Інструкція, що входить до упаковки: інформація для користувача

ЛІЗИНОПРИЛ ГІДРОХЛОРТІАЗИД, 20 мг + 25 мг, таблетки
Lisinoprilum + Hydrochlorothiazidum
Уважно прочитайте весь зміст інструкції перед застосуванням препарату, оскільки він містить
важливу інформацію для пацієнта.

Зберігайте цю інструкцію, щоб у разі потреби мати змогу знову її прочитати.
При виникненні будь-яких запитань звертайтеся до лікаря або фармацевта.
Цей препарат призначено виключно певній особі. Не передавайте його іншим. Препарат може нашкодити іншій людині, навіть якщо симптоми її хвороби такі самі.
Якщо у пацієнта виникнуть будь-які небажані явища, у тому числі ті, що не вказані в цій інструкції, необхідно повідомити про це лікареві або фармацевту. Див. розділ 4.

Зміст інструкції

Що таке Лізиноприл гідрохлортіазид і для чого його застосовують
Важливі відомості перед застосуванням препарату Лізиноприл гідрохлортіазид
Як застосовувати Лізиноприл гідрохлортіазид
Можливі небажані ефекти
Як зберігати Лізиноприл гідрохлортіазид
Вміст упаковки та інша інформація

1. Що таке Лізиноприл гідрохлортіазид і для чого його застосовують

Препарат Лізиноприл гідрохлортіазид застосовують для лікування підвищеного артеріального тиску (артеріальної гіпертензії).
Цей препарат містить дві діючі речовини — лізиноприл і гідрохлортіазид.
Лізиноприл належить до групи препаратів, відомих як інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (інгібітори АПФ). Він діє шляхом розширення кровоносних судин.
Гідрохлортіазид належить до групи препаратів, відомих як діуретики (сечогінні засоби). Він сприяє виведенню з організму разом з сечею води та електролітів, таких як натрій.
Ці препарати поєднуються для спільної дії з метою зниження артеріального тиску.

2. Важливі відомості перед застосуванням лікарського засобу Лізиноприл гідрохлортіазид

Коли не застосовувати лікарський засіб Лізиноприл гідрохлортіазид

якщо пацієнт має алергію на лізиноприл, гідрохлортіазид або будь-який інший компонент цього лікарського засобу (перелічені в розділі 6);
якщо пацієнт має алергію на інгібітори АПФ або речовини, що є похідними сульфонамідів. Якщо пацієнт не впевнений, чи стосується це його, він повинен звернутися до лікаря;
якщо у пацієнта коли-небудь виникав раптовий набряк рук, ніг, щиколоток, обличчя, губ, язика або горла, особливо після лікування інгібітором АПФ. Можуть також виникати труднощі з ковтанням або диханням;
якщо у пацієнта є спадковий ангіоневротичний набряк (стан, який робить пацієнта більш схильним до виникнення набряків, описаних вище). Якщо пацієнт не впевнений, чи стосується це його, він повинен звернутися до лікаря;
якщо у пацієнта є тяжкі порушення функції нирок;
якщо пацієнт не може виділяти сечу;
якщо у пацієнта є тяжкі порушення функції печінки;
після 3-го місяця вагітності (також слід уникати застосування лікарського засобу Лізиноприл гідрохлортіазид на ранніх термінах вагітності — див. розділ «Вагітність і годування грудьми»);
якщо пацієнт має цукровий діабет або порушення функції нирок і лікується лікарським засобом, що знижує артеріальний тиск і містить аліскерен;
якщо пацієнт приймав або приймає комбінований лікарський засіб, що містить сакубітріл і валсартан (використовується для лікування певних видів хронічної серцевої недостатності у дорослих), оскільки це збільшує ризик ангіоневротичного набряку (швидкого набряку підшкірної тканини в області, наприклад, горла).

Не слід приймати лікарський засіб Лізиноприл гідрохлортіазид, якщо хоча б один із вищезазначених пунктів стосується пацієнта. Якщо пацієнт сумнівається, слід проконсультуватися з лікарем або фармацевтом перед застосуванням лікарського засобу Лізиноприл гідрохлортіазид.
Попередження та заходи обережності
Перед початком прийому лікарського засобу Лізиноприл гідрохлортіазид слід обговорити це з лікарем або фармацевтом:

якщо у пацієнта є звуження (стеноз) аорти (аорти серця), клапанів серця (мітральних клапанів) або ниркової артерії;
якщо у пацієнта є збільшення товщини серцевого м’язу (так звана гіпертрофічна кардіоміопатія);
якщо у пацієнта є захворювання судин (колагенове захворювання судин);
якщо у пацієнта є низький артеріальний тиск. Пацієнт може відчувати такі симптоми, як запаморочення або непритомність, особливо при підйомі;
якщо у пацієнта є порушення функції нирок або пацієнт перебуває на діалізі або отримав трансплантацію нирки;
якщо у пацієнта є порушення функції печінки;
якщо у пацієнта є цукровий діабет;
якщо у пацієнта нещодавно була діарея або блювота;
якщо лікар порадив пацієнту контролювати кількість солі в дієті;
якщо у пацієнта високий рівень холестерину або він проходить процедуру аферезу ЛПНЩ;
якщо у пацієнта коли-небудь було захворювання, яке називається системний червоний вовчак (СЧВ);
якщо пацієнт — темношкірий, оскільки лікарський засіб Лізиноприл гідрохлортіазид може бути менш ефективним у людей цієї раси. У пацієнта також частіше може виникати небажана реакція — ангіоневротичний набряк (серйозна алергійна реакція з набряком рук, ніг, області щиколоток, обличчя, губ, язика та (або) горла);
якщо пацієнт приймає будь-який із наступних лікарських засобів, що використовуються для лікування підвищеного артеріального тиску:
антагоніст рецепторів ангіотензину ІІ (АРАІІ), також відомий як сартан — наприклад, валсартан, телмісартан, ірбесартан, особливо якщо у пацієнта є порушення функції нирок, пов’язані з цукровим діабетом,
аліскерен; якщо пацієнт приймає будь-який із наступних лікарських засобів, оскільки існує підвищений ризик ангіоневротичного набряку (швидке набрякання тканин у області, наприклад, горла):
ракецадотрил, що використовується для лікування діареї,
лікарські засоби, що використовуються для профілактики відторгнення трансплантованого органу та лікування раку (наприклад, темсіролімус, силорімус, еверолімус);
вілдагліптин, що використовується для лікування цукрового діабету;
тканий активатор плазміногену (лікарський засіб, що розчиняє тромби), як правило, вводиться в лікарні.
якщо в минулому у пацієнта були злоякісні новоутворення шкіри або якщо під час лікування з’являються несподівані зміни шкіри. Лікування гідрохлортіазидом, особливо великими дозами протягом тривалого часу, може підвищувати ризик певних видів злоякісних новоутворень шкіри та губ (не меланомний рак шкіри). Під час прийому лікарського засобу Лізиноприл гідрохлортіазид слід захищати шкіру від дії сонячного світла та УФ-випромінювання.
якщо в минулому після прийому гідрохлортіазиду у пацієнта виникали проблеми з диханням або легенями (включаючи пневмонію або накопичення рідини в легенях). Якщо після прийому лікарського засобу Лізиноприл гідрохлортіазид у пацієнта виникне важка задишка або труднощі з диханням, слід негайно звернутися за медичною допомогою.
якщо у пацієнта виникло ослаблення зору або біль у очах. Це можуть бути симптоми накопичення рідини в судинистій оболонці, що оточує око (надмірне накопичення рідини між судинною оболонкою та склерою) або підвищення внутрішньоочного тиску — вони можуть виникнути від кількох годин до кількох тижнів після прийому лікарського засобу Лізиноприл гідрохлортіазид. Відсутність лікування може призвести до постійної втрати зору. Якщо пацієнт раніше мав алергію на пеніцилін або сульфаніламіди, він може бути у групі підвищеного ризику розвитку цих симптомів.

Лікар може порадити регулярно контролювати функцію нирок, артеріальний тиск та рівень електролітів (наприклад, калію) у крові.
Див. також підрозділ «Коли не застосовувати лікарський засіб Лізиноприл гідрохлортіазид».
У разі вагітності ( або підозри на неї ), слід проконсультуватися з лікарем. Не рекомендується приймати лікарський засіб Лізиноприл гідрохлортіазид на ранніх термінах вагітності, і його не можна приймати після 3-го місяця вагітності, оскільки його застосування в цей період може серйозно нашкодити дитині (див. розділ «Вагітність і годування грудьми»).
Якщо пацієнт сумнівається, чи стосується його хоча б один із зазначених станів, він повинен звернутися до лікаря або фармацевта перед прийомом лікарського засобу Лізиноприл гідрохлортіазид.
Лікування алергії, наприклад, алергії на отруту комах
Слід повідомити лікаря, якщо проводиться або планується лікування, що зменшує алергічні реакції на отруту комах (десенсибілізуюча терапія). Прийом лікарського засобу Лізиноприл гідрохлортіазид під час такого лікування може спричинити серйозні алергічні реакції.
Хірургічні втручання
Слід повідомити лікаря або стоматолога про прийом лікарського засобу Лізиноприл гідрохлортіазид, якщо планується хірургічне втручання (включаючи стоматологічні процедури). Під час місцевої або загальної анестезії може виникнути низький артеріальний тиск (гіпотензія), якщо пацієнт одночасно приймає лікарський засіб Лізиноприл гідрохлортіазид.
Діти та підлітки
Безпека та ефективність застосування у дітей та підлітків віком до 18 років не встановлені.
Лізиноприл гідрохлортіазид та інші лікарські засоби
Слід повідомити лікареві або фармацевту про всі лікарські засоби, які пацієнт приймає зараз або приймав нещодавно, а також про ті, які він планує приймати. Це важливо, оскільки лікарський засіб Лізиноприл гідрохлортіазид може впливати на дію деяких лікарських засобів, а деякі лікарські засоби можуть впливати на дію лікарського засобу Лізиноприл гідрохлортіазид. Лікар може порадити змінити дозу і (або) застосувати інші заходи обережності.
Зокрема, слід повідомити лікаря або фармацевта, якщо пацієнт приймає будь-який із наступних лікарських засобів:

інші лікарські засоби, що знижують артеріальний тиск (антигіпертензивні засоби),
антагоніст рецепторів ангіотензину ІІ (АРАІІ) або аліскерен (див. також підрозділи «Коли не застосовувати лікарський засіб Лізиноприл гідрохлортіазид» та «Попередження та заходи обережності»),
лікарські засоби, що знижують рівень калію у крові (гіпокаліємія), такі як інші сечогінні засоби (діуретики, включаючи калійзберігальні діуретики), проносні засоби, кортикостероїди (наприклад, преднізон), АКТГ (гормон), амфотеріцин (протигрибковий засіб) та похідні саліцилової кислоти,
нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ), такі як аспірин, ібупрофен або індометацин, що використовуються для лікування болю в м’язах або запалення суглобів,
лікарські засоби, що використовуються для лікування депресії (трьох- та чотирьохциклічні антидепресанти),
лікарські засоби, що використовуються для лікування психічних захворювань, такі як літій,
аспірин (ацетилсаліцилова кислота) у дозі понад 3 г на добу,
добавки калію (включаючи замінники кухонної солі), калійзберігальні діуретики та інші лікарські засоби, що можуть підвищувати рівень калію у крові (наприклад, триметоприм та ко-тримоксазол, що використовуються при бактеріальних інфекціях; циклоспорин, імунодепресивний засіб, що використовується для профілактики відторгнення трансплантованого органу; та гепарин, лікарський засіб, що використовується для розрідження крові, щоб запобігти утворенню тромбів);
солі кальцію або добавки вітаміну D,
цукрознижувальні засоби (інсулін або пероральні цукрознижувальні засоби, такі як похідні сульфонілсечовини) — під час застосування тіазидних діуретиків може знадобитися зміна дози цукрознижувального засобу,
засоби проти астми,
лікарські засоби, що використовуються при набряку слизової оболонки носа або пазух або інші засоби, що використовуються при застуді (включаючи засоби, доступні без рецепта),
лікарські засоби, що пригнічують імунну відповідь організму (імунодепресанти),
алопуринол (використовується для лікування подагри),
лікарські засоби, що використовуються при порушеннях ритму серця (наприклад, прокаїнамід),
лікарські засоби, що використовуються при захворюваннях серця (наприклад, дигоксин) або інші засоби, що використовуються при порушеннях ритму серця,
лікарські засоби, що містять золото, такі як натрію ауротіомалеат, що вводяться ін’єкціями, використовуються для лікування ревматоїдного артриту,
амфотеріцин В ін’єкційно (для лікування грибкових інфекцій),
карбеноксолон (для лікування виразок та запальних станів стравоходу, порожнини рота та області губ),
глюкокортикостероїди (стероїдні засоби),
кортикотропін (гормон),
лікарські засоби, що використовуються при запорах (засоби для очищення кишечника),
холестірамін та колестипол (використовуються для зниження рівня холестерину, профілактики діареї або полегшення свербіння),
м’язові релаксанти, такі як тубокурарин,
амантадин (лікарський засіб, що використовується проти вірусу грипу типу А або для лікування хвороби Паркінсона),
соталол (бета-адреноблокатор),
ловастатин (використовується для зниження рівня холестерину),
декстран сульфат (використовується для лікування, відомого як аферез ЛПНЩ, для зниження рівня холестерину у крові),
лікарські засоби, що використовуються під час хіміотерапії злоякісних новоутворень (наприклад, циклофосфамід, метотрексат),
інші лікарські засоби, що впливають на роботу серця, викликаючи шлуночкову тахікардію типу torsade de pointes.

Наступні лікарські засоби можуть підвищувати ризик виникнення ангіоневротичного набряку (симптоми ангіоневротичного набряку включають набряк обличчя, губ, язика та (або) горла з труднощами ковтання або дихання):

лікарські засоби, що розчиняють тромби (тканий активатор плазміногену), як правило, вводяться в лікарні;
лікарські засоби, що найчастіше використовуються для профілактики відторгнення трансплантованого органу (силорімус, еверолімус) та для лікування раку (темсіролімус) та інші лікарські засоби, що належать до групи так званих інгібіторів mTOR — див. розділ «Попередження та заходи обережності»;
вілдагліптин, що використовується для лікування цукрового діабету;
ракецадотрил, що використовується для лікування діареї.

Зниження артеріального тиску може бути посилене алкоголем, барбітуратами або анестетиками. Після зміни положення тіла на вертикальне пацієнт може відчувати запаморочення.
Лізиноприл гідрохлортіазид, їжа, напої та алкоголь
Слід запитати лікаря про можливість вживання алкогольних напоїв під час лікування лікарським засобом Лізиноприл гідрохлортіазид. Алкоголь може посилювати небажані ефекти лікарського засобу Лізиноприл гідрохлортіазид.
Вагітність і годування грудьми
Якщо пацієнтка вагітна або годує грудьми, підозрює, що може бути вагітною, або планує завагітніти, вона повинна проконсультуватися з лікарем або фармацевтом перед застосуванням цього лікарського засобу.
Вагітність
Слід повідомити лікареві про вагітність, підозру на вагітність або плани щодо вагітності. Лікар, як правило, порадить припинити застосування лікарського засобу Лізиноприл гідрохлортіазид перед планованою вагітністю або негайно після підтвердження вагітності та порадить приймати інший лікарський засіб замість Лізиноприл гідрохлортіазид. Не рекомендується застосовувати лікарський засіб Лізиноприл гідрохлортіазид на ранніх термінах вагітності, і його не можна застосовувати після 3-го місяця вагітності, оскільки його застосування в цей період може серйозно нашкодити дитині.
Годування грудьми
Слід повідомити лікареві про годування грудьми або намір годувати грудьми. Не рекомендується застосовувати лікарський засіб Лізиноприл гідрохлортіазид під час годування грудьми, особливо при годуванні новонародженого або недоношеного дитини. Лікар може порадити застосовувати інший лікарський засіб.
Керування транспортними засобами та робота з механізмами
Цей лікарський засіб може зрідка викликати втому або запаморочення, що може впливати на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами, особливо на початку лікування, під час зміни дози або в поєднанні з алкоголем. Якщо у пацієнта виникнуть такі симптоми, не слід керувати транспортними засобами або працювати з інструментами чи механізмами.
Перш ніж пацієнт приступить до виконання зазначених дій, він повинен почекати, доки не з’ясує свою індивідуальну реакцію на лікарський засіб.
3. Як застосовувати лікарський засіб Лізиноприл гідрохлортіазид
Цей лікарський засіб слід завжди застосовувати відповідно до рекомендацій лікаря. У разі сумнівів слід звернутися до лікаря або фармацевта.
Якщо пацієнт уже почав приймати лікарський засіб Лізиноприл гідрохлортіазид, лікар може провести дослідження крові. Потім лікар може підібрати дозу, відповідну для конкретного пацієнта.
Прийом лікарського засобу
Таблетку слід проковтнути, запивши водою.
Слід намагатися приймати лікарський засіб щодня в той самий час. Не має значення, приймається лікарський засіб Лізиноприл гідрохлортіазид до чи після їжі.
Лікарський засіб Лізиноприл гідрохлортіазид слід приймати так довго, як це рекомендує лікар. Лікування є тривалим. Важливо приймати лікарський засіб Лізиноприл гідрохлортіазид щодня.
Прийом першої дози
Слід дотримуватися особливої обережності під час прийому першої дози або під час збільшення дози лікарського засобу Лізиноприл гідрохлортіазид. Може виникнути більше зниження артеріального тиску, ніж після застосування наступних доз.
Можуть виникнути запаморочення або непритомність. У разі виникнення таких симптомів може допомогти прийняття лежачого положення. У разі будь-яких сумнівів слід якнайшвидше звернутися до лікаря.
Дорослі
Рекомендована доза — одна таблетка один раз на добу. Лікар призначить таблетки відповідної потужності для конкретного пацієнта.
Застосування у дітей
Лікарський засіб Лізиноприл гідрохлортіазид не рекомендовано застосовувати у дітей.
Прийом більшої, ніж рекомендована, дози лікарського засобу Лізиноприл гідрохлортіазид
У разі прийому дози, що перевищує рекомендовану лікарем, слід негайно звернутися до лікаря або звернутися до лікарні. Слід взяти з собою упаковку лікарського засобу, щоб можна було ідентифікувати таблетки.
Пропуск прийому лікарського засобу Лізиноприл гідрохлортіазид
У разі пропуску дози слід прийняти її одразу після згадування, якщо тільки не наближається час прийому наступної дози. У цьому випадку не слід приймати пропущену дозу.
Не слід приймати подвійну дозу, щоб компенсувати пропущену дозу.
Припинення прийому лікарського засобу Лізиноприл гідрохлортіазид
Не слід припиняти прийом таблеток, навіть якщо пацієнт почувається добре, якщо тільки лікар не порадив інакше.
У разі будь-яких подальших сумнівів, пов’язаних із застосуванням цього лікарського засобу, слід звернутися до лікаря або фармацевта.

4. Можливі побічні ефекти

Як і будь-який лікарський засіб, цей препарат може викликати побічні ефекти, хоча вони виникають не у кожного.
Препарат Лізиноприл гідрохлортіазид містить два ліки: лізиноприл і гідрохлортіазид. Наступні побічні ефекти спостерігалися при застосуванні кожного з цих засобів окремо. Це означає, що вони можуть виникнути також під час застосування препарату Лізиноприл гідрохлортіазид.
Лікар може періодично брати проби крові, щоб перевірити, чи впливає застосування препарату Лізиноприл гідрохлортіазид на показники крові.
Можливі побічні ефекти, пов’язані з лізиноприлом
Тяжкі алергічні реакції (рідко, можуть виникати у до 1 із 1000 пацієнтів)
Якщо у пацієнта виникла тяжка алергійна реакція, необхідно припинити застосування препарату Лізиноприл гідрохлортіазид
і негайно звернутися до лікаря. Симптоми можуть включати раптове виникнення:

набряків обличчя, губ, язика або горла. Це може призводити до труднощів із ковтанням і (або) диханням.
тяжкого або раптового набряку рук, ніг або щиколоток.
труднощів із диханням (включаючи свистяче дихання та тиск у грудній клітці).
сильного свербіння шкіри (з висипанням плям).

Тяжкі порушення функції печінки (дуже рідко, можуть виникати у до 1 із 10 000 пацієнтів)
Симптоми можуть включати:

жовтяницю шкіри або очей, темне забарвлення сечі або втрату апетиту.

Якщо у пацієнта виникають такі симптоми, необхідно негайно звернутися до лікаря.
Інші можливі побічні ефекти:
Часто (можуть виникати у до 1 із 10 пацієнтів):

головний біль,
запаморочення або ослаблення, особливо під час швидкого піднімання,
непритомність,
діарея,
блювота,
кашель,
порушення функції нирок (виявляються при аналізах крові).

Нечасто (можуть виникати у до 1 із 100 пацієнтів):

зміни настрою, включаючи почуття депресії,
почуття поколювання,
почуття обертання (запаморочення),
зміни відчуття смаку,
труднощі заснути,
інфаркт міокарда або інсульт, пов’язані з різким зниженням артеріального тиску,
незвичайне серцебиття,
зміна кольору пальців рук і ніг,
запалення слизової оболонки носа,
нудота,
біль у животі та розлад шлунку,
зміни в результатах аналізів крові, що стосуються функції печінки,
висипання,
свербіж,
неможливість досягти ерекції (імпотенція),
почуття слабкості,
почуття втоми,
підвищення рівня певних речовин у крові (сечовини, креатиніну та калію).

Рідко (можуть виникати у до 1 із 1000 пацієнтів):

порушення, пов’язані з певними клітинами або іншими компонентами крові. Симптоми можуть включати почуття втоми та блідість шкіри,
дезорієнтація,
зміни відчуття запаху,
сухість слизової оболонки рота,
висипання з темночервоними, висхідними, сверблячими висипаннями (крурчак),
випадання волосся (алопеція),
псоріаз (порушення шкіри),
підвищений рівень сечовини у крові через ниркову недостатність,
сепсис,
ниркова недостатність,
збільшення молочних залоз у чоловіків,
синдром неправильного виділення антидіуретичного гормону (SIADH),
низький рівень натрію у крові, що може призводити до слабкості, втоми, головного болю, нудоти, блювоти та судом м’язів.

Дуже рідко (можуть виникати у до 1 із 10 000 пацієнтів):

порушення кісткового мозку або зниження кількості клітин крові та (або) тромбоцитів. Пацієнт може помітити втому, інфекції (які можуть бути серйозними), гарячку, задиху або схильність до легкого утворення синяків або кровотечі,
набряк лімфатичних вузлів,
посилення імунних реакцій (аутоімунні захворювання),
низький рівень цукру у крові (гіпоглікемія). Симптоми можуть включати почуття голоду або слабкості, пітливість та прискорене серцебиття,
раптове свистяче дихання або задиха (бронхоспазм),
запалення легень (що може призвести до задишки),
запалення пазух (почуття болю та наповнення в області щік та очниць),
еозинофільне запалення легень — до симптомів належать:
запалення пазух,
симптоми, схожі на грип,
поступове посилення задишки,
біль у шлунку та кишечнику,
шкірний висип,
почуття поколювання або оніміння рук і ніг.
запалення підшлункової залози, що може призвести до помірного до сильного болю в епігастрії,
набряк слизової оболонки кишечника. Це може спричинити раптовий біль у животі, діарею або блювоту,
пітливість,
тяжкі порушення шкіри або висипання. Симптоми — почервоніння, утворення пухирів і лущення шкіри, які можуть швидко розвиватися і включати утворення пухирів у ротовій порожнині та носі,
зниження кількості сечі або її повна відсутність.

Невідома частота (не може бути визначена на основі наявних даних):

бачення, відчуття або чуття речей, яких немає (галюцинації),
почервоніння шкіри.

Можливі побічні ефекти, пов’язані з гідрохлортіазидом:
Дуже рідко (можуть виникати у до 1 із 10 000 пацієнтів):

гостра дихальна недостатність (симптоми включають тяжку задиху, гарячку, слабкість і сплутаність свідомості).

Невідома частота (не може бути визначена на основі наявних даних):

запалення слинних залоз,
зниження кількості білих кров’яних клітин і (або) тромбоцитів. У пацієнта може виникнути втому, інфекція (яка може бути тяжкою), гарячка, задиха або схильність до легкого утворення синяків або кровотечі,
втрата апетиту,
підвищення рівня цукру (глюкози) у крові (гіперглікемія),
наявність цукру в сечі,
підвищення рівня сечової кислоти у крові,
зміна рівня електролітів у крові (наприклад, низький рівень натрію та калію). У пацієнта може виникнути слабкість м’язів, спрага, почуття поколювання, судоми та нудота,
підвищення або високий рівень жирів у крові (включаючи холестерин),
тривожність,
депресія,
труднощі заснути,
почуття поколювання,
ослаблення,
нечітке бачення або бачення в жовтих тонах, послаблення зору або біль у очах через підвищений тиск [можливі симптоми накопичення рідини в судинній оболонці,
що оточує око (надмірне накопичення рідини між судинною оболонкою та склерою) або
гострої закритої кутової глаукоми]. Якщо такі симптоми, як біль у оці або зниження гостроти зору, раптово виникли, необхідно негайно повідомити лікаря, оскільки може знадобитися лікування, щоб запобігти постійній втраті зору.
почуття обертання (запаморочення вестибулярного походження),
почуття непритомності (особливо під час піднімання),
ушкодження кровоносних судин, що призводить до утворення червоних або пурпурних плям на шкірі,
труднощі з диханням. Якщо в легенях виникає запалення або накопичується рідина, може виникнути задиха,
подразнення шлунка,
діарея,
запор,
запалення підшлункової залози, що може призвести до помірного до сильного болю в епігастрії,
жовтяниця шкіри та очей,
порушення шкіри, включаючи висипання, викликане світлочутливістю, висипання, тяжке висипання, яке швидко з’являється з пухирями або лущенням шкіри та, можливо, з утворенням пухирів у ротовій порожнині, виникнення або посилення реакцій, схожих на системний червоний вовчак, або виникнення нетипових шкірних реакцій,
алергічні реакції,
судоми та слабкість м’язів,
порушення функції нирок, які можуть бути тяжкими (виявляються при аналізах крові),
гарячка,
слабкість,
злоякісні пухлини шкіри та губ (некарциноматозні злоякісні пухлини шкіри).

Повідомлення про побічні ефекти
Якщо виникають будь-які побічні ефекти, включаючи ті, що не зазначені в цій інструкції, необхідно повідомити лікареві, фармацевту або медсестрі. Побічні ефекти можна повідомляти безпосередньо до Департаменту моніторингу побічних ефектів лікарських засобів Управління реєстрації лікарських засобів, медичних виробів та біоцидних продуктів
Al. Jerozolimskie 181C
02-222 Варшава
Тел.: + 48 22 49 21 301
Факс: + 48 22 49 21 309
Веб-сайт: https://smz.ezdrowie.gov.pl
Побічні ефекти можна повідомляти також суб’єкту відповідальності.
Завдяки повідомленням про побічні ефекти можна зібрати додаткову інформацію щодо безпеки застосування препарату.
5. Як зберігати препарат Лізиноприл гідрохлортіазид
Зберігати в недоступному для дітей місці.
Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці. Термін придатності означає останній день зазначеного місяця.
Не зберігати при температурі вище 25°C.
Зберігати в оригінальній упаковці для захисту від світла.
Лікарські засоби не слід викидати у каналізацію або побутові контейнери для сміття. Необхідно запитати фармацевта, як позбутися ліків, які вже не використовуються. Такий підхід допоможе захистити навколишнє середовище.

6. Вміст упаковки та інша інформація

Що містить Лізиноприл гідрохлортіазид
Діючими речовинами лікарського засобу є: 20 мг лізиноприлу (у формі лізиноприлу двоводного) та 25 мг
гідрохлоротіазиду.
Інші складові: маніт, індоцианін, лак, крохмаль кукурудзяний, крохмаль кукурудзяний желюватий, стеарат магнію, кальцію гідрофосфат безводний.
Як виглядає Лізиноприл гідрохлортіазид і що містить упаковка
Таблетки світло-синього кольору, діаметром 11 мм, з обох боків плоскі, зі зрізаними краями.
Упаковка містить 28 таблеток.
Відповідальна організація та виробник
GEDEON RICHTER POLSKA Sp. z o.o.
вул. Кс. Я. Понятовського 5
05-825 Ґродзиск-Мазовецький
Польща
тел.: (22) 755 50 81
Для отримання більш детальної інформації звертайтеся до
GEDEON RICHTER POLSKA Sp. z o.o.
Медичний відділ
вул. Кс. Я. Понятовського 5
05-825 Ґродзиск-Мазовецький
Тел. +48 (22)755 96 48
[email protected]
((логотип відповідальної організації))
((фармакод))