Лорабекс

Польща
Торгова назва Лорабекс
Форма випуску розчин для ін'єкцій
Діюча речовина / Дозування
Лоразепам · 2 мг/мл
Тип рецепта Відпускається за рецептом
Код АТХ
Реєстраційний номер 100484747
Виробник Медохемі Лтд
Лорабекс розчин для ін'єкцій

Інструкція, що входить до упаковки: інформація для пацієнта

Лорабекс, 2 мг/мл, розчин для ін’єкцій
Lorazepamum
Необхідно уважно ознайомитися з вмістом інструкції перед застосуванням ліку, оскільки вона містить
важливу інформацію для пацієнта.

  • Зберігайте цю інструкцію, щоб у разі потреби мати можливість знову її прочитати.
  • У разі виникнення будь-яких сумнівів зверніться до лікаря, фармацевта або медсестри.
  • Цей лік призначено виключно певній особі. Не передавайте його іншим. Ліки можуть нашкодити іншій людині, навіть якщо симптоми її хвороби такі самі.
  • Якщо у пацієнта виникнуть будь-які небажані ефекти, у тому числі ті, що не зазначені в цій інструкції, необхідно повідомити про це лікаря, фармацевта або медсестру. Див. розділ 4.

Зміст інструкції

  1. Що таке лік Лорабекс і для чого його застосовують
  2. Важливі відомості перед застосуванням ліку Лорабекс
  3. Як застосовувати лік Лорабекс
  4. Можливі небажані ефекти
  5. Як зберігати лік Лорабекс
  6. Вміст упаковки та інша інформація

1. Що таке лік Лорабекс і для чого його застосовують

Цей лік містить лоразепам, який належить до групи ліків, що називаються бензодіазепінами. Лік допомагає
полегшити тривожність і м’язове напруження.
Лорабекс зазвичай застосовують у премедикації перед операцією або перед інвазивними чи тривалими
діагностичними дослідженнями. Його також можуть застосовувати для полегшення гострих станів тривожності,
гострого збудження або гострої манії, а також для контролювання судом.
Якщо стан не поліпшується або пацієнт почувається гірше після застосування Лорабексу, необхідно повідомити
про це лікаря.
Лік Лорабекс не можна застосовувати дітям віком до 12 років, за винятком стану епілептичного статусу,
у якому лік Лорабекс може застосовуватися дорослим, дітям та немовлятам від 1 місяця життя
і старших.

2. Інформація, важлива перед застосуванням лікарського засобу Лорабекс

Необхідно повідомити лікаря або фармацевта, якщо пацієнт отримав лікарський засіб Лорабекс перед застосуванням будь-якого іншого лікарського засобу, якщо пацієнтка завагітніла або якщо пацієнт звернувся до лікарні для лікування.
Коли не застосовувати лікарський засіб Лорабекс

  • якщо пацієнт має значні труднощі з диханням або відчуває біль у грудній клітці
  • якщо раніше лікар призначав бензодіазепіни, і вони виявилися неефективними
  • якщо пацієнт має алергію на бензодіазепіни, зокрема на лоразепам, або на будь-який інший компонент цього лікарського засобу (перераховані в пункті 6)
  • якщо пацієнт має myasthenia gravis (надмірну слабкість або втому м’язів)
  • якщо пацієнт має значні проблеми з печінкою
  • якщо пацієнт має синдром обструктивного апне сну (проблеми з диханням під час сну)
  • якщо дитина молодша 12 років, за винятком контролю епілептичного статусу. У разі епілептичного статусу лікарський засіб Лорабекс не застосовують новонародженим.

Попередження та заходи обережності
Перед початком застосування лікарського засобу Лорабекс необхідно обговорити це з лікарем, фармацевтом або медсестрою:

  • якщо пацієнтка вагітна, планує завагітніти або годує грудьми
  • якщо пацієнт зловживає ліками або алкоголем
  • якщо пацієнт має проблеми з нирками або печінкою
  • якщо пацієнт похилого віку або ослаблений
  • якщо пацієнт має або мав у минулому депресію
  • якщо пацієнт має розлад особистості
  • якщо пацієнт мав у минулому психотичні розлади
  • якщо пацієнт мав у минулому судоми/епілептичні напади
  • якщо пацієнт має труднощі з диханням
  • якщо пацієнт має проблеми з очима — глаукому
  • якщо пацієнт приймає будь-які інші ліки, оскільки вони можуть впливати на дію лікарського засобу Лорабекс.

Якщо пацієнт лікується амбулаторно, не слід вводити лікарський засіб Лорабекс, якщо за пацієнтом не спостерігає опікун, який відведе його додому.
Толерантність та залежність
Може виникнути толерантність до бензодіазепінів, тому після декількох тижнів застосування лікарського засобу Лорабекс дія може стати менш вираженою.
Лоразепам може викликати залежність, особливо у пацієнтів, які раніше зловживали ліками, наркотиками та (або) алкоголем.
Імовірність виникнення залежності невелика, але ризик зростає при використанні вищих доз і тривалого застосування, а також є вищим у пацієнтів, які раніше були залежні від алкоголю, ліків або наркотиків, або у пацієнтів із вираженими розладами особистості. Тому слід уникати застосування лоразепаму у осіб, які мають залежність від алкоголю, ліків або наркотиків.
Залежність може призводити до симптомів відмови, особливо при раптовому припиненні лікування. Тому лікарський засіб слід завжди відміняти поступово — за необхідності застосовуючи лоразепам у формі для перорального застосування.
Деякі пацієнти після прийому лікарського засобу Лорабекс відчувають сонливість. Може бути доцільним залишитися в лікарні принаймні на 8 годин або на ніч після введення ін’єкції. Якщо пацієнт має залишити лікарню невдовзі після отримання лікарського засобу Лорабекс, за ним має спостерігати опікун.
У деяких пацієнтів похилого віку після прийому лікарського засобу Лорабекс можуть виникнути запаморочення, і у цих пацієнтів існує підвищений ризик падіння.
Повідомлялося про тимчасову втрату пам’яті після введення бензодіазепінів.
Діти
Не можна застосовувати лікарський засіб Лорабекс дітям молодше 12 років, за винятком контролю епілептичного статусу. У разі епілептичного статусу лікарський засіб Лорабекс не застосовують новонародженим.
Лікарський засіб Лорабекс та інші ліки
Необхідно повідомити лікаря або фармацевта про всі ліки, які пацієнт приймає зараз або приймав нещодавно, а також про ліки, які пацієнт планує приймати.
Зокрема, слід повідомити лікаря про прийом будь-яких інших седативних, протитривожних, антидепресантів, сильних знеболюючих (наприклад, опіоїдів, метадону — дози слід зменшити, а тривалість застосування обох ліків скоротити до мінімуму відповідно до рекомендацій лікаря), протисудомних, антигістамінних, психотропних засобів при розладах настрою або психічних розладах (наприклад, галоперидол або хлорпромазин). Прийом лікарського засобу Лорабекс разом із знеболюючими засобами збільшує ризик сонливості, у рідких випадках — труднощів із диханням і може призвести до смерті.
Барбітурати (седативні засоби) і засоби для наркозу (ліки, що викликають наркоз — тимчасову втрату чутливості), клозапін (ліки від розладів настрою або психічних розладів), натрію валпроат (застосовується при лікуванні епілепсії та біполярного афективного розладу), пробенецид (ліки, що застосовуються при подагрі), теофілін, амінофілін (ліки, що застосовуються при захворюваннях дихальної системи), дисульфірам (ліки, що допомагають у лікуванні алкоголізму) і метронідазол (антибіотик): може знадобитися зменшення доз цих ліків перед введенням лікарського засобу Лорабекс. Також слід повідомити лікаря про прийом засобу під назвою скополамін, який може застосовуватися при проблемах із кишечником або перед операцією.
Необхідно повідомити лікаря або фармацевта, якщо пацієнт отримав лікарський засіб Лорабекс перед застосуванням будь-якого іншого лікарського засобу, якщо пацієнтка завагітніла або якщо пацієнт звернувся до лікарні для лікування.
Лікарський засіб Лорабекс та їжа, напої та алкоголь
Слід уникати вживання алкоголю за 24–48 годин до введення лікарського засобу Лорабекс. Див. пункт 3.
Вагітність та годування грудьми
Якщо пацієнтка вагітна, годує грудьми, підозрює, що може бути вагітною, або планує завагітніти, вона повинна проконсультуватися з лікарем або фармацевтом перед застосуванням цього лікарського засобу.
Вагітність
Бензодіазепіни, зокрема лікарський засіб Лорабекс, можуть спричинити ушкодження плоду, якщо їх застосовують на ранніх термінах вагітності. Тому, якщо пацієнтка вагітна або може завагітніти, вона не повинна приймати цей лікарський засіб без консультації з лікарем. Якщо пацієнтка приймає цей лікарський засіб на пізньому терміні вагітності або під час пологів, новонароджений може бути менш активним, ніж інші діти, і можуть виникнути такі симптоми: низька температура тіла, зниження м’язового тонусу, труднощі з диханням або труднощі з прийомом їжі. У дитини може тимчасово порушитися реакція на низьку температуру. У дитини після народження можуть виникнути симптоми відмови, якщо мати регулярно приймала лоразепам протягом тривалого часу на пізньому терміні вагітності.
Годування грудьми
Лікарський засіб Лорабекс не слід застосовувати матерям, які годують грудьми, якщо тільки лікар не вважає, що очікувана користь для матері переважає ризик для дитини, оскільки лікарський засіб може проникати до грудного молока.
Керування транспортними засобами та робота з механізмами
У деяких пацієнтів у день прийому лікарського засобу Лорабекс може виникнути сонливість або запаморочення. Не слід керувати транспортними засобами та працювати з механізмами протягом 24–48 годин після прийому лікарського засобу Лорабекс.
Лікарський засіб Лорабекс містить бензиловий спирт, пропіленгліколь (Е1520) та макрогол
Лорабекс містить 20,9 мг бензилового спирту, 828,3 мг пропіленгліколю та 202,3 мг макроголу в кожному мл.
У разі дітей молодше 5 років, пацієнтів із захворюваннями печінки або нирок, або вагітних жінок, або жінок, які годують грудьми, слід проконсультуватися з лікарем або фармацевтом перед застосуванням лікарського засобу, оскільки допоміжні речовини можуть спричинити побічні ефекти. Лікар може скоригувати дозу, якщо пацієнт або дитина приймають інші ліки, що містять бензиловий спирт, пропіленгліколь або спирт.
Бензиловий спирт може викликати алергічні реакції.
Введення бензилового спирту маленьким дітям пов’язане з ризиком тяжких побічних ефектів, зокрема порушень дихання (так званий «синдром важкого дихання» — gasping syndrome), однак Лорабекс не застосовують немовлятам віком до 1 місяця.
Не застосовувати маленьким дітям (віком до 3 років) довше тижня без рекомендації лікаря або фармацевта.
3. Як застосовувати лікарський засіб Лорабекс
Цей лікарський засіб слід завжди застосовувати відповідно до рекомендацій лікаря. У разі будь-яких сумнівів слід звернутися до лікаря або фармацевта.
Лікар вводить лікарський засіб Лорабекс у вигляді ін’єкції в одну з вен або в одну з м’язів.
Рекомендована доза:
При премедикації зазвичай рекомендована доза становить 0,05 мг на кожен кілограм маси тіла (наприклад, якщо пацієнт важить 70 кг, ймовірно, він отримає 3,5 мг лоразепаму).
Лікарський засіб Лорабекс не можна застосовувати при премедикації дітям віком до 12 років.
При гострому тривожному стані зазвичай рекомендована доза становить від 0,025 до 0,03 мг на кожен кілограм маси тіла (наприклад, якщо пацієнт важить 70 кг, ймовірно, він отримає від 1,75 до 2,1 мг лоразепаму).
Лікарський засіб Лорабекс не можна застосовувати для лікування гострого тривожного стану у дітей віком до 12 років.
Лікар може призначити іншу дозу або рекомендувати інший термін лікування, особливо пацієнтам похилого віку або ослабленим.
Пацієнти з порушенням функції нирок або печінки: у цих пацієнтів можуть бути достатніми менші дози. Застосування у пацієнтів із тяжким порушенням функції печінки є протипоказаним.
При контролі епілептичного статусу у дорослих лоразепам зазвичай вводять внутрішньовенно у дозі 4 мг. Діти отримують внутрішньовенно нижчу дозу — 0,1 мг на кожен кілограм маси тіла. Не слід перевищувати дозу 4 мг. Якщо судоми тривають протягом 10–15 хвилин після введення лікарського засобу, лікар може вирішити про введення другої дози.
У зв’язку з потенційним ризиком токсичності, пов’язаною з кумуляцією допоміжних речовин, не слід повторювати максимальну дозу лікарського засобу Лорабекс протягом 24 годин у дітей віком до 5 років.
Застосування у дітей
Лікарський засіб Лорабекс не слід застосовувати дітям віком до 12 років, за винятком контролю епілептичного статусу (див. також пункт 2). У разі епілептичного статусу лікарський засіб не слід застосовувати новонародженим (див. також пункт 2).
При тривалому лікуванні може виникнути залежність від бензодіазепінів. З цієї причини
лікарський засіб Лорабекс зазвичай призначають в одній або двох дозах або на короткий термін лікування.
Це зменшує ризик розвитку залежності від лікарського засобу Лорабекс або появи симптомів відмови після припинення його застосування (див. «Припинення застосування лікарського засобу Лорабекс» нижче).
Лікар призначає найменшу ефективну дозу на найкоротший можливий термін.
Якщо лікарський засіб Лорабекс застосовується в дозах, що значно перевищують вказані вище, зростає ризик виникнення побічних ефектів, таких як ті, що наведені в пункті 4 «Можливі побічні ефекти». Слід повідомити лікаря, якщо виникнуть будь-які з цих симптомів або інші побічні ефекти.
Припинення застосування лікарського засобу Лорабекс
Після завершення лікування лікарським засобом Лорабекс лікар вирішить, чи потрібне подальше лікування.
Після завершення лікування дозу лікарського засобу Лорабекс слід поступово зменшувати. Це допоможе організму звикнути до відсутності лікарського засобу Лорабекс і зменшить ризик виникнення побічних ефектів.
Симптоми відмови
Після припинення застосування лікарського засобу Лорабекс можуть виникнути симптоми відмови, такі як: головний біль, біль у м’язах, тривожність, напруга, депресія, непокої, запаморочення, нудота, діарея, втрата апетиту, безсоння, сплутаність свідомості, дратівливість, збудження, тремтіння, біль у животі, зміни частоти серцевих скорочень, втрата короткочасної пам’яті, дисфорія (почуття суму (знижений настрій), тривожність, дратівливість або непокої), підвищена температура тіла та пітливість. Якщо виникнуть вищезазначені симптоми, вони зазвичай не тривають довго. Якщо у пацієнта виникнуть будь-які з цих симптомів, слід звернутися до лікаря.
Якщо у пацієнта виникне один із наступних симптомів відмови: втрата почуття реальності, відчуття нереальності або відчуження від життя і неможливість відчувати емоції, шум у вухах (дзвін у вухах), оніміння або поколювання рук або ніг, блювота, тремтіння, галюцинації, судоми або порушення зору, слуху або дотику, слід негайно звернутися до лікаря.
У разі будь-яких подальших сумнівів щодо застосування цього лікарського засобу слід звернутися до лікаря або фармацевта.

4. Можливі побічні ефекти

Як і будь-який лікарський засіб, цей препарат може викликати побічні ефекти, хоча вони не виникають у кожного.
Якщо виникне будь-який із наступних серйозних побічних ефектів (частота: невідома
(частоту неможливо визначити на основі наявних даних)), необхідно негайно повідомити
лікаря або негайно звернутися по медичну допомогу:

  • тяжкі алергічні реакції можуть виникнути після застосування бензодіазепінів, навіть після першої дози. Симптоми включають: набряк язика або горла, задишку, набряк горла, нудоту або блювоту;
  • парадоксальні реакції (зокрема тривога, підбудова, збудження, ворожість, агресія, лютість, порушення сну/безсоння, сексуальне збудження, галюцинації);
  • порушення свідомості (наприклад, знижена пильність, сплутаність, дезорієнтація, втрати свідомості), оскільки це може призвести до коми;
  • думки або спроби самогубства;
  • жовтяниця (наприклад, жовте забарвлення шкіри та очей);
  • напади епілепсії/судоми;
  • труднощі з диханням або труднощі з диханням під час сну. Бензодіазепіни, зокрема лоразепам, можуть призводити до потенційно смертельних проблем із диханням.

У рідкісних випадках пацієнти відчувають біль, запалення шкіри або висип у місці
введення. У такому разі необхідно повідомити лікаря.
Під час застосування препарату Лорабекс іноді можуть виникати побічні ефекти. Зазвичай вони не
є тяжкими і не тривають довго. Проте слід повідомити лікаря, якщо будь-який із наступних
побічних ефектів є тяжким або докучливим.
Інші побічні ефекти, які можуть виникати, включають:
Дуже часто (відбуваються у більш ніж 1 із 10 пацієнтів):

  • спокій
  • втому
  • сонливість.

Часто (відбуваються у менш ніж 1 із 10 пацієнтів):

  • слабкість м’язів
  • астенія (слабкість)
  • атаксія (порушення координації рухів)
  • сплутаність
  • депресія
  • виявлення депресії (виявлення симптомів депресії, які раніше були приховані)
  • запаморочення.

Не дуже часто (відбуваються у менш ніж 1 із 100 пацієнтів)

  • нудота
  • порушення статевого потягу
  • імпотенція
  • менш інтенсивний оргазм.

Частота невідома (частоту неможливо визначити на основі наявних даних):

  • запори
  • тремтіння
  • порушення зору (подвоєння або нечіткість зору)
  • невиразна мова
  • головний біль
  • порушення пам’яті
  • посилені емоції, ейфорія
  • відсутність інгібування (психічних)
  • підвищення активності печінкових ферментів (білірубіну, амінотрансфераз, лужної фосфатази)
  • порушення рівноваги
  • погіршення захворювання легень
  • алергічні шкірні реакції (наприклад, висип, набряк)
  • алопеція (випадання волосся з голови або тіла)
  • ангіоневротичний набряк (набряк обличчя, долонь і стоп)
  • синдром неправильного виділення антидіуретичного гормону (англ. syndrome of inappropriate antidiuretic hormone secretion – SIADH), стан, при якому організм виділяє надто багато антидіуретичного гормону (ADH). Підвищений рівень ADH може призводити до надмірного затримання води в організмі.
  • гіпонатріємія (низький рівень натрію в крові, що може викликати втому та сплутаність, тремтіння м’язів, судоми та кому)
  • гіпотермія (зниження температури тіла)
  • низький артеріальний тиск
  • тромбоцитопенія (незрозуміле виникнення синців, кровотеча з носа та (або) десен), агранулоцитоз (тяжке інфікування), панцитопенія (кровотеча, схильність до синців, втому, задишку та слабкість)
  • запаморочення вестибулярного походження.

Наступні побічні ефекти можуть бути більш імовірними у дітей та пацієнтів
похилого віку:

  • тривога
  • збудження
  • дратівливість
  • агресія
  • раптовий гнів
  • кошмари
  • галюцинації
  • порушення особистості
  • порушення поведінки
  • хибні переконання.

Якщо будь-який із побічних ефектів стане серйозним або виникнуть побічні ефекти,
не зазначені в цій інструкції, необхідно повідомити лікаря.
Повідомлення про побічні ефекти
Якщо виникнуть будь-які побічні ефекти, включаючи ті, що не зазначені
в цій інструкції, слід повідомити про це лікаря або фармацевта. Побічні ефекти можна
повідомляти безпосередньо до Департаменту моніторингу побічних ефектів лікарських засобів Управління реєстрації лікарських засобів, медичних виробів та біоцидних продуктів
Al. Jerozolimskie 181C
02-222 Варшава
Тел.: + 48 22 49 21 301
Факс: + 48 22 49 21 309
Веб-сайт: https://smz.ezdrowie.gov.pl
Побічні ефекти також можна повідомляти суб’єкту, відповідальному за продукт.
Завдяки повідомленням про побічні ефекти можна буде зібрати більше інформації щодо
безпеки застосування препарату.

5. Як зберігати лікарський засіб Лорабекс

Лікарський засіб треба зберігати в недоступному для дітей та непомітному місці.
Зберігати та транспортувати в охолодженому стані (2ºC–8ºC). Зберігати в оригінальній упаковці для захисту від світла. Хімічну та фізичну стабільність лікарського засобу після розведення підтверджено протягом однієї години при температурі 2ºC–8°C. З мікробіологічного погляду, якщо метод відкривання/розведення не виключає ризику мікробіологічного забруднення, лікарський засіб слід використати одразу. Якщо він не використовується одразу, відповідальність за час і умови зберігання під час застосування несе користувач.
Не застосовувати цей лікарський засіб після закінчення терміну придатності, зазначеного на етикетці та упаковці після: EXP.
Термін придатності означає останній день зазначеного місяця.
Напис на упаковці після скорочення EXP означає термін придатності, а після скорочення Lot — номер серії.
Лікарські засоби не можна викидати у каналізацію чи побутові сміттєві контейнери. Слід запитати у фармацевта, як позбутися лікарських засобів, які вже не використовуються. Такий підхід допоможе захистити навколишнє середовище.

6. Вміст упаковки та інша інформація

Що містить ліки Лорабекс

  • Діючою речовиною ліків є лоразепам. Кожен мл розчину містить 2 мг лоразепаму.
  • Інші складові: пропіленгліколь (Е1520), макрогол 400, бензиловий спирт.

Як виглядають ліки Лорабекс і що містить упаковка
Прозорий, безбарвний або майже безбарвний розчин.
Ліки Лорабекс упаковуються в ампули з прозорого, безбарвного скла типу I, місткістю
2 мл. Кожна ампула містить 1 мл розчину.
Ампули розміщуються на пластинах з ПВХ, обгорнуті прозорою плівкою з ПЕ. Пластини з ПВХ
знаходяться в картонному пакуванні разом з інструкцією.
Ліки Лорабекс упаковуються по 5 або 10 ампул по 1 мл розчину.
Не всі розміри упаковок можуть бути в обігу.
Суб’єкт, відповідальний за випуск
Фармацевтичні заклади POLPHARMA S.A.
вул. Пельплинська 19, 83-200 Староград-Гданський
тел. + 48 22 364 61 01
Виробник
Medochemie Ltd
48, вулиця Іапету, промислова зона Агіос-Афанасіос
4101 Лімасол
Кіпр


Інформація, призначена виключно для медичного фахового персоналу:

Дозування та спосіб застосування
Дозування:
Дозування та тривалість лікування слід визначати індивідуально для кожного пацієнта.
Необхідно застосовувати найнижчу ефективну дозу протягом якомога коротшого часу. Ризик синдрому відміни та явища «відскоку» є вищим після раптового припинення застосування препарату; тому у всіх пацієнтів препарат слід припиняти поступово.
Премедикація:
Дорослі: 0,05 мг/кг маси тіла (3,5 мг при середній масі тіла 70 кг). Препарат вводять внутрішньовенно за 30–45 хвилин до операції, спокійливий ефект виникає через 5–10 хвилин, втрата свідомості — максимум через 30–45 хвилин.
Препарат вводять внутрішньом’язово за 1–1,5 години до операції, спокійливий ефект виникає через 30–45 хвилин, втрата свідомості — максимум через 60–90 хвилин.
Діти та підлітки: Препарат Лорабекс не можна застосовувати дітям віком до 12 років.
Гострий стан тривоги:
Дорослі: 0,025–0,03 мг/кг маси тіла (1,75–2,1 мг при середній масі тіла 70 кг). Повторювати кожні 6 годин.
Діти та підлітки: Препарат Лорабекс не можна застосовувати дітям віком до 12 років.
Стан епілептичного статусу:
Дорослі: 4 мг внутрішньовенно.
Діти та підлітки (віком від 1 місяця і старші): 0,1 мг/кг маси тіла внутрішньовенно.
Максимально 4 мг на дозу.
У зв’язку з потенційним ризиком токсичності, пов’язаною з кумуляцією допоміжних речовин, не слід повторювати максимальну дозу лікарського засобу Лорабекс протягом 24 годин у дітей віком до 5 років.
У разі епілептичного статусу лікарський засіб Лорабекс не застосовують новонародженим.
Якщо напади епілепсії тривають протягом наступних 10–15 хвилин, дозу можна повторити, але не більше ніж 2 дози. Не перевищувати 4 мг на дозу.
Пацієнти літнього віку та ослаблені пацієнти: Пацієнти літнього віку та ослаблені можуть реагувати на менші дози, і половина рекомендованої дози для дорослих може бути достатньою.
Пацієнти з порушеннями функції нирок або печінки
Менші дози можуть бути достатніми у пацієнтів із порушеннями функції нирок або з легкою до помірної недостатністю функції печінки. Застосування у пацієнтів із тяжкою недостатністю функції печінки є протипоказаним.
Пацієнти літнього віку та ослаблені
У пацієнтів літнього віку та ослаблених слід зменшити початкову дозу приблизно на 50% та коригувати дозу відповідно до потреб і толерантності пацієнта.
Спосіб застосування
Препарат Лорабекс можна вводити внутрішньовенно або внутрішньом’язово, однак переважає внутрішньовенний шлях.
Необхідно дотримуватися обережності під час введення препарату, щоб уникнути внутрішньосудинного або введення в малі вени.
Всмоктування з місця ін’єкції є значно повільнішим при внутрішньом’язовому введенні, і подібну швидкість дії можна досягти при пероральному застосуванні таблеток з лоразепамом.
Препарат Лорабекс не слід застосовувати тривалий час.
Підготовка ін’єкції
Внутрішньом’язове введення:
Для полегшення внутрішньом’язового введення рекомендується розбавити препарат Лорабекс у співвідношенні 1:1 0,9% розчином натрію хлориду, 5% розчином глюкози або водою для ін’єкцій.
Внутрішньовенне введення:
У разі внутрішньовенного введення препарат Лорабекс завжди слід розбавляти 0,9% розчином натрію хлориду, 5% розчином глюкози або водою для ін’єкцій у співвідношенні 1:1.
Препарат Лорабекс доступний у вигляді 1 мл розчину в 2 мл ампулі для полегшення розведення.
Препарат Лорабекс не слід змішувати з іншими ліками в одній шприці.
Несумісності фармацевтичні
У зв’язку з відсутністю даних щодо сумісності цей препарат не можна змішувати з іншими ліками, крім зазначених у розділі «Дозування та спосіб застосування».
Термін придатності
До відкриття: 18 місяців.
Стабільність після розведення:
Наведена нижче таблиця показує хімічну та фізичну стабільність препарату під час зберігання при температурі від 2°C до 8°C (у холодильнику) та при температурі 25°C залежно від використаного розчинника та концентрації лоразепаму:

Концентрація лоразепамуРозчинникСтабільність [год.]
2°C-8°C25°C
0,5 мг/млвода для ін'єкцій21
0,9% розчин хлориду натрію8використати негайно
5% розчин глюкози4використати негайно
1,0 мг/млвода для ін'єкцій43
0,9% розчин хлориду натрію83
5% розчин глюкози43

З мікробіологічних міркувань лікарський засіб слід використовувати негайно, якщо тільки метод відкривання/розведення не виключає ризик мікробіологічного забруднення. Якщо продукт не використовується негайно, користувач несе відповідальність за час і умови зберігання перед використанням.
Особливі заходи обережності під час зберігання
Зберігати та транспортувати в охолодженому стані (2ºC–8ºC).
Зберігати в оригінальній упаковці для захисту від світла.
Особливі заходи обережності щодо утилізації та підготовки лікарського засобу до застосування
Лікарський засіб Лорабекс не слід змішувати з іншими лікарськими засобами в одній шприці. Не застосовувати, якщо розчин змінив колір або з’явився осад (див. «Дозування та спосіб застосування»).
Без спеціальних вимог щодо утилізації.
Усі невикористані залишки лікарського засобу або його відходи слід утилізувати відповідно до місцевих вимог.