Інструкція, що додається до упаковки: інформація для пацієнта

Діппер-Моно, 80 мг, вкриті оболонкою таблетки
Діппер-Моно, 160 мг, вкриті оболонкою таблетки
Valsartanum
Перед застосуванням лікарського засобу уважно прочитайте цю інструкцію, оскільки вона містить
важливу інформацію для пацієнта.

Зберігайте цю інструкцію, щоб у разі потреби мати можливість знову її прочитати.
Якщо у вас виникнуть будь-які сумніви, зверніться до лікаря або фармацевта.
Цей лікарський засіб призначено виключно певній особі. Не передавайте його іншим. Лікарський засіб може нашкодити іншій особі, навіть якщо симптоми її хвороби такі самі.
Якщо у пацієнта виникнуть будь-які небажані явища, у тому числі ті, що не зазначені в цій інструкції, необхідно повідомити лікареві або фармацевту. Див. розділ 4.

Зміст інструкції:

Що таке Діппер-Моно і для чого його застосовують
Важливі відомості, перш ніж застосовувати Діппер-Моно
Як застосовувати Діппер-Моно
Можливі небажані ефекти
Як зберігати Діппер-Моно
Вміст упаковки та інша інформація

1. Що таке Діппер-Моно і для чого його застосовують

Діппер-Моно містить діючу речовину: валсартан, і належить до групи лікарських засобів, так званих антагоністів
рецепторів ангіотензину ІІ, які допомагають контролювати артеріальний тиск. Ангіотензин
ІІ — це речовина, що звужує судини в організмі і тим самим підвищує артеріальний тиск.
Діппер-Моно блокує дію ангіотензину ІІ, внаслідок чого зменшується напруження
кровоносних судин і знижується артеріальний тиск.
Діппер-Моно можна застосовувати в трьох різних станах:
для лікування підвищеного артеріального тиску у дорослих, а також у дітей і підлітків у віці від
6 до менше ніж 18 років. Підвищений артеріальний тиск збільшує навантаження на серце і судини. Якщо його не лікувати,
це може пошкодити судини в мозку, серці та нирках, призводячи до інсульту,
недостатності серця або ниркової недостатності. Підвищений артеріальний тиск збільшує ризик
розвитку інфаркту міокарда. Зниження артеріального тиску до нормальних значень зменшує ризик
розвитку зазначених порушень.
для лікування дорослих пацієнтів після недавно перенесеного інфаркту міокарда («недавно перенесений» означає тут від 12 годин до 10 днів).
для лікування симптоматичної серцевої недостатності у дорослих. Діппер-Моно застосовують у випадках, коли не можна застосувати лікарський засіб з групи так званих інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ) (ліків, що застосовуються для лікування серцевої недостатності), або застосовують разом з інгібіторами АПФ, коли не можна призначити інші ліки, що використовуються для лікування серцевої недостатності.
До симптомів серцевої недостатності належать задишка та набряки стоп і ніг через затримку рідини. Серцева недостатність виникає тоді, коли серцевий м’яз не здатний достатньо сильно перекачувати кров для забезпечення всього організму.

2. Важливі відомості перед застосуванням лікарського засобу Діппер-Моно

Коли не застосовувати лікарський засіб Діппер-Моно
якщо пацієнт має алергію на валсартан або на будь-який інший компонент цього ліку (перелічені в розділі 6);
якщо у пацієнта виявлено важке захворювання печінки;
якщо пацієнтка вагітна більше 3 місяців (на ранніх термінах вагітності також краще не приймати лікарський засіб Діппер-Моно — див. розділ, присвячений вагітності);
якщо пацієнт має цукровий діабет або порушення функції нирок і приймає лікарський засіб, що знижує артеріальний тиск, який містить аліскірен.
Якщо якась із вищезазначених ситуацій стосується пацієнта, необхідно звернутися до лікаря та
не приймати лікарський засіб Діппер-Моно.
Попередження та заходи обережності
Перед початком прийому лікарського засобу Діппер-Моно слід обговорити з лікарем, якщо
пацієнт має захворювання печінки;
пацієнт має важке захворювання нирок або перебуває на діалізі;
пацієнт має стеноз ниркової артерії;
пацієнт недавно переніс операцію трансплантації нирки (отримав нову нирку);
пацієнт переніс інфаркт міокарда або має серцеву недостатність; лікар може контролювати функцію нирок;
пацієнт має важке захворювання серця (інше, ніж серцева недостатність або інфаркт міокарда);
у пацієнта раніше під час застосування інших ліків (зокрема інгібіторів АПФ) виникав набряк язика та обличчя (так званий ангіоневротичний набряк) унаслідок алергічної реакції. Якщо такі симптоми виникнуть під час застосування лікарського засобу Діппер-Моно, необхідно негайно припинити його прийом і більше ніколи його не застосовувати. Див. також розділ 4 «Можливі небажані ефекти».
пацієнт приймає ліки, що підвищують вміст калію в крові. До них належать добавки калію або замінники кухонної солі, що містять калій, засоби, що зберігають калій, та гепарин. Може бути необхідним регулярне контролювання рівня калію в крові.
пацієнту менше 18 років і він приймає Діппер-Моно у поєднанні з іншими ліками, які пригнічують ренін-ангіотензин-альдостеронову систему (ліки, що знижують артеріальний тиск), лікар може рекомендувати регулярно контролювати функцію нирок пацієнта та концентрацію калію в крові;
у пацієнта діагностовано гіперальдостеронізм — захворювання, при якому надниркові залози виробляють надмір гормону альдостерону. У такому випадку застосування лікарського засобу Діппер-Моно не рекомендовано.
пацієнт втратив значну кількість рідини (дегідратація) внаслідок діареї, блювоти або прийому великих доз сечогінних засобів;
пацієнтка вагітна (або може стати вагітною), необхідно повідомити про це лікаря.
Діппер-Моно не рекомендовано на ранніх термінах вагітності та протипоказаний після 3-го місяця вагітності, оскільки його застосування в цей період може бути дуже шкідливим для дитини (див. розділ щодо вагітності).
пацієнт приймає будь-який із нижчевказаних ліків, що застосовуються для лікування підвищеного артеріального тиску:

інгібітори АПФ (наприклад, еналаприл, лізиноприл, раміприл), особливо якщо пацієнт має захворювання нирок, спричинене цукровим діабетом;
аліскірен;
пацієнт приймає інгібітор АПФ разом із деякими іншими ліками, що застосовуються при лікуванні серцевої недостатності — так званими антагоністами рецепторів мінералокортикоїдів — МРА (тобто спіронолактон, еплеренон) або бета-адреноблокаторами (наприклад, метопролол).

Якщо якесь із вищезазначених попереджень стосується пацієнта, необхідно повідомити про це лікаря
до початку прийому лікарського засобу Діппер-Моно.
Лікар може регулярно контролювати функцію нирок пацієнта, його артеріальний тиск та концентрацію електролітів (наприклад, калію) у крові.
Див. також інформацію в розділі «Коли не застосовувати лікарський засіб Діппер-Моно».
Якщо після прийому лікарського засобу Діппер-Моно у пацієнта виник біль у животі, нудота, блювота або діарея, необхідно обговорити це з лікарем. Лікар прийме рішення щодо подальшого лікування. Не слід самостійно приймати рішення про припинення прийому лікарського засобу Діппер-Моно.
Діппер-Моно та інші ліки
Необхідно повідомити лікареві або фармацевту про всі ліки, які пацієнт приймає зараз або приймав нещодавно, а також про ліки, які пацієнт планує застосовувати.
На ефективність лікування може вплинути одночасний прийом лікарського засобу Діппер-Моно з деякими іншими ліками. Може знадобитися зміна дози, застосування інших заходів обережності, а в окремих випадках — припинення застосування одного з ліків. Це стосується як ліків, що видаються за рецептом, так і тих, що доступні без рецепта, зокрема:

інших ліків, що знижують артеріальний тиск, зокрема сечогінних засобів,
інгібіторів АПФ (наприклад, еналаприл, лізиноприл тощо) або аліскірену (див. також інформацію в розділі «Коли не застосовувати лікарський засіб Діппер-Моно» та «Попередження та заходи обережності»);
ліків, що підвищують вміст калію у крові. До них належать добавки калію або замінники кухонної солі, що містять калій, засоби, що зберігають калій, та гепарин;
певних видів знеболюючих засобів, так званих нестероїдних протизапальних ліків (НПЗП);
деяких антибіотиків (з групи рифаміцинів), лікування, що запобігає відторгненню трансплантата (циклоспорин) або протиретровірусного лікування, що застосовується при лікуванні інфекції ВІЛ та СНІДу (рітонавір). Вказані ліки можуть посилювати дію лікарського засобу Діппер-Моно;
літію, лікування, що застосовується при лікуванні деяких психічних захворювань.
Крім того:
якщо пацієнт лікується після перенесеного інфаркту міокарда, оскільки не рекомендується одночасне застосування інгібітора АПФ (лікування, що застосовується при лікуванні інфаркту серця);
у разі лікування серцевої недостатності не рекомендується застосовувати лікарський засіб Діппер-Моно у потрійному поєднанні з інгібіторами АПФ та іншими ліками, що застосовуються при лікуванні серцевої недостатності, відомими як антагоністи рецепторів мінералокортикоїдів (англ. mineralocorticoid receptors antagonist, МРА) (наприклад, спіронолактон, еплеренон) або бета-блокаторами (наприклад, метопролол).
Діппер-Моно та харчування
Діппер-Моно можна приймати незалежно від прийому їжі.
Вагітність та годування грудьми
Якщо жінка вагітна або годує грудьми, підозрює, що може бути вагітною, або планує мати дитину, перед застосуванням цього лікування їй слід проконсультуватися з лікарем або фармацевтом.
Необхідно повідомити лікаря, якщо пацієнтка вагітна (або може стати вагітною).
Зазвичай лікар рекомендує припинити прийом лікарського засобу Діппер-Моно до настання вагітності або якомога швидше після її виявлення та замість цього запропонує прийом іншого лікування. Застосування лікарського засобу Діппер-Моно не рекомендовано на ранніх термінах вагітності, а після 3-го місяця вагітності його прийом заборонено, оскільки лікування, приймане в цей період, може серйозно нашкодити дитині.
Необхідно повідомити лікаря про годування грудьми або про намір почати годування.
Застосування лікарського засобу Діппер-Моно не рекомендовано в період годування грудьми. Для пацієнток, які планують годувати грудьми, особливо новонароджених або недоношених дітей, лікар може обрати інший відповідний лікарський засіб.
Керування транспортними засобами та обслуговування механізмів
Перед тим як керувати транспортними засобами, використовувати інструменти, обслуговувати механізми або виконувати діяльність, що вимагає концентрації уваги, необхідно переконатися, як Діппер-Моно діє на організм пацієнта. Як і інші ліки, що застосовуються при лікуванні підвищеного артеріального тиску, Діппер-Моно може спричиняти запаморочення, що порушує здатність до концентрації.

3. Як застосовувати Діппер-Моно

Для досягнення найкращих результатів лікування та зменшення ризику побічних ефектів цей засіб
слід завжди застосовувати згідно з призначенням лікаря. У разі виникнення сумнівів слід звернутися до
лікаря або фармацевта.
Хворі на гіпертонію часто не відчувають жодних симптомів захворювання.
Багато таких пацієнтів почуваються цілком добре. Тому особливо важливо відвідувати всі призначені
лікарем візити, навіть якщо самопочуття добре.
Дорослі пацієнти з підвищеним артеріальним тиском
Рекомендована доза становить 80 мг на добу. У деяких випадках лікар може призначити більші
дози (наприклад, 160 мг або 320 мг), а також може додати до лікування Діппер-Моно інший засіб (наприклад,
сечогінний).
Діти та підлітки віком від 6 до менше 18 років з підвищеним артеріальним тиском
Діппер-Моно не доступний у формі орального розчину. Якщо необхідно застосовувати оральний розчин, слід
звернути увагу на інші продукти, доступні на ринку.
Пацієнтам із масою тіла менше 35 кг рекомендована доза валсартану становить 40 мг один раз на добу.
Пацієнтам із масою тіла 35 кг або більше зазвичай призначають початкову дозу валсартану 80 мг один раз на добу.
У деяких випадках лікар може призначити більші дози (дозу можна збільшити до 160 мг і максимально до 320 мг).
Дітям та підліткам, які не можуть ковтати таблетки, рекомендовано застосовувати оральний розчин,
що містить валсартан.
Дорослі пацієнти після перенесеного інфаркту міокарда
Лікування після перенесеного інфаркту міокарда зазвичай розпочинають вже через 12 годин,
починаючи з невеликої дози — 20 мг двічі на добу. Дозу 20 мг отримують, поділивши навпіл таблетку 40 мг.
Лікар поступово збільшуватиме дозу протягом декількох тижнів до максимальної дози — 160 мг двічі на добу.
Остаточна доза залежить від індивідуальної переносимості пацієнта.
Діппер-Моно можна застосовувати разом з іншими ліками, що використовуються для лікування інфаркту міокарда,
і лікар вибере найбільш відповідне для пацієнта лікування.
Дорослі пацієнти з серцевою недостатністю
Лікування зазвичай розпочинають з дози 40 мг двічі на добу. Лікар поступово збільшуватиме дозу
протягом декількох тижнів до максимальної дози — 160 мг двічі на добу. Остаточна доза залежить від
індивідуальної переносимості пацієнта.
Діппер-Моно можна застосовувати разом з іншими ліками, що використовуються для лікування серцевої
недостатності, і лікар вибере найбільш відповідне для пацієнта лікування.
Діппер-Моно можна приймати незалежно від прийому їжі. Таблетки слід ковтати цілими, запиваючи водою.
Ліки слід приймати щодня, приблизно о тій самій годині.
Застосування більшої, ніж рекомендована, дози Діппер-Моно
У разі виникнення сильного запаморочення та (або) втрати свідомості слід негайно звернутися до
лікаря та прилягти. Якщо пацієнт випадково прийняв надто багато таблеток, слід звернутися до
лікаря, фармацевта або в лікарню.
Пропуск прийому Діппер-Моно
Якщо дозу пропущено, її слід прийняти якомога швидше після того, як про це згадали.
Однак, якщо наближається час прийому наступної дози, слід пропустити пропущену дозу.
Не слід приймати подвійну дозу, щоб відшкодувати пропущену.
Припинення застосування Діппер-Моно
Припинення застосування Діппер-Моно може призвести до загострення захворювання. Не можна
припиняти прийом ліків без рекомендації лікаря.
У разі будь-яких подальших сумнівів щодо застосування цього лікувального засобу слід звернутися до
лікаря або фармацевта.

4. Можливі побічні ефекти

Як і будь-який інший лікарський засіб, цей препарат може викликати побічні ефекти, хоча вони не виникають у кожного.
Деякі побічні ефекти можуть бути серйозними і вимагати негайного втручання лікаря:
Можливе виникнення симптомів ангіоневротичного набряку (особливої алергічної реакції),
таких як:
набряк обличчя, губ, язика або горла
утруднення дихання або ковтання
круріпка, свербіж
Якщо виникли будь-які з перелічених симптомів, необхідно припинити прийом препарату
Діппер-Моно та негайно звернутися до лікаря (див. також пункт 2 «Попередження та заходи
обережності»).
До інших побічних ефектів належать:
Часті (можуть спостерігатися рідше, ніж у 1 із 10 осіб):
запаморочення
низький артеріальний тиск крові без симптомів або з такими симптомами, як запаморочення та непритомність
при підйомі
порушення функції нирок (симптоми ниркової недостатності)
Нечасті (можуть спостерігатися рідше, ніж у 1 із 100 осіб):
ангіоневротичний набряк (див. вище «Деякі побічні ефекти можуть бути серйозними
і вимагати негайного втручання лікаря»)
раптове втрати свідомості (непритомність)
відчуття обертовання (запаморочення вестибулярного походження)
серйозні порушення функції нирок (симптоми гострої ниркової недостатності)
судоми м’язів, порушення серцевого ритму (симптоми гіперкаліємії)
задишка, утруднення дихання в положенні лежачи, набряк стоп або ніг (симптоми серцевої недостатності)
головний біль
кашель
біль у животі
нудота
діарея
відчуття втоми
слабкість
Дуже рідко (можуть спостерігатися рідше, ніж у 1 із 10 000 осіб):
ангіоневротичний набряк кишечника: набряк у кишечнику з такими симптомами, як біль у животі, нудота,
блювота та діарея
Ефекти з невідомою частотою (частоту не можна визначити на основі наявних даних):
утворення пухирів на шкірі (симптом бульйозного дерматиту)
алергічні реакції з висипанням, свербіжом і кропив’янкою; можуть виникати симптоми гарячки, набряк і біль
у суглобах, біль у м’язах, набряк лімфатичних вузлів і (або) симптоми, подібні до грипу (симптоми сироваткової хвороби)
пурпурно-червоні плями, гарячка, свербіж (симптоми васкуліту)
незвичайні кровотечі або утворення петехій (симптоми тромбоцитопенії)
біль у м’язах (міалгія)
гарячка, біль у горлі або виразки в порожнині рота внаслідок інфекції (симптоми зниження кількості
білих кров’яних тілець, так званої нейтропенії)
зниження концентрації гемоглобіну та зниження кількості червоних кров’яних тілець (що в важких
випадках може призводити до анемії)
підвищення концентрації калію в крові (що в важких випадках може викликати судоми м’язів
і порушення серцевого ритму)
підвищення показників функції печінки (що може свідчити про ураження печінки), зокрема підвищення концентрації білірубіну в крові (що в важких випадках може
спричинити жовтяницю шкіри та очей)
підвищення концентрації азоту сечовини в крові та концентрації креатиніну в сироватці (що може
свідчити про порушення функції нирок)
низька концентрація натрію в крові (що може спричинити відчуття втоми, сплутаність свідомості, судоми м’язів і (або) напади епілепсії в важких випадках).
Частота деяких побічних ефектів може відрізнятися залежно від захворювання. Наприклад,
такі побічні ефекти, як запаморочення та порушення функції нирок, спостерігалися рідше
у дорослих пацієнтів, яким лікували підвищений артеріальний тиск, ніж у дорослих
пацієнтів із серцевою недостатністю або після перенесеного інфаркту міокарда.
Побічні ефекти у дітей та підлітків подібні до тих, що спостерігаються у дорослих пацієнтів.
Повідомлення про побічні ефекти
Якщо виникли будь-які побічні ефекти, включаючи ті, що не зазначені в інструкції,
необхідно повідомити про це лікаря або фармацевта. Побічні ефекти можна повідомляти безпосередньо до Департаменту моніторингу побічних ефектів лікарських засобів Управління реєстрації лікарських засобів, медичних виробів
та біоцидних продуктів: Al. Jerozolimskie 181C, 02-222 Варшава
тел.: + 48 22 49 21 301, факс: + 48 22 49 21 309, вебсайт: https://smz.ezdrowie.gov.pl.
Побічні ефекти можна також повідомляти суб’єкту, відповідальному за препарат.
Завдяки повідомленню про побічні ефекти можна буде зібрати більше інформації щодо
безпеки застосування лікарського засобу.

5. Як зберігати Діппер-Моно

Ліки слід зберігати в недоступному для дітей місці.
Не застосовувати цей лікарський засіб після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці та блистері після EXP.
Термін придатності вказує на останній день зазначеного місяця.
Не зберігати при температурі вище 30ºC. Зберігати в оригінальній упаковці для
захисту від вологи.
Не застосовувати лікарський засіб Діппер-Моно у разі виявлення пошкодження упаковки або
ознак її порушення.
Ліки не слід викидати у каналізацію чи побутові сміттєві контейнери. Слід запитати
фармацевта, як позбутися ліків, які вже не використовуються. Таке поводження допоможе зберегти
навколишнє середовище.

6. Вміст упаковки та інша інформація

Що містить Діппер-Моно
Діючою речовиною є валсартан.
Діппер-Моно, 80 мг, таблетки в оболонці
Кожна таблетка в оболонці містить 80 мг валсартану.
Діппер-Моно, 160 мг, таблетки в оболонці
Кожна таблетка в оболонці містить 160 мг валсартану.
Інші складові:
Ядро таблетки: целюлоза мікрокристалічна, кросповідон, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат
Діппер-Моно, 80 мг, таблетки в оболонці
Оболонка: гіпромелоза, титану діоксид (E171), макрогол 8000, заліза оксид червоний (E172), заліза оксид жовтий (E172).
Діппер-Моно, 160 мг, таблетки в оболонці
*Оболон游戏副本