентства з лікарських засобів та медичних виробів (AEMPS): http://www.aemps.gob.es/

Інформація для медичних працівників

Ця інформація призначена виключно для медичних фахівців:

Внутрішньовенне застосування:

- Внутрішньовенна інфузія: вміст однієї ампули (2 мл) Енантіуму слід розчинити в об’ємі 30–100 мл розчину натрію хлориду, глюкози або лактату Рінгера.

Розчин вводять повільно внутрішньовенно крапельно протягом 10–30 хвилин. Розчин слід захищати від природного світла.

- Повільне внутрішньовенне болюсне введення: за необхідності вміст однієї ампули (2 мл) Енантіуму може бути введено болюсно внутрішньовенно повільно, не менше ніж за 15 секунд.

Енантіум протипоказаний для внутрішньочерепного (інтратекального) або епідурального введення через вміст етанолу.

Інструкція щодо правильного застосування. Коли Енантіум застосовується болюсно внутрішньовенно, розчин слід вводити негайно після відбирання з ампули з топазового скла.

Для введення у формі внутрішньовенної інфузії розчин слід асептично розбавити та захищати від природного світла.

Слід використовувати лише прозорий безбарвний розчин.

Сумісність

Енантіум показав сумісність при змішуванні в невеликих об’ємах (наприклад, у шприці) з ін’єкційними розчинами гепарину, лідокаїну, морфіну та теофіліну.

Правильно розведений ін’єкційний розчин є прозорим.

Розведений Енантіум в об’ємі 100 мл розчину натрію хлориду або глюкози для інфузії сумісний з такими ін’єкційними розчинами: допамін, гепарин, гідроксизин, лідокаїн, морфін, петидин та теофілін.

Не виявлено адсорбції діючої речовини, коли розведені розчини Енантіуму зберігалися в пакетах або пристроях для введення, виготовлених із етилвінілацетату (EVA), целюлозного пропіонату (CP), поліетилену низької щільності (LDPE) та полівінілхлориду (PVC).