Інструкція, що додається до упаковки: інформація для пацієнта

Ібупрофен Макс, 600 мг, вкриті оболонкою таблетки
Ibuprofenum
Перед застосуванням лікарського засобу необхідно уважно ознайомитися з інструкцією, оскільки вона містить
важливу інформацію для пацієнта.
Лікарський засіб слід завжди застосовувати строго відповідно до вказівок цієї інструкції для пацієнта або рекомендацій лікаря чи фармацевта.

Зберігайте цю інструкцію, щоб у разі потреби мати можливість знову її прочитати.
Якщо потрібна порада або додаткова інформація, звертайтеся до фармацевта.
Якщо у пацієнта виникнуть будь-які небажані ефекти, у тому числі такі, що не зазначені в цій інструкції, необхідно повідомити лікаря або фармацевта. Див. пункт 4.
Якщо протягом 3 днів стан не поліпшиться або стане гіршим, слід звернутися до лікаря.

Зміст інструкції

Що таке лікарський засіб Ібупрофен Макс і для чого його застосовують
Важливі відомості перед застосуванням лікарського засобу Ібупрофен Макс
Як застосовувати лікарський засіб Ібупрофен Макс
Можливі небажані ефекти
Як зберігати лікарський засіб Ібупрофен Макс
Вміст упаковки та інша інформація

1. Що таке лікарський засіб Ібупрофен Макс і для чого його застосовують

Лікарський засіб Ібупрофен Макс належить до групи лікарських засобів, які називаються нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ) з протизапальним, знеболювальним і жарознижувальним дією.
Показання до застосування:
Тимчасово, у дорослих при гострих помірних болях різного походження, таких як:

головні болі (в тому числі мігрені),
зубні болі,
м’язові, суглобові та кісткові болі (в тому числі болі в спині),
болі травматичного та післяопераційного походження, зокрема пов’язані зі стоматологічними процедурами,
невралгічні болі,
болісні менструації.

2. Важливі відомості перед застосуванням ліку Ібупрофен Макс

Коли не застосовувати лік Ібупрофен Макс:

якщо пацієнт має алергію на ібупрофен, інші нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ) або будь-який із інших компонентів цього ліку (перелічених у пункті 6),
якщо пацієнт коли-небудь мав задишку, бронхіальну астму, сінну лихоманку, набряк або кропив’яницю після застосування ацетилсаліцилової кислоти або інших схожих знеболювальних засобів (НПЗЗ),
якщо пацієнт має тяжку серцеву недостатність,
якщо у пацієнта виникають тяжкі порушення функцій печінки або нирок,
якщо у пацієнта виникає кровотеча до мозку або інша активна кровотеча,
якщо у пацієнта коли-небудь виникала кровотеча або перфорація шлунка чи кишечника після застосування НПЗЗ,
якщо пацієнт має, наразі або в анамнезі, рецидивуючі виразки шлунка та (або) дванадцятипалої кишки або кровотечу з шлунково-кишкового тракту (щонайменше два підтверджені випадки виразки або кровотечі),
якщо пацієнт має тяжке обезводнення (викликане блювотою, діареєю або прийомом недостатньої кількості рідини),
якщо у пацієнта виникає кровотечева діатез (схильність до кровотеч),
якщо пацієнт має хворобу коронарних артерій,
якщо пацієнтка перебуває на останньому триместрі вагітності,
якщо пацієнт молодший 18 років.

Попередження та заходи обережності
Лік Ібупрофен Макс у дорослих із супутніми хронічними захворюваннями слід застосовувати після консультації з лікарем.
Прийом ліку в найменшій ефективній дозі протягом найкоротшого необхідного часу для полегшення симптомів зменшує ризик виникнення побічних ефектів.
Потрібно повідомити фармацевту або лікареві, якщо у пацієнта виникає інфекція — див. нижче, пункт під назвою «Інфекції».
Інфекції
Ібупрофен Макс може приховувати клінічні ознаки інфекції, такі як лихоманка та біль. У зв’язку з цим Ібупрофен Макс може затримати застосування відповідного лікування інфекції, що, як наслідок, може призвести до підвищеного ризику ускладнень. Таке спостерігалося при бактеріальному запаленні легень та бактеріальних інфекціях шкіри, пов’язаних з вітряною віспою. Якщо пацієнт приймає цей лік під час наявної інфекції, і симптоми інфекції зберігаються або посилюються, необхідно негайно проконсультуватися з лікарем.
Застосування протизапальних і знеболювальних засобів, таких як ібупрофен, може бути пов’язане з трохи підвищеним ризиком інфаркту міокарда або інсульту, особливо при застосуванні високих доз. Не можна перевищувати рекомендовану дозу або тривалість лікування.
Перед початком застосування Ібупрофен Макс слід обговорити це з лікарем або фармацевтом, якщо:

у пацієнта виникають захворювання серця, зокрема серцева недостатність, ішемічна хвороба серця, стенокардія (біль у грудній клітці), пацієнт мав інфаркт серця, операцію аортокоронарного шунтування, у нього виникає захворювання периферичних артерій (порушення кровообігу в ногах або стопах через звужені або непрохідні артерії), або якщо пацієнт переніс інсульт (включаючи мініінсульт або транзиторний ішемічний напад «TIA»),
пацієнт хворіє на гіпертонію, цукровий діабет, у нього підвищений рівень холестерину, у сім’ї пацієнта були захворювання серця або інсульт або якщо пацієнт палить,
у пацієнта діагностували аутоімунні захворювання (системний червоний вовчак, змішане захворювання сполучної тканини), через підвищений ризик виникнення симптомів асептичного менінгоенцефаліту,
пацієнт приймає інші знеболювальні засоби з групи НПЗЗ або ацетилсаліцилову кислоту,
у пацієнта діагностували вроджені порушення метаболізму порфірину (наприклад, гостра інтермітуюча порфірія),
у пацієнта діагностували захворювання шлунково-кишкового тракту та хронічні запальні захворювання кишечника (виразковий коліт, хвороба Крона),
у пацієнта виникає затримка рідини та набряки, пов’язані з прийомом ліків групи НПЗЗ,
виникає обезводнення (особливо у дітей та підлітків) через підвищений ризик ниркової недостатності,
у пацієнта діагностували порушення функцій печінки або нирок,
у пацієнта діагностували активну або перенесену бронхіальну астму або симптоми алергічних реакцій у минулому (після застосування ліку може виникнути бронхоспазм),
якщо пацієнт переніс велику хірургічну операцію,
у випадку пацієнтів, які приймають інші ліки (особливо антикоагулянти, діуретики, засоби для серця або кортикостероїди), або якщо у пацієнта діагностували порушення згортання крові (ібупрофен може тимчасово пригнічувати агрегацію тромбоцитів і подовжувати час кровотечі),
під час застосування ліку у людей похилого віку (див. пункт 3).

Слід уникати одночасного застосування ліку Ібупрофен Макс з іншими нестероїдними протизапальними засобами (НПЗЗ), включаючи інгібітори циклооксигенази-2 (інгібітори СОХ-2).
Пацієнти з захворюваннями шлунково-кишкового тракту в анамнезі, особливо пацієнти похилого віку, повинні повідомляти лікареві про будь-які нетипові симптоми, пов’язані з шлунково-кишковим трактом (особливо кровотечі), особливо на початку лікування.
Слід проявити особливу обережність і проконсультуватися з лікарем або фармацевтом перед застосуванням ліку у пацієнтів із артеріальною гіпертензією та (або) серцевою недостатністю з затримкою рідини, гіпертензією та набряками, які пов’язані з застосуванням НПЗЗ у минулому.
Ібупрофен може спричиняти затримку натрію, калію та рідини в організмі пацієнтів, які раніше не хворіли на захворювання нирок. Це, у свою чергу, може призводити до набряків або навіть до серцевої недостатності або артеріальної гіпертензії у пацієнтів із схильністю до таких порушень.
Тривалий прийом ібупрофену, особливо в поєднанні з іншими знеболювальними засобами, може призводити до постійного ушкодження нирок і ризику ниркової недостатності.
Пацієнти з найвищим ризиком виникнення таких реакцій — це пацієнти з порушеннями функцій нирок, серцевою недостатністю, порушеннями функцій печінки, які приймають діуретики та антигіпертензивні засоби (інгібітори АПФ), а також пацієнти похилого віку. Пацієнти, у яких припиняється лікування ліками групи НПЗЗ, загалом повертаються до стану, що був до початку лікування.
У разі тривалого лікування ібупрофеном необхідний періодичний контроль функцій печінки та нирок, а також виконання загального аналізу крові з мазком, особливо у пацієнтів із груп високого ризику.
Під час тривалого лікування високими дозами знеболювальних засобів можуть виникати головні болі, які не слід лікувати підвищеними дозами ліків.
У зв’язку з застосуванням ібупрофену виникали тяжкі шкірні реакції, такі як ексфоліативний дерматит, еритема мультиформна, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, лікарська реакція з еозинофілією та системними симптомами (DRESS) та гостра загальна пустульозна екзема (AGEP). Якщо у пацієнта виникає будь-який із симптомів, пов’язаних з цими тяжкими шкірними реакціями, описаними в пункті 4, необхідно негайно припинити застосування ліку Ібупрофен Макс і звернутися за медичною допомогою.
Під час застосування ібупрофену виникали симптоми алергічної реакції на цей лік, зокрема труднощі з диханням, набряк обличчя та шиї (ангіоневротичний набряк), біль у грудній клітці.
У разі виявлення будь-якого з цих симптомів необхідно негайно припинити застосування ліку Ібупрофен Макс і негайно звернутися до лікаря або медичної служби екстреної допомоги.
Ібупрофен може маскувати ознаки або симптоми інфекції (лихоманка, біль і набряк).
Слід уникати вживання алкоголю під час застосування ліку, оскільки це може призвести до посилення побічних ефектів, особливо тих, що пов’язані з шлунково-кишковим трактом і нервовою системою.
Взаємодія ліку Ібупрофен Макс з іншими ліками
Слід повідомити лікареві або фармацевту про всі ліки, які пацієнт зараз або нещодавно приймає, а також про ліки, які пацієнт планує приймати.
Лік Ібупрофен Макс може впливати на інші ліки, а інші ліки можуть впливати на дію цього ліку.
Це стосується, наприклад:

антикоагулянтів (тобто розріджувачів крові або засобів, що запобігають утворенню тромбів, наприклад, ацетилсаліцилова кислота, варфарин, тиклопідин).
засобів, що знижують артеріальний тиск (інгібітори АПФ, наприклад, каптоприл, бета-блокатори, наприклад, атенолол, або блокатори рецепторів ангіотензину II, наприклад, лозартан).

Перед застосуванням ліку Ібупрофен Макс з іншими ліками завжди слід проконсультуватися з лікарем або фармацевтом.
Зокрема, слід повідомити лікареві або фармацевту, якщо пацієнт приймає будь-який із нижче перелічених ліків:

інші ліки з групи НПЗЗ (включаючи інгібітори СОХ-2, такі як целекоксиб або еторікоксиб): можливе збільшення ризику побічних ефектів. Одночасне застосування кількох НПЗЗ може збільшувати ризик виразки шлунково-кишкового тракту та кровотечі через синергічну дію,
діуретики та засоби, що зберігають калій: можливе виникнення гіперкаліємії (занадто високий рівень калію в крові),
антиагреганти (такі як ацетилсаліцилова кислота) та селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (антидепресанти): підвищення ризику побічних ефектів у шлунково-кишковому тракті,
метотрексат (лік, що застосовується при лікуванні онкологічних захворювань або ревматичних захворювань): можливе посилення дії метотрексату,
літій (лік, що застосовується при депресії): можливе посилення дії літію,
серцеві глікозиди (наприклад, дигоксин): можливе підвищення концентрації цього ліку в плазмі крові під дією ібупрофену,
фенітоїн (протисудомний засіб): можливе підвищення концентрації цього ліку в плазмі крові під дією ібупрофену,
кортикостероїди (такі як преднізолон або дексаметазон): можливе збільшення ризику виразки або кровотечі з шлунково-кишкового тракту,
такролімус (лік, що пригнічує імунні реакції): підвищення ризику токсичної дії на нирки,
циклоспорин (лік, що пригнічує імунні реакції): дані щодо підвищеного ризику токсичної дії на нирки обмежені,
зідовудин (лік, що застосовується при лікуванні СНІДу): можливе підвищення ризику кровотечі в суглоби або кровотечі (у пацієнтів із гемофілією з позитивним результатом тесту на наявність антитіл до ВІЛ),
ритонавір (лік, що застосовується при терапії інфекцій вірусом ВІЛ): можливе підвищення концентрації ліків групи НПЗЗ в плазмі крові,
антибіотики групи хінолонів: можливе підвищення ризику судом,
похідні сульфонілсечовини (гіпотензивні засоби): можливе виникнення клінічної взаємодії між цими ліками та ліками групи НПЗЗ; рекомендується контроль рівня глюкози в крові,
пробенецид та сульфінпіразон (ліки, що застосовуються при лікуванні подагри): можливе затримання виведення ібупрофену,
холестірамін: можливе затримання та зниження всмоктування ліків групи НПЗЗ,
вориконазол та флуконазол (протигрибкові засоби): можливе підвищення експозиції лікам групи НПЗЗ,
баклофен (лік, що розслаблює м’язи): можлива токсична дія баклофену після початку застосування ібупрофену,
аміноглікозиди (група антибіотиків): можливе зниження виведення аміноглікозидів,
міфепристон: не слід застосовувати НПЗЗ у період 8–12 днів після застосування міфепристону, оскільки вони можуть послабити дію міфепристону,
блокатори кальцієвих каналів: зниження антигіпертензивної ефективності та підвищення ризику кровотечі з шлунково-кишкового тракту,
дезипрамін: підвищення токсичності дезипраміну, типове для трициклічних антидепресантів,
левофлоксацин та офлоксацин: підвищення ризику тяжких побічних ефектів з боку центральної нервової системи,
похідні тієнопірідину: підвищення ризику кровотеч через адитивну протиагрегантну та антикоагулянтну дію,
бісфосфонати: підвищення ризику побічних ефектів з боку шлунково-кишкового тракту, зниження дії діуретиків та інших антигіпертензивних засобів.
ліки, що запобігають утворенню тромбів (тобто розріджують кров або запобігають утворенню тромбів, такі як аспірин — ацетилсаліцилова кислота, варфарин, тиклопідин): можливе посилення дії антикоагулянтів,
засоби, що знижують артеріальний тиск (інгібітори АПФ, такі як каптоприл, бета-блокатори, такі як засоби, що містять атенолол, блокатори рецепторів ангіотензину II, такі як лозартан): зниження дії діуретиків та інших антигіпертензивних засобів,
продукти, що містять гінкго білоба ( Ginkgo biloba ) або філіпендулу болотну ( Filipendula ulmaria ): можливе підвищення ризику кровотеч через протиагрегантну дію. Одночасне приймання ібупрофену та продуктів, що містять ефедру китайську ( Ephedra sinica ), може призводити до підвищеного ризику ушкодження слизової оболонки шлунково-кишкового тракту. Також деякі інші ліки можуть піддаватися впливу або впливати на дію ліку Ібупрофен Макс. Тому перед застосуванням ліку Ібупрофен Макс з іншими ліками завжди слід проконсультуватися з лікарем або фармацевтом.

Застосування ліку Ібупрофен Макс з їжею, напоями та алкоголем
Лік можна приймати з їжею або напоями.
У пацієнтів із чутливим шлунком рекомендується приймати лік під час їжі, щоб уникнути шлунково-кишкових неприємностей.
Слід уникати одночасного застосування ібупрофену з алкоголем через можливість посилення побічних ефектів.
Вагітність, годування грудьми та вплив на фертильність
Якщо пацієнтка вагітна або годує грудьми, підозрює, що може бути вагітною, або планує завагітніти, їй слід проконсультуватися з лікарем або фармацевтом перед застосуванням цього ліку.
Вагітність
Не слід застосовувати лік Ібупрофен Макс, якщо пацієнтка перебуває на останніх 3 місяцях вагітності, оскільки він може нашкодити ненародженій дитині або стати причиною ускладнень під час пологів. Лік Ібупрофен Макс може спричиняти порушення нирок і серця у ненародженої дитини. Він може підвищувати схильність до кровотечі у матері та дитини, а також призводити до затримки або подовження пологового періоду. У перші 6 місяців вагітності не слід застосовувати лік Ібупрофен Макс, якщо тільки лікар не вважає його застосування абсолютно необхідним. Якщо лікування необхідне в цей період або під час спроби завагітніти, слід застосовувати якомога меншу дозу на найкоротший можливий час. З 20 тижня вагітності лік Ібупрофен Макс може спричиняти у ненародженій дитини звуження кровоносного судини (артеріального протоку) у серці дитини або порушення нирок, що може призвести до низького рівня навколоплідної рідини, що оточує дитину (олігогідрамніос). Якщо лікування необхідне більше ніж на кілька днів, лікар може рекомендувати додаткове моніторування.
Годування грудьми
Ібупрофен у невеликих кількостях проникає до молока матерів, які годують грудьми. При короткотривалому прийомі ібупрофену в дозах, що застосовуються при лікуванні болю, шкідливий вплив на немовлят здається малоймовірним. Однак, якщо рекомендовано тривале застосування ібупрофену, слід розглянути можливість раннього припинення годування грудьми.
Фертильність
Ібупрофен може ускладнювати завагітнення. Якщо пацієнтка планує завагітніти або має труднощі з завагітненням, їй слід повідомити про це лікареві.
Керування транспортними засобами та робота з механізмами
Короткотривале застосування ліку Ібупрофен Макс згідно з рекомендованою дозою не впливає або має незначний вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами.
У разі виникнення порушень зору, втоми, запаморочення або інших побічних ефектів з боку нервової системи не рекомендується керувати транспортними засобами та працювати з механізмами.
Лік Ібупрофен Макс містить натрій
Лік містить менше ніж 1 ммоль (23 мг) натрію на рекомендовану одиницю дозування, тобто лік вважається «без натрію».

3. Як застосовувати лікарський засіб Ібупрофен Макс

Цей лікарський засіб слід завжди застосовувати точно так, як описано в цій інструкції для пацієнта, або згідно з рекомендаціями лікаря чи фармацевта. У разі виникнення сумнівів слід звернутися до лікаря або фармацевта.
Рекомендована доза:
Дорослі:
Рекомендована доза — 600 мг ібупрофену (1 таблетка) одноразово.
За необхідності одноразову дозу 600 мг (1 таблетка) можна повторити, дотримуючись інтервалу 6–8 годин. Максимальна добова доза без консультації з лікарем не повинна перевищувати 1200 мг (2 таблетки).
Лікарський засіб Ібупрофен Макс слід застосовувати лише у випадку, якщо пацієнт не відчуває поліпшення після застосування ібупрофену в дозі 400 мг (максимально 1200 мг ібупрофену на добу). У такому разі дозу 600 мг ібупрофену можна застосувати, враховуючи інтервал 6–8 годин від прийому дози 400 мг.
Небажані ефекти можна звести до мінімуму шляхом застосування найменших ефективних доз протягом найкоротшого можливого часу, необхідного для контролю симптомів.
Якщо необхідно застосовувати лікарський засіб довше, ніж 3 дні, або якщо симптоми загострюються, слід проконсультуватися з лікарем.
Особливі групи пацієнтів
Люди похилого віку
Не застосовувати без попередньої консультації з лікарем. Нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ) слід застосовувати з обережністю, особливо у пацієнтів похилого віку, які більш схильні до виникнення небажаних ефектів і піддаються ризику потенційно смертельних кровотеч із шлунково-кишкового тракту, виразок та перфорації.
Пацієнти з порушеннями функції нирок або печінки
Не застосовувати без попередньої консультації з лікарем. Не існує необхідності у зміні дози у пацієнтів з легкими або помірними порушеннями функції нирок або печінки. Однак таким пацієнтам рекомендовано застосовувати найменшу ефективну дозу протягом найкоротшого часу, необхідного для контролю симптомів.
Діти та підлітки
Застосування лікарського засобу Ібупрофен Макс протипоказане дітям та підліткам віком до 18 років.
Спосіб застосування
Лікарський засіб Ібупрофен Макс призначений для перорального застосування. Таблетки слід ковтати цілими, запиваючи склянкою води.
Рекомендовано, щоб пацієнти з чутливим шлунком приймали лікарський засіб Ібупрофен Макс під час їжі.
Прийом дози, що перевищує рекомендовану дозу лікарського засобу Ібупрофен Макс
Якщо пацієнт застосував дозу, що перевищує рекомендовану, або якщо дитина випадково прийняла лікарський засіб, слід негайно звернутися до лікаря або в найближчу лікарню, щоб отримати оцінку можливого ризику для здоров’я та поради щодо подальших дій. Випадки передозування трапляються рідко.
Симптоми можуть включати нудоту, біль у шлунку, блювоту (можуть бути сліди крові), головний біль, дзвін у вухах, дезорієнтацію та ністагм. Після прийому великої дози спостерігалася сонливість, біль у грудній клітці, серцебиття, втрата свідомості, судоми (переважно у дітей), слабкість і запаморочення, кров у сечі, відчуття холоду та труднощі з диханням.
У дітей одноразовий прийом дози понад 400 мг/кг маси тіла може викликати симптоми передозування. У дорослих доза, яка може викликати такі симптоми, точно не встановлена. У дітей можуть виникати міоклонічні судоми (повторювані скорочення м’язів). Під час тяжких отруєнь може розвинутися метаболічний ацидоз (порушення кислотно-лужної рівноваги), а протромбіновий час (показник, пов’язаний з системою згортання крові) може бути подовжений. Може розвинутися гостра ниркова недостатність, ураження печінки, артеріальна гіпотензія, дихальні розлади, уповільнення серцевих скорочень або ціаноз. У пацієнтів з астмою може виникнути загострення симптомів астми.
Лікування
Специфічного антидоту (протиотрути) не існує. Застосовується симптоматичне та підтримуюче лікування. Можна розглянути можливість перорального застосування активованого вугілля протягом 1 години після передозування.
У разі появи симптомів передозування слід негайно припинити прийом лікарського засобу та звернутися до лікаря або на відділення невідкладної допомоги в лікарні.
Пропуск прийому лікарського засобу Ібупрофен Макс
Не слід застосовувати подвійну дозу для відновлення пропущеної дози.
У разі будь-яких подальших сумнівів щодо застосування цього лікарського засобу слід звернутися до лікаря або фармацевта.

4. Можливі побічні ефекти

Як і будь-який інший лікарський засіб, Ібупрофен Макс може викликати побічні ефекти, хоча вони не виникають у кожного пацієнта.
Якщо у пацієнта виникне один із нижчевказаних симптомів, слід негайно припинити застосування
ібупрофену та звернутися за медичною допомогою:

Покрасніння, плоскі, схожі на щит або круглі плями на тулубі, часто з пухирями в центрі, шелушіння шкіри, виразки в роті, горлі, носі, статевих органах та очах. Ці тяжкі висипання на шкірі можуть передувати гарячка та симптоми, схожі на грип (синдром Лайелла, еритема багатоформна, синдром Стівенса-Джонсона, токсичне епідермальне некролітичне відшарування).
Розлоге висипання, висока температура тіла та збільшення лімфатичних вузлів (синдром DRESS).
Червоне, шелушаче висипання з підшкірними вузликовими утвореннями та пухирями, що супроводжується гарячкою. Симптоми зазвичай виникають на початку лікування (гостра загальна ексудативна еритема).

Нижчевказаний перелік побічних ефектів містить усі побічні ефекти, що спостерігалися
під час лікування ібупрофеном, включаючи ті, що виникають після тривалого застосування великими дозами,
які застосовуються пацієнтам із ревматичними захворюваннями.
Щодо нижчевказаних небажаних реакцій на лікарський засіб, слід пам’ятати, що вони в
більшості випадків залежать від дози, а їх виникнення є індивідуально змінним.
Пацієнти, які приймають лікарський засіб Ібупрофен Макс, повинні припинити його застосування та негайно звернутися до лікаря
у разі появи ознак або симптомів виразки, ушкодження слизової оболонки або
кровотечі з шлунково-кишкового тракту (дегтеоподібний стілець, блювота з кров’ю), гострого болю в епігастрії,
нечіткого зору або інших симптомів, що стосуються очей, шкірного висипання або інших реакцій
гіперчутливості, збільшення маси тіла або набряків.
Найчастішими побічними ефектами є ті, що стосуються шлунково-кишкового тракту. Можуть виникати
виразки, перфорація (пробиття) або кровотеча з шлунково-кишкового тракту, іноді зі смертельним наслідком (особливо у людей похилого віку). Вони не обов’язково передуються попереджувальними симптомами або можуть виникати у пацієнтів, у яких такі попереджувальні симптоми вже були. Ризик кровотечі з шлунково-кишкового тракту особливо залежить від дози та тривалості застосування ібупрофену.
Прийом ібупрофену, особливо тривалий у великих дозах (2400 мг на добу), може бути пов’язаний з незначним підвищенням ризику артеріальних тромбозів (наприклад, інфаркт міокарда або інсульт).
Біль у грудній клітці, що може бути симптомом потенційно тяжкої алергічної реакції, відомої як
синдром Куніоса.

Часто ( виникають не більше ніж у 1 із 10 осіб ):

Нудота, болі в животі, нудота, блювота, метеоризм, діарея, диспепсія, запори, дегтеоподібний стілець, блювота з кров’ю та незначні кровотечі з шлунково-кишкового тракту, що в окремих випадках можуть призводити до анемії.

Нечасто ( виникають не більше ніж у 1 із 100 осіб ):

Реакції гіперчутливості з шкірним висипанням та сверблячкою, а також напади удушчя (можливе виникнення у поєднанні зі зниженням артеріального тиску); у таких випадках слід припинити застосування препарату та негайно звернутися до лікаря,
Головний біль, сонливість, запаморочення, безсоння, збудження, подразливість або втому, порушення зору,
Виразки шлунково-кишкового тракту, потенційно з кровотечею та перфорацією, виразки слизової оболонки порожнини рота, загострення виразкового коліту, хвороба Крона, гастрит.

Рідко ( виникають не більше ніж у 1 із 1000 осіб ):

Шум у вухах (дзвоніння в вухах),
Ураження ниркової тканини (некроз ниркових сосочків) та підвищення концентрації сечової кислоти в крові.

Дуже рідко ( виникають не більше ніж у 1 із 10 000 осіб ):

Тяжкі, загальні реакції гіперчутливості. Вони можуть виникати, наприклад, у вигляді набряку обличчя, язика, внутрішнього набряку голосової щілини з порушенням прохідності дихальних шляхів, дихальної недостатності, прискорення серцевих скорочень, зниження артеріального тиску, аж до життєво небезпечного шоку. Якщо виникне один із вищезазначених симптомів, що може статися навіть після першого застосування препарату, необхідна негайна медична допомога,
Тяжкі шкірні побічні ефекти, включаючи еритему багатоформну, синдром Стівенса-Джонсона (тяжкий, життєво небезпечний тип алергічної реакції) та токсичне епідермальне некролітичне відшарування, а також синдром Лайелла. Найбільший ризик виникнення цих тяжких реакцій спостерігається на початку терапії, у більшості випадків — протягом першого місяця застосування препарату. У виняткових випадках під час інфекції вірусом вітряної віспи можуть виникати тяжкі інфекції шкіри та ускладнення тканин м’яких частин тіла,
Порушення кровотворної системи (анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія, панцитопенія, агранулоцитоз). Першими симптомами можуть бути гарячка, біль у горлі,
Виразки порожнини рота, симптоми, схожі на грип, значне слабкість, носові кровотечі та підшкірні крововиливи. Під час тривалого прийому препарату слід регулярно контролювати показники загального аналізу крові,
Утворення набряків, особливо при артеріальній гіпертензії або нирковій недостатності, нефротичний синдром, інтерстиційний нефрит, що супроводжується гострою нирковою недостатністю. З цієї причини під час тривалого прийому препарату слід регулярно контролювати функцію нирок,
Порушення функції печінки, ураження печінки (особливо при тривалому застосуванні), печінкова недостатність, гострий гепатит,
Перебій у роботі серця, серцева недостатність, інфаркт міокарда, артеріальна гіпертензія,
Езофагіт, панкреатит, утворення кишкових стриктур, схожих на діафрагму,
Психотичні реакції, депресія,
Інфекції, пов’язані зі станами, що є причиною застосування нестероїдних протизапальних засобів (наприклад, некротичний фасцит). Якщо під час застосування ібупрофену виникнуть або посиляться симптоми інфекції, пацієнт повинен негайно звернутися до лікаря. Лікар оцінить, чи є показання до застосування протиінфекційного лікування (антибіотикотерапія). Під час застосування ібупрофену спостерігалися симптоми асептичного менінгоенцефаліту зі скутістю шиї, головним болем, нудотою, блювотою, гарячкою або порушеннями свідомості. Особливо схильними здаються пацієнти з аутоімунними захворюваннями (СКВ, змішане захворювання сполучної тканини),
У виняткових випадках під час інфекції вірусом вітряної віспи можуть виникати тяжкі інфекції шкіри та ускладнення тканин м’яких частин тіла.

Частота невідома ( частота не може бути визначена на основі наявних даних ):

Можуть виникати тяжкі шкірні реакції, відомі як синдром DRESS. До симптомів синдрому DRESS належать: шкірне висипання, гарячка, набряк лімфатичних вузлів та підвищення кількості еозинофілів (різновид білих кров’яних тілець), гостра загальна ексудативна еритема (AGEP),
Шкіра стає чутливою до світла,
Синдром Куніоса (захворювання серця, що характеризується алергійним інфарктом серця). Повідомлення про побічні ефекти Якщо виникнуть будь-які побічні ефекти, включаючи ті, що не зазначені в цій інструкції, слід повідомити про це лікареві або фармацевту. Побічні ефекти можна повідомляти безпосередньо до Департаменту моніторингу побічних ефектів лікарських засобів Управління реєстрації лікарських засобів, медичних виробів та біоцидних продуктів
Ал. Єрозолимське 181C
02-222 Варшава
Тел.: + 48 22 49 21 301
Факс: + 48 22 49 21 309
Веб-сайт: https://smz.ezdrowie.gov.pl
Побічні ефекти також можна повідомляти представнику відповідальної особи.
Завдяки повідомленням про побічні ефекти можна зібрати більше інформації щодо безпеки застосування препарату.

5. Як зберігати лікарський засіб Ібупрофен Макс

Лікарський засіб треба зберігати в недоступному для дітей місці.
Не застосовувати цей лікарський засіб після закінчення терміну придатності, зазначеного на картонній упаковці після:
„Термін придатності (EXP)”. Термін придатності означає останній день зазначеного місяця.
Спеціальних рекомендацій щодо зберігання лікарського засобу немає.
Лікарські засоби не слід викидати у каналізацію чи побутові сміттєві контейнери. Слід запитати
фармацевта, як позбутися лікарських засобів, якими вже не користуються. Така поведінка допоможе захистити
навколишнє середовище.

6. Вміст упаковки та інша інформація

Що містить лікарський засіб Ібупрофен Макс
Діючою речовиною лікарського засобу є ібупрофен. Кожна вкрита оболонкою таблетка містить 600 мг ібупрофену.
Інші складові: полівінілпіролідон тип К90, крохмаль кукурудзяний попередньо деградований, целюлоза мікрокристалічна (тип 102), натрію карбоксиметилкрахмаль (тип А), кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат.
Оболонка складається з: гіпромелози тип 2910, тальку, макроголу 6000, титану діоксиду (Е 171).
Як виглядає лікарський засіб Ібупрофен Макс і що містить упаковка
Вкриті оболонкою таблетки, подовженої форми, білого кольору, з обох боків опуклі, з розподільною рискою з одного боку та гладенькі з іншого боку, розміром 21,1 мм ± 0,5 мм x 9,1 мм ± 0,2 мм.
Розподільна риска на таблетці полегшує лише її розламування для зручнішого ковтання, але не передбачена для ділення на рівні дози.
Блистер ПВХ/ПВДК/Алюміній у картонній упаковці.
Розміри упаковки: 10 вкритих оболонкою таблеток.
Відповідальний суб’єкт та виробник
Biofarm Sp. z o.o.
вул. Вавжиська 13
60-198 Познань
тел.: +48 61 66 51 500
електронна пошта: [email protected]