Вікс Антігріп Макс

Польща
Торгова назва Вікс Антігріп Макс
Форма випуску розчин для орального прийому, порошок
Діюча речовина / Дозування
Тип рецепта Відпускається без рецепта
Код АТХ
Реєстраційний номер 100316941
Вікс Антігріп Макс розчин для орального прийому, порошок

Інструкція, що входить до упаковки: інформація для пацієнта

Вікс Антігріп Макс
(1000 мг + 16 мг + 4 мг)/сашетку, гранули для приготування розчину для прийому всередину
Paracetamolum + Phenylephrini hydrogenotartras + Chlorphenamini maleas
Перед застосуванням лікарського засобу уважно прочитайте всю інструкцію, оскільки вона містить
важливу інформацію для пацієнта.
Лікарський засіб слід завжди застосовувати строго відповідно до інструкції для пацієнта або рекомендацій
лікаря чи фармацевта.

  • Зберігайте цю інструкцію, щоб у разі потреби мати змогу звернутися до неї знову.
  • Якщо потрібна порада чи додаткова інформація, зверніться до фармацевта.
  • Якщо у пацієнта виникнуть будь-які небажані реакції, у тому числі можливі небажані реакції, не зазначені в інструкції, повідомте про це лікареві або фармацевту. Див. розділ 4.
  • Якщо протягом 3 днів стан не поліпшився або пацієнт почувається гірше, слід звернутися до лікаря.

Зміст інструкції:

  1. Що таке Вікс Антігріп Макс і для чого його застосовують
  2. Важливі відомості, які слід знати перед застосуванням Вікс Антігріп Макс
  3. Як застосовувати Вікс Антігріп Макс
  4. Можливі небажані реакції
  5. Як зберігати Вікс Антігріп Макс
  6. Вміст упаковки та інша інформація

1. Що таке Вікс Антігріп Макс і для чого його застосовують

Лікарський засіб Вікс Антігріп Макс призначений для симптоматичного лікування застуди та грипу, які супроводжуються
лихоманкою, слабким або помірним болем (наприклад, головним болем, болем у горлі, м’язах, навколосинусових пазухах),
набряком слизової оболонки носа та навколосинусових пазух із утворенням виділень.
Вікс Антігріп Макс — це комбінація трьох активних речовин:

  • пацетамолу — речовини, що знижує температуру та знімає біль
  • фенілефрину — речовини, що зменшує набряк слизової оболонки носа та навколосинусових пазух
  • хлорфенаміну — антигістамінної речовини, що зменшує кількість виділень із носа.

Якщо протягом 3 днів стан не поліпшився або пацієнт почувається гірше, слід звернутися до лікаря.

2. Важливі відомості перед застосуванням ліку Вікс Антігріп Макс

Коли не застосовувати лік Вікс Антігріп Макс

  • Якщо пацієнт має алергію на діючі речовини або на будь-який з інших компонентів цього ліку (перелічені в розділі 6);
  • Якщо пацієнт має артеріальну гіпертензію;
  • Якщо у пацієнта є гіпертиреоз;
  • Якщо пацієнт має будь-яке серйозне захворювання серця або судин (наприклад, ішемічну хворобу серця);
  • Якщо у пацієнта виявлено тахікардію (занадто швидке серцебиття);
  • Якщо пацієнт має тяжку ниркову недостатність;
  • Якщо пацієнт має глаукому (підвищений очний тиск);
  • Якщо пацієнт має тяжке захворювання печінки;
  • Якщо пацієнт лікується ліками з групи інгібіторів моноаміноксидази (ІМОА) (наприклад, деякі антидепресанти або ліки, що застосовуються для лікування хвороби Паркінсона), а також протягом 15 днів після їх відміни;
  • Лік протипоказаний для застосування дітям і підліткам через високу дозу парацетамолу.

Попередження та заходи обережності

  • Не слід застосовувати інші ліки, що містять парацетамол, оскільки це може призвести до отруєння. Отруєння парацетамолом може виникнути як після прийому надмірної одноразової дози, так і при перевищенні рекомендованої добової дози. (Див. розділ 3 «Застосування більшої, ніж рекомендована, дози ліку Вікс Антігріп Макс»).
  • Не слід одночасно застосовувати симпатоміметики (наприклад, ліки, що зменшують набряк слизової оболонки носа, засоби, що пригнічують апетит, або психостимулятори, що діють подібно до амфетаміну), інші антигістамінні засоби (наприклад, антиалергійні), включаючи ліки, що застосовуються на шкіру, а також ліки, що використовуються для лікування застуди та грипу.
  • У пацієнтів із захворюванням на алкоголізм і тих, хто регулярно вживає алкоголь, слід дотримуватися обережності і не застосовувати більше 2 саше ліку Вікс Антігріп Макс (2 г парацетамолу) на добу. Під час лікування не слід вживати алкоголь через підвищений ризик токсичного ураження печінки.
  • Пацієнтам із анемією, захворюваннями серця, легень і порушеннями функції печінки дозволене лише рідкісне застосування; перед прийомом цього ліку слід проконсультуватися з лікарем.
  • Повідомлялося про випадки токсичної дії на печінку при застосуванні парацетамолу в добовій дозі, що не перевищує 4 г.
  • Пацієнтам із бронхіальною астмою, які мають алергію на ацетилсаліцилову кислоту, слід проконсультуватися з лікарем перед прийомом цього ліку. Пацієнтам, які мають алергію на антигістамінні засоби, слід проконсультуватися з лікарем перед початком застосування цього ліку, оскільки вони можуть мати алергію і на інші ліки.
  • Пацієнтам, які чутливі до дії седативних засобів, і пацієнтам із епілепсією слід проконсультуватися з лікарем перед початком застосування цього ліку, оскільки може виникнути загострення симптомів захворювання та виникнення взаємодії з ліками, що застосовуються для лікування цих захворювань.
  • Одночасне застосування хлорфенаміну та інших серотонінергічних ліків, включаючи СІОЗС і СІОЗН, може підвищувати ризик виникнення серотонінового синдрому.

Перед початком застосування ліку Вікс Антігріп Макс слід обговорити це з лікарем або фармацевтом:

  • якщо у пацієнта є захворювання нирок і легень;
  • якщо у пацієнта є проблеми зі сечовипусканням і (або) збільшенням простати;
  • якщо у пацієнта є цукровий діабет;
  • якщо у пацієнта є бронхіальна астма;
  • якщо у пацієнта є дуже повільне серцебиття, гіпотонія (занадто низький артеріальний тиск), атеросклероз мозкових судин;
  • якщо у пацієнта є панкреатит, виразкова хвороба шлунка, стеноз зв’язки дванадцятипалої кишки;
  • якщо у пацієнта є захворювання щитоподібної залози;
  • якщо у пацієнта є анемія;
  • якщо у пацієнта є дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази (G6PD) (може призводити до метгемоглобінемії та гемолітичної анемії) і редуктази метгемоглобіну.

Якщо у пацієнтів, які лікуються трьохциклічними антидепресантами або іншими ліками з подібною дією, виникнуть шлунково-кишкові розлади, слід негайно проконсультуватися з лікарем. Ці розлади можуть бути наслідком виниклої паралітичної кишкової непрохідності (зупинки перистальтичних рухів кишки, що переміщують харчовий ком). Під час застосування парацетамолу існує підвищений ризик ураження печінки у пацієнтів:

  • які тривало приймають карбамазепін, фенобарбітал, фенітоїн, примідон, рифампіцин, звіробій або інші ліки, що індукують печінкові ферменти;
  • у яких можливий дефіцит глутатіону, наприклад, при порушеннях апетиту, вірусному імунодефіциті (ВІЛ), дегідратації, голодуванні або виснаженні;
  • які регулярно вживають алкоголь;
  • з захворюваннями печінки (включаючи синдром Жильбера).

Під час застосування ліку Вікс Антігріп Макс слід негайно повідомити лікаря, якщо: Якщо у пацієнта є тяжкі захворювання, зокрема тяжкі порушення функції нирок або сепсис (коли в крові циркулюють бактерії та їхні токсини, що призводять до ураження органів), або недоїдання, хронічний алкоголізм або якщо пацієнт також приймає флуклоксацилін (антибіотик). У цих випадках у пацієнтів спостерігалося виникнення тяжкого захворювання, що називається метаболічним ацидозом (порушення крові та органічних рідин), коли вони приймали парацетамол у звичайних дозах протягом тривалого часу або приймали парацетамол разом з флуклоксациліном. Симптоми метаболічного ацидозу можуть включати: серйозні труднощі з диханням, зокрема прискорене глибоке дихання, сонливість, нудоту та блювоту. Діти та підлітки Вікс Антігріп Макс є протипоказаним для застосування дітям і підліткам через високу дозу парацетамолу. Застосування ліку Вікс Антігріп Макс у людей похилого віку Не слід застосовувати лік Вікс Антігріп Макс у людей похилого віку без консультації з лікарем. Існує ймовірність, що у цих пацієнтів може знадобитися нижча доза. Через вміст фенілефрину та хлорфенаміну у пацієнтів похилого віку можуть виникати побічні ефекти, такі як: брадикардія (повільне серцебиття) або зниження хвилинного об’єму серця. Слід контролювати артеріальний тиск, особливо у пацієнтів із захворюваннями серця. У літніх пацієнтів імовірніше виникнення таких симптомів, як: запаморочення, седація, сплутаність свідомості, низький артеріальний тиск, збудження, сухість у роті та затримка сечі. Застосування ліку Вікс Антігріп Макс спортсменами Застосування ліку Вікс Антігріп Макс може дати позитивний результат при тестуванні на допінг. Вікс Антігріп Макс і інші ліки Слід повідомити лікареві або фармацевту про всі ліки, які зараз приймаються або приймалися нещодавно, а також про ліки, які пацієнт планує приймати. Застосування ліку Вікс Антігріп Макс разом з іншими ліками може призвести до виникнення взаємодії. Через вміст парацетамолу: Якщо пацієнт приймає будь-які з наведених нижче ліків, може виникнути необхідність зміни дозування або припинення лікування:

  • Пероральні антикоагулянти (аценокумарол, варфарин та інші кумарини);
  • Протисудорожні засоби (ламотриджин, фенітоїн, фенобарбітал, метилфенобарбітал, примідон);
  • Протитуберкульозні засоби (ізоніазид, рифампіцин);
  • Деякі ліки, що використовуються для підвищення виведення сечі (петльові діуретики, наприклад, фуросемід);
  • Ліки, що застосовуються при лікуванні підагри (пробенецид);
  • Засоби проти нудоти та блювоти (метоклопрамід і домперидон);
  • Пропранолол, що застосовується при лікуванні високого артеріального тиску та порушень серцевого ритму;
  • Колестірамін (застосовується для зниження рівня холестерину в крові);
  • Активоване вугілля;
  • Тривале застосування карбамазепіну;
  • Звіробій або інші ліки, що індукують печінкові ферменти;
  • Ацетилсаліцилова кислота;
  • Зідовудин; Слід повідомити лікареві або фармацевту, якщо пацієнт приймає:
  • флуклоксацилін (антибіотик) через серйозний ризик порушень крові та органічних рідин (так званий метаболічний ацидоз), які необхідно терміново лікувати (див. розділ 2).

Через вміст фенілефрину: Якщо пацієнт приймає будь-які з наведених нижче ліків, може виникнути необхідність припинення лікування або відстрочення прийому ліку Вікс Антігріп Макс:

  • Інгібітори моноаміноксидази (ліки, що застосовуються при лікуванні, зокрема, депресії, такі як фенелзин, ізокарбоксазид, ніаламід, транилципромін, моклобемід, або ліки, що застосовуються при лікуванні хвороби Паркінсона, такі як селегілін). Прийом ліку Вікс Антігріп Макс слід відкласти принаймні на 15 днів після завершення лікування цими ліками;
  • Ліки, що блокують альфа-адренергічні рецептори (ліки, що застосовуються при лікуванні мігрені, такі як дигідроерготамін, ерготамін, фенілефрин, або ліки, що викликають пологи, наприклад, окситоцин);
  • Ліки, що блокують бета-адренергічні рецептори (ліки, що застосовуються при лікуванні гіпертензії або легкого збільшення простати);
  • Трьохциклічні антидепресанти, такі як амітриптилін, амозапін, кломіпрамін, дезипрамін і доксепін, або чотирициклічні, такі як мапротилін;
  • Інгаляційні анестетики, такі як циклопропан і галотан;
  • Протигіпертензивні засоби, що діють через вегетативну нервову систему, такі як метилдопа, гуанетидин;
  • Ліки, що призводять до втрати калію (такі як сечогінні, наприклад, фуросемід та інші);
  • Ліки, що впливають на провідність у серці (серцеві глікозиди, такі як дигоксин, антиаритмічні засоби);
  • Гормони щитоподібної залози;
  • Атропіну сульфат (застосовується, зокрема, при захворюваннях серця та шлунково-кишкового тракту);
  • Ліки, що блокують альфа- та бета-адренергічні рецептори, що застосовуються при захворюваннях серця та судин (наприклад, лабеталол, карведилол).

Через вміст хлорфенаміну: Одночасне застосування наступних ліків може посилювати виникнення побічних ефектів:

  • Ліки, що діють на центральну нервову систему (застосовуються при лікуванні депресії, безсоння, тривожності);
  • Інгібітори моноаміноксидази (включаючи фуразолідон, піргалін і прокарбазин);
  • Трьохциклічні або чотирициклічні антидепресанти, наприклад, мапротилін;
  • Ототоксичні ліки (які як побічний ефект можуть викликати ураження слуху);
  • Ліки, що підвищують світлочутливість.
  • Одночасне застосування хлорфенаміну та інших серотонінергічних ліків, включаючи СІОЗС і СІОЗН, може підвищувати ризик виникнення серотонінового синдрому.

Вплив на результати лабораторних досліджень Якщо пацієнт проходитиме діагностичні дослідження (аналізи крові, сечі, шкірні тести з використанням алергенів), слід повідомити лікареві, що зараз приймається лік Вікс Антігріп Макс, оскільки цей лік може викликати зміни в результатах лабораторних досліджень. Вікс Антігріп Макс і харчування, напої та алкоголь Під час лікування ліком Вікс Антігріп Макс не слід вживати алкоголю, оскільки він може спричинити симптоми передозування, такі як посилення седативного ефекту. Застосування ліку Вікс Антігріп Макс у пацієнтів, які регулярно вживають алкоголь (три або більше алкогольних напоїв на добу), може призвести до ураження печінки. Вагітність, годування грудьми та вплив на фертильність Якщо пацієнтка вагітна або годує грудьми, підозрює, що може бути вагітною, або планує завагітніти, вона повинна проконсультуватися з лікарем або фармацевтом перед застосуванням цього ліку. Вагітність Недостатньо даних щодо застосування діючих речовин цього лікарського засобу у жінок під час вагітності. Під час вагітності не слід застосовувати лік Вікс Антігріп Макс, якщо це не є абсолютно необхідним. Рішення про прийом ліку приймає лікар. Лік може бути застосований тільки в тому випадку, якщо потенційна користь для матері перевищує ризик для плоду. У такому разі слід застосовувати найменшу ефективну дозу протягом якомога коротшого часу і якомога рідше. Годування грудьми Парацетамол і хлорфенамін проникають у грудне молоко, тому жінкам, які годують грудьми, не слід застосовувати цей лік. Керування транспортними засобами та робота з механізмами Вікс Антігріп Макс може спричиняти запаморочення або нечітке бачення, сонливість та седацію, що впливає на здатність і швидкість реакції, тому не слід керувати транспортними засобами та працювати з механізмами під час застосування цього ліку. Попередження щодо допоміжних речовин Вікс Антігріп Макс містить маннітол (Е 421). Лік містить 3 г маннітолу (Е 421) в одній саше, тому може спричиняти помірний проносуючий ефект. Лік містить менше ніж 1 ммоль (23 мг) натрію в одній саше, тобто лік вважається «безнатрієвим». Лік містить слідові кількості сульфітів, що походять від ароматичної композиції (ароматичний компонент), тому лік рідко може спричиняти тяжкі алергічні реакції та бронхоспазм.

3. Як застосовувати Вікс Антігріп Макс

Цей лікарський засіб слід завжди приймати точно так, як описано в інструкції для пацієнта або за рекомендаціями лікаря чи фармацевта. У разі виникнення сумнівів слід звернутися до лікаря або фармацевта.
Лікарський засіб для перорального застосування.
Якщо гарячка триває більше 3 днів лікування, біль або інші симптоми — більше 5 днів, симптоми посилюються або з’являються нові, слід звернутися до лікаря.
Вікс Антігріп Макс слід застосовувати, коли присутні болючі симптоми та гарячка. Після їх зникнення слід припинити застосування засобу.
Рекомендована доза:
Дорослі: одна сашетка кожні 6–8 годин. Не слід застосовувати більше ніж 4 сашетки на добу.
Особи похилого віку: не застосовувати більше ніж 3 сашетки на добу.
У дорослих пацієнтів із масою тіла нижче 50 кг, у пацієнтів із синдромом Жильбера (сімейна неемолітична жовтяниця), у дегідратованих, тривало недоїдаючих або у пацієнтів із хронічним алкоголізмом слід зменшити дозу вдвічі та застосовувати таку схему дозування: одна сашетка 2–3 рази на добу з інтервалом 6–8 годин. Не перевищувати 3 сашетки на добу.
Пацієнти з легкою або помірною печеневою недостатністю:
1 сашетка кожні мінімум 8 годин. Не слід приймати більше ніж 2 сашетки на добу (2 г парацетамолу).
Пацієнти з нирковою недостатністю:
У зв’язку з вмістом парацетамолу цей засіб не показаний для застосування в цій групі пацієнтів.
Спосіб приготування:
Вміст однієї сашетки розчинити в невеликій кількості гарячої, але не окропу води (найкраще — в половині склянки води). Залишити охолонути до температури, придатної для пиття.
Застосування більшої, ніж рекомендована, дози лікарського засобу Вікс Антігріп Макс
УВАГА! Не слід застосовувати інші ліки, що містять парацетамол, разом із засобом Вікс Антігріп Макс, оскільки це може призвести до отруєння. Якщо була прийнята доза, що перевищує рекомендовану, слід негайно звернутися до лікаря або звернутися до найближчого шпитального відділення невідкладної допомоги, навіть якщо не виникли жодні симптоми, оскільки може розвинутися загрозливе для життя ураження печінки. Це стосується також випадків важкого отруєння.
Симптоми передозування
Пов’язані з парацетамолом: нудота, блювота, втрата апетиту, жовте забарвлення шкіри та очей (жовтяниця), біль у животі, діарея, підвищена пітливість, передозування може також призводити до: порушень згортання крові (зсідання крові та кровотечі). Може розвинутися гостра печенева недостатність та некроз печінки, що може призвести до смерті.
Пов’язані з фенілефрином: надмірне збудження нервової системи зі симптомами, такими як непокій, тривога, збудження, головний біль, судоми, безсоння, почуття сплутаності, дратівливість, втрата апетиту, нудота, блювота, психоз із галюцинаціями (частіше у дітей), гіпертензія, крововилив у мозок, набряк легень, порушення серцевого ритму, серцебиття, судоми судин із можливим зменшенням припливу крові до важливих органів, зменшення утворення сечі та метаболічний ацидоз, підвищене навантаження на серце.
Пов’язані з хлорфенаміном: сильна сонливість, сухість у роті, носі та горлі, задиха, порушення серцевого ритму, збудження нервової системи (галюцинації, судоми, безсоння), гіпотензія.
Лікування передозування парацетамолу є більш ефективним, якщо його розпочати протягом 4 годин після прийому надмірної дози лікарського засобу.
У всіх випадках слід викликати блювоту та провести промивання шлунка. Лікування в шпиталі полягає у внутрішньовенному або пероральному введенні антидоту — N-ацетилцистеїну.
У разі передозування хлорфенаміну та фенілефрину застосовують симптоматичне та підтримувальне лікування.
Пропуск прийому лікарського засобу Вікс Антігріп Макс
У разі пропуску дози слід прийняти її якомога швидше.
Не слід приймати подвійну дозу для відшкодування пропущеної дози.
Припинення застосування лікарського засобу Вікс Антігріп Макс
Застосування лікарського засобу залежить від наявності симптомів (біль, гарячка).
У разі зникнення цих симптомів слід припинити застосування лікарського засобу.
У разі будь-яких подальших сумнівів щодо застосування цього лікарського засобу слід звернутися до лікаря або фармацевта.

4. Можливі побічні ефекти

Як і будь-який лікарський засіб, цей препарат може викликати побічні ефекти, хоча вони не виникають у кожного.
У разі появи таких серйозних, що загрожують життю побічних ефектів, необхідно негайно припинити застосування препарату та негайно звернутися до лікаря або в Швидку допомогу шпиталю: кашель, труднощі з ковтанням, труднощі з диханням, прискорене серцебиття, свербіж, набряк повік або області очей, обличчя і/або язика чи горла, висип на шкірі, кропив’янка, задиха (анапілаксія), затримка сечі, жовте забарвлення шкіри та/або склери очей, інфаркт міокарда, шлуночкова аритмія, набряк легень та внутрішньомозкові кровотечі, збільшення кількості носових кровотеч або виявлення, що синіки або кровотечі з’являються легше.

Парацетамол може викликати тяжкі шкірні реакції, що проявляються гострою генералізованою папульозною висипкою або пухирями та ерозіями на шкірі, у порожнині рота, очах та статевих органах, підвищеною температурою та болями в суглобах або лопаються великі пухирі, розлогі ерозії на шкірі, відшарування великих ділянок епідерміса та гарячкою.

У деяких пацієнтів, які застосовують препарат Вікс Антігріп Макс, можуть виникати такі побічні ефекти:

Часто (у більше ніж 1 із 100 осіб, але рідше ніж у 1 із 10 осіб):
Сонливість, нудота та м’язова слабкість (які можуть зникнути через 2–3 дні лікування), непрохідні рухи м’язів обличчя, порушення координації, відчуття поколювання та оніміння або зміни температури шкіри, тремтіння, сухість у порожнині рота, відсутність апетиту, зміни смаку та нюху, шлунково-кишкові розлади, які можуть зменшитися при прийомі препарату разом із їжею (наприклад, нудота, блювота, диспепсія, діарея, запори, біль у епігастрії), сухість слизової оболонки носа та горла, пересихання слизових оболонок, підвищена пітливість, нечітке та подвійне бачення, болі та запаморочення. У деяких пацієнтів, особливо зі збільшеною простатою, може виникнути затримка сечі та труднощі з її відходом.

Не дуже часто (у більше ніж 1 із 1000 осіб, але рідше ніж у 1 із 100 осіб) або рідко (у більше ніж 1 із 10 000 осіб, але рідше ніж у 1 із 1000 осіб):
Нервове збудження (що проявляється тривогою, безсонням, тремтінням, галюцинаціями, серцебиттям, а також судомами) або втому, тиск у грудній клітці, порушення серцевого ритму, прискорення серцевих скорочень (зазвичай при передозуванні), зниження або підвищення артеріального тиску, запаморочення, холестаз, запалення печінки або інші порушення функції печінки (включаючи болі в животі, темне забарвлення сечі), тяжкі алергічні реакції (кашель, труднощі з ковтанням, свербіж, набряк повік або області очей, обличчя та/або язика, задиха, втому тощо), підвищена чутливість до світла, втому, може виникнути дезорієнтація або відчуття непритомності через гіпотонію або гіпертонію, перехресна алергія на препарати, подібні до хлорфенаміну, зміни в морфології крові, болі в горлі, набряки (пухлиння), шум у вухах, гострий лабіринтит (частина вуха), імпотенція, міжменструальні кровотечі.

Рідко (у більше ніж 1 із 10 000 осіб, але рідше ніж у 1 із 1000 осіб):
Підвищена активність печінкових ферментів, інфаркт міокарда, шлуночкова аритмія, набряк легень та внутрішньомозкові кровотечі (зазвичай при застосуванні великих доз).

Дуже рідко (рідше ніж у 1 із 10 000 осіб):
Порушення крові, такі як: тромбоцитопенія (зниження кількості тромбоцитів), агранулоцитоз (значне зниження кількості гранулоцитів — одного з видів білих кров’яних тілець, що може збільшувати частоту інфекцій), лейкопенія (зниження кількості лейкоцитів), нейтропенія (зниження кількості нейтрофілів), гемолітична анемія, гіпоглікемія (значне зниження концентрації цукру в крові), порушення з боку нирок, каламутний сечу, алергічний дерматит, висип на шкірі, кропив’янка, тяжкі шкірні реакції, реакції гіперчутливості (пухирі на шкірі, анафілактичний шок, бронхоспазм), жовтяниця.

Парацетамол може спричинити ураження печінки при прийомі великих доз або тривалому лікуванні.

Частота невідома (не може бути визначена на основі наявних даних):
Тривога, занепокоєння, сплутаність свідомості, слабкість, дратівливість, запаморочення, нудота, тремтіння, безсоння, біль або дискомфорт у грудній клітці, тяжка брадикардія (дуже повільне серцебиття), спазм кровоносних судин, підвищене навантаження на серцевий м’яз (що особливо впливає на пацієнтів похилого віку або з порушеннями мозкового чи коронарного кровообігу), холодні долоні та ступні, почервоніння, труднощі з диханням, задиха, погіршення кровопостачання нирок, зниження кількості сечі та затримка сечі, блідість шкіри, стояння волосся, гіперглікемія (підвищена концентрація цукру в крові), гіпокаліємія (надто низька концентрація калію в сироватці), серйозне захворювання, що може призводити до закислення крові (так звана метаболічна ацидоза), у пацієнтів із тяжким захворюванням, які приймають парацетамол (див. пункт 2). При застосуванні великих доз можуть виникнути: судоми, психотичні стани з галюцинаціями, блювота. Можливе викликання або загострення захворювання серця, серцебиття. При тривалому застосуванні може розвинутися дефіцит об’єму плазми, надмірна пітливість.

Повідомлення про побічні ефекти

Якщо виникнуть будь-які побічні ефекти, включаючи ті, що не зазначені в інструкції, необхідно повідомити лікаря, фармацевта або медсестру. Побічні ефекти можна повідомляти безпосередньо до Департаменту моніторингу побічних дій лікарських засобів Урядового центру реєстрації лікарських засобів, медичних виробів та біоцидів,
Ал. Єрозолімське 181C, 02-222 Варшава
Тел.: + 48 22 49 21 301
Факс: + 48 22 49 21 309
Вебсайт: https://smz.ezdrowie.gov.pl
Побічні ефекти також можна повідомляти суб’єкту, відповідальному за препарат.

Завдяки повідомленням про побічні ефекти можна буде зібрати більше інформації щодо безпеки застосування препарату.

5. Як зберігати Вікс Антігріп Макс

Ліки слід зберігати в недоступному для дітей місці.
Не застосовувати цей лікарський засіб після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці після «EXP». Термін придатності вказує на останній день зазначеного місяця.
Ліки не слід викидати у каналізацію чи побутові сміттєві ємності. Слід запитати у фармацевта, як позбутися ліків, які вже не використовуються. Таке поводження допоможе захистити навколишнє середовище.

6. Вміст упаковки та інша інформація

Що містить Вікс Антігріп Макс
Діючими речовинами препарату є: парацетамол, гідрохлорид фенілефрину та малеїнат хлорфенаміну.
Кожен пакетик містить: 1000 мг парацетамолу; 15,58 мг гідрохлориду фенілефрину, що відповідає
8,21 мг фенілефрину; 4 мг малеїнату хлорфенаміну, що відповідає 2,8 мг хлорфенаміну.
Допоміжні речовини: манітол (Е 421), натрію сахаринат, кремнію діоксид колоїдний безводний,
повідон К30, ароматизатор апельсиновий PHS 132958 (містить бутилгідроксіанізол (Е 320), сульфіти,
цитраль, цитронелол, D-лімонен, гераніол, ліналол).
Як виглядає Вікс Антігріп Макс і що містить упаковка
Вікс Антігріп Макс — це гранулят (від білого до жовтувато-білого) для приготування розчину для
перорального застосування з апельсиновим ароматом.
Одна упаковка містить 10 або 14 пакетиків у картонній коробці.
Відповідальний суб’єкт та виробник
Відповідальний суб’єкт
Wick - Pharma - Zweigniederlassung der Procter & Gamble GmbH
Sulzbacher Straße 40
65824 Schwalbach am Taunus
Німеччина
Для отримання додаткової інформації щодо цього препарату звертайтеся
до місцевого представника відповідального суб’єкта:
Procter & Gamble Health Poland Sp. z o.o.
вул. Zabraniecka 20, 03-872 Варшава
тел. 801 25 88 25
Виробник
Laboratorios Alcalá Farma, S.L.
Avenida de Madrid, 82
28802 Alcalá de Henares
Мадрид
Іспанія