Ліксим

Інструкція для пацієнта

Ліксим, 70 мг, лікувальний пластир
Для застосування у дорослих
Etofenamatum
Необхідно уважно ознайомитися з вмістом інструкції перед застосуванням ліку, оскільки вона містить
важливу інформацію для пацієнта.
Цей лік слід завжди застосовувати точно так, як описано в інструкції для пацієнта, або відповідно до
рекомендацій лікаря чи фармацевта.

• Зберігайте цю інструкцію, щоб у разі потреби мати змогу знову її прочитати.
• Якщо потрібна порада чи додаткова інформація, зверніться до фармацевта.
• Якщо у пацієнта виникнуть будь-які побічні ефекти, у тому числі всі можливі побічні ефекти, не зазначені в інструкції, повідомте про це лікареві або фармацевту. Див. пункт 4.
• Якщо через 7 днів стан не поліпшився або пацієнт почувається гірше, необхідно звернутися до лікаря.

Зміст інструкції

1. Що таке Ліксим і для чого його застосовують
2. Важливі відомості перед застосуванням ліку Ліксим
3. Як застосовувати Ліксим
4. Можливі побічні ефекти
5. Як зберігати Ліксим
6. Вміст упаковки та інша інформація

1. Що таке Ліксим і для чого його застосовують

Діючою речовиною цього ліку є етофенамат, який належить до групи ліків, що називаються нестероїдними протизапальними засобами (НПЗЗ), що мають знеболювальну та протизапальну дію.
Ліксим застосовується для короткотривалого симптоматичного лікування місцевого болю при гострих, ненаскладних вивихах гомілковостопного суглоба у дорослих.
Якщо через 7 днів стан не поліпшився або пацієнт почувається гірше, необхідно звернутися до лікаря.

2. Важливі відомості перед застосуванням ліку Ліксим

Коли не застосовувати лік Ліксим:

• якщо пацієнт має алергію на етофенамат або будь-який інший компонент цього ліку (перелічені в розділі 6);
• якщо пацієнт має алергію на інші нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ, ліки, що застосовуються для лікування болю та запалення, наприклад, ацетилсаліцилова кислота або ібупрофен), яка проявляється у вигляді астми, утрудненого дихання (бронхоспазм), риніту, набряку або кропив’янки;
• якщо пацієнт має ураження шкіри (наприклад, подертості, порізи, опіки, відкриті рани), інфекцію або запалення шкіри або ексудативний дерматит або висип;
• у жінок у останніх трьох місяцях вагітності (див. розділ «Вагітність, годування груддю та вплив на фертильність»);
• на очі, рот або слизові оболонки.

Попередження та заходи обережності
Якщо виникне шкірна висипка, необхідно негайно видалити лікувальний пластир і припинити лікування.
Для зменшення ризику побічних ефектів рекомендується застосовувати препарат протягом найкоротшого часу, необхідного для контролю симптомів.
Не застосовувати пов’язку для фіксації лікувального пластира на місці.
У пацієнтів, які страждають бронхіальною астмою або алергією, можуть виникнути труднощі з диханням (бронхоспазм).
Під час лікування та протягом 2 тижнів після зняття пластира слід уникати прямого впливу сонячних променів або штучного ультрафіолетового випромінювання в солярії для зменшення ризику світлової гіперчутливості.
Не можна виключити можливість виникнення системних побічних ефектів (побічних ефектів, що впливають на органи, системи органів або весь організм) після застосування лікувального пластира, якщо препарат застосовується на великих ділянках шкіри (тобто, якщо застосовано більше, ніж один пластир — див. розділ 3) та тривало.
Хоча очікується, що системні ефекти (ефекти, що впливають на органи, системи органів або весь організм) будуть мінімальними, лікувальний пластир слід застосовувати з обережністю у пацієнтів із:

• порушеннями функції нирок, серця або печінки;
• активним або в анамнезі виразковим ураженням шлунково-кишкового тракту, запаленням кишечника або схильністю до кровотечі.

Необхідно дотримуватися особливої обережності при застосуванні нестероїдних протизапальних засобів у пацієнтів похилого віку, оскільки вони більш схильні до виникнення побічних ефектів.
Не слід застосовувати одночасно інші ліки, що містять етофенамат або інші нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ), які застосовуються як місцево (на шкіру), так і перорально.
Діти та підлітки
Не слід застосовувати лік Ліксим у дітей та підлітків віком до 18 років, оскільки безпека та ефективність цього ліку в цій віковій групі не встановлені.
Лік Ліксим та інші ліки
Необхідно повідомити лікаря або фармацевта про всі ліки, які пацієнт зараз приймає або приймав нещодавно, а також про ліки, які він планує приймати.
Якщо лік застосовується правильно, етофенамат всмоктується в організм лише в незначних кількостях, тому виникнення взаємодії з іншими ліками є малоймовірним.
Вагітність, годування груддю та вплив на фертильність
Якщо пацієнтка вагітна або годує груддю, підозрює, що може бути вагітною, або планує завагітніти, їй слід проконсультуватися з лікарем або фармацевтом перед застосуванням цього ліку.
Не можна застосовувати цей лік у жінок у третьому триместрі вагітності.
У першому та другому триместрах вагітності лік можна застосовувати лише за призначенням лікаря.
Невеликі кількості флufenамової кислоти, продукту розпаду етофенамату, проникають у молоко жінок, які годують груддю. Однак, якщо лікар вважає це необхідним, можливе короткотривале застосування ліку Ліксим під час годування груддю. Якщо лік Ліксим застосовується під час годування груддю, не слід наносити його на ділянки грудей, а також на великі ділянки шкіри або тривало.
Керування транспортними засобами та обладнанням
Ліксим не має впливу або має незначний вплив на здатність керування транспортними засобами та роботи з механізмами.

3. Як застосовувати Ліксим

Цей препарат слід завжди застосовувати точно так, як описано в інструкції для пацієнта, або згідно з рекомендаціями лікаря чи фармацевта. У разі виникнення сумнівів слід звернутися до лікаря чи фармацевта.
Рекомендована доза:
Дорослі та особи похилого віку
Наклеювати один (1) пластер кожні 12 годин (всього 2 пластері на добу), не довше, ніж протягом 7 днів.
Одночасно можна застосовувати лише один пластер.
Виключно для короткотривалого лікування.
Не слід перевищувати рекомендовану дозу.
Спосіб застосування
Нанесення на шкіру.
Пластер слід застосовувати виключно на неушкоджену, здорову шкіру.
Як наклеїти пластер
Пластер слід наклеювати на суху, гладку ділянку шкіри. Якщо ділянка шкіри, на яку має бути
наклеєний пластер, є вологим або сильно волохатим, прилипання може бути зниженим.

Спочатку відірвіть захисний шар із середини пластера (A) і притисніть це місце безпосередньо до шкіри.
Не торкайтеся пальцями липкої сторони пластера!

Тримайте середину пластера (A) іншою рукою і зніміть частину (B) захисного шару, склавши пластер назовні та відділивши захисний шар (B) від відігнутого краю (див. стрілку). Після видалення захисного шару притисніть пластер до шкіри.

Видаліть частину (C) захисного шару таким самим чином, як і частину (B). Притисніть пластер до шкіри.
Слід притискати пластер до шкіри принаймні 30 секунд, щоб забезпечити належне прилягання.
Після використання кожного пластера щільно закрийте пакування за допомогою шнурка-замка.
Тривалість лікування
Виключно для короткотривалого застосування.
Ліксим слід застосовувати найкоротший час, необхідний для полегшення симптомів.
Не слід застосовувати пластер довше, ніж 7 днів. Якщо після закінчення цього часу поліпшення не настало або симптоми загострилися, слід звернутися до лікаря.
Не перевищуйте рекомендованої тривалості лікування.
Застосування більшої, ніж рекомендована, дози препарату Ліксим
У разі передозування або випадкового застосування препарату дитиною слід негайно звернутися по медичну допомогу.
Пропуск застосування препарату Ліксим
Не слід застосовувати подвійну дозу для відшкодування пропущеної дози.
У разі будь-яких подальших сумнівів щодо застосування цього препарату слід звернутися до лікаря чи фармацевта.

4. Можливі побічні ефекти

Як і будь-який лікарський засіб, цей препарат може викликати побічні ефекти, хоча вони виникають не у кожного.
Необхідно припинити застосування цього препарату та негайно звернутися до лікаря, якщо виникнуть:

• симптоми алергічної реакції, такі як астма, нез’ясовне свистяче дихання або задиха, свербіж, катар або висип на шкірі;
• симптоми гіперчутливості та шкірні реакції, такі як почервоніння, набряк, шелушіння, утворення пухирів, відшарування шарів шкіри або утворення виразок на шкірі.

Можуть виникнути такі побічні ефекти:
Не часто (можуть виникнути не більше, ніж у 1 із 100 осіб):
Запалення шкіри, наприклад, почервоніння шкіри, свербіж, печіння, висип на шкірі, зокрема з горбками, плямами або утворенням пухирців.
Рідко (можуть виникнути не більше, ніж у 1 із 1000 осіб):
Реакції гіперчутливості, місцеві алергічні реакції (контактний дерматит).
Дуже рідко (можуть виникнути не більше, ніж у 1 із 10 000 осіб):
Набряк шкіри.
Невідома частота (не може бути визначена на підставі наявних даних):
Підвищена чутливість до світла (фотосенсибілізація).
Ризик побічних ефектів зростає, якщо пластер застосовується на великій ділянці шкіри (наприклад, застосування більше одного пластера — див. пункт 3) та тривало.
Повідомлення про побічні ефекти
Якщо виникнуть будь-які побічні симптоми, у тому числі ті, що не зазначені в інструкції, необхідно повідомити лікаря або фармацевта. Побічні ефекти можна повідомляти безпосередньо до Департаменту моніторингу побічних ефектів лікарських засобів Уряду реєстрації лікарських засобів, медичних виробів та біоцидних продуктів,
Al. Jerozolimskie 181 C, 02-222 Warszawa,
Тел.: +48 22 49 21 301, Факс: +48 22 49 21 309,
Веб-сайт: https://smz.ezdrowie.gov.pl
Побічні ефекти також можна повідомляти суб’єкту, відповідальному за препарат.
Завдяки повідомленням про побічні ефекти можна зібрати більше інформації щодо безпеки застосування препарату.

5. Як зберігати Ліксим

Ліки слід зберігати в недоступному для дітей місці.
Не застосовувати цей лікарський засіб після закінчення терміну придатності, зазначеного на пакетику та картонній упаковці після: Термін придатності (EXP). Термін придатності означає останній день зазначеного місяця.
Не зберігати при температурі вище 30 ℃.
Використані пластирі слід скласти навпіл, приклеєною стороною всередину, та утилізувати безпечним способом.
Ліки не слід викидати у каналізацію чи побутові сміттєві контейнери. Слід запитати у фармацевта, як позбутися ліків, які вже не використовуються. Така практика допоможе захистити навколишнє середовище.

6. Вміст упаковки та інша інформація

Що містить Ліксим

• Діючою речовиною препарату є етофенамат. Один лікувальний пластир містить 70 мг етофенамату.
• Інші складові:

Прилегла шар
Поліконденсат триметилсилільованого полікремнезему альфа-гідро-омега-гідроксіполі
(диметилсилоксану) з диметиконом, макроголом 400 та очищеним оливковою олією.
Зовнішній захисний шар
Поліестер.
Захисний шар (який видаляється)
Поліестер, покритий фторополімером.
Як виглядає Ліксим і що містить упаковка
Кожен пластир розміром 10 см × 14 см виготовлений з білого матеріалу, з безбарвним самоклеєвим шаром і стирається захисною плівкою.
Ліксим доступний у картонних коробках, що містять запечатану саше. Кожна саше містить
2, 5 або 7 лікувальних пластирів. Для закриття після видалення окремих пластирів саше обладнана стрічковим замком.
Відповідальний суб’єкт та виробник
Відповідальний суб’єкт
Drossapharm Arzneimittel Handelsgesellschaf GmbH
Wallbrunnstrasse 24
79539 Lörrach
Німеччина
Виробник/Імпортер
mikle-pharm GmbH
Sandgasse 17
76829 Landau
Німеччina
Цей лікарський засіб зареєстрований для обігу в країнах-членах Європейського економічного простору під такими назвами:
Австрія/Німеччина: Lixim 70 mg wirkstoffhaltiges Pflaster
Бельгія: Lixim 70 mg emplâtre médicamenteux
Lixim70 mg wirkstoffhaltiges Pflaster
Lixim 70 mg pleister
Іспанія: Flogopatch 70 mg apósito adhesivo medicamentoso
Угорщина: Lixim 70 mg gyógyszeres tapasz
Італія: Dorsiflex
Польща: Ліксим
Португалія: Fixplast 70 mg emplastro medicamentoso