Стілнокс
Польща
Зміст
- Інструкція, що входить до упаковки: інформація для користувача
- 1. Що таке лікарський засіб Стілнокс і для чого його застосовують
- 2. Важливі відомості перед застосуванням лікарського засобу Стілнокс
- 3. Як застосовувати лік Стілнокс
- 4. Можливі побічні ефекти
- 5. Як зберігати ліки Стілнокс
- 6. Вміст упаковки та інша інформація
Інструкція, що входить до упаковки: інформація для користувача
Увага! Зберігайте інструкцію! Інформація на первинній упаковці іноземною мовою.
Стілнокс
10 мг, таблетки в оболонці
Zolpidemi tartras
Перед застосуванням лікарського засобу уважно прочитайте інструкцію, оскільки вона містить
важливу інформацію для пацієнта.
- Зберігайте цю інструкцію, щоб у разі потреби мати змогу ще раз її прочитати.
- У разі виникнення будь-яких сумнівів зверніться до лікаря або фармацевта.
- Цей лікарський засіб призначено виключно певній особі. Не передавайте його іншим. Лікарський засіб може нашкодити іншій особі, навіть якщо симптоми її хвороби такі самі.
- Якщо у пацієнта виникнуть будь-які побічні реакції, у тому числі ті, що не вказані в цій інструкції, необхідно повідомити про це лікаря або фармацевта. Див. розділ 4.
Зміст інструкції
- Що таке лікарський засіб Стілнокс і для чого його застосовують
- Важливі відомості перед застосуванням лікарського засобу Стілнокс
- Як застосовувати лікарський засіб Стілнокс
- Можливі побічні реакції
- Як зберігати лікарський засіб Стілнокс
- Вміст упаковки та інша інформація
1. Що таке лікарський засіб Стілнокс і для чого його застосовують
Лікарський засіб Стілнокс випускається у вигляді таблеток в оболонці і містить активну речовину — золпідем.
Золпідем належить до групи снодійних і заспокійливих засобів.
Засіб полегшує засинання, зменшує кількість нічних пробуджень, подовжує тривалість сну і покращує його якість.
Лікарський засіб Стілнокс застосовують для короткотривалого лікування безсоння у пацієнтів віком понад 18 років у випадках, коли безсоння призводить до значного утруднення функціонування, слабкості або сильного страждання.
Не застосовувати тривало. Тривалість лікування має бути якомога коротшою, оскільки ризик розвитку залежності зростає зі збільшенням тривалості лікування.
2. Важливі відомості перед застосуванням лікарського засобу Стілнокс
Не слід застосовувати лікарський засіб Стілнокс у разі:
- алергії на золпідем або будь-який інший компонент цього лікарського засобу (перелічені в розділі 6)
- тяжкої недостатності функції печінки
- синдрому апнеї під час сну
- гострої та (або) тяжкої недостатності дихання
- міастенії ( myasthenia gravis )
- тривалої терапії. Лікування має тривати найкоротший можливий час, оскільки ризик залежності зростає залежно від тривалості лікування
- якщо пацієнт коли-небудь відчував ходьбу під час сну або інші нетипові поведінкові реакції під час сну (наприклад, керування транспортним засобом, прийом їжі, телефонні розмови або статеві стосунки тощо), коли не прокинувся повністю після прийому лікарського засобу Стілнокс або іншого лікарського засобу, що містить золпідем. Попередження та заходи обережності Перед початком застосування лікарського засобу Стілнокс слід обговорити це з лікарем або фармацевтом.
У будь-якому випадку слід визначити, якщо це можливо, причини безсоння та за можливості
елімінувати чинники, що його спричиняють, перш ніж лікар призначить застосування снодійного засобу.
Тривале безсоння після 7–14 днів лікування може вказувати на наявність первинних
психічних або фізичних розладів, які потребують діагностики та оцінки лікарем у регулярних
інтервалах часу.
Недостатність дихання
Оскільки снодійні засоби можуть пригнічувати дихальний центр, слід дотримуватися обережності при застосуванні лікарського засобу Стілнокс у пацієнтів із порушеннями дихальної функції
(див. розділ 4).
Порушення функції печінки
Порушення функції печінки — див. розділ 3. «Як застосовувати лікарський засіб Стілнокс»
Не слід застосовувати лікарський засіб Стілнокс у пацієнтів із тяжкою недостатністю функції печінки. Застосування лікарського засобу Стілнокс у пацієнтів із тяжкою недостатністю функції печінки може призводити до енцефалопатії — порушення функції центральної нервової системи, спричиненого недостатністю функції печінки (див. розділ 2. «Важливі відомості перед застосуванням лікарського засобу Стілнокс»).
Пацієнти похилого віку або ослаблені пацієнти
Пацієнти похилого віку або ослаблені пацієнти повинні застосовувати меншу дозу лікарського засобу, див.
розділ 3.
Психічні захворювання
Не рекомендується застосовувати снодійні засоби, такі як лікарський засіб Стілнокс, на початковому етапі лікування психічних захворювань.
Порушення психомоторної функції наступного дня (див. також *«*Керування транспортними засобами та обслуговуванням машин»)
Як і інші снодійні засоби, золпідем має пригнічувальний вплив на центральну нервову систему. Наступного дня після прийому лікарського засобу Стілнокс ризик порушень психомоторної функції, включаючи зниження здатності керувати транспортними засобами, може збільшуватися, якщо:
- Пацієнт прийняв лікарський засіб менш ніж за 8 годин до виконання дій, що вимагають підвищеної уваги.
- Пацієнт прийняв дозу, що перевищує рекомендовану.
- Пацієнт приймав золпідем під час лікування іншими лікарськими засобами, що пригнічують центральну нервову систему, або іншими лікарськими засобами, що підвищують концентрацію золпідему в крові, під час споживання алкоголю або приймання заборонених речовин. Слід застосовувати одну дозу безпосередньо перед сном. Не слід приймати наступну дозу тієї ж ночі.
Забуття:
Заспокійливі та снодійні засоби можуть спричиняти наступне забуття. Це найчастіше виникає кілька
годин після прийому лікарського засобу. Щоб зменшити ризик, пацієнт повинен мати можливість
неперервного сну тривалістю 8 годин.
Самогубні думки, спроби самогубства, самогубства та депресія:
Деякі дослідження виявили підвищений ризик самогубних думок, спроб самогубства та самогубств
у пацієнтів, які приймають певні заспокійливі та снодійні засоби, у тому числі цей лікарський засіб. Проте не встановлено, чи це спричинено прийомом лікарського засобу, чи існують інші причини. Якщо у пацієнта виникають самогубні думки, він повинен якнайшвидше звернутися до лікаря для отримання медичної консультації.
Хоча клінічно значущих взаємодій золпідему з селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну (див. розділ: Лікарський засіб Стілнокс та інші ліки ) та іншими заспокійливими та снодійними засобами не виявлено, слід дотримуватися обережності під час застосування золпідему, а також інших заспокійливих та снодійних засобів у пацієнтів із симптомами депресії.
У цій групі пацієнтів можуть спостерігатися схильності до самогубства, тому лікар повинен призначати найменшу дозу лікарського засобу, щоб запобігти навмисному передозуванню. Раніше існуюча депресія може проявитися під час застосування золпідему. Оскільки безсоння може бути симптомом депресії, у разі тривалого безсоння лікар повинен повторно обстежити пацієнта.
Інші психічні реакції та «парадоксальні»:
Застосуванню заспокійливих та снодійних засобів, таких як золпідем, можуть супроводжувати інші психічні та парадоксальні реакції, такі як: тривожність, посилене безсоння, збудження, дратівливість, агресія, галюцинації, спалахи гніву, кошмари, ілюзії, неправильна поведінка та інші порушення поведінки.
У таких випадках слід припинити лікування. Виникнення таких реакцій є більш імовірним у пацієнтів похилого віку.
Сомнамбулізм та подібні види поведінки:
Лікарський засіб Стілнокс може спричиняти ходьбу під час сну або інші нетипові поведінкові реакції під час сну (такі як керування транспортним засобом, прийом їжі, телефонні розмови або статеві стосунки тощо), коли пацієнт не прокинувся повністю. Наступного ранку пацієнт може не пам’ятати дії, виконані вночі. Якщо у пацієнта виникає будь-яка з вищезазначених поведінкових реакцій, слід негайно припинити лікування лікарським засобом Стілнокс і звернутися до лікаря, оскільки така поведінка під час сну може створювати серйозну небезпеку травмування для пацієнта або його оточення.
Споживання алкоголю або прийом інших лікарських засобів, що спричиняють сонливість, одночасно з лікарським засобом Стілнокс може збільшувати ризик виникнення таких поведінкових реакцій під час сну, так само як і застосування золпідему в дозах, що перевищують максимальну рекомендовану дозу.
Толерантність:
При застосуванні заспокійливих та снодійних засобів, що містять золпідем, у тому числі лікарського засобу Стілнокс, більше ніж кілька тижнів, може виникнути зниження їх снодійної дії.
Залежність:
Застосування лікарського засобу Стілнокс може призводити до зловживання лікарським засобом і (або) розвитку психічної або фізичної залежності.
Якщо пацієнт коли-небудь мав психічні розлади, зловживав або був залежним від алкоголю, заборонених речовин або лікарських засобів, він повинен повідомити про це лікареві. Ризик виникнення залежності є вищим, коли лікарський засіб Стілнокс застосовується довше ніж 4 тижні, а також у пацієнтів із психічними розладами і (або) з історією зловживання алкоголем, забороненими речовинами або лікарськими засобами.
У випадках, коли виникла фізична залежність, раптове припинення лікування супроводжується симптомами синдрому відміни. Можуть виникати головні та м’язові болі, посилене почуття тривоги та психічного напруження, тривожність, сплутаність свідомості та дратівливість. У важких випадках можуть виникати такі симптоми, як: дереалізація, деперсоналізація, підвищена чутливість слуху, оніміння та поколювання кінцівок, підвищена чутливість до світла, шуму та дотику, ілюзії та судоми.
Повернення безсоння (безсоння віддзеркалення):
Після припинення лікування снодійними засобами може виникнути тимчасовий синдром, коли симптоми, що призвели до початку застосування заспокійливих та снодійних засобів, повертаються у посиленій формі.
Цим симптомам можуть супроводжувати інші реакції, такі як зміни настрою, тривожність і страх.
Важливо повідомити пацієнта про можливість виникнення безсоння віддзеркалення та застосувати відповідні заходи для мінімізації ризику виникнення страху та інших симптомів, якщо вони виникнуть під час припинення прийому лікарського засобу.
При застосуванні короткодіючих заспокійливих та снодійних засобів синдром відміни може виникати між прийомами наступних доз.
Тяжкі травми:
Лікарський засіб може спричиняти сонливість та порушення свідомості, що може призводити до падіння та, як наслідок, до тяжких травм.
Пацієнти із синдромом подовженого інтервалу QT:
Потенційні наслідки застосування золпідему у пацієнтів із вродженим синдромом подовженого інтервалу QT невідомі. Як захід обережності, лікар повинен ретельно оцінити співвідношення користі та ризику лікування золпідемом у пацієнтів із діагностованим вродженим синдромом подовженого інтервалу QT.
Діти та молоді
Не слід застосовувати лікарський засіб Стілнокс у дітей та молоді віком до 18 років, оскільки безпечність та ефективність застосування золпідему не встановлені в цій віковій групі.
Лікарський засіб Стілнокс та інші ліки
Слід повідомити лікареві або фармацевту про всі лікарські засоби, які пацієнт приймає зараз або приймав нещодавно, а також про лікарські засоби, які пацієнт планує застосовувати.
Алкоголь:
Одночасне приймання алкоголю не рекомендовано.
Може виникнути посилення заспокійливої дії золпідему під час одночасного споживання алкоголю.
Це може впливати на здатність керувати транспортними засобами та обслуговувати машини.
Лікарські засоби, що пригнічують центральну нервову систему:
Під час застосування золпідему з деякими лікарськими засобами може посилюватися сонливість та порушення психомоторної функції наступного дня, включаючи порушення здатності керувати транспортними засобами. До таких лікарських засобів належать:
- Лікарські засоби, що застосовуються для лікування певних розладів психічного здоров’я (анти психотичні засоби)
- Лікарські засоби, що застосовуються для лікування проблем із засинанням (снодійні засоби)
- Заспокійливі або засоби, що зменшують тривожність
- Лікарські засоби, що застосовуються для лікування депресії
- Лікарські засоби, що застосовуються для лікування болю середньої та тяжкої інтенсивності (опіоїдні знеболювальні засоби)
- Лікарські засоби, що застосовуються для лікування епілепсії
- Лікарські засоби, що застосовуються в анестезії
- Лікарські засоби, що застосовуються для лікування сінної лихоманки, висипань або інших алергій, які можуть спричиняти сонливість у пацієнта (заспокійливі антигістамінні засоби). Під час прийому золпідему з антидепресантами, зокрема бупропіоном, дезипраміном, флуоксетином, сертраліном та венлафаксином, пацієнт може бачити нереальні речі (зорові галюцинації). Не рекомендується приймати золпідем разом з флувоксаміном або ципрофлоксацином.
Одночасне застосування лікарського засобу Стілнокс та опіоїдів (сильні знеболювальні засоби, лікарські засоби, що застосовуються для замісної терапії, та деякі лікарські засоби від кашлю) збільшує ризик виникнення сонливості, труднощів із диханням (недостатність дихання), коми та може бути смертельним. У зв’язку з цим одночасне застосування цих лікарських засобів слід розглядати лише тоді, коли інші методи лікування неможливі.
Однак, якщо лікар призначить лікарський засіб Стілнокс разом з опіоїдами, доза та тривалість одночасного застосування повинні бути обмежені лікарем.
Слід повідомити лікареві про всі опіоїдні лікарські засоби, які пацієнт приймає, та суворо дотримуватися рекомендацій щодо дозування. Може бути корисним повідомити своїх друзів та близьких, щоб вони були обізнані про вищезазначені ознаки та симптоми.
У разі виникнення цих симптомів слід звернутися до лікаря.
Інгібітори та індуктори цитохрому P450:
Деякі лікарські засоби, що пригнічують ферменти печінки (особливо цитохром P450), можуть посилювати дію деяких снодійних засобів, таких як золпідем.
Одночасне застосування індукторів CYP3A4, таких як рифампіцин та звіробій звичайний, зменшує фармакодинамічну дію золпідему.
У разі одночасного застосування звіробою звичайного може зменшитися концентрація золпідему в крові. Не рекомендується приймати золпідем разом із звіробоєм звичайним.
Одночасне застосування золпідему з кетоконазолом (у дозі 200 мг двічі на добу) може посилювати його седативну дію.
Інші лікарські засоби:
Не спостерігалися значущі фармакокінетичні взаємодії під час одночасного застосування золпідему та варфарину, дигоксину та ранітидину.
Лікарський засіб Стілнокс та їжа та напої
Лікарський засіб слід приймати безпосередньо перед тим, як лягти спати, або після того, як лягли.
Вагітність та годування грудьми
Вагітність
Лікарський засіб Стілнокс не рекомендовано застосовувати під час вагітності. Якщо пацієнтка вагітна, підозрює, що може бути вагітною, або планує завагітніти, вона повинна проконсультуватися з лікарем перед застосуванням цього лікарського засобу.
Лікарський засіб, застосований під час вагітності, може впливати на дитину. Деякі дослідження виявили у новонароджених підвищений ризик виникнення розщеплення губи та піднебіння (іноді називається «заяча губа»).
Може виникнути зниження рухової активності плоду та змінний ритм серця плоду, якщо мати приймає лікарський засіб Стілнокс у другому та (або) третьому триместрі вагітності.
Якщо пацієнтка приймає лікарський засіб Стілнокс у пізньому періоді вагітності або під час пологів, її дитина може мати ослаблення м’язів, зниження температури тіла, труднощі з годуванням та порушення дихання (депресія дихання).
Якщо пацієнтка регулярно приймає лікарський засіб Стілнокс у пізньому періоді вагітності, у дитини може розвинутися фізична залежність, і можуть виникнути симптоми відміни, такі як збудження або судоми. У такому випадку необхідно ретельно спостерігати за новонародженим у післяпологовому періоді.
Годування грудьми
Не слід застосовувати лікарський засіб Стілнокс під час годування грудьми, оскільки невелика кількість лікарського засобу проникає до материнського молока.
Керування транспортними засобами та обслуговуванням машин
Лікарський засіб Стілнокс має сильний вплив на здатність керувати транспортними засобами та обслуговувати машини, може спричиняти події, такі як «засинання за кермом». Наступного дня після прийому лікарського засобу Стілнокс (так само як і інших снодійних засобів) може виникнути:
- пацієнт відчуває сонливість, запаморочення або дезорієнтацію,
- пацієнт потребує більше часу для прийняття швидких рішень (знижений рефлекс),
- пацієнт може бачити нечітко або подвоєння зору,
- пацієнт може бути менш уважним.
Для мінімізації ризику виникнення вищезазначених подій рекомендується дотримуватися щонайменше 8-годинного інтервалу між прийомом золпідему та керуванням транспортними засобами, обслуговуванням машин або роботою на висоті.
Не слід споживати алкоголю або психоактивних речовин під час прийому лікарського засобу Стілнокс, оскільки це може посилювати вищезазначені дії.
Лікарський засіб Стілнокс містить лактозу моногідрат
Лікарський засіб Стілнокс містить лактозу моногідрат. Якщо раніше у пацієнта було виявлено непереносимість певних цукрів, пацієнт повинен звернутися до лікаря перед прийомом лікарського засобу.
Лікарський засіб Стілнокс містить натрій
Лікарський засіб містить менше ніж 1 ммоль (23 мг) натрію на таблетку, тобто лікарський засіб вважається «без натрію».
3. Як застосовувати лік Стілнокс
Цей лік слід застосовувати згідно з рекомендаціями лікаря. У разі будь-яких сумнівів слід звернутися до лікаря або фармацевта.
Лік слід приймати перорально.
Лік Стілнокс діє негайно, тому його слід приймати безпосередньо перед тим, як лягати спати, або після того, як ви вже лягли.
Як і у разі всіх снодійних засобів, не рекомендується тривале застосування ліку Стілнокс.
Рекомендований термін застосування цього ліку не повинен перевищувати 4 тижні.
У деяких випадках може бути необхідним продовження лікування лікарем понад максимальний рекомендований термін, однак це не може бути зроблено без повторної оцінки клінічного стану пацієнта лікарем.
Дорослі
Рекомендована доза ліку Стілнокс становить 10 мг (1 таблетка) на добу (24 години). Лікар може призначити деяким пацієнтам меншу дозу. Лік Стілнокс слід приймати:
- одноразово,
- безпосередньо перед сном.
Пацієнт повинен забезпечити період не менше 8 годин між прийомом ліку та виконанням діяльності, що вимагає підвищеної концентрації.
Не слід перевищувати дозу 10 мг на 24 години.
Пацієнти похилого віку:
У пацієнтів похилого віку або ослаблених пацієнтів, які можуть бути особливо чутливими до золпідему, рекомендується застосовувати дозу 5 мг ліку Стілнокс (половина таблетки). У цій групі пацієнтів денна доза не повинна перевищувати 10 мг.
Пацієнти з порушеннями функції печінки:
У пацієнтів з порушеннями функції печінки лікар зменшить початкову дозу до 5 мг, дотримуючись особливої обережності, особливо у пацієнтів похилого віку.
У дорослих (у віці молодше 65 років) лікар може збільшити дозу до 10 мг, якщо стан пацієнта добрий і лік добре переноситься, але виключно у разі, коли менша доза виявилася неефективною.
Діти та підлітки:
Безпека застосування та ефективність золпідему у дітей та підлітків віком до 18 років не встановлені. У зв’язку з цим лік Стілнокс не слід застосовувати у цій групі пацієнтів (див. пункт 2).
Якщо виникає відчуття, що дія ліку Стілнокс надто сильна або надто слабка, слід звернутися до лікаря.
Застосування більшої, ніж рекомендована, дози ліку Стілнокс
У разі прийому дози, що перевищує рекомендовану, слід негайно звернутися до лікаря.
У випадках передозування золпідемом як окремого ліку або одночасно з іншими ліками, що пригнічують центральну нервову систему (включаючи алкоголь), спостерігалися порушення свідомості різного ступеня тяжкості — від підвищеної сонливості до коми, а також дуже тяжкі симптоми, включаючи летальні випадки.
Після передозування золпідемом рекомендоване симптоматичне та підтримуюче лікування; може бути проведено промивання шлунка або застосувано активоване вугілля для зменшення всмоктування ліку з травного тракту.
Слід припинити застосування седативних засобів, навіть якщо спостерігається збудження.
У разі виникнення тяжких симптомів лікар може розглянути можливість застосування флумазенілу, однак застосування флумазенілу може спричинити виникнення неврологічних симптомів (наприклад, судоми).
Золпідем не виводиться з організму шляхом гемодіалізу.
Пропущений прийом ліку Стілнокс
Слід прийняти лік наступного дня у звичайний час. Не слід приймати дві дози ліку одночасно або в короткий проміжок часу.
Припинення застосування ліку Стілнокс
Не слід раптово припиняти застосування ліку Стілнокс, оскільки це збільшує ризик виникнення симптомів відміни.
Лікар повідомить пацієнтові про спосіб припинення лікування шляхом поступового зменшення дози.
У разі будь-яких подальших сумнівів, пов’язаних із застосуванням цього ліку, слід звернутися до лікаря або фармацевта.
4. Можливі побічні ефекти
Як і будь-який лікарський засіб, цей препарат може викликати побічні ефекти, хоча вони не виникають у кожного пацієнта.
Існують докази того, що побічні ефекти, пов’язані з застосуванням препарату, зокрема небажані явища з боку центральної нервової системи, залежать від дози лікарського засобу. Побічні ефекти є менш вираженими, якщо препарат приймається безпосередньо перед відходом спати або після того, як пацієнт вже ліг у ліжко (див. розділ 3). Найчастіше вони спостерігаються у пацієнтів похилого віку.
Можуть виникати такі побічні ефекти:
Часто (можуть виникати у не більше ніж 1 з 10 осіб):
- сонливість, головний біль, запаморочення, посилення безсоння, посттравматична амнезія (амнезія може бути пов’язана з нетиповою поведінкою)
- галюцинації, збудження, кошмари, депресія (див. розділ 2)
- втому
- діарею, нудоту, блювоту, біль у животі
- інфекції верхніх та нижніх дихальних шляхів
- біль у спині
Нечасто (можуть виникати у не більше ніж 1 з 100 осіб):
- стан сплутаності свідомості, дратівливість, тривожність, агресія, сомнамбулізм (див. розділ 2), ейфорія
- подвійне бачення
- парестезії (воно, колючі відчуття), тремтіння
- порушення уваги, порушення мови
- нечітке бачення
- підвищення активності печінкових ферментів
- висипання, свербіж, підвищена пітливість
- порушення апетиту
- біль у суглобах, біль у м’язах, м’язові судоми, біль у шиї, слабкість м’язів
- препарат Стілнокс може викликати ходіння під час сну або інші нетипові поведінкові реакції під час сну (наприклад, керування транспортним засобом, прийом їжі, розмови по телефону або статеві стосунки тощо), коли пацієнт не прокидається повністю (див. розділ: Застереження та заходи обережності)
Рідко (можуть виникати у не більше ніж 1 з 1000 осіб):
- порушення лібідо
- порушення свідомості
- ураження печінки, спричинене токсичною дією препарату
- кропив’янку
- порушення зору
- порушення ходи, падіння (особливо у пацієнтів похилого віку та у разі неправильного застосування препарату) — див. розділ 2
Дуже рідко (можуть виникати у не більше ніж 1 з 10 000 осіб):
- ілюзії, залежність (після припинення лікування можуть виникати симптоми відміни або «зворотний ефект»)
- респіраторну депресію (утруднення дихання) — див. розділ 2
Невідома частота (частота не може бути визначена на основі наявних даних):
- гнів, порушення поведінки. Більшість психічних побічних ефектів пов’язані з парадоксальними реакціями.
- ангіоневротичний набряк (серйозна алергічна реакція — набряк може охоплювати обличчя, кінцівки, ділянку рота, гортань і викликати утруднення дихання)
- толерантність до препарату
- делірій (раптові та тяжкі зміни психічного стану, що призводять до загубленості або дезорієнтації пацієнта)
Повідомлення про побічні ефекти
Якщо виникли будь-які небажані симптоми, зокрема ті, що не зазначені в цій інструкції, необхідно повідомити лікареві або фармацевту. Побічні ефекти можна повідомляти безпосередньо до Департаменту моніторингу побічних ефектів лікарських засобів Урядового центру реєстрації лікарських засобів, медичних виробів та біоцидів, Ал. Єрозвольські 181C, 02-222 Варшава, тел.: + 48 22 49 21 301, факс: + 48 22 49 21 309, веб-сайт: https://smz.ezdrowie.gov.pl.
Завдяки повідомленням про побічні ефекти можна зібрати більше інформації щодо безпеки застосування препарату.
5. Як зберігати ліки Стілнокс
Відсутні спеціальні рекомендації щодо зберігання.
Ліки слід зберігати в недоступному для дітей місці, у прихованому від їхнього погляду вигляді.
Не застосовувати цей лік після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці. Термін придатності означає останній день зазначеного місяця.
Ліки не слід викидати у каналізацію чи побутові сміттєві контейнери. Слід запитати у фармацевта, як позбутися ліків, які вже не використовуються. Таке поводження допоможе захистити навколишнє середовище.
6. Вміст упаковки та інша інформація
Що містить ліки Стілнокс
- Діючою речовиною ліків є золпідем (у формі винілату золпідему). Кожна вкрита таблетка містить 10 мг винілату золпідему.
- Інші складові: лактоза моногідрат, целюлоза мікрокристалічна, гіпромелоза, натрію карбоксиметилкрахмаль (тип А), магнію стеарат. Склад оболонки: гіпромелоза, титану діоксид (Е 171), макрогол 400.
Як виглядають ліки Стілнокс і що містить упаковка
Ліки Стілнокс мають вигляд білої овальної вкритої таблетки з написом «STILNOX» з одного боку та подільною лінією — з іншого. Таблетку можна розділити на рівні дози. Упаковка містить 14 вкритих таблеток.
Для отримання докладнішої інформації звертайтеся до суб’єкта, відповідального або паралельного імпортера.
Відповідальний суб’єкт у Румунії, країні експорту:
Sanofi Romania SRL, Str. Gara Herăstrău, nr. 4, Clădirea B, etajele 8-9, Sector 2, Бухарест, Румунія
Виробник:
Sanofi Winthrop Industrie, 30-36 Gustave Eiffel, 37100 Tours, Франція
Chinoin Private Co. Ltd., Levai utca 5, 2112 Veresegyház, Угорщина
Паралельний імпортер:
InPharm Sp. z o.o., ul. Strumykowa 28/11, 03-138 Варшава
Перепаковано в:
InPharm Sp. z o.o. Services sp. k., ul. Chełmżyńska 249, 04-458 Варшава
Номер дозволу в Румунії, країні експорту: 1344/2009/04
Номер дозволу на паралельний імпорт: 285/22