Азкулем

Інструкція, що входить до упаковки: інформація для користувача

Азкулем, 25 мг/мл, порошок для приготування суспензії для ін'єкцій
Азацитидина
Необхідно уважно ознайомитися з вмістом інструкції перед застосуванням лікарського засобу, оскільки вона містить
важливу інформацію для пацієнта.

• Зберігайте цю інструкцію, щоб у разі потреби мати змогу знову її прочитати.
• У разі будь-яких сумнівів звертайтеся до лікаря, фармацевта або медсестри.
• Якщо у пацієнта виникнуть будь-які небажані явища, у тому числі ті, що не зазначені в цій інструкції, необхідно повідомити про це лікаря, фармацевта або медсестру. Див. розділ 4.

Зміст інструкції:

1. Що таке лікарський засіб Азкулем і для чого його застосовують
2. Важливі відомості, перш ніж застосовувати лікарський засіб Азкулем
3. Як застосовувати лікарський засіб Азкулем
4. Можливі небажані ефекти
5. Як зберігати лікарський засіб Азкулем
6. Вміст упаковки та інша інформація

1. Що таке лікарський засіб Азкулем і для чого його застосовують

Що таке лікарський засіб Азкулем
Азкулем — це протираковий лікарський засіб, який належить до групи засобів, що називаються «анти-метаболітами».
Лікарський засіб Азкулем містить активну речовину під назвою азацитидина.
Для чого застосовують лікарський засіб Азкулем
Лікарський засіб Азкулем застосовують у дорослих, яким не можна провести трансплантацію
стовбурових клітин, для лікування:

• мієлодисплазійних синдромів високого ризику;
• хронічної мієломоноцитарної лейкемії (CMML);
• гострої мієлобластної лейкемії (AML).

Це захворювання, які уражають кістковий мозок і можуть спричиняти проблеми з нормальним утворенням
кров’яних клітин.
Як діє лікарський засіб Азкулем
Дія лікарського засобу Азкулем полягає у пригніченні росту пухлинних клітин. Азацитидина
вбудовується в генетичний матеріал клітин [рибонуклеїнова кислота (RNA) та
дезоксирибонуклеїнова кислота (DNA)]. Вважається, що її дія полягає у зміні способу активації та
деактивації генів клітини, а також у порушенні утворення нових RNA і DNA. Вважається, що ці
ефекти коригують проблеми з дозріванням і ростом молодих кров’яних клітин у кістковому мозку, що призводять до мієлодисплазійних розладів, а також знищують пухлинні клітини при лейкемії.
У разі будь-яких запитань щодо механізму дії лікарського засобу Азкулем або причин, чому цей
лікарський засіб було призначено пацієнтові, необхідно звернутися до лікаря або медсестри.

2. Важливі відомості перед застосуванням препарату Азкулем

Не застосовуйте препарат Азкулем

• якщо пацієнт має алергію на азацидитин або будь-який інший компонент цього препарату

(перелічені в розділі 6);

• якщо у пацієнта наявний поширений рак печінки;
• якщо пацієнтка годує грудьми.

Попередження та заходи обережності
Перед початком застосування препарату Азкулем необхідно проконсультуватися з лікарем, фармацевтом або медсестрою, якщо:

• у пацієнта спостерігається знижена кількість тромбоцитів, червоних кров’яних тілець або білих кров’яних тілець;
• у пацієнта є захворювання нирок;
• у пацієнта є захворювання печінки;
• у пацієнта в минулому були захворювання серця, інфаркт міокарда або будь-які захворювання легень.

Препарат Азкулем може викликати тяжкий імунологічний стан, відомий як «синдром диференціювання» (див. розділ 4).
У разі виникнення будь-яких ознак кровотечі, підвищення температури або зниження частоти сечовипускання необхідно негайно звернутися до лікаря. Див. також розділ 4.
Дослідження крові
Перед початком лікування препаратом Азкулем та на початку кожного циклу лікування (так званого «циклу») будуть проведено дослідження крові. Це потрібно для перевірки достатньої кількості кров’яних тілець та правильного функціонування печінки та нирок.
Діти та підлітки
Застосування препарату Азкулем не рекомендовано дітям та підліткам віком до 18 років.
Взаємодія препарату Азкулем з іншими ліками
Необхідно повідомити лікареві або фармацевту про всі ліки, які пацієнт приймає зараз або приймав нещодавно, а також про ліки, які він планує приймати. Препарат Азкулем може впливати на дію інших ліків. Деякі інші ліки також можуть впливати на дію препарату Азкулем.
Вагітність, годування грудьми та вплив на фертильність
Вагітність
Не слід застосовувати препарат Азкулем під час вагітності, оскільки він може бути шкідливим для дитини.
Жінки, які можуть завагітніти, повинні використовувати ефективний метод контрацепції під час прийому препарату Азкулем та протягом 6 місяців після припинення лікування цим препаратом. Необхідно негайно повідомити лікареві, якщо пацієнтка завагітніє під час лікування.
Якщо пацієнтка вагітна або годує грудьми, підозрює, що може бути вагітною, або планує завагітніти, їй слід проконсультуватися з лікарем або фармацевтом перед застосуванням цього препарату.
Годування грудьми
Не слід годувати грудьми під час застосування препарату Азкулем. Невідомо, чи проникає препарат до грудного молока.
Фертильність
Чоловіки повинні уникати зачаття дитини під час лікування препаратом Азкулем.
Чоловіки повинні використовувати ефективний метод контрацепції під час прийому препарату Азкулем та протягом 3 місяців після припинення лікування препаратом Азкулем.
Пацієнту слід проконсультуватися з лікарем, якщо він бажає зберегти сперму перед початком цього лікування.
Керування транспортними засобами та робота з машинами
Якщо у пацієнта виникнуть побічні ефекти, такі як втому, не слід керувати транспортними засобами, користуватися інструментами чи працювати з машинами.

3. Як застосовувати лік Азкулем

Перед введенням ліку Азкулем лікар призначить пацієнтові інший лік для профілактики нудоти та блювоти на початку кожного циклу лікування.

• Рекомендована доза становить 75 мг на м² площі тіла. Лікар визначить дозу цього ліку залежно від загального стану пацієнта, його зросту та маси тіла. Лікар контролюватиме перебіг лікування та за необхідності може змінити дозу.
• Лік Азкулем застосовується щодня протягом одного тижня, після чого настає період відпочинку тривалістю 3 тижні. Цей «цикл лікування» повторюватиметься кожні 4 тижні. Зазвичай пацієнт отримує щонайменше 6 циклів лікування.

Цей лік вводитиметься у вигляді підшкірного ін'єкції лікарем або медсестрою.
Лік можна вводити підшкірно в стегно, черево або руку.
У разі будь-яких сумнівів щодо застосування цього ліку слід звернутися до лікаря, фармацевта або медсестри.

4. Можливі побічні ефекти

Як і будь-який лікарський засіб, цей препарат може викликати побічні ефекти, хоча вони виникають не у всіх пацієнтів.
Необхідно негайно повідомити лікаря у разі появи будь-яких із нижче зазначених побічних ефектів:

• Сонливість, тремор, жовтяниця, вздуття живота та схильність до синців. Це можуть бути симптоми печінкової недостатності, яка може загрожувати життю.
• Потовщення ніг і стоп, біль у спині, зниження виділення сечі, посилене спрага, прискорене серцебиття, запаморочення, нудота, блювота або знижений апетит, а також почуття дезорієнтації, рухове занепокоєння або втому. Це можуть бути симптоми ниркової недостатності, яка може загрожувати життю.
• Лихоманка. Може бути спричинена інфекцією через низьку кількість білих кров’яних тілець, що може загрожувати життю.
• Біль у грудях або задишка, які можуть супроводжуватися лихоманкою. Може бути спричинена інфекцією легень, відомою як пневмонія, яка може загрожувати життю.
• Кровотеча. Наприклад, кров у калі через кровотечу з шлунка або кишечника або внутрішню кровотечу в голові. Це можуть бути симптоми низької кількості тромбоцитів.
• Утруднення дихання, набряк губ, свербіж або висип. Можуть бути спричинені алергічною реакцією (гіперчутливістю).

Інші побічні ефекти:
Дуже часті побічні ефекти (можуть виникати у більш ніж 1 із 10 осіб)

• Зниження кількості червоних кров’яних тілець (анемія). У пацієнта можуть спостерігатися втому та блідість.
• Зниження кількості білих кров’яних тілець. Може супроводжуватися лихоманкою. Пацієнт також більше схильний до інфекцій.
• Низька кількість тромбоцитів (тромбоцитопенія). Пацієнт більше схильний до кровотечі та утворення синців.
• Запори, діарея, нудота, блювота.
• Пневмонія.
• Біль у грудях, задишка.
• Почуття втоми.
• Реакція у місці ін’єкції, включаючи почервоніння, біль або шкірну реакцію.
• Втрата апетиту, анорексія.
• Біль у суглобах.
• Синці.
• Висип.
• Червоні або фіолетові плями під шкірою.
• Біль у животі.
• Свербіж.
• Лихоманка.
• Біль у носі та горлі.
• Запаморочення.
• Головний біль.
• Порушення сну (безсоння).
• Кровотеча з носа.
• Біль у м’язах та кістках (включаючи спину, кістки та кінцівки).
• Слабкість (астенія).
• Зниження маси тіла.
• Низький рівень калію в крові.

Часті побічні ефекти (можуть виникати у не більш ніж 1 із 10 осіб)

• Внутрішньочерепна кровотеча.
• Бактеріальна інфекція крові (сепсис). Може бути спричинена низькою кількістю білих кров’яних тілець у крові.
• Недостатність кісткового мозку. Може призводити до зниження кількості червоних і білих кров’яних тілець та тромбоцитів.
• Тип анемії, при якому знижується кількість червоних і білих кров’яних тілець та тромбоцитів.
• Інфекція сечовивідних шляхів.
• Вірусна інфекція, що призводить до герпесу на губах.
• Кровотеча з ясен, шлунка або кишечника, кровотеча з області анального отвору через гемороїд, кровотеча з ока, кровотечі під шкірою або в шкірі (гематоми).
• Кров у сечі.
• Запалення слизової оболонки ротової порожнини або язика.
• Шкірні зміни у місці ін’єкції. До них належать: набряк, твердий вузол, синець, кровотеча в шкірі (гематома), висип, свербіж та зміна кольору шкіри.
• Почекрвоніння шкіри (еризема), фіолетові плями на шкірі (пурпура), плоский висип на шкірі (макульозний висип).
• Інфекція шкіри, запалення підшкірної сполучної тканини (фасцит).
• Інфекція носа та горла, біль у горлі або запалення горла (інфекція верхніх дихальних шляхів).
• Бронхіт.
• Біль у носі або насичення (риніт), або біль у пазухах (синусит).
• Високий або низький кров’яний тиск (гіпертензія або гіпотензія).
• Одихання під час руху.
• Біль у горлі та гортані.
• Нестравність.
• Летаргія.
• Загальне погане самопочуття.
• Тривога.
• Дезорієнтація.
• Випадання волосся.
• Ниркова недостатність.
• Дегідратація.
• Білий наліт на язику, внутрішній стороні щік, а іноді й на піднебінні, яснах та мигдалинах (кандидоз ротової порожнини).
• Непритомність.
• Зниження кров’яного тиску при підйомі (ортостатична гіпотензія), що призводить до запаморочення під час зміни положення на стояче або сидяче.
• Сонливість, апатія.
• Кровотеча у місці введення катетера.
• Захворювання, що уражає кишки, яке може проявлятися лихоманкою, блювотою та болями в животі (запалення дивертикул кишечника).
• Рідина навколо легень (плевральний випіт).
• Озноб.
• М’язові судоми.
• Випуклий, сверблячий висип на шкірі (крурпі).
• Накопичення рідини навколо серця (перикардіальний випіт).
• Біль у м’язах (міалгія).
• Підвищення рівня креатиніну в сироватці (виявлено в лабораторних дослідженнях).

Нечасті побічні ефекти (можуть виникати у не більш ніж 1 із 100 осіб)

• Алергічна реакція (гіперчутливість).
• Недостатність печінки.
• Великі, фіолетові, випуклі, болючі плями на шкірі з лихоманкою.
• Болючі виразки шкіри (гнійно-некротичне запалення шкіри).
• Запалення серозної оболонки навколо серця (перикардит).
• Кома, яка може виникнути при тяжких формах захворювання печінки (прогресуюча печінкова кома).
• Захворювання, при якому в організмі накопичується кислота через недостатність нирок у правильному закисненні сечі (тубулярний нирковий ацидоз).

Рідкісні побічні ефекти (можуть виникати у не більш ніж 1 із 1000 осіб)

• Сухий кашель (інтерстиційна хвороба легень).
• Синдром лізису пухлини — метаболічні ускладнення, які можуть виникати під час лікування злоякісних новоутворень, а іноді навіть без лікування. Ці ускладнення спричинені продуктами розпаду пухлинних клітин і можуть включати: зміни в хімічному складі крові; високий рівень калію, фосфору, сечової кислоти та низький рівень кальцію, що в кінцевому підсумку призводить до порушень функції нирок, серцевого ритму, судом і навіть смерті.
• Некроз у місці ін’єкції.

Частота невідома (частота не може бути визначена на основі наявних даних)

• Інфекція глибших шарів шкіри, яка швидко поширюється, викликаючи ушкодження шкіри та тканин, що може загрожувати життю (некротизуючий фасцит).
• Тяжка імунна реакція (синдром диференціювання), яка може викликати лихоманку, кашель, утруднення дихання, висип, зниження виділення сечі, низький артеріальний тиск (гіпотензія), набряк рук або ніг та раптове збільшення маси тіла.
  • Запалення судин шкіри, що може призводити до утворення висипу (васкуліт шкіри).

Повідомлення про побічні ефекти
Якщо виникли будь-які небажані ефекти, включаючи будь-які небажані ефекти, не зазначені в
інструкції, необхідно повідомити лікаря, фармацевта або медсестру. Побічні ефекти
можна повідомляти безпосередньо до Департаменту моніторингу небажаних подій Лікарських засобів Управління реєстрації лікарських засобів, медичних виробів та біологічних продуктів: Al. Jerozolimskie 181C, 02-222 Варшава, тел.: +48 22 49-21-301, факс: +48 22 49-21-309,
веб-сайт: https://smz.ezdrowie.gov.pl
Побічні ефекти також можна повідомляти суб’єкту, відповідальному за препарат.
Завдяки повідомленням про побічні ефекти можна зібрати додаткову інформацію щодо безпеки застосування лікарського засобу.

5. Як зберігати ліки Азкулем

Ліки слід зберігати в недоступному для дітей місці.
Не застосовувати цей лік після закінчення терміну придатності, зазначеного на етикетці ампули та картонній упаковці після скорочення «Термін придатності (EXP)». Термін придатності означає останній день зазначеного місяця.
Лікар, фармацевт або медсестра несуть відповідальність за зберігання ліків Азкулем. Вони також несуть відповідальність за правильне приготування та утилізацію не використаних ліків Азкулем.
Не відкриті ампули цього ліку — немає особливих рекомендацій щодо зберігання.
У разі негайного використання
Після приготування суспензії її слід ввести протягом 45 хвилин, а температура зберігання не повинна перевищувати 25°C.
Для подальшого використання
Якщо суспензію ліків Азкулем було приготовано з використанням неохолодженої води для ін'єкцій, суспензію слід негайно помістити в холодильник (2°C – 8°C) після приготування та зберігати в холодильнику не більше 8 годин.
Якщо суспензію ліків Азкулем було приготовано з використанням охолодженої (2°C – 8°C) води для ін'єкцій, приготовану суспензію слід негайно помістити в холодильник (2°C – 8°C) після приготування та зберігати в холодильнику не більше 22 годин.
За 30 хвилин до введення слід витягнути суспензію, щоб вона досягла кімнатної температури (20°C – 25°C).
Не застосовувати приготовану суспензію, якщо в ній присутні великі частинки.

6. Вміст упаковки та інша інформація

Що містить лікарський засіб Азкулем

• Активною речовиною лікарського засобу є азацитидин. Одна ампула містить 100 мг азацитидину. Після приготування шляхом додавання 4 мл води для ін'єкцій приготована суспензія містить 25 мг/мл азацитидину.
• Інша складова частина — манітол (Е 421).

Як виглядає лікарський засіб Азкулем і що містить упаковка
Лікарський засіб Азкулем — це білий або білуватий ліофілізований порошок для приготування суспензії для ін'єкцій,
який постачається у безбарвній скляній ампулі, закритій сірим пробком з гуми бромобутилової та
алюмінієвим ковпачком із зеленим поліпропіленовим кільцем, що містить 100 мг азацитидину.
Кожна ампула може бути додатково захищена тонкою прозорою плівкою.
Кожна упаковка містить одну ампулу лікарського засобу Азкулем.
Суб'єкт, відповідальний за випуск, та виробник
Суб'єкт, відповідальний за випуск:
Onkogen Kft.
1037 Будапешт,
вулиця Бечькі, 77–79
Угорщина
Імпортер:
Seacross Pharma (Europe) Limited
POD 13, The Old Station House
15A Main Street, Blackrock
Дублін, A94 T8P8
Ірландія
Цей лікарський засіб зареєстрований для обігу в країнах Європейського економічного простору під
такими назвами:

Інформація, призначена виключно для медичного персоналу:

Рекомендації щодо безпечного поводження
Азкулем є цитотоксичним лікарським засобом, і, як і у разі інших потенційно токсичних сполук, слід дотримуватися обережності під час роботи з суспензіями азацитидину та їх підготовки. Необхідно дотримуватися процедур правильного приготування та утилізації протипухлинних лікарських засобів.
У разі контакту розчиненого азацитидину зі шкірою необхідно негайно ретельно промити шкіру водою з милом. У разі контакту зі слизовими оболонками — ретельно промити їх водою.

Несумісність лікарських засобів
Не змішувати цей лікарський засіб з іншими лікарськими засобами, окрім тих, що зазначені нижче (див. «Процедура реконституції»).

Процедура реконституції
Лікарський засіб Азкулем слід розчинити у воді для ін’єкцій. Термін придатності підготовленого лікарського засобу можна подовжити, розчиняючи його у охолодженій (2°C до 8°C) воді для ін’єкцій. Докладну інформацію щодо зберігання засобу після реконституції наведено нижче.

1. Підготувати такі матеріали: флакон(-и) азацитидину; флакон(-и) води для ін’єкцій; нестерильні хірургічні рукавички; ватні тампони, змочені спиртом; шприц(-и) ємністю 5 мл для ін’єкцій з голкою(-ами).
2. Набрати у шприц 4 мл води для ін’єкцій, переконавшись, що повітря зі шприца видалено.
3. Ввести голку шприца, що містить 4 мл води для ін’єкцій, крізь гумову пробку флакона з азацитидином, а потім ввести воду для ін’єкцій у флакон.
4. Після видалення шприца та голки ретельно струсити флакон, доки не утвориться однорідна каламутна суспензія. Після реконституції кожен мл суспензії містить 25 мг азацитидину (100 мг/4 мл). Приготовлений засіб — це однорідна каламутна суспензія без агломератів. Засіб слід утилізувати, якщо він містить великі частинки або агломерати. Не фільтрувати суспензію після реконституції, оскільки це може призвести до видалення діючої речовини. Варто врахувати, що в деяких адаптерах, голках та закритих системах є фільтри, тому не слід використовувати такі системи для введення реконституйованого лікарського засобу.
5. Протерти гумову пробку та ввести у флакон новий шприц із голкою. Потім перевернути флакон догори дном, переконавшись, що кінець голки перебуває нижче рівня рідини. Потім потягнути поршень назад, щоб набрати необхідну кількість лікарського засобу для введення потрібної дози, переконавшись, що повітря зі шприца видалено. Потім вийняти шприц із голкою з флакона та викинути голку.
6. Потім міцно приєднати до шприца нову голку для підшкірних ін’єкцій (рекомендовано 25 G). Не промивати голку перед ін’єкцією, щоб зменшити частоту місцевих реакцій у місці введення.
7. Якщо потрібно більше ніж 1 флакон, слід повторити всі вищезазначені кроки для приготування суспензії. У разі доз, що вимагають більше ніж 1 флакон, дозу слід рівномірно розділити, наприклад, доза 150 мг = 6 мл, 2 шприци по 3 мл у кожному. Через затримку вмісту у флаконі та голці може бути неможливим повністю відібрати всю суспензію з флакона.
8. Безпосередньо перед введенням необхідно знову отримати суспензію з вмісту дозувального шприца. Температура суспензії під час ін’єкції має бути приблизно 20°C–25°C. Для повторного отримання суспензії ретельно струшувати шприц між долонями, доки не утвориться однорідна каламутна суспензія. Засіб слід утилізувати, якщо він містить великі частинки або агломерати.

Зберігання засобу після реконституції
Для негайного використання
Суспензію лікарського засобу Азкулем можна готувати безпосередньо перед використанням, і приготовлену суспензію слід ввести протягом 45 хвилин. Температура зберігання не повинна перевищувати 25°C. Якщо минуло більше ніж 45 хвилин, приготовлену суспензію слід належним чином утилізувати та приготувати нову дозу.
Для подальшого використання
Під час реконституції у неохолодженій воді для ін’єкцій приготовлену суспензію слід негайно після приготування помістити в холодильник (2°C до 8°C) і зберігати в холодильнику не більше 8 годин. Якщо минуло більше ніж 8 годин зберігання у холодильнику, суспензію слід належним чином утилізувати та приготувати нову дозу.
Під час реконституції у охолодженій воді для ін’єкцій (2°C до 8°C) приготовлену суспензію слід негайно після приготування помістити в холодильник (2°C до 8°C) і зберігати в холодильнику не більше 22 годин. Якщо минуло більше ніж 22 години зберігання у холодильнику, суспензію слід належним чином утилізувати та приготувати нову дозу.
З мікробіологічного погляду отриману суспензію слід негайно використати. Якщо засіб не буде використано одразу, користувач несе відповідальність за термін використання та умови зберігання перед використанням, які не повинні перевищувати 8 годин при температурі 2°C–8°C для засобу, приготовленого у неохолодженій воді для ін’єкцій, або 22 години для засобу, приготовленого у охолодженій (2°C–8°C) воді для ін’єкцій.
Протягом максимум 30 хвилин перед введенням шприц із приготовленою суспензією можна залишити для досягнення температури приблизно 20°C–25°C. Якщо минуло більше ніж 30 хвилин, суспензію слід належним чином утилізувати та приготувати нову дозу.

Розрахунок індивідуальної дози
Загальну дозу можна розрахувати на основі площі тіла (п.т.) таким чином:
Загальна доза (мг) = доза (мг/м²) × п.т. (м²)
Наведена нижче таблиця є лише прикладом розрахунку індивідуальних доз азацитидину на основі середнього значення п.т. 1,8 м².

Спосіб застосування
Не фільтрувати суспензію після реконституції.
Приготований лікарський засіб Азкулем слід вводити підшкірно (вводячи голку під кутом 45–90°) за допомогою голки розміром 25 G у плече, стегно або живот.
Дози, більші ніж 4 мл, слід вводити в двох різних місцях.
Слід змінювати місця ін'єкцій. Нові ін'єкції слід виконувати на відстані не менше 2,5 см від попереднього місця та ніколи не вводити в болючі, сині, почервонілі або ущільнені ділянки.
Усі невикористані залишки лікарського засобу або його відходи слід утилізувати відповідно до місцевих правил для цитотоксичних ліків.