Ібуфен 400 мг таблетки, вкриті плівковою оболонкою

Іспанія
Торгова назва Ібуфен 400 мг таблетки, вкриті плівковою оболонкою
Форма випуску таблетки, вкриті оболонкою
Діюча речовина / Дозування
Тип рецепта Без Рецепту
Реєстраційний номер 63597
Ібуфен 400 мг таблетки, вкриті плівковою оболонкою таблетки, вкриті оболонкою

Інструкція: інформація для пацієнта

Вступ

Інструкція: інформація для пацієнта

Ібуфен 400 мг таблетки, вкриті плівковою оболонкою

ібупрофен

Уважно прочитайте всю інструкцію перед початком застосування цього лікарського засобу, оскільки вона містить важливу інформацію для вас.

Дотримуйтесь точно інструкцій щодо застосування препарату, наведених у цій інструкції, або рекомендацій вашого лікаря, фармацевта чи медичного працівника.

  • Зберігайте цю інструкцію, оскільки вам може знадобитися звернутися до неї знову.
  • Якщо вам потрібна порада або додаткова інформація, зверніться до свого фармацевта.
  • Якщо ви відчуваєте побічні ефекти, зверніться до свого лікаря, фармацевта чи медичного працівника, навіть якщо це побічні ефекти, які не зазначені в цій інструкції. Див. розділ 4.
  • Вам слід звернутися до лікаря, якщо підвищення температури загострюється або не зникає після 3 днів, або якщо біль не зникає після 5 днів (3 днів у дітей та підлітків).

Зміст інструкції

  1. Що таке Ібуфен і для чого його застосовують
  2. Що вам потрібно знати, перш ніж починати приймати Ібуфен
  3. Як застосовувати Ібуфен
  4. Можливі побічні ефекти
  5. Зберігання Ібуфену
  6. Вміст упаковки та додаткова інформація

1. Що таке Ібуфен і для чого його застосовують

Ібуфен містить ібупрофен як діючу речовину і належить до групи лікарських засобів, які називаються нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ).

Цей лікарський засіб застосовується для симптоматичного полегшення легкого або помірного болю, наприклад, головного болю, зубного, менструального, м’язового (м’язових спазмів) або болю в спині (люмбаго), а також при станах із підвищеною температурою тіла.

2. Що вам потрібно знати перед початком застосування Ібуфену.

Не приймайте Ібуфен:

  • Якщо у вас алергія на ібупрофен або на будь-який інший компонент цього лікарського засобу (зазначені в розділі 6) або на інші ліки з групи нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ) або на аспірин. Ознаки алергії можуть включати: сверблячий висип на шкірі, набряк обличчя, губ або язика, виділення з носа, утруднення дихання або астму.

  • Якщо у вас тяжке захворювання печінки або нирок.

  • Якщо у вас була виразка або кровотеча шлунка або дванадцятипалої кишки або перфорація травного тракту.

  • Якщо ви блюєте кров’ю.

  • Якщо у вас чорний стілець або діарея з кров’ю.

  • Якщо у вас порушення згортання крові або геморагічні розлади, або ви приймаєте антикоагулянти (ліки, що «рідкішують» кров). Якщо необхідно одночасно застосовувати антикоагулянти, лікар проведе аналізи на згортання крові.

  • Якщо у вас тяжке обезвоження (спричинене блювотою, діареєю або недостатнім споживанням рідини).

  • Якщо у вас тяжка серцева недостатність.

  • Якщо ви перебуваєте у третьому триместрі вагітності.

Попередження та застереження:

Проконсультуйтесь з лікарем, фармацевтом або медсестрою перед початком прийому Ібуфену

  • Якщо у вас набряки (затримка рідини).
  • Якщо у вас є або були захворювання серця або підвищений артеріальний тиск.
  • Якщо у вас астма або будь-яке інше захворювання дихальної системи.
  • Якщо ви отримуєте лікування цим лікарським засобом, оскільки він може приховувати лихоманку — важливий ознаку інфекції, що ускладнює діагностику.
  • Якщо у вас захворювання нирок або печінки, вам понад 60 років або вам потрібно довго приймати цей лікарський засіб (більше 1–2 тижнів), ваш лікар може проводити регулярні обстеження. Лікар повідомить вам, як часто їх потрібно проходити.
  • Якщо у вас була або розвинулася виразка, кровотеча або перфорація шлунка або дванадцятипалої кишки, що може проявлятися сильним або тривалим болем у животі і/або чорним стільцем, або навіть без попередніх симптомів.
  • Цей ризик зростає при застосуванні високих доз і тривалого лікування, у пацієнтів із анамнезом пептичної виразки та у літніх людей. У таких випадках лікар може розглянути можливість призначення ліків для захисту шлунка.
  • Якщо ви приймаєте одночасно ліки, що впливають на згортання крові, наприклад, пероральні антикоагулянти, антиагреганти типу ацетилсаліцилової кислоти. Також повідомте лікарю про застосування інших ліків, які можуть підвищити ризик таких кровотеч, наприклад, кортикостероїдів та селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну.
  • Якщо у вас хвороба Крона (хронічне захворювання, при якому імунна система атакує кишечник, викликаючи запалення, що зазвичай призводить до діареї з кров’ю) або виразковий коліт, оскільки ліки типу Ібуфен можуть погіршити ці захворювання.
  • Якщо ви приймаєте діуретики (ліки для підвищення сечовиділення), оскільки лікар повинен контролювати функцію ваших нирок.
  • Якщо у вас системний червоний вовчак (хронічне захворювання імунної системи, що може вражати різні органи, нервову систему, судини, шкіру та суглоби), оскільки може розвинутися асептичний менінгіт (запалення мозкових оболонок, що захищають мозок і спинний мозок, не спричинене бактеріями).
  • Якщо у вас гостра інтермітуюча порфірія (метаболічне захворювання крові, що може викликати симптоми, такі як червонувате забарвлення сечі, кров у сечі або ураження печінки), щоб лікар оцінив доцільність лікування ібупрофеном.
  • Якщо у вас головний біль після тривалого лікування, не слід збільшувати дозу ліків.
  • Якщо у вас інфекція; див. розділ «Інфекції» нижче.
  • Можливі алергічні реакції на цей лікарський засіб.
  • Лікар буде проводити більш ретельний контроль, якщо ви отримуєте ібупрофен після великого хірургічного втручання.
  • Не рекомендується приймати цей лікарський засіб при вітрянці.
  • При застосуванні ібупрофену спостерігалися ознаки алергічної реакції, такі як проблеми з диханням, набряк обличчя та області шиї (ангіоневротичний набряк), та біль у грудях. Негайно припиніть застосування Ібуфену та зверніться до лікаря або в службу невідкладної допомоги, якщо ви помітили будь-який з цих симптомів.

Важливо застосовувати найменшу дозу, яка здатна полегшити/контролювати біль, і не приймати цей лікарський засіб довше, ніж необхідно для контролю симптомів.

Шкірні реакції

Повідомлялося про тяжкі шкірні реакції, такі як ексфоліативний дерматит, еритема мультиформна, синдром Стівенса-Джонсона, токсична епідермальна некроліза, реакція на ліки з еозинофілією та системними симптомами (синдром DRESS), гостра загальмована ексантематозна пустульоза (PEGA), пов’язані з лікуванням Ібуфеном. Негайно припиніть лікування Ібуфеном та зверніться за медичною допомогою, якщо ви помітили будь-які симптоми, пов’язані з цими тяжкими шкірними реакціями, описані в розділі 4.

Припиніть прийом Ібуфену та негайно зверніться до лікаря, якщо у вас з’явилися висип на шкірі, ураження слизових оболонок, пухирі або інші ознаки алергії, оскільки це можуть бути перші ознаки дуже серйозної шкірної реакції. Див. розділ 4.

Інфекції

Ібуфен може приховувати ознаки інфекції, такі як лихоманка та біль. Тому можливе запізнення адекватного лікування інфекції, що збільшує ризик ускладнень. Це спостерігалося при бактеріальній пневмонії та бактеріальних інфекціях шкіри, пов’язаних з вітрянкою. Якщо ви приймаєте цей лікарський засіб під час інфекції, а симптоми не зникають або погіршуються, негайно зверніться до лікаря.

Кардіоваскулярні застереження

Лікарські засоби, такі як ібупрофен, можуть бути пов’язані з незначним підвищенням ризику інфаркту міокарда або інсульту, особливо при застосуванні високих доз. Не перевищуйте рекомендовану дозу або тривалість лікування.

Обговоріть своє лікування з лікарем або фармацевтом перед прийомом Ібуфену, якщо:

  • у вас є захворювання серця, включаючи серцеву недостатність, стенокардію (біль у грудях), інфаркт міокарда, шунтування коронарних артерій, периферичну артеріальну хворобу (порушення кровообігу в ногах або стопах через звуження або блокаду артерій) або будь-який інсульт (включаючи «мініінсульт» або транзиторну ішемічну атаку «ТИА»).
  • у вас підвищений артеріальний тиск, цукровий діабет, високий рівень холестерину, є сімейний анамнез серцевих захворювань або інсультів, або якщо ви палите.

Діти та підлітки

Існує ризик ураження нирок у дітей та підлітків, які мають ознаки обезвоження.

Застереження під час вагітності та у жінок репродуктивного віку

Не приймайте Ібуфен, якщо ви перебуваєте у останніх 3 місяцях вагітності, оскільки це може нашкодити плоду або спричинити проблеми під час пологів. Це може викликати ниркові та серцеві проблеми у вашого плода. Це може вплинути на схильність вас та вашої дитини до кровотечі та затримати або подовжити пологи більше, ніж очікувалося. Не слід приймати ібупрофен протягом перших 6 місяців вагітності, окрім випадків, коли це строго необхідно та за вказівкою лікаря. Якщо вам потрібне лікування протягом цього періоду або під час спроб завагітніти, слід приймати мінімальну дозу протягом найкоротшого часу. З 20-го тижня вагітності ібупрофен може спричинити ниркові проблеми у плода, якщо його приймати більше кількох днів, що може призвести до зниження рівня навколишньої рідини (олігогідрамніону) або звуження одного з судин (ductus arteriosus) серця дитини. Якщо вам потрібне лікування більше кількох днів, лікар може рекомендувати додаткові обстеження.

Жінкам репродуктивного віку слід знати, що ліки типу Ібуфен можуть бути пов’язані зі зниженням фертильності.

Прийом Ібуфену з іншими ліками

Повідомте лікареві або фармацевту, якщо ви приймаєте, нещодавно приймали або, можливо, зможете приймати інші ліки.

Ібуфен може впливати на інші ліки або сам впливатися ними. Наприклад:

  • Інші НПЗЗ, такі як аспірин, оскільки може збільшитися ризик виразки та шлунково-кишкової кровотечі.
  • Антиагреганти (запобігають утворенню тромбів або згустків у судинах), наприклад, тиклопідин.
  • Антикоагулянти (наприклад, для лікування порушень згортання/запобігання згортанню, наприклад, ацетилсаліцилова кислота, варфарин, тиклопідин).
  • Холестирамін (ліки для лікування підвищеного холестерину).
  • Селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (використовуються при депресії).
  • Літій (ліки для лікування депресії). Можливо, лікар змінить дозу цього ліку.
  • Метотрексат (для лікування раку та запальних захворювань). Можливо, лікар змінить дозу цього ліку.
  • Міфепристон (індуктор аборту).
  • Дигоксин та кардіоглікозиди (використовуються при захворюваннях серця).
  • Гідантоїни, такі як фенітоїн (використовуються при епілепсії).
  • Сульфаміди, такі як сульфаметоксазол та ко-тримоксазол (використовуються при лікуванні деяких бактеріальних інфекцій).
  • Кортикостероїди, такі як кортизон та преднізолон.
  • Діуретики (ліки, що підвищують сечовиділення), оскільки може збільшитися ризик нефротоксичності.
  • Пентоксифілін (для лікування переміжної кульгавості).
  • Пробенецид (використовується при подагрі або разом з пеніциліном при інфекціях).
  • Антибіотики з групи хінолонів, такі як норфлоксацин.
  • Сульфінпіразон (для лікування подагри).
  • Сульфонілсечовини, такі як толбутамід (для цукрового діабету), оскільки може розвинутися гіпоглікемія.
  • Такролімус або циклоспорин (використовуються при трансплантації органів для запобігання відторгнення).
  • Зідовудин (ліки від вірусу СНІДу).
  • Ліки, що знижують артеріальний тиск (інгібітори АПФ, такі як каптоприл, бета-блокатори, такі як атенолол, та блокатори рецепторів ангіотензину II, такі як лозартан).
  • Тромболітики (ліки, що розчиняють тромби).
  • Аміноглікозидні антибіотики, такі як неоміцин.
  • Рослинні екстракти: Гінкго білоба.
  • Інгібітори CYP2C9 (відповідальні за метаболізм багатьох ліків у печінці), наприклад, вориконазол та флуконазол (використовуються для лікування грибкових інфекцій).

Інші ліки також можуть впливати на лікування Ібуфеном або бути впливовими. Тому завжди консультуйтесь з лікарем або фармацевтом перед застосуванням Ібуфену разом з іншими ліками.

Прийом ібупрофену може впливати на такі лабораторні аналізи:

  • Час кровотечі (може збільшуватися до 1 доби після припинення лікування)
  • Концентрація глюкози в крові (може знижуватися)
  • Кліренс креатиніну (може знижуватися)
  • Гематокрит або гемоглобін (може знижуватися)
  • Концентрація азоту сечовини в крові та сироваткові концентрації креатиніну та калію (може збільшуватися)
  • З пробами функції печінки: підвищення рівнів трансаміназ

Повідомте лікареві, якщо ви збираєтеся здавати клінічний аналіз і приймаєте або нещодавно приймали ібупрофен.

Прийом Ібуфену з їжею, напоями та алкоголем

Рекомендується приймати Ібуфен з молоком або під час їжі, або відразу після їжі, щоб зменшити ймовірність дискомфорту в шлунку. Не вживайте алкоголю, оскільки це може посилити побічні ефекти на шлунково-кишковий тракт.

Вагітність, годування груддю та фертильність

Застосування цього лікарського засобу не рекомендується жінкам, які намагаються завагітніти. Якщо ви вагітні або годуєте грудьми, вважаєте, що можете бути вагітні, або плануєте вагітність, проконсультуйтесь з лікарем або фармацевтом перед застосуванням цього лікарського засобу.

Не слід приймати Ібуфен під час вагітності, особливо в третьому триместрі (див. розділ «Застереження під час вагітності та у жінок репродуктивного віку»).

Хоча до грудного молока потрапляє лише невелика кількість ліків, не рекомендується приймати ібупрофен тривалий час під час годування грудьми.

Керування транспортними засобами та робота з механізмами

Якщо під час прийому цього лікарського засобу у вас виникають запаморочення, головокружіння, порушення зору або інші симптоми, не слід керувати транспортними засобами або працювати з небезпечними механізмами. Якщо ви приймаєте лише одну дозу ібупрофену або короткочасно, спеціальні застереження не потрібні.

Ібупрофен може уповільнити час реакції, що слід враховувати перед виконанням діяльності, що вимагає підвищеної уваги, наприклад, керування транспортними засобами або робота з механізмами. Це особливо важливо при поєднанні з алкоголем.

Ібуфен містить лактозу та натрій

Якщо ваш лікар повідомив вам про непереносність певних цукрів, проконсультуйтесь з ним перед прийомом цього лікарського засобу.

Цей лікарський засіб містить менше 23 мг натрію (1 ммоль) на таблетку; це практично «без натрію».

3. Як застосовувати Ібуфен.

Дотримуйтесь точно інструкцій щодо застосування лікарського засобу, наведених у цій листівці, або рекомендацій Вашого лікаря чи фармацевта. У разі будь-яких сумнівів зверніться до лікаря, фармацевта або медсестри.

Цей лікарський засіб призначається перорально.

Таблетку можна розділити на рівні дози.

Приймайте препарат під час їди або разом з молоком, особливо якщо відчуваєте розлад шлунку. Таблетку слід ковтати цілком, запиваючи достатньою кількістю рідини.

Застосовувати лише іноді та протягом обмеженого терміну.

Необхідно застосовувати найнижчу ефективну дозу протягом найменшого необхідного часу для полегшення симптомів. Якщо у Вас інфекція, негайно зверніться до лікаря, якщо симптоми (наприклад, лихоманка та біль) тривають або погіршуються (див. розділ 2).

Рекомендована доза:

Дорослі та підлітки старше 12 років (вагою понад 40 кг):

півтаблетки (200 мг ібупрофену) кожні 4–6 годин за необхідності. Якщо біль або лихоманка не зникають після прийому півтаблетки, можна приймати по 1 таблетці кожні 6–8 годин.

Не приймайте більше 3 таблеток (1200 мг ібупрофену) на добу (24 години).

Застосування у дітей:

Діти віком від 8 до 12 років: півтаблетки (200 мг ібупрофену) кожні 6–8 годин, не перевищуючи загальну добову дозу 2 таблетки (800 мг ібупрофену).

Літні пацієнти: дозування має встановлювати лікар, оскільки може знадобитися зменшення звичайної дози.

Пацієнти з захворюваннями нирок, печінки або серця: зменшіть дозу та проконсультуйтеся з лікарем.

Якщо симптоми погіршуються, якщо лихоманка триває більше 3 днів або біль — більше 5 днів (3 днів у дітей та підлітків), необхідно звернутися до лікаря.

Застосування цього лікарського засобу залежить від появи болю або лихоманки. Як тільки вони зникнуть, слід припинити прийом препарату.

Якщо Ви вважаєте, що дія цього лікарського засобу надто сильна або надто слабка, повідомте про це свого лікаря або фармацевта.

Якщо Ви прийняли більше Ібуфену, ніж слід

Якщо Ви прийняли більше ліків, ніж передбачено, або якщо дитина випадково прийняла препарат, негайно зверніться до лікаря або в найближчу лікарню, щоб дізнатися про можливі ризики та отримати поради щодо необхідних заходів.

Зазвичай симптоми передозування з’являються через 4–6 годин після прийому ібупрофену.

У разі передозування або випадкового прийому негайно зверніться до свого лікаря або фармацевта або зателефонуйте до Токсикологічної інформаційної служби за телефоном 91 562 04 20, повідомивши назву препарату та кількість прийнятого. Бажано взяти з собою цю листівку.

Симптоми передозування можуть включати нудоту, біль у шлунку, блювоту (що може містити слиз із кров’ю), діарею, головний біль, дзвін у вухах, сплутаність свідомості, непрохідні рухи очей та відсутність координації м’язів. Також можуть виникнути збудження або дезорієнтація. При високих дозах повідомляли про сонливість, біль у грудях, серцебиття, втрату свідомості, судоми (особливо у дітей), слабкість і запаморочення, наявність крові в сечі, низький рівень калію в крові, озноб і труднощі з диханням. Крім того, може збільшуватися час протромбіну/МНР, ймовірно, через втручання у дію циркулюючих факторів згортання крові. У рідких випадках спостерігали підвищення кислотності крові (метаболічний ацидоз), зниження температури тіла, порушення функції нирок, кровотечу зі шлунка та кишечника, кому, тимчасову втрату дихання (апнею), депресію центральної нервової системи та дихальну депресію. Також повідомляли про випадки серцево-судинної токсичності (зниження артеріального тиску, зниження частоти серцевих скорочень та підвищення частоти серцевих скорочень).

При тяжкому отруєнні може розвинутися ниркова недостатність та ураження печінки. У таких випадках лікар вживає необхідних заходів.

Можливе загострення астми у хворих на астму.

Якщо Ви забули прийняти Ібуфен

Не приймайте подвійну дозу, щоб компенсувати пропущену дозу.

Якщо Ви забули прийняти чергову дозу, зробіть це якнайшвидше, як тільки згадаєте. Однак, якщо майже настав час наступної дози, пропустіть пропущену дозу та прийміть наступну в звичайний час.

Якщо у Вас виникли інші сумніви щодо застосування цього лікарського засобу, зверніться до лікаря, фармацевта або медсестри.

4. Можливі побічні ефекти

Як і всі лікарські засоби, цей препарат може викликати побічні ефекти, хоча вони не виникають у всіх людей. Ймовірність побічних ефектів нижча при короткотривалому лікуванні та якщо добова доза не перевищує максимально рекомендовану дозу.

Наведені нижче частоти стосуються короткотривалого застосування максимальної добової дози до 1200 мг орального ібупрофену:

  • Побічні ефекти, що трапляються часто (можуть виникати у до 1 із 10 людей): шлунково-кишкові кровотечі, особливо у пацієнтів похилого віку. Також спостерігалися нудота, блювота, діарея, метеоризм, диспепсія (порушення секреції або моторики шлунково-кишкового тракту), запор, печія, біль у животі, наявність крові у калі, блювота з кров’ю або на кшталт кавової гущі, головний біль, запаморочення або відчуття нестійкості, втому.

  • Побічні ефекти, що трапляються нечасто (можуть виникати у до 1 із 100 людей): спостерігалося виникнення гастриту, дванадцятипалокишкових виразок, шлункових виразок, почервоніння шкіри, свербіж або оніміння шкіри, кропив’янку, пурпуру (фіолетуваті плями на шкірі), фоточутливість, гіперчутливість, парестезію (відчуття оніміння, поколювання, дзвінкості тощо, найчастіше в руках, ногах, передпліччях або стегнах), сонливість, безсоння, тривожність, порушення слуху, зору, риніт (запалення слизової оболонки носа), запалення слизової рота з утворенням виразок (афти), перфорації шлунково-кишкового тракту, гепатит (запалення печінки), порушення функції печінки та жовтяницю (жовте забарвлення шкіри та очей), астму, бронхоспазм, диспнею (ускладнення дихання).

Нефрит тубулоінтерстиціальний (порушення нирок), нефротичний синдром (порушення, що характеризується наявністю білка в сечі та набряками тіла) та ниркову недостатність (раптову втрату здатності нирок працювати), гостру ниркову недостатність та папілярну некрозу (особливо при тривалому застосуванні), пов’язані з підвищенням рівня сечовини.

  • Побічні ефекти, що трапляються рідко (можуть виникати у до 1 із 1000 людей): дезорієнтація або сплутаність свідомості, депресія, запаморочення, шум у вухах/тинітус (відчуття дзвону або інших звуків у вухах), порушення слуху, оборотну токсичну амбліопію, ураження печінки, набряки (пухлиння через накопичення рідини в тканинах), неврит зорового нерву, анафілактичну реакцію (у разі тяжкої системної алергічної реакції може виникнути набряк обличчя, язика та гортані, диспнея (задишка), тахікардія, гіпотензія (анапілаксія, ангіоедема або тяжкий шок)), асептичний менінгіт (запалення оболонок мозку, що не викликане бактеріями). У більшості випадків, коли повідомлялося про асептичний менінгіт при застосуванні ібупрофену, пацієнт мав якусь форму аутоімунного захворювання (наприклад, системний червоний вовчак або інші захворювання сполучної тканини), що є фактором ризику. Симптоми асептичного менінгіту включають скованість шиї, головний біль, нудоту, блювоту, лихоманку або дезорієнтацію. Інші побічні ефекти — зниження тромбоцитів, зниження білих кров’яних тіл (може проявлятися частими інфекціями з лихоманкою, ознобом або білями у горлі), зниження червоних кров’яних тіл (може проявлятися утрудненим диханням та блідістю шкіри), нейтропенію (зниження нейтрофілів) та агранулоцитоз (значне зниження нейтрофілів), апластичну анемію (недостатність кісткового мозку утворювати різні типи клітин), гемолітичну анемію (передчасне руйнування червоних кров’яних тіл). Перші симптоми: лихоманка, біль у горлі, поверхневі виразки в роті, симптоми, схожі на грип, сильна втому, кровотечі та синці невідомого походження.

  • Побічні ефекти, що трапляються дуже рідко (можуть виникати у до 1 із 10 000 людей): панкреатит, дуже тяжкі бульозні реакції, включаючи синдром Стівенса-Джонсона (поширені ерозії, що уражають шкіру та дві або більше слизових оболонок, та пурпурні ураження, переважно на тулубі) та токсичну епідермальну некролізу (ерозії слизових оболонок та болючі ураження з некрозом та відшаруванням епідермісу), еритему мультиформну (шкірні ураження). Винятково можуть виникати тяжкі шкірні інфекції та ускладнення м’яких тканин під час вітряної віспи. Недостатність печінки (серйозне ураження печінки), серцеву недостатність, інфаркт міокарда, гіпертензію.

Спостерігалося посилення запалення, пов’язаного з інфекціями, під час застосування НПЗП. Якщо виникають ознаки інфекції або вони погіршуються під час застосування ібупрофену, слід якнайшвидше звернутися до лікаря.

  • Частота невідома (неможливо оцінити за наявними даними): загострення коліту та хвороби Крона (хронічного захворювання, при якому імунна система атакує кишечник, викликаючи запалення, що зазвичай призводить до діареї з кров’ю). Поширена червона лущення шкіри з підшкірними вузлами та бульбашками, особливо в складках шкіри, на тулубі та верхніх кінцівках, що супроводжується лихоманкою на початку лікування (гостра загальна ексудативна пустульозна реакція). Шкіра стає чутливою до світла. Припиніть прийом Ібуфену, якщо у вас виникли ці симптоми, і негайно зверніться за медичною допомогою. Див. також розділ 2. Біль у грудях, що може бути ознакою потенційно тяжкої алергічної реакції, відомої як синдром Коуніса.

Може виникнути тяжка шкірна реакція, відома як синдром DRESS. Симптоми синдрому DRESS включають: шкірну висипку, набряк лімфатичних вузлів та підвищення рівня еозинофілів (одного з типів білих кров’яних тіл).

Якщо виникли будь-які з наведених нижче побічних ефектів, негайно припиніть лікування та зверніться до лікаря:

  • Алергічні реакції, такі як висип на шкірі, набряк обличчя, свист у грудях або утруднення дихання.
  • Блювота кров’ю або речовиною, схожою на кавову гущу.
  • Наявність крові у калі або діарея з кров’ю.
  • Сильний біль у животі.
  • Бульбашки або сильне лущення шкіри.
  • Сильний або тривалий головний біль.
  • Жовте забарвлення шкіри (жовтяниця).
  • Ознаки тяжкої гіперчутливості (див. вище в цьому розділі).
  • Набряк кінцівок або накопичення рідини в руках чи ногах.
  • Червоні, не підвищені плями, у вигляді мішені або кіл на тулубі, часто з бульбашками в центрі, лущення шкіри, виразки в роті, горлі, носі, статевих органах та очах. Ці тяжкі шкірні висипання можуть передувати лихоманка та симптоми, схожі на грип [екзфоліативний дерматит, еритема мультиформна, синдром Стівенса-Джонсона, токсична епідермальна некроліза].
  • Поширена шкірна висипка, підвищена температура тіла та збільшені лімфатичні вузли (синдром DRESS).
  • Поширена червона лущення шкіри з підшкірними вузлами та бульбашками, що супроводжується лихоманкою. Симптоми зазвичай виникають на початку лікування (гостра загальна ексудативна пустульозна реакція).

Повідомлення про побічні ефекти

Якщо у вас виникли побічні ефекти, навіть якщо це не зазначені тут можливі побічні ефекти, зверніться до лікаря або фармацевта. Ви також можете повідомити про них безпосередньо через Систему фармаконагляду за лікарськими засобами для людського застосування в Іспанії: https://www.notificaram.es. Повідомляючи про побічні ефекти, ви допомагаєте забезпечити більше інформації про безпеку цього лікарського засобу.

5. Зберігання Ібуфену

Зберігати цей лікарський засіб у недоступному для дітей місці, поза зоною їхнього зору.

Не зберігати при температурі вище 30 °C.

Не застосовувати цей лікарський засіб після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці після напису «CAD». Термін придатності закінчується останнього дня зазначеного місяця.

Лікарські засоби не повинні викидатися у каналізацію чи разом з побутовими відходами. Упаковки та непотрібні ліки слід здавати у пункт прийому відходів SIGRE у аптеці. Якщо у вас виникли сумніви, запитайте свого аптекаря, як позбутися упаковок і непотрібних ліків. Таким чином ви допоможете захистити навколишнє середовище.

6. Вміст упаковки та додаткова інформація

Склад Ібуфена

Діючою речовиною Ібуфена є ібупрофен. Кожна таблетка містить 400 мг ібупрофену.

Інші компоненти:

Допоміжні речовини ядра: кроскармелоза натрію (Е-468), колоїдний безводний діоксид кремнію, мікрокристалічна целюлоза (Е-460), стеаринова кислота, тальк (Е-553 b).

Допоміжні речовини оболонки: Opadry OYL 28900 (лактоза моногідрат + HPMC 2910/гіпромелоза 15 ср + діоксид титану + макрогол/PEG 4000), Opadry OYS 29019 (HPMC 2910/гіпромелоза 50 ср + макрогол/PEG 6000).

Зовнішній вигляд Ібуфена та вміст упаковки

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою, білого кольору, овальні, двоопуклі, із рисками на одній стороні та кодом «i» на іншій. Кожна упаковка містить 10 або 20 таблеток, упакованих у альвеолярну упаковку (блистер) з PVC/PVDC-алюмінію.

Можуть бути в продажу лише окремі розміри упаковок.

Власник дозволу на розміщення на ринку та відповідальний за виробництво

Laboratorios Cinfa, S.A.

Carretera Olaz-Chipi, 10. Polígono Industrial Areta

31620 Huarte (Navarra) - Іспанія

Дата останнього перегляду цього листка-інструкції: листопад 2024

Детальна та актуальна інформація щодо цього лікарського засобу доступна на веб-сайті Іспанського агентства з лікарських засобів та медичних виробів (AEMPS) http://www.aemps.gob.es/