Інструкція, що входить до упаковки: інформація для користувача

Цитосар, 1 г, порошок для приготування розчину для ін'єкцій
Cytarabinum
Перед застосуванням лікарського засобу уважно прочитайте цю інструкцію, оскільки вона містить
важливу інформацію для пацієнта.

Зберігайте цю інструкцію, щоб у разі потреби мати змогу знову її прочитати.
При виникненні будь-яких сумнівів звертайтеся до лікаря або фармацевта.
Цей лікарський засіб призначено виключно певній особі. Не передавайте його іншим особам. Лікарський засіб може завдати шкоди іншій особі, навіть якщо симптоми її захворювання такі самі.
Якщо у пацієнта виникнуть будь-які небажані реакції, у тому числі ті, що не зазначені в цій інструкції, необхідно повідомити про це лікаря або фармацевта. Див. розділ 4.

Зміст інструкції

Що таке Цитосар і для чого його застосовують
Важлива інформація перед застосуванням лікарського засобу
Як застосовувати лікарський засіб
Можливі небажані реакції
Як зберігати лікарський засіб
Вміст упаковки та інша інформація

1. Що таке Цитосар і для чого його застосовують

Лікарський засіб належить до групи протинеопластичних засобів. Застосовується виключно
лікарями, які мають досвід у галузі хіміотерапії онкологічних захворювань, і тільки в тому випадку, коли
користь від лікування цитарабіном перевищує можливі ризики.
Засіб застосовується для лікування гострого мієлоїдного лейкозу у дорослих та дітей. Також показаний
для лікування гострого лімфобластного лейкозу та хронічного мієлоїдного лейкозу. Може застосовуватися в
монохіміотерапії (як єдиний лікарський засіб) або одночасно з іншими протинеопластичними засобами. Найкращі
результати досягаються при застосуванні комбінованої терапії.
Лікарський засіб у високих дозах, що вводиться внутрішньовенно крапельно разом з іншими протинеопластичними засобами або в монохіміотерапії, ефективний для лікування лейкозу з поганим прогнозом,
лікарсько-резистентного лейкозу та загострень (рецидивів) гострого лейкозу.
Рідко ефективний для лікування пацієнтів із твердими пухлинами.

2. Важливі відомості перед застосуванням лікарського засобу

Коли не застосовувати лікарський засіб

якщо пацієнт має алергію на цитарабін або будь-який із інших компонентів цього лікарського засобу (перелічені в розділі 6).

У разі терапії великими дозами, які вводяться внутрішньовенно, або при застосуванні у немовлят та дітей віком до 3 років, не можна використовувати розчинники, що містять бензиловий спирт, для приготування препарату.
Попередження та заходи обережності

У пацієнтів із попередньо виявленим лікарським пригніченням функції кісткового мозку. Препарат сильно пригнічує функцію кісткового мозку, викликає лейкопенію (зниження кількості білих кров’яних тілець у периферичній крові), тромбоцитопенію (зниження кількості тромбоцитів) та анемію. Існує ризик потенційно смертельних інфекцій, пов’язаних з

гранулоцитопенією (зниження кількості нейтрофілів — типу білих кров’яних тілець), ризик зниження захисних сил організму та кровотеч, що є наслідком тромбоцитопенії. Лікар може розглянути питання про припинення застосування препарату або корекцію дози, якщо в периферичній крові пацієнта виявлено менше 50 000 тромбоцитів/мм³ або 1000 гранулоцитів/мм³. Повторне застосування препарату можливе після відновлення функції кісткового мозку та збільшення кількості тромбоцитів та гранулоцитів.

У пацієнтів, які отримують великі дози препарату (2–3 г/м² тіла) через можливість виникнення тяжких і іноді смертельних уражень центральної нервової системи (зокрема, судоми), шлунково-кишкового тракту, легень (синдром гострої дихальної недостатності дорослих, набряк легень) та симптомів кардіомегалії (збільшення серця).
У пацієнтів, яким застосовують великі дози препарату, оскільки спостерігалося тяжке ураження очей, а також ризик виникнення нейропатії. Можуть знадобитися зміни схеми лікування, щоб уникнути невідворотних нейрологічних порушень.
У пацієнтів, які отримують великі дози цитарабіну в поєднанні з циклофосфамідом, оскільки спостерігалися випадки кардіомегалії, що призводила до смерті.
У пацієнтів із гострим нелимфобластним лейкозом, яким одночасно застосовують великі дози цитарабіну, даунорубіцин та аспарагіназу, оскільки спостерігалися периферичні нейропатії (захворювання периферичних нервів) рухові та чутливі.
Під час застосування швидких внутрішньовенних ін’єкцій великих доз препарату, оскільки часто виникають нудота та блювота, які можуть тривати кілька годин. Ці симптоми, як правило, менш виражені, коли препарат вводиться крапельно.
У пацієнтів, яким застосовують стандартні дози препарату разом з іншими ліками через можливість виникнення симптомів перитоніту, коліту, що супроводжується нейтропенією та тромбоцитопенією.
У дітей із гострим мієлоїдним лейкозом після внутрішньоканального та внутрішньовенного введення стандартних доз препарату разом з іншими ліками спостерігався розвиток затриманого, прогресуючого, висхідного паралічу, що закінчувався смертю.
У пацієнтів із порушеннями функції печінки або нирок, у яких препарат слід застосовувати, якщо можливо, у зменшених дозах.
Під час застосування препарату разом з іншими ліками через можливість виникнення гострого панкреатиту.
У пацієнтів, яким застосовують препарат як внутрішньоканально, так і внутрішньовенно з інтервалом в кілька днів, оскільки існує підвищений ризик ураження спинного мозку. У важкому стані, коли життю пацієнта загрожує небезпека, рішення про одночасне внутрішньоканальне та внутрішньовенне введення препарату має залежати виключно від оцінки лікаря, який веде пацієнта.
У пацієнтів, яким застосовують препарат внутрішньовенно одночасно з метотрексатом, що вводиться внутрішньоканально, повідомлялися випадки тяжких нейрологічних побічних ефектів, зокрема головний біль, параліч, кома та інсультоподібні епізоди.

Препарат може викликати гіперурикемію (підвищення концентрації сечової кислоти в крові),
що є наслідком швидкого лізису (розпаду) пухлинних клітин. Лікар повинен
контролювати рівень сечової кислоти в крові пацієнта та, якщо це необхідно, застосувати
відповідні фармакологічні засоби.
Пацієнтам, які отримують препарат, слід проводити регулярні перевірки функції кісткового мозку,
печінки та нирок.
Пацієнтам, які приймають препарат, не слід робити щеплення живими вакцинами. Вони можуть
отримувати інактивовані або мертві вакцини, однак їхня ефективність може бути зниженою.
Застосування живих або живих ослаблених вакцин пацієнтам із ослабленою імунною системою через
хіміотерапію (включаючи цей препарат) може призвести до тяжких інфекцій або навіть смерті.
Інші лікарські засоби
Перед застосуванням нового лікарського засобу разом із препаратом слід повідомити про це лікаря.
Необхідно повідомити лікаря про всі ліки, які пацієнт приймає зараз або приймав нещодавно, а також про ліки,
які пацієнт планує приймати.
Препарат може впливати на концентрацію дигоксину в плазмі.
Спостерігалося відсутність швидкого поліпшення стану пацієнтів, інфікованих Klebsiella pneumoniae,
які отримують цитарабін і одночасно лікуються гентаміцином. Рекомендовано змінити антибактеріальну терапію.
Препарат може знижувати ефективність флуконазину.
Препарат, що вводиться внутрішньовенно, одночасно з метотрексатом, який вводиться внутрішньоканально, може
збільшувати ризик виникнення тяжких нейрологічних побічних ефектів.
Вагітність та годування грудьми
Вагітність
Якщо пацієнтка вагітна або годує грудьми, підозрює, що може бути вагітною, або планує завагітніти,
їй слід проконсультуватися з лікарем або фармацевтом перед застосуванням цього препарату.
У разі настання вагітності необхідно звернутися до лікаря.
Жінки в вагітному стані або жінки репродуктивного віку можуть приймати препарат лише після
ретельного зважування співвідношення потенційної користі та ризику для матері та плоду.
Застосування препарату в першому триместрі вагітності може спричинити вроджені вади розвитку плоду. Ризик ураження плоду значно менший, якщо лікування розпочинається
у другому або третьому триместрі вагітності.
Бензиловий спирт, що міститься в деяких розчинниках, може проникати через плаценту.
Контрацепція у жінок репродуктивного віку
Жінки повинні завжди використовувати ефективний метод планування сім’ї (контрацепцію), щоб
запобігти вагітності під час лікування та протягом 6 місяців після прийому останньої дози. Слід обговорити
з лікарем методи контрацепції, які є відповідними для пацієнтки та її партнера.
Контрацепція у чоловіків
Чоловіки, які мають партнерок репродуктивного віку, повинні завжди використовувати високоефективні
методи контрацепції під час лікування та протягом 3 місяців після введення останньої дози.
Годування грудьми
Недостатньо даних щодо проникнення препарату в грудне молоко. У зв’язку з ризиком серйозних побічних ефектів,
які можуть виникнути у немовлят, що годуються молоком матерів, які отримують препарат, лікар розгляне рішення про припинення годування грудьми на період лікування препаратом
та щонайменше тиждень після введення останньої дози або про припинення застосування препарату, враховуючи користь лікування для матері.
Керування транспортними засобами та обслуговування механізмів
Вплив препарату на здатність керувати транспортними засобами та обслуговувати механізми не досліджувався.
Препарат може впливати на здатність керувати транспортними засобами та обслуговувати механізми через можливі побічні ефекти (наприклад, порушення функції мозку, запаморочення).
Бензиловий спирт
Застосування бензилового спирту пов’язане з виникненням тяжких побічних ефектів, включаючи «синдром дихальної недостатності у немовлят» (так званий «Gasping Syndrome») та випадки смерті у дітей. Хоча кількість бензилового спирту, що вводиться при стандартних терапевтичних дозах препарату, значно менша, ніж повідомлялася у зв’язку з «синдромом дихальної недостатності у немовлят», мінімальна кількість бензилового спирту, при якій може виникнути токсичний ефект, невідома. Ризик токсичного ефекту бензилового спирту залежить від введеної кількості та здатності печінки виводити токсини. У недоношених дітей та новонароджених із низькою масою тіла при народженні існує більший ризик токсичного ефекту.
Бензиловий спирт може спричиняти токсичні ефекти та алергічні реакції у немовлят та дітей до 3 років. Якщо препарат застосовується великими дозами, не можна використовувати розчинники, що містять бензиловий спирт. Для розчинення препарату можна використовувати 0,9% розчин натрію хлориду без консервантів.

3. Як застосовувати ліки

Лікар визначить дозу препарату, яка буде найбільш відповідною для конкретного пацієнта. Схема та спосіб його введення залежать від застосованої схеми лікування. Препарат може вводитися внутрішньовенно крапельно, внутрішньовенно струмово або підшкірно.
Застосування більшої, ніж рекомендована, дози лікувального засобу
Препарат застосовуватиметься в умовах лікарні лікарями, які мають досвід у галузі хіміотерапії онкологічних захворювань, тому застосування більшої, ніж рекомендована, дози є малоймовірним.
Припинення застосування лікувального засобу
Про припинення лікування вирішує лікар. У разі будь-яких подальших сумнівів, пов’язаних із застосуванням цього лікувального засобу, слід звернутися до лікаря або фармацевта.

4. Можливі побічні ефекти

Як і будь-який лікарський засіб, цей препарат може викликати побічні ефекти, хоча вони не виникають у кожного.
Дуже часто (можуть виникати частіше, ніж у 1 із 10 осіб):
Сепсис (поширення інфекції по організмі), пневмонія, інфекція.
Пригнічення функції кісткового мозку, тромбоцитопенія (зниження кількості тромбоцитів),
анемія, мегалобластна анемія (комплекс симптомів, що виникає при нижчих за норму значеннях гемоглобіну та зниженій кількості збільшених червоних кров’яних тілець), лейкопенія (зниження кількості білих кров’яних тілець), зниження кількості ретикулоцитів (недозрілих форм червоних кров’яних тілець).
Запалення слизової оболонки ротової порожнини, виразка слизової оболонки ротової порожнини, виразка слизової оболонки анального отвору, запалення слизової оболонки анального отвору, діарея, блювота, нудота, біль у животі.
Порушення функції печінки.
Випадіння волосся, висип.
Синдром цитарабіну (лихоманка, біль у м’язах, біль у кістках, іноді біль у грудній клітці, макульозно-папульозний висип, кон’юнктивіт і погане самопочуття, що найчастіше виникають через 6–12 годин після введення препарату).
Лихоманка.
Неправильний результат біопсії кісткового мозку та мазку крові.
Порушення функції мозку та мозочку*, сонливість*.
Порушення рогівки*.
Синдром гострої дихальної недостатності (хвороба легень)*, набряк легень*.
Часто (можуть виникати не частіше, ніж у 1 із 10 осіб):
Виразка шкіри.
Некротичний коліт*.
Злушення шкіри*.
Частота невідома (не може бути визначена на основі наявних даних):
Запалення підшкірної тканини у місці ін’єкції.
Анафілактична реакція (гостра алергійна реакція), алергійний набряк.
Зниження апетиту.
Токсичне ураження нервів, запалення нервів, запаморочення, головний біль.
Кон’юнктивіт.
Перикардит, брадикардія (зниження частоти серцевих скорочень) синусова.
Тромбофлебіт.
Задишка, біль у горлі.
Панкреатит, виразка стравоходу, езофагіт.
Жовтяниця.
Болюче почервоніння та утворення пухирів на руках і підошвах ніг (синдром еритродизестезії долонно-підошовної), кропив’янка, свербіж, плями.
Порушення функції нирок, затримка сечі.
Біль у грудній клітці, біль і запалення у місці підшкірного введення.
Абсцес печінки*.
Зміна особистості*.
Кома*, судоми*, периферична моторна нейропатія*, периферична сенсорна нейропатія*.
Кардіоміопатія* (хвороба серця).
Некроз шлунка або кишечника*, виразка шлунка або кишечника*, перфорація кишечника*, перитоніт*.
Ураження печінки*, гіпербілірубінемія* (підвищення концентрації білірубіну в крові).
*побічні ефекти, що виникають після лікування великими дозами препарату, інші, ніж при застосуванні стандартних доз.
Повідомлення про побічні ефекти
Якщо виникли будь-які небажані симптоми, включаючи ті, що не зазначені в цій інструкції, необхідно повідомити лікаря або фармацевта. Побічні ефекти можна повідомляти безпосередньо до Департаменту моніторингу небажаних подій Лікарських засобів Управління реєстрації лікарських засобів, медичних виробів та біоцидних продуктів
Al. Jerozolimskie 181C
02-222 Warszawa
Тел.: + 48 22 49 21 301
Факс: + 48 22 49 21 309
Веб-сайт: https://smz.ezdrowie.gov.pl
Побічні ефекти також можна повідомляти суб’єкту-відповідальному або представнику суб’єкта-відповідального.
Завдяки повідомленням про побічні ефекти можна зібрати більше інформації щодо безпеки застосування препарату.

5. Як зберігати ліки

Ліки слід зберігати в недоступному для дітей місці.
Не застосовувати цей лік після закінчення терміну придатності, зазначеного на етикетці та (або) упаковці після:
EXP. Термін придатності означає останній день зазначеного місяця.
Зберігати при температурі нижче 25 °C.
Ліки не слід викидати у каналізацію чи побутові сміттєві контейнери. Слід запитати
фармацевта, як позбутися ліків, які вже не використовуються. Таке поводження допоможе зберегти
навколишнє середовище.

6. Вміст упаковки та інша інформація

Що містить лікарський засіб

Діючою речовиною лікарського засобу є цитарабін. Кожен флакон містить 1 г цитарабіну.
Інші складові: кислота хлоридна (для встановлення рН), натрію гідроксид (для встановлення рН).

Як виглядає лікарський засіб і що містить упаковка
Білий кристалічний порошок.
Упаковка містить 1 флакон із безбарвного скла, закритий бромбутіловим пробкою
та алюмінієвою кришкою, у картонному пакеті.
Суб’єкт, відповідальний за випуск
Pfizer Europe MA EEIG
Boulevard de la Plaine 17
1050 Bruxelles
Бельгія
Виробник
Actavis Italy S.p.A.
Viale Pasteur 10
20014 Nerviano (Milano)
Італія
Для отримання додаткової інформації звертайтеся до представника
суб’єкта, відповідального за випуск:
Pfizer Polska Sp. z o.o.
тел.: 22 335 61 00

Інформація, призначена виключно для медичного фахового персоналу

Повна інформація щодо лікарського засобу міститься в Інструкції з медичного застосування.
Дозування та спосіб застосування
Препарат неактивний при пероральному застосуванні. Препарат можна вводити внутрішньовенно крапельно, внутрішньовенно струмово або підшкірно. При підготовці препарату до застосування у великих дозах внутрішньовенно або для введення немовлятам та дітям віком до 3 років, не можна застосовувати розчинники, що містять бензиловий спирт. Для відновлення розчину слід використовувати 0,9% розчин натрію хлориду для ін'єкцій без консервантів. Препарат слід вводити одразу після приготування.
Великі дози препарату краще переносяться пацієнтами, якщо їх вводять швидким внутрішньовенним струмовим введенням, а не повільним крапельним введенням.
Внутрішньовенне введення
Стандартні дози
На початку лікування (індукція ремісії) гострого нелімфобластного лейкозу доза препарату, що застосовується одночасно з іншими протираковими засобами, зазвичай становить 100 мг/м² площі тіла на добу при неперервному внутрішньовенному крапельному введенні (дні з 1 по 7) або 100 мг/м² внутрішньовенно кожні 12 годин (дні з 1 по 7).

Великі дози
Від 2 г/м² до 3 г/м² площі тіла, вводять внутрішньовенно крапельно протягом 1–3 годин кожні 12 годин протягом 2–6 днів у поєднанні з іншими протираковими засобами або у монотерапії.
Підшкірне введення
Зазвичай застосовують 20–100 мг/м² площі тіла залежно від показань та схеми лікування.
Дозування препарату при гострому лімфобластному лейкозі та неходжкінському лімфомі у дітей має відповідати чинним клінічним рекомендаціям.
Діти та підлітки
Дозування препарату подібне до рекомендованого для дорослих. Актуальні рекомендації щодо дозування у дітей та підлітків слід перевіряти в найновіших клінічних протоколах.
Несумісність у фармацевтичному плані
Препарат фізично несумісний з гепарином, інсуліном, 5-фторурацилом, натрієвою сіллю сукцинату метилпреднізолону, пеніцилінами, такими як оксацилін, пеніцилін G.
Сумісність у фармацевтичному плані
Цитарабін залишається фармацевтично сумісним із такими препаратами в певних концентраціях у 5% водному розчині глюкози протягом 8 годин: цитарабін 0,8 мг/мл та цефалотин (натрієва сіль) 1,0 мг/мл; цитарабін 0,4 мг/мл та преднізолон (натрієвий фосфат) 0,2 мг/мл; цитарабін 16 мг/мл та вінкрістин (сульфат) 4 мкг/мл. Цитарабін також фізично сумісний з метотрексатом.
Особливі заходи безпеки під час зберігання
Стабільність та сумісність після відновлення
Дослідження хімічної та фізичної стабільності препарату показали, що цитарабін залишається стабільним протягом 7 днів при температурі нижче 25 °C у скляних пляшках та пластикових пакетах для внутрішньовенних інфузій у розчині концентрацією 0,5 мг/мл після змішування з такими розчинниками:

вода для ін'єкцій,
5% розчин глюкози для ін'єкцій,
0,9% розчин натрію хлориду для ін'єкцій.

Цитарабін також залишається стабільним протягом 7 днів при температурі нижче 25 °C, при температурі 20 °C та 4 °C у скляних пляшках та пластикових пакетах для інфузій у розчині концентрацією 8–32 мг/мл після змішування з такими розчинниками:

5% розчин глюкози для ін'єкцій,
5% глюкоза в 0,2% розчині натрію хлориду для ін'єкцій,
0,9% розчин натрію хлориду для ін'єкцій.

Цитарабін залишається стабільним до 8 днів при температурі нижче 25 °C у концентрації 2 мг/мл у присутності KCl у концентрації 50 мЕкв/500 мл після змішування з такими розчинниками:

5% розчин глюкози для ін'єкцій,
0,9% розчин натрію хлориду для ін'єкцій.

Цитарабін також залишається стабільним при температурі нижче 25 °C або при температурі від 8 °C у концентраціях 0,2–1,0 мг/мл у присутності натрію бікарбонату у кількості 50 мЕкв/л у 5% розчині глюкози або 5% глюкозі в 0,2% розчині натрію хлориду протягом 7 днів у скляних пляшках або пакетах для внутрішньовенних інфузій.
Ін'єкції цитарабіну та приготовані розчини для інфузій не містять засобів, що запобігають росту мікроорганізмів. Тому рекомендується готувати подальші розведення безпосередньо перед використанням, а інфузію розпочинати якомога швидше після приготування розчину. Інфузію слід завершити протягом 24 годин після приготування розчину, а залишок розчину — утилізувати.