Оксикодон Молтені
Польща
Зміст
- Інструкція, вкладена до упаковки: інформація для користувача
- 1. Що таке лікарський засіб Оксикодон і для чого його застосовують
- 2. Важливі відомості перед застосуванням препарату Оксикодон Молтені
- 3. Як застосовувати ліки Оксикодон Молтені
- 4. Можливі побічні ефекти
- 5. Як зберігати ліки Оксикодон Молтені
- 6. Вміст упаковки та інша інформація
Інструкція, вкладена до упаковки: інформація для користувача
Оксикодон Молтені, 10 мг/мл, розчин для ін’єкцій / для інфузій
Oxycodoni hydrochloridum
Перед застосуванням лікувального засобу уважно прочитайте цю інструкцію, оскільки вона містить важливу інформацію для пацієнта.
- Зберігайте цю інструкцію, щоб у разі потреби мати змогу ще раз її прочитати.
- При виникненні будь-яких запитань зверніться до лікаря, фармацевта або медсестри.
- Цей лікарський засіб призначено виключно для конкретної особи. Не передавайте його іншим особам. Лікарський засіб може нашкодити іншій особі, навіть якщо симптоми її захворювання такі самі.
- Якщо у пацієнта виникнуть будь-які небажані реакції, у тому числі ті, що не зазначені в цій інструкції, необхідно повідомити про це лікаря, фармацевта або медсестру. Див. розділ 4.
Зміст інструкції
- Що таке лікарський засіб Оксикодон і для чого його застосовують
- Важлива інформація перед застосуванням лікарського засобу Оксикодон
- Як застосовувати лікарський засіб Оксикодон
- Можливі небажані реакції
- Як зберігати лікарський засіб Оксикодон
- Вміст упаковки та інша інформація
1. Що таке лікарський засіб Оксикодон і для чого його застосовують
Повна назва лікарського засобу — Оксикодон Молтені. У цій інструкції використовується скорочена назва «Оксикодон». Лікарський засіб містить діючу речовину — оксикодону гідрохлорид. Засіб належить до групи лікарських засобів, які називаються знеболювальними (або «анальгетиками»).
Оксикодон застосовується для лікування болю від помірного до сильного.
2. Важливі відомості перед застосуванням препарату Оксикодон Молтені
Коли не застосовувати препарат Оксикодон Молтені:
- якщо пацієнт має алергію на оксикодон або будь-який інший компонент цього препарату (перелічені в розділі 6)
- коли у пацієнта є проблеми з диханням, такі як: важка хронічна обструктивна хвороба легень, важкий бронхіальний астма або важка депресія дихання, у випадку, коли у пацієнта виникає задишка, кашель або повільне чи поверхневе дихання
- у разі проблем пацієнта, таких як сильний біль у животі або порушення роботи кишечника (непрохідність тонкої кишки)
- у разі проблем пацієнта з серцем, спричинених тривалою хворобою легень (легеневе серце)
- у пацієнта з помірними або важкими порушеннями функції печінки
- у пацієнта, у якого часто виникають запори
- у пацієнтів молодше 18 років. Не слід застосовувати Оксикодон Молтені у разі виникнення будь-якої з вищезазначених ситуацій. У разі виникнення сумнівів, слід звернутися до лікаря, фармацевта або медсестри перед застосуванням Оксикодону Молтені.
Попередження та заходи обережності
Перед початком застосування препарату слід обговорити це з лікарем, фармацевтом або медсестрою, якщо пацієнт:
- є особою похилого віку або ослаблений
- має гіпотиреоз (недостатність щитовидної залози) — може знадобитися зменшення дози препарату
- має микседему (порушення щитовидної залози, що виявляється сухою, холодною та набряковою [опухлою] шкірою обличчя та кінцівок)
- отримав травму голови, має сильний головний біль або погане самопочуття — це може бути ознакою підвищеного внутрішньочерепного тиску
- має низький об’єм крові (гіповолемія); може виникнути внаслідок важкого зовнішнього або внутрішнього кровотечі, серйозних опіків, надмірного пітіння, важкої діареї або блювання
- має низький кров’яний тиск (гіпотензія)
- має психічні розлади, спричинені отруєнням (токсична психоза)
- має проблеми з жовчним міхуром або жовчними шляхами
- має запалення підшлункової залози (яке спричиняє сильний біль у животі та спині)
- має запальні захворювання кишечника
- має проблеми з простатою
- має відчуття слабкості або запаморочення, нудоту або блювання або втрату маси тіла — це можуть бути ознаки порушення функції надниркових залоз
- має проблеми з диханням, такі як важке захворювання легень, при якому у пацієнта виникає задишка з кашлем
- у минулому відчував симптоми відмови, такі як збудження або тривога, тремтіння або пітіння під час припинення прийому алкоголю або наркотиків
- має проблеми з нирками
- має проблеми з печінкою. У разі виникнення будь-якої з вищезазначених ситуацій (або невпевненості пацієнта щодо цього), слід звернутися до лікаря, фармацевта або медсестри перед застосуванням Оксикодону Молтені. Слід звернутися до лікаря, якщо у пацієнта виник сильний біль у верхній частині живота, який може віддавати в спину, нудота, блювання або гарячка, оскільки це можуть бути симптоми, пов’язані з запаленням підшлункової залози та жовчних шляхів.
Tolerancja, uzależnienie i nałóg
Цей препарат містить оксикодон, який є опіоїдом. Він може спричинити залежність і (або) звикання.
Цей препарат містить оксикодон, який є опіоїдним засобом. Багаторазове застосування опіоїдних
засобів від болю може призвести до зниження ефективності препарату (організм пацієнта звикає
до нього, що називається толерантністю).
Багаторазове застосування препарату Оксикодон Молтені може призвести до залежності, зловживання та звикання, що може призвести до передозування, небезпечного для життя. Ризик таких небажаних ефектів може бути вищим під час застосування більшої дози протягом тривалого часу.
Залежність або звикання може призвести до того, що пацієнт не зможе контролювати, скільки препарату слід приймати або як часто його слід приймати. Пацієнт може відчувати потребу приймати препарат, навіть якщо він не зменшує біль.
Ризик виникнення залежності або звикання різний у різних людей. Ризик може бути вищим у разі, якщо:
- пацієнт або хтось із його родини коли-небудь зловживав або був залежний від алкоголю, ліків, що відпускаються за рецептом, або наркотиків («налог»);
- пацієнт є курцем;
- пацієнт коли-небудь мав розлади настрою (депресія, тривожний стан або розлад особистості) або лікувався психіатром через інші психічні розлади. Якщо пацієнт помітить будь-який із наступних симптомів під час прийому препарату Оксикодон Молтені, це може вказувати на розвиток залежності або звикання:
- потреба приймати препарат довше, ніж призначив лікар;
- потреба приймати дозу, що перевищує рекомендовану;
- застосування препарату з інших причин, ніж передбачені, наприклад, «щоб заспокоїтися» або «щоб полегшити засинання»;
- багаторазові, невдалі спроби припинити або обмежити застосування препарату;
- погане самопочуття після припинення застосування препарату та поліпшення стану після відновлення прийому («ефект відмови»). Якщо пацієнт помітив будь-який із цих симптомів, він повинен звернутися до лікаря, щоб обговорити найкращу схему лікування, включаючи правильний момент та безпечний спосіб припинення лікування (див. розділ 3 «Припинення застосування препарату Оксикодон Молтені»).
Порушення дихання під час сну
Препарат Оксикодон Молтені може спричиняти порушення дихання під час сну, такі як апное сну
(перерви у диханні під час сну) та гіпоксемію під час сну (низький рівень кисню в крові).
Симптомами можуть бути перерви у диханні під час сну, нічні прокидання через задишку, труднощі з утриманням сну або надмірна сонливість протягом дня. Якщо пацієнт або інша особа помітили такі симптоми, слід звернутися до лікаря. Лікар може розглянути можливість зменшення дози.
Діти та підлітки
Не слід застосовувати цей препарат у осіб молодше 18 років.
Оксикодон Молтені та інші ліки
Слід повідомити лікареві або фармацевту про всі ліки, які пацієнт приймає зараз або приймав нещодавно, а також про ліки, які пацієнт планує приймати, включаючи рослинні препарати. Оскільки Оксикодон Молтені може впливати на дію інших ліків. Також деякі інші ліки можуть впливати на дію Оксикодону Молтені.
Одночасне застосування Оксикодону Молтені та седативних засобів, таких як бензодіазепіни або подібних до них препаратів, збільшує ризик виникнення сонливості, труднощів із диханням (депресія дихання), коми та може загрожувати життю. З цієї причини їх одночасне застосування можна розглядати лише у разі, коли недоступні інші методи лікування.
Якщо лікар призначить Оксикодон Молтені одночасно з седативними засобами, лікар повинен також обмежити дозу та тривалість одночасного лікування.
Слід повідомити лікареві про всі седативні засоби, які пацієнт приймає, та суворо дотримуватися рекомендацій лікаря щодо дози. Може бути корисним повідомити друзів або родичів про можливість виникнення ознак і симптомів, зазначених вище. У разі виникнення вищезазначених симптомів слід звернутися до лікаря.
Ризик виникнення небажаних ефектів зростає, якщо пацієнт приймає антидепресанти (такі як циталопрам, дулоксетин, есциталопрам, флуоксетин, флувоксамін, пароксетин, сертралін, венлафаксин). Ці препарати можуть взаємодіяти з оксикодоном, що може спричинити у пацієнта наступні симптоми: непрохідні, ритмічні скорочення м’язів, включаючи м’язи, які контролюють рухи очей, збудження, надмірне пітіння, тремтіння, посилення рефлексів, підвищення м’язового тонусу, підвищення температури тіла понад 38°C. У разі виникнення вищезазначених симптомів слід звернутися до лікаря.
Не слід застосовувати цей препарат і слід повідомити лікареві або фармацевту у разі прийому
- препаратів, відомих як «інгібітори моноаміноксидази», таких як транилципромін, фенелзин, ізокарбоксазид, моклобемід та лінезолід.
Слід повідомити лікареві або фармацевту у разі прийому:
- препаратів, відомих як інгібітори моноаміноксидази, або якщо пацієнт приймав такі препарати за останні дві тижні
- препаратів, що допомагають пацієнтові заснути, таких як седативні або снодійні засоби, включаючи бензодіазепіни
- антидепресантів
- препаратів, що застосовуються при проблемах із психічним здоров’ям, таких як фенотіазини або нейролептики
- інших потужних знеболюючих або «анальгетиків»
- препаратів, що розслаблюють м’язи
- препаратів від гіпертонії
- препаратів, що застосовуються при інфекціях, таких як кларитроміцин, еритроміцин або телітроміцин
- протигрибкових препаратів, таких як кетоконазол, воріконазол, ітраконазол або позаконазол
- препаратів, що застосовуються при ВІЛ, відомих як «інгібітори протеази», таких як боцепревір, ритонавір, індинафір, нельфінавір або саквінавір
- рифампіцину (використовується при лікуванні туберкульозу)
- карбамазепіну (препарат, що застосовується при судомах, епілепсії або болючих синдромах)
- фенітоїну (препарат, що застосовується при епілепсії, судомах або нападах)
- циметидину, що застосовується при виразковій хворобі шлунка, диспепсії або палінку
- хінідину, що застосовується при прискореному серцебитті
- знеболювальних засобів, що застосовуються перед операцією або медичними процедурами
- рослинної речовини, відомої як звіробій звичайний (також відомий як Hypericum perforatum)
- антигістамінних препаратів
- препаратів, що застосовуються при хворобі Паркінсона. У разі виникнення будь-якої з вищезазначених ситуацій (або невпевненості пацієнта щодо цього), слід звернутися до лікаря, фармацевта або медсестри перед застосуванням Оксикодону Молтені.
Оксикодон Молтені та їжа, напої та алкоголь
- Не слід пити грейпфрутовий сік під час лікування за допомогою Оксикодону Молтені.
- Не слід пити алкоголь під час лікування за допомогою Оксикодону Молтені, оскільки це може спричинити сонливість або збільшити ризик серйозних небажаних ефектів, таких як поверхневе дихання з ризиком зупинки дихання та втрати свідомості.
Вагітність та годування грудьми
Вагітність
Не слід застосовувати препарат під час вагітності, якщо лікар не призначив інше. Цей препарат також не слід використовувати під час пологів, оскільки він може спричинити повільне та поверхневе дихання (депресію дихання) або симптоми відмови у новонародженого.
Якщо пацієнтка вагітна або годує грудьми, підозрює, що може бути вагітною, або планує вагітність, вона повинна проконсультуватися з лікарем або фармацевтом перед застосуванням цього препарату.
Годування грудьми
Не слід годувати грудьми під час застосування Оксикодону Молтені, оскільки препарат може проникати до материнського молока.
Керування транспортними засобами та робота з механізмами
Пацієнт може відчувати сонливість або інші небажані ефекти, такі як слабкість, запаморочення або непритомність під час застосування Оксикодону Молтені. Ці ефекти ймовірніше виникають на початку лікування або при збільшенні дози. У такому разі не слід керувати транспортними засобами або працювати з інструментами чи механізмами.
Оксикодон Молтені містить натрій
Оксикодон Молтені, 10 мг/мл — ампула об’ємом 1 мл містить менше 1 ммоль (23 мг) натрію на ампулу, тобто препарат вважається «вільним від натрію».
Оксикодон Молтені, 10 мг/мл — ампула об’ємом 2 мл містить менше 1 ммоль (23 мг) натрію на ампулу, тобто препарат вважається «вільним від натрію».
Оксикодон Молтені, 10 мг/мл — ампула об’ємом 20 мл містить 57,0 мг натрію (основного компонента кухонної солі) в кожній ампулі. Це відповідає 2,85% максимальної рекомендованої добової дози натрію в дієті для дорослих.
3. Як застосовувати ліки Оксикодон Молтені
Перед початком лікування та регулярно під час його тривалості лікар обговорюватиме з пацієнтом,
чого можна очікувати від застосування ліків Оксикодон Молтені, коли і як довго пацієнт має їх
приймати, коли слід звернутися до лікаря, а також коли слід припинити їх прийом (див. також
«Припинення застосування ліків Оксикодон Молтені»).
Ліки Оксикодон Молтені зазвичай вводять лікар або медсестра. Розчин слід використати негайно після
відкриття.
Застосування ліків
Розчин може вводитися трьома способами:
- внутрішньовенно протягом 1–2 хвилин
- підшкірно за допомогою голки
- у вигляді крапельниці (інфузії).
Рекомендована доза
Лікар визначить відповідну дозу для пацієнта. Доза та частота введення можуть змінюватися залежно
від рівня болю пацієнта.
Зазвичай початкова доза залежить від способу введення — спосіб введення визначає лікар.
Зазвичай застосовують такі початкові дози:
- одноразове внутрішньовенне введення — зазвичай від 1 до 10 мг повільно протягом 1–2 хвилин. Наступні одноразові дози слід вводити не раніше ніж через 4 години
- одноразове підшкірне введення за допомогою тонкої голки — рекомендована початкова доза становить 5 мг. Наступні одноразові дози слід вводити з інтервалом 4 години
- у вигляді крапельниці (інфузії): внутрішньовенна інфузія — зазвичай початкова доза становить 2 мг на годину
- підшкірна інфузія за допомогою тонкої голки — зазвичай початкова доза становить 7,5 мг на добу
- інфузія, керована пацієнтом (анестезія, керована пацієнтом, так звана patient controlled analgesia, PCA) — доза залежить від маси тіла пацієнта (0,03 мг на кг маси тіла). Лікар або медсестра визначає частоту введення ліків для пацієнта.
Якщо біль не зникає під час застосування Оксикодону Молтені, слід звернутися до лікаря або
фармацевта.
Діти та підлітки
Застосування цих ліків не рекомендовано для осіб молодше 18 років.
Особи з порушеннями функції нирок або печінки
Якщо є будь-які проблеми з нирками або печінкою, слід звернутися до лікаря або фармацевта, оскільки може знадобитися застосування інших ліків або меншої дози Оксикодону Молтені.
Застосування більшої, ніж рекомендована доза ліків Оксикодон Молтені, або використання ліків іншою особою
Не слід застосовувати Оксикодон Молтені у більшій кількості, ніж призначив лікар. У разі сумнівів слід
звернутися до лікаря або фармацевта.
Якщо вважається, що прийнята доза ліків була надто великою (передозування), слід негайно звернутися до лікаря або безпосередньо в лікарню. Необхідно взяти з собою упаковку ліків. Не слід керувати транспортними засобами та виконувати дії, що вимагають концентрації уваги.
У разі застосування надто великої дози ліків можуть виникнути такі симптоми:
- звуження зіниць очей
- повільніший або поверхневіший, ніж зазвичай, дихання (респіраторна депресія)
- відчуття сонливості або запаморочення
- зниження м’язового тонусу (гіпотонія)
- повільне серцебиття
- низький артеріальний тиск крові
- ураження головного мозку (так звана токсична лейкоенцефалопатія). У деяких тяжких випадках передозування може призводити до втрати свідомості або смерті.
Припинення застосування ліків Оксикодон Молтені
Якщо лікар не призначив інакше, не слід раптово припиняти застосування ліків.
Якщо пацієнт бажає припинити застосування ліків, слід попередньо проконсультуватися з лікарем. Лікар визначить спосіб припинення застосування ліків. Дозу слід зменшувати поступово, щоб уникнути виникнення побічних ефектів.
У разі раптового припинення застосування ліків можуть виникнути такі симптоми:
- відчуття збудження або тривоги
- серцебиття
- тремтіння
- пітливість.
У разі будь-яких подальших сумнівів щодо застосування цих ліків слід звернутися до лікаря або фармацевта.
4. Можливі побічні ефекти
Як і будь-який лікарський засіб, цей препарат може викликати побічні ефекти, хоча вони не виникають у кожного.
Серйозні побічні ефекти
Необхідно припинити застосування Оксикодону Молтені та негайно звернутися до лікаря у разі виникнення
будь-яких із наступних побічних ефектів:
- алергічні реакції — симптоми можуть включати раптове свистяче дихання, труднощі з диханням, набряк повік, обличчя або губ, висип або свербіж — симптоми можуть охоплювати все тіло
- проблеми з диханням — симптоми можуть включати повільніше або поверхневе дихання.
Необхідно припинити застосування Оксикодону Молтені та негайно звернутися до лікаря у разі виникнення
будь-яких із вищезазначених побічних ефектів.
Інші побічні ефекти
У разі виникнення будь-яких із наступних побічних ефектів слід звернутися до лікаря або медсестри:
Дуже часто: можуть виникати частіше, ніж у 1 із 10 пацієнтів
- запори — лікар може призначити відповідні ліки, щоб допомогти пацієнтові
- нудота, блювота — ці симптоми зазвичай повинні зникнути через кілька днів. Якщо вони не зникають, лікар може призначити відповідні ліки, щоб допомогти пацієнтові
- почуття сонливості — найчастіше виникає після початку застосування препарату або після збільшення дози, але симптоми повинні зникнути через кілька днів
- головний біль
- запаморочення
- свербіж шкіри.
Часто: можуть виникати у 1–10 пацієнтів
- сухість у роті, втрата апетиту, диспепсія, біль у животі або дискомфорт, діарея
- дезорієнтація, депресія, почуття слабкості, тремор, відчуття відсутності енергії, втома, тривожність або нервозність, порушення сну, неправильне мислення або сновидіння
- труднощі з диханням або свистяче дихання, відчуття задухи, труднощі з ефективним кашлем
- висип
- пітливість.
Рідко: можуть виникати частіше, ніж у 1 із 100 пацієнтів
- алергічні реакції
- труднощі з диханням
- прискорене, нерегулярне серцебиття, почервоніння
- відчуття обертання, бачення та чуття того, чого немає насправді (галюцинації), зміни настрою, неприємний або порушений настрій, відчуття ейфорії, почуття тривоги, збудження або загальне погане самопочуття, втрата пам'яті
- труднощі з мовою, зниження чутливості до болю або дотику, оніміння або поколювання в руках і ногах, судоми, порушення зору, втрати свідомості, незвичайна жорсткість або в’ялість м’язів, непрохідні скорочення м’язів
- сухість шкіри, сильне шелушіння або відшарування шкіри
- дегідратація, почуття спраги, озноб, набряк долонь, щиколоток або стоп
- почервоніння обличчя, звуження зіниць у очах, скорочення м’язів, підвищена температура тіла
- труднощі з ковтанням, відрижка, ікота, гази, стан, при якому кишечник не працює належним чином (непрохідність кишечника), проблеми зі шлунком, зміни в сприйнятті смаку
- труднощі зі сечовипусканням, проблеми з отриманням ерекції, зниження статевого потягу, низький рівень статевих гормонів у крові («гіпогонадизм», виявлений при дослідженні крові)
- необхідність застосування більшої дози препарату, ніж зазвичай, щоб досягти того самого рівня знеболення (толерантність) — як і у випадку з усіма іншими сильними знеболювальними засобами, існує ризик залежності або розвитку толерантності до препарату, симптоми відміни (див. п. 2 розділ «Попередження та заходи обережності»)
- зміни в результатах досліджень функції печінки, жовчна коліка.
Рідко: можуть виникати у 1 із 1000 осіб
- низький артеріальний тиск крові
- відчуття «непритомнення», особливо при підйомі
- кропив’янка (крапчастий висип).
Невідома частота: частоту не можна визначити на основі наявних даних
- підвищена чутливість до болю
- агресія
- карієс зубів
- відсутність менструації
- блокада відтоку жовчі з печінки (холестаз). Може викликати свербіж шкіри, жовтяницю шкіри, дуже темний колір сечі та дуже блідий стілець
- порушення, що впливає на клапан у кишечнику, що може спричиняти сильний біль у верхній частині живота (дисфункція сфінктера Одді)
- тривале застосування Оксикодону Молтені під час вагітності може спричинити життєво небезпечні симптоми відміни у новонародженого. Симптоми, на які слід звернути увагу у дитини:
подразливість, гіперактивність та порушення сну, плач високим тоном, тремор, діарея та відсутність набору ваги
- апное сну (перерви у диханні під час сну). Якщо виникнуть будь-які побічні ефекти, включаючи всі можливі побічні ефекти, не зазначені в інструкції, слід звернутися до лікаря або фармацевта.
Повідомлення про побічні ефекти
Якщо виникнуть будь-які побічні ефекти, включаючи побічні ефекти, не зазначені в інструкції, повідомте про це лікареві або фармацевту. Побічні ефекти можна повідомляти безпосередньо до Департаменту моніторингу побічних ефектів лікарських засобів Управління реєстрації лікарських засобів, медичних виробів та біоцидних продуктів, Al. Jerozolimskie 181C, PL-02 222 Варшава, тел.: + 48 22 49 21 301, факс: + 48 22 49 21 309. Веб-сайт: https://smz.ezdrowie.gov.pl. Побічні ефекти також можна повідомляти суб’єкту-відповідальному.
Завдяки повідомленню про побічні ефекти можна буде зібрати більше інформації щодо безпеки застосування препарату.
5. Як зберігати ліки Оксикодон Молтені
Ліки потрібно зберігати в недоступному для дітей місці, яке не видно. Ці ліки слід зберігати в закритому та захищеному місці, до якого не мають доступу інші особи.
Вони можуть бути дуже небезпечними та спричинити смерть людини, якій ці ліки не були призначені.
Не слід застосовувати ці ліки після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці та етикетці ампули після: EXP.
Ці ліки не потребують особливих умов зберігання. Зберігати в оригінальній упаковці для захисту від світла. Після відкриття ампули розчин слід використати негайно. Усі залишки не використаних ліків потрібно негайно утилізувати.
Ліки не слід викидати у каналізацію чи побутові сміттєві контейнери. Слід запитати фармацевта, як утилізувати ліки, які більше не використовуються. Така дія допоможе захистити навколишнє середовище.
6. Вміст упаковки та інша інформація
Що містить ліки Oxycodone
- Діючою речовиною ліків є оксикодону гідрохлорид.
- Інші складові ліків: лимонна кислота моногідрат, натрію цитрат, натрію хлорид, хлоридна кислота, натрію гідроксид, вода для ін'єкцій.
Oxycodone Molteni містить речовину з відомою дією (натрій). Див. пункт 2.
Як виглядають ліки Oxycodone Molteni та що містить упаковка
Ліки являють собою прозорий безбарвний розчин, розміщений у прозорих скляних ампулах.
Ліки в дозуванні 10 мг/мл доступні у вигляді розчину в ампулах об’ємом 1 мл, 2 мл або 20 мл (що містять відповідно 10 мг, 20 мг та 200 мг гідрохлориду оксикодону).
Відповідальний суб’єкт та виробник
L. Molteni & C. dei F.lli Alitti Società di Esercizio S.p.A.
Strada Statale 67, Fraz. Granatieri 50018
Scandicci (Firenze), Італія
Тел.: +3905573611
Факс: +39055720057
електронна пошта: [email protected]
Ці ліки зареєстровані до обігу в країнах-членах Європейського економічного простору
під такими назвами:
Польща: Oxycodone Molteni
Великобританія: Oxycodone Molteni
Франція: Oxycodone Molteni
Італія: Ossicodone Molteni
--------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Інформація для медичного персоналу
Oxycodone Molteni, 10 мг/мл, розчин для ін’єкцій / для інфузій
Oxycodoni hydrochloridum
Ця інструкція містить інформацію для медичного персоналу щодо ліків Oxycodone Molteni, 10 мг/мл, розчин для ін’єкцій / для інфузій.
Дозування та спосіб застосування
Дозування:
Дозування слід підбирати індивідуально залежно від інтенсивності болю, чутливості пацієнта та приймання ним інших ліків у даний момент або раніше.
Дорослі старше 18 років:
Нижче наведені початкові дози, рекомендовані для пацієнтів, які раніше не лікувались опіоїдами.
Початкову дозу слід підбирати з урахуванням попереднього або одночасного лікування (особливо якщо пацієнт раніше отримував інші опіоїди), загального стану пацієнта та інтенсивності болю. Якщо знеболювальний ефект недостатній або якщо інтенсивність болю зростає, може знадобитися поступове збільшення дози.
- iv . (болюс): ліки слід розчинити до концентрації 1 мг/мл за допомогою 0,9% розчину натрію хлориду, 5% розчину декстрози або води для ін'єкцій. Слід вводити одноразову дозу болюсом у дозі від 1 до 10 мг повільно, протягом 1–2 хвилин. Дози не повинні вводитися частіше, ніж кожні 4 години.
- iv . (інфузія): ліки слід розчинити до концентрації 1 мг/мл за допомогою 0,9% розчину натрію хлориду, 5% розчину декстрози або води для ін'єкцій. Початкова рекомендована доза — 2 мг/год.
- iv . (PCA): ліки слід розчинити до концентрації 1 мг/мл за допомогою 0,9% розчину натрію хлориду, 5% розчину декстрози або води для ін'єкцій. Доза 0,03 мг/кг повинна вводитися болюсом з періодом рефракції не менше 5 хвилин.
- sc . (болюс): використовувати розчин із концентрацією 10 мг/мл. Рекомендується починати лікування з дози 5 мг, повторюючи за потреби кожні 4 години.
- sc . (інфузія): за необхідності ліки слід розчинити за допомогою 0,9% розчину натрію хлориду, 5% розчину декстрози або води для ін'єкцій. Початкова доза — 7,5 мг/добу, рекомендована для пацієнтів, які раніше не отримували опіоїди. Дозу слід поступово підбирати залежно від контролю симптомів. Пацієнти з онкологічними захворюваннями, у яких проводиться заміна перорального оксикодону на парентеральний, можуть потребувати значно вищої дози (див. нижче).
Заміна перорального оксикодону на парентеральний у пацієнтів:
Доза повинна ґрунтуватися на такому співвідношенні: 2 мг перорального оксикодону еквівалентні 1 мг парентерального оксикодону. Слід зазначити, що це лише рекомендована доза. Відмінності між пацієнтами вимагають точного підбору відповідної дози для кожного пацієнта.
Літні люди:
Початкову дозу слід підбирати обережно, починаючи з найменшої, для контролю болю.
Пацієнти з нирковою або печінковою недостатністю:
Початкову дозу слід застосовувати з обережністю у цих пацієнтів. Початкову дозу для дорослих слід знизити на 50% (наприклад, загальна денна доза 10 мг перорально для пацієнтів, які раніше не приймали опіоїди), а кожному пацієнту дозу слід підбирати індивідуально для досягнення адекватного контролю болю залежно від клінічного стану.
Педіатрична популяція:
Відсутні дані щодо застосування ін'єкцій оксикодону у пацієнтів молодше 18 років.
Застосування при хронічному болі неонкологічного походження:
Опіоїди не є препаратами першого вибору при хронічному болі неонкологічного походження, а також не рекомендуються як єдиний спосіб лікування. До хронічних болів, які, як виявлено, можуть полегшуватися під дією сильних опіоїдів, належать хронічні дегенеративні болі та захворювання міжхребцевого дисків.
Спосіб введення:
Підшкірне введення або інфузія.
Внутрішньовенне введення або інфузія.
Мети лікування та його припинення:
Перед початком лікування препаратом Oxycodone необхідно узгодити з пацієнтом стратегію лікування, включаючи тривалість та мети лікування, а також план його припинення відповідно до рекомендацій щодо лікування болю.
Під час лікування лікар повинен регулярно спілкуватися з пацієнтом для оцінки необхідності подальшого лікування, розглядання можливості його припинення та корекції дозування за необхідності. Коли пацієнт більше не потребує лікування оксикодоном, рекомендується поступове зменшення дози, щоб запобігти симптомам відміни. У разі недостатнього контролю болю слід враховувати можливість розвитку гіпералгезії, толерантності та прогресування основного захворювання (див. пункт 4.4 у лікарській інструкції).
Тривалість лікування
Оксикодон не слід застосовувати довше, ніж це необхідно.
Інструкція з використання / обробки
Кожна ампула призначена для одноразового використання у одного пацієнта. Ліки слід вводити одразу після відкриття ампули, а всі невикористані залишки розчину слід утилізувати. Хімічна та фізична стабільність у процесі використання підтверджена протягом 24 годин при кімнатній температурі 15–25°C.
З мікробіологічної точки зору, препарат слід використовувати негайно. Якщо він не використовується негайно, користувач несе відповідальність за час і умови зберігання, і цей період не повинен перевищувати 24 години при температурі від 2 до 8°C, якщо розчинення, розведення тощо не проводилися за контрольованих і валідованих асептичних умов.
Ін'єкція оксикодону, нерозведена або розведена до 1 мг/мл 0,9% розчином натрію хлориду, 5% розчином декстрози або водою для ін'єкцій, фізично та хімічно стійка при контакті з типовими марками шприців із поліпропілену або полікарбонату, трубками з поліетилену або ПВХ, або інфузійними мішками з ПВХ або ЕВА протягом 24 годин при кімнатній температурі.
Ін'єкція, як у нерозчиненому, так і після розведення до 1 мг/мл у інфузійних розчинах, що використовувалися у дослідженнях і знаходяться в різних комплектах, не потребує захисту від світла.
Неналежне поводження з нерозведеним розчином після відкриття оригінальної ампули або з розведеними розчинами може загрожувати стерильності препарату.
Додаткову інформацію можна знайти в лікарській інструкції.