Метафен

Польща
Торгова назва Метафен
Форма випуску таблетки, вкриті оболонкою
Діюча речовина / Дозування
Тип рецепта Відпускається без рецепта
Код АТХ
Реєстраційний номер 100390400
Метафен таблетки, вкриті оболонкою

Інструкція, що додається до упаковки: інформація для пацієнта

Метафен, 200 мг + 325 мг, вкриті оболонкою таблетки
Ibuprofenum + Paracetamolum
Перед застосуванням лікарського засобу необхідно уважно ознайомитися з вмістом цієї інструкції, оскільки вона містить важливу інформацію для пацієнта.
Цей лікарський засіб слід завжди застосовувати строго відповідно до вказівок, наведених у цій інструкції для пацієнта, або за рекомендацією лікаря чи фармацевта.

  • Зберігайте цю інструкцію, щоб у разі потреби мати можливість знову її прочитати.
  • Якщо потрібна порада чи додаткова інформація, зверніться до фармацевта.
  • Якщо у пацієнта виникнуть будь-які небажані явища, у тому числі ті, що не вказані в цій інструкції, необхідно повідомити про це лікаря або фармацевта. Див. розділ 4.
  • Якщо протягом 3 днів стан не поліпшиться або пацієнт почуватиметься гірше, слід звернутися до лікаря.

Зміст інструкції

  1. Що таке лікарський засіб Метафен і для чого його застосовують
  2. Важливі відомості перед застосуванням лікарського засобу Метафен
  3. Як застосовувати лікарський засіб Метафен
  4. Можливі небажані ефекти
  5. Як зберігати лікарський засіб Метафен
  6. Вміст упаковки та інша інформація

1. Що таке лікарський засіб Метафен і для чого його застосовують

Метафен — це лікарський засіб у формі вкритих оболонкою таблеток для перорального застосування.
Містить дві діючі речовини — ібупрофен та парацетамол, які мають знеболювальну, жарознижувальну та протизапальну дію.
Показання до застосування:

  • болі різного походження, зокрема:
    • головний біль
    • мігрень
    • менструальні болі
    • зубний біль
    • м’язові болі
    • болі в кістках і суглобах
    • поперекові болі
    • посттравматичні болі
    • невралгічні болі
  • гарячка.

Засіб призначений для дорослих та підлітків віком понад 12 років.

2. Важливі відомості перед застосуванням ліку Метафен

Коли не застосовувати лік Метафен:

  • якщо пацієнт має алергію на парацетамол, ібупрофен або будь-який інший компонент цього ліку (перераховані в пункті 6);

  • якщо у пацієнта виникає алергія на ліки з групи НСПЗ (нестероїдні протизапальні засоби), у тому числі на ацетилсаліцилову кислоту; у минулому була аспіринова астма, ангіоневротичний набряк (хвороба шкіри та слизових оболонок, що характеризується виникненням набряків), бронхоспазм, риніт або кропив’янка, пов’язані з прийомом ацетилсаліцилової кислоти або інших ліків з групи НСПЗ;

  • якщо пацієнт має тяжку недостатність нирок і (або) печінки;

  • якщо пацієнт має або мав виразкову хворобу шлунка і (або) дванадцятипалої кишки, перфорації або кровотечі, в тому числі ті, що виникли після застосування ліків з групи НСПЗ;

  • якщо пацієнт має тяжке артеріальне тиснення;

  • якщо пацієнт має тяжкі захворювання серцево-судинної системи, тахікардію (прискорену роботу серця), стенокардію;

  • якщо пацієнт має тяжку серцеву недостатність;

  • якщо пацієнт має схильність до кровотечь;

  • якщо пацієнт приймає інші нестероїдні протизапальні засоби, у тому числі інгібітори ЦОГ-2 та ацетилсаліцилову кислоту в добовій дозі понад 75 мг;

  • якщо пацієнт приймає інші ліки, що містять парацетамол;

  • у період вагітності та годування грудьми;

  • у дітей віком до 12 років.

Попередження та заходи обережності
Перед початком застосування ліку Метафен слід обговорити це з лікарем або фармацевтом.
Метафен містить парацетамол. Щоб уникнути передозування, необхідно перевірити, чи не містять інші прийняті ліки парацетамол (див. пункт 2).
Одночасне, тривале застосування різних знеболюючих ліків може призводити до ураження нирок із ризиком їх недостатності. Існує ризик порушення функції нирок у дегідратованої молоді.
Необхідно дотримуватися обережності під час застосування ліку у пацієнтів:
з порушеннями функції печінки і (або) нирок та серцево-судинної системи; у пацієнтів із порушеннями функції нирок слід застосовувати ефективні дози, можливо найменші;
з бронхіальною астмою та у осіб, у яких виникають або в минулому виникали інші алергічні реакції, через ризик виникнення бронхоспазму;
з системним червоним вовчаком та змішаною хворобою сполучної тканини — існує підвищений ризик розвитку асептичного менінгіту;
з хворобами травного тракту в анамнезі (виразковий коліт, хвороба Крона) — може виникнути загострення симптомів; особливо обережно слід застосовувати лік у пацієнтів віком понад 65 років, оскільки особливо при тривалому застосуванні ліку існує ризик кровотечі з травного тракту, виразки або перфорації. У разі виникнення будь-яких нетипових симптомів з боку травного тракту, особливо на початковому етапі лікування, прийом ліку слід негайно припинити та проконсультуватися з лікарем.
з порушеннями серцевого ритму, артеріальним тиском, інфарктом міокарда або серцевою недостатністю — може виникнути затримка рідини в організмі через погіршення функції нирок;
з порушеннями згортання крові, які приймають одночасно інші ліки, що можуть підвищувати ризик порушень з боку травного тракту або підвищувати ризик кровотеч, такі як кортикостероїди або антикоагулянти, як варфарин (аценокумарол), деякі антидепресанти (див. «Лік Метафен та інші ліки») або антиагреганти, як ацетилсаліцилова кислота;
з порушеннями функції серця, перенесеним інсультом або підозрами на наявність цих порушень (наприклад, підвищений кров’яний тиск, цукровий діабет, підвищений рівень холестерину, паління)

  • слід обговорити спосіб лікування з лікарем або фармацевтом; у віці понад 65 років існує більший ризик виникнення побічних ефектів, ніж у молодших пацієнтів; якщо у пацієнта є інфекція — див. нижче, пункт «Інфекції».

Інфекції
Метафен може приховувати симптоми інфекції, такі як гарячка та біль. У зв’язку з цим Метафен може затримати застосування відповідного лікування інфекції, а внаслідок цього призводити до підвищеного ризику ускладнень. Це спостерігалося при бактеріальному пневмонії та бактеріальних інфекціях шкіри, пов’язаних з вітряною віспою. Якщо пацієнт приймає цей лік під час наявної інфекції, а симптоми інфекції зберігаються або загострюються, необхідно негайно проконсультуватися з лікарем.
Реакції на шкірі
Повідомлялося про виникнення тяжких шкірних реакцій, пов’язаних із застосуванням ліку Метафен. Якщо виникнуть: будь-яка висипка на шкірі, зміни на слизових оболонках, пухирі або інші симптоми алергії, слід припинити прийом ліку Метафен і негайно звернутися за медичною допомогою, оскільки це можуть бути перші ознаки дуже тяжкої шкірної реакції. Див. пункт 4.
Цей лік належить до групи ліків (нестероїдні протизапальні засоби НСПЗ), які можуть негативно впливати на фертильність у жінок. Цей ефект є тимчасовим і зникає після припинення лікування. Ібупрофен може ускладнювати зачаття. Якщо пацієнтка планує зачаття або має труднощі з зачаттям, їй слід повідомити про це лікаря.
Прийом ліку в найменшій ефективній дозі протягом найкоротшого терміну, необхідного для полегшення симптомів, зменшує ризик побічних ефектів.
Застосування ліку може бути причиною хибних результатів певних лабораторних досліджень, проведених окисно-відновними методами (наприклад, визначення рівня глюкози в крові).
Прийом протизапальних/знеболюючих засобів, таких як ібупрофен, може бути пов’язаний із незначним підвищенням ризику інфаркту міокарда або інсульту, особливо при застосуванні високих доз. Не слід перевищувати рекомендовану дозу та тривалість лікування.
Перед застосуванням ліку Метафен пацієнт повинен обговорити лікування з лікарем або фармацевтом, якщо:

  • у пацієнта є захворювання серця, такі як серцева недостатність, стенокардія (біль у грудній клітці), пацієнт переніс інфаркт, операцію шунтування, у пацієнта є захворювання периферичних артерій (погане кровопостачання ніг через звуження або блокування артерій) або якщо пацієнт переніс інсульт (включаючи мініінсульт або транзиторну ішемічну атаку — ТІА).
  • пацієнт має артеріальне тиснення, цукровий діабет, підвищений рівень холестерину, у сім’ї пацієнта були захворювання серця або інсульт, або якщо пацієнт палить.

Під час застосування ліку Метафен необхідно негайно повідомити лікаря, якщо у пацієнта виникають тяжкі захворювання, у тому числі тяжкі порушення функції нирок або сепсис (коли у крові циркулюють бактерії та їхні токсини, що призводить до ураження органів) або недоїдання, хронічний алкоголізм або якщо пацієнт приймає також флуклоксацилін (антибіотик). У таких ситуаціях у пацієнтів спостерігалося виникнення тяжкого захворювання, що називається метаболічний ацидоз (порушення крові та органічних рідин), коли вони приймали парацетамол у регулярних дозах протягом тривалого часу або приймали парацетамол разом з флуклоксациліном. Симптоми метаболічного ацидозу можуть включати: серйозні труднощі з диханням, у тому числі прискорене глибоке дихання, сонливість, нудоту та блювоту.
Лік Метафен та інші ліки
Слід повідомити лікареві або фармацевту про всі ліки, які пацієнт приймає зараз або нещодавно, а також про ліки, які пацієнт планує приймати.
Як і у випадку з будь-яким іншим ліком, що містить парацетамол, слід уникати застосування ліку Метафен разом з іншими ліками, що містять парацетамол, через підвищений ризик тяжких побічних ефектів.
Метафен може впливати на інші ліки, а деякі ліки можуть впливати на цей лік.
Не слід застосовувати одночасно лік Метафен:

  • з ацетилсаліциловою кислотою (за винятком невеликої дози 75 мг на добу за призначенням лікаря);
  • з іншими нестероїдними протизапальними засобами (НСПЗ), включаючи ті, що належать до групи селективних інгібіторів циклооксигенази-2, оскільки ці ліки підвищують ризик побічних ефектів.

Можна застосовувати Метафен з обережністю разом із ліками, перерахованими нижче. Однак слід попередньо проконсультуватися з лікарем або фармацевтом, якщо пацієнт приймає такі ліки, як:

  • хлорамфенікол (лік, що застосовується при бактеріальних інфекціях) — прискорює всмоктування парацетамолу;
  • холестірамін (застосовується для зниження рівня холестерину) — зменшує швидкість всмоктування парацетамолу;
  • метоклопрамід та інші ліки, що підвищують перистальтику (переміщення їжі та продуктів травлення по травному тракту) — прискорюють всмоктування парацетамолу;
  • домперидон (протиблювотний засіб) — підвищує всмоктування парацетамолу;
  • ліки, що діють як антикоагулянти (тобто розріджують кров/запобігають утворенню тромбів, такі як аспірин/ацетилсаліцилова кислота, варфарин, тиклопідин) — може підвищитися ризик кровотечі при регулярному прийомі парацетамолу;
  • рифампіцин (антибіотик), протисудомні засоби та барбітурати (ліки, що застосовуються проти судом і як заспокійливі) — існує ризик ураження печінки;
  • антидепресанти з групи інгібіторів моноаміноксидази (ІМОА) — може виникнути стан збудження та високої гарячки;
  • ліки з групи селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну — підвищений ризик кровотечі з травного тракту;
  • пропантелін та інші ліки, що гальмують перистальтику — уповільнюють всмоктування парацетамолу;
  • ліки, що знижують тиск (інгібітори АПФ, такі як каптоприл, бета-адреноблокатори, такі як ліки, що містять атенолол, ліки, що є антагоністами рецепторів ангіотензину ІІ, такі як лозартан) — ліки з групи НСПЗ можуть послаблювати дію цих ліків;
  • кортикостероїди (протизапальні засоби), антиагреганти — підвищений ризик кровотечі з травного тракту;
  • ліки з групи наперстянкових глікозидів (застосовуються, наприклад, при серцевій недостатності) — ліки з групи НСПЗ можуть погіршувати серцеву недостатність;
  • циклоспорин (лік, що застосовується після трансплантації) — підвищений ризик токсичного впливу на нирки;
  • діуретики — можуть підвищувати ризик токсичного впливу ліків з групи НСПЗ на нирки; крім того, ліки з групи НСПЗ послаблюють дію діуретиків;
  • метотрексат (лік, що застосовується при онкологічних захворюваннях) та солі літію (ліки, що застосовуються в психіатрії) — може виникнути посилення побічних ефектів через підвищення їх концентрації в крові;
  • міфепристон — ліки з групи НСПЗ послаблюють його дію;
  • антибіотики з групи хінолонів (наприклад, ципрофлоксацин) — у поєднанні з ліками з групи НСПЗ можуть спричинити підвищений ризик судом;
  • такролімус (лік, що застосовується після трансплантації та при атопічному дерматиті) — підвищений ризик нефротоксичності;
  • зідовудин (противірусний засіб) — підвищений ризик гематологічної токсичності;
  • флуклоксацилін (антибіотик) — через серйозний ризик порушень крові та органічних рідин (що називаються метаболічним ацидозом), які потребують невідкладного лікування (див. пункт 2).

Також деякі інші ліки можуть впливати або піддаватися впливу лікування ліком Метафен. Тому перед застосуванням ліку Метафен з іншими ліками завжди слід проконсультуватися з лікарем або фармацевтом.
Метафен, їжа, напої та алкоголізм
Під час застосування ліку Метафен не слід вживати алкоголю, оскільки існує ризик токсичного ураження печінки, особливо у недоїдаючих людей та тих, хто регулярно вживає алкоголь.
Метафен рекомендується приймати після їжі (див. пункт 3).
Вагітність, годування грудьми та вплив на фертильність
Якщо пацієнтка вагітна або годує грудьми, підозрює, що може бути вагітною, або планує мати дитину, вона повинна проконсультуватися з лікарем або фармацевтом перед застосуванням цього ліку.
Лік Метафен є протипоказаним увесь період вагітності та годування грудьми.
Не слід застосовувати лік Метафен у період вагітності, оскільки це може нашкодити ненародженій дитині або спричинити ускладнення під час пологів. Може спричинити порушення функції нирок і серця у ненародженого дитини. Може підвищувати схильність до кровотеч у пацієнтки та її дитини, а також спричиняти затримку або подовження пологового періоду.
Лік Метафен, прийнятий протягом більше ніж кілька днів, починаючи з 20-го тижня вагітності, може спричинити порушення функції нирок у ненародженого дитини, що може призводити до низького рівня навколоплідних вод, що оточують дитину (олігогідрамніос), або звуження судини (артеріального протоку) у серці дитини.
Вплив на фертильність — див. пункт «Попередження та заходи обережності».
Керування транспортними засобами та обслуговування машин
Після прийому ліку можуть виникнути побічні ефекти, такі як запаморочення, сонливість, втому та порушення зору. Пацієнти, у яких виникають ці симптоми, не повинні керувати транспортними засобами та обслуговувати машини.

3. Як застосовувати лікарський засіб Метафен

Цей лікарський засіб слід завжди застосовувати точно так, як описано в цій інструкції для пацієнта, або відповідно до рекомендацій лікаря або фармацевта. У разі виникнення сумнівів слід звернутися до лікаря або фармацевта.
Пероральне застосування.
Рекомендується приймати препарат після їжі.

Рекомендована доза:
Дорослі: одноразово 1 або 2 таблетки в оболонці.
За необхідності дозу можна повторювати до 3 разів на добу.
Не слід приймати більше ніж 6 таблеток в оболонці на добу.
Пацієнти похилого віку: корекція дози не потрібна. У пацієнтів похилого віку існує підвищений ризик розвитку тяжких ускладнень небажаних явищ. Якщо застосування препарату є необхідним, слід приймати найменшу ефективну дозу протягом якомога коротшого часу.

Діти та молодь
Молодь у віці понад 12 років: одноразово 1 таблетка в оболонці.
За необхідності дозу можна повторювати до 3 разів на добу.
Не слід приймати більше ніж 3 таблетки в оболонці на добу.
Слід застосовувати найменшу ефективну дозу протягом найкоротшого терміну, необхідного для полегшення симптомів. Якщо під час інфекції її симптоми (такі як лихоманка та біль) зберігаються або загострюються, необхідно негайно проконсультуватися з лікарем (див. пункт 2).
Для короткотривалого застосування.
Пацієнт повинен проконсультуватися з лікарем, якщо симптоми зберігаються або загострюються, або якщо необхідно застосовувати препарат довше ніж 3 дні.

Застосування більшої, ніж рекомендована, дози препарату Метафен
У разі приймання більшої, ніж рекомендована, дози препарату можуть виникнути симптоми передозування.
Ранні симптоми передозування пов’язані з дією ібупрофену, тоді як пізніші — залежать від парацетамолу.
Якщо пацієнт прийняв більшу, ніж рекомендована, дозу препарату Метафен або якщо дитина випадково прийняла препарат, слід негайно звернутися до лікаря або в найближчу лікарню, щоб отримати оцінку можливого ризику для здоров’я та поради щодо необхідних дій у такій ситуації.

Передозування ібупрофеном
Симптоми передозування можуть включати нудоту, біль у животі, блювоту (можуть бути сліди крові), кровотечу зі шлунково-кишкового тракту (див. також пункт 4 нижче), діарею, головний біль, дзвін у вухах, дезорієнтацію та ністагм. Також можуть виникати збудження, сонливість, дезорієнтація або кома.
У рідких випадках у пацієнтів виникають судоми. Після приймання великих доз повідомлялося про сонливість, біль у грудній клітці, серцебиття, втрату свідомості, судоми (переважно у дітей), слабкість і запаморочення, кров у сечі, низький рівень калію в крові, відчуття холоду та труднощі з диханням. Крім того, час протромбіну (INR) може подовжуватися, ймовірно, через порушення дії факторів згортання крові. Може розвинутися гостра ниркова недостатність та ураження печінки. У пацієнтів із астмою може виникнути загострення симптомів астми. Крім того, може виникнути низький артеріальний тиск та труднощі з диханням.

Передозування парацетамолом
Випадкове або навмисне передозування може призвести до появи симптомів через кілька або кільканадцять годин, таких як: блідість, нудота, блювота, відсутність апетиту, надмірне потовиділення, сонливість та загальна слабкість. Ці симптоми можуть зникнути наступного дня, навіть якщо починає розвиватися ураження печінки, яке потім проявляється дискомфортом у надчерев’ї, поверненням нудоти та жовтяницею.

Пропущення прийому препарату Метафен
У разі пропущеної дози та збереження симптомів слід прийняти наступну дозу препарату.
Не слід приймати подвійну дозу для відшкодування пропущеної.

Припинення застосування препарату Метафен
У разі будь-яких подальших сумнівів щодо застосування цього препарату слід звернутися до лікаря або фармацевта.

4. Можливі побічні ефекти

Як і будь-який лікарський засіб, цей препарат може викликати побічні ефекти, хоча вони не виникають у кожного.
Побічні ефекти, що виникають часто (рідше, ніж у 1 із 10 пацієнтів):

  • біль у животі, діарея, нездужання, нудота, шлункові розлади та блювота;
  • підвищення активності аланінамінотрансферази та гамма-глутамілтрансферази, змінені показники функції печінки (після застосування парацетамолу), підвищення концентрації креатиніну та сечовини в крові.

Побічні ефекти, що виникають не дуже часто (рідше, ніж у 1 із 100 пацієнтів):

  • головний біль і запаморочення; метеоризм, запори;
  • шлунково-кишкові виразки, перфорація або кровотеча з травного тракту, з симптомами у вигляді чорного стільця та крові у блювотних масах, іноді зі смертельним наслідком, особливо у літніх пацієнтів;
  • виразкове запалення порожнини рота та загострення виразкового коліту та хвороби Крона; рідше повідомлялися випадки запалення підшлункової залози;
  • висипи різного типу, включаючи свербіж та кропивницю, ангіоневротичний набряк і набряк обличчя;
  • підвищення активності аспартатамінотрансферази, підвищення концентрації лужної фосфатази, креатинкінази та креатиніну в крові, зниження концентрації гемоглобіну та підвищення кількості тромбоцитів.

Побічні ефекти, що виникають рідко (рідше, ніж у 1 із 1000 пацієнтів):

  • запалення слизової оболонки шлунка;
  • набряк.

Побічні ефекти, що виникають дуже рідко (рідше, ніж у 1 із 10 000 пацієнтів):

  • порушення кровотворної системи (агранулоцитоз, анемія, апластична анемія, гемолітична анемія, лейкопенія, нейтропенія, панцитопенія та тромбоцитопенія) — першими симптомами є підвищення температури, біль у горлі, поверхневі виразки слизової оболонки порожнини рота, симптоми, схожі на грип, сильна втома, незрозумілі кровотечі та синці, а також носові кровотечі;
  • повідомлялися випадки підвищеної чутливості до світла. Вони можуть проявлятися у вигляді неспецифічних алергічних реакцій та анафілаксії; тяжкі реакції гіперчутливості (анафілаксія, ангіоневротичний набряк) — до їх симптомів належать: набряк обличчя, язика та гортані, задиха, прискорення серцевого ритму, артеріальна гіпотензія — у разі появи симптомів необхідно негайно звернутися до лікаря;
  • сплутаність свідомості, депресія та галюцинації;
  • парестезії (оніміння, поколювання у кінцівках), запалення зорового нерва та сонливість, збудження, дратівливість;
  • у пацієнтів із існуючими аутоімунними захворюваннями (системний червоний вовчак, змішане захворювання сполучної тканини) під час лікування ібупрофеном повідомлялися окремі випадки асептичного менінгіту, симптомами якого є напруження шиї, головний біль, нудота, блювота, підвищення температури, дезорієнтація;
  • депресія, психотичні реакції та шум у вухах (описувалися окремі випадки);
  • порушення зору;
  • шум у вухах та запаморочення вестибулярного походження;
  • бронхіальна астма, загострення астми, бронхоспазм та задиха (симптоми гіперчутливості дихальної системи — див. пункт 2);
  • порушення функції печінки, запалення печінки та жовтяниця, збільшена печінка; гостра недостатність печінки, недостатність печінки, некроз печінки та ураження печінки (після передозування парацетамолу);
  • підвищена пітливість, пурпура; повідомлялися дуже рідкісні випадки тяжких шкірних реакцій — лущення шкіри; бульозні реакції, включаючи еритему мультиформну, синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз (див. розділ «Попередження та заходи обережності»);
  • нефротоксичність у різних формах, включаючи інтерстиційний нефрит, нефротичний синдром, гостру та хронічну недостатність нирок, біль під час сечовипускання, зменшення кількості сечі, підвищення концентрації сечовини у сироватці, підвищення концентрації натрію у плазмі (затримка натрію);
  • втому та погане самопочуття. У зв’язку з застосуванням НПЗП у великих дозах повідомлялося про виникнення набряків, артеріальної гіпертензії та серцевої недостатності. З клінічних досліджень та епідеміологічних даних випливає, що прийом ібупрофену, особливо тривалий і у великих дозах (2400 мг на добу), може бути пов’язаний із незначним підвищенням ризику артеріальних тромбозів (наприклад, інфаркту міокарда або інсульту).

Побічні ефекти, частота яких невідома (частоту не можна визначити на основі наявних даних):

  • можуть виникати тяжкі шкірні реакції, відомі як синдром DRESS. До симптомів синдрому DRESS належать: шкірний висип, підвищення температури, набряк лімфатичних вузлів та підвищення кількості еозинофілів (різновид білих кров’яних тілець); червоний лускуватий висип із підшкірними вузликовими утвореннями та пухирями, переважно в шкірних складках, на тулубі та верхніх кінцівках, з підвищенням температури на початку лікування (гостра генералізована пустульозна еритема). Якщо виникнуть такі симптоми, необхідно припинити прийом препарату Метафен і негайно звернутися за медичною допомогою. Див. також пункт 2.
  • шкіра стає чутливою до світла.
  • серйозне захворювання, яке може призводити до утворення кислоти в крові (так звана метаболічна ацидоз), у пацієнтів із важким захворюванням, які приймають парацетамол (див. пункт 2).

Повідомлення про побічні ефекти
Якщо виникнуть будь-які побічні ефекти, включаючи ті, що не зазначені в цій інструкції, необхідно повідомити лікареві, фармацевту або медсестрі. Побічні ефекти можна повідомляти безпосередньо до Департаменту моніторингу побічних ефектів лікарських засобів Управління реєстрації лікарських засобів, медичних виробів та біоцидів
Ал. Єрозолимське 181C
02-222 Варшава
Тел.: + 48 22 49 21 301
Факс: + 48 22 49 21 309
Вебсайт: https://smz.ezdrowie.gov.pl
Побічні ефекти також можна повідомляти суб’єкту, відповідальному за препарат.
Завдяки повідомленням про побічні ефекти можна зібрати додаткову інформацію щодо безпеки застосування лікарського засобу.

5. Як зберігати ліки Метафен

Не зберігати при температурі вище 25°C.
Ліки слід зберігати в недоступному для дітей місці, у якому вони не побачать.
Не застосовувати ці ліки після закінчення терміну придатності, зазначеного на блистері або упаковці після: EXP.
Термін придатності означає останній день зазначеного місяця.
Ліки не слід викидати у каналізацію або побутові сміттєзвалища. Слід запитати
фармацевта, як позбутися ліків, які вже не використовуються. Таке поводження допоможе захистити навколишнє середовище.

6. Вміст упаковки та інша інформація

Що містить ліки Метафен

  • Активними речовинами ліків є: ібупрофен та парацетамол. Кожна плівково-покрита таблетка містить 200 мг ібупрофену та 325 мг парацетамолу.
  • Інші складові:
  • крохмаль гідролізований картопляний; целюлоза мікрокристалічна; повідон К-90; повідон К-29/32; стеарат магнію;
  • оболонка: полівініловий спирт; діоксид титану (Е 171); макрогол 3350; тальк.

Як виглядають ліки Метафен і що містить упаковка
Ліки мають форму білих або майже білих овальних плівково-покритих таблеток із витисненим написом
„Метафен” з одного боку. Таблетки мають довжину 18,2 мм ± 0,3 мм та ширину 8,2 мм ± 0,3 мм.
Зовнішня упаковка — картонне пакування, яке містить відповідно:
2, 6, 10, 20, 60 плівково-покритих таблеток у блистрах ПВХ/алюміній.
Не всі розміри упаковок можуть бути в обігу.
Суб’єкт, відповідальний за випуск, та виробник
Фармацевтичні заклади POLPHARMA S.A.
вул. Пельпінська 19, 83-200 Старогард-Гданський
тел. + 48 22 364 61 01