Інструкція, що входить до упаковки: інформація для пацієнта

Зельсіглат, 100 мг, капсули, тверді
Зельсіглат, 200 мг, капсули, тверді
Celecoxibum
Перед застосуванням лікарського засобу уважно прочитайте цю інструкцію, оскільки вона містить
важливу інформацію для пацієнта.

Зберігайте цю інструкцію, щоб у разі потреби можна було її знову перечитати.
Якщо у вас виникнуть будь-які сумніви, зверніться до лікаря або фармацевта.
Цей лікарський засіб призначено строго певній особі. Не передавайте його іншим особам. Лікарський засіб може нашкодити іншій людині, навіть якщо симптоми її хвороби такі самі.
Якщо у пацієнта виникнуть будь-які небажані ефекти, у тому числі ті, що не зазначені в цій інструкції, необхідно повідомити лікареві, фармацевту або медсестрі. Див. пункт 4.

Зміст інструкції

Що таке лікарський засіб Зельсіглат і для чого його застосовують
Важливі відомості перед застосуванням лікарського засобу Зельсіглат
Як застосовувати лікарський засіб Зельсіглат
Можливі небажані ефекти
Як зберігати лікарський засіб Зельсіглат
Вміст упаковки та інша інформація

1. Що таке лікарський засіб Зельсіглат і для чого його застосовують

Лікарський засіб Зельсіглат належить до групи ліків, які називаються нестероїдними протизапальними засобами (НПЗЗ), а саме — до підгрупи засобів, що називаються інгібіторами циклооксигенази-2 (СОХ-2). Організм людини утворює простагландини, які можуть спричинити біль і запалення. При таких захворюваннях, як ревматоїдний артрит і остеоартроз, збільшується кількість утворених простагландинів. Лікарський засіб Зельсіглат діє шляхом пригнічення утворення простагландинів, таким чином зменшуючи біль і запалення.
Лікарський засіб Зельсіглат застосовується у дорослих для лікування об’єктивних і суб’єктивних симптомів ревматоїдного артриту, остеоартрозу та анкілозуючого спондиліту.
Пацієнт повинен відчути дію лікарського засобу впродовж декількох годин після застосування першої дози, але повна дія може відчуватися лише через декілька днів.

2. Важливі відомості перед застосуванням ліку Зельсіглат

Лік Зельсіглат призначив лікар. Наведені нижче відомості допоможуть отримати найкращі результати від застосування ліку Зельсіглат. Якщо виникнуть додаткові запитання, слід звернутися до лікаря або фармацевта.
Коли не застосовувати лік Зельсіглат:
Повідомте лікареві, якщо у пацієнта є будь-який із наступних станів, які є протипоказаннями до застосування ліку Зельсіглат.

якщо пацієнт має алергію на целекоксиб або будь-який інший компонент цього ліку (перелічені в розділі 6);
якщо у пацієнта виявлено гіперчутливість до ліків із групи т.зв. сульфонамідів (наприклад, деякі антибіотики, що використовуються для лікування інфекцій);
якщо у пацієнта є активний виразковий захворювання шлунка або кишечника або кровотеча з шлунка або кишечника;
якщо у пацієнта після прийому ацетилсаліцилової кислоти (аспірину) або інших протизапальних і знеболювальних ліків (НПЗП) виникали напади астми, поліпи в носі, запалення слизової оболонки носа або алергічні реакції, такі як свербіж, набряк обличчя, губ, язика або горла, труднощі з диханням або хрип;
якщо пацієнтка вагітна. Якщо пацієнтка може завагітніти під час лікування, слід обговорити з лікарем методи контрацепції;
якщо пацієнтка годує грудьми;
якщо у пацієнта є тяжке захворювання печінки;
якщо у пацієнта є тяжке захворювання нирок;
якщо у пацієнта є запалення слизової оболонки кишечника, таке як виразковий коліт або хвороба Крона;
якщо у пацієнта є серцева недостатність, ішемічна хвороба серця або захворювання судин мозку, наприклад, пацієнти, у яких діагностували інфаркт міокарда, інсульт або транзиторну ішемічну атаку (тимчасове зниження кровопостачання мозку, т.зв. міні-інсульт), стенокардію або блокаду судин серця або мозку.
якщо у пацієнта є або були в минулому порушення кровообігу (захворювання периферичних судин), або якщо пацієнт переніс операцію на артеріях ніг.

Попередження та заходи обережності
Перед початком застосування ліку Зельсіглат слід обговорити це з лікарем або фармацевтом:

якщо у пацієнта раніше було захворювання шлунка або кишечника або кровотеча з шлунка або кишечника ( не слід застосовувати лік Зельсіглат у пацієнтів з активним виразковим захворюванням шлунка або кишечника або кровотечею з шлунка або кишечника);
якщо пацієнт приймає ацетилсаліцилову кислоту (аспірин), навіть у малих дозах для захисту серця;
якщо пацієнт приймає протитромбоцитарні ліки;
якщо пацієнт приймає ліки, що знижують згортання крові (наприклад, варфарин/антикоагулянти на основі варфарину або нові антикоагулянти, наприклад, апіксабан);
якщо пацієнт приймає ліки, що називаються кортикостероїдами (наприклад, преднізон);
якщо пацієнт планує застосовувати разом з ліком Зельсіглат інші ліки з групи НПЗП, такі як ібупрофен або диклофенак (окрім ацетилсаліцилової кислоти). Слід уникати одночасного застосування цих ліків;
якщо пацієнт палить, має цукровий діабет, підвищений тиск крові або підвищений рівень холестерину;
якщо у пацієнта є захворювання серця, печінки або нирок; лікар може рекомендувати регулярні контрольні обстеження;
якщо у пацієнта виникає затримка рідини (наприклад, набряки щиколоток або стоп);
якщо пацієнт має дегідратацію через захворювання, діарею або застосування діуретиків (що використовуються для лікування надлишку рідини в організмі);
якщо у пацієнта виникла тяжка алергійна реакція або тяжка шкірна реакція на будь-який лік;
якщо пацієнт має інфекцію або підозрює, що має інфекцію, оскільки лік Зельсіглат може маскувати лихоманку або інші симптоми інфекції чи запалення;
якщо пацієнт старший 65 років; лікар може рекомендувати регулярні контрольні обстеження;

Якщо пацієнт вживає алкоголь або приймає ліки з групи НПЗП, це може збільшити ризик розвитку шлунково-кишкових порушень.
Як і інші ліки з групи НПЗП (наприклад, ібупрофен або диклофенак), цей лік може призводити до підвищення тиску крові, тому лікар може рекомендувати регулярні контрольні вимірювання тиску крові.
Під час застосування целекоксибу повідомлялися випадки тяжких захворювань печінки, включаючи тяжке запалення печінки, ураження печінки, печінкову недостатність (іноді з летальним наслідком або що вимагає трансплантації печінки).
У тих випадках, коли був відомий період до появи захворювання, більшість тяжких небажаних явищ з боку печінки виникало протягом місяця після початку лікування.
Лік Зельсіглат може спричиняти труднощі з зацінням. Пацієнтка повинна повідомити лікареві, якщо планує завагітніти або має проблеми з зацінням (див. розділ Вагітність і годування грудьми).
Лік Зельсіглат та інші ліки
Слід повідомити лікареві або фармацевту про всі ліки, які пацієнт приймає зараз або приймав нещодавно, а також про ліки, які пацієнт планує приймати:

декстрометорфан (використовується для лікування кашлю),
інгібітори АПФ, антагоністи рецепторів ангіотензину ІІ, бета-адреноблокатори та діуретики (використовуються для лікування підвищеного тиску крові та серцевої недостатності),
флуконазол і рифампіцин (використовуються для лікування грибкових та бактеріальних інфекцій),
варфарин або інші похідні варфарину (розріджувачі крові, що використовуються для запобігання утворенню тромбів), включаючи нові антикоагулянти, такі як апіксабан,
літій (використовується для лікування деяких типів депресії),
інші ліки, що використовуються для лікування депресії, порушень сну, підвищеного тиску крові або порушень ритму серця,
нейролептики (використовуються для лікування деяких психічних захворювань),
метотрексат (використовується для лікування ревматоїдного артриту, псоріазу та лейкемії),
карбамазепін (використовується для лікування епілепсії/судом і деяких видів болю або депресії),
барбітурати (використовуються для лікування епілепсії/судом і деяких порушень сну),
циклоспорин і такролімус (використовуються для послаблення імунної системи, наприклад, після трансплантації).

Лік Зельсіглат може застосовуватися разом з малими дозами ацетилсаліцилової кислоти (аспірину), 75 мг або менше добової дози. Слід проконсультуватися з лікарем, перш ніж пацієнт почне застосовувати обидва ліки одночасно.
Вагітність, годування грудьми та вплив на фертильність
Якщо пацієнтка вагітна або годує грудьми, підозрює, що може бути вагітною, або планує мати дитину, вона повинна проконсультуватися з лікарем або фармацевтом перед застосуванням цього ліку.
Вагітність
Не можна застосовувати лік Зельсіглат у жінок, які вагітні, або у жінок, які можуть завагітніти (наприклад, жінок репродуктивного віку, які не використовують ефективну контрацепцію) під час лікування. Якщо пацієнтка завагітніє під час лікування ліком Зельсіглат, вона повинна припинити застосування ліку Зельсіглат і зв’язатися з лікарем для визначення альтернативного методу лікування.
Годування грудьми
Не можна застосовувати лік Зельсіглат у жінок, які годують грудьми.
Фертильність
Ліки з групи НПЗП, зокрема лік Зельсіглат, можуть ускладнювати заціння. Пацієнтка повинна повідомити лікареві, якщо планує завагітніти або має проблеми з зацінням.
Керування транспортними засобами та робота з механізмами
Перед початком керування транспортними засобами або роботою з механізмами пацієнт повинен спостерігати, який вплив на нього має лік Зельсіглат. Якщо після застосування ліку Зельсіглат у пацієнта виникнуть запаморочення або сонливість, не слід керувати транспортними засобами або працювати з механізмами до тих пір, поки ці симптоми не зникнуть.
Лік Зельсіглат містить лактозу (вид цукру)
Якщо у пацієнта раніше діагностували непереносимість деяких цукрів, пацієнт повинен звернутися до лікаря перед прийомом ліку.
Лік Зельсіглат містить натрій
Лік містить менше 1 ммоль (23 мг) натрію на капсулу, тобто лік вважається «вільним від натрію».

3. Як застосовувати ліки Зельсіглат

Цей лік слід завжди застосовувати згідно з рекомендаціями лікаря або фармацевта. У разі будь-яких сумнівів
слід звернутися до лікаря або фармацевта. Якщо виникає відчуття, що дія ліку Зельсіглат є
занадто сильною або занадто слабкою, слід звернутися до лікаря або фармацевта.
Лікар повідомить пацієнту, яку дозу ліку слід приймати. Оскільки ризик виникнення побічних ефектів, пов’язаних із проблемами з серцем, може зростати разом із
дозою та тривалістю лікування, важливо застосовувати лік Зельсіглат у найменшій ефективній дозі,
яка забезпечує контроль болю, і не довше, ніж це необхідно для досягнення контролю симптомів.
Спосіб застосування
Лік Зельсіглат слід приймати перорально. Капсули можна приймати незалежно від часу
доби, з їжею або без їжі. Однак рекомендується приймати лік Зельсіглат у той самий час кожного дня.
У разі труднощів із ковтанням капсул: слід висипати всю вміст капсули на чайну ложку з піврідкою їжею (наприклад, холодне або кімнатної температури пюре з яблук, рисовий кашкодер, йогурт або розм’ятий банан) і негайно проковтнути, запиваючи приблизно 240 мл води.
Щоб відкрити капсулу, слід тримати її догори дном так, щоб її вміст у вигляді грануляту знаходився знизу. Потім слід обережно стиснути кришку і повернути її для відкриття, дбайливо, щоб не розсипати вміст. Гранулят не слід жувати або розчавлювати.
Якщо пацієнт не помічає жодних покращень протягом двох тижнів після початку лікування, слід
звернутися до лікаря.
Рекомендована доза
Дегенеративні захворювання суглобів: рекомендована доза становить 200 мг на добу. Лікар може збільшити
дозу ліку до максимальної дози 400 мг, якщо виникне така потреба.
Рекомендована доза:

одна капсула 200 мг один раз на добу або
одна капсула 100 мг два рази на добу.

Ревматоїдний артрит: рекомендована доза становить 200 мг на добу. Лікар може збільшити
дозу до максимальної дози 400 мг, якщо виникне така потреба.
Рекомендована доза:

одна капсула 100 мг два рази на добу.

Анкілозуючий спондиліт: рекомендована доза становить 200 мг на добу. Лікар може
збільшити дозу до максимальної дози 400 мг, якщо виникне така потреба.
Рекомендована доза:

одна капсула 200 мг один раз на добу або
одна капсула 100 мг два рази на добу.

Порушення функції нирок або печінки: слід переконатися, що лікар знає про наявність
порушень функції печінки або нирок у пацієнта, оскільки може знадобитися менша доза.
Пацієнти похилого віку, особливо з масою тіла менше 50 кг: у пацієнтів віком понад 65 років, особливо з масою тіла менше 50 кг, лікар може рекомендувати регулярне обстеження.
Не слід застосовувати дозу, більшу за 400 мг целекоксибу на добу.
Застосування у дітей
Лік Зельсіглат слід застосовувати лише у дорослих; не слід застосовувати його у дітей.
Застосування більшої, ніж рекомендована, дози ліку Зельсіглат:
Не слід приймати більше капсул, ніж рекомендовано лікарем. У разі прийому надмірної кількості капсул слід негайно звернутися до лікаря або фармацевта або звернутися до лікарні.
Слід взяти з собою прийманий лік.
Пропуск прийому ліку Зельсіглат
Якщо пацієнт забув прийняти капсулу, його слід прийняти негайно після того, як він згадає про це.
Не слід приймати подвійну дозу для відшкодування пропущеної дози.
Припинення застосування ліку Зельсіглат
Раптове припинення прийому ліку Зельсіглат може призвести до погіршення наявних симптомів.
Не слід припиняти прийом ліку Зельсіглат, доки це не порадить лікар. Лікар може порадити
поступове зменшення дози протягом декількох днів перед повним припиненням лікування.
У разі будь-яких подальших сумнівів щодо застосування цього ліку слід звернутися до лікаря або фармацевта.

4. Можливі побічні ефекти

Як і будь-який лікарський засіб, цей препарат може викликати побічні ефекти, хоча вони не виникають у кожного.
Побічні ефекти, перераховані нижче, спостерігалися у пацієнтів із запаленням
суглобів, які застосовували целекоксиб. Побічні ефекти, позначені зірочкою (*), нижче
відзначалися частіше у пацієнтів, які приймали целекоксиб для
профілактики поліпів товстої кишки. У цьому дослідженні пацієнти приймали целекоксиб у великих
дозах і протягом тривалого часу.
У разі виникнення будь-яких нижчеперерахованих симптомів необхідно негайно припинити
застосування препарату Зельсіглат і повідомити лікаря:

алергічна реакція, наприклад, висип, набряк обличчя, свистяче дихання або труднощі з диханням,
проблеми з серцем, наприклад, біль у грудях,
сильний біль у животі або будь-які ознаки кровотечі з шлунка або кишечника, такі як чорний або кал із кров’ю або блювота з кров’ю,
шкірні реакції, такі як висип, утворення пухирів або шелушіння шкіри,
печінкова недостатність (симптоми можуть включати: нудоту (почуття нудоти), діарею, жовтяницю (жовте забарвлення шкіри або білочок очей)).

Дуже часто: можуть виникати частіше, ніж у 1 із 10 осіб

підвищення артеріального тиску, у тому числі загострення вже існуючого підвищення тиску

Часто: можуть виникати не частіше, ніж у 1 із 10 осіб

інфаркт міокарда*
затримка рідини з набряком щиколоток, ніг і (або) рук
інфекції сечовивідних шляхів
задишка*, синусит (запалення пазух, інфекція пазух, відчуття закладеності або болю в пазухах), закладеність носа або риніт, біль у горлі, кашель, застуда, грипозні симптоми
запаморочення, труднощі заснути
блювота*, біль у животі, діарея, нудота, метеоризм із виділенням газів
висип, свербіж
м’язова скованість
труднощі з ковтанням*
головний біль
нудота (почуття нудоти)
біль у суглобах
загострення вже існуючих алергічних симптомів
випадкові травми

Не часто: можуть виникати не частіше, ніж у 1 із 100 осіб

інсульт*
серцева недостатність, серцебиття (відчуття серцебиття), прискорене серцебиття
ненормальні результати аналізу крові щодо показників функції печінки
ненормальні результати аналізу крові щодо показників функції нирок
анемія (зміни в кількості червоних кров’яних тілець; може спричиняти втому та задишку)
тривожність, депресія, втому, сонливість, відчуття поколювання
підвищений рівень калію в крові (може спричиняти нудоту (почуття нудоти), втому, слабкість м’язів або серцебиття)
порушення або нечітке зору, дзвін у вухах, біль і запалення ротової порожнини, порушення слуху*
запори, відрижка, запалення шлунка (нестравність, біль у животі або блювота), загострення запалення шлунка або кишечника
судоми ніг
висип зі сверблячими вузликами (крурпива)
запальні захворювання очей
труднощі з диханням
зміна забарвлення шкіри (синюшність)
біль у грудях (загальний біль, не пов’язаний із серцем)
набряк обличчя

Рідко: можуть виникати не частіше, ніж у 1 із 1000 осіб

виразка (кровотеча) шлунка, стравоходу або кишечника; або перфорація кишечника (що може спричиняти біль у животі, гарячку, нудоту, блювоту, непрохідність кишечника), дегтеоподібний або чорний кал, запалення підшлункової залози (що може спричиняти біль у животі), запалення стравоходу
низький рівень натрію в крові (стан, відомий як гіпонатріємія)
зниження кількості білих кров’яних тілець (що допомагають захищати організм від інфекцій) або тромбоцитів (збільшений ризик кровотечі або синяків)
порушення координації рухів
дезорієнтація, порушення смаку
світлочутливість
випадіння волосся
галюцинації
кровотеча всередині ока
гостра реакція, що може призвести до запалення легень
нерегулярне серцебиття
припливи гарячого
тромби в судинах легень. Симптоми можуть включати раптову задишку, колючий біль під час дихання або колапс
кровотеча з шлунка або кишечника (що може призвести до калу з кров’ю або блювоти), запалення кишечника або товстої кишки
важке запалення печінки. Симптоми можуть включати нудоту (почуття нудоти), діарею, жовтяницю (жовте забарвлення шкіри або білочок очей), темне сечовипускання, світлий кал, кровотечі, свербіж або озноб
гостра ниркова недостатність
порушення менструального циклу
набряк обличчя, губ, ротової порожнини, язика або горла або труднощі з ковтанням

Дуже рідко: можуть виникати не частіше, ніж у 1 із 10 000 осіб

тяжкі алергічні реакції (включаючи анафілактичний шок, що може закінчитися смертю)
тяжкі захворювання шкіри, такі як синдром Стівенса-Джонсона, ексфоліативний дерматит і токсичний епідермальний некроліз (що можуть спричиняти висип, утворення пухирів або шелушіння шкіри), а також гостра загальна еритематозна екзема (симптоми включають червоні, набрякові ділянки шкіри з численними дрібними пухирцями)
запізніла алергічна реакція з можливими симптомами, такими як висип, набряк обличчя, гарячка, збільшені лімфатичні вузли та ненормальні результати аналізів (наприклад, печінки, крові (еозинофілія, вид підвищення кількості білих кров’яних тілець))
внутрішньочерепна кровотеча, що призвела до смерті
менінгіт (запалення оболонок мозку та спинного мозку)
печінкова недостатність, ураження печінки та тяжке запалення печінки (молниеносне запалення печінки) (іноді зі смертельними наслідками або потреба в трансплантації печінки); симптоми можуть включати нудоту (почуття нудоти), діарею, жовтяницю (жовте забарвлення шкіри або білочок очей), темне сечовипускання, світлий кал, кровотечі, свербіж або озноб
проблеми з печінкою (такі як холестаз і холестатичний гепатит, які можуть супроводжуватися симптомами, такими як обесколорення калу, нудота та жовте забарвлення шкіри або білочок очей)
нефрит і інші проблеми з нирками (такі як нефротичний синдром і субмікроскопічний гломерулонефрит, що можуть супроводжуватися симптомами, такими як затримка рідини (набряки), піна в сечі, втому та втрата апетиту)
погіршення перебігу епілепсії (можливі частіші та (або) тяжчі напади)
закриття артерії або вени сітківки, що призводить до часткової або повної втрати зору
запалення судин (може спричиняти гарячку, біль, пурпурні плями на шкірі)
зниження кількості червоних і білих кров’яних тілець та тромбоцитів (може спричиняти слабкість, схильність до підшкірних крововиливів, часті носові кровотечі, збільшений ризик інфекцій)
біль і слабкість м’язів
порушення нюху
втрата смаку

Частота невідома: частоту не можна визначити на підставі наявних даних

зниження фертильності у жінок, що зазвичай є оборотним після припинення лікування

У клінічних дослідженнях, не пов’язаних із запаленням суглобів або іншими захворюваннями суглобів,
у яких целекоксиб застосовувався в дозі 400 мг на добу протягом до 3 років, додатково
спостерігалися такі побічні ефекти:
Часто: можуть виникати не частіше, ніж у 1 із 10 осіб

проблеми, пов’язані з серцем: стенокардія (біль у грудях)
проблеми, пов’язані з шлунком: синдром подразненого кишечника (може включати біль у животі, діарею, нудоту, метеоризм із виділенням газів),
ниркова каменя (може призводити до болю в животі або спині, наявності крові в сечі), труднощі з проходженням сечі через сечові шляхи
збільшення маси тіла

Не часто: можуть виникати не частіше, ніж у 1 із 100 осіб

тромбофлебіт глибоких вен (тромби, що найчастіше утворюються в ногах, можуть спричиняти біль, набряк або почервоніння ікроніжки або труднощі з диханням)
проблеми зі шлунком: запалення шлунка (що може спричиняти подразнення та виразки шлунка та кишечника)
перелом нижньої кінцівки
опоясуючий лишай, дерматит, екзема (сухий, сверблячий висип), пневмонія (інфекція в грудній клітці (можливий кашель, гарячка, труднощі з диханням))
помутніння в оці, що призводять до нечіткого або ослабленого зору, запаморочення, спричинені порушеннями з боку середнього вуха, біль, запалення або кровотеча ясен, виразка ротової порожнини
надмірне сечовипускання вночі, кровотеча з гемороїдальних вузлів (вузлики), часте випорожнення
ліпоми в шкірі або в інших місцях, гелеві кісти піхви сухожилка (незагрозливі утворення в області суглобів і сухожилків долонь або стоп), труднощі з мовою, змінені або дуже сильні кровотечі з репродуктивних шляхів, біль у грудях
підвищений рівень натрію в аналізах крові

Повідомлення про побічні ефекти
Якщо виникли будь-які побічні ефекти, включаючи ті, що не зазначені
в інструкції, необхідно повідомити лікаря, фармацевта або медсестру. Побічні ефекти
можна повідомляти безпосередньо до Департаменту моніторингу побічних ефектів лікарських засобів Уряду реєстрації лікарських засобів, медичних виробів та біоцидних продуктів, Al. Jerozolimskie 181C, 02-222 Варшава, тел.: +48 22 49 21 301, факс: +48 22 49 21 309, веб-сайт: https://smz.ezdrowie.gov.pl.
Побічні ефекти також можна повідомляти суб’єкту, відповідальному за препарат.
Завдяки повідомленням про побічні ефекти можна буде зібрати більше інформації щодо
безпеки застосування лікарського засобу.

5. Як зберігати лікарський засіб Зельсіглат

Лікарський засіб потрібно зберігати в недоступному для дітей місці, прихованому від їхнього погляду.
Не застосовувати цей лікарський засіб після закінчення терміну придатності, зазначеного на блистері та упаковці після:
„EXP”. Термін придатності означає останній день зазначеного місяця.
Спеціальних рекомендацій щодо зберігання лікарського засобу не існує.
Лікарські засоби не слід викидати у каналізацію чи побутові сміттєві контейнери. Слід запитати
фармацевта, як позбутися лікарських засобів, які більше не використовуються. Така поведінка допоможе захистити
навколишнє середовище.

6. Вміст упаковки та інша інформація

Що містить лікарський засіб Зельсіглат
Діючою речовиною лікарського засобу є целекоксиб.
Кожна капсула лікарського засобу Зельсіглат, 100 мг містить 100 мг целекоксибу.
Кожна капсула лікарського засобу Зельсіглат, 200 мг містить 200 мг целекоксибу.
Інші складові (допоміжні речовини): натрію лаурилсульфат, лактоза моногідрат,
кроповідон (тип А), полівінілпіролідон К29-32, магнію стеарат.
Оболонка капсули містить: титану діоксид (Е 171), желатин, натрію лаурилсульфат.
Чорнило містить:

капсули 100 мг: шелак, індоцианін (Е 132), лак;
капсули 200 мг: шелак, оксид заліза жовтий (Е 172).

Як виглядає лікарський засіб Зельсіглат і що містить упаковка
Зельсіглат, 100 мг, капсули, тверді: тверді желатинові капсули, що складаються з білого,
непрозорого ковпачка із синьою смужкою та білої, непрозорої нижньої частини із синьою
смужкою, позначеною написом «100», містять білий гранульований порошок.
Зельсіглат, 200 мг, капсули, тверді: тверді желатинові капсули, що складаються з білого,
непрозорого ковпачка із жовтою смужкою та білої, непрозорої нижньої частини із жовтою
смужкою, позначеною написом «200», містять білий гранульований порошок.
Капсули лікарського засобу Зельсіглат, 100 мг, упаковують у білі прозорі блистери PVC/алюміній.
Упаковки містять 10 і 30 капсул.
Капсули лікарського засобу Зельсіглат, 200 мг, упаковують у білі прозорі блистери PVC/алюміній.
Упаковки містять 10 і 30 капсул.
Суб’єкт відповідальний:
Synoptis Pharma Sp. z o.o.
вул. Краковяків 65
02-255 Варшава
Виробник/Імпортер:
Balkanpharma-Dupnitsa AD
3 Samokovsko Shosse Str., Dupnitza 2600
Болгарія
Цей лікарський засіб зареєстрований для обігу в країнах — учасницях Європейської економічної зони під такими назвами:
Польща Зельсіглат