Інструкція для пацієнта

Теофіліну хлорид ретард
150 мг, таблетки вкриті оболонкою з подовженим вивільненням
Theophyllinum anhydricum
Перед застосуванням лікувального засобу необхідно уважно ознайомитися з інструкцією, оскільки вона містить
важливу інформацію для пацієнта.

Зберігайте цю інструкцію, щоб у разі потреби мати можливість знову її прочитати.
У разі виникнення будь-яких сумнівів звертайтеся до лікаря або фармацевта.
Цей лікарський засіб призначено виключно певній особі. Не передавайте його іншим. Лікарський засіб може нашкодити іншій людині, навіть якщо симптоми її хвороби такі самі.
Якщо у пацієнта виникнуть будь-які небажані ефекти, у тому числі ті, що не зазначені в цій інструкції, необхідно повідомити лікаря або фармацевта. Див. розділ 4.

Зміст інструкції

Що таке Теофіліну хлорид ретард і для чого його застосовують
Важливі відомості перед застосуванням Теофіліну хлорид ретард
Як застосовувати Теофіліну хлорид ретард
Можливі небажані ефекти
Як зберігати Теофіліну хлорид ретард
Вміст упаковки та інша інформація

1. Що таке Теофіліну хлорид ретард і для чого його застосовують

Теофіліну хлорид ретард — це лікарський засіб, що містить теофілін у формі таблеток, вкритих оболонкою з подовженим вивільненням.
Лікарський засіб має розслаблюючу дію на гладкі м’язи бронхів, бронхіол та кровоносних судин
і пригнічує вивільнення медіаторів із клітин, що беруть участь у запальних реакціях.
Лікарський засіб також позитивно впливає на силу та тривалість скорочення серцевого м’яза, підвищує виділення сечі
і зменшує набряки.
Показання до застосування:

профілактика бронхоспазму при бронхіальній астмі та хронічній обструктивній хворобі легень.

Увага!
Лікарські засоби, що містять теофілін з подовженим вивільненням, не призначені для термінового лікування
астматичного статусу (важкого нападу астми) або порушень дихання, спричинених гострим
бронхоспазмом.
Теофілін не слід застосовувати як лікарський засіб першого вибору для лікування астми у дітей.

2. Важливі відомості перед застосуванням ліку Теофіліну хлорид ретард

Коли не застосовувати лік Теофіліну хлорид ретард

якщо пацієнт має алергію на теофілін, похідні теофіліну або інші похідні ксантину, або на будь-який інший компонент цього ліку (перераховані в розділі 6),
якщо у пацієнта виник гострий інфаркт міокарда,
якщо у пацієнта виник шок або колапс,
якщо у пацієнта діагностовано гострі порушення ритму серця,
якщо у пацієнта виникла тяжка хвороба печінки,
якщо у пацієнта діагностовано набряк легень,
якщо у пацієнта виявлено схильність до судом,
якщо у пацієнта діагностовано епілепсію,
якщо дитині менше 6 років.

Попередження та заходи обережності
Перед початком застосування ліку Теофіліну хлорид ретард слід проконсультуватися з лікарем:

якщо у пацієнта виникло артеріальне гіпертензія,
якщо у пацієнта виникла нестабільна стенокардія,
у разі ризику виникнення порушень ритму серця (в тому числі порушень ритму серця з прискореною діяльністю серця),
якщо у пацієнта діагностовано гіпертрофічну кардіоміопатію з обструкцією вихідного тракту (хвороба м’яза серця),
якщо у пацієнта виникло гіпертиреоз,
якщо у пацієнта виникла виразкова хвороба шлунка та (або) дванадцятипалої кишки,
якщо у пацієнта виникли порушення функції нирок та (або) печінки,
якщо у пацієнта діагностовано порфірію,
якщо у пацієнта виникла серцева недостатність,
якщо у пацієнта виникло легеневе серце,
якщо у пацієнта виникла глаукома,
якщо у пацієнта виник цукровий діабет,
якщо у пацієнта тривала гарячка,
якщо у пацієнта виникли вірусні інфекції,
якщо пацієнт одночасно приймає ліки, що сповільнюють метаболізм теофіліну (в тому числі й безпосередньо після їх відміни).

Лік слід застосовувати з обережністю під час щеплень та у осіб похилого віку.
Лік не слід застосовувати при гострому нападі бронхіальної астми та астматичних станах.
Гарячка зменшує швидкість виведення теофіліну з організму. У разі гострої хвороби, що супроводжується гарячкою, може знадобитися зменшення дози для уникнення отруєння.
Діти та підлітки
Лік Теофіліну хлорид ретард не слід застосовувати у дітей віком до 6 років.
Існують інші лікарські форми цього ліку, які є більш придатними для дітей віком до 6 років.
Детальну інформацію щодо застосування цього ліку у дітей та підлітків наведено в розділі 3 «Як застосовувати Теофіліну хлорид ретард».
Теофіліну хлорид ретард та інші ліки
Слід повідомити лікареві або фармацевту про всі ліки, які пацієнт зараз приймає або приймав нещодавно, а також про ліки, які він планує приймати.
Зокрема, слід повідомити про застосування будь-яких із нижчеперерахованих ліків, оскільки Теофіліну хлорид ретард може змінювати їхню дію та підвищувати ризик виникнення побічних ефектів:

Лік Теофіліну хлорид ретард не слід застосовувати одночасно з іншими препаратами, що містять ксантин та його похідні.
Ефедрин. Теофілін посилює дію ефедрину.
Теофілін посилює дію симпатоміметиків (наприклад, сальбутамолу, формотеролу), що застосовуються для лікування бронхоспазмів, кофеїну та подібних речовин.
Теофілін збільшує ниркове виведення солей літію (що застосовуються для лікування манії або депресії), зменшує їхнє всмоктування та концентрацію в крові.
Глікозиди наперстянки (ліки, що стимулюють роботу серця). Через позитивний вплив на силу та тривалість скорочення серцевого м’яза теофілін може посилювати дію глікозидів наперстянки та призводити до порушень провідності в м’язі серця.
Теофілін може послабити дію β-адреноблокаторів (ліки, що застосовуються, зокрема, для лікування артеріального тиску), аденозину (лік, що застосовується при порушеннях ритму серця), бензодіазепінів (ліки, що мають протитривожну, седативну, снодійну, протисудомну дію) та панкуронію (лік, що застосовується під час загального наркозу для полегшення інтубації та розслаблення скелетних м’язів під час хірургічних операцій).
Теофілін посилює дію діуретиків.
Існують докази, що у осіб, які одночасно отримують кетамін (швидкодіючий засіб для наркозу), може знижуватися поріг судом.
Застосування галотану (засіб для загального наркозу) у пацієнтів, які лікуються теофіліном, може призвести до тяжких порушень ритму серця.

Нижча концентрація теофіліну в крові спостерігається у курців тютюну.
У разі застосування ліків, що впливають на концентрацію теофіліну в сироватці крові, слід відповідно коригувати дозу.
Слід повідомити про застосування ліків, які можуть посилити дію ліку Теофіліну хлорид ретард та підвищити ризик виникнення побічних ефектів:

циметидин (лік, що застосовується для лікування виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки),
аллопуринол (лік, що знижує вміст сечової кислоти в крові та сечі, інгібітор утворення оксалатних каменів у сечових шляхах, запобігає відкладанню сечових солей у м’язах та нирках),
фторхінолонові антибіотики (еноксацин, ломефлоксацин, ципрофлоксацин, норфлоксацин, офлоксацин). Рекомендовано часте контролювання концентрації теофіліну у пацієнтів, які лікуються цими антибіотиками,
макролідні антибіотики (еритроміцин, кларитроміцин),
дисульфірам (лік, що застосовується для лікування алкоголізму),
естрогени (гормональні препарати, що застосовуються, зокрема, для гормональної замісної терапії),
флувоксамін (антидепресант із групи селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну),
інтерферон-α (лік, що застосовується для лікування пухлин),
ізоніазид (лік, що застосовується для профілактики та лікування туберкульозу),
метотрексат (лік, що застосовується для лікування пухлин),
мексилетин та пропафенон (ліки, що застосовуються при порушеннях ритму серця),
рофекоксиб (лік, що застосовується для лікування болю при ревматичних захворюваннях),
пропранолол (лік, що застосовується, зокрема, при артеріальному гіпертензії),
тиклопідін (лік, що запобігає утворенню тромбів),
блокатори кальцієвих каналів (верапаміл, дилтіазем), що застосовуються при захворюваннях серця,
вілоксазин (антидепресант). У таких випадках лікар може рекомендувати зменшити дозу ліку Теофіліну хлорид ретард.

Алкоголь сприяє підвищенню концентрації теофіліну в крові, тому під час застосування ліку Теофіліну хлорид ретард не слід вживати напої, що містять алкоголь.
Слід повідомити про застосування ліків, які можуть послабити дію ліку Теофіліну хлорид ретард та зменшити його ефективність:

аміноглютетимід (лік, що застосовується для лікування деяких пухлин простати),
карбамазепін (лік, що застосовується для лікування епілепсії),
ізопреналін (лік, що застосовується при бронхіальній астмі),
фенобарбітал (протисудомний засіб),
фенітоїн (засіб із протисудомною дією),
примідон (протисудомний засіб),
рифампіцин (лік, що застосовується при туберкульозі),
сукральфат (лік, що застосовується при виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки),
сулфінпіразон (лік, що підвищує виведення сечової кислоти з сечею, застосовується при подагрі),
ліки, що містять звіробій звичайний ( Hypericum perforatum ). Якщо пацієнт одночасно приймає будь-який із перелічених вище ліків, лікар може рекомендувати збільшити дозу ліку Теофіліну хлорид ретард.

Теофіліну хлорид ретард та їжа, напої
Дієта, бідна на вуглеводи (цукри) та багата на білки, парентеральне харчування та споживання великої кількості грильованого яловичого м’яса зменшують кількість теофіліну в організмі та послаблюють її дію.
Дієта, багата на вуглеводи та бідна на білки, може призвести до збільшення кількості теофіліну в організмі, посилення її дії та підвищення ризику побічних ефектів.
Вагітність та годування грудьми
Якщо пацієнтка вагітна або годує грудьми, підозрює, що може бути вагітною, або планує завагітніти, їй слід проконсультуватися з лікарем або фармацевтом перед застосуванням цього ліку.
Вагітність
Безпека застосування теофіліну під час вагітності не встановлена, оскільки не проводилися відповідні дослідження.
Теофілін проникає через плацентарний бар’єр і може викликати побічні ефекти у плода.
Теофілін не слід застосовувати під час вагітності, особливо в перші три місяці, якщо це не є абсолютно необхідним. У другому та третьому триместрах вагітності теофілін можна застосовувати лише тоді, коли користь для матері перевищує ризик для плода.
Теофілін проникає через плацентарний бар’єр і може викликати побічні ефекти у плода.
Ступінь зв’язування теофіліну з білками плазми та кліренс можуть знижуватися під час вагітності. Може знадобитися зменшення дози, щоб уникнути побічних ефектів.
Застосування теофіліну в кінці вагітності може пригнічувати скоротливість матки. Необхідне ретельне моніторування новонароджених, які під час вагітності піддавалися дії теофіліну, для виявлення можливих симптомів, викликаних її дією.
Годування грудьми
Не слід застосовувати лік під час годування грудьми.
Теофілін проникає в материнське молоко і під час годування грудьми може викликати побічні ефекти у годуючих дітей. Його концентрація в молоці годуючої матері може становити 60–90% концентрації цього ліку в крові.
Керування транспортними засобами та робота з механізмами
Теофілін може впливати на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами. Слід дотримуватися обережності через можливість виникнення симптомів сонливості та запаморочення.

3. Як застосовувати Теофіліну хлорид ретард

Цей лікарський засіб слід завжди застосовувати згідно з рекомендаціями лікаря. У разі виникнення сумнівів слід звернутися до лікаря або фармацевта.
Дозу теофіліну слід підбирати індивідуально, враховуючи ефективність дії лікарського засобу та переносимість пацієнтом. Дозування найкраще встановлювати після визначення концентрації теофіліну в плазмі (терапевтичний діапазон концентрацій: 8 – 20 мкг/мл). Моніторинг концентрації теофіліну в плазмі рекомендовано особливо у разі виникнення небажаних явищ або недостатньої відповіді на лікування.
Якщо пацієнт раніше застосовував теофілін або її сполуки, це слід врахувати при встановленні початкової дози та відповідно її зменшити. Дозу слід розраховувати на основі безжирової маси тіла, оскільки теофілін не проникає в жирову тканину.
Дозування
Добова підтримуюча доза теофіліну у дорослих становить приблизно 11–13 мг/кг маси тіла.
Це відповідає загальній добовій дозі 900 мг (6 таблеток).

Дорослі та підлітки віком понад 16 років (8–12 мг/кг маси тіла на добу): 300 мг теофіліну (2 таблетки) кожні 12 годин (вранці та ввечері).
Підлітки віком 13–16 років (8–15 мг/кг маси тіла на добу): 225–300 мг теофіліну (1½ таблетки до 2 таблеток) кожні 12 годин (вранці та ввечері).
Діти віком 10–12 років (11–15 мг/кг маси тіла на добу): 225 мг теофіліну (1½ таблетки) кожні 12 годин (вранці та ввечері).
Діти віком 6–9 років (10–17 мг/кг маси тіла на добу): 150 мг теофіліну (1 таблетка) кожні 12 годин (вранці та ввечері).

У разі недостатньої клінічної поліпшення добову дозу поступово збільшують кожні 3 дні приблизно на 25 % до досягнення клінічного поліпшення або до моменту досягнення максимальної добової дози, як зазначено нижче:
Дорослі та підлітки віком понад 16 років: 13 мг/кг маси тіла на добу
Підлітки віком 13–16 років: 18 мг/кг маси тіла на добу
Діти віком 10–12 років: 20 мг/кг маси тіла на добу
Діти віком 6–9 років: 24 мг/кг маси тіла на добу
У разі неможливості контролю концентрації лікарського засобу в крові не слід перевищувати добову дозу:

у дітей віком 6–9 років: 600 мг (4 таблетки),
у дітей віком понад 9 до 12 років: 750 мг (5 таблеток),
у підлітків віком понад 12 років та дорослих: 900 мг (6 таблеток).

У разі необхідності підтримання вищезазначених максимальних доз рекомендовано контролювати концентрацію теофіліну в крові.
Якщо лікарський засіб, що містить теофілін з незміненим вивільненням, має бути замінений на засіб із модифікованим вивільненням, може знадобитися зменшення добової дози.
У разі заміни одного лікарського засобу, що містить теофілін, на інший лікар, який призначив лікування, буде контролювати лікування шляхом визначення концентрації теофіліну в сироватці.
Діти віком до 6 років
Лікарський засіб Теофіліну хлорид ретард не слід застосовувати у дітей віком до 6 років.
Паління тютюну
Пацієнтам, які палять, через швидше виведення теофіліну, слід призначати відповідно більшу дозу теофіліну з урахуванням маси тіла, ніж пацієнтам, які не палють.
Слід дотримуватися особливої обережності під час підбору дози для осіб, які палють і намагаються кинути палити, оскільки концентрація теофіліну в плазмі у них підвищена порівняно з тими, хто не палить.
Особливі групи пацієнтів
Зазвичай виведення теофіліну уповільнюється у пацієнтів із серцевою недостатністю, тяжким гіпоксією, хронічною обструктивною хворобою легень, пневмонією, гострим набряком легень, вірусними інфекціями (особливо грипом), нелікованою лихоманкою, у людей похилого віку, у пацієнтів, які приймають певні ліки (див. розділ 2. „Теофіліну хлорид ретард та інші ліки“), а також у осіб, які вживають значну кількість алкоголю. Саме тому цим пацієнтам необхідно застосовувати менші дози теофіліну та дотримуватися особливої обережності при вирішенні питання про збільшення дози.
Повідомлялося також про зниження виведення теофіліну після вакцинації проти грипу та туберкульозу.
У таких випадках може знадобитися зменшення дози теофіліну.
Пацієнти з порушеннями функції печінки та (або) нирок
Дуже часто у пацієнтів із порушеннями функції печінки виведення теофіліну уповільнюється.
У пацієнтів із тяжкими порушеннями функції нирок може виникнути кумуляція метаболітів теофіліну. Саме тому цим пацієнтам слід призначати менші дози та дотримуватися особливої обережності під час збільшення дози.
Спосіб застосування
Таблетки слід застосовувати внутрішньо, після їжі.
Окремі дози слід приймати через рівні проміжки часу протягом доби. При застосуванні лікарського засобу двічі на добу зазвичай дозу приймають вранці та ввечері.
Таблетки можна розділити на дві рівні частини вздовж лінії поділу.
Таблетки не слід жувати та не кришити.
Тривалість лікування
Тривалість лікування встановлює лікар залежно від виду, тяжкості та перебігу захворювання.
Застосування більшої, ніж рекомендована, дози лікарського засобу Теофіліну хлорид ретард
Симптоми передозування
Симптоми передозування теофіліну можуть виникнути, якщо її концентрація в сироватці крові перевищує 20 мкг/мл, і посилюються при більших концентраціях.
Зазвичай спочатку виникає тахікардія (прискорення роботи серця), потім шлунково-кишкові симптоми (нудота, блювота, блювота з домішками крові, болі в шлунку, діарея), збудження центральної нервової системи (тремтіння, головний біль, безсоння, запаморочення), надмірна спрага, шум у вухах, перебої в роботі серця та порушення серцевого ритму. Може виникнути надмірне пітіння та м’язове тремтіння.
У разі значного передозування (концентрація теофіліну в плазмі перевищує 25 мкг/мл) можуть виникнути судоми, циркуляторна недостатність, гіпертермія (підвищення температури тіла), тяжкі порушення серцевого ритму, включаючи шлуночкові порушення ритму, а навіть зупинка серця та смерть.
У пацієнтів із підвищеною чутливістю до теофіліну тяжкі симптоми передозування можуть виникнути навіть тоді, коли концентрація теофіліну в плазмі менша за 20 мкг/мл.
Дії при передозуванні
У разі виникнення будь-яких симптомів передозування необхідно негайно
зв’язатися з лікарем або відділенням невідкладної допомоги найближчої лікарні. У разі
симптомів, що загрожують життю, необхідно негайно викликати швидку медичну допомогу.
У разі легких симптомів передозування:
Слід припинити застосування лікарського засобу та визначити концентрацію теофіліну в плазмі. Якщо лікування відновлюється, дозу слід відповідно зменшити.
Якщо виникають симптоми з боку центральної нервової системи (наприклад, тремтіння, судоми):

внутрішньовенно вводять діазепам у дозі 0,1–0,3 мг/кг маси тіла, максимально 15 мг.

Якщо симптоми передозування потенційно загрожують життю, слід:

контролювати життєві функції та забезпечити прохідність дихальних шляхів,
застосувати кисень,
за необхідності внутрішньовенно вводити рідини для збільшення об’єму плазми,
контролювати та за необхідності відновлювати дефіцит рідини та електролітів,
застосувати гемоперфузію (див. нижче).

У разі загрожуючих життю порушень серцевого ритму:

пацієнтам, які не хворіють на астму, внутрішньовенно вводять пропранолол: 1 мг дорослим; 0,02 мг/кг маси тіла дітям. Дозу можна повторювати кожні 5–10 хвилин до відновлення правильного серцевого ритму, але не більше ніж до максимальної дози 0,1 мг/кг маси тіла.

Попередження:
У пацієнтів із бронхіальною астмою пропранолол може викликати сильний бронхоспазм, тому у цих пацієнтів замість пропранололу слід застосовувати верапаміл.
У дуже тяжких випадках отруєння, коли описані вище заходи неефективні, а також у пацієнтів із дуже високою концентрацією теофіліну в плазмі, швидке та повне виведення отрути можна досягти застосуванням гемоперфузії або гемодіалізу. У більшості випадків це не потрібно, оскільки теофілін достатньо швидко метаболізується.
Пропуск прийому лікарського засобу Теофіліну хлорид ретард
Не слід застосовувати подвійну дозу для відшкодування пропущеної дози.
Переривання застосування лікарського засобу Теофіліну хлорид ретард
У разі будь-яких подальших сумнівів щодо застосування цього лікарського засобу слід звернутися до лікаря або фармацевта.

4. Можливі побічні ефекти

Як і кожен лікарський засіб, цей препарат може спричиняти побічні ефекти, хоча вони не виникають
у кожного.
Під час застосування препарату Теофіліну хлорид ретард можуть виникати такі побічні ефекти:
Порушення шлунку та кишечника:
Дуже часто (у більше ніж 1 із 10 пацієнтів): подразнення слизової оболонки шлунково-кишкового
тракту, нудота, блювота, біль у надчерев’ї, діарея, втрата апетиту, анорексія. Описано випадки
кров’яної блювоти після застосування теофіліну. Існуючий шлунково-стравохідний рефлюкс може
посилюватися вночі через розслаблення стравохідного сфінктера.
Порушення нервової системи та психічні порушення:
Дуже часто (у більше ніж 1 із 10 пацієнтів): збудження центральної нервової системи: головний біль,
подразливість, тривожність, безсоння, запаморочення, посилення рефлексів, тремтіння кінцівок
та напади судом.
Порушення серця:
Дуже часто (у більше ніж 1 із 10 пацієнтів): порушення серцевого ритму, прискорення серцебиття,
екстрасистолія та шлуночкові аритмії, серцебиття.
Порушення дихальної системи, грудної клітки та середостіння:
Дуже часто (у більше ніж 1 із 10 пацієнтів): прискорення дихання.
Судинні порушення:
Дуже часто (у більше ніж 1 із 10 пацієнтів): зниження артеріального тиску.
Порушення нирок та сечових шляхів:
Дуже часто (у більше ніж 1 із 10 пацієнтів): підвищене виділення сечі, пов’язане з діуретичною
дією теофіліну, може виникати протеїнурія різного ступеня, збільшення кількості еритроцитів
у сечі. Також спостерігалися випадки синдрому неправильного виділення антидіуретичного
гормону (SIADH).
Імунологічні порушення:
Не часто (у менше ніж 1 із 100, але у більше ніж 1 із 1000 пацієнтів): реакції гіперчутливості,
крапив’янка, загальний свербіж, ангіоневротичний набряк — алергічні реакції, такі як шкірні
реакції та раптовий набряк шкіри та слизових оболонок (наприклад, горла або язика), труднощі
із диханням і (або) свербіж та висипання.
Діагностичні дослідження:
Дуже часто (у більше ніж 1 із 10 пацієнтів): підвищення концентрації глюкози в сироватці крові,
(зниження концентрації калію у крові), підвищення концентрації креатиніну в сироватці, зміни
концентрації електролітів у крові, підвищення концентрації сечової кислоти у крові.
Побічні ефекти можуть бути виражені сильніше у осіб із підвищеною чутливістю до теофіліну або
у разі передозування (концентрація теофіліну в плазмі більше 20 мг/л).
Зокрема, коли концентрація теофіліну в плазмі перевищує 25 мг/л, можуть виникати симптоми
токсичної дії, такі як судоми, раптове зниження артеріального тиску крові, шлуночкові
порушення ритму та тяжкі симптоми з боку шлунково-кишкового тракту (включаючи кровотечі
з шлунково-кишкового тракту).
Повідомлення про побічні ефекти
Якщо виникли будь-які побічні ефекти, у тому числі ті, що не зазначені
в інструкції, необхідно повідомити лікаря або фармацевта. Побічні ефекти можна повідомляти
безпосередньо до Департаменту моніторингу побічних ефектів лікарських засобів
Урядового центру реєстрації лікарських засобів, медичних виробів та біоцидних продуктів
Al. Jerozolimskie 181C
02-222 Warszawa
тел.: +48 22 49 21 301
факс: +48 22 49 21 309
електронна пошта: [email protected]
Завдяки повідомленням про побічні ефекти можна зібрати додаткову інформацію щодо
безпеки застосування препарату.

5. Як зберігати Теофіліну хлорид ретард

Ліки слід зберігати в недоступному для дітей місці.
Зберігати при температурі нижчій за 25 °C.
Не застосовувати цей лікарський засіб після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці. Термін придатності відповідає останньому дню зазначеного місяця.
Ліки не слід викидати у каналізацію чи побутові сміттєві контейнери. Слід запитати у фармацевта, як позбутися ліків, які вже не використовуються. Таке поводження допоможе захистити навколишнє середовище.

6. Вміст упаковки та інша інформація

Що містить лікарський засіб Теофіліну хлорид ретард

Діючою речовиною лікарського засобу є теофіліну безводна. Одна таблетка з подовженим вивільненням містить 150 мг теофіліну безводної.
Інші складові: кополімер амонію метакрилату (тип В) (Eudragit RSPO), повідон 25, тальк, стеарат магнію, вода очищена, гіпромелоза HPMC 5-6, гіпромелоза HPMC 2910, діоксид титану (E171), триацетин, макрогол 6000.

Як виглядає лікарський засіб Теофіліну хлорид ретард і що містить упаковка
Білі, круглі, вкриті оболонкою таблетки з рисками поділу з обох сторін, з гладенькою поверхнею, без пошкоджень, плям і крихіт.
Таблетки упаковані у блістери алюміній/ПВХ, розміщені в картонному пакеті.
Упаковка містить 50 таблеток (5 блістерів по 10 шт.).
Відповідальна організація та виробник
Biofarm Sp. z o.o.
вул. Валбржиська 13
60-198 Познань
Тел.: +48 61 66 51 500
Факс: +48 61 66 51 505