Цитосар

Інструкція, що додається до упаковки: інформація для користувача

Цитосар, 100 мг/мл, розчин для ін’єкцій/для інфузій
Cytarabinum
Перед застосуванням лікарського засобу уважно прочитайте цю інструкцію, оскільки вона містить
важливу інформацію для пацієнта.

• Зберігайте цю інструкцію, щоб мати змогу звернутися до неї у разі потреби.
• При виникненні будь-яких запитань звертайтеся до лікаря, фармацевта або медсестри.
• Якщо у пацієнта виникнуть будь-які небажані явища, у тому числі ті, що не зазначені в цій інструкції, повідомте про це лікаря або фармацевта. Див. розділ 4.

Зміст інструкції

1. Що таке лікарський засіб Цитосар і для чого його застосовують
2. Важливі відомості перед застосуванням лікарського засобу Цитосар
3. Як застосовувати лікарський засіб Цитосар
4. Можливі небажані ефекти
5. Як зберігати лікарський засіб Цитосар
6. Вміст упаковки та інша інформація

1. Що таке лікарський засіб Цитосар і для чого його застосовують

Лікарський засіб Цитосар належить до групи протиракових засобів. Його може застосовувати лише лікар із досвідом у галузі хіміотерапії ракових захворювань, і тільки тоді, коли користь від лікування цитарабіном перевищує можливі ризики.
Лікарський засіб Цитосар застосовують для лікування гострого мієлоїдного лейкозу у дорослих та дітей. Також показаний для лікування гострого лімфобластного лейкозу та хронічного мієлоїдного лейкозу. Може застосовуватися як монотерапія (у вигляді єдиного лікарського засобу) або одночасно з іншими протираковими препаратами.
Найкращі результати досягаються при застосуванні комбінованої терапії.
Цитосар у високих дозах, що вводиться внутрішньовенно крапельно самостійно або разом з іншими протираковими засобами, ефективний при лікуванні лейкозу з поганим прогнозом, лікарсько-стійкого лейкозу та загострень (рецидивів) гострого лейкозу.
Цитосар рідко є ефективним при лікуванні пацієнтів із твердими пухлинами.

2. Важливі відомості перед застосуванням ліки Цитосар

Коли не застосовувати ліки Цитосар

• якщо пацієнт має алергію на цитарабін або будь-який інший компонент цього ліку (перераховані в пункті 6);
• не можна застосовувати розчинники, що містять бензиловий спирт, для підготовки ліку в разі терапії великими дозами внутрішньовенно або застосування у немовлят та дітей віком до 3 років.

Попередження та заходи обережності
Перед початком прийому ліку Цитосар слід проконсультуватися з лікарем, фармацевтом або
медсестрою.

• У пацієнтів із попередньо виявленим післялікарським пригніченням функції кісткового мозку. Ліки Цитосар сильно пригнічує діяльність кісткового мозку, викликає лейкопенію (зниження кількості білих кров’яних клітин у периферичній крові), тромбоцитопенію (зниження кількості тромбоцитів) та анемію. Існує ризик потенційно смертельних інфекцій, пов’язаних з гранулоцитопенією (зниження кількості нейтрофілів — виду білих кров’яних клітин), ризик зниження захисних сил організму та кровотеч, що є наслідком тромбоцитопенії. Лікар розгляне можливість припинення застосування ліку або корекції дози, якщо в периферичній крові пацієнта виявлено менше 50 000 тромбоцитів/мм³ або 1000 гранулоцитів/мм³. Повторне застосування ліку можливе після відновлення функції кісткового мозку та збільшення кількості тромбоцитів та гранулоцитів.

• У пацієнтів, які отримують великі дози ліку Цитосар (2–3 г/м² тіла), через можливість важких і навіть смертельних уражень центральної нервової системи (зокрема, судоми), шлунково-кишкового тракту, легень (синдром гострої дихальної недостатності дорослих, набряк легень) та симптомів кардіомегалії (збільшення серця).

• У пацієнтів, які лікуються великими дозами ліку Цитосар, оскільки спостерігалося важке ураження очей, а також ризик розвитку нейропатії (захворювання периферичних нервів). Можуть знадобитися зміни схеми лікування, щоб уникнути невідворотних нейрологічних порушень.

• У пацієнтів, які отримують великі дози ліку Цитосар у поєднанні з циклофосфамідом, оскільки спостерігалися випадки кардіомегалії, що призводила до смерті.

• У пацієнтів з гострою нелімфатичною лейкемією, які одночасно отримують великі дози цитарабіну, даунорубіцин та аспарагіназу, оскільки спостерігалися периферичні нейропатії (захворювання периферичних нервів) рухові та чутливі.

• Під час застосування швидких внутрішньовенних ін’єкцій великих доз ліку Цитосар, оскільки часто виникають нудота та блювота, які можуть тривати кілька годин. Ці симптоми, як правило, менш виражені, коли ліки вводяться крапельно.

• У пацієнтів, які отримують стандартні дози ліку Цитосар одночасно з іншими ліками, через можливість розвитку симптомів перитоніту, коліту, що супроводжується нейтропенією та тромбоцитопенією.

• У дітей з гострою мієлобластною лейкемією після внутрішньоканального та внутрішньовенного введення стандартних доз цитарабіну одночасно з іншими ліками спостерігався розвиток затриманого прогресуючого висхідного паралічу, що завершився смертю.

• У пацієнтів із порушенням функції печінки або нирок, у яких ліки слід застосовувати, якщо можливо, у зменшених дозах.

• Під час застосування ліку Цитосар з іншими ліками через можливість розвитку гострого панкреатиту.

• У пацієнтів, які отримують ліки Цитосар внутрішньовенно одночасно з метотрексатом, що вводиться внутрішньоканально, повідомлялися випадки важких нейрологічних побічних ефектів, зокрема головний біль, параліч, кома та інсультоподібні епізоди.

Ліки Цитосар може викликати гіперурикемію (підвищення рівня сечової кислоти в крові), що є наслідком швидкого лізису (розпаду) пухлинних клітин. Лікар повинен контролювати рівень сечової кислоти в крові пацієнта та, якщо необхідно, застосувати відповідні фармакологічні засоби.
Пацієнти, які отримують ліки Цитосар, повинні регулярно проходити обстеження функції кісткового мозку, печінки та нирок.
Пацієнти, які приймають ліки Цитосар, не повинні щепитися живими вакцинами. Вони можуть отримувати інактивовані або мертві вакцини, однак їхня ефективність може бути зниженою.
Введення живих або живих ослаблених вакцин пацієнтам із ослабленою імунною системою внаслідок хіміотерапії (зокрема ліку Цитосар) може призвести до важких інфекцій, а навіть смерті.

Цитосар та інші ліки
Перед застосуванням нового ліку разом із ліками Цитосар слід повідомити про це лікаря. Необхідно розповісти лікарю про всі ліки, які пацієнт приймає зараз або приймав нещодавно, а також про ліки, які пацієнт планує приймати.
Ліки Цитосар може впливати на рівень дигоксину в плазмі крові.
Спостерігалося відсутність швидкого поліпшення стану пацієнтів, інфікованих Klebsiella pneumoniae, які отримували ліки Цитосар і одночасно лікувалися гентаміцином. Рекомендовано змінити антибактеріальну терапію.
Ліки Цитосар може послаблювати ефект флударабіну.
Ліки Цитосар, введений внутрішньовенно одночасно з метотрексатом, що вводиться внутрішньоканально, може збільшувати ризик розвитку важких нейрологічних побічних ефектів.

Вагітність та годування груддю
Вагітність
Якщо пацієнтка вагітна або годує груддю, підозрює, що може бути вагітною, або планує завагітніти, їй слід проконсультуватися з лікарем або фармацевтом перед застосуванням цього ліку.
У разі настання вагітності необхідно звернутися до лікаря.
Жінки у віці відтворення функції або вагітні можуть застосовувати ліки Цитосар лише після ретельного зважування співвідношення потенційної користі та ризику для матері та плоду.
Застосування ліку Цитосар у першому триместрі вагітності може спричинити вроджені вади розвитку плоду. Ризик ураження плоду значно нижчий, якщо лікування розпочато у другому або третьому триместрі вагітності.
Контрацепція у жінок репродуктивного віку
Жінки повинні завжди застосовувати ефективний метод контролю за вагітністю (контрацепцію), щоб запобігти вагітності під час лікування та протягом 6 місяців після прийому останньої дози. Слід проконсультуватися з лікарем щодо методів контрацепції, які є відповідними для пацієнтки та її партнера.
Контрацепція у чоловіків
Чоловіки, чиї партнерки мають репродуктивний вік, повинні завжди застосовувати високоефективні методи контрацепції під час лікування та протягом 3 місяців після введення останньої дози.
Годування груддю
Недостатньо даних щодо проникнення ліку Цитосар до грудного молока.
У зв’язку з ризиком важких побічних ефектів, які можуть виникнути у немовлят, що годуються молоком матерів, які отримують ліки Цитосар, лікар розгляне можливість припинення годування груддю на період лікування ліками Цитосар та щонайменше тиждень після введення останньої дози або припинення застосування ліку, враховуючи користь від лікування для матері.

Керування транспортними засобами та обслуговування механізмів
Вплив ліку Цитосар на здатність керувати транспортними засобами та обслуговувати механізми не досліджувався.
Цитосар може впливати на здатність керувати транспортними засобами та обслуговувати механізми через можливі побічні ефекти (наприклад, порушення функції мозку, запаморочення).

Ліки Цитосар містить натрій
Ліки містить менше ніж 1 ммоль (23 мг) натрію в кожній ампулі об’ємом 1 мл, тобто ліки вважається «вільним від натрію».
При підготовці ліку до введення слід враховувати вміст натрію також із розчинника, тобто розчину натрію хлориду.

3. Як застосовувати лікарський засіб Цитосар

Лікар визначить дозу препарату, яка буде найбільш відповідною для конкретного пацієнта. Схема
та спосіб застосування залежать від призначеного режиму лікування. Лікарський засіб Цитосар може застосовуватися
внутрішньовенно крапельно, внутрішньовенно струмово або підшкірно.
Застосування більшої, ніж рекомендована, дози лікарського засобу Цитосар
Лікарський засіб Цитосар застосовуватиметься в умовах лікарні лікарями, які мають досвід у галузі
хіміотерапії пухлин, тому застосування більшої, ніж рекомендована, дози є малоймовірним.
Припинення застосування лікарського засобу Цитосар
Про припинення лікування вирішує лікар. У разі будь-яких подальших сумнівів, пов’язаних
із застосуванням цього лікарського засобу, слід звернутися до лікаря або фармацевта.

4. Можливі побічні ефекти

Як і будь-який лікарський засіб, цей препарат може викликати побічні ефекти, хоча вони не виникають у кожного.
Дуже часті (можуть виникати частіше, ніж у 1 із 10 осіб):

• Сепсис (поширення інфекції по організмі), пневмонія, інфекція.
• Пригнічення функції кісткового мозку, тромбоцитопенія (зниження кількості тромбоцитів), анемія, мегалобластна анемія (комплекс симптомів, що виникає через нижчі за норму показники гемоглобіну та знижену кількість збільшених червоних кров’яних клітин), лейкопенія (зниження кількості білих кров’яних клітин), зниження кількості ретикулоцитів (недозрілих форм червоних кров’яних клітин).
• Запалення слизової оболонки порожнини рота, виразки слизової оболонки порожнини рота, виразки слизової оболонки анального отвору, запалення слизової оболонки анального отвору, діарея, блювота, нудота, біль у животі.
• Порушення функції печінки.
• Випадіння волосся, висип.
• Синдром цитарабіну (лихоманка, біль у м’язах, біль у кістках, іноді біль у грудній клітці, макулопапульозний висип, кон’юнктивіт і погане самопочуття, що найчастіше виникають через 6–12 годин після введення препарату).
• Лихоманка.
• Невідповідні результати біопсії кісткового мозку та мазка крові.
• Порушення функції мозку та мозочка*, сонливість*.
• Ураження рогівки*.
• Синдром гострої дихальної недостатності (хвороба легень)*, набряк легень*.

Часті (можуть виникати не частіше, ніж у 1 із 10 осіб):

• Виразки шкіри.
• Некротичний ентерит*.
• Злушення шкіри*.

Частота невідома (не може бути визначена на підставі наявних даних):

• Запалення підшкірної тканини в місці ін’єкції.
• Анафілактична реакція (раптова алергічна реакція), алергічний набряк.
• Зниження апетиту.
• Токсичне ураження нервів, запалення нервів, запаморочення, головний біль.
• Кон’юнктивіт.
• Перикардит, брадикардія (зниження частоти серцевих скорочень) синусового походження.
• Тромбофлебіт.
• Задишка, біль у горлі.
• Панкреатит, виразки стравоходу, запалення стравоходу.
• Жовтяниця.
• Болюче почервоніння та утворення пухирів на руках і підошвах ніг (синдром еритромелалгії кистей-підошов), кропив’янка, свербіж, плями.
• Порушення функції нирок, затримка сечі.
• Біль у грудній клітці, біль і запалення в місці підшкірного введення.
• Абсцес печінки*.
• Зміна особистості*.
• Кома*, судоми*, периферична моторна нейропатія*, периферична сенсорна нейропатія*.
• Кардіоміопатія* (хвороба серця).
• Некроз шлунка або кишечника*, виразка шлунка або кишечника*, пневматоз кишечника*, перитоніт*.
• Ураження печінки*, гіпербілірубінемія* (підвищення концентрації білірубіну в крові).

* побічні ефекти, що виникають після лікування великими дозами препарату, інші, ніж при застосуванні стандартних доз.
Повідомлення про побічні ефекти
Якщо виникнуть будь-які небажані симптоми, у тому числі побічні ефекти, не зазначені в цій інструкції, необхідно повідомити лікареві, фармацевту або медсестрі. Побічні ефекти можна повідомляти безпосередньо до Департаменту моніторингу побічних дій лікарських засобів Урядового центру реєстрації лікарських засобів, медичних виробів та біоцидних продуктів
Al. Jerozolimskie 181C
02-222 Варшава
Тел.: + 48 22 49 21 301
Факс: + 48 22 49 21 309
Вебсайт: https://smz.ezdrowie.gov.pl
Побічні ефекти можна також повідомляти суб’єкту-власнику або представнику суб’єкта-власника.
Завдяки повідомленню про побічні ефекти можна буде зібрати додаткову інформацію щодо безпеки застосування препарату.

5. Як зберігати ліки Цитосар

Ліки слід зберігати в недоступному для дітей та непомітному місці.
Не застосовувати ці ліки після закінчення терміну придатності, зазначеного на етикетці, упаковці після:
Термін придатності (EXP). Термін придатності означає останній день зазначеного місяця.
Зберігати при температурі нижче 25ºC. Не заморожувати.
Зберігати в оригінальній упаковці для захисту від світла.
Умови зберігання ліків після розведення див. у розділі „Інформація, призначена виключно для
медичного персоналу. Термін придатності ліків після розведення”.

6. Вміст упаковки та інша інформація

Що містить ліки Цитосар:

• Діючою речовиною ліків є цитарабін. Один мл розчину містить 100 мг цитарабіну. Одна ампула 10 мл містить 1000 мг цитарабіну. Одна ампула 20 мл містить 2000 мг цитарабіну.
• Інші складові: кислота хлоридна (для встановлення рН), натрію гідроксид (для встановлення рН), вода для ін'єкцій.

Як виглядають ліки Цитосар і що містить упаковка
Прозорий, безбарвний або трохи жовтувата водна розчин, вільний від видимих частинок, в ампулі
з поліпропілену з пробкою з гуми хлорбутілової, покритою тефлоном, з алюмінієвим
герметичним ущільненням і пластиковим, непрозорим, фіолетовим ковпачком типу flip-off, в картонному
пакеті.
Упаковка містить 1 ампулу по 10 мл або 5 ампул по 10 мл, або 1 ампулу по 20 мл, або 10 ампул по 20 мл.
Не всі розміри упаковок можуть бути в обігу.
Відповідальний суб'єкт
Pfizer Europe MA EEIG
Boulevard de la Plaine 17
1050 Bruxelles
Бельгія
Виробник
Pfizer Service Company BV
Hoge Wei 10
1930 Zaventem
Бельгія
Для отримання докладнішої інформації щодо цих ліків, звертайтеся до
представника відповідального суб'єкта:
Pfizer Polska Sp. z o.o.
тел.: 22 335 61 00

Інформація, призначена виключно для медичного фахового персоналу

Препарат Цитосар може застосовуватися виключно лікарями, які мають досвід у галузі хіміотерапії пухлин.
При внутрішньовенному введенні для розчинення лікарського засобу слід використовувати 0,9% розчин натрію хлориду, що не містить консервантів, 5% розчин глюкози або воду для ін'єкцій.
Великі дози лікарського засобу краще переносяться пацієнтами, якщо їх вводять у вигляді швидкого внутрішньовенного введення, а не повільного внутрішньовенного крапельного введення.
pH 7,4.
Осмоляльність від 250 до 350 мОсм/кг.
Дозування та спосіб застосування
Внутрішньовенне введення
Стандартні дози
На початку лікування (індукція ремісії) гострого нелімфоцитарного лейкозу доза лікарського засобу Цитосар, що застосовується одночасно з іншими протипухлинними препаратами, зазвичай становить 100 мг/м² площі тіла на добу при безперервному внутрішньовенному крапельному введенні (дні з 1 по 7) або 100 мг/м² площі тіла внутрішньовенно кожні 12 годин (дні з 1 по 7).
Великі дози
Від 2 г/м² площі тіла до 3 г/м² площі тіла, вводяться внутрішньовенно крапельно протягом 1–3 годин, кожні 12 годин протягом 2–6 днів, одночасно з іншими протипухлинними препаратами або у вигляді монотерапії. При терапії великими дозами не слід використовувати розчинники, що містять бензиловий спирт; слід застосовувати виключно розчинники, що не містять консервантів.
Підшкірне введення
Зазвичай застосовують 20–100 мг/м² площі тіла залежно від показань та схеми лікування.
Дозування лікарського засобу Цитосар при гострому лімфобластному лейкозі та неходжкінських лімфомах у дітей має відповідати поточним рекомендаціям.
Діти та підлітки
Дозування лікарського засобу Цитосар аналогічне до рекомендованого для дорослих. Поточні рекомендації щодо дозування у дітей та підлітків слід перевіряти відповідно до найновіших стандартів лікування.
При підготовці лікарського засобу Цитосар для введення немовлятам та дітям віком до 3 років не можна застосовувати розчинники, що містять бензиловий спирт; слід використовувати розчинники, що не містять консервантів. Лікарський засіб слід вводити одразу після приготування.
Цитосар є неактивним при пероральному застосуванні. Спосіб введення залежить від застосованої схеми лікування.
Фармацевтична сумісність
Цитарабін залишається фармацевтично сумісним із наступними препаратами у вказаних концентраціях у 5% водному розчині глюкози протягом 8 годин: цитарабін 0,8 мг/мл та цефалотин (натрієва сіль) 1,0 мг/мл; цитарабін 0,4 мг/мл та преднізолон (фосфат натрію) 0,2 мг/мл; цитарабін 16 мг/мл та вінкрістин (сульфат) 4 мкг/мл. Цитарабін також фізично сумісний з метотрексатом.
Фармацевтична несумісність
Лікарський засіб Цитосар фізично несумісний з гепарином, інсуліном, 5-фторурацилом, натрієвою сіллю сукцинату метилпреднізолону, пеніцилінами, такими як оксацилін, пеніцилін G.
Термін придатності лікарського засобу після розчинення
Розчин для ін'єкцій цитарабіну фізично та хімічно стабільний у концентраціях від 0,1 мг/мл до 1 мг/мл після розведення:

• 0,9% розчином натрію хлориду,
• 5% розчином глюкози,
• водою для ін'єкцій протягом 4 днів як при 25°C/60% відносній вологості та доступі світла, так і при 2°C–8°C/вологість навколишнього середовища без доступу світла.

З мікробіологічного погляду лікарський засіб слід використовувати одразу. Якщо лікарський засіб не використовується негайно, відповідальність за час і умови зберігання після приготування несе користувач. Цей час не повинен перевищувати 24 години при температурі від 2°C до 8°C, якщо тільки розчинення лікарського засобу не проводилося в контрольованих та валідованих асептичних умовах.
Засоби захисту
У зв’язку з токсичністю речовини рекомендується дотримуватися наступних заходів обережності:

• персонал має бути проінструктований щодо правильних методів розчинення та роботи з лікарським засобом;
• жінки, які перебувають у стані вагітності, не повинні працювати з цим лікарським засобом;
• особи, які мають контакт з цитарабіном, повинні носити захисний одяг: окуляри, фартухи, одноразові рукавички та маски;
• розчинення лікарського засобу має проводитися у спеціально відведеному місці (найкраще — обладнаному системою ламінарного потоку повітря); робоча поверхня має бути захищена одноразовим абсорбуючим папером із підкладкою з пластику;
• всі матеріали, що використовуються для розчинення, введення лікарського засобу або очищення, у тому числі рукавички, повинні поміщатися в щільно закриті пакети для відходів високого ризику, а потім спалюватися при температурі 1100°C;
• розлитий або витікший лікарський засіб слід промити 5% розчином гіпохлориту натрію, а потім водою;
• всі матеріали, що використовуються для усунення забруднення, мають бути утилізовані відповідно до описаного вище способу;
• будь-які залишки лікарського засобу, що не використовувалися, мають бути утилізовані відповідно до описаного вище способу;
• у разі потрапляння лікарського засобу на шкіру місце слід ретельно промити водою з милом або розчином натрію карбонату. Не слід використовувати щітку, щоб уникнути подразнення епідермісу;
• у разі потрапляння лікарського засобу в око слід відтягнути повіку та промивати око великою кількістю води протягом щонайменше 15 хвилин. Після цього необхідно пройти лікарське обстеження;
• після зняття рукавичок слід завжди мити руки.