Інструкція: інформація для користувача

Вступ

Інструкція: інформація для користувача

Дигоксин Керн Фарма 0,25 мг таблетки

Уважно прочитайте цей вкладиш перед початком застосування лікарського засобу.

Зберігайте цей вкладиш, оскільки можливо, знадобиться знову його прочитати.
Якщо у вас виникнуть будь-які запитання, зверніться до свого лікаря або аптекаря.
Цей лікарський засіб призначено саме вам, і ви не повинні давати його іншим людям, навіть якщо вони мають такі самі симптоми, оскільки це може їм нашкодити.
Якщо ви вважаєте, що один із побічних ефектів, які ви відчуваєте, є серйозним, або помітили будь-який побічний ефект, не зазначений у цьому вкладиші, повідомте своєму лікареві або аптекарю.

Зміст листка-вкладення:

Що таке Дигоксин Керн Фарма 0,25 мг таблетки і для чого його застосовують
Що Вам потрібно знати, перш ніж починати приймати Дигоксин Керн Фарма 0,25 мг таблетки
Як застосовувати Дигоксин Керн Фарма 0,25 мг таблетки
Можливі побічні ефекти
Зберігання Дигоксин Керн Фарма 0,25 мг таблетки
Вміст упаковки та додаткова інформація

1. Що таке Дигоксин Керн Фарма і для чого його застосовують

Дигоксин Керн Фарма належить до групи лікарських засобів, які називаються кардіотонічні глікозиди. Його діючою речовиною є дигоксин, який підвищує силу скорочення серцевого м’язу за рахунок специфічного пригнічення ферменту, відомого як натрій-калієва залежна аденозинтрифосфатаза (Na+/K+-АТФаза).

Цей лікарський засіб призначений для лікування певних захворювань серця, зокрема:

«хронічної серцевої недостатності», при якій головною проблемою є «систолічна дисфункція» (порушення скорочення серця),
коли серцева недостатність супроводжується «передсердним фібрілюванням» (нормальний ритм або частота серцебиття порушуються через те, що м’язова тканина верхніх камер серця (передсердь) скорочується нерівномірно),
для лікування певних «надшлуночкових аритмій» (порушень частоти або ритму серця, які виникають у передсердях), зокрема тріпотіння (пришвидшений серцевий ритм) та передсердне фібрілювання (нормальний ритм або частота серцебиття порушуються через те, що м’язова тканина верхніх камер серця (передсердь) скорочується нерівномірно), при цьому головним ефектом є зниження частоти скорочень шлуночків (уповільнення серцевого ритму).

2. Що Вам потрібно знати перед початком застосування

Не приймайте Дигоксин Керн Фарма

якщо Ви маєте алергію на дигоксин, інші серцеві глікозиди або будь-які інші складові цього лікарського засобу,
якщо Вам діагностували одне з наступних захворювань серця:
- перехідна серцева блокада або атріовентрикулярна блокада ІІ ступеня (порушення проведення електричного імпульсу між верхніми та нижніми камерами серця), особливо у разі наявності в анамнезі захворювання серця, відомого як синдром Стокса-Адамса,
- певні види «надшлуночкових аритмій», наприклад, при синдромі Вольфа-Паркінсона-Вайта (спадкове захворювання серця),
- «шлуночкова тахікардія» (прискорене серцебиття, що виникає в шлуночках) або «шлуночкову фібриляцію» (дуже нерегулярний серцевий ритм (аритмія), яка може бути смертельною),
- «гіпертрофічну обструктивну кардіоміопатію» (захворювання, при якому спостерігається надмірне зростання серцевого м’яза),
якщо у Вас аритмії, спричинені отруєнням іншими серцевими глікозидами (ліками для лікування захворювань серця),
якщо відомо або підозрюється наявність додаткового шляху проведення імпульсу (аномальне електричне з’єднання між передсердям і шлуночком), і при цьому немає анамнезу попередніх надшлуночкових аритмій, цей препарат також є протипоказаним.

Попередження та застереження

Цей лікарський засіб слід застосовувати виключно під наглядом і контролем лікаря. Проконсультуйтеся з лікарем або фармацевтом перед початком застосування цього препарату у будь-якому з наступних випадків:

якщо Ви недавно перенесли інфаркт міокарда, дигоксин слід застосовувати з обережністю,
якщо Ви приймаєте діуретики та інгібітор АПФ (ліки для лікування захворювань серця та гіпертонії), або лише діуретики, оскільки припинення прийому дигоксину може призвести до погіршення стану,
якщо Ви приймали серцеві глікозиди (ліки для серця) протягом двох тижнів до початку лікування дигоксином, Ваш лікар повинен розглянути можливість зниження початкової дози,
якщо препарат призначається літнім пацієнтам або пацієнтам із порушенням функції нирок, лікар повинен розглянути можливість зниження як початкової, так і підтримувальної дози,
під час лікування дигоксином лікар повинен періодично контролювати Ваші рівні електролітів у сироватці крові та функцію нирок (концентрацію ферменту, відомого як сироваткова креатинін). Частота контролю залежить від тяжкості стану,
якщо Ви маєте тяжке захворювання дихальних шляхів, оскільки міокард (серцевий м’яз) може бути більш чутливим до дигоксину,
якщо у Вас низький рівень калію в крові, оскільки це збільшує чутливість міокарда (серцевого м’яза) до дії дигоксину,
якщо Ви маєте гіпоксію (низький рівень кисню в крові), гіпомагнеземію (низький рівень магнію в крові) або виражену гіперкальціємію (високий рівень кальцію в крові), оскільки ці стані збільшують чутливість міокарда (серцевого м’яза) до дигоксину,
якщо Ви маєте захворювання щитоподібної залози, слід бути обережним при застосуванні цього препарату. Початкову та підтримувальну дози дигоксину слід знижувати при недостатності функції щитоподібної залози. При гіпертиреозі (високий рівень гормонів щитоподібної залози в крові) спостерігається відносна стійкість до дигоксину (знижена активність препарату), і може знадобитися збільшення дози. Під час лікування тиреотоксикозу (надлишку гормонів щитоподібної залози) дозу слід зменшувати по мірі контролювання захворювання,
пацієнтам із синдромом мальабсорбції (порушення здатності організму правильно засвоювати вітаміни, мінерали та інші поживні речовини з їжі) або після реконструкції шлунково-кишкового тракту може знадобитися підвищена доза дигоксину.

Застосування Дигоксину Керн Фарма разом з іншими ліками

Повідомте лікареві або фармацевту, що Ви приймаєте, нещодавно приймали або могли б приймати інші ліки.

Препарати, що викликають гіпокаліємію або внутрішньоклітинну недостатність калію, можуть збільшити чутливість до дигоксину; до них належать деякі діуретики (ліки для сприяння виведенню рідини), солі літію, кортикостероїди (протизапальні препарати) та карбеноксолон (ліки для лікування виразок у роті).

Рівень дигоксину в крові може підвищуватися при одночасному застосуванні наступних ліків:

аміодарон, флекаїнід, празозин, пропафенон, хінідин, спіронолактон (ліки для серця),
блокатори кальцієвих каналів та інгібітори АПФ (ліки від гіпертонії),
еритроміцин, тетрациклін, гентаміцин, ітраконазол, триметоприм (антибіотики),
хінін (ліки від малярії),
альпразолам, солі літію (ліки від депресії),
діфеноксилат з атропіном (комбінація препаратів, що використовується як засіб від діареї),
індометацин,
пропантелін (ліки від виразок).

Рівень дигоксину в крові може знижуватися при одночасному застосуванні наступних ліків:

антациди,
деякі проносні,
каолін-пектин (ліки від діареї),
неоміцин, пеніциламін, рифампіцин (антибіотики),
деякі цитостатики (ліки від раку),
метоклопрамід (ліки від блювоти),
сульфасалазин (протизапальний препарат для шлунка),
адреналін (гормон),
сальбутамол (ліки від астми),
колестірамін (ліки від холестерину),
фенітоїн (ліки від епілепсії),
повідомте лікареві, якщо Ви приймаєте препарат, що містить ензалутамід (для лікування раку простати). Він може впливати на результати Ваших аналізів на дигоксин.

Вагітність, годування грудьми та фертильність

Якщо Ви вагітні або годуєте грудьми, вважаєте, що можете бути вагітні, або плануєте завагітніти, проконсультуйтеся з лікарем або фармацевтом перед застосуванням цього препарату.

Як і всі ліки, застосування лише дигоксину під час вагітності слід розглядати лише тоді, коли клінічна вигода для матері переважає будь-які можливі ризики для плоду.

Хоча дигоксин проникає в грудне молоко, кількість його там є мінімальною.

Керування транспортними засобами та робота з механізмами

Немає даних щодо впливу дигоксину на здатність керувати транспортними засобами або працювати з механізмами; тому уникайте виконання завдань, що вимагають підвищеної уваги, доки не переконаєтесь, як Ви переносите препарат.

Дигоксин Керн Фарма містить лактозу

Цей препарат містить лактозу. Якщо Ваш лікар діагностував у Вас непереносимість певних цукрів, проконсультуйтеся з ним перед застосуванням цього препарату.

3. Як застосовувати Дигоксин Керн Фарма

Дотримуйтесь точно інструкцій щодо застосування цього лікарського засобу, які вказав ваш лікар або фармацевт. У разі будь-яких сумнівів зверніться знову до свого лікаря або фармацевта.

Доза дигоксину для кожного пацієнта має встановлюватися індивідуально залежно від віку, маси тіла та функції нирок. Запропоновані дози мають лише орієнтовний характер.

Лікар повинен враховувати різницю в ефектах при застосуванні дигоксину в оральній формі та у формі для ін’єкцій при переході від однієї лікарської форми до іншої. Наприклад, при переході від оральної форми до внутрішньовенної доза має бути зменшена принаймні на 33 %.

Звичайна доза:

Дорослі та діти старші 10 років:

Початкова доза (навантажувальна доза):

Швидке оральне застосування:

750–1500 мікрограмів (0,75–1,5 мг) як одноразова доза.

Повільне оральне застосування:

Слід застосовувати 250–750 мікрограмів (0,25–0,75 мг) щодня протягом 1 тижня.

Підтримувальна доза:

Ваш лікар визначить вашу підтримувальну дозу залежно від реакції на початкове лікування цим лікарським засобом.

У середньому, більшість пацієнтів отримують 125–750 мікрограмів (0,125–0,75 мг) дигоксину на добу. Проте у тих пацієнтів, які мають підвищену чутливість до побічних ефектів дигоксину, може бути достатньо дози 62,5 мікрограмів (0,0625 мг) на добу або менше.

Новонароджені, немовлята та діти молодші 10 років (якщо за останні дві тижні не отримували серцеві глікозиди):

Навантажувальна доза орально:

Дози для дітей залежать від їхньої маси тіла.

Проте ці дози становлять 25–45 мікрограмів на 24 години.

Навантажувальну дозу слід застосовувати у вигляді розділених доз: приблизно половину загальної дози вводять як першу дозу, а решту — у вигляді додаткових частин загальної дози з інтервалами 4–8 годин, оцінюючи клінічну відповідь перед введенням кожної наступної дози.

Підтримувальна доза:

Ваш лікар визначить підтримувальну дозу залежно від реакції дитини на початкове лікування цим лікарським засобом.

У середньому, підтримувальна доза становить 20–25 % від навантажувальної дози, яку застосовують кожні 24 години.

Якщо ви прийняли більше Дигоксину Керн Фарма, ніж слід

У разі передозування або випадкового прийому негайно зверніться до свого лікаря або фармацевта, або зателефонуйте до Токсикологічної інформаційної служби за телефоном: 91 562 04 20, повідомивши назву лікарського засобу та кількість прийнятого.

Якщо ви забули прийняти Дигоксин Керн Фарма

Не приймайте подвійну дозу, щоб компенсувати пропущені дози.

Якщо у вас виникли інші сумніви щодо застосування цього препарату, запитайте свого лікаря або фармацевта.

4. Можливі побічні ефекти

Як і всі лікарські засоби, Дигоксин Керн Фарма 0,25 мг таблетки може викликати побічні ефекти, хоча не всі люди їх відчувають.

Зазвичай, побічні реакції на дигоксин залежать від дози і виникають при дозах, що перевищують ті, які необхідні для досягнення терапевтичного ефекту. Відповідно, побічні реакції зустрічаються рідше, коли дигоксин застосовується в межах рекомендованого діапазону доз або в межах терапевтичного діапазону концентрацій у сироватці крові, а також коли уважно враховуються супутні захворювання та ліки, що застосовуються одночасно.

Порушення серця:

Аритмії та порушення електричної провідності серця, зокрема:

Передчасні шлуночкові скорочення, які можуть переходити в бігемінію (порушення серцевого ритму, при якому чергуються нормальні серцеві скорочення з передчасними) або навіть в тригемінію (порушення серцевого ритму, при якому чергуються два нормальних скорочення з одним передчасним).
Передсердні тахікардії (порушення серцевого ритму (пульсу), такі як занадто швидке серцебиття, що виникає в верхніх камерах серця). Нерідко супроводжуються передсердно-шлуночковим блокадою (порушенням електричної провідності між передсердями (верхніми камерами) та шлуночками (нижніми камерами) серця), і не завжди пульс є швидким (див. розділ 2).
Зміни результатів електрокардіограми.
Синусова брадикардія (порушення, що призводить до уповільнення частоти серцевих скорочень). Особливо у дітей може бути ознакою отруєння дигоксином.
У дітей застосування дигоксину може викликати будь-який тип аритмії. Найпоширенішими є порушення провідності електричного імпульсу або надшлуночкові тахіаритмії (порушення серцевого ритму, що не виникають у шлуночках).

Порушення шлунково-кишкового тракту:

Зниження або відсутність апетиту, нудота та блювота, які зникають через кілька годин після прийому препарату.

Також може виникнути діарея.

При застосуванні дигоксину перорально повідомлялося про кишкову ішемію (порушення кровопостачання кишечника) та, рідко, про некроз кишечника (загибель ділянки кишечника через порушення кровопостачання).

Порушення репродуктивної системи та молочних залоз:

Може виникнути гінекомастія (розвиток молочних залоз у чоловіків) при тривалому застосуванні.

Порушення нервової системи:

Повідомлялося про слабкість, апатію, втому, нездужання, головний біль, порушення зору, депресію та навіть психоз.

Порушення шкіри та підшкірної тканини:

Висипання на шкірі типу кропив’янки (червоні плями на шкірі, що сверблять) або скарлатиноподібного висипу (загальне почервоніння шкіри з дрібними виступаючими висипаннями).

Порушення крові та лімфатичної системи:

Помітна еозинофілія (збільшення кількості білих кров’яних тілець у крові).

Тромбоцитопенія (зниження кількості тромбоцитів у крові).

Якщо у вас виникли побічні ефекти, зверніться до лікаря або фармацевта, навіть якщо ці ефекти не зазначені в цій інструкції.

5. Зберігання Дигоксин Керн Фарма

Тримайте цей лікарський засіб у недоступному для дітей місці.

Особливих умов зберігання не потрібно.

Не застосовуйте цей лікарський засіб після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці після «CAD». Термін придатності діє до останнього дня зазначеного місяця.

Лікарські засоби не слід викидати в каналізацію чи разом з побутовими відходами. Складіть порожні упаковки та непотрібні ліки в пункт прийому відходів SIGRE у аптеці. Якщо виникли сумніви, запитайте свого фармацевта, як позбутися упаковок і непотрібних ліків. Це допоможе вам захистити навколишнє середовище.

6. Вміст упаковки та додаткова інформація

Склад Дигоксину Керн Фарма

Діюча речовина — дигоксин.
Інші компоненти: лактоза, крохмаль кукурудзяний, крохмаль кукурудзяний гідролізований, стеарат магнію.

Зовнішній вигляд препарату та вміст упаковки

Таблетки круглі, двоопуклі, білого кольору, з рисками на обох сторонах. Риска призначена для дроблення та полегшення ковтання, але не для ділення таблетки на рівні дози.

Упаковки містять 50 таблеток або 500 таблеток.

Інші лікарські форми

Дигоксин Керн Фарма 0,25 мг/мл розчин для ін’єкцій. Кожна упаковка містить 5 ампул по 2 мл.
Дигоксин 0,05 мг/мл розчин для перорального застосування дитячий, що реалізується під назвою Lanacordin Pediátrico. Упаковка 60 мл, оснащена дозувальною шприцом.

Власник дозволу на обіг та виробник

Kern Pharma, S.L.

Pol. Ind. Colón II, C/Venus, 72

08228 Terrassa (Barcelona)

Іспанія

Дата останнього перегляду цього листка-вкладення: Серпень 2025

Детальна та актуальна інформація про цей лікарський засіб доступна на веб-сайті Іспанського агентства з лікарських засобів та медичних виробів (AEMPS) http://www.aemps.gob.es/

___________________________________________________________________________

Ця інформація призначена виключно для лікарів або фахівців медичної галузі:

Найбільший терапевтичний ефект дигоксину досягається у пацієнтів із розширенням шлуночків.

СПОСІБ ЗАСТОСУВАННЯ:

Внутрішньом’язове введення є болісним і може призводити до м’язової некрозу (смерті клітин міокарда). Цей шлях застосування не рекомендовано.

Швидке внутрішньовенне введення може спричинити судоми судин, що призводить до гіпертензії та/або зниження коронарного кровотоку. Тому повільна швидкість інфузії важлива при серцевій недостатності з гіпертензією та гострому інфаркті міокарда.

Дорослі та діти старше 10 років:

Навантажувальна доза (початкова доза):

Швидке пероральне застосування:

750–1500 мкг (0,75–1,5 мг) як одноразова доза.

У менш термінових випадках або коли існує більший ризик токсичності, наприклад, у літніх людей, навантажувальну дозу перорально слід вводити у вигляді поділених доз кожні шість годин, при цьому перша доза становить приблизно половину загальної дози. Перед введенням кожної наступної дози необхідно оцінити клінічну відповідь (див. розділ 2).

Повільне пероральне застосування:

Слід приймати 250–750 мкг (0,25–0,75 мг) щодня протягом 1 тижня, після чого — відповідна підтримувальна доза. Клінічну відповідь слід очікувати протягом тижня.

ПРИМІТКА: Вибір між повільним або швидким режимом цифровізації перорально залежить від клінічного стану пацієнта та терміновості клінічних показань.

Підтримувальна доза:

Ваш лікар визначить вашу підтримувальну дозу залежно від відповіді на початкове лікування цим препаратом.

У середньому, більшість пацієнтів отримують 125–750 мкг (0,125–0,75 мг) дигоксину на добу. Однак у тих, хто більш чутливий до побічних ефектів дигоксину, може бути достатньо дози 62,5 мкг (0,0625 мг) на добу або менше.

Підтримувальну дозу слід визначати на основі відсотка загального запасу препарату в організмі, який втрачається щодня. Наступна формула широко використовується в клінічній практиці:

Підтримувальна доза = Загальний запас у тілі × щоденна втрата (у %)

100

де:

Загальний запас у тілі = навантажувальна доза

Щоденна втрата (у %) = 14 + кліренс креатиніну (Скр) / 5

Скр — кліренс креатиніну, виправлений на масу тіла 70 кг або на 1,73 м² площі поверхні тіла. Якщо доступні лише концентрації креатиніну в сироватці (Scr), кліренс креатиніну (вирівняний на масу тіла 70 кг) у чоловіків оцінюється за формулою:

Скр = (140 – вік)

Scr (у мг/100 мл)

ПРИМІТКА: Коли значення креатиніну в сироватці визначаються в мкмоль/л, їх можна перерахувати в мг/100 мл (мг%) наступним чином:

Scr (мг/100 мл) = Scr (мкмоль/л) × 113,12

10.000

= Scr (мкмоль/л)

88,4

Де 113,12 — молекулярна маса креатиніну.
У жінок отриманий результат слід помножити на 0,85.
Ці формули не можна використовувати для розрахунку кліренсу креатиніну у дітей.

На практиці це означає, що більшість пацієнтів отримують 125–750 мкг (0,125–0,75 мг) дигоксину на добу. Однак у тих, хто більш чутливий до побічних ефектів дигоксину, може бути достатньо дози 62,5 мкг (0,0625 мг) на добу або менше.

Новонароджені, немовлята та діти молодше 10 років (якщо вони не отримували кардіоглікозиди за останні дві тижні):

Навантажувальна доза перорально:

Дози для дітей залежать від їхньої маси тіла.

Однак ці дози становлять від 25 до 45 мкг/кг на добу.

Навантажувальну дозу слід вводити у вигляді поділених доз, при цьому перша доза становить приблизно половину загальної дози, а наступні дози — через кожні 4–8 годин. Перед введенням кожної наступної дози необхідно оцінити клінічну відповідь.

Підтримка:

Ваш лікар визначить підтримувальну дозу залежно від відповіді дитини на початкове лікування цим препаратом.

У середньому, більшість пацієнтів отримують 20–25% від навантажувальної дози, щоденно.

У новонароджених, особливо недоношених, кліренс дигоксину нирками знижений, тому слід передбачити відповідне зменшення дози, навіть більше, ніж це вказано в загальних рекомендаціях.

Після періоду новонародженості діти, як правило, потребують більших доз у перерахунку на масу тіла або площу поверхні тіла, ніж дорослі, як показано в таблиці нижче. Діти старше 10 років потребують доз, пропорційних до маси тіла дорослих.

Навантажувальна доза перорально:

Її слід призначати згідно з наступною схемою:

Недоношені новонароджені < 1,5 кг — 25 мкг/кг на добу.

Недоношені новонароджені 1,5 кг – 2,5 кг — 30 мкг/кг на добу.

Доношені новонароджені до 2 років — 45 мкг/кг на добу.

2–5 років — 35 мкг/кг на добу.

5–10 років — 25 мкг/кг на добу.

Підтримка:

Підтримувальну дозу слід призначати згідно з наступною схемою:

Недоношені новонароджені:

щоденна доза = 20% від навантажувальної дози на 24 години (внутрішньовенно або перорально).

Доношені новонароджені та діти до 10 років:

щоденна доза = 25% від навантажувальної дози на 24 години (внутрішньовенно або перорально).

Ці схеми дозування призначені як орієнтир, необхідне ретельне клінічне спостереження та контроль рівнів дигоксину в сироватці крові (див. Контроль) для корекції дози у цих педіатричних групах пацієнтів.

Якщо кардіоглікозиди застосовувалися за останні дві тижні до початку лікування цим препаратом, слід передбачити, що оптимальні навантажувальні дози дигоксину будуть нижчими, ніж рекомендовані вище.

Кардіоглікозиди є важливою причиною випадкового отруєння у дітей. Толерантність новонароджених до кардіоглікозидів є змінною, оскільки кліренс препарату нирками знижений. Недоношені та незрілі новонароджені особливо чутливі.

Літні люди:

Порушення функції нирок та низька маса тіла у літніх людей впливають на фармакокінетику цього препарату таким чином, що можуть легко виникати підвищені рівні дигоксину в сироватці та пов’язана токсичність, якщо не застосовувати дози дигоксину нижчі, ніж у молодших пацієнтів. Рівні дигоксину в сироватці слід регулярно контролювати, а гіпокаліємію — уникати.

Рекомендації щодо дозування у певних групах пацієнтів:

Див. розділ «Попередження та застереження».

Контроль:

Концентрації дигоксину в сироватці можуть виражатися в умовних одиницях нг/мл або в одиницях SI нмоль/л. Щоб перерахувати нг/мл у нмоль/л, помножте нг/мл на 1,28.

Концентрацію дигоксину в сироватці можна визначити за допомогою радіоімунного аналізу. Кров слід брати не раніше ніж через 6 годин після останньої дози препарату. Строгих рекомендацій щодо інтервалу сироваткових концентрацій, які є найефективнішими, не існує, але більшість пацієнтів отримають користь із мінімальним ризиком розвитку ознак і симптомів токсичності при концентраціях дигоксину від 0,8 нг/мл (1,02 нмоль/л) до 2,0 нг/мл (2,56 нмоль/л). Вище цього діапазону ознаки та симптоми токсичності можуть траплятися частіше, а рівні понад 3,0 нг/мл (3,84 нмоль/л) найімовірніше є токсичними. Однак, щоб вирішити, чи симптоми пацієнта пов’язані з дигоксином, важливо враховувати клінічний стан, рівень калію в сироватці та функцію щитоподібної залози.

Інші глікозиди, включаючи метаболіти дигоксину, можуть перешкоджати наявним тестам, тому слід бути обережним при інтерпретації значень, які не відповідають клінічному стану пацієнта.

СИМПТОМИ ПЕРЕДОЗУВАННЯ ТА ЛІКУВАННЯ:

Дорослі:

У дорослих без серцевого захворювання клінічні спостереження показують, що передозування дигоксину 10–15 мг призводило до смерті в половини пацієнтів. Якщо дорослий без серцевого захворювання прийме більше 25 мг дигоксину, це призведе до смерті або прогресуючої токсичності, яка буде піддаватися лише лікуванню фрагментами антитіл, що зв’язуються з дигоксином.

Діти:

У дітей віком 1–3 роки без серцевого захворювання клінічні спостереження свідчать, що передозування дигоксину 6–10 мг призводило до смерті в половини пацієнтів. Якщо дитина віком 1–3 роки без серцевого захворювання прийме більше 10 мг дигоксину, результат буде невиліковним, якщо не застосувати фрагменти антитіл.

Після недавнього прийому, випадкового або навмисного самопошкодження, кількість препарату, доступного для всмоктування, можна зменшити шляхом промивання шлунка.

У разі масового прийому дигіталісу пацієнтам слід вводити великі дози активованого вугілля, щоб запобігти всмоктуванню та зв’язуванню дигоксину в кишечнику під час ентероентеральної рециркуляції.

Якщо є гіпокаліємія, її слід коригувати за допомогою калію перорально або внутрішньовенно, залежно від терміновості ситуації. У випадках, коли було прийнято велику кількість дигоксину, може розвинутися гіперкаліємія через виділення калію зі скелетних м’язів. Перш ніж вводити калій при передозуванні дигоксину, слід визначити рівень калію в сироватці.

Брадиаритмії можуть піддаватися лікуванню атропіном, але може знадобитися тимчасовий кардіостимулятор. Шлуночкові аритмії можуть піддаватися лікуванню лідокаїном (анестетик) або фенітоїном (протиприпадковий засіб).

Діаліз не є особливо ефективним для виведення дигоксину з організму у випадках токсичності з потенційно небезпечним для життя ризиком.

Після внутрішньовенного введення фрагментів специфічних антитіл проти дигоксину (овечого походження) відбувається швидке усунення ускладнень, пов’язаних із тяжким отруєнням дигоксином, дигітоксином та пов’язаними глікозидами.