Інструкція, вкладена до упаковки: інформація для пацієнта

Раноприл, 5 мг, таблетки
Раноприл, 10 мг, таблетки
Раноприл, 20 мг, таблетки
Lisinoprilum
Уважно прочитайте зміст інструкції перед застосуванням ліку, оскільки вона містить
важливу інформацію для пацієнта.

Зберігайте цю інструкцію, щоб у разі потреби мати можливість знову її прочитати.
У разі будь-яких сумнівів звертайтеся до лікаря або фармацевта.
Цей лік призначено виключно певній особі. Не передавайте його іншим. Ліки можуть нашкодити іншій людині, навіть якщо симптоми її хвороби такі самі.
Якщо у пацієнта виникнуть будь-які побічні ефекти, у тому числі ті, що не вказані в цій інструкції, необхідно повідомити про це лікаря або фармацевта. Див. розділ 4.

НЕ ЗАСТОСОВУВАТИ У ВАГІТНИХ ЖІНКИ
Зміст інструкції

Що таке Раноприл і для чого його застосовують
Важлива інформація, яку необхідно знати перед застосуванням ліку Раноприл
Як застосовувати лік Раноприл
Можливі побічні ефекти
Як зберігати лік Раноприл
Вміст упаковки та інша інформація

1. Що таке Раноприл і для чого його застосовують

Раноприл містить лізиноприл (так званий інгібітор ангіотензинперетворюючого ферменту — АПФ), який пригнічує активність
ферменту, що перетворює ангіотензин І на ангіотензин ІІ, який викликає звуження судин і підвищує артеріальний тиск.
Пригнічення ангіотензинперетворюючого ферменту призводить до зниження концентрації ангіотензину ІІ у плазмі крові, зменшення секреції альдостерону, зниження артеріального тиску у пацієнтів з артеріальною гіпертензією та зменшення симптомів серцевої недостатності. Лізиноприл, прийнятий перорально, всмоктується приблизно на 25%, наявність їжі не впливає на всмоктування ліку. Максимальна концентрація у сироватці крові досягається через 6–8 годин. Період напіввиведення ліку становить приблизно 12 годин. Тривале застосування терапевтичних доз ліку Раноприл не призводить до його кумуляції в плазмі. У організмі не піддається метаболічним перетворенням, виводиться з сечею у незміненому вигляді.
Раноприл показаний для застосування з метою:

лікування первинної та судинно-ниркової гіпертензії як у монотерапії, так і в поєднанні з ліками інших груп антигіпертензивних засобів;
лікування серцевої недостатності у монотерапії або в поєднанні з діуретиками та наперстянковими глікозидами;
лікування гемодинамічно стабільних пацієнтів на ранній (24 год) стадії інфаркту міокарда з метою запобігання розвитку дисфункції лівого шлуночка та серцевої недостатності;
лікування пацієнтів із цукровим діабетом та гіпертензією, у яких спостерігаються супутні ураження нирок із мікроальбумінурією.

2. Важливі відомості перед застосуванням лікарського засобу Раноприл

Коли не застосовувати лікарський засіб Раноприл :

якщо пацієнт має алергію на лізиноприл або будь-який інший компонент цього лікарського засобу (перелічені в пункті 6);
якщо у пацієнта коли-небудь під час прийому інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ) виникав ангіоневротичний набряк, що проявлявся набряком обличчя, губ, язика та (або) горла, утрудненням ковтання, дихання (відчуття задухи);
якщо у пацієнта є спадковий або ідіопатичний ангіоневротичний набряк;
у жінок вагітних або годуючих грудьми;
якщо пацієнт має цукровий діабет або порушення функції нирок і лікується лікарським засобом, що знижує артеріальний тиск і містить аліскерен;
якщо пацієнт приймає або приймав комбінований препарат, що містить сакубітріл і валсартан (використовується для лікування хронічної серцевої недостатності у дорослих), оскільки збільшується ризик ангіоневротичного набряку (швидкого набряку підшкірної тканини в області, наприклад, горла).

Попередження та заходи обережності
Перед початком застосування лікарського засобу Раноприл слід обговорити це з лікарем, фармацевтом або медсестрою.
Раноприл слід приймати в дозах, призначених лікарем, протягом усього періоду лікування, навіть якщо цей період буде дуже довгим.
Не слід самостійно, без рекомендацій лікаря, змінювати дози або спосіб прийому лікарського засобу, особливо у разі підвищеного ризику виникнення порушень функції нирок або у пацієнтів із серцевою недостатністю.
Слід повідомити лікареві, якщо пацієнт приймає будь-який із наступних лікарських засобів, що застосовуються для лікування високого артеріального тиску:

антагоніст рецепторів ангіотензину II (АРА II), відомий також як сартан — наприклад, валсартан, телмісартан, ірбесартан, особливо якщо пацієнт має порушення функції нирок, пов’язані з цукровим діабетом,
аліскерен. Лікар може рекомендувати регулярний контроль функції нирок, артеріального тиску та рівня електролітів (наприклад, калію) у крові. Див. також підрозділ «Коли не застосовувати лікарський засіб Раноприл».

Слід повідомити лікареві, якщо пацієнт приймає будь-який із наступних лікарських засобів, оскільки ризик ангіоневротичного набряку може збільшитися (раптовий набряк підшкірної тканини в області, наприклад, горла):

інгібітори mTOR (наприклад, темсіролімус, силіролімус, еверолімус — ліки, які найчастіше застосовуються для запобігання відторгнення трансплантованого органу або лікування раку),
ракецадотрил — лікарський засіб, що застосовується для лікування діареї;
вілдагліптин — лікарський засіб, що застосовується для лікування цукрового діабету.

Слід повідомити лікареві про прийом інших лікарських засобів, включаючи ті, що доступні без рецепта.
Слід повідомити лікареві, зокрема, про прийом цукрознижувальних засобів — пероральних або інсуліну, солей літію (які застосовуються, зокрема, для лікування депресії), солей золота (які застосовуються для лікування певного виду болю або запалення суглобів).
Через підвищений ризик виникнення гіпотензії, що проявляється, наприклад, запамороченням, порушенням зору, втратою свідомості, слід перед застосуванням лікарського засобу Раноприл повідомити лікареві про прийом діуретиків.
Також слід повідомити лікареві про будь-які захворювання або порушення, зокрема, пов’язані з нирками, блювоту та діарею, застосування діалізу або безсольової дієти.
Слід повідомити лікареві про будь-які алергічні реакції, що виникали раніше, особливо якщо вони супроводжувалися набряком обличчя, губ, язика та (або) горла, утрудненням дихання або ковтання.
Під час прийому лікарського засобу Раноприл або іншого лікарського засобу з групи інгібіторів АПФ може виникнути ангіоневротичний набряк (набряк обличчя, кінцівок, губ, язика, голосової щілини та (або) горла). У такому разі слід негайно припинити прийом лікарського засобу та проконсультуватися з лікарем.
У разі виникнення гіпотензії, що проявляється, наприклад, порушенням зору, запамороченням, втратою свідомості, слід лягти, піднявши ноги. Якщо симптоми не зникають через кілька хвилин, слід звернутися до лікаря.
Слід дотримуватися обережності під час застосування під час терапії лікарським засобом Раноприл препаратів, що містять калій (у тому числі дієтичних добавок), а також калійзберігаючих діуретиків.
У пацієнтів із ішемічною хворобою серця або значним звуженням артерій, що кровопостачають мозок, надмірне зниження артеріального тиску може призвести до інфаркту міокарда або ішемії мозку.
У пацієнтів, що приймають інгібітори АПФ і піддаються діалізу з використанням діалізних мембран з високою проникністю (high-flux), може виникнути псевдоанапілактична реакція. Перед процедурою діалізу слід повідомити лікареві про прийом лізиноприлу. Аналогічні реакції виникали під час аферезу ліпопротеїнів низької щільності з використанням декстрансульфату. Цей метод не слід застосовувати у пацієнтів, що приймають інгібітори АПФ.
У пацієнтів, що приймають лізиноприл і проходять десенсибілізацію на отруту перетинчастокрилих комах, може виникнути загрозлива для життя псевдоанапілактична реакція. Лікар порадить припинити прийом лікарського засобу на час десенсибілізації або відмовитися від цієї процедури.
Слід повідомити лікареві про прийом лікарського засобу Раноприл перед загальним наркозом під час хірургічних втручань.
На початку лікування лікарським засобом Раноприл може виникнути надмірне зниження артеріального тиску, що проходить під час подальшого лікування і проявляється відчуттям надмірної втоми та запаморочення. У разі виникнення таких симптомів слід лягти, піднявши ноги, а якщо симптоми не зникають через кілька хвилин, слід звернутися до лікаря.
Для оцінки ефективності лікування та визначення найменшої ефективної дози лікар може рекомендувати регулярне вимірювання артеріального тиску, особливо на початку лікування та після зміни дози лікарського засобу.
Лікар може рекомендувати регулярний контроль рівня електролітів у сироватці крові, особливо у пацієнтів із підвищеним ризиком розвитку ниркової недостатності або тих, що приймають калійзберігаючі діуретики.
У разі виникнення симптомів, таких як: лихоманка, збільшення лімфатичних вузлів, запалення піднебінних мигдаликів, носові кровотечі, кровотечі з ясен або надмірна схильність до утворення підшкірних крововиливів, слід якнайшвидше звернутися до лікаря, оскільки ці симптоми можуть бути пов’язані з надмірним зниженням кількості білих кров’яних клітин або тромбоцитів.

Діти та підлітки
Раноприл досліджувався у дітей. Для отримання додаткової інформації слід звернутися до лікаря.
Не рекомендується застосовувати лізиноприл дітям віком до 6 років або дітям із тяжкими порушеннями функції нирок.

Раноприл та інші лікарські засоби
Слід повідомити лікареві або фармацевту про всі лікарські засоби, які пацієнт приймає зараз або приймав нещодавно, а також про ті, які він планує приймати. Лікарський засіб Раноприл може впливати на дію інших лікарських засобів, а інші лікарські засоби можуть впливати на дію лікарського засобу Раноприл.
Особливо слід повідомити лікареві, якщо пацієнт приймає будь-який із наступних лікарських засобів:

інгібітори mTOR (наприклад, темсіролімус, силіролімус, еверолімус — ліки, які найчастіше застосовуються для запобігання відторгнення трансплантованого органу або лікування раку), ракецадотрил (застосовується для лікування діареї) або вілдагліптин (застосовується для лікування цукрового діабету), оскільки ризик ангіоневротичного набряку може збільшитися (раптовий набряк підшкірної тканини в області, наприклад, горла),
добавки калію (у тому числі замінники кухонної солі), калійзберігаючі діуретики та інші лікарські засоби, що підвищують рівень калію в крові (наприклад, триметоприм та котримоксазол, що є комбінацією триметоприму та сульфаметоксазолу — застосовуються при бактеріальних інфекціях; циклоспорин, імунодепресант, що застосовується для запобігання відторгнення трансплантованого органу, та гепарин, лікарський засіб, що застосовується для розрідження крові з метою запобігання тромбозу), оскільки збільшується ризик гіперкаліємії (високий рівень калію в крові). Лікар може рекомендувати змінити дозу та (або) застосувати інші заходи обережності, якщо пацієнт приймає антагоніст рецепторів ангіотензину II (АРА II) або аліскерен (див. також підрозділи «Коли не застосовувати лікарський засіб Раноприл» та «Попередження та заходи обережності»).

Для визначення відповідної дози лікарського засобу Раноприл особливо важливо, щоб лікар знав про прийом: інших лікарських засобів, що знижують артеріальний тиск, діуретиків (сечогінних засобів), препаратів, що містять калій (у тому числі замінників кухонної солі), лікарських засобів, що застосовуються для лікування цукрового діабету (у тому числі пероральних цукрознижувальних засобів або інсуліну), літію (лікарського засобу, що застосовується для лікування певних видів депресії), а також деяких лікарських засобів, що застосовуються для лікування болю та захворювань суглобів.
Раноприл, що застосовується разом з діуретиками, може посилювати дію, що знижує артеріальний тиск.
Індометацин та інші нестероїдні протизапальні засоби (наприклад, кислота ацетилсаліцилова) послаблюють протигіпертензивну дію лікарського засобу Раноприл.
Сумісне застосування лікарського засобу Раноприл і солей літію може призвести до зниження виведення літію. Лікар порадить регулярно проводити аналіз рівня літію в сироватці крові та, за потреби, призначить менші дози літію.

Вагітність та годування грудьми
Якщо пацієнтка вагітна або годує грудьми, підозрює, що може бути вагітною, або планує завагітніти, їй слід проконсультуватися з лікарем або фармацевтом перед застосуванням цього лікарського засобу.
Вагітність
Застосування лікарського засобу Раноприл у вагітних жінок є протипоказане.
Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту, зокрема Раноприл, можуть спричинити ушкодження або смерть плоду, якщо їх приймати у другому або третьому триместрі вагітності (тобто з четвертого місяця вагітності до пологів). Якщо під час лікування виявиться, що жінка вагітна, слід припинити прийом лікарського засобу, звернутися до лікаря та змінити спосіб лікування відповідно до рекомендацій лікаря.
Жінка, яка вагітна або планує мати дитину, повинна повідомити про це лікареві перед початком застосування лікарського засобу Раноприл.
Жінки репродуктивного віку, які приймають лізиноприл, повинні використовувати ефективний метод контрацепції.
Годування грудьми
Невідомо, чи проникає лізиноприл у грудне молоко. Застосування лікарського засобу Раноприл у жінок, які годують грудьми, є протипоказаним.

Керування транспортними засобами та робота з механізмами
Індивідуальна реакція на лікарський засіб у різних осіб може бути різною. Деякі небажані явища, про які повідомлялося під час застосування лікарського засобу Раноприл, можуть впливати на здатність керувати транспортними засобами або працювати з механізмами (див. пункт 4).

Лікарський засіб Раноприл містить манітол
Манітол може мати слабкий проносний ефект.

3. Як застосовувати Раноприл

Цей препарат слід завжди застосовувати згідно з рекомендаціями лікаря. У разі будь-яких сумнівів слід звернутися
до лікаря або фармацевта.
Препарат Раноприл слід приймати один раз на добу, щодня о тій самій порі.
Таблетки можна приймати до їжі, під час прийому їжі або після їжі. Харчові продукти не
впливають на дію препарату.
Первинна гіпертензія
При артеріальній гіпертензії первинного походження зазвичай рекомендована початкова доза становить 10 мг на добу,
підтримувальна доза — 20 мг на добу. Максимальна одноразова добова доза становить 80 мг.
У пацієнтів, які лікуються діуретиками, лікар зазвичай рекомендує припинити або зменшити
дозу діуретика за 2–3 дні до початку лікування препаратом Раноприл. Рекомендована
початкова доза становить 5 мг.
Нирково-судинна гіпертензія
У пацієнтів із нирково-судинною гіпертензією, пацієнтів із двобічним стенозом ниркових артерій або стенозом артерії єдиної нирки початкова доза становить від 2,5 мг до 5 мг на
добу. Лікар може потім рекомендувати більшу дозу препарату.
Недостатність серця
При недостатності серця початкова доза становить 2,5 мг на добу, підтримувальна доза — від 5 мг до
20 мг на добу.
У разі, коли неможливо припинити застосування діуретиків, у дегідратованих пацієнтів,
із дефіцитом натрію, у пацієнтів із нирковою недостатністю лікар повинен рекомендувати меншу дозу
лізиноприлу, підбираючи її відповідно до ступеня ниркової недостатності (кліренсу креатиніну).
Гостра фаза інфаркту міокарда
У гострій фазі інфаркту міокарда у гемодинамічно стабільних пацієнтів (у яких не розвинувся кардіогенний шок), протягом 24 годин після розвитку інфаркту лікар повинен
рекомендувати першу дозу препарату 5 мг. Через наступні 24 години слід прийняти таку саму
дозу (5 мг), а через 48 годин після початку інфаркту — дозу 10 мг лізиноприлу. Далі слід
продовжувати прийом препарату в одноразовій добовій дозі 10 мг протягом 6 тижнів.
Якщо немає протипоказань, лікар також рекомендує прийом інших препаратів, які зазвичай
застосовуються при лікуванні інфаркту міокарда (протизгортних, антиагрегантів і
бета-адреноблокаторів).
Пацієнти з низьким систолічним тиском крові (≤ 120 мм рт. ст.) на початку лікування та протягом наступних трьох днів
повинні приймати меншу дозу — 2,5 мг лізиноприлу на добу. У разі розвитку гіпотензії (систолічний тиск нижче 100 мм рт. ст.) лікар може рекомендувати
зменшення підтримувальної дози до 5 мг або 2,5 мг. Якщо виникне тривала гіпотензія
(систолічний тиск нижче 90 мм рт. ст. протягом більше ніж 1 годину), лікар повинен рекомендувати
припинення застосування препарату Раноприл.
Цукровий нефропатія
У пацієнтів із гіпертензією та інсуліннезалежним (типу 2) цукровим діабетом зазвичай одноразова
початкова добова доза препарату Раноприл становить 10 мг, а підтримувальну добову дозу
слід підібрати таким чином, щоб знизити діастолічний тиск крові у сидячому положенні до значень,
які рекомендуються сьогодні для цих пацієнтів.
Ниркова недостатність
У пацієнтів із порушенням функції нирок дозування слід коригувати відповідно до ступеня порушень на основі показників кліренсу креатиніну, використовуючи нижче наведену таблицю.

Кліренс креатиніну [мл/хв]	Початкова доза [мг/добу]
≤ 70 > 30	5 - 10
≤30≥ 10	2,5 - 5
<10	2,5

Потім лікар зазвичай рекомендує поступове збільшення дози. Максимальна разова добова доза лізиноприлу становить 40 мг.
Застосування у дітей віком від 6 до 16 років з артеріальною гіпертензією
Лікар визначить дозу, відповідну для дитини. Вона залежить від маси тіла.
Для дітей із масою тіла від 20 до < 50 кг рекомендована початкова доза становить 2,5 мг один раз на добу.
Для дітей із масою тіла ≥50 кг рекомендована початкова доза становить 5 мг один раз на добу.
Застосування більшої, ніж рекомендована доза лікувального засобу Раноприл
У разі прийому надмірної дози лікувального засобу Раноприл пацієнт повинен негайно звернутися до лікаря. Потрібне медичне спостереження. Найімовірнішим симптомом передозування є надмірне зниження артеріального тиску та пов’язані з цим запаморочення.
Пропуск застосування лікувального засобу Раноприл
Ліки слід приймати в дозі, призначеній лікарем.
У разі, якщо ліки не було прийнято в звичайний час, не слід приймати додаткову дозу. Наступного дня слід повернутися до регулярного застосування лікувального засобу в дозі, рекомендованій лікарем.

4. Можливі побічні ефекти

Як і будь-який лікарський засіб, цей препарат може викликати побічні ефекти, хоча вони не виникають у кожного.
Раноприл, як правило, добре переноситься. Найчастіші побічні ефекти: запаморочення,
головний біль, діарея, блювота, порушення функції нирок, кашель та запаморочення, пов’язані з
раптовим зниженням артеріального тиску під час швидкого підйому (ортостатичні симптоми). Інші
побічні ефекти, що трапляються не дуже часто: інфаркт міокарда або інсульт, ймовірно вторинні
до надмірного зниження тиску у пацієнтів із високим ризиком, відчуття сильного серцебиття (серцебиття),
прискорене серцебиття (тахікардія), зниження кровотоку в пальцях рук і ніг, що проявляється зміною їх кольору,
на тлі якого відчувається холод або оніміння (синдром Рейно), запалення слизової оболонки носа,
болі в животі, нудота, неперетравлення, нудота, висипання, свербіж, втрата сили (слабкість),
порушення настрою, порушення сну, поколювання, відчуття щипання, відчуття колючості або жару (парестезія),
імпотенція, втому, запаморочення, порушення смаку, підвищення концентрації сечовини в крові,
підвищення концентрації креатиніну в сироватці, підвищення активності печінкових ферментів,
підвищений рівень калію в крові (гіперкаліємія).
Інші побічні ефекти, що трапляються рідко: зниження гемоглобіну, зниження частки червоних кров’яних
тілець (зниження гематокриту), дезорієнтація, сухість слизової оболонки рота, гіперчутливість/ангіоневротичний набряк (набряк обличчя, кінцівок, губ, язика, голосової щілини та (або) гортані), кропив’янка, випадіння волосся (алопеція), надмірний рівень сечовини, креатиніну та інших азотовмісних кінцевих продуктів метаболізму білків і амінокислот у крові (азотемія), гостра ниркова недостатність, гінекомастія, підвищення концентрації білірубіну в сироватці, низький рівень натрію в крові (гіпонатріємія).
Інші побічні ефекти можуть виникати дуже рідко, і деякі з них можуть бути тяжкими.
Приклади таких побічних ефектів: жовтяниця шкіри та (або) очей (жовтяниця), олігурія або анурія, а також сильний біль у животі. Інші побічні ефекти, що трапляються дуже рідко:
пригнічення функції кісткового мозку, анемія, низька кількість тромбоцитів (тромбоцитопенія),
зниження загальної кількості білих кров’яних тілець (лейкопенія), низька кількість нейтрофілів (нейтропенія),
значне зниження кількості гранулоцитів (агранулоцитоз), гемолітична анемія,
збільшення лімфатичних вузлів (лімфаденопатія), аутоімунне захворювання, низький рівень цукру
у крові (гіпоглікемія), звуження дихальних шляхів (бронхоспазм), синусит, панкреатит, набряк стінки кишечника (ангіоневротичний набряк кишечника), запалення печінки
(гепатоцелюлярне або холестатичне), печінкова недостатність, підвищена потливість,
утворення пухирів на шкірі та слизових оболонках (бульозний дерматоз), утворення пухирів і відшарування епідермісу (токсичний епідермальний некроліз), синдром Стівенса-Джонсона, еритема мультиформна.
Також повідомлялися такі побічні ефекти, але частоту їх виникнення неможливо визначити на основі наявних даних (частота невідома): підагра, зниження лібідо, депресія, сонливість, інсульт, втрати свідомості, стенокардія, порушення серцевого ритму, відчуття задухи, інфільтрати в легенях, запалення гортані, бронхіт, набряк слизової оболонки носа, біль у горлі, анорексія, запор, метеоризм, світлочутливість, лімфома шкіри, інфекція сечових шляхів, біль у грудній клітці, почервоніння, синдром неправильного виділення антидіуретичного гормону (SIADH), нечітке зору, біль у спині, біль у суглобах, судоми м’язів та біль у плечі.
Повідомлявся синдром, що включає один або кілька із наступних симптомів: лихоманку, васкуліт, біль у м’язах, біль або запалення суглобів, позитивний титр антинуклеарних антитіл (ANA), підвищення швидкості оседання еритроцитів (ШОЕ), еозинофілію та лейкоцитоз, висипання, світлочутливість або інші шкірні симптоми.
Щодо додаткової інформації про побічні ефекти слід звертатися до лікаря або фармацевта.
Якщо виникнуть будь-які побічні ефекти або тривожні симптоми, необхідно повідомити про це
лікаря або фармацевта.
Необхідно припинити прийом препарату Раноприл і негайно звернутися до лікаря у будь-якому з
наступних випадків:

якщо виникне набряк обличчя, губ, язика, голосової щілини та (або) горла, що може призводити до
труднощів із диханням або ковтанням
якщо виникне набряк рук, щиколоток або ніг
якщо виникне кропив’янка

Після прийому першої дози препарату може виникнути більше зниження артеріального тиску, ніж після наступних доз. Це може проявлятися втратою свідомості або запамороченням. Якщо це відбулося, пацієнтові слід лягти. У разі сумнівів слід звернутися до лікаря.
Повідомлення про побічні ефекти
Якщо виникнуть будь-які побічні ефекти, у тому числі ті, що не зазначені в інструкції, необхідно повідомити про це лікареві, фармацевту або медсестрі. Побічні ефекти можна повідомляти безпосередньо до Департаменту моніторингу побічних ефектів лікарських засобів Управління реєстрації лікарських засобів, медичних виробів та біоцидних продуктів:
Al. Jerozolimskie 181C, 02-222 Warszawa, тел.: 22 49-21-301, факс: 22 49-21-309
Вебсайт: https://smz.ezdrowie.gov.pl
Побічні ефекти також можна повідомляти суб’єкту, відповідальному за препарат.
Завдяки повідомленню про побічні ефекти можна буде зібрати більше інформації щодо безпеки застосування препарату.

5. Як зберігати ліки Раноприл

Ліки слід зберігати при температурі нижче 25 °C. Захищати від вологи.
Ліки слід зберігати в недоступному для дітей та непомітному місці.
Не застосовувати ці ліки після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці. Термін придатності вказує на останній день зазначеного місяця.
Ліки не слід викидати у каналізацію чи побутові контейнери для сміття. Слід запитати у фармацевта, як позбутися ліків, які вже не використовуються. Така дія допоможе зберегти навколишнє середовище.

6. Вміст упаковки та інша інформація

Що містить Раноприл
Діючою речовиною препарату є лізиноприл (у формі дигідрату лізиноприлу). Одна таблетка препарату
Раноприл містить 5 мг, 10 мг або 20 мг лізиноприлу (у формі дигідрату лізиноприлу).

Інші складові: манітол, безводний гідрофосфат кальцію, кукурудзяний крохмаль, зефірований кукурудзяний крохмаль, стеарат магнію, оксид заліза жовтий, оксид заліза червоний (Раноприл, 20 мг).

Як виглядає Раноприл і що містить упаковка
Раноприл, таблетки 5 мг
Світло-жовті, у формі капсули, двосторонньо опуклі, непокриті таблетки з відтиснутим «5» з одного боку від розподільної лінії та глибокою розподільною лінією з іншого боку таблетки.
Раноприл, таблетки 10 мг
Світло-жовті, у формі капсули, двосторонньо опуклі, непокриті таблетки з відтиснутими «1» та «0» з одного боку від розподільної лінії та глибокою розподільною лінією з іншого боку таблетки.
Раноприл, таблетки 20 мг
Світло-персикові, у формі капсули, двосторонньо опуклі, непокриті таблетки з відтиснутими «2» та «0» з одного боку від розподільної лінії та глибокою розподільною лінією з іншого боку таблетки.
Упаковка містить 28 таблеток.
Відповідальний суб’єкт та виробник
Відповідальний суб’єкт
Ranbaxy (Poland) Sp. z o. o.
вул. Ідзиковського 16
00-710 Варшава
Виробник
Sun Pharmaceutical Industries Europe B.V.
Polarisavenue 87
2132 JH, Хоофддорп,
Нідерланди